Розділ 19. Організація позакласної роботи з іноземної мови
§ 1. Мета та зміст позакласної роботи з іноземних мов
Як складова частина навчально-виховного процесу з іноземної мови позакласна робота має на меті ті ж самі практичні, загальноосвітні та виховні цілі, як і урочна форма навчання. Вона сприяє розвиткові інтересу до іноземної мови, підвищенню рівня практичних навичок і вмінь учнів, розширенню їх культурного та загальноосвітнього рівня.
На відміну від інших предметів, де позакласна робота розширює та поглиблює знання учнів, позакласна робота з іноземних мов (ПРІМ) має специфічну особливість, яка полягає в тому, що вона створює можливість для застосування іноземної мови у природних умовах реального життя, тобто сприяє оволодінню основною функцією іноземної мови - функцією комунікації, як в усній так і в письмовій формах.
У цій можливості практичного застосування вмінь та навичок, набутих учнями на уроці, полягає один з важливих шляхів підвищення мотивації при вивченні іноземних мов.
Втім позакласна робота має істотні відмінності у змісті та формах її організації в порівнянні з урочною формою навчання. До основних відмінностей можна віднести:
1. Добровільний характер участі учнів у позакласній роботі;
2. Довільний (неурочний) характер проведення позакласної роботи.
3. Відсутність програмових вимог, обліку і контролю знань та навичок. (Перевірка результатів позакласної роботи здійснюється у формі вечорів, конкурсів, вистав і т.і.).
Враховуючи мету та особливості позакласної роботи, можна визначити основні вимоги до її змісту та організації.
1. ПРІМ повинна бути органічно пов'язана з навчальною. Вона базується на тих вміннях та навичках, що ними оволоділи учні на уроках з іноземної мови. Поряд з цим, враховуючи специфіку ПРІМ та її орієнтацію на учнів, які мають схильність до вивчення іноземних мов, допускається певне розширення лексичного матеріалу.
2. Матеріал, що використовується при проведенні позакласних заходів, повинен бути інформативним (пізнавальним) та цікавим.
Необхідно також, щоб уже знайомий учням лексико-граматичний матеріал використовувався у нових природних, життєвоподібних ситуаціях.
3. Добровільний характер участі учнів у ПРІМ повинен поєднуватись з обов'язковістю при виконанні певних доручень, пов'язаних з участю учнів у групових або масових заходах.
4. Проведення ПРІМ повинно мати цілеспрямований та регулярний характер з орієнтацією на розвиток творчої ініціативи та самостійності учнів.
Позакласна робота з іноземних мов базується на певних принципах, які визначають її зміст, форми та методи.
До найбільш важливих принципів ПРІМ слід віднести:
1. Принцип комунікативної активності.
Як відомо, процес навчання іноземної мови передбачає навчання мовного матеріалу (засоби комунікації) та мовленнєвої діяльності (комунікації). ПРІМ проводиться, в основному, з використанням вже сформованих мовленнєвих вмінь та навичок і спрямована на їх подальший розвиток, який залежить від високої комунікативної активності учнів.
Ця комунікативна активність забезпечується: а) відбором мовного та мовленнєвого матеріалу, який викликає особистий інтерес учнів певної вікової групи; б) створенням ситуацій, наближених до природних умов спілкування (з широким застосуванням наочності та ТЗН)
Комунікативна активність учнів молодшого віку підтримується в основному за рахунок новизни предмету та задоволення від участі у спілкуванні.
Найбільш типовими видами ПРІМ для цієї категорії учнів є декламування віршів, розучування пісень, драматизація діалогів та казок, проведення ігор, описування малюнків і т.і.
Учнів середнього віку (7-9 кл.) більш цікавить зміст мовлення, звідси їх інтерес до інформативного, зокрема країнознавчого матеріалу.
Старшокласників (9-11 кл.) приваблює практична сторона вивчення іноземної мови, зокрема її використання у майбутній професійній діяльності, спілкуванні з іноземцями, знайомстві з країнознавчим матеріалом, художнім та технічним перекладом.
Типовими видами ПРІМ для цієї групи школярів є гуртки за інтересами, тематичні вечори та конкурси.
2. Принцип урахування вікових особливостей учнів, який передбачає відповідність змісту, форм та методів позакласної роботи етапам вивчення іноземної мови та психофізіологічним особливостям учнів.
3. Принцип міжпредметних зв'язків передбачає використання інформативних матеріалів з географії, історії, літератури та інших предметів.
§ 2. Форми та методи позакласної роботи з іноземних мов
Позакласна робота з іноземних мов традиційно поділяється на масову, групову та індивідуальну.
До масових форм відносять: вечори, конкурси, олімпіади, тижні іноземної мови.
До групових форм відносяться гуртки.
До індивідуальних форм відносять особисту участь кожного учня у різних позакласних заходах (підготовка виступу, виконання ролі, доручення тощо).
Масові форми ПРІМ забезпечують дотримання принципу поєднання масових, групових та індивідуальних форм діяльності учнів. До підготовки та проведення масових заходів залучаються учні різних класів (колективів) з різним рівнем володіння іноземною мовою. Підготовка та проведення цих заходів - це велика та кропітка робота. Проведення вечорів, конкурсів, олімпіад включається до плану роботи школи. За 1-2 місяці організується комісія (оргкомітет), до якого входять учителі та учні. Комісія готує сценарій цих заходів, добирає необхідний матеріал, проводить репетиції, а також допомагає оформленню залу, оснащенню заходу відповідним аудіо-візуальним обладнанням, виготовленням запрошень, організацією роботи журі та преміюванням переможців.
Вечори
Вечори (ранки) не мають постійної організаційної структури, вони проводяться епізодично (1-2 рази на рік) та визначаються віком учнів, тематикою та метою їх проведення.
За змістом вечори можна поділити на:
а) тематичні, присвячені певним святам, визначним подіям;
б) країнознавчі, присвячені творчості письменників, композиторів, діячам культури країни, мова якої вивчається;
в) освітні, присвячені звітам гуртків та клубів або зустрічам з зарубіжними гостями та туристами.
При проведенні вечорів необхідно дотримуватись певних вимог:
1. Тематика та програма вечора повинна бути інформативною та різноманітною (літературно-музичні монтажі, вікторини, інсценізації, конкурси тощо).
2. Мовний матеріал повинен відповідати рівню підготовки учнів.
3. Вечорам повинні передувати репетиції окремих номерів та генеральна репетиція всього вечора. Підготовка до вечора та його результати широко висвітлюються в стіннівках, плакатах, по радіо.
Конкурси
У практиці масових позакласних заходів широко застосовуються різноманітні конкурси.
Конкурси можуть проводитись як самостійний захід або включатися у програму вечора.
Метою конкурсів є підвищити інтерес учнів до іноземної мови, удосконалити вміння та навички практичного володіння, розширити знання країнознавчого матеріалу та загальний кругозір учнів.
Умовно конкурси можна поділити на дві групи: мовні конкурси, метою яких є виявити ступінь засвоєння предмету, та творчі конкурси, які сприяють розвиткові художньої самодіяльності учнів іноземною мовою. Конкурси першої групи допоможуть виявити учнів, які краще знають мовний матеріал та володіють мовленнєвими вміннями (розуміння прослуханого або прочитаного тексту, краще усне повідомлення).
До конкурсів другої групи можна віднести конкурс на кращий переклад, кращу інсценівку або драматизацію, виразне читання, виконання пісні та ін.
При підготовці та проведенні конкурсів необхідно враховувати вік учнів. Так, у 5-7 класах рекомендується проводити лексичні та фонетичні конкурси (виразне читання віршів, інсценізацію пісень, драматизація діалогу). У 8-9 класах - конкурси на краще оповідання, опис картин, виконання пісень, лист зарубіжному приятелю і т.і. У 10-11 класах доцільно проводити конкурси на кращий переклад (усний та письмовий), оповідання, тематичне повідомлення...
Конкурси можуть мати комплексний характер або зосереджуватись на певному виді мовленнєвої діяльності (читця-декламатора, гіда-перекладача тощо).
Останнім часом широкого поширення набули так звані "Вікторини" - конкурси, які перевіряють знання тематичного, зокрема країнознавчого матеріалу, загальноосвітній рівень учнів (ТV конкурси - "Щасливий випадок"). Слід розрізняти конкурси КВК та фахові конкурси "Кращий за професією".
Проведення конкурсів повинно сприяти вирішенню конкретних навчальних та виховних завдань: покращення вимови, формування навичок виразного читання (читання про себе), підвищення рівня практичного володіння граматичним матеріалом, розширення лексичного запасу, підвищення комунікативної компетенції учнів, підвищення інтересу до предмету, розширення загального кругозору, збагачення культурного рівня та духовного світу учнів.
При проведенні конкурсів необхідно дотримуватись певних вимог.
1. Конкурси не повинні дублювати урок або нагадувати екзамен.
2. Перед проведенням конкурсу учнів треба ознайомити з умовами конкурсу, типами завдань, зразками їх виконання, вказати, який матеріал вони повинні повторити, щоб успішно виконати завдання. При необхідності вчитель може виділити час для консультації учасників конкурсу.
