Сумській області 75 (1939-2014) : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Сумська обл універс наук б-ка ; уклад. О. К. Линник. Суми, 2014. 23 с
|
|
Скачати 462.82 Kb.
|
 Сумській області – 75 (1939–2014) : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Сумська обл. універс. наук. б-ка ; уклад. О. К. Линник. – Суми, 2014. – 23 с. Передмова Рекомендаційний бібліографічний покажчик «Сумській області – 75. 1939–2014» присвячений ювілею утворення області і містить інформацію з історії Сумщини. У посібнику зібрано відомості про краєзнавчі книги, видані за роки незалежності України, а також статті з книг за цей період. Покажчик відкриває оглядова стаття, яка розповідає про основні віхи історії нашого краю і, зокрема, історію створення Сумської області, також подано інформацію «Сумщина у книзі рекордів України». Матеріал розташовано за географічною ознакою: відомості про Сумську область в цілому, за тематичними розділами, література про Суми, аналогічно – про окремі міста і райони області у порядку алфавіту, а в середині розділів – де в прямій хронології, де – в зворотньо-хронологічній, де – в логічній послідовності. При необхідності бібліографічний опис супроводжується анотацією. Документи опрацьовано de visu. Посібник призначений історикам, краєзнавцям, бібліотечним працівникам, студентам, а також широкому загалу читачів.  Сумській області – 75 Сумську область з центром в м. Суми утворено згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939 р. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов’язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смілівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський). Розташована Сумська область в північно-східній частині України. На півночі та сході вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Російської Федерації, на південному сході, півдні, заході – з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. На день створення площа області складала 24 тис. кв. км з населенням 1707200 чоловік. Кількість населення області станом на 1 січня 2013 р. складала 1143249 осіб. За 75 років існування адміністративно-територіальний поділ області змінювався декілька разів. В основному відбулося укрупнення районів. Так, у 1963 р. в області налічувалося 10 районів (Білопільський, Буринський, Глухівський, Конотопський, Кролевецький, Лебединський, Охтирський, Роменський, Середино-Будський, Сумський), у 1965 р. було відновлено 6 районів (Краснопільський, Липоводолинський, Недригайлівський, Путивльський, Тростянецький, Шосткинський). У цьому ж році населені пункти колишнього Талалаївського району відійшли до Чернігівщини. У 1966 р. були створені ще 2 райони: Велико-писарівський та Ямпільський. З 1966 р. і до сьогодення на території області існує 18 районів, 15 міст, з них 7 – обласного підпорядкування (Суми, Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка), 20 селищ міського типу, 384 сільради, 1500 сільських населених пунктів. Після опублікування Указу про утворення області було створено організаційний комітет Президії Верховної Ради УРСР по Сумській області, який розпочав свою діяльність 15 січня 1939 р. і закінчив у січні 1940 року після проведення 1-ї сесії Сумської обласної ради депутатів трудящих. На оргкомітет покладалися: керівництво господарчим та культурним будівництвом на території тільки-но створеної області, організація обласних установ, відділів та управлінь, підготовка та проведення виборів в обласну раду депутатів трудящих. 24 грудня 1939 р. пройшли вибори до обласної ради депутатів трудящих, був обраний 81 депутат. Вже 8-9 січня 1940 р. відбулася перша сесія Сумської обласної ради депутатів трудящих. Її відкрила найстаріша з депутатів колгоспниця, стахановка, орденоносець Пармузіна Агрипина Антонівна. На сесії було обрано виконавчий комітет облради в кількості 17 чоловік на чолі з головою – Горловим Йосипом Гордійовичем. Перше засідання виконкому відбулося 14 січня 1940 року. Провідними галузями промисловості утвореної області були машинобудівна і цукрова. Це – галузі, характерні для Сумщини всіх часів. Розвивались також хімічна, харчова промисловість. Найбільш значними підприємствами були: Сумський машинобудівний завод ім. М. В. Фрунзе, Конотопський електромеханічний завод «Червоний металіст», Сумський рафінадний завод, Шосткинська фабрика кіноплівки та ряд оборонних заводів. Всього в області на момент створення нараховувалося 511 великих і середніх підприємств, а також значна кількість дрібних підприємств і артілей. Сільське господарство області спеціалізувалося на виробництві зерна, цукрових буряків, конопель, овочів, соняшнику та ін. Сумщина – земля давня та легендарна. Нашому краю, його людям, подвигам і славі присвячено найвидатнішу пам’ятку Київської Русі – «Слово о полку Ігоревім».  З середини XIV ст. Сумщина входила до складу Великого князівства Литовського, пізніше до Речі Посполитої, Росії. Кожна з цих держав намагалась захопити прикордонні території, що призводило до численних війн, нападів, загибелі людей, знищення міст і поселень. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала Українська козацька держава (Військо Запорізьке), до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Це знайшло відображення в належності населення до певного стану: більшість населення Гетьманщини складали козаки, а Слобожанщини – селяни. Звідси і своєрідність побуту, звичок, одягу, мови населення Гетьманщини і Слобожанщини. Під Конотопом відбулась знаменита Соснівська битва, в якій українська армія гетьмана І. Виговського перемогла російську. Населення краю брало участь у Вітчизняній війні 1812 р. Хоробро билися з ворогом Сумський та Охтирський гусарські та Глухівський кірасирський полки. В роки громадянської війни (1918–1920) Сумщина знову стала прикордонним краєм: належала Росії і Україні і не належала нікому, бо саме тут, в районі Середино-Буди, проходила демаркаційна лінія і було встановлено нейтральну зону. На фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах воювало 577655 уродженців та жителів Сумської області, понад 350 тис. з них перебували в регулярній армії. 154462 чоловіки загинули. Сумщина стала колискою партизанської слави. 22 вересня 1941р. легендарним командиром С. А. Ковпаком був підписаний наказ № 1 «Про затвердження особового складу партизанського загону», і саме з цієї дати розпочався героїчний шлях партизанів від Путивля до Карпат. Враховуючи величезний внесок партизан Сумщини в загальну перемогу, Президент України Л. Д. Кучма в 2001 р. підписав Указ про святкування Дня партизанської слави саме 22 вересня. На території Сумської області в роки війни вів боротьбу 41 партизанський загін, на базі 21 з них були сформовані партизанські з’єднання під командуванням С. А. Ковпака, О. М. Сабурова, Я. І. Мельника, М. І. Нау-мова, Л. Я. Іванова, М. В. Таратути. За подвиги в роки Великої Вітчизняної війни 192 уродженці області удостоєні звання Героя Радянського Союзу. І. М. Кожедубу це звання присвоєно тричі, П. С. Рибалку, С. А. Ковпаку та С. П. Супруну – двічі. 102 чоловіка носять звання Героя Соціалістичної Праці, а М. Х. Савченко удостоєна цього високого звання двічі. Славні традиції продовжено і в незалежній Україні. Одним з перших відзнаку Президента України орден князя Ярослава Мудрого V ступеня одержав уродженець Сумщини співак А. Ю. Мокренко. Найвищою нагородою Української Православної Церкви орденом святого рівноапостольного Великого князя Володимира нагороджено колишнього голову Сумської держадміні-страції А. О. Єпіфанова та почесного громадянина Сум М. П. Лушпу. Уславлена майстриня машинного доїння корів агрофірми «Перше травня» Сумського району П. М. Шаповаленко першою в незалежній Україні удостоєна найвищої державної відзнаки – звання Героя України. Сумщина – батьківщина відомих діячів науки і культури. Зокрема, історика О. М. Лазаревського, бібліографа С. І. Пономарьова, професора, видавця «Енеїди» М. Й. Парпури, культурно-освітнього діяча і засновника «Попівської академії» О. О. Паліцина, діяча освіти і культури, засновника Хрестовоздвиженського трудового братства М. М. Неплюєва, військового діяча, героя російсько-турецької війни 1877–1878 рр. М. І. Драгомирова, педагога і письменника А. С. Макаренка, фізика А. Ф. Йоффе, лінгвіста О. Потебні, всесвітньовідомого перекладача М. Лукаша, літературознавців А. П. Шамрая, Л. Новиченка, Г. Нудьги. На Сумщині народились відомі письменники П. Куліш, П. Грабовський, Я. Щоголів, О. Олесь, О. Вишня, Я. Мамонтов, П. Воронько, М. Хвильовий, Д. Білоус, І. Багряний, Б. Антоненко-Давидович, В. Затуливітер. В Україні існують літературні премії імені наших земляків: Міжнародна премія імені Івана Багряного, Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша, Всеукраїнська премія імені Миколи Лукаша («Мистецтво перекладу»), Всеукраїнська літературна премія імені Павла Грабовського, премія імені Остапа Вишні, дві Всеукраїнські премії Сумського земляцтва: літературна імені Олександра Олеся і художньо-мистецька імені Миколи Макаренка. На весь світ відомі імена уродженців краю: славного запорозького кошового Петра Калнишевського, династії підприємців і благодійників Терещенків і Харитоненків, композиторів Д. Бортнянського та М. Березовського, художників Г. Нарбута, Д. Бурлюка, Федора та Василя Кричевських, О. Грищенка, співаків Б. Гмирі, А. Мокренка, театрального режисера О. Таїрова, скульпторів М. Лисенка і І. Кавалерідзе, артистів кіно С. Шкурата, А. Роговцевої. З діяльністю Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна нерозривно пов’язаний творчий шлях народних артистів України О. Г. Тарасенка, А. П. Носачова, Є. К. Серебрякової, О. М. Сокол, М. М. Ластовецького, Сумського обласного театру для дітей та юнацтва – народних артистів України В. П. Хорунжого і В. Д. Бурого. Сумщина – батьківщина видатних спортсменів В. Голубничого, О. Шапаренка, В. Куца, Л. Жаботинського, О. Кириченка, М. Маміашвілі, О. Петрової, Ю. Білонога, Т. Шелестюка, М. Фоменка та багатьох інших. З Сумщиною пов’язані імена Т. Г. Шевченка, Лесі Українки, А. П. Чехова, К. Д. Ушинського, П. І. Чайков-ського, С. В. Рахманінова, І. М. Крамського, І. Ю. Рєпіна, К. О. Трутовського, М. С. Щепкіна. В області стали традиційними міжнародний фестиваль мистецтв «Золоте латаття», Міжнародний фестиваль органної і камерної музики «Organum», Міжнародний фестиваль класичної музики «Bach-fest», Міжнародний театральний фестиваль «Чеховфест», Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Боромля», Всеукраїнський фестиваль духовної музики «Глинські дзвони», Всеукраїнський культурно-мистецький фестиваль «Козацький родослав», Всеукраїнський літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники», Всеукраїнський фестиваль народної творчості «Мистецькі береги Ворскли», Всеукраїнський фестиваль духової музики «Сурми України», обласний фестиваль сатири і гумору «Вишневі усмішки». Сумщина у книзі рекордів України (інф.)
Бібліографія I. Сумська область в цілому Про відзначення 75-річчя утворення Сумської області : постанова Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 297-VII // Голос України. – 2013. – 1 черв. –С. 9. Про підготовку та відзначення 75-ї річниці від дня утворення Сумської області : спільне розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації та голови Сумської обласної ради від 30.07.13 року № 332-ОД/23. – http://sm.gov.ua/ru/oda/ 1. 1. Книги Довідкові видання Сумська область. Адміністративно-територіальний устрій : інформ. довід. / Голов. упр. стат. у Сумській обл. – Суми, 2010. – 80 с. П’ятірка найбільших міст Сумщини. Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка : довід. вид. – Суми : Джерело, 2009. – 56 с. Хто є хто на Сумщині. Видатні земляки : довід.-біогр. вид. Вип. 2 / авт.-упоряд. В. В. Болгов. – К., 2008. – 173 с. Сумщина запрошує: туристичні перлини : [путівник] / Упр. культури обл. держ. адміністрації. – Суми : Еллада, 2007. – 12 с. Хто є хто на Сумщині. Видатні земляки : довід.-біогр. вид. Вип. 1. – К., 2005. – 260 с. Сумщина приглашает : [фотопутівник]. – Суми : Фолигрант, 2005. – 16 с. Сумщина в іменах : енцикл. довід. – 2-е вид., перероб. і доп. / Сум. держ. ун-т; Рекл.-вид. об-ня «АС-Медіа». – Суми : РВО АС-Медіа, 2004. – 776 с. Сумщина. Поступ у третє тисячоліття : інф.-аналіт. довід. – Суми : АС-Медіа, 2004. – 144 с. Сумщина: факти, імена, пам’ятки. – Суми : МакДен, 2004. – 128 с. Сумщина від давнини до сьогодення : наук. довід. / Сум. облдержадміністрація, Держархів Сумської обл. ; упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми : Слобожанщина, 2000. – 384 с. З історії адміністративно-територіального устрою Сумщини. Навчальні посібники Корогод Б. Л. Нарис історії Сумщини. Вип. 1. З найдавніших часів до середини XVII ст. : посіб. з історії рідного краю для шк., середніх спец. і вищих учбових закл. / Б. Л. Корогод, Г. І. Корогод. – Суми : Козацький вал, 1999. – 94 с. Корогод Б. Л. Нарис історії Сумщини. Вип. II. Від середини XVII до кінця XVIII ст. : посіб. з історії рідного краю. – Суми : Козацький вал, 2000. – 154 с. Яременко М. Ф. Нарис історії Сумщини. Вип. III. Початок XIX ст. – 1861 р. : посіб. з історії рідного краю для шк., середніх спеціальних і вищих учбових закл. – Суми : СОД ; Козацький вал, 2000. – 176 с. Яременко М. Ф. Сумщина пореформена (1861-1916 рр.) : моногр. – Суми : Університетська книга, 2002. – 366 с. Сумщина в історії України : навч. посіб. для 5-11 кл. загальноосвітніх шкіл / авт.: В. І. Бєлашов, Л. І. Бє-лінська, А. М. Близнюк, В. Ю. Голубченко, В. Б. Звагельський та ін. – Суми : МакДен, 2005. – 496 с. Географія Сумської області: природа, населення, господдарство : навч. посіб. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка; А. О. Корнус, І. В. Удовиченко, Г. Г. Леонтьєва, В. В. Удовиченко, О. Г. Корнус. – Суми : ФОП Наталуха А. С., 2010. – 184 с. Літературне краєзнавство : посіб. для студ.-філологів, учителів і учнів шкіл / упоряд. : Л. М. Горболіс, О. Р. Єременко, Н. П. Каменська. – 2-ге вид, доп. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2011. – 240 с. *** Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини : матеріали наук.-практ. конф. (Чернігів, 4 жовт. 2007 р.). – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. – 180 с. Чисельність наявного населення Сумської області на 1 січня 2012 року : стат. зб. / Голов. упр. стат. у Сумській обл. – Суми, 2012. – 52 с. Населення Сумської області за 2011 рік : демографічний щоріч. / Голов. упр. статистики у Сумській обл. – Суми, 2012. – 258 с. Етнічна Сумщина. Альманах національних меншин / Асоціація національних меншин Сумської області. – Суми : Мрія, 2009. – 36 с. : іл. Васильківський О. І. Пам’ять, що пронизує серця. Розповіді про людей, які звеличили бойову і трудову славу сумчан. – Суми : Мрія-1, 2010. – 144 с. : іл. Беценко Т. Етюди з топонімії Сумщини. Походження географічних найменувань. – Суми : Собор, 2001. – 72 с. Українське відродження 1917-1920 рр. на Сумщині. Т. 1 / Держ. архів Сумської області; авт.-упоряд. Г. М. Іванущенко. – Суми : ФОП Наталуха А. С., 2010. – 280 с. : іл. Книга пам’яті Сумської області. Т. 1. Забуттю не підлягає : анотований покажч./ Держ. архів Сумської області; авт.-упоряд. О. С. Коваленко; під ред. Л. А. Покидченко. – Суми : Ярославна, 2007. – 384 с. : іл. Вперше публікуються кримінальні справи на осіб – уродженців Сумської області, засуджених за політичними статтями в 20-30 роки XX ст., які передані Управлінням Служби безпеки України в Сумській області до Державного архіву Сумської області зі зняттям грифу «таємно». Іванущенко Г. Залізом і кров’ю : Сумщина в національно-визвольній боротьбі першої половини XX ст. : історико-документальні нариси. – Суми : Собор, 2001. – 192 с. ОУН-УПА на Сумщині / Держ. архів Сумської області; упоряд. Г. М. Іванущенко. Т. 1. – К. : Українська видавнича спілка ім. Юрія Липи, 2006. – 156 с. : іл. Т. 2. – Суми, 2009. – 232 с. : іл. Інакодумство на Сумщині : зб. док. та матеріалів (1955-1990 роки). Т. 1 / Центр досліджень визвольного руху. – Суми : Мрія-1, 2012. – 300 с. : іл. Манько М. О. Наша Сумщина / М. О. Манько, Г. Г. Леонтьєва, Т. О. Пушкарьова. – Суми : Антей, 2006. – 83 с. Реабілітовані історією : у 27-ми т. Сумська область : у 3-х кн. Кн. 1 / обл. ред. колегія : Л. С. Латишева, Б. Л. Корогод, Ю. Г. Осадчий та ін.; ред.-вид. група : О. М. Рубанов, О. І. Гончаров та ін.; голов. ред. В. В. Вов-чанецький. – Суми : Мрія-1, 2005. – 756 с. Пам’яті громадян – жителів області, незаконно репресованих за радянської доби. Крізь вогонь і терни / упоряд. : М. В. Вороненко. Р. П. Вороненко. – Суми : Корпункт, 2012. – 208 с. Публіцистично-документальна книга присвячується трагічним подіям 25-річної давності від дня аварії на Чорнобильській АЕС та героїчним подвигам сумчан. Перлини Сумщини : іл. вид. / ТОВ «ТД «Папірус». – Суми : Папірус, 2011. – 96 с. : іл. Конотопська битва 1659 р. Конотопська битва : матеріали наук.-теорет. конф. / Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. – Конотоп, 2007. – 60 с. Сокирко О. Конотопська битва 1659 р. : Тріумф в час Руїни. – К. : Темпора, 2008. – 72 с.: іл. Бульвінський А. Конотопська битва 1659 року / Укр. ін-т національної пам’яті. – К., 2009. – 64 с. Корнієнко О. М. «От де, люде, наша слава, слава України!» : до 350-річчя перемоги під Конотопом / О. М. Корнієнко ; Народний Рух України. – К., 2009. – 52 с. Осадчий Є. М. Конотопська битва у світлі археологічних даних : моногр. / Є. М. Осадчий, В. В. Приймак, О. В. Коротя ; Історико-культурний заповідник «Більськ». – Полтава : Фірма «Техсервіс», 2009. – 114 с., іл. Карнацевич В. Битва під Конотопом. – К. : Інтер Проект, 2012. – 120 с. П. Калнишевський (1691-1803) Петро Калнишевський та його доба : зб. док. та матеріалів. – К. : Всеукр. благодійний фонд ім. П. Калнишевського, 2009. – 432 с. Петро Калнишевський : постать і епоха / Голов. упр. зв’язків з громадськістю Сум. обл. держ. адміністрації; Сум. обл. т-во політ. в’язнів і репресованих та ін. – Суми : Ярославна, 2008. – 104 с. Коцур В. П. Від Сули до Білого моря : шлях через століття (до 200-річчя від дня смерті останнього кошового отамана Запорозької Січі П. І. Калнишевського) / В. П. Коцур, А. П. Коцур. – К. ; Перяслав-Хмельницький, 2004. – 360 с. Кулиняк Д. І. «Од Калниша вісті…». – К. : Київська правда, 2004. – 344 с. Роменщина – батьківщина Петра Калнишевського : ілюстрований краєзнавчий нарис / упоряд. В. В. Панченко, О. В. Іващенко. – Суми : Мрія, 2003. – 40 с. : іл. Видання розповідає про життєвий шлях видатного полководця, державного діяча, славного запорізького лицаря, благодійника П. Калнишевського, про Роменський край і його рідне село Пустовійтівку. |
Схожі:
|
Державний бібліографічний покажчик України Літопис авторефератів дисертацій — державний бібліографічний покажчик, інформує про автореферати дисертацій, теми яких захищають... |
Державний бібліографічний покажчик України Літопис книг, державний бібліографічний покажчик, дає поточну інформацію про книжкові видання України усіма мовами, з усіх галузей... |
|
НЕТРАДИЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ Рекомендаційний бібліографічний покажчик Сталий розвиток суспільства можливий лише в умовах енергозбереження, тобто розробки систем, що ефективніше використовують енергію,... |
Державний бібліографічний покажчик України Літопис авторефератів дисертацій”, державний бібліографічний покажчик, призначений для поточного інформування про автореферати дисертацій,... |
|
АПН України; канд пед наук Науковий редактор: Рогова П.І Рекомендаційний бібліографічний список до першого уроку у других четвертих класах загальноосвітніх навчальних закладів України |
Долинська центральна районна бібліотека Методично-бібліографічний... Той дім всі звуть бібліотека… (з досвіду роботи Надіївської сільської бібліотеки-філії Долинської ЦБС) / Долинська ЦРБ; [уклад. Н.... |
|
ЗМІСТ Літопис авторефератів дисертацій — державний бібліографічний покажчик, призначений для поточного інформування про автореферати дисертацій,... |
Державний бібліографічний покажчик України |
|
Зміст Експрес-діагностика в ДНЗ. Комплект матеріалів для практичних психологів./ [Уклад. О. Дєдов] – Хотин, 2014. – 41 с.+ Додатки: діагностичні... |
До Жовтневого районного суду міста Харкова Службова адреса: 41400, Сумська обл., місто Глухів, вулиця Індустріальна, будинок 19-А |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua