Прокурору міста Одеса
Пану Фуртату Геннадію Олександровичу
Прокуратура міста Одеса
65026, Одеса, вул. Ланжеронівська, 24
________________________________________
(П.І.Б. споживача)
________________________________________
(Адреса споживача)
________________________________________
(Телефон споживача)
СКАРГА!
Шановний Геннадію Олександровичу!
Звертаюсь до Вас с повідомленням грубого порушення діючого законодавства, яке відображається в наступному.
ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», посилаючись на п. 16 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року № 159-р, та на розпорядження Кабміну від 28.04.2009 р. № 466-р, зазначають, що в місті Одеса здійснюється обов’язкове запровадження приладового обліку холодної води і вказують, що всі користувачі води з міської водопровідної мережі повинні встановити лічильники обліку холодної води.
Також, зазначають, що придбання, встановлення та утримання лічильників виконується за рахунок абонента. Таке встановлення водолічильників на водопровідних мережах абонентів повинно проводитись відповідно з проектом і технічними умовами, які необхідно отримати в інженерній службі ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ».
Але ж це є грубим порушенням чинного законодавства, тому що їх вимоги являються незаконними, необґрунтованими та неправомірність їх полягає у наступному.
ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» суворо попереджують споживачів води, що «при відсутності або встановленні абонентом водомірних пристроїв з порушенням діючих правил водоокористування абонента буде вважатися безобліковим і плата за воду буде справлятись з розрахунку цілодобового використання 2 м. куб. на секунду. Для встановлення водолічильників відведено 10-денний термін. В разі невиконання цієї вимоги абоненти будуть відключені в односторонньому порядку від водопровідної мережі без попередження». Але, на завершення, ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» досить лагідно просить всіх користувачів погасити заборгованість за спожиту воду.
Але не зрозуміло: яких абонентів або користувачів міської водопровідної мережі це стосується. Може на те і розрахунок – щоб лякалися всі підряд, адже хто там знає, що в тих розпорядженнях Кабміну?
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року № 159-р називається “Деякі питання реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів”. Пункт 16-й, на якій посилаються житлово-комунальні сервіси та ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» має такий зміст: “Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, … обласним, … держадміністраціям підготувати графіки поетапного переведення до кінця 2009 року (починаючи з II кварталу) підприємств і установ, які належать до сфери їх управління, на здійснення розрахунків за спожиті енергоресурси та воду виключно на підставі показників приладів обліку… “
Тобто, дане розпорядження і відповідна вимога стосується виключно підприємств і установ, та жодним чином не стосується населення.
Інше розпорядження Кабміну, на яке теж посилаються директори комунального підприємства та керівництво ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» – розпорядження Кабміну28.04.2009 р. № 466-р “Про заходи зменшення обсягів енергетичних ресурсів”, теж зобов’язує міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, адміністрації забезпечити обов’язкове запровадження приладового обліку електроенергії, природного газу, теплової енергії, холодної та гарячої води, але знову ж такі виключно «на підприємствах і в установах, що належать до сфери їх управління». І це розпорядження ні яким чином не стосується населення.
Тому напевне слід роз’яснити населенню, яким чином насправді здійснюються облік і оплата водопостачання та хто повинен встановлювати лічильники для обліку постачання води.
В цілому ці питання регулюються Постановою (а не розпорядженнями) Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (з останніми змінами від 11.11.2011року.)
У пункті 21 Правил, що затверджені вказаною Постановою Кабміну, чітко і недвозначно вказано, що “У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення – з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства…“. Тобто – ні якого обов’язку для населення встановлення лічильників обліку води не має, як не має ні яких міфічних 2 куб м. на секунду. Ця цифра взагалі не зрозуміло звідки взята? Таким чином, це особиста справа кожного абонента (користувача) – як йому платити: чи по встановленим нормам з розрахунку на 1 особу, яка проживає у квартирі (будинку) чи по лічильнику.
Також, відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
А відповідно до ч.4 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції».
Тобто виконавець зобов’язаний встановити за свій рахунок засіб обліку для виявлення кількості своєї продукції (послуг тощо).
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором, тобто ці права встановлюють те, що сам виконавецьдля надання своїх послуг повинен усунути неполадки інженерного обладнання, встановити чи замінити засоби обліку.
точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання;
Крім того ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» роз’яснює, що точка розподілу це місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання, тобто для створення такої точки розподілу для передачі виконавцем споживачу своїх послуг повинні налагодити облаштування засобів обліку, а саме лічильників для встановлення кількості наданих послуг.
Враховуючи вищевикладене, звертаю Вашу увагу на те, що виконавцем не виконуються вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року № 159-р і розпорядження Кабміну від 28.04.2009 р. № 466-р та порушуються вимоги чинного законодавства, а саме ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» не встановлюють водолічільники за свій власний рахунок та проте зобов’язують це робити населення.
Керуючись, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року № 159-р і розпорядженням Кабміну від 28.04.2009 р. № 466-р, ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1,21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»
ПРОШУ:
Розібратися в цьому питанні стосовно законності зобов’язання населення встановлення водолічільників.
Провести перевірку ТОВ «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» на відповідність їх діяльності чинному законодавству.
Вчинити необхідних дій щодо припинення порушень діючого законодавства та притяганню до відповідальності винних в цих порушеннях, а також повідомити мене про вжиті заходи.
Результати розгляду моєї скарги прошу повідомити не пізніше 15 днів з моменту її отримання за вищевказаною адресою.
Дата ___________________ /ПІБ/
|