3. Журі та учасники конкурсу повинні мати чітке уявлення про критерії оцінювання кожного завдання та час його виконання:
- Привітання команд (назва, девіз, емблема, текст) - 3 бали.
- Декламування вірша (читання уривку тексту) - 5 балів.
- Аудіювання короткого оповідання - 3 питання по 2 бали.
- Назва предметів або опис тематики картини - 5 балів.
- Конкурс капітанів (країнознавча вікторина) - 5 питань по 1 балу.
- Виправлення помилок у листі - по 0,5 бали за кожну виправлену помилку.
- Виконання пісні (командами) або болільниками - 3 бали.
- Завдання для болільників скласти слова з 10 заданих літер – 3 бали.
- Домашнє завдання (Тематична ситуація) - 10 балів.
Якщо конкурси мають на меті виявити знання та навички учнів з окремих аспектів практичного володіння іноземною мовою, то олімпіада дозволяє провести комплексну перевірку підготовки учнів з предмету.
Олімпіади з іноземних мов проводяться щорічно в паралельних класах у два тури (етапи): шкільний та міський (або районний).
У програму 1-го туру включаються завдання, які передбачають перевірку набутих навичок і вмінь практичного володіння іноземною мовою, наприклад:
1. Прослухати текст та відповісти на питання до нього (або вибрати правильну відповідь, або переказати його).
2. Прочитати текст та відповісти на питання до нього (або вибрати правильну відповідь, або переказати його).
3. Зробити повідомлення на одну із запропонованих тем (або відреагувати на тематичну ситуацію, або завершити запропонований початок повідомлення тощо).
У програму 2 туру поряд з вищезазначеними завданнями можуть бути включені також завдання для контролю вмінь писемного мовлення: опис картин, переказ змісту відомого літературного твору чи кінофільму, твір на задану тематику, а також клоуз-тести для перевірки лексичних навичок (контекстне вживання лексики).
Виконання кожного завдання повинно перевірятись згідно з певними критеріями оцінювання. Основні параметри оцінювання включають: передача змісту, швидкість реакції, вимова, лексичне та граматичне оформлення висловлювання і т.і.
Тиждень іноземної мови - це синтез окремих позакласних заходів об'єднаних спільною метою формування пізнавальних інтересів, підвищення загальноосвітнього рівня та рівня володіння іноземною мовою, розвитку творчої активності учнів.
Проведення тижня іноземної мови дає можливість привернути увагу всього колективу школи до вивчення іноземної мови, продемонструвати досягнення в оволодінні предметом, підвищити якість позакласної роботи.
Як правило тиждень проводиться у другій половині третьої або на початку четвертої чверті. Усю роботу по підготовці та проведенню тижня координує оргкомітет, до якого входять, крім вчителів іноземної мови, організатор позакласної роботи, вчителі музики, співів, керівники гуртків. При оргкомітеті функціонує журі, яке визначає критерії оцінок різних мовних та творчих конкурсів, номерів художньої самодіяльності та способи нагородження переможців (найбільш активних учасників).
У шкільній практиці існують різні варіанти проведення тижнів. Наприклад:
Школа прикрашається плакатами, надписами назв кабінетів, їдальні, спортзалу, бібліотеки тощо іноземною мовою.
Всі оголошення по радіо, команди під час зарядки, меню в їдальні, чергові по коридорах спілкуються з учнями іноземною мовою. Заздалегідь готуються списки мовленнєвих структур.
На уроках інших предметів, з урахуванням їх специфіки, приділяється увага іноземній мові (співи) або країнознавчому матеріалу країни, мова якої вивчається (література, історія, географія).
Під час всього тижня проходять звіти різних гуртків та клубів, проводяться різноманітні конкурси, вечори, екскурсії, концерти художньої самодіяльності, відкриті засідання клубів, зустрічі з туристами, виставки стіннівок, листів зарубіжних друзів, фотовиставки, монтажі і т.і.
Закінчується тиждень урочистим вечором, на якому підводяться підсумки, нагороджуються переможці та найбільш активні учасники тижня.
§ 3. Гурток - групова форма позакласної роботи з іноземної мови
Гурток - це основна форма ПРІМ. За своєю структурою та змістом роботи він наближається до урочної форми роботи, але не дублює її.
Мета гурткової роботи є удосконалення практичних навичок учнів, розширення їх знань про країну, мова якої вивчається, підвищення інтересу до вивчення іноземних мов.
В залежності від змісту та мети розрізняються гуртки: розмовної практики, перекладу, драматичні, ігрові, країнознавчі, хорові та інші.
Найбільш популярним є гурток комбінованого типу, в якому учні займаються різноманітною мовленнєвою діяльністю: розучують вірші та пісні, обговорюють прочитані тексти, вчаться писати листи іноземною мовою, розігрують діалоги, грають в різні ігри, переглядають діа- та відеофільми та ін.
Незалежно від типу гуртка при їх організації необхідно дотримуватись таких загальних вимог:
1. Мовний матеріал повинен бути доступним для учнів та пов'язаним з навчальною тематикою.
2. Зміст та спрямованість в роботі гуртка визначаються віковими особливостями учнів, їхніми нахилами та інтересами.
3. Робота в гуртку повинна мати творчий характер, без одноманітності та шаблону у проведенні засідань.
4. Участь у роботі гуртка добровільна, заняття проводяться раз на тиждень за стабільним розкладом, кількість учнів - 10-12, на заняттях відсутні домашні завдання та оцінювання.
В залежності від етапу вивчення іноземних мов змінюється співвідношення різних видів мовленнєвої діяльності учнів на заняттях гуртків.
Так в 5-6 класах учні виконують дії за зразком, приймають участь у керованих діалогах, прослуховують невеличкі тексти, оволодівають технікою читання, широко використовують різноманітні ігри.
У 7-8 класах учні віддають перевагу діяльності, яка знайомить їх з країною, мову якої вони вивчають, беруть участь у спілкуванні, наближеному до реальних умов життя.
Старшокласників приваблює професійна спрямованість у вивченні іноземних мов. Це - переклад, реферування фахової літератури, обговорення творів художньої літератури, кіно, діяльність гідів-перекладачів.
Серед найбільш поширених видів роботи на заняттях гуртків слід виділити подальше формування і вдосконалення мовленнєвих вмінь аудіювання, говоріння, читання та перекладу, а також драматизацію (рольову гру), хоровий спів, різноманітну ігрову діяльність.
Наведемо деякі методичні прийоми роботи на заняттях гуртків:
Аудіювання:
– аудіювання з опорою на предмети, тематичні та сюжетні картини;
– аудіювання озвучених вчителем діафільмів;
– аудіювання відомих казок з опорою на ілюстрації.
Говоріння:
– опис картинок;
– керований діалог;
– рольова гра ("На уроці", "В бібліотеці", "У магазині" тощо);
– висловлювання за планом;
– озвучення діафільмів.
– розповідь про приятеля, подію, прочитане оповідання.
Читання та переклад:
– формування навичок роботи зі словником;
– повторення за диктором з опорою на текст;
– читання відповідей на запитання (до тексту);
– читання від імені одного з персонажів, учасників діалогу;
– підтвердження або заперечення певних фактів;
– проведення вікторини за змістом тексту;
– проведення конкурсу на кращий переклад;
– складання плану прочитаного, опис дійових осіб.
Драматизація:
– драматизація текстів підручника;
– проведення рольових ігор за тематикою підручника;
– постановка уривку літературного твору, невеличкої одноактної п'єси.
Специфіка драматизації полягає в тому, що паралельно з опрацюванням мовного і мовленнєвого аспектів матеріалу ведеться робота над його сценічним відтворенням (голос, виразність, міміка, рух).
Послідовність підготовки передбачає: читання та переклад, бесіда про характер дійових осіб, опрацювання вправності мовлення, читання ролі, заучування ролі, відтворення мізансцени.
Хоровий спів дає можливість поєднати процес оволодіння мовленнєвою діяльністю з розвитком вокально-хорових навичок та знайомством з музичною культурою країни.
§ 4. Ігри в позакласній роботі з іноземних мов
Одним з найбільш ефективних методичних прийомів організації позакласної роботи з іноземних мов є різноманітні ігри, які здебільшого застосовуються на заняттях гуртків. Гра сприяє виконанню важливих методичних завдань: створює психологічну готовність до комунікації; забезпечує природну необхідність багаторазового повторення певного мовного матеріалу; тренує учнів у виборі необхідного мовленнєвого варіанту.
Почуття рівності, атмосфера змагання, захоплення грою дає можливість учням подолати ніяковість, що позитивно відбивається на наслідках навчання.
Гру можна розглядати як ситуативно-варіативну вправу, яка створює можливість багаторазового повторення мовленнєвого зразка в умовах, наближених до реальної комунікації.
Успіх у проведенні гри залежить від дотримання вимог до її чіткої організації:
1. Гра повинна враховувати вікові та мовні можливості учнів.
2. Правила гри повинні бути чіткими та зрозумілими всім учням з обов'язковим підведенням підсумків та визначенням переможців.
3. Хід гри повинен завжди бути під контролем учителя. Гра повинна одночасно вчити та розважати учнів, а тон учителя бути доброзичливим і в той же час вимогливим.
4. Якщо учні поділяються на команди, необхідно, щоб кожна з них мала рівну кількість сильних та слабких учнів.
5. Гра повинна бути вчасно завершена: до того як учні стомляться та втратять до неї інтерес. У відповідності до етапу навчання ігри можна поділити на підготовчі, що формують мовні навички, та мовленнєві, які сприяють розвиткові іншомовного мовлення.
Підготовчі ігри включають ігри, спрямовані на вироблення фонетичних, граматичних та лексичних навичок. Розглянемо деякі з них:
1. Підготовчі ігри.
1.1. Граматичні ігри повинні створити природну ситуацію для вживання певної граматичної структури (наприклад: “Hide and Seek”, “What has changed?”, “What would you do?”)
1.2. Лексичні ігри повинні тренувати учнів у вживанні певної лексики у відповідних ситуаціях, сприяти запам'ятовуванню іноземних слів та словосполучень ( наприклад: “Bingo”, “Objects in the Picture”, “Combine the Words”).
1.3. Фонетико-орфографічні ігри повинні тренувати учнів у вимові звуків та написанні слів.
2. Мовленнєві ігри націлені на засвоєння учнями вмінь виражати думки у логічній послідовності, застосовувати на практиці набуті мовні навички.
Широкого поширення останнім часом набула так звана рольова гра. Рольова гра - це творче висловлювання учня, обумовлене певною програмою, роллю, яка задана вчителем. Ця програма може базуватись на соціальному досвіді учня (соціально обумовлена рольова гра), або на літературному досвіді учня (літературно обумовлена рольова гра).
Рольова гра сприяє підвищенню емоційного рівня, мотивації мовленнєвих дій, творчої індивідуальності учня.
Визначаючи певну роль мовленнєвої поведінки учня, учитель може запропонувати опорні мовні одиниці. За допомогою рольової гри вчитель створює типову ситуацію та керує (програмує) мовленнєву діяльність учня. Слід відзначити, що різниця між рольовою грою та драматизацією полягає в тому, що драматизація - це сценічне відтворення готового тексту, а рольова гра - це творчий розвиток запрограмованої ситуації з опорою на ключові мовні одиниці.
§ 5. Кабінет іноземних мов
Кабінет іноземних мов - це спеціально обладнана та оформлена класна кімната, яка забезпечує раціональну організацію та оптимізацію навчально-виховного процесу з іноземних мов.
В обладнанні та оформленні кабінету треба виходити з того, що сконцентровані в ньому засоби навчання повинні зробити навчальний процес наочним, підвищити мотивацію мовлення, збільшити ефективність керування (контролю), створити умови для індивідуалізації та диференціації навчання.
За рекомендаціями Міністерства освіти та науки України в кабінеті іноземних мов загальноосвітньої школи мають бути:
– навчально-наочні посібники: картини (для спілкування: сім’я, школа, клас, квартира, будинок тощо), таблиці (алфавіт, транскрипційні знаки, правила читання, граматика), картки для індивідуальної роботи;
– екранно-звукові матеріали (діапозитиви, звукозаписи, відеоматеріали);
– комп’ютерні навчальні програми;
– моделі (циферблат, модель-аплікація речення, аплікаційні матеріали для навчання усного мовлення), предмети та іграшки.
Обладнання сучасного кабінету має включати:
1) магнітофон;
2) телевізор;
3) відеомагнітофон;
4) комп’ютер.
Для зручності користування доцільно скласти каталог навчальних засобів та дидактичних матеріалів з коротким визначенням їх методичних функцій.
У оформленні кабінету не повинно бути нічого зайвого. На передній стінці крім дошки з екраном може бути розміщено алфавіт, зразки підпису зошитів, календар, що включає назви місяців і днів тижня.
На бокових стінках розміщують планшети з краєвидами та інформацію про країну, мова якої вивчається та про Україну (рідне місто чи село).
У кабінеті також розміщують планшети, на яких періодично змінюють матеріали про політичне, соціальне та культурне життя країни, мова якої вивчається. Ці матеріали матимуть прямий вихід на відповідні цикли програмних тем.
Питання для самоконтролю
1. В чому полягають особливості ПРІМ?
2. Чим відрізняються групові форми організації ПРІМ від масових?
3. Як правильно обладнати кабінет іноземної мови?
|