|
|
Скачати 67.45 Kb.
|
|
Глибока простота і така проста глибінь поезії Дмитра Іванова ( за збіркою Д. Іванова «Село в терновому вінку») Мета: ознайомити учнів із поезією лауреата Шевченківської премії Дмитра Іванова, її особливостями; розвивати вміння «уявляти»поетичну особистість автора «поезії села», розуміти світ його героїв; формувати почуття співпереживання, уміння відчувати глибину людського болю, власної долі й долі рідного краю; виховувати культуру осмисленого читання поетичних творів. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет Дмитра Іванова, збірка поезій Д. Іванова «Село в терновому вінку». Тип уроку: урок позакласного читання. « Так просто і глибоко сьогодні вже не пишуть.» Леонід Талалай Хід уроку І. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово учителя. В село, додому, йду полями. І що ж тепер туди несу, Де нікому сказати «Мамо!», Де ні з ким розділить сльозу? Де чулась мова колоскова – Там мертва зона залягла, І навіть пісня колискова Бомжує, вигнана з села. Ці слова належать Дмитру Іванову, поету із Чернігівщини, автору поезій про село і про людей, їхні болі і сподівання, страждання і мрії. Сьогодні українська поезія переживає не найкращі часи. Але поетів не стає менше, вони продовжують віршувати. Пишуть для себе. Пишуть для вибраних. Сьогодні презентують свою поезію «розкручені зірки» далеко не першої величини. Бо їм так вигідно за законами ринку ( все продається, навіть поезія). Та є такі поети, що знаходяться ніби поза часом. Серед них і Дмитро Іванов – людина талановита, неординарна і цікава. Одні називають його «колгоспно-плакальним» поетом, інші – майстром балади, першим і, можливо,останнім справжнім поетом села. І це право кожного – оцінювати його творчість по-своєму. Проте ніхто не зможе заперечити: його поетичні рядки – глибоко щирі і правдиві – народжуються від небайдужості, великої любові і болю. Оспівані поетом герої вже або стоять перед Богом, або доживають свого віку ошуканими і зайвими. Маючи сьогодні надворі нове тисячоліття, повторюємо ті ж самі помилки, грішимо і переступаємо межі та знову вкотре борсаємось між добром і злом. Я хочу, щоб ви уміли відчувати біль іншої людини, щоб уміли співпереживати із героями поезії Д. Іванова, бо ми, люди, живемо не лише тоді, коли сміємось і радіємо, а й коли плачемо, і нам болить не тільки своя біда. ІІ. Рольова гра «Журналістське інтерв’ю про життя і творчість Дмитра Іванова» (Учитель визначає попередньо учнів, які відповідають на поставлені запитання про життя і творчість поета). Запитання 1. Як починався шлях у поезію Дмитра Іванова? Дитинство майбутнього поета не було легким. Народився він 22 жовтня 1946року в селі Тарасівка Новгородського району Кіровоградської області. Через півтора року від фронтових ран помер батько. Часто гостював на літніх канікулах у його старшого брата в селі Веселому. Дмитро Іванов згадує: «Поряд із дядьком жила сім’я моєї першої дитячої любові. Звали її Льоля Падалко. Батько дівчинки приносив додому ранні яблука, і вона мене ними пригощала. І Льоля, і яблука мені дуже подобались. Адже тоді в степовій Кіровоградщині цей фрукт був великою рідкістю. Першого вересня, вже у п’ятому класі, я згадав Льолю, засумував і написав чотири веселих рядочки: Милу Льолю Падалко Я люблю, як яблуко! Подивлюсь, подумаю І негайно схрумаю.» Коли навчався в 11 класі, написав першу баладу «Брат», яка була надрукована в районній газеті. Запитання 2. Хто сприяв становленню поета? З пошаною відгукується Дмитро Іванов про свою вчительку Катерину Семенівну Єремен, яка уміла навернути учнів до поетичного слова. Першими слухачами і критиками були однокласники Юля Жученя і Паша Яришко. До речі, кілька віршів поет присвятив своїм шкільним друзям. В армії на військовій службі доля звела із Володимиром Гоцуленком (нині генеральний продюсер «Московського комсомольця в Україні»), який потайки відправив вірші солдата в головну тоді молодіжну газету республіки «Молодь України», де вони й були надруковані. Заступник начальника штабу полку, в якому служив Д. Іванов, слухаючи його розповіді про село, казав: «Дмитре, ти – поет села. Ти так розказуєш! Пиши тільки про село, тільки правду, як люди живуть». Сьогодні поет зізнається: «Це додавало мені снаги і я писав». Запитання 3. Хто благословив шлях Д. Іванова у поезії? Борис Олійник у передмові до збірки Д. Іванова «Заповіти мого роду» (1983) написав: «Дмитро Іванов – один з тих небагатьох, про кого можна без натяжки, без пом’якшених знижок на молодість сказати: поет од Бога». Саме він став учителем і «хрещеним батьком» Д. Іванова. Іван Драч, благословляючи поетичні доробки поета з Чернігівщини, підкреслює живу, проточну, мінливу реальність його сільської правди. На творчому становленні поета помітно позначився також вплив Григора Тютюнника. Поет переймав і засвоював у старшого колеги вміння з допомогою точної деталі, жесту, репліки виокремити той чи той персонаж, окреслити його характер. Запитання 4. Який поетичний доробок Д. Іванова? Як з’явилася книжка «Село в терновому вінку»? За творче життя Д. Іванов видав десять книг поезії. Частина з них була відзначена різними преміями: республіканською ім.. Островського, всеукраїнською ім.. І. Нечуя-Левицького, міжнародною ім.. Григорія Сковороди, обласними ім.. М. Коцюбинського та Олекси Десняка. В одному з інтерв’ю відразу після вручення Шевченківської премії поет зізнається, що на книжку «Село в терновому вінку» його свого часу подвигнув Павло Загребельний: «Ще до хвороби, коли міг говорити, він мені якось сказав: « Ну, чого ти, Дмитре, такий вайлуватий? Та збери з усіх своїх книжок балади, допиши нового, і вийде книжка про село, якої ще в нашій поезії не було. А я все одкладав, одкладав…» ІІІ. Робота над поезією Слово вчителя Збірка Дмитра Іванова «Село в терновому вінку» вийшла у 2008 році. У 2010 році за неї він отримує Національну премію України імені Тараса Шевченка Запитання для бесіди:
Поезію Дмитра Іванова неможливо аналізувати і навіть незручно оцінювати. ЇЇ просто треба читати, дозволяючи своїм емоціям і почуттям ( а іншими словами, душі) відгукнутись на поетичне слово автора. Мотиви поетичних творів, що ввійшли до збірки «Село в терновому вінку», переплітаються, адже серед них:
Відповідно до зазначених мотивів учні діляться на групи і працюють над поезією, виконуючи завдання на картках. 1 картка. Виразно прочитайте поезію Д. Іванова «Весна бузками підпалила…». Працюючи над змістом, дайте відповіді на запитання: - який природній фон змальовано у поезії? - які мікрообрази створюють картину нерозділеного першого почуття? - що віщує художня антитеза для ліричного героя поезії? - які епітети несуть смислове, особливе звучання поетичних рядків? - які рядки засвідчують силу почуття, жертовність, чистоту почуттів ліричного героя? 2 картка. Вдумливо прочитайте поезію «Літо за літом минає…». Створіть монолог-роздум, відповідаючи на запитання: - яка будова поезії? - як змальовано плинність часу? - яку роль відіграють риторично-спонукальні речення в поезії? - яку форму звертання вживає автор, чому? - чому ліричний герой хоче вірити у вічність життя? 3 картка. Читаючи поезію «Яблуня над шляхом нахилилась», відтворіть картину тихого вересневого вечора. Продумайте відповіді на запитання: - що символізують у поезії образи яблуні, мальв, хати, колодязя із журавлем? - розкрийте метафоричну картину вечора; - поясніть зв'язок пейзажної картини поезії з філософським висновком про цінність людського життя. 4 картка. Читаючи поезію «Не хоче з нами щастя зустрічатись», передайте стан зболеної душі ліричного героя через власну долю, невіддільну від долі України. Дайте відповіді на запитання: - поясніть логічне навантаження дієслів в поезії; - який часовий простір змальовано в образі зигзиці? - визначте епітети, що передають стан душі ліричного героя; - як зрозуміти риторичний вигук: І доти буде лихо вас тіпати, Єхидячи лице своє тупе, Аж поки перестанете брехати, Що любите Вкраїну як себе! Учитель. Поезія Д. Іванова не сприймається однозначно. Вона шукає свого читача, який збагне її глибоку простоту і просту глибінь. Життя, що наповнює кожний віршований рядок, швидкоплинне і непередбачуване. Кожна поезія – це символічний малюнок, де виразні деталі підпорядковані глибокій думці. Ліричний герой Д. Іванова сприймається у нерозривній єдності з природою, історією, долею народу. ІV. Підсумки уроку. Оцінювання відповідей.
|
| Присмак терену в баладах Дмитра Іванова Балади Д. Іванова можна умовно, повторюю, лише умовно об’єднати у тематичні групи |
Творчість Анни Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ століття Ліни Костенко як яскравою зіркою української поезії ХХ ст., виховувати почуття опори злу, несправедливості, а також відчуття прекрасного... |
| ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ БІЗНЕСІ Майстер-клас від кращого... Дмитра Тарабакіна, Керуючого директора інвестиційної компанії Dragon Capital і одного з кращих брокерів Україні * |
«Український Моцарт» (До 260-річчя від дня народження Бортнянського Дмитра Степановича) На cцені вітальня української хати. У глибині сцени портрет композитора Дмитра Степановича Бортнянського, підсвічник. Проектор для... |
| Теоретичні питання з курсу «Історія зарубіжної літератури» Особливості поезії неотериків. «Золотий вік» давньоримської поезії: Вергілій, Горацій, Овідій |
В. Й. Бесага Про розгляд звернення гр. Щепановської О.І. з питань... Дмитра Вишневецького, 1 на завершення реконструкції власної квартири №24 з надбудовою мансардного поверху. Контроль за виконанням... |
| - Присутні: Я. Козачок, О. Калініченко, П. Станко, В. Білий, Є. Іванова, Є. Камінський, І. Тимкович, В. Яскель, Л. Оксамитна |
СТАРШИЙ Викладач Іванова Т. М «Стадії політико-правового закріплення статусу місцевого самоврядування в Україні» |
| Український державний геологорозвідувальний інститут Розробники: Коломійченко Б. Ф. (відповідальний виконавець), Бесценна Л. Г., Іванова Л. В., Ісонкіна В.І., Лук’янов Я. В. (комп’ютерний... |
Г докладно розповіси Чогось непокоїться хлопець, чомусь безпричинно тягне його в глибінь вечорів, де місяць і зорі ворожать угорі. (2) Ідеш шляхом, і... |