|
|
Скачати 84.49 Kb.
|
| Загальношкільна лінійка до тижня історії України присвяченого Українській державності та Соборності Учитель. Шановні діти, шановні колеги! Традиційно у ці січневі дні ми проводимо тиждень історії України, як тиждень історії Української державності та Соборності. І сьогодні ми зустрілися у цій залі, щоб ще раз пригадати історію українського народу, вшанувати борців за волю й незалежність України! Чому саме сьогодні? Тому що у січні завершується цикл важливих історичних дат України. Починаючи з 2012 року по всій Україні проводяться заходи присвячені 95-річчю Української революції 1917 – 1920 рр. революції, яка в єдинім пориві об’єднала всю Україну на боротьбу за створення незалежної держави. Революцію, яка пробудила великі надії, але так і залишилася в історії всього лише першою у ХХ столітті спробою українців вибороти незалежність. Але це був і перший досвід державотворення… 95 років тому 22 січня 1918 року своїм ІУ Універсалом Центральна Рада заявила на весь світ про незалежність України, а рівно через рік, 22 січня 1919 року відбулося об’єднання Наддніпрянської та Західної України в одній державі, що його ми називаємо зараз Злукою або Соборністю. То ж, про історію, про Українську революцію, і про Соборність, я запрошую до слова учнів 10-А класу, членів Ради Музею історії школи і пошукової групи «Пам'ять нації». УЧНІ: 1. Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, приклад і навчання для сьогодення, попередження для майбутнього. 2. Історія – це пам'ять нації… Це спосіб, котрим нація установлює свою ідентичність, справжність і наміри… 3. Історія – це не тільки те, що трапилось, Це те, що дана нація, група чи людство Визнали за потрібне пам’ятати. 4. Ми – діти історії, Як і діти землі своєї. То ж обов’язок наш – До витоків повертатись 5. Історії ж бо пишуть на столі, Ми ж пишем кров'ю на своїй землі, Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем. 6. У глиб тисячоліть, крізь брами й мури, Історія мого незламного народу Веде за кроком крок, гнуздаючи вітри І шквали перешкод, … до вічної свободи. 7. Рве груди сивий біль, а ліків не знайти, За тебе біль, моя велика Батьківщина. Чи довго ще в пітьмах блукатимемо ми, Невже ще не болить стояти на колінах? 8. Зніми з повік тягар, що бачить не дає, Геть все, що заважає свій власний голос чути, І зрозумієш ти призначення своє, І зможеш роль свою в історії збагнути. 9. Київ…Русь…Україна…Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близькість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і трагічної історії. 10. Дивлюсь у віки крізь ментреги історій, Глибокі степи над Славутич-ріки, Шукаю тебе на блакитному обрії В ряснім вишиненні й золотому вінку. 11. Лечу до твого, Україно, народження, Долаючи мряку густу й снігопад, І бачу зорі наддніпрової сходження, І сяйво її на вершинах Карпат. 12.Повз тебе біжать вороги твої ордами, І стріли крізь тебе до мене летять. Та очі твої залишаються гордими, Хоч рани обох нас печуть і болять. 13.А то, наче Матінка Божа, під хмарами Стоїш ти, синам осяваючи шлях. І ті, що не йдуть ним, стають яничарами, А ті, що ідуть, …засинають в полях… 14.Навчаєш їх мови і звичаїв маминих, І святиш мечі проти недругів злих… Ось вже булаву простягнула Богданові І він оддає булаву цю Москві. 15.І знову твій образ пливе за туманами, І всесвіт кружляє в моїй голові. Брудні прапори й вороння – над столицею, Жеруть твоє жито царі й королі… 16. 2 березня 1917 року у Петрограді, наляканий революцією, зрікається престолу російський цар Микола ІІ. Створюється Тимчасовий уряд. Вітер революції долітає до України… 17.Вставай, Україно, вставай, Виходь на дорогу свободи, Де грає широкий Дунай, Де ждуть європейські народи. 18.Вставай та кайдани порви, Дай познак, ясніший від грому, Що ти не рабиня Москви, Й рабою не будеш ніколи. 19. Вставай, Україно, вставай, Єднай Чорне море й Карпати, І свій переболений край Не дай ворогам розламати. 20. 4 березня 1917 року. Українська інтелігенція в Києві створює орган для керівництва революцією – Центральну Раду. За два місяці Центральна Рада ,визнана всім українським народом, стає парламентом. Українці доручають їй добиватися незалежності для України. 21. Рік – 18-тий – тривоги і надії – Здіймався в сяйві нездійсненних мрій, І Київ, місто над містами, знов завії І війни зустрічав, полки відважні й бій. 22. Нові бійці, нові поети виступали, Вночі Грушевського хилилась голова, Коли складав рядки нових універсалів І змістом буряним запалював слова. 23.Такі близькі й далекі, І найдорожчі й надуживані найбільш; Вона – одна, і самостійна, правда й воля Слова, що палять і п’янять, мов темний хміль. 24. Центральна Рада приймає історичної ваги рішення – універсали. 7 листопада 1917 року, коли в Росії до влади прийшли більшовики, ЦР приймає ІІІ універсал, у якому проголошує утворення УНР у складі демократичної, небільшовицької Росії. Але російські більшовики не збираються втрачати Україну. У грудні 1917 року починається перша війна Радянської Росії проти України, 25. 22 січня 1918 року, за декілька днів до загарбання більшовиками Києва, ЦР видає ІУ універсал. Проголошує незалежну Українську державу. Боротьба з ворогами продовжується… 26. Втрачає авторитет ЦР, на зміну їй приходить нова Українська держава – Гетьманат Павла Скоропадського. Але й він допустився багатьох помилок…Восени 1918року представники українських соціалістичних партій створюють Директорію для боротьби проти гетьманського режиму. 19грудня 1918 року у Києві проголошено відновлення УНР. А Радянська Росія починає нову війну проти України… 27. Тим часом розгортається революція і на західноукраїнських землях. 13 листопада 1918 року створено Західно-Українську Народну Республіку. Але боротьбу за загарбання ЗУНР розгорнули поляки. 28. Єднаймось, брати , галичани, Не час на роздори, не час. Бо нам геть Великдень настане І доля всміхнеться до нас! 29.Від Чорного моря до синіх Карпат – Одна нероздільна родина. Без панства, без рабства, насильства і зрад Одна самостійна Вкраїна. 30. Початок 1919 року… Україна охоплена полум’ям війни. Дві українські держави борються із зовнішніми ворогами: УНР з російськими більшовиками, ЗУНР з поляками. 31.Знову розтерзали тіло України Польські «побратими» і Москва-сестра. Знову Україна, матінка єдина, У ясир, на страту за волю пішла. 32. У складних умовах визріває єдино вірне рішення – об'єднання. Урочистий Акт Злуки (тобто об’єднання) був проголошений Директорією УНР 22 січня 1919 року у Києві на Софійському майдані: «Віднині зливаються воєдино століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Закарпаття) і Наддніпрянська Україна, в одну Велику Україну. 33. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української держави на добро і щастя всього її трудового люду». 32. На жаль, відбутися в житті ці слова змогли тільки через 72 роки з часу їх проголошення: 24 серпня 1991 року. Але, чи могла здійснитися наша незалежність, наша Соборність, без досвіду і спроб революції, здобутків і втрат 1917 – 1920-го років? 34.Україно, Соборна державо, Сонценосна колиско моя. Ще не вмерла й не вмре твоя слава, Завойована в чесних боях! 35.Живи та міцній, Українська державо! Вмирали у битвах мільйони бійців, Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво Й над Києвом стольним віки майорів! В садах достатку і добра. Резерв: нижче (можна використати) Не розчаровуйсь в Україні Слова: Роман Керик Музика: Дмитро Янівський Виконує: Нескорені Не розчаровуйсь в Україні! Вона свята, а грішні ми. В її недолі тільки винні Її ж бо доньки і сини. Не розчаровуйсь в Україні! Не було єдності у нас, То наша головна провина, | За це неволя довгий час. |(2) Не розчаровуйсь в Україні, А зрозумій її печаль. Що робиш ти для неї нині, У себе спершу запитай. Не розчаровуйсь в Україні! Так ворогів багато в ній. Ще час потрібний і терпіння, | Щоб знищить недругів пирій. |(2) Не розчаровуйсь в Україні! Ідеї волі певен будь. Лиш тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньки біль збагнуть. Не розчаровуйсь в Україні! Вір, що мине важка пора, Розквітне пишний цвіт калини | В садах достатку і добра! |(2) Не розчаровуйсь в Україні Не розчаровуйсь в Україні. Немає єдності у нас, То наша головна провина За весь неволі довгий час. Читець 2: Не розчаровуйсь в Україні, А розумій її печаль. Що робиш ти для неї нині – У себе спершу запитай. Читець 3: Не розчаровуйсь в Україні. Вона свята, а грішні – ми. В її недолі часто винні Її ж бо дочки і сини. Читець 4: Не розчаровуйсь в Україні, Ідеї волі певним будь, Лиш тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньки біль збагнуть. Читець 5: Не розчаровуйсь в Україні, Вір, що мине важка пора, Розквітне пишний цвіт калини В садах достатку і добра. Дівчина –Україна: Молись, дитино, за Україну, Що нам безсмертне життя дає. А по молитві ставай до чину, Ставай до праці, дитя моє. Молитва в небо знімає вгору, Заводить сонце в душі – алмаз, А праця творить землі опору Та від скорботи рятує нас. Молитва щира – то з Богом згода То криця духу, а не руки, А чиста зброя – твоя свобода, Твоє майбутнє на всі віки. Не спи, моя рідна земля! Прокинься, моя Україно! Відкрий свої очі у світлі далеких зірок! Це дивляться з темних небес Загиблі поети й герої - Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє. Тільки два шляхи... один веде у пекло, Інший шлях веде тебе туди, де світ. Щоб знайти цей шлях, послухай своє серце - Твоє серце знає як його знайти! Не спи, моя рідна земля! Прокинься, моя Україно! Відкрий свої очі у світлі далеких зірок! Це дивляться з темних небес Загиблі поети й герої - Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє. Я тобі повім про мрію золоту, Що палким вогнем горить в моєму серці. Про щасливий край, про радісних людей, Де життя кидає виклик смерти! Не спи, моя рідна земля! Прокинься, моя Україно! Відкрий свої очі у світлі далеких зірок! Це дивляться з темних небес Загиблі поети й герої - Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє. Не спи, моя рідна земля! Прокинься, моя Україно! Відкрий свої очі у світлі далеких зірок! Це дивляться пильно з небес Загиблі поети й герої - Всі ті, хто так вірив в майбутнє твоє. Не спи, моя рідна земля... |
|
22 січня – день Соборності України Мета: Поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України. Пригадати ст. 20 Конституції України. Ознайомити з... |
ПРОЕК Т проведення Тижня української літератури, присвяченого творчості Т. Г. Шевченка Тема Тема: Вшанування пам’яті національного генія, народного поета України Т. Г. Шевченка. |
|
Вельмишановні й серцю дорогі наші Українці! З нагоди великого національного свята нашої державності – Дня незалежності України! Прийміть найсердечніше вітання і побажання: Народ... |
22 січня День Соборності України Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ... ... |
ЕТНІЧНА ТА НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ Повага до історії нашої країни разом з усвідомленням культурної самобутності етносів, що її населяють, спільності долі і мети забезпечують... |
|
ЕТНІЧНА ТА НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ В УМОВАХ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ Повага до історії нашої країни разом з усвідомленням культурної самобутності етносів, що її населяють, спільності долі і мети забезпечують... |
6: Історія української державності: витоки та етапи становлення Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності |
|
12: Історія української державності: витоки та етапи становлення Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності |
6: Історія української державності: витоки та етапи становлення Навчальна мета: Ознайомити начальницький склад з історією української державності |