ДЕПАРТАМЕНТ ФІТОСАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ
|
|
Скачати 170.24 Kb.
|
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2013 року Внаслідок підвищеного температурного фону (на всій території країни температура на 3-5 градусів вище норми) протягом червня спостерігався дефіцит вологи (в окремих областях на початок червня він досягав 50% від норми). Активні атмосферні фронти та циклони, які в середині місяця переміщалися по всій території країни поповнили нестачу вологи в ґрунті. В Київській, Кіровоградській, Черкаській областях, в північних районах Миколаївської та Одеської областей кількість опадів за 2 тижні в три рази перевищила місячну норму. Подекуди в центральних регіонах країни випала місячна кількість опадів. Внаслідок цього змінилася агрометеорологічна ситуація з огляду на формування майбутнього валового збору зерна. Такі погодні умови співпали з достиганням зерна ранніх хлібів. У вищезазначених регіонах мали місце полягання посівів, механічні пошкодження, замулення, розтріскування бобів гороху, висипання ріпаків. Втім така синоптична ситуація позитивно вплинула на вегетацію кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків. Майже на всій території крани за припинення опадів і стрімкого наростання температур, наприкінці червня встановилась аномально посушлива температура повітря. За прогнозами фахівців Гідрометцентру, липень поточного року очікується спекотним з температурними максимумами (+ 40°С). Така ситуація значною мірою позначиться на розвитку сільськогосподарських культур, а також життєдіяльності ентомологічних та фітопатологічних організмів в агроценозах країни. Високий температурний режим прискорюватиме розвиток фітофагів, збільшуватиме шкідливість окремих комах, зокрема сисних, листогризучих, плодопошкоджуючих видів. Значно збільшиться ступінь забур’яненості посівів польових культур. Інтенсивний розвиток хвороб у технічних, овочевих культур, плодових та виноградних насадженнях ймовірний лише за наявності краплинної вологи. Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави Хлібні клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, доживлюватимуться у незібраних посівах озимих та ярих зернових колосових культур, насамперед Степу (окрилилося 55-100%), Лісостепу (окрилилося до 10%) та прилеглих до нього областях Полісся. Клопи, що не встигнуть дохарчуватися до збирання врожаю, живитимуться під валками скошених хлібів, на диких злаках, нерідко у посівах кукурудзи, соняшнику, і навіть буряків, хоч ці рослини мало сприятливі для цього, після чого відлітатимуть до місць зимівлі. За умов цьогорічної вегетації, а також враховуючи прискорений розвиток стадій фітофага, масовий відліт клопів у місця зимівлі відбуватиметься в Степу – на початку липня, Лісостепу - наприкінці липня – початку серпня. За попередніми даними спеціалістів фітосанітарних інспекцій вага клопів становить 100-105 мг, що свідчить про незадовільний фізіологічний стан шкідника перед зимівлею. Найкраще виживають у період зимівлі особини черепашки, які перед зимівлею містять не менше 30-38% жиру за загальної маси 125-140 мг, що свідчить про високий біотичний потенціал фітофага. Хлібні жуки (0,3-3, макс. 6 екз. на кв.м) та жужелиця (0,5-2, макс. 8 екз. на кв.м в осередках Луганської обл.) пошкоджуватимуть зерно в колосках пшениці, ячменю, жита, що осередково може призвести до зменшення маси зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. В разі жарких, посушливих умов протягом місяця, жуки перебуватимуть у стані літньої діапаузи. Хлібні жуки у липні спарюватимуться та відкладатимуть яйця в ґрунт на парах і просапних культурах. У степових та лісостепових областях у посівах зернових культур за посушливих умов липня значної шкоди зерну завдаватимуть гусениці сірої та зернової совок. Спочатку гусениці живитимуться всередині зерна, а потім на зерні відкрито вночі, ховаючись удень за пазухами листя та у верхньому шарі ґрунту. У Поліссі, подекуди Лісостепу у дозріваючих хлібах харчуватимуться сиснi фiтофаги, злакова попелиця та пшеничний трипс. Личинки трипсів закінчивши розвиток, опускатимуться в ґрунт на зимівлю. У злакових бур’янах та колосках ярих зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведської. Личинки хлібної п’явиці завершуватимуть свій розвиток, заляльковуючись в ґрунті, звідки наступного року вийде жук. У кукурудзі розвиватимуться попелиці, стебловий (кукурудзяний) метелик, бавовникова, інші совки, із хвороб гельмінтоспоріоз, осередково пухирчаста та летуча сажки. В лісостепових та поліських областях за сприятливих погодних умов на колосі триватиме розвиток фузаріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, альтернаріозу, оливкової плісені, що в свою чергу створюватиме проблеми з використанням хворого зерна. Шкідливість хвороб особливо посилюватиметься при тривалому перебуванні скошених хлібів у валках та періодичних опадах. Вегетуючі зернові культури хворітимуть на борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, осередково ринхоспоріоз, червоно-буру плямистість, піренофороз, аскохітоз. Кореневі гнилі (офіобульозні, церкоспорельозні, фузаріозні) в зернових культурах поліських, осередково лісостепових областей причинятимуть білоколосість та щуплозерність, від чого втрати врожаю можуть досягати 30% і більше. Запобігти погіршенню якості зерна від шкідників і хвороб можна збиранням прямим комбайнуванням урожаю передусім сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативним доведенням зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій. У бобах та зерні гороху скрізь розвиватимуться личинки горохової зернівки, які заселили до 3% бобів, трипси, горохова попелиця, гусениці горохової плодожерки та бобової (акацієвої) вогнівки. За високої температури повітря і ґрунтової посухи, передусім у Степу та Лісостепу, рослини хворітимуть на кореневі гнилі. Розвитку аскохітозу, пероноспорозу, борошнистої роси будуть сприяти дощова погода за t° 19-25°C, пошкодження рослин бульбочковими довгоносиками та механічні травмування. Розвитку іржі сприятимуть часті опади і температура повітря 20-25°С. Для зменшення шкідливості комплексу хвороб і шкідників прискорюють дозрівання насіння гороху через десикацію посівів реглоном супер, в.р., везувієм, в.р.к., 2-3 л/га (пожовтіння нижніх стручків та за вологості зерна 45%, за 7 днів до збору врожаю), раундапом макс, в.р., 2,4 л/га, вулканом плюс, в.р., 2,5 л/га (побуріння 70-75% бобів, за 14 днів до збору врожаю). У Лісостепу та Степу, за умов сухої жаркої погоди липня в посівах сої розвиватимуться та завдаватимуть шкоди клопи, павутинний кліщ, трипси, попелиця, гусениці акацієвої вогнівки, листогризучих совок, лучного метелика. Підвищена вологість повітря скрізь сприятиме поширенню аскохітозу, пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріальних хвороб, які уразили переважно у північних та центральних областях до 8% рослин. При виявленні перших ознак хвороб за бутонізації-цвітіння на насіннєвих посівах сої рекомендується проводити обробку рослин розчинами дозволених фунгіцидів. Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими дозволеними до використання препаратами згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів…». Повсюдно у посівах багаторічних бобових трав будуть продовжувати свій розвиток і шкідливість жуки та личинки довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові (фітономуси), насіннєїди (тихіус, апіон)), клопи, попелиці, трипси, товстоніжки, комарики, гусениці листогризучих совок, лучного метелика та інші шкідники. Під час стеблування-бутонізації через 7-10 днів після підкосу за наявності ЕПШ комах-фітофагів багаторічні трави, передусім насіннєві посіви, слід обприскувати інсектицидами: актелік, к.е., Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), фастак, к.е., 0,15-0,2 л/га, інші. Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію 0,3-0,6 кг/га). Під час цвітіння на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а в період масового відкладання (через 7-8 днів) випуск трихограми повторюють. Для поліпшення запилення використовують природних запилювачів домашніх бджіл і бджолу мегахіла ратундата. Технічні культури В усіх бурякосійних областях, у липні, за помірно теплої та жаркої погоди в посівах цукрових буряків масово розвиватиметься та шкодитиме бурякова листкова попелиця. Діяльність природних ентомофагів та поширення грибкових захворювань ефективно контролюватимуть чисельність фітофага. Достатньо тепла волога погода сприятиме розвитку бурякових щитоносок, мінуючих мух у західних та центральних областях. Подекуди у вогнищах шкодитимуть дротяники, несправжні дротяники, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, лучного метелика, осередково в господарствах Полтавської, Харківської областей – амарантовий стеблоїд. Теплі дощі, рясні ранкові роси сприяли поширенню церкоспорозу в посівах кормових та столових буряків, яким охоплено 2-5, макс. 20-100% рослин (АР Крим, Вінницька обл.). Надалі чергування вологої, теплої погоди з короткочасними посушливими періодами сприятиме поширенню церкоспорозу в посівах цукрових буряків. За температури 20-25°С і відносної вологості повітря вище 70% у посівах поширюватиметься пероноспороз, альтернаріоз, борошниста роса, фомоз. Надмірне зволоження або пересушення ґрунту, чи його ущільнення сприятимуть розвитку на коренеплодах гнилей, дуплистості, парші. Вірусні хвороби (жовтуха та мозаїка) розповсюджуватимуть сисні комахи (попелиці, цикадки, клопи). Проти бурякової листкової попелиці, мінуючих мух, інших сисних шкідників посіви буряків обприскують актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га тощо. При співвідношенні ентомофаг:попелиця 1:30 або ураженні 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні. За появи ознак пероноспорозу рослини оздоровлюють акробатом, в.г., 2 кг/га, заміром, в.е., 0,75-1 л/га; за появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обприскування дитаном, ЗП, 0,3-0,4 л/га, фіталом, в.р.к., 1,5 л/га; за ураження еризифозом 5-10% рослин – аканто плюс, к.с., 0,5-0,75 л/га, амістар Екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, колфуго Супер, в.с., 2 л/га, рекс Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, фундазол, з.п., 0,6–0,8 кг/га тощо. За наростання хвороб – повторно (бажано іншим фунгіцидом) через 12-15, після обробки фундазолом через 20-25 днів. У посівах соняшника наростатиме чисельність сисних комах: попелиці, клопів, трипсів, цикадок, пошкодження яких може призвести до некрозу тканин, зниженню і якості врожаю. Вогнищами спостерігатиметься пошкодження рослин гусеницями підгризаючих і листогризучих совок, лучного метелика, сарановими. В стеблах розвиватимуться і шкодитимуть личинки соняшникової шипоноски. В степових областях розвиватимуться гусениці соняшникової вогнівки, пошкодження якої призводить до погіршення якості насіння соняшнику, насамперед, нестійких сортів культури. Тепла погода з частими дощами і рясними росами сприятиме розвитку та поширенню гнилей, перонозпорозу, фомозу, фомопсису, іржі, септоріозу. За посушливої жаркої погоди рослини культури пригнічуватиме вовчок. Захищають соняшник перед цвітінням від попелиці – в разі заселення понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. за відсутності ентомофагів, клопів (за ЕПШ 2 екз. на кошик) фуфаноном, 57% к.е., 0,6 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га тощо. Вогнища гусениць лучного метелика (за ЕПШ 8-10 екз. на кв.м) знешкоджують дозволеними препаратами. Під час масового відкладання яєць совками, лучним метеликом випускають трихограму, при виявленні квітконосів вовчка ефективно використовувати муху фітомізу (за рекомендаціями). За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків захищають посіви соняшника дерозалом, к.с., 1,5 л/га, тайтлом, таносом, в.г., 0,4-0,6 кг/га, фомопсису та несправжньої борошнистої роси – колфуго супер, в.с., 2 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га тощо. Першу обробку посівів проводять на початку цвітіння, другу – через 14 днів після першої. Плантації хмелю за теплої помірної температури і високої відносної вологості повітря хворітимуть на несправжню борошнисту росу. Також рослини пригнічуватимуть хмельова попелиця, павутинний кліщ. На занедбаних, забур’янених посадках хмелю осередково пошкоджуватимуть рослини листогризучі совки, кукурудзяний (стебловий) метелик, інші фітофаги. Плантації хмелю захищають за наявності 20-25 екз. попелиці та 7-8 екз. кліща на листок Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом стабільним, к.е., 4-6 л/га, дурсбаном, к.е.. 1,5 л/га, талстаром, к.е., 1,2 л/га тощо. Проти пероноспорозу перше обприскування проводять за появи на листках, друге в період бутонізації, третє – в період формування шишок, наступні – за потреби. У зоні льоносіяння за сприятливих погодних умов розповсюджуватимуться фузаріоз, антракноз, бактеріоз. Листки і квітки льону пошкоджуватимуться льоновим трипсом, насіння – льоновими блішками, плодожеркою, подекуди шкодитимуть гусениці совок. У стручках ярого ріпаку живитимуться личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяної стручкової галиці. Подекуди шкодитимуть ріпаковий листкоїд, капустяна попелиця, клопи, совки, білани. Помірно тепла та волога погода сприятиме поширенню у посівах ріпаку альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу, гнилей. Картопля й овочеві культури У плантаціях картоплі, томатів, інших пасльонових культур степових та лісостепових областей шкодитимуть жуки і личинки колорадського жука другого покоління, відбуватиметься спарювання та відкладання яєць. У поліських - личинки першого покоління масово живитимуться і заляльковуватимуться, наприкінці липня вийдуть жуки літнього покоління. За умов жаркої погоди липня розвиток всіх стадій фітофага прискорюватиметься, відповідно зросте шкідливість жука у посівах середніх і пізніх сортів картоплі. Захищають посіви картоплі обприскуванням одним з препаратів: актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га, конфідор максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, томати - карате зеоном, мк.с., 0,1л/га (ці препарати застосовують і на баклажанах), іншими. У липні капусту скрізь пошкоджуватимуть гусениці капустяної, інших совок, біланів, молі та попелиця. За надпорогової чисельності (5 гусениць капустяної совки на кожну з 5% і більше заселених рослин пізньої капусти), застосовують рекомендовані інсектициди. В разі заселення капустяною попелицею 5-10% рослин – обприскують золоном, к.е., 1,6-2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, актарою, в.г., 0,6-0,8 кг/га. Гарбузові (огірки, кабачки, кавуни, дині), передусім в Степу та Лісостепу, заселятимуть баштанна попелиця, подекуди тютюновий трипс, розвиток і шкідливість яких у липні зростатиме за умов жаркої, помірно вологої погоди. Знешкоджують сисних комах обприскуванням рослин карате, карате зеоном, мк.с., 0,1 л/га, актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га. Розвиток фітофторозу, альтернаріозу картоплі та томатів, залежатиме від погодних умов. Тепла волога погода та рясні роси сприятимуть розвитку та поширенню хвороб. В разі дощів, різких перепадів денних і нічних температур зростатиме ураження баштанних культур бактеріозом, пероноспорозом, антракнозом, іншими хворобами. Вказані погодні умови сприятимуть розвитку пероноспорозу цибулі. Для оздоровлення картоплі, томатів від комплексу хвороб застосовують акробат МЦ, з.п., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г., , татту, к.с., 2-3 л/га, інші, огірків, цибулі - алльєт, з.п., 1,2-2 кг/га, акробат МЦ, з.п., ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г., у вище вказаних нормах, інші препарати. Плодові та виноградні насадження У Степу, центральних та східних областях Лісостепу розвиватиметься друге покоління яблуневої плодожерки, гусениці якої пошкоджуватимуть плоди яблуні середніх та пізніх сортів. У Поліссі й північному Лісостепу продовжуватиметься розвиток І-го покоління фітофага. Значної шкоди гусениці яблуневої плодожерки завдаватимуть передусім незахищеним садам. У плодах вишні й черешні пізніх сортів доживлюватимуться личинки вишневої мухи, які в кінці липня залялькуються і зимуватимуть у ґрунті. Скрізь у зерняткових і кісточкових садах наростатиме чисельність сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниці, щитівок, подекуди клопів), які висмоктуючи соки, виснажують дерева і знижують врожай плодів. У липні відбуватиметься літ і відкладання яєць метеликами шовкопрядів, яблуневої горностаєвої молі, розанової листокрутки. Гусениці молодших віків білана жилкуватого й золотогуза скелетуватимуть листки. Посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. Масовий розвиток парші яблуні й груші, моніліозу, клястероспоріозу, кокомікозу, кучерявості листків персика відбуватиметься за теплої погоди з частими дощами та росами. Зерняткові культури захищають не раніше втрати токсичності пестицидів попереднього обприскування за відлову феромонною пасткою 3 і більше метеликів за 7 днів диміліном, з.п., 0,6 кг/га або іншими інсектицидами з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб дозволених фунгіцидів, дотримуючись чергування препаратів. Зимові сорти яблуні та груші обробляють матчем, к.е., 1 л/га, нурелом-Д, к.е., 1-1,5 л/га або іншими інсектицидами з додаванням проти парші, плодової гнилі та інших хвороб терселу, в.г., 2-2,5 кг/га. Кісточкові насадження відразу після збирання врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів проти кокомікозу обробляють хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га або топсином М, з.п., 1 кг/га, дотримуючись чергування препаратів. У виноградниках в липні продовжуватиме свій розвиток друге покоління гронової листокрутки, листки пошкоджуватимуть виноградний зудень, павутинні, інші кліщі. За випадання дощів масово поширюватимуться мілдью, сіра гниль, чорна плямистість. Суха спекотна з відносною вологістю повітря 70-95% погода сприятиме ураженню кущів оїдіумом. У період росту ягід від гусениць ІІ-го покоління гронової листокрутки в разі пошкодженості 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління вогнища обприскують препаратами рекомендованими до цвітіння культури. За появи ураження мілдью, чорною плямистістю, іншими хворобами виноградники оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, кумулюсом, в.г.,3,6 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, кантусом, в.г., 1-1,2 кг/га, фольпаном, в.г., 1,5-2 кг/га. Вогнища ураження сірою гниллю обприскують квадрисом, к.с., 0,8 л/га, світчем, в.г., 0,75-1 кг/га, тельдором, в.г., 1 кг/га, флінт старом, к.с., 0,5 л/га. Осередки ураження оїдіумом та заселення кліщами (8-10 і більше екз. на лист) обробляють рекомендованими фунгіцидами (натіво, в.г., 0,16-0,18 кг/га, талендо, к.е., 0,175-0,225 л/га, колліс, к.с., 0,4 л/га, топаз, к.е., 0,15-0,25, л/га, фалькон, к.е., 0,3 л/га, флінт стар, к.с.,0,5 л/га) та інсектоакарицидами (ніссораном, з.п., 0,24-0,6 кг/га, енвідором, к.с., 0,4 л/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, аполло, к.с, 0,24-0,36 л/га). Багатоїдні шкідники Саранові. В АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській області та східному Лісостепу (Харківська, Сумська обл.) в неугіддях триватиме живлення личинок та перехід їх у старші віки стадних – італійського пруса, осередково азіатської перелітної сарани, нестадних видів кобилок, коників. По мiрi живлення та впливу температури (оптимальна 20-28°С) у дорослих саранових відбуватиметься дозрівання статевих залоз, парування, в кiнцi липня розпочнеться відкладання яєць самицями. За жаркої посушливої погоди (t° 25-30°С) в липні можливе підвищення шкiдливостi саранових у просапних культурах степових областей. Зажерливість комах зростатиме протягом розвитку, i особливо за спеки, що може скорегувати їх поведінку. Осередки високої чисельності личинок стадних саранових ймовірні на пасовищах і луках, а також у суміжних посівах злаків, соняшника, буряків, овочевих, інших сільськогосподарських культур степових регіонів (зона потенційної загрози масового розмноження стадних видів), де можливо виникатиме потреба в хімічних обробках сільськогосподарських угідь. Лучний метелик. У степових, центральних і східних лісостепових областях в неугіддях, посівах багаторічних трав, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих культур продовжиться розвиток гусениць, відбуватиметься їх заляльковування, розпочнеться літ літнього покоління. Оптимальними умовами для розвитку гусениць молодших віків будуть температура 25°С i висока відносна вологість повітря. Для гусениць старших віків температурний оптимум 20-32°С, а відносна вологiстъ повітря 45-95%. Високі температури i низька вологість повітря в період розвитку гусениць не спричинять помітних змiн у їх розвитку, але можливо призведуть до зниження плодючості метеликів другою покоління. Зважаючи на осередкове зростання сили льоту метеликiв весняної генерацiї, в разі опадiв можливе виникнення вогнищ підвищеної щільності гусениць у посiвах багаторiчних трав, бурякiв, соняшнику, кукурудзи, сої, овочевих, iнших просапних культур, в першу чергу в осередках Днiпропетровської, Запорiзької, Луганської, Черкаської, інших областей. За щільності 10-20 і більше гусениць на кв.м проводять обприскування актеліком, к.е., 1-1,5 л/га, базудином, золоном, 1,4-2,8 л/га, іншими. Листогризучі совки. В агроценозах України не зважаючи на високі гідротермічні показники, протягом місяця ймовірний підвищений рівень чисельності та господарсько відчутна шкідливість гамми, капустяної, С-чорної, бавовникової, помідорної (карадрина), конюшинововорї, люцернової, зернової, інших видів совок. Підвищення річних та збільшення суми ефективних температур поточної вегетації зумовлюють розширення ареалу більшості видів листогризучих совок. Проти гусениць листогризучих совок використовують альтекс, к.е., борей, с.к., золон, к.е., данадим стабільний, к.е., діазинон, к.е., децис ф-Люкс, к.е., інші у рекомендованих нормах. У посадках капусти ефективні гормональні препарати: димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, матч, к.е., 0,4 л/га, номолт, к.е., 0,3 л/га. Застосування інсектицидів у плантаціях томатів, баклажанів, перцю проти гусениць помідорної, бавовникової, інших совок бажане до початку плодоутворення. Підгризаючі совки. Скрізь протягом липня не менш шкідливими залишаються озима і оклична совки, в АР Крим, Одеській, Миколаївській, інших південних областях Степу - пшенична, південна (дика), лісостепових - іпсилон. Сприятливими умовами для розвитку гусениць будуть температура 20-27°С та відносна вологість повітря 70-95%. Гусениці відходитимуть на заляльковування, яке за помірної зволоженості повітря триватиме 11-14 днів. В поліських та північних областях Лісостепу, де складаються оптимальні гідротермічні умови можливі осередки високої чисельності гусениць (ЕПШ у буряках 1-2, інших просапних 3-8 екз. на кв.м). За вказаної чисельності гусениць застосовують суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах їх витрат. Кращі результати дають обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок харчується рослинами. Інсектициди доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і найбільш уразливі. У липні в посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, інших товстостеблих культур триватиме літ стеблового (кукурудзяного) метелика першого покоління, відкладання яєць, виплодження та живлення гусениць. В разі помірно теплої, вологої погоди (18-30°С та вологість понад 70%) відбуватиметься нормальна життєдіяльність всіх стадій фітофага та формування осередків високої чисельності та шкідливості гусениць. Зниження відносної вологості й аномально високі температури повітря, що прогнозується в зонах кукурудзосіяння, зумовлять часткову або повну загибель яйцекладок та гусениць молодших віків. Підвищена щільність гусениць метелика за такого перебігу синоптичної ситуації проявиться лише на зрошуваних землях степових та лісостепових областей. На початку і під час масового відкладання яєць рекомендується випускати трихограму вогнівочної форми не менше трьох разів з інтервалом 5-6 діб (період відкладання яєць самицями метелика залежно від температур триває 12-24 доби, а тривалість життя трихограми 4-5 діб). Обприскування посівів карате, к.е., карате зеоном, к.е., рубіном, к.е., 0,2 л/га, децисом ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, іншими слід проводити за наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями метелика першого і другого віків. Заступник директора Департаменту – начальник управління захисту рослин О.П. Токар Орлова О.М. 253-99-56 |
|||||||||
Схожі:
| ДЕПАРТАМЕНТ ФІТОСАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ Надалі з появою сходів озимих зернових жужелиця мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця. Личинки відроджуватимуться... |
Реферат Тема: Правове ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ екологічної безпеки 1 Юридична... Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, екологічних, технічних,... |
| ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕЛІ У НАПРЯМКУ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У статті розкриті теоретико-методологічні основи дослідження економічної безпеки, визначено сутність і структуру категорії, систему... |
ЗАТВЕРДЖУЮ Правила и норми охорони праці техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки |
| ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї ТА МОЛОДІ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї ТА МОЛОДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ |
Тема. Налаштування рівнів безпеки сучасних браузерів Формування вмінь і навиків налаштування рівнів безпеки сучасних браузерів – Chrome, IE, Mozilla Firefox, Opera та ін для обмеження... |
| ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: МАКРО- ТА МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ РІВНІ Ходи захисту від фінансово-економічних загроз, а не лише фізична охорона банку. Саме тому наукові дослідження, спрямовані на розробку... |
Звернення учасників V Міжнародної науково-практичної конференції НАЕК «Енергоатом» Сумки п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції «КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ НА АЕС УКРАЇНИ», відзначаємо, що розуміння культури безпеки,... |
| Начальник ПДПЧ-16 Центрального району капітан вн служби Тема 24: Організація посту безпеки ГДЗС. Обов’язки постового на посту безпеки |
Чернівецька обласна державна адміністрація Департамент освіти і науки, молоді та спорту «Про курс за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів «Фінансова грамотність» Департамент освіти і науки, молоді та спорту... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua