ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України


НазваПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
Сторінка13/15
Дата14.03.2013
Розмір1.72 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15



12-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Світ у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки.

Учень (учениця):

називає хронологічні рамки курсу;

показує на карті провідні країни світу;

визначає основні тенденції розвитку людства в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «глобалізація», «інтеграція», ООН, ЄС, НАТО, ОВД, РЕВ.




4

Тема 1. АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТИНЕНТ: США, КАНАДА ТА ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Утвердження США як провідної країни біполярного світу в повоєнний час та зміна ролі США наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Головні етапи повоєнного розвитку Канади.

Латинська Америка. Особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Українці в країнах регіону.

Учень (учениця):

називає та показує на карті основні внутрішньополітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

описує становище Сполучених Штатів у другій половині 40— 70-х роках ХХ ст., головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час;

характеризує стратегію «Нових рубежів» Дж. Кеннеді, епоху Р. Рейгана, «Нову економічну філософію» В. Клінтона, Кубинську революцію 1959 р.;

аналізує причини утвердження США як провідної країни світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі; розвиток українсько-американських відносин на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього періоду означених країн;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «реконверсія», «наддержава», «двополюсний світ», «маккартизм», «сегрегація», «расизм», «вотергейт», «неоконсерватизм», «монетаризм», «рейганоміка», «хунтизм».




5

Тема 2. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Західна Європа після завершення Другої світової війни.

Німеччина.

Внутрішньо- та зовнішньополiтичний розвиток Німеччини в другій половині ХХ — на початку XXI ст.

Велика Британія.

Внутрішнє становище та зовнішня політика Великої Британії у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Франція.

Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції в другій половині ХХ ст.

Італія.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах Західної Європи другої половини ХХ — початку ХХІ ст.;

показує на карті зони окупації Німеччини, ФРН та НДР, кордони об’єднаної Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних імперій;

описує політичні, економічні, соціальні еволюції в країнах Західної Європи в другій половині ХХ ст.; «третій шлях»Т.Блера, процес проголошення республіки в Італії;

характеризує німецьке та італійське «економічні дива», нову східну політику В. Брандта, соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки; становлення П’ятої Республіки (1958). Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі;

аналізує передумови, перебіг та наслідки об’єднавчих процесів у Німеччині 1989—1990 рр., основні складові тетчеризму, державну програму боротьби з мафією в Італії;

зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-х роках ХХ — на початку ХХI ст.;

аргументовано оцінює політичних діячів: Л. Ергарда, Г. Колля, Ш. де Голля, М. Тетчер;

дає власну оцінку перспективам участі України в інтеграційних процесах в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «репатріація», «грошова реформа», «економічне диво», «соціальне ринкове господарство», «центризм», «лейборизм», «неолібералізм», «середній клас», «тетчеризм», «третій шлях», «еліта», «мафія», «корупція», «патерналізм», «тероризм», «радикалізм».




1

Узагальнення







1

Резервний час







7

Тема 3. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення. Основні тенденції внутрішньополітичного розвитку країн регіону в 90-х роках ХХ — на початку ХХІ ст.

СРСР від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.

Росія в 90-х роках ХХ — на початку XXI ст.

Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах регіону;

показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи;

описує розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до перебудови М. Горбачова, політичну, економічну й військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 50—80-х роках ХХ ст.;

характеризує демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР;

визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі;

аналізує основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів, причини кризових явищу 60—70-х роках ХХ ст. в країнах регіону;

зіставляє шляхи внутрішньополітичного розвитку країн пострадянського простору наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних світових процесах сучасності;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «депортація», «десталінізація», «хрущовська відлига», «декадентство», «експансія», «Празька весна», «соціалізм з людським обличчям», «оксамитові революції».




1

Узагальнення







1

Резервний час







4

Тема 4. КРАЇНИ АЗІЇ ТА АФРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та Африки.

Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.

Японія.

Внутрішня та зовнішня політика Японії в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Китай.

Соціально-економічний та політичний розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

Індія.

Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.

Учень (учениця):

називає основні події в країнах Азії та Африки;

показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової колоніальної системи;

описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; процес здобуття незалежності народами Африки;

порівнює економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;

характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;

курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії;

визначає причини краху апартеїду на півдні Африки; розпаду світової колоніальної системи;

аналізує економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст., сутність ісламського фактору;

дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедуну; Хомейні, І. Ганді;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «Рух неприєднання», «культ особи», «культурна революція», «апартеїд».




3

Тема 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Передумови, характер, етапи та прояви холодної війни. Завершення холодної війни. Боротьба з міжнародним тероризмом.

Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.

Учень (учениця):

називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки;

показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В’єтнамська війна, Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія);

описує передумови та прояви холодної війни, періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 50—60-х роках ХХ ст.;

характеризує особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості; сутність «нового політичного мислення» М. Горбачова;

аналізує процес завершення холодної війни, роль регіональних конфліктів у сучасному світі;

дає власну оцінку процесу розширення НАТО на схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку ХХІ ст.;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «холодна війна», «паритет», «розрядка», НАТО, ОВД, ЄС, «геополітика», «доктрина обмеженого суверенітету» («доктрина Брежнєва»), «нове політичне мислення», «багатополюсний світ».




5

Тема 6. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.). ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Основні напрями НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

Основні тенденції і течії розвитку світової культури.

Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.

Учень (учениця):

називає основні тенденції і течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності;

описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва;

характеризує основні напрямки НТР у другій половині ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина;

аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства;

дає власну оцінку шляхам розв’язання глобальних проблем людства;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: «блакитні комірці», «постіндустріальне суспільство», «інтеграція», «глобалізація», «інформаційне суспільство», «зелена революція», «постмодернізм», «поп-арт», «неореалізм», «сюрреалізм».




2

Підсумкове узагальнення




Події Великої Вітчизняної війни на території України інтегровано вивчаються з відповідними розділами курсу історії України.


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Пропонована програма з історії для 5—12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної; старша школа (безпрофільна) у структурі 12-річної) складена, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь “Суспільствознавство”). Представлено курси історії України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти.

Зміст навчального історичного матеріалу побудований на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії. Людина розглядається як суб’єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства, як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я тощо.

Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен із них. Разом з тим, процеси, події та явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Такий підхід учитель може за даною програмою реалізувати шляхом синхроністичного вивчення та узгодження матеріалу відповідних курсів української та всесвітньої історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв’язків. При плануванні навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну для конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матеріалу. Інколи доцільним є поєднане вивчення тем із курсів української та всесвітньої історії. Це стосується, наприклад, історії міжнародних відносин і зовнішньої політики у ХХ ст., історії Першої та Другої світових війн, окремих питань історії культури тощо.

Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей. Вперше більшу увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах “історія краю” передбачений насамперед розгляд історичного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища, села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і порівняння їх із подіями та явищами, що відбувались на території країни в цілому. Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень.

Програмою передбачено максимальну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності школярів та усуває їх перевантаження.

З психолого-дидактичної точки зору, програму побудовано на поєднанні особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.

Це вимагає від учителя значної психологізації навчально-виховного процесу, умінь розбудувати його з урахуванням даних постійної діагностики рівня розвитку та навчальних досягнень учнів, стимулювання, мотивування їхньої пізнавальної діяльності, забезпечення високого рівня їхньої активності й самостійності.

Об’єднані у клас учні створюють неповторну комбінацію потреб, інтересів та пізнавальних можливостей, яка виключає шаблонний підхід у навчанні. Один і той же зміст не може бути однаково опрацьованим у різних класах, тому в побудові уроків, виборі структурних форм учитель керується насамперед методичною доцільністю та конкретними умовами навчання. Прикметами сучасного навчального заняття є відсутність стандартних ознак у його структурі та методиці, розмивання меж між його елементами.

Сьогодні учні все частіше виявляють свою компетентність не тільки під час опитування або закріплення засвоєного, а безпосередньо у процесі аналітичної роботи над новим матеріалом, що вимагає широкого впровадження у шкільну практику різних моделей активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв’язання проблемних завдань до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів. Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів є сьогодні не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно здобувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу. У зв’язку з цим зростає значення самостійної роботи учнів як на уроках, так і в процесі виконання домашнього завдання.

Пропонована програма розрахована саме на такі особливості навчання. Вона дає можливість учителю самостійно варіювати матеріал, творчо підходити до організації навчання учнів. Успішним є те навчання, яке створює атмосферу зацікавленості, небайдужості до матеріалу, що розглядається, спільного розв’язання навчальної проблеми.

Основними компонентами програми є: зміст історичного навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем окремих курсів.

До кожної теми надано орієнтовний узагальнений перелік інформаційних питань змісту, які обов’язково мають бути відбиті у підручниках або інших посібниках, що повідомляють учням зміст навчального історичного матеріалу. Вони засвоюються учнями у вигляді знань історичних фактів і понять різного ступеня узагальненості та складності.

Інформаційні питання не розподілені за окремими уроками, що дозволяє учителю самому визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на тому чи іншому уроці в залежності від особливостей учнів класу та його індивідуального підходу до викладання.

Пропоновані інформаційні питання є мінімумом знань, які підлягають обов’язковому засвоєнню учнями на різних рівнях навчальних досягнень у відповідності до індивідуального розвитку пізнавальних можливостей того чи іншого учня. Повне опрацювання знань у певній системі, їх усвідомлення і застосування забезпечуються у даній програмі не тільки запам’ятовуванням, а й опрацюванням їх за завданнями, що передбачені наступним компонентом програми “Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів представлені у програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні під час вивчення тієї чи іншої теми.

Підходи до підвищення загальноосвітнього рівня підготовки учнів та тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів пов’язані з поступовим ускладненням та поглибленням основних історико-предметних (хронологічних, просторових, інформаційних, мовленнєвих, логічних та аксіологічних) умінь, навичок учнів різних класів у відповідності до їх вікових та пізнавальних можливостей (див. таблицю на с. 140). У таблиці представлено рівні сформованості умінь і навичок учнів у кожному класі, якими вони опановують під час вивчення відповідних курсів.

Систематичне та послідовне формування перелічених знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій забезпечує розвиток в учнів відповідних загальнопредметних компетентностей з історії, які є основою для набуття учнями ключових компетентностей.
Програму складено у відповідності до такого розподілу навчального часу.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Схожі:

ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
Дана програма з історії України призначається для 10-12 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу...
ПРОГРАМА І НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ для загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим...
України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технології” і базового навчального плану загальноосвітніх...
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія
Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших...
Програма для 8 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Людина і світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І. Д. Бех (науковий консультант), О. В....
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Технології
Програма «Технології» (рівень стандарту) призначена для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. На оволодіння програмою...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України Всесвітня історія 5-12
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. 5-11 класи. Всесвітня історія. 6-11 класи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка