ВИХОВНА ГОДИНА «ПРО КУЛЬТУРУ ПОВЕДІНКИ»


Скачати 103.92 Kb.
НазваВИХОВНА ГОДИНА «ПРО КУЛЬТУРУ ПОВЕДІНКИ»
Дата11.12.2013
Розмір103.92 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
ВИХОВНА ГОДИНА «ПРО КУЛЬТУРУ ПОВЕДІНКИ»

У поведінці проявляється моральне обличчя людини,

її внутрішня культура і, насамперед, ставлення до інших людей.
Мета: повторити і закріпити відомі правила поведінки, вивчити ще невідомі правила, показати красу культурної поведінки і непривабливість безкультур'я, виховувати необхідність культурної поведінки. 
План

1. Що таке культура?

2. Норми поведінки.

3. Ввічливість – невід'ємна риса кожної культурної людини.

4. Тактовність – найважливіша норма поведінки.

5. Скромність у ставленні до людей.

6. Зовнішній вигляд людини, її манери.

7. Поведінка у громадських місцях.

8. Правила поведінки за столом.

9. Культура мови – важлива ознака культурної людини.

10. Висновки.
Керівник:

На питання, що таке культура, можна відповісти по різному. Культура у широкому розумінні – це сукупність усіх матеріальних і духовних цінностей, створених людством за весь історичний період його трудової діяльності. У вужчому значенні під культурою розуміють форму духовного життя людей. До духовної культури належить досягнутий суспільством рівень у розвитку освіти, науки, літератури, моралі тощо. Поняття культура має ще вужчий зміст, коли йдеться про культуру окремої людини. Цю індивідуальну культуру називають культурністю.
1-ий:

Одним із елементів людської культури є норми поведінки. У поведінці людини відбиваються її внутрішній світ, її думки, почуття, схильності, звички. По поведінці людини ми судимо про її характер, її пороки та доброчесність, про ставлення до інших людей.

2-ий:

Любов і повага знаходять свій вираз у ввічливості, такті, скромності. З ввічливою, сердечною людиною добре працювати, вона викликає почуття симпатії, бажання зробити їй щось приємне. Ввічлива людина завжди і при будь-яких обставинах уважна до товаришів, друзів, до знайомих і незнайомих людей. Прийшовши на роботу, вона з усіма привітається, люб'язно зустріне того, хто прийшов у справі, дасть докладну відповідь на запитання, уважно вислухає зауваження або критику товаришів.
3-ій:

Ввічливість – невід'ємна риса кожної культурної людини. У культурних вона виявляється завжди і всюди: на роботі, вдома, на вулиці, у ставленні і до членів своєї сім'ї і до сусідів та знайомих, до дорослих та дітей. Не можна назвати культурною людину, чемну лише з начальством і грубу з своїми підлеглими чи просто з товаришами по роботі. Часто грубість, невитриманість намагаються виправдати відповідальністю завдання, труднощами в роботі, нервовістю. Але ніяких виправдань цьому огидному пережитку нема.
4-ий:

Ввічливість завжди передбачає однакову витриманість, коректність, уміння додержувати слово, обіцянку. «Краще сто разів відмовити, ніж один раз не виконати обіцяне», – говорить мудра народна поговірка.
5-ий:

Справжня ввічливість виявляється в умінні вислухати співбесідника до кінця, не перебиваючи, незалежно від того, хто він - начальник чи підлеглий, доросла людина чи дитина. Неприпустимо обривати людину на півслові, зневажливо кинувши: «Та що ви розумієте!», – якщо перед вами людина менш освічена, ніж ви.

6-ий:

З ввічливістю тісно переплітається тактовність. Ввічливість і тактовність – найважливіша норма поведінки, найкраще свідчення культурності людини. Такт – це почуття міри, уміння завжди знайти таку форму звертання до людини, яка не образить її гідність, не принизить її гордість. Тактовна людина перш ніж щось сказати або зробити завжди подумає, як її слова або вчинки будуть сприйняті чи не приведуть вони через зайву різкість до небажаних наслідків. Навіть послугу людині слід робити з почуттям такту, щоб не принизити її людську гідність. Поступаючись, наприклад, місцем інваліду, треба робити це не підкреслено, щоб не образити людину, яка і так боляче відчуває фізичну ваду. Літнім людям не потрібно нагадувати про те, що вони старі. Адже, це не недолік, якого можна позбутися, а неминучий стан в житті людини.
7-ий:

Одна літня жінка розповідала, як боляче кольнули її слова дівчини, сказані юнакові: «Поступіться, будь ласка, місцем старій жінці».

Почуття такту не можна втрачати і при товариській критиці, покликаній допомогти людині подолати певні недоліки. Для критики потрібно вибирати таку форму, яка не ображає людської гідності.

Ввічливі, тактовні люди ніколи не поставлять інших у незручне становище свідомим натяком на те, про що співбесіднику неприємно згадувати. Тактовна людина ніколи не буде заважати, якщо помітить, що її присутність не бажана.
8-ий:

Не можна при розмові або при зустрічі з людьми безцеремонно їх розглядати, особливо так поводити себе з людьми, що мають якісь фізичні вади.

В розмові велике значення має також інтонація. Культурна, ввічлива людина не дозволить собі вести ділову розмову з товаришами по роботі чи підлеглими в іронічному, глумливому або крикливому тоні. Крик образливий, бо в ньому чується погроза, неповага до того, хто слухає.

9-ий:

Справжня культурність людей пов'язана із скромністю. Про те, що скромність прикрашає людину, у нас знають всі, та не всі розуміють, у чому вона полягає. Скромність у ставленні до людей - це повага до їх праці, думок, почуттів, інтересів.
10-ий:

Скромна людина не виставлятиме на показ своєї персони, не хвалиться своїми заслугами. Чим заслуженіша людина, тим вона скромніша. Недарма народна мудрість каже: «Чим більше на дереві плодів, тим нижче схиляється його вершина».
11-ий:

Некультурна людина дуже часто чванлива, самовпевнена, переоцінює себе, не терпить заперечень і залишається обмеженою, тому що надмірна самовпевненість заважає її зростанню. Чванство – це не тільки відсутність культури, а й ознака великої обмеженості.
12-ий:

Ввічлива, тактовна, скромна людина завжди стримана, уміє контролювати свої вчинки, не піддаватися і не виявляти роздратування, а також не виказувати надто бурхливо своїх, радісних емоцій. Почуття самокритики допомагає правильно підійти до оцінки своїх досягнень, знань, не переоцінювати своїх можливостей, дивитись на себе очима інших, бачити недоліки та виправляти їх, виховувати гуманність, чесність та правдивість, які облагороджують людину.
13 –ий .

Любов і повага до людей визначають і зовнішній вигляд людини, її манери. Брудна, неохайна людина викликає почуття огиди, псує настрій. Насамперед треба стежити за чистотою рук.

Елементарне правило гігієни – частіше мити руки – ще не в усіх стало звичкою. Сідаючи за стіл з немитими руками, людина може відбити охоту від їжі.

14-ий:

На жаль, ще можна зустріти жінок, одягнутих у дорогі, модні костюми та плаття, але погано випрасувані, у плямах, з відірваними ґудзиками, несвіжими комірцями. Своїм виглядом вони ніби підкреслюють повну зневагу до думки інших про їх зовнішність. І яке приємне враження залишають ті, хто хоч одягнений у дешевий, але чистий випрасуваний одяг, з акуратною зачіскою і вичищеним взуттям.
15-ий:

Буває, що, йдучи до театру чи в гості, жінка приведе себе у повний порядок - вишукано одягнеться, зробить гарну зачіску, манікюр. Та коли їй не треба ні з ким зустрічатися, вона протягом кількох днів ходить брудна та неохайна. Такі люди далекі від справжньої культури. Вони стежать за собою тільки для інших, «для виду».
16-ий :

Культурна людина, звичайно, стежить за чистотою, одягається зі смаком, але не сліпо наслідує моду, пам'ятаючи про те, що одяг, який личить одному, може виглядати смішно на іншому. Колір плаття, костюма, фасон визначається і віком, і порою року, і місцем перебування людини, і навіть характером професії. Варто пам'ятати, що одяг має бути зручним і не повинен заслоняти людину, а підкреслювати красу її обличчя, фігури тощо.
17-ий:

Крім зовнішнього вигляду людини, в поняття культурності включаються також і манери. Манери – це зовнішня форма поведінки людини, спосіб тримання себе по відношенню до інших людей. Щоб культурно поводити себе в побуті, на вулиці, у громадських місцях, зовсім не обов'язково заучувати правила «хорошого тону», а треба бути просто уважним і чуйним до людей. Якщо ми будемо уважно ставитися до людей і думати про них трохи більше, ніж про особисті інтереси, то ми завжди будемо поводити себе культурно. Не можна розглядати хороші манери як парадну форму, яку одягають лише іноді, при важливих обставинах. Вони мають виявлятися завжди і навіть у дрібницях.
18-ий:

Перш ніж увійти в кімнату або службовий кабінет, треба постукати.
19-ий:

Йдучи вулицею, треба триматися правого боку тротуару, не зачіпати і не штовхати перехожих.
20-ий:

Зустрівши на вулиці знайому людину, не слід гукати її на весь голос, а також розмовляти з нею посеред дороги, – краще відійти вбік.
21-ий:

У трамваї чи тролейбусі не слід голосно розмовляти, сміятися, сперечатися або розмовляти про сторонні речі з кондуктором, тобто звертати на себе загальну увагу.
22-ий:

В театр, на концерт, в кіно треба приходити за 10-15 хвилин до початку, щоб спокійно роздягнутися, зайняти своє місце. Той, хто запізнився, повинен зайняти перше-ліпше вільне місце і лише в антракті відшукати своє. В час спектаклю, концерту в залі для глядачів забороняється будь-що їсти, розмовляти навіть пошепки, кидати репліки, перегортати листки програми, щоб не створювати шуму і не заважати іншим. Аплодувати можна лише після закінчення дії, танцю, пісні, монологу, щоб виразити вдячність актору за майстерність виконання. Оплески під час танцю або співів, під час дії п'єси заважають і актору, і глядачам.


23-ий:

На своє місце в залі для глядачів треба проходити спиною до сцени, обличчям до людей, що вже зайняли місця. Не ввічливо, не дочекавшись фінальної сцени, поспішати до виходу і бігти в гардероб. Люди, які так роблять, заважають іншим додивитись п'єсу до кінця тільки заради того, щоб «вигадати» для себе 3-4 хвилини.
24-ий:

Сидіти в головному уборі не рекомендується ні в театрі, ні в кіно, ні на лекції, навіть коли концерт або лекція відбувається на відкритій площадці. Сидячи в головному уборі, ви виявляєте неповагу до акторів, лекторів і заважаєте іншим високим капелюхом. Жінка може не знімати головний убір лише в тому разі, коли він є необхідною частиною її костюма.
25-ий:

Культура поведінки на урочистих прийомах, святкових вечорах, вечорах відпочинку обумовлена тими самими вимогами чемності.

Поведінка в гостях теж повинна бути щирою, скромною і невимушеною. Не слід в гостях намагатися зосередити на собі увагу всіх присутніх. Якщо хтось з гостей починає похвалятися своїми успіхами або посадою, то цим створює атмосферу напруженості, особливо, коли серед присутніх є люди, які працюють під керівництвом чванливого гостя. Некультурно в гостях відокремлюватися, сидіти з незадоволеним виглядом, шептатись, бо така поведінка викликає у господарів дому почуття ніяковості.
26-ий:

Господарі дому мусять бути однаково уважними і люб'язними до всіх присутніх. Вони повинні спрямовувати загальну розмову так, щоб у ній могли брати участь усі. Не треба бути нав'язливим у частуванні стравою, вином і примушувати гостя пити чи їсти проти бажання.

27-ий:

Але і гостю не треба «ламатись», коли його частують, а пробувати різні страви, до яких припрошують господарі.
28-ий:

Гостя необхідно вітати стоячи і проводжати до виходу з квартири. Непривітним виглядає той господар, який приймає гостя, лежачи на дивані або розсівшись в кріслі, а коли гість покидає товариство, то не проводжає його, а примушує, щоб той сам шукав двері відчиняв замок.
29-ий:

Ввічливі господарі не показують, що стомились, навіть коли гості затримались до пізнього часу. Повертаючись додому, гості прощаються тихо, щоб не турбувати сусідів.
30-ий:

Існують правила поведінки за столом. Наприклад, не можна класти лікті на стіл, щоб не штовхнути сусіда і не перекинути посуд. Варені овочі, котлети, рибу їдять виделкою, не розрізуючи ножем. Якщо подано м'ясо, треба користуватися ножем і виделкою. Виделку тримають у лівій руці, а ніж у правій, бо ножем доводиться різати. Пташине м'ясо їдять руками, тримаючи за кісточку. Хліб беруть руками, але передавати іншим треба з тарілкою, так само як і печиво, фрукти, тому що брати їх своїми руками не гігієнічно. Якщо ви берете страву із загального блюда, то робите це не своєю ложкою чи виделкою, а спеціально покладеними ножами, виделками, ложками. Сіль з солянки треба брати не пальцями, а за допомогою спеціальної ложечки або кінчиком чистого ножа. Їсти треба не поспішаючи, тихо, невеликими шматками, не можна розмовляти з повним ротом - це справляє неприємне враження.
31-ий:

Важливою ознакою культурної людини є її культура мови. Кожна людина повинна прагнути добре оволодіти літературною мовою, яка допомагає правильно, чітко, зрозуміло і переконливо висловити думку. Дуже неприємне враження справляють люди, які засмічують мову нецензурними словами, навмисно перекручують будову фрази, вживають жаргонні слова, яких немає в літературних словниках жодної мови.
32-ий.

Люди, які вживають брутальні, грубі вирази, не тільки не поважають інших, а насамперед принижують свою гідність і викликають презирство.

Культура мови виявляється і в умінні чітко, ясно висловити свою думку, і в стриманій манері говорити, не розмахуючи руками, в умінні вислухати співбесідника, не перериваючи його. В усній мові краще говорити короткими реченнями, не вживаючи не зрозумілих для слухачів слів або зразу ж їх пояснювати, робити потрібні логічні наголоси на важливих словах, паузи.
33-ій:

При розмові допомагає короткий виразний жест, але треба слідкувати, щоб він не перетворився в зайве розмахування руками. Неприємно розмовляти з людиною, руки якої увесь час знаходяться в русі, щось мнуть, перебирають.
34-ий :

Не слід вступати у розмову на тему, в якій слабо розбираєшся, а тим більше безапеляційно висловлювати свої судження і видавати себе за найкращого знавця. «Не говори завжди, що знаєш, а знай завжди, що говориш», – радить народна мудрість.
Керівник:

Оволодіння культурою мови – це тривалий процес. Культура мови вимагає, щоб людина весь час вчилася, багато читала, любила мистецтво. Справжня народна реалістична література і мистецтво впливають на формування світогляду людини, її моральних принципів, виховують волю і характер, мужність і сміливість, високу моральну чистоту і благородство – тобто усі якості, які визначають внутрішню культуру людини. Борючись за справжню красу і високу культуру поведінки, виробляючи нові звички і традиції, треба завжди пам'ятати, що красиві зовнішні манери людини мусять бути виразом її внутрішньої краси. Обов'язок кожного громадянина показувати не лише зразки трудового героїзму і мужності, але і зразок високої культури.

Схожі:

ВИХОВНА ГОДИНА «ПРО КУЛЬТУРУ ПОВЕДІНКИ»
Мета: повторити і закріпити відомі правила поведінки, вивчити ще невідомі правила, показати красу культурної поведінки і непривабливість...
Виховна година «Шлях до доброти»
Мета: формувати в учнів уміння і навички участі в інтерактивних формах роботи, сприяти вихованню доброзичливої, милосердної людини,...
Виховна година «Подорож в країну Ввічливості»
Мета. Вчити ввічливому спілкуванню з ровесниками, дорослими. Розширити словниковий запас дітей словами ввічливості, узагальнити знання...
Тема Виховна година. «Ввічливі слова» Мета
Мета: пригадати правила ввічливої поведінки та сло­ва ввічливості; визначити, яку людину вважають ввічливою і вихованою; відповісти...
Виховна година «Гра власним життям» Мета
Мета: розглянути проблему псевдосуїциду через при­зму психології підлітка; акцентувати увагу на амо­ральності гри власним життям...
ВИХОВНА ГОДИНА
Молодий єпископ Валентин, бачачи страждання закоханих, вінчав їх таємно. Про порушення імператорського наказу довідалися законники....
Виховна година на тему
Мета: Довести учням шкідливість куріння та негативний його вплив на організм людини
21009, м. Вінниця вул. Червоноармійська, 5 Виховна година
Обладнання: комп’ютерна презентація, відеоролік про СНІД, пісня Ф. Меркурі, пісня О. Білозір «Свіча», червоні стрічки, паперові долоньки,...
Виховна година «Доброта»
Світлани Копилової «Притчи Кисточка в Божьих руках»1, репродукція фрески Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря»2
Виховна година
Сікач Лариса Володимирівна – вчитель біології Червонополянської загальноосвітньої школи І –ІІІступенів Горностаївського району Херсонської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка