|
|
Скачати 139.37 Kb.
|
|
Романцова Ольга, ХНУ ім. В.Н. Каразіна СУЧАСНИЙ ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ: ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА Вступ: Метою даного модуля є огляд організації і реалізації сучасного жіночого руху в Україні, презентація неоднорідності його структури та способів участі в політичному і соціальному житті, впливи на процеси демократизації в пострадянський період. Цільова аудиторія: Студенти програми бакалаврату і студенти-магістри, які навчаються різних соціальних дисциплін, а також професіональних дисциплін соціального напрямку (включаючи, але не обмежуючись, антропологію, міжнародні відносини, політичні науки, психологію, соціологію і суспільне адміністрування). Академічні цілі: Ознайомити студентів з сучасним розвитком українських жіночих ініціатив, областями цивільної активності і політики в Україні з погляду феміністської перспективи. Навчальні цілі: Когнітивні
суб'єктивності, концепціями і теоріями, пов'язаними з жіночими рухами, психоаналітичними концепціями підстав жіночих рухів. ii. Студенти розширять усвідомлення національного і культурного контекстів, в яких формувався жіночий рух в Україні, проблемного поля існування подібних практик та їх відмінностей між Україною і іншими культурними контекстами (такими як Сполучені Штати Америки). iii. Студенти зможуть зрозуміти варіативність моделей політичної участі і їх співвідношень з категорією гендера (використовуючи приклад України як посткомуністичної держави) і основні типи і спрямованості активності жіночих організацій в Україні. iv. Студенти розширять розуміння ідеології і демократичних цінностей впливу жіночих ресурсів на політику, рівність і дискримінацію в суспільстві і зможуть проаналізувати значення впливу жіночих ініціатив на цивільну і політичну владу. v. Студенти зможуть проаналізувати можливості інституціалізованих форм жіночих організацій в сучасному українському суспільстві (жіночих партійних і профспілкових організацій в Україні), і феміністських дій як мережі “низової” (“grassrooot”) активності, орієнтованих на освітню діяльність, яка базується на несоціалістичній ідеології та впроваджує новий тип жіночої суб'єктивності як партикулярної, на відміну від радянської універсальної суб'єктивності (починаючи від логіки “вічної жіночності”). Емоційні
перспективи гендерної рівності. vii. Студенти досягнуть вищого рівня усвідомлення міжкультурних відмінностей у феноменах жіночого руху ї структурах гендерної влади. viii. Студенти зможуть краще розуміти цінність цивільної і політичної участі жінок в процесах прийняття рішень і зростання феміністської свідомості. ix. Студенти зможуть зрозуміти значення таких основних для даного дискурсу концептів як „особисте є політичне”, „гендерний розрив”, поняття „неможливої вимоги” і принципів соціальних змін в сучасному українському політичному і соціальному дискурсах. Поведінкові x. Студенти одержать уявлення про те, які соціально-психологічні процеси супроводжують проекти соціальних рухів (персональні або колективні/групові ідентичності тощо). xi. Студенти зможуть втілити гендерні форми усвідомлення суспільства і громадянства в повсякденному житті. xii. Студенти зможуть застосувати теоретичні перспективи гендерних форм ідентичностей та суб'єктивностей в своєму професійному і особистому житті. Основні поняття і питання: Для цілей даного модуля суттєвими є наступні визначення: Гендер: дивіться в модулі „Вступ до ґендерних студій”. Гендерна ідентичність: дивіться в модулях: Олени Іванової і Дебори Кілгор „Вступ до вивчення гендера та ідентичності” і Олені Іванової „Розвиток гендерної ідентичності”. Жіночий рух в пострадянських країнах: Дивіться в модулі Сергія Жеребкіна „Від ґендеру до нації”: ґендерні стереотипи в пострадянській політиці національної розбудови в Україні”. Феміністські політики ідентифікації: маргінальні стратегії неприналежності до існуючого соціо-символічного порядку, сконструйовані як інтелектуальний проект створення, легітимації і репрезентації різноманіття альтернативних форм жіночого досвіду. Відмінності індивідуальних стилів життя, релігій, етнічних, культурних, національних, сексуальних і інших орієнтацій стають проектом жіночого самовираження, що базується на феміністській методології. Цей процес виражає розвиток нових форм жіночих ідентичностей в контексті соціальної і політичної активності, направленої на соціальні зміни, включаючи протест проти існуючої структури влади і превалюючих норм і цінностей. Жіноча суб'єктивність: гендерно маркірована суб'єктивність (на відміну від безстатевої класичної, як „інша” по відношенню до маскулінного типу суб'єктивності, що базується на концепціях специфічного і множинного „жіночого досвіду”. Демократизація: процеси децентралізації влади від обраних урядів, корпорацій та регіональних і світових структур, включаючи значущу політичну участь і спільно організовані дії, програми і організації, які спонукають жінок (і інші маргиналізовані групи) визначати свої життя, брати участь в процесах прийняття рішень і вносити внесок в створення цивільного суспільства, опосередкованого ключовими політичними, економічними і культурними інституціями. Жіночі „низові” активності: жіночі колективні дії, орієнтовані не на державні інституції, а цивільну активність і мережеві дії на локальному рівні. Політична суб'єкція (суб'єктивація): акт або факт підпорядкування будь-якій формі влади, процес становлення суб'єктом, субординованим владою, і, в той же час, формування нової суб'єктивності, яка включає осмислення нових форм демократії і практики нових соціальних рухів, як дій політичної свободи. Питання для модуля: Наступні питання повинні бути розглянуті спільно з учасниками дискусій в процесі вивчення теми модуля: 1. Які основні елементи жіночого руху як соціальної практики можуть бути використані для розбудови демократичного суспільства і усвідомлення цивільних прав? 2. У чому виражаються перешкоди розвитку жіночого руху в сучасній Україні? 3. Як відмінності в поведінці жінок включаються в політичні і соціальні дії, що корелюють з підтримуваними державою гендерними конструктами (стереотипами) та ідеологіями, представленими на рівнях медіа-дискурсу і політичних програм? 4. Чому існує множинний жіночий рух, в протилежність єдиному рухові, об'єднаний загальними цілями і цінностями, який включає окремі активності різних соціальних, демографічних і націоналістичних жіночих груп і організацій? 5. Що означає категорія гендерної ідентичності і як вона перетинається з іншими категоріями ідентичності (такими як раса, клас, етнічність, сексуальність, релігія) в контексті українського жіночого руху? 6. Які чинники впливають на індивідуальні відмінності у впровадженні різних, підтримуваних державою гендерних конструктів і ідеологій через їх приналежність до реалізації жіночого руху в Україні? 7. Що означає концепція „прагматичного фемінізму” на поточному етапі модернізації сучасного українського суспільства? Як вона впливає на цілі жіночих організацій, направлені не на зміну вторинного положення жінок в суспільстві, але на рішення конкретних соціальних проблем? ЗАНЯТТЯ 1. Сутність жіночого руху в соціо-культурному і національному контекстах. Постфеміністські теорії жіночих рухів. Концепції „особистого як політичного” і „вимога, яка ніколи не може бути виконана”; розриву між Реальним та Символічним в контексті жіночого руху; „перформативності” українського жіночого руху; перманентних змін ліберального іміджу, включаючи „гендерний підрив” традиційних ідеологічних засад влади, таких як політична неприналежність до традиційного соціо-символічному порядку і реалізація особистого як політичного на прикладі досвіду жіночого руху. Література: Ирина Жеребкина, Женское политическое бессознательное (Серия «Гендерные исследования») – Спб.: Алетейя, 2002. – 224 с. Ирина Жеребкина, Гендерные 90-е или Фаллоса не существует. – СПб.: Алетейя, 2003.- 256 с. – (Серия «Феминистская коллекция») Тамара Гундорова, Femina Melancholica: Cтать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської (Київ: Критика, 2002), - 272 с. Butler Judith, Bodies That Matter: On The Discursive Limits of “ Sex».New-York&London: Routledge, 1993 Renata Salecl, The Spolish of Freedom: Psychoanalyses And The Feminism After The Fall of Socialism, London; New York: Routledge, 1994 The Kristeva Reader / Ed. by T. Moi. – New York: Columbia University Press, 1986. – 325 p. Zizek Slavoj, The Ticklish Subject: The Absent Centre Of Political Ontology. – London, New York: Verso, 1999. – 409 p. Аудиторна робота: 1-а година: Лекція/дискусія про сутність жіночого руху як феномена теорії фемінізму в конкретному національному контексті. 2-а година: Робота у малих групах, відповіді на наступні запитання: 1. Кожен студент в групі має розглянути, як цінність жіночої участі в соціальному житті визначаються історією і культурою. 2. Кожен студент в групі має пояснити значення парадоксу моделі нової української жіночої ідентичності як „femina postsovietica” (ідентичність жінок пострадянської соціальної спільноти). 3. Кожен студент в групі має зрозуміти, в чому полягає розрив між реальним і символічним в інтерпретації Лакана у відношенні до жіночого руху в Україні і стратегіях нової політичної суб'єктивації (суб'єкції) як „активного” на основі теорії М. Фуко. 4. Кожен студент має розглянути жіночі рухи в їх національному і соціальному контекстах. Використовуючи закон перформативності в інтерпретації жіночого в нових пострадянських умовах влади (на основі концепції Д. Батлер), студенти мають проаналізувати конкретні практики жіночого руху і відповісти на питання, що означає поняття „перформативності” гендера в колишньому СССР? Група має співвіднести свої відповіді з наступними запитаннями: - Грунтуючись на текстах, які обговорювалися в цій лекції, які процеси, на ваш погляд, є найбільш критичними по відношенню до конструкції і деконструкції категорій статі та гендеру? - Як конструкти гендерної ідентичності і жіночої суб'єктивності використовуються в цих процесах? - Що означає теза Лакана „суб'єкт, більший, ніж він є” стосовно логіки жіночого руху в пострадянський період? - Розкрити значення поняття „doing gender” у цьому контексті. Пояснити що таке логіка „неможливої вимоги” або „вимоги, яка ніколи не може бути виконана”, спираючись на теорії С. Жіжека і Р. Салецл. Заняття 2. Жіноча політична суб'єктивність і процеси демократизації в крос-культурному контексті. Постфеміністські і гендерні теорії жіночої суб'єктивності. Психоаналітичні підстави жіночих рухів. Основні елементи українського жіночого руху як соціальної практики і демократизації соціального і політичного життя. Суб'єктивація і державна влада в реалізації жіночого руху в Україні; „психіка” пострадянської влади. Дискурсивні можливості репрезентації жіночих рухів в пострадянському суспільстві і логіка „другості”. Перформативна суб'єктивність і дискурсивні можливості жіночих репрезентацій в пострадянських умовах. Література: Ирина Жеребкина. Феминистская теория 90-х годов: проблематизация женской субъективности / Введение в гендерные исследования. Ч.1: Учебное пособие Под ред. И.А. Жеребкиной – Харьков, ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001, СС. 49-79 Людмила Попкова. Теория и практика современного феминизма: женское движение в США / Введение в гендерные исследования. Ч.1: Учебное пособие Под ред. И.А. Жеребкиной – Харьков, ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001, СС. 635-663. Джоан Скотт. Гендер как полезная категория исторического анализа / Введение в гендерные исследования. Ч.2: Хрестоматия. Под ред. С.В. Жеребкина – Харьков, ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001, СС. 405-436. Анна Темкина. Женское движение второй волны: истоки, концептуализация и результаты / Введение в гендерные исследования. Ч.1: Учебное пособие Под ред. И.А. Жеребкиной – Харьков, ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001, СС. 147-173. Сергей Ушакин. Политическая теория феминизма: Современные дебаты / Введение в гендерные исследования. Ч.1: Учебное пособие Под ред. И.А. Жеребкиной – Харьков, ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001, СС. 107-146. Ирина Чикалова. Гендерная проблематика в политической теории / Введение в гендерные исследования. Ч.1: Учебное пособие Под ред. И.А. Жеребкиной – Харьков, ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001., СС. 80-106. Butler J., The Psychic Life Of Power. – Stanford, California: Staford University Press, 1997. – 218 p. Joan W. Scott, “Gender: A Useful Category of Historical Analysis.» The American Historical Review 91(5):1053-1075, 1986. Письмове завдання: Студенти мають прочитати матеріали для даної секції і порівняти практики жіночих рухів в трьох країнах: Україні, Сполучених Штатах і іншій, за бажанням студентів, країни і проаналізувати інформацію, використовуючи теорії і аргументи, представлені в текстах. Кожен студент має потім написати короткий огляд результатів її/його аналізу. Це має займати 5-8 сторінок і включати наступне: 1. Що означають дані практики в своїй апеляції до жіночої суб'єктивності? 2. У яких видах ці практики пов'язані із загальними положеннями гендеру і суспільства в кожній з країн? 3. Які висновки можна зробити виходячи з даних практик по відношенню до жіночих суб'єктивностей і положенню жінок в Україні і США? Чи характеризуються жінки в них як суттєво розрізнені або подібні? 4. Висновок: узагальніть основні ідеї і проведіть відповідності між вашим аналізом з існуючими дослідженнями гендеру і жіночої суб'єктивності. Аудиторна робота:1-а година: Лекція/групова дискусія по текстах. 2-а година: Робота в малих групах, відповіді на наступні запитання: 1. Проведення дискусії в групах з 2-3 чоловік про можливі підстави політичної асоціації жінок в боротьбі за свої права в сучасних умовах втрати стабільної Я-ідентичності, включаючи жіночу. Які види феміністських політик можуть бути розвинені поза онтологічною підставою універсальної категорії жіночого? 2. Базуючись на прочитаних матеріалах, обговоріть, які види політичних і соціальних активностей є можливими усередині феміністських позицій, представлених поза концепцією універсального суб'єкта деконструйованого досвіду з відсутністю стабільного „Я”? Заняття 3. Сучасний жіночий рух як визвольний проект: суб'єкти колективних дій Концепції жіночих прав у феміністській теорії. Сексуальні політики і гендерна політична соціалізація. Різноманітність жіночих рухів і феміністські відмінності усередині рухів. Соціальні рухи в сучасному світі і колективні ідентичності, що базуються на варіативності відмінностей стилю життя, релігії, етнічності, класу, нації, сексуальної та інших орієнтацій. Ідентитарні рухи як основи жіночих рухів в сучасній перспективі: властивості колективних дій і структура політичних можливостей. Ідеологія як ресурс жіночих рухів. Лібералізація і сучасний патриархат. Література: Angela Argent. Post-Communism and “Women’s Experience?”, in Feminist Approaches to Social Movements, Community and Power. Vol. 2. Partial Truths and the Politic of Community. Ed. By mary Ann Tereault and Robin L. Teske, 2003: Co,umbia, University of South Carilona Press. Gotlick, J. 1999. “From the Ground Up: Women’s Organizations and Democratization in Russia,» in Democratization and Women’s Grassroots Movements, ed. by Jill Bystydzienski and Joti Sekhon. Bloomington: Indiana University Press. (In English) Jane Jenson. Extending the Boundaries of Citizenship: Women’s Movements of Western Europe/ The Challenge of Local Feminisms. Women’s Movements in Global Perspective. Ed. by Amrita Basu, Wesview Press, 1995. pp. 405-434. Elizbieta Matynia. Finding a Voice: Women in Postcommunisy Central Europe/ The Challenge of Local Feminisms. Women’s Movements in Global Perspective. Ed. by Amrita Basu, Wesview Press, 1995, pp.351-373. Kate Millet. Sexual Politics. New York: Avon Books.1970 Leslie Wolfe and Jennifer Tucker. Feminism Lives: Building a Multicultural Women’s Movement in the United States/ The Challenge of Local Feminisms. Women’s Movements in Global Perspective. Ed. by Amrita Basu, Wesview Press, 1995, pp. 435-462. Светлана Айвазова. Русские женщины в лабиринте равноправия. М.Рик Русанова. 1998. Симона де Бовуар. Второй пол. М. Прогресс-Алетейя, 1997 Женские неправительственные организации России и СНГ. Авторы – составители: Абубикирова Н.И., Клименкова Т.А., Кочкина Е.В., Регентова М.А. М. Эслан, 1998. Письмове завдання: Студенти мають прочитати матеріал для даної секції і відповісти на наступні запитання у звіті на 3-4 сторінки: 1. Диференціюйте поняття „фемінізм”, жіночий рух, рух за права жінок. Опишіть кожне з них. 2. Які суспільні процеси приводять до виникнення жіночого руху? 3. Які відмінні риси проекту звільнення жінок, запропонованого Симоною де Бовуар в книзі „Друга стать”? 4. У чому суть концепції „революції побуту”, запропонованої А. Колонтай? 5. Що означають ці практики для жіночої суб'єктивності? Аудиторна робота: 1-а година: Лекція/групова дискусія по текстах і письмове завдання. 2-а година: Робота в малих групах, відповіді на наступні запитання: 1. Обговоріть в групах по 2-3 людини, яким чином традиційні гендерні ролі і їх функціонування представлені в суспільній і урядовій пропаганді у вашому регіоні і представте вашу персональну позицію по відношенню до жіночої участі в політичному житті. 2. Базуючись на рекомендованих текстах, обговоріть, як гендерні стереотипи функціонують на рівні соціальних рухів. Які стереотипи жіночого/фемінного і як вони впливають на процеси демократизації суспільства і гендерної рівності. ЗАНЯТТЯ 4 Жіночий рух в пострадянській Україні: незалежні організації та цивільна активність. Історія і підстави жіночого руху та їх розвиток. Приклад жіночого руху в Україні як ілюстрація того, чим є гендерні стереотипи і як вони використовуються в політиці підтримки мізогінії та „практик виключення” у політиці та соціальному житті. Природа українських жіночих організацій у пострадянський період і різноманітність форм жіночої участі в конструюванні нових інституцій. Аналіз пострадянских колективних форм політичної суб'єктивації на підставі феміністської методології. Деконструкція жіночих ідентичностей, дослідження основних рис сучасного жіночого руху в контексті нових політик ідентифікації в Україні. Кореляції із західними феміністськими політиками ідентифікації. Український жіночий рух як значущий актор на рівні „низової” активності. Література: Ирина Жеребкина. «Кто боится феминизма в бывшем СССР?» / Femina Postsovietica.Украинская женщина в переходный период: от социальных движений к политике/ Под ред. Ирины Жеребкиной. Харьков: ХЦГИ, 1999, сс. 11- 82. Елена Луценко. Современное женское движение в Украине / Femina Postsovietica.Украинская женщина в переходный период: от социальных движений к политике/ Под ред. Ирины Жеребкиной. Харьков: ХЦГИ, 1999, сc. 152-200. Марианн Рубчак. Преобразование женственности в современной Украине / Гендерные истории Восточной Европы. Сборник научных статей Под ред. Е. Гаповой, А. Усманово, А. Пето. – Мн.: ЕГУ, 2002 - сc. 396- 410. Людмила Смоляр. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України II пол. XIX- поч. XX ст.. Сторінки історії: Монографія. – Одеса: Астропринт, 1998.- 408 с. Женский политический взгляд. Сборник материалов по проекту при поддержке Фонда им. Г. Белля, 2004. Соломія Павличко. Фемінізм . Передм. Віри Агєєвої. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – 322 с. Довідник «Ресурси Інтернет для жінок». Упорядник – Віра Поровська, Міжнародний Фонд Відродження, Український Жіночий Фонд, 2003. (In English) Svetlana Kupryashkina. Women’s Studies in Ukraine, in Transitions, Environments, Translations: Feminisms in International Politics. Ed. By Joan Scott, Cora Kaplan, N.Y: Routledge, 1997 База данных украинских женских организаций в Интернет: Письмове завдання: В цілях даного завдання мають прочитати матеріал для даної секції, а також провести дослідження в Інтернет. У даних цілях може бути корисною робота студентів у парах і написання сумісної статті. Дайте відповіді на наступні запитання у вигляді звіту на 3-4 сторінки: 1. Як виник жіночий визвольний рух в Україні? 2. Які специфічні характеристики жіночого руху в Україні в порівнянні із Заходом? 3. Яких лідерів українського жіночого руху ви знаєте? Який внесок вони внесли у розвиток руху? 4. Чи враховуються принципи гендерної рівності політичними організаціями у вашому регіоні? 5. Які основні відмінності між діяльністю сучасних українських жіночих організацій і радянськими жіночими організаціями? 6. Чи є, на ваш погляд, незалежні жіночі організації частинами сучасного цивільного суспільства? 7. Які основні форми і типи активності неурядових жіночих організацій (НЖО) в Україні в даний час? Які НЖО в Україні ви знаєте? Які з них існують у вашому регіоні? 8. Які цілі визначені незалежними жіночими організаціями вашого регіону? 9. Що є, на вашу думку, можливостями і перешкодами для діяльності НЖО? Аудиторна робота: 1-а година: Лекція/групова дискусія по текстах і письмове завдання. 2-а година: Робота в малих групах, що має на меті осмислення того, що було вивчено і про що є бажання дізнатися ще. На додаток до розглянутих основних питань групи мають відповісти на наступні запитання: 1. Як наше знання про значення жіночого руху в політичному житті впливає на наше розуміння повсякденного життя? 2. Як ми можемо застосувати ці знання в нашій повсякденній практиці? 3. Як ми можемо застосувати ці нові знання в нашій професійній діяльності? Оцінка: Студентам буде запропоновано провести оцінку за системою Делфі після першої і другої сесій. Це буде складатися з чотирьох загальних питань: 1. Що було зроблено викладачем, щоб підвищити мої знання? 2. Що викладач міг зробити краще, щоб підвищити мої знання? 3. Що було зроблено мною, щоб підвищити мої знання? 4. Що я міг (могла) би зробити краще, щоб підвищити мої знання? Оцінка знань студентів, які вивчають цей модуль, буде неофіційною. Вона буде врахована при виявленні офіційної оцінки загального курсу, який завершується іспитом. |
|
Конспект уроку з образотворчого мистецтва у 6 класі на тему: «Пейзажний... Назва проекту: Пейзажний живопис (вплив світла на колір, кольорово-повітряна перспектива). С. Васильківський “Діти ловлять снігура”.... |
«Корекційна освіта: історія, сучасність та перспектива розвитку» «Чернівецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №4» про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи за... |
|
СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ: СУТНІСТЬ, КОНЦЕПЦІЇ ТА МІСЦЕ У ЛІБЕРАЛЬНОМУ ПРОЕКТІ УКРАЇНИ Соціальна справедливість як ліберальна перспектива України розглядається у площині активізації суспільної діяльності суб’єктів, їхньої... |
Роль людського фактору в автоматизованому виробництві. Перспектива... Мета: Дізнатися про роль людського фактору в автоматизованому виробництві та розвитку електронно обчислювальної техніки |