Опанування студентами суті історичних процесів, що відбувалися в минулому в Росії, усвідомлення їхнього об'єктивного характеру, взаємозв'язку та

Скачати 340.06 Kb.

Назва	Опанування студентами суті історичних процесів, що відбувалися в минулому в Росії, усвідомлення їхнього об'єктивного характеру, взаємозв'язку та
Сторінка	1/3
Дата	19.03.2013
Розмір	340.06 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Історія > Документи

1 2 3

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета вивчення курсу – опанування студентами суті історичних процесів, що відбувалися в минулому в Росії, усвідомлення їхнього об'єктивного характеру, взаємозв'язку та взаємозалежності, а також закономірностей суспільного розвитку, ролі об'єктивного і суб'єктивного факторів в історії суспільного прогресу.

Завдання курсу:

• виробити у студентів вміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища російської історії в контексті світової історії;

• навчити студентів зіставляти історичні події, процеси з епохами, орієнтуватися у науковій періодизації історії;

• виробити вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої історії Росії;

• сформувати навики застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів.

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

• основні періоди російської історії, їх особливості, визначальні події та явища в кожному із них;

• історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Росії, роль і місце в російській історії видатних історичних осіб, основні етапи визвольного руху, його конкретний зміст і організаційні форми;

• історичний розвиток російської матеріальної та духовної культури, її взаємозв'язок з світовою культурою.

Курс розрахований для студентів денної, та заочної форм навчання та є однією з головних складових гуманітарної підготовки майбутніх фахівців. Вивчення курсу “Історія Росії” і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних і семінарських аудиторних навчальних занять, а також з допомогою самостійної роботи студентів у визначеному обсязі, яка проводиться як в аудиторіях в присутності і під керівництвом викладача, так і позааудиторно, тобто вдома, або в бібліотеці.

II. ПРОГРАМА КУРСУ

ПЕРВІСНООБЩИННЕ ТА РАБОВЛАСНИЦЬКЕ СУСПІЛЬСТВО НА ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ

Основні проблеми первіснообщинного ладу на теренах Росії, його етапи та регіональні особливості. Епізодичні наростки рабовласницького суспільства на території Росії. Грецькі міста–поліси на берегах Чорного моря.

Рух кочових племен на території Східної Європи.

Розклад первіснообщинного ладу на теренах Росії і криза елементів рабовласницької системи на її півдні.

ФЕОДАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО

Шляхи розвитку феодального способу виробництва. Основні риси феодального ладу та етапи його розвитку.

Східні слов’яни в VI–ІХ ст. Землеробство, ремесла, торгівля. Союзи східнослов’янських племен. Боротьба з готами і нашестям гунів та аварів.

Виникнення ранньодержавних об’єднань у дніпровських і приільменських слов’ян з центами у Києві та Новгороді. Початок князювання варяжської династії Рюриковичів у Новгороді.

Міжнародне і внутрішнє становище ранньодержавних об’єднань східних слов’ян у 80-х рр. ІХ ст. Захоплення правителем Новгорода Олегом влади в Києві.

Утворення феодального землеволодіння. Розвиток ремесла. Зростання міст.

Масова колонізація Північно-Східної Русі. Особливості державного устрою в Новгородській землі.

Ослаблення політичної влади Києва. Економічна та політична відособленість від Києва. Соціальна боротьба. Князівська влада і боярство. Боротьба із зовнішніми ворогами. Посилення ролі удільних князівств. Міжусобиці.

Зростання могутності Ростово-Суздальської землі. Князівство за часів Юрія Долгорукого та Андрія Боголюбського. Початок формування російського етносу. Всеволод Велике Гніздо. Боротьба з боярством.

Посилення феодальної роздробленості. Новгородська і Псковська феодальні республіки. Специфіка політичного та економічного життя, колонізація північних земель.

Боротьба народів Прибалтики й Русі з феодальною німецько-датсько-шведською агресією в ХІІ-ХІІІ ст. Орден меченосців. Тевтонський орден. Наступ німецьких рицарів, датських і шведських феодалів на руські землі. Розгром шведських завойовників на Неві та німецьких рицарів на Чудському озері.

Боротьба руських людей проти монголо-татарських завойовників. Суспільно-економічний лад кочових племен Монголії. Об’єднання їх за Чінгіз-хана. Початок завоювань. Вторгнення в Середню Азію, Закавказзя, Причорномор’я. Перша сутичка з половцями, русичами. Битва на Калці.

Підготовка навали Хана Батия на Захід. Розгром Волзької Булгарії та половців-куманів.

Перший похід Батия на руські землі. Героїчний опір русичів у битвах в Рязані, під Коломною, в Москві, Володимирі, на р. Сіті. Другий похід Батия. Нашестя монголо-татарських орд в країни Центральної Європи. Повернення на Волгу і утворення Золотої Орди.

Політика золотоординських ханів щодо руських земель. Відносини Золотої Орди і Каракорума. Спроба руських князівств визволитися з-під ординського ярма. Повстання в Суздалі, Ярославлі, Новгороді. Олександр Невський і Данило Галицький в їх дипломатії із Золотою Ордою. Міжнародне значення боротьби руських людей проти монголо-татарського навали.

Культура Північно-Східної Русі. Освіта. Народний епос. Живопис. Архітектура

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ ПІВНІЧНИХ РУСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ХІV - ХV СТ.

Занепад соціально-економічного життя після монголо-татарського завоювання. Поступове відновлення продуктивних сил, зростання міст на території північно-східних руських земель. Стан ремесла і торгівлі. Церква та її політична роль. Відносини руських князів із Золотою Ордою.

Об’єднання руських земель навколо Москви. Москва і Твер. Іван Калита і його політика щодо Золотої Орди.

Новий етап боротьби за політичну зверхність у північно-східних землях. Дмитрій Донський і висування Москви як організатора боротьби проти монгольсько-ординського панування. Куликовська битва та її історичне значення. Нашестя Тохтамиша. Нашестя Едигея. Відносини з Литвою.

Великий Новгород у ХІV-ХV ст. Соціальне та політичне життя вічевої республіки. Класова боротьба. Взаємини з Московським князівством.

Утворення Псковської феодальної республіки. Боротьба Новгорода і Пскова проти німецької агресії в ХІV-ХV ст.

МОСКОВСЬКА РУСЬ У ХV - ХVІ ст.

Становлення та еволюція влади російських царів. Особливості початкового процесу об'єднання російських земель та піднесення Москви.

Феодальна війна в другій чверті ХV ст., її наслідки для подальшої історії Північно-Східної Русі. Організація влади в середині ХV ст. Російська православна церква і великокнязівська влада. Здобуття автокефалії.

Формування унітарної суверенної держави. Ліквідація Іваном ІІІ Новгородської республіки. Повалення ординського іга та прискорення об’єднавчого процесу. “Государь всея Русі”. Геополітичні пріоритети російського великого князя. “Вивід” з Новгороду бояр та купців і початок створення помісного війська. Завершення політичного об’єднання російських земель. Приєднання до Москви Новгорода, Пскова, Твері, Рязані. Повернення Смоленська. Приєднання Чернігово-Сіверщини.

Посилення влади московських правителів. Боярська дума. Становлення приказної системи управління. Судебник 1497 р. Початок оформлення кріпосного права. Характер і особливості Московської держави.

Князювання Івана ІІІ. Організація влади при Івані ІІІ та його внутрішня політика. Ідея політичного суверенітету російської держави і великого князя. Чинники інтеграційних процесів.

Розвиток культури в Московській державі в ХІУ-ХУ ст. Літописи. Сказання. “Ходіння за три моря” Афанасія Нікітіна. Архітектура, живопис та особливості їх розвитку. Феофан Грек. Андрій Рубльов.

Процес формування самодержавної влади за Василя ІІІ. Великокнязівська влада, боярство, дворянство, міста, селяни. Їх роль і місце в об’єднанні країни.

Церква і великокнязівська влада. “Йосифляни” і “нестягачі”. Єретичні рухи. Політика щодо решток Золотої Орди. Стосунки султанської Туреччини та Кримського ханства з Росією. Місце Московської держави в системі міжнародних відносин. Регентство О.Глінської, її реформи та спроби подальшої централізації. Посилення боротьби феодальних угруповань за владу під час неповноліття Івана ІV. Політична криза в період боярського правління 30 - 40-х років.

Завершення процесу формування деспотичного самодержавства.. Політичний лад Росії першої пол. ХV² в. Земські собори. “Вибрана рада”. Судебник 1550 р. “Стоглав”. Церква і держава. Губна та земська реформа. Внутрішня політика самодержавства. Утворення засічної оборонної лінії та організація станичної служби.

Казанські походи. Приєднання Поволжя. Приєднання Ногайської Орди. Колоніальна політика самодержавства в Середньому і Нижньому Поволжі.

Лівонська війна. Її мета та етапи . Хід воєнних дій. Посилення боротьби з боярською опозицією. Опричнина та її наслідки. Російський варіант деспотичної влади.

Початок завоювання народів Сибіру Московською державою. Відносини Російської держави з Кавказом та Середньою Азією.

Міжнародне становище Російської держави. Посилення шляхетсько-католицької експансії на Схід. Війна зі Швецією.

Зміцнення західного кордону в роки перемир’я з Річчю Посполитою.

Господарська розруха і запустіння північно-західних земель і центру Росії в 70-80-х рр. ХVІ ст.

Проблема закріпачення селянства. Переміщення населення на окраїни. “Заповідні роки” і укази про селян і холопів. Загострення соціальних суперечностей . Згасання династії Рюриковичів і боротьба за владу серед панівного класу. Правління Бориса , його внутрішня політика.

Культура Росії ХV-ХVІ ст. Матеріальна культура. Писемні пам’ятки. Виникнення ідеології централізованої держави. Роль церкви. Архітектура. Живопис. Книгодрукування.

РОСІЙСЬКА ДЕРЖАВА В ХVII СТ.

Економічна, політична та династична криза в Росії. Початок громадянської війни. Падіння авторитету царської влади. Інтервенція польських феодалів. Лжедмитрій 1. Позиції різних верств російського суспільства щодо Лжедмитрія ² та їх еволюція.

Народне повстання в Москві у травні 1606 р. Цар Василь Шуйський, його внутрішня й зовнішня політика.

Зростання соціальної напруги серед основної маси російського населення. Загострення громадянської війни. Рух І.І.Болотнікова, його передумови, основні етапи, рушійні сили, хід, причини поразки.

Лжедмитрій ІІ. Перехід Речі Посполитої до відкритої інтервенції. Шведська інтервенція. Боротьба народу Росії проти інтервентів. Зрадницька політика феодальної знаті. “Семибоярщина” та окупація Москви.

Перше ополчення, причини його розпаду. Повстання в Москві. Піднесення визвольної боротьби російського народу. Організація другого ополчення. К.Мінін і Д.Пожарський. Звільнення Москви. Земський собор 1613 р. і початок правління Романових. Столбовський мир. Деулінське перемир’я.

Соціально-економічний і політичний розвиток Росії в ХУІІ ст. Територія та населення країни. Вплив наслідків внутрішньої смути та іноземної інтервенції на економічний розвиток. Шляхи відродження господарства і фінансова політика. Еволюція форм феодального землеволодіння і господарства.

Феодально-кріпосницька експлуатація. Еволюція основних форм поселень, характер розвитку сільської общини та її роль в аграрній історії країни. Соціальна структура феодального суспільства в ХVІІ ст.

Розвиток суспільного поділу праці і товарного виробництва. Перші мануфактури та їх характер. Міста в ХVІІ ст. Розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі, зростання купецтва. Торговельний та Новоторговельний Статути. Початок формування всеросійського ринку та російської нації.

Загострення соціальних протиріч в ХVІІ ст. Міські повстання в середині ХVІІ ст. Олексій Михайлович. Соборне уложення 1649 р. Створення станової структури суспільства. Завершення юридичного оформлення загальнодержавної системи кріпосного права. Органи влади, центральне та місцеве управління. Земські собори. Посилення самодержавної влади, початок переходу від станово-представницької монархії до абсолютизму. Російське військо XVII ст. Фінансова система. Податкова реформа. Справа Никона. Церковний розкол, його соціальна та ідеологічна сутність.

Посилення соціальної напруги в російському суспільстві в другій половині XVII ст. Повстання в Москві 1662 року. Зростання втеч селян від своїх поміщиків. Формування козацтва та політика уряду щодо нього.

Народи Поволжя в ХVІІ ст. Феодальне та національне гноблення. Селянська війна під проводом Степана Разіна. Її особливості, хід, причини поразки та значення. Участь народів Росії в селянській війні, народні рухи після її закінчення. Соловецьке повстання

Народи Сибіру та Далекого Сходу. Стосунки російського та корінного населення Сибіру в ХVІІ ст. Розвиток землеволодіння. Російські землепроходці в Сибіру : Семен Дежньов, Єрофей Хабаров. Вихід на узбережжя Тихого океану. Роль російського народу та його культури в житті народів Сибіру.

Міжнародне становище і зовнішня політика Росії. Російсько-польські та російсько-шведські відносини. Війна з Річчю Посполитою 1632-1634 рр.

Боротьба проти турецько-татарської агресії. Будівництво Білгородсько-засічної лінії. “Азовське сидіння”.

Зв’язки повсталого українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького з російським урядом у питанні надання допомоги Україні в боротьбі з польсько-шляхетським пануванням. Земський собор 1653 р. Переяславська Рада (нове бачення).

Зміцнення зовнішньополітичного становища Російської держави в середині та другій половині ХVІІ ст., активізація зовнішньої політики. Війна з Річчю Посполитою. Російсько-шведська війна. Кардиський мир. Турецько-татарська агресія в Україні. Андрусівське перемир’я.

Особливості відносин з країнами Далекого Сходу, Центральної та Передньої Азії. Нерчинський трактат. Військово-політичні зв’язки народів Північного Кавказу з Росією. Активізація дипломатичних відносин та культурних зв’язків Грузії з Росією. Торговельні та дипломатичні відносини середньоазіатських держав з Росією. Наслідки зовнішньої політики Росії в кінці ХVІІ ст.

Культура Росії в ХVІІ ст. Посилення світських та демократичних елементів у культурі. Розширення зв’язків із західною європейською культурою. Роль церкви в розвитку культури. Матеріальна культура. Народна творчість, її форми та антикріпосницька спрямованість. Освіта. Роль українців у розвитку культури Росії другої половини ХV ² ² ст. Слов’яно-греко-латинська академія. Географічні відкриття. Література. Нові жанри. Світська повість. Сатиричні повісті. Біографічні повісті. Суспільно-політична думка. Ю.Крижанич, А.Ордин-Нащокін. Нові риси у зодчестві та живопису. С.Ушаков. Музика та народний театр.

СТАНОВЛЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ.

Економічне, внутрішньополітичне і міжнародне становище Росії в кінці ХVІІ ст. Криза влади. Передумови та спроби перетворень. Внутрішня та зовнішня політика російського уряду в 70-80-х рр. ХVІІ ст. Відміна місництва. Боротьба придворних угруповань за владу. Стрілецький заколот 1682 р. “Хованщина”. Правління Софії. Війни з Туреччиною. Бахчисарайський мир.

“Вічний мир” з Річчю Посполитою. Кримські походи. Початок фактичного правління Петра І. Стрілецький заколот 1698 р. Початок реформ. Західні зразки та новий цикл державних перетворювань. Реформи першої чверті ХУІІІ ст. Нова доктрина самодержавства Петра ² . У джерел “регулярної” державності.

Економічна політика Петра ² . Розвиток продуктивних сил країни. Сільське господарство. Ремесло. Піднесення мануфактурного виробництва, його характер та особливості. Заснування уральських заводів. Розширення внутрішнього ринку, розвиток зовнішньої торгівлі, митна політика. Тариф 1724 року. Фінанси.

Зміцнення панівного становища дворянства. Указ про єдиноуспадкування. Політика стосовно купецтва. Посилення і поширення феодально-кріпосницького гніту. Подушний податок. Реформа центрального та місцевого апарату й управління. Сенат. Колегії. Губернії, провінції, повіти. Міська реформа і магістрати. Церковна реформа. Створення регулярної армії та флоту. Рекрутська система.

Перетворення Росії в абсолютну монархію. Формування чиновницько-бюрократичного апарату абсолютизму. Табель про ранги. Боротьба з консервативною опозицією. “Справа” царевича Олексія.

Загострення класової боротьби. Астраханське повстання. Повстання на Дону під проводом К.Булавіна. Повстання в Поволжі, Слобідській Україні та Башкирії.

Петро І, його роль у внутрішніх перетвореннях, дипломатії, розвитку військового мистецтва. Характер перетворень у Росії за Петра І. Витрати реформ.

Азовські походи. “Велике посольство”. Дипломатична і військова підготовка Північної війни. “Північний союз”. Початок боротьби за балтійське узбережжя та її зв’язок з внутрішніми перетвореннями. Основні етапи війни. Поразка під Нарвою. Перші перемоги, заснування Санкт-Петербурга і створення Балтійського флоту. Вторгнення війська Карла ХІІ в Росію. Війна проти загарбників у Білорусії та в Україні. Полтавська битва та її міжнародне значення.

Вступ Туреччини у війну. Прутський похід. Політика Росії та народи Балканського півострова, Валахії, Молдавії. Перенесення центру військових дій на Балтійське море. Гангутська та Гренгамська битва.

Аландський конгрес. Російський флот і армія в Північній війні. Ніштадський мир. Проголошення Росії імперією. Наслідки Північної війни. Народи Прибалтики в складі Російської імперії.

Російсько-українські відносини. Стосунки Росії з країнами Кавказу і Середньої Азії. Каспійський похід. Зв’язки Росії з Грузією і Вірменією. Зростання міжнародного авторитету Росії.

Культура Росії першої чверті ХVІІІ ст. Формування і розвиток світської культури, перетворення її в основний напрямок російської культури.

Зв’язок із західноєвропейською культурою. Суспільно-політична думка. І.Т.Посошков, Ф.Прокопович, А.Д.Кантемір, В.М.Татіщев. Історична думка в першій чверті ХVІІІ ст.

Виникнення світської школи та її значення для подальшого розвитку російської культури. Військові навчальні заклади. Створення підручників і видання світської та наукової літератури. Впровадження громадського шрифту та арабських цифр. Перша російська друкована газета. Реформа календаря. Заснування Академії наук. Наукові експедиції. Розвиток техніки. Архітектура, образотворче мистецтво. Зміни і перетворення в побуті.

Боротьба дворянських угруповань за владу при спадкоємцях Петра І. Доля перетворень Петра І. Особливості післяпетровської системи влади. Внутрішня та зовнішня політика Росії в другій чверті ХVІІІ ст. Катерина І та Петро ІІ. Верховна Таємна Рада. Змова Верховників. Росія часів Анни Іоанівни. Початок царювання Єлизавети Петрівни, її економічна політика. Розширення прав і привілеїв дворянства.

Розвиток кріпосного права. Міжнародне становище Росії в 1725-1762рр. Відносини з Річчю Посполитою. Війна з Туреччиною. Участь Росії в Семилітній війні.

ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ФЕОДАЛЬНО-КРІПОСНИЦЬКОЇ СИСТЕМИ (друга половина ХV ІІІ ст. )

Соціально-економічний розвиток. Територія і населення. Землеробство і промислове освоєння нових районів. Стан сільського господарства. Тенденції розвитку кріпосного господарства. Зростання кріпосницької експлуатації та її форми. Розширення дворянських привілеїв. Кріпосницьке законодавство і свавілля поміщиків.

Розклад феодально-кріпосницьких відносин і формування капіталістичного уряду. Зростання товарного господарства. Розвиток промисловості. Кадри мануфактурних робітників. Початок розшарування селянства. Внутрішня і зовнішня торгівля. Економічне і станове становище купецтва. Розвиток міст.

Двірцевий переворот 1762 р. і воцаріння Катерини ІІ. Характер політики “освіченого абсолютизму” в Росії і його соціальна суть. Реформи Катерини ІІ. Обласна реформа. Дворянська політика катерининського царювання. Економічна політика другої половини ХV ² ² ² ст. Секуляризація церковного землеволодіння, її мета і наслідки. Уложенна комісія, мета її скликання, вимоги дворянства, купецтва, козацтва, державних селян. Ідейна боротьба третьої чверті ХVIII ст. Кріпосне право та селянське питання.

Селянська війна 1773 - 1775 рр. Боротьба селянських мас і робітних людей проти посилення кріпосницького гноблення. Передумови і рушійні сили селянської війни її хід. Маніфести і укази О.Пугачова. Причини поразки війни. Її історичне значення і вплив на формування антикріпосницької суспільної думки.

Внутрішня політика самодержавства після селянської війни 1773 - 1775 рр. Посилення реакційних тенденцій у внутрішній політиці царизму. Ліквідація Запорізької Січі. Поширення кріпацтва на Лівобережній і Слобідській Україні. Зміцнення бюрократичного державного апарату. Зміцнення станового ладу. Станові дворянські організації і посилення влади дворянства на місцях . Жалувана грамота дворянству. Політика уряду стосовно купецтва, торгівлі і промисловості. Жалувана грамота містам. Фінансова політика. Державний бюджет Росії в кінці ХVIII століття.

Зовнішня політика Росії у другій половині XVIII ст. Основні напрямки зовнішньої політики у другій половині XVIII ст. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Кючук-Кайнарджійський мир. Утвердження Росії в Північному Причорномор’ї. Будівництво міст, портів і військово-морського флоту. Зростання міжнародного впливу Росії.

Боротьба українського і білоруського народів проти гноблення польських феодалів. “Коліївщина”. Перший поділ Польщі.

Революція в США та ініційована Росією “Декларація про озброєний суверенітет”.

Приєднання Криму і Прикубання. Російсько-турецька війна 1787-1791 рр. Ясський мир. Значення російсько-турецьких воєн XVIII ст. для економічного розвитку Росії і становища народів Балкан, пригноблених Османською імперією. Війна зі Швецією. Розвиток російського військового мистецтва. П.О.Рум’янцев, О.В.Суворов, Ф.Ф.Ушаков.

Консолідація сил європейських монархій для боротьби з Великою французькою буржуазною революцією. Розправа уряду Катерини ІІ з суспільним рухом в країні, посилення політичного гноблення.

Внутрішнє становище Польщі. Другий поділ Речі Посполитої. Повстання під проводом Т.Костюшко. Третій поділ Польщі. Характер поділів Польщі і реальна роль в Росії в їх здійсненні Приєднання Правобережної України і Білорусії, Литви і Курляндії до Росії. Політика царизму на приєднаних землях.

Участь царської Росії в коаліції проти буржуазної Франції. Італійський і швейцарський походи О.В.Суворова.

Розширення економічних, політичних і культурних зв’язків Росії з народами Закавказзя. Георгіївський договір Росії з Грузією.

Приєднання Казахстану до Росії, його етапи і особливості. Політика царизму в Казахстані.

Середньоазіатські ханства. Економіка. Політичний лад. Зв’язки з Росією.

Російські відкриття на Тихому океані. Заснування Російсько-американської компанії.

Політичні ідеали Павла І та проблема престолоспадковості. Самодержавство Павла І . Перші спроби послаблення диктатури дворянства.

Російська культура і суспільна думка в другій половині XVII ст. Умови і особливості розвитку російської культури і науки в середині XVIII ст. Школа. Становище і принципи освіти. Заснування і діяльність Російської Академії наук. К.Р.Дашкова. Експедиції Берінга, Чирікова. Російський вчений і громадський діяч М.В.Ломоносов. Заснування Московського університету. Початок формування російської демократичної інтелігенції . Кріпосна інтелігенція.

Розвиток соціально-політичної думки. Російське просвітництво. Журнали і газети. Публіцистика. М.І. Новіков , І.А Крилов, їх діяльність. Праці С.Є. Десницького. Перший російський революціонер-республіканець О.М.Радіщев і його “Подорож із Петербурга до Москви”. Послідовники Радіщева.

Розвиток природничих і технічних наук. І.І.Ползунов, Н.Д.Фролов, І.П.Кулібін. Географічні експедиції. І.І.Лепехін, П.С.Паласс. Економічна думка. А.Т.Болотов, М.Д.Чулков. “Вільне економічне товариство”, його діяльність.

Історична наука. М.В.Татіщев, Г.Ф.Міллер, М.В.Ломоносов, М.М.Щербатов, І.М.Болтін. Початок видання історичних джерел.

Розвиток російської літератури, її стилі і жанри. А.Д.Кантемір, В.К.Тредіаковський, М.В.Ломоносов, Д.І.Фонвізін, Г.Д.Державін, М.М.Карамзін, М.І.Новиков, О.М.Радіщев. Народна література.

Виникнення російського професійного театру. Ф.Г.Волков. Кріпосний театр.

Мистецтво, його особливості, стилі і жанри. Вплив українських діячів на розвиток культури Росії. Живопис. Скульптура. А.П.Лисенко, Ф.С.Рокотов, Д.Г.Левицький, В.Л.Боровиковський, М.Шибанов, Ф.І.Шубін, М.І.Козловський. Народний лубок. Архітектурні стилі. В.В.Растреллі, В.І.Баженов, М.В.Казаков, І.Є.Старов. Заснування Академії мистецтв. Прикладне мистецтво, деревобудівництво та народні промисли.

Формування світської професійної музики. Підсумки російської культури XVIII ст.

Зміцнення зв’язків між російською культурою і культурами інших народів Росії. Роль Києво-Могилянської академії у розвитку освіти в Україні і в Росії.

III. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Зміст лекцій.

1 2 3

Схожі:

Навчальна дисципліна передбачає опанування біологічних знань студентами... Розглядаються основні закономірності життєвих явищ, особливості організації та функціонування усіх рівнів живої матерії, взаємозв’язки...	Назаренко Г. А, к п. н., Черкаський ОІПОПП Державно-політична концепція... Життя України передбачає розв'язання локальних внутрішніх проблем з урахуванням їхнього взаємозв'язку з проблемами зовнішніми, більш...
13. Українські землі у складі Російської імперії 8 в першій половині ХІХ ст. 8 На допомогу прийде вивчення конкретно-історичних фактів у їх взаємозв’язку з обов’язковим залученням документів як першоджерел історичної...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ РОСІЇ” Вміщені плани семінарських занять, теми та завдання індивідуальних робіт з з дисципліни “Історія Росії” (ІХ – поч. ХХ ст.) та методичні...
МОДУЛЬ ВСТУП. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІВОДИ. ГІДРОЛОГІЯ РІЧОК Блок... Гідрологія – наука про природні води, їх властивості та явища і процеси, що в них відбуваються, а також закономірності розвитку цих...	Памфіл Данилович Юркевич найвизначніший український філософ минулого... Памфіл Данилович Юркевич – найвизначніший український філософ минулого століття. Без ґрунтовного вивчення його спадщини важко збагнути...
Тема: Плоди, їх будова та значення Мета ...	План 1 Історичні форми і особливості діалектики 2 Діалектичні принципи... У цих думках сформульовані основи діалектики в сучасному її розумінні. Наприклад, Геракліт вважав, що історично першою формою діалектики...
Реферат Наукова картина світу, поняття, структура, функції Картини світу окремих наук, своєю чергою, містять у собі відповідні численні концепції — певні способи розуміння і трактування будь-яких...	СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ ЗАСУДЖУЄ НЕКОНСТИТУЦІЙНУ УГОДУ ЩОДО ЧОРНОМОРСЬКОГО... Перебування Чорноморського флоту Росії в Криму від 2017 р до 2042 р., яку підписав Президент України Віктор Янукович з Президентом...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання