С.І. Черніков майор вн служби


Скачати 167.46 Kb.
НазваС.І. Черніков майор вн служби
Дата14.04.2013
Розмір167.46 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Фізика > План-конспект
“Погоджено” “ЗАТВЕРДЖУЮ”

Начальник Жовтневого Начальник Жовтневого РВ

ЗМПО ГУ МНС в Миколаївській області

С.І. Черніков майор вн. служби

А.С. Криворучко

“_____” _____________ 200__ р.

"____"______________200 р.



ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття з рятувальної підготовки

з особовим складом чергових караулів Жовтневого ЗМПО.
ТЕМА № 4.5.1. Основні види аварій ,їх стисла характеристика.
Навчальна мета: 1. Підготовка особового складу до ліквідації можливих аварій.

2. Навчити особовий склад прийомів до ліквідації можливих аварій.
Час: 45 хв.
Місце проведення: учбовий клас.
Матеріальне забезпечення: АЦ-40(130)-63”Б”,ПТО
Література: В.Г. Аветисян, М.І. Адаменко. „Рятувальні роботи під час ліквідації надзвичайних ситуацій”.

Я.С.Повзік “Пожежна тактика”.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ:
І. Організаційний момент – 5 хв.:

  • доповідь чергового;

  • перевірка наявності о/с караулу;

  • оголошення теми і мети заняття.


ІІ. Перевірка знань – 5 хв.

  • Перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.


ІІІ. Викладання матеріалу теми – 25 хв.

Питання, які вивчатимуться:

  1. Що таке аварія, катастрофа.

  2. Рятувальні роботи.

  3. Невідкладні рятувальні роботи.

  4. Класифікація аварійних ситуацій.

  5. Концепція проведення рятувальних робіт.



Найменування заходів

Методичні вказівки

РЯТУВАЛЬНІ ТА ІНШІ НЕВІДКЛАДНІ РОБОТИ

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті (далі - об'єкти і території), спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка спричинила загибель людей чи створює на об'єкті або території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків;

Зона надзвичайної ситуації - територія, де склалася надзвичайна ситуація;

Аварійно-рятувальні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі подання їм невідкладної медичної допомоги), а також матеріальних і культурних цінностей та захист довкілля під час виникнення надзвичайних ситуацій, що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.
Основи рятувальних та інших невідкладних робіт. Проблема запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження та ліквідації їх наслідків для України є однією з найактуальніших. У післявоєнний період в Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості, будувались атомні електростанції, впроваджувалися екологічно шкідливі технології. Незважаючи на велику кількість заходів, які здійснюються для забезпечення надійного функціонування промислових об'єктів, неможливо повністю виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру.

Не випадково у статті 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» наголошено, що «Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної безпеки і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати».

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт — це усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР) поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.

До рятувальних робіт відносяться:

  • розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

  • локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та на ділянках робіт;

  • визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

  • визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

  • пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

  • розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

  • надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

  • вивезення або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

  • організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;

  • відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;

  • пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

  • санітарна обробка уражених;

  • знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

  • соціально-психологічна реабілітація населення.

До невідкладних робіт відносяться:

  • прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;

  • локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

  • ремонт та тимчасове відмовлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

  • зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом, безпечному веденню робіт;

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються

у три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

  • щодо екстреного захисту населення;

  • з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

  • з підготовки до виконання РІНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

  • оповіщення про небезпеку;

  • використання засобів захисту;

  • додержання режимів поведінки;

  • евакуація з небезпечних у безпечні райони;

  • здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

  • локалізація аварій;

  • зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

  • попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

  • пошук потерпілих;

  • витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

  • евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

  • надання медичної допомоги;

  • санітарна обробка людей;

  • знезараження одягу, майна, техніки, території;

  • проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі


вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

  • відновлення чи будівництво житла;

  • відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку;

  • організація медичного обслуговування;

  • забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

  • знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

  • соціально-психологічна реабілітація;

  • відшкодування збитків;

  • знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи підрозділи МНС не виконують, їх здійснюють спеціально створені підрозділи (бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили і засоби цивільної безпеки центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.

Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.

Стихійні дії сил природи, поки що не завжди підвладні людині, наносять економіці держави та населенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано і можуть руйнувати будинки та споруди, нищити матеріальні цінності, порушувати процеси виробництва, призводити до загибелі людей і тварин.

За характером своєї дії на об'єкти окремі явища природи можна прирівняти до дії деяких уражаючих факторів сучасних видів зброї. Наприклад, для ліквідації наслідків стихійного лиха залучаються формування загального призначення, аварійно-рятувальні підрозділи МНС, формування служб ЦЗ, а також військові частини та інші силові структури України.

Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦЗ, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.

Успіх дій формувань в значній мірі залежить від своєчасної організації та проведення розвідки і від урахування конкретних умов обстановки, що склалася.

В районі стихійного лиха розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об'єкта, комунальних мереж і специфіку виробництва. Якщо виробництво потенційно небезпечне то у склад розвідки залучають спеціалістів-хіміків, дозиметристів та медичних працівників.

У зв'язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦЗ, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угрупування сил проводяться у найкоротші терміни.

В першу зміну сил ЦЗ залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою попередити (запобігти) виникнення катастрофічних наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати (збитки). Командири формувань постійно інформуються про зміну обстановки в районі робіт щоби вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим.

Для ліквідації наслідків землетрусів залучаються формування МНС та комунальних служб, оснащені інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорізами) та іншою потужною технікою і інструментом.

Для проведення рятувальних робіт залучаються аварійно-рятувальні формування, а також відомчі спеціалізовані підрозділи, оснащені плавзасобами, санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости та інші формування ЦЗ. Рятувальні роботи при повені спрямовані на пошук людей на затопленій місцевості та евакуація їх у безпечні райони.

Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги, дошки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію води, напрямок вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають та позначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину і витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонці, необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки або драбину. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в зоні затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

Особовий склад аварійно-рятувальних формувань, що залучається для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт повинен знати і дотримуватися правил безпеки на воді, знати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби, проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

При зсувах


Організовується і здійснюється термінове оповіщення населення і об'єктів, евакуюють населення і матеріальні цінності, приводять у готовність формування. В район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі із ведучим спеціалістом по зсувах.

На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. В першу чергу проводять розшук уражених людей і витягують їх із-під завалів і зруйнованих будинків, надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалізують та гасять пожежі, ліквідовують наслідки зсуву. Після чого відновлюються дороги, дорожні споруди, комунально-енергетичні мережі.

При ліквідації зсувів особовий склад формування та населення повинні суворо дотримуватись заходів безпеки. Небезпечні ділянки огороджуються спеціальними знаками що світяться.

Для боротьби зі сніговими заметами та обледенінням залучаються як формування аварійно-рятувальних загонів МНС, комунальні служби так і працездатне населення даного адміністративного поділу (населеного пункту), а при необхідності і сусідніх районів (населених пунктів). Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, відновлюється робота життєзабезпечуючих об'єктів енерго-, тепло- та водопостачання.

При обледенінні найбільш уразливі і руйнуються лінії електропередач і зв'язку, контактні мережі електротранспорту. Боротьба з обледенінням здійснюється трьома способами — механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів. Механічний спосіб передбачає збивання льоду та снігу із дротів жердинами, мотузками, перекинутими через проводи, за допомогою автодрезин. При тепловому способі використовують перемінний та постійний струми.

На дорогах лід сколюють або посипають піском та шлаком, особливо на поворотах та на ділянках з обмеженою видимістю. При ліквідації снігових заметів, обледеніння та їх наслідків влаштовують місця для обігріву і відпочинку особового складу аварійно-рятувальних формувань та населення, яке залучається.

При буревіях, ураганах, смерчах


Проводяться попереджувальні (запобіжні), рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани, будинки та споруди будуються із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опори ліній електрозв'язку, а для укриття людей — заглиблені захисні споруди. Про загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів та формування.

До появи ураганного вітру здійснюються різноманітні інженерно-технічні заходи стосовно посилення конструкцій будівель та споруд, зміцнення та закріплення техніки, дахів будинків, зачиняються вікна та двері, перекриваються комунально-енергетичні мережі, забезпечується укриття людей у захисних спорудах (пристосованих приміщеннях).

Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять рятувальні та інші невідкладні роботи щодо надання допомоги потерпілим і від­новлення життєдіяльності в районах лиха.

Концепція проведення рятувальних робіт при ДТП.

В наслідок ДТП постраждалі люди які находилися в транспортних засобах можуть опинитися на зовні або в середині автомобілів. В залежності від виду ДТП та наслідків які вона викликала постраждалі можуть бути затиснутими в середині автомобіля і без сторонньої допомоги не в змозі вибратися назовні. Такі випадки є найбільш складними для проведення аварійно - рятувальних робіт. Для надання допомоги потрібно проводити деблокування постраждалих з пошкоджених автомобілів. Для успішного виконання рятувальних робіт в таких випадках розроблена концепція яка передбачає два основні принципи .

Принцип „Ключової фігури” (основний принцип). Під цим принципом розуміють те , що метою проведення будь яких рятувальних робіт є надання допомоги постраждалому. Відповідно всі дії підрозділів які беруть участь у рятувальних роботах будуються таким чином, щоб стан постраждалого не погіршувався, а по можливості покращувався. Відповідно до цього принципу керівник рятувальних робіт повинен всі свої дії погоджувати з лікарем який входить до рятувального підрозділу.

Принцип комплексної безпеки. Під цим принципом розуміють комплекс заходів які забезпечують попередження небезпечного розвитку ситуації це досягається забезпеченням :

  • безпеки місця пригоди;

  • безпеки постраждалому;

  • безпеки дій рятувальників.

Безпека місця пригоди включає в себе:

  • організації кіл безпеки;

  • профілактику небезпечного розвитку ситуації на місці ДТП;

  • організації взаємодії служб які беруть участь у рятувальних роботах.

Профілактика розвитку небезпечного розвитку ситуації на місці ДТП. Ці заходи включають в себе:

  • всебічний аналіз ситуації на підставі обробки інформації про ДТП диспетчерами оперативних служб при отриманні повідомлення;

  • інформування підрозділів які прямують на місце події ;

  • проведення розвідки на місці ДТП;

  • прогнозування можливих варіантів небезпечного розвитку ситуації;

  • прийняття комплексних заходів по їх попередженню.

Безпека постраждалого:

  • забезпечення загальної безпеки постраждалого;

забезпечення медичної безпеки постраждалому.


Прочитати

дати під запис


Прочитати

Прочитати

дати під запис


дати під запис

прочитати


дати під запис

дати під запис



4. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.

Питання для закріплення:

4.1. Що таке аварія, катастрофа.

    1. Рятувальні роботи.

    2. Невідкладні рятувальні роботи.

    3. Класифікація аварійних ситуацій.

    4. Концепція проведення рятувальних робіт.



5. Підведення підсумків – 5 хв.:

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

відповісти на запитання.
План-конспект склав:

Начальник караулу ПДПЧ-36

ст. лейтенант вн. служби І.В. Медведєв

Схожі:

С.І. Черніков майор вн служби
Дайте характеристику комунікативній, інтерактивній та перцептивній стороні спілкування
С.І. Черніков майор вн служби
Дайте характеристику комунікативній, інтерактивній та перцептивній стороні спілкування
С.І. Черніков майор вн служби
Тема 15: „ Про законодавче врегулювання питання боротьби з корупцією в Україні”
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби
Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,...
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби
Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,...
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби
Тема Основні вимоги “Статуту служби Державної пожежної охорони МНС України” Наказ №188-95р. Завдання гарнізонної та караульної служби,...
С.І. Черніков майор вн служби
Навчальна мета: Підготовка відділень і караулу до ведення бойових дій на пожежі
С.І. Черніков майор вн служби
Навчальна мета: Підготовка відділень і караулу до ведення бойових дій на пожежі
С.І. Черніков ГУ МНС в Миколаївській області майор вн служби
Тема Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного...
С.І. Черніков майор вн служби
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Тренувати особовий склад караулу діям по Санітарно – гігієнічні та протиепідемічні заходи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка