|
|
Скачати 4.43 Mb.
|
К.Ушинський був прихильником єдиної системи загальної освіти, народна школа виступала першою ланкою в усій системі освіти. '6. УШИНСЬКИЙ ПРО ПІДГОТОВКУ ВЧИТЕЛЯ "Якщо медикам ми довіряємо своє здоров'я, то вихователям ввіряємо моральність і розум наших дітей, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої Вітчизни". Так визначав К.Ушинський роль і значення професії вчителя. Його працю він порівнював з творчістю художника, який створює духовний образ людини. Головна функція вчителя, за його висловом, - бути посередником між усім, що було благородного і високого в минулій історії людей і поколінням новим, бути охоронцем святих заповітів людей, що боролися за істину і за благо. Вчитель повинен стати живою ланкою між минулим і майбутнім. І тому його справа - одна з найважливіших справ історії. Відводячи учителеві відповідальну роль у суспільстві, К.Ушинський розробив певну систему його підготовки , зокрема у педагогічних семінаріях. Відповідно до ідеї народності виховання, першою і основною умовою плідної діяльності педагога К.Ушинський вважав його близькість прагненням і інтересам народу. У викладача середнього навчального закладу знання предмета є далеко не головним надбанням. Головне надбання гімназійного викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом. Вчитель має добре знати психологію дітей і чітко визначати мету своєї діяльності. К.Ушинський писав, що педагоги - це єдиний клас людей, для практичної діяльності яких вивчення духовної сторони людини є так само необхідним, як для медика - вивчення тілесної. Вчитель має володіти педагогічним тактом, знати свою справу і завжди займатися самовдосконаленням та підвищенням власної професійної майстерності. - Для підготовки народних вчителів він пропонував створювати учительські семінарії ("Про проект учительської семінарії"), а для підготовки учителів середніх шкіл - педагогічні факультети при університетах. В університетську учительську семінарію слід при- ймати вихованців тільки тоді, коли можна з упевненістю передбачити в них хороших вчителів. К.Ушинський вважав необхідним виховання у майбутніх вчи телів потягу до знань, до самоосвіти. Він запроваджує після завер шення навчання в семінарії річне стажування, яке випускники про ходили під керівництвом наставників семінарії, брали у них консу льтації, звертались за порадами, за необхідною літературою, мето дичними посібниками. Окремим стажистам семінарія надавала грошову підтримку. Лише після цього випускники отримували кваліфікацію вчителя народної школи. ДИДАКТИЧНА СИСТЕМА К.Д. УШИНСЬКОГО МЕТА ОСВІТИ Поєднання формальної та матеріальної цілей освіти: забезпечення оптимальних шляхів засвоєння різноманітних знань про природу і суспільство, необхідних для вдосконалення суспільного життя; формування світогляду людини ЗМІСТ ОСВІТИ Народна школа: рідна мова як провідний предмет навчання, засіб морального та розумового розвитку дитини; - арифметика, Закон Божий, елементи природознавства, основи вітчизняної історії; - основи ремесел. Середня школа: - гуманізація освіти (рідна мова і література, історія, географія, мате матика, природничі науки, сучасні іноземні мови); - давні мови (лише для окремих спеціалістів); - поєднання класичної і реальної освіти. ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Принципи: наочність навчання; природовідповідність навчання; виховуючий характер навчання; зв'язок навчання з життям; свідомість і активність навчання; послідовність на систематичність навчання; міцність засвоєння знань. Методи: синтетичний (індуктивний); аналітичний (дедуктивний) Творчі завдання і реферати 1. Г.Сковорода І К.Ушинський про народність виховання. 2. К.Ушинський про гармонійний розвиток людини. 3. Система морального виховання К.Ушинського. 4. Дидактика і методика початкового навчання К.Ушинського. Питання для роздумів і проблемні запитання 1. Поясніть положення К.Ушинського: "оскільки основи харак теру у кожного народу різні, то існують різні системи виховання". 2. Покажіть зв'язок між розумінням початкового навчання Й. Песталоцці і К. Ушинського. 3. Виділіть головні компоненти гармонії (за К.Ушинським) у розвитку особистості. 4. Доведіть, що казка (після матері) є найпершим вихователем дитини, за К.Ушинським. Тест 1. Головною ознакою етносу, за К.Ушинським, є: а) природа; б) історія; в) традиції; г) мова. 2. Генералізуючим у вихованні, за К.Ушинським, є принципи: а) гуманізму"; б) системності; в) народності; г) природовідповід- ності. 3. К.Ушинський був прихильником загальної освіти, її напрям ку: а) матеріальної; б)формальної; в) гуманітарної. 4. К.Ушинський вперше обґрунтував у вітчизняній дидактиці метод навчання грамоти: а) буквоскладовий; б) звуковий; в) поскла довий. 5. К.Ушинський вперше включив у початкове навчання метод: а) коментованого письма; б) виразного читання; в) пояснювально го читання. ТЕМА XIV ОСВІТА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ 1. Стан освіти в Україні у 60-ті роки. Характеристика гро мадсько-педагогічних рухів. 2. Освітньо-педагогічна діяльність М. Пирогова. 3. Організаційна й педагогічна діяльність М. Корфа. 4. ПросвіттщькО'Педагогічна діяльність X. Алчевської. 5. Теорія п практика вільного виховання Л. Толстого. 6. Теорія фізичного виховання особистості П. Лесгафта. Література 1. Левківський М. В. Історія педагогіки. -Житомир, 2002. 2. Єгоров С.Ф. Хрестоматія з історії школи і педагогіки Росії. -М.,1968. 3. Нариси історії українського шкільництва 1905-1933: Навча льний посібник /О.В.Сухомлинська та ін. - К.; Заповіт, 1996. 4. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Курс лек цій. -Тернопіль, 1994. 5. Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківскього, О. А. Дуба- сенюк/. - Житомир, 1999. 6. Любар О. О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М. Г. Стельмаховича. - К.: ІЗМН, 2000. 7. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000. Ключові СЛОВА ТА ТЕРМІНИ Закон Божий, грамота, лічба, реальна і класична гімназія, "чиста дошка", Медико-хірургічна академія, шість типів поведінки дітей: лицемірний, честолюбний, добродушний, затурканий-м'який, затурканий-злісний та пригнічений. 1. СТАН ОСВІТИ В УКРАЇНІ У 60-ТІ РОКИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИХ РУХІВ 60-ті роки XIX століття характеризуються новими явищами в історії школи та педагогічної думки в Україні. Скасування кріпосного права, розвиток капіталізму, загострення соціальних суперечностей, зростання селянських заворушень, революційно-демократичний рух - усе це об'єктивно сприяло розвитку шкільної освіти. У 60-х роках XIX ст. передові педагоги України виступили проти станової школи з її муштрою і відривом від життя, теорії від практики. Вимогам реформи початкової, середньої і вищої школи, розвиткові жіночої освіти, боротьбі за українську національну школу, запровадженню ефективніших методів навчання приділялося дедалі більше уваги. Цей період характеризується бурхливим розвитком педагогічної преси, появою цілого ряду педагогічних журналів і газет. На сторінках педагогічних журналів висвітлювались питання, що стосувалися реформи шкільної освіти, психології, педагогіки, дидактики, методики викладання окремих дисциплін та ін. Суспільно-педагогічний рух 60-х років був неоднорідним. Педагоги, що належали до різних напрямків, трактували питання з своїх класових позицій. Педагогічна думка середини та кінця XIX ст. була представлена відомими діячами громадсько-педагогічної думки М.І.Пироговим, Л.М.Толстим, М.О.Корфом та ін. (буржуазно-ліберальний напрямок), К.Д.Ушинським, В.ІВодовозовим, М.Ф.Бунаковим та ін. (буржуазно-демократичний напрямок), М.Г.Чернишевським, В.Г.Бєлінським, Д.І.Писаревим (революційно-демократичний напрямок), О.В.Духновичем, П.О.Кулішем, Л.Ф.Головацьким та ін. (національний напрямок). ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ РУХ 50-60-х РОКІВ XIX ст. ПРОВІДНІ ІДЕЇ РУХУ Перетворення в сфері освіти, які б сприяли приведенню школи у відповідність із потребами суспільного розвитку: створення масової народної школи, зокрема й для жінок. Створення педагогічних, просвітницьких та наукових товариств. Розвиток педагогічної публіцистики і педагогічних журналів. Відкриття громадських та приватних шкіл різних типів. Участь представників руху у здійсненні реформ освіти, у становленні земського освітнього руху. Сприяння народній освіті шляом розвитку книговидавничої справи та "ходіння в народ". НАПРЯМКИ РУХУ ТА ЙОГО ПРЕДСТАВНИКИ , Ліберально-буржуазний М. І. Пірогов, М. І. Костомаров, 1.1. Глібов, М. П. Драгоманов Монархічний С.С.Уваров Анархічний Л.М. Толстой, М. Г. Чернишевський, М О. Добролюбов, Т. Г.Шевченко В. І. Водовозов, X. Д. Алчевська, М. О. Корф Революційно-демократичний Буржуазно-демократичний К. Д. Ушинський, 2. ОСВІТНЬО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М.ПИРОГОВА Короткі біографічні дані. 13.11.1810 рр.- народився в Москві в сім'ї небагатого чиновника. 1824-1828 рр. - навчання на медичному факультеті Московського університету. 1828-1832 рр. - працює в Дерптському університеті. 1832р. - захист докторської дисертації і виїзд на стажування до Німеччини. 1841р. - переїзд в Петербург і керівництво кафедрою хірургії в медико-хірургічній академії. 1847р. - член-кореспондент АН, автор ряду наукових праць. 1854-1856рр. - учасник Кримської війни, організатор першої дружини санітарних сестер. 1856-1858рр. - опікун Одеського учбового округу. 1858- 1861рр.- опікун Київського учбового округу. 1861р. - відставка М.Широгова. 1866р. - закордонне відрядження. 1866-1881рр. -вихід на пенсію, лікувальна практика в с.Вишня під Вінницею. 23.11.1881р. -М.Широгов помер. Видатний вчений, лікар, основоположник воєнно-польової хірургії, М.І.Пирогов (1810-1881) увійшов в історію громадсько-педагогічного руху як теоретик у галузі педагогіки і організатор народної освіти. Його діяльність в Одесі, а потім у Києві мала великий вплив на розвиток педагогічної науки і народної освіти не тільки в Україні, айв Росії. В працях "О ходе просвещения в Ноеороссийском крає и о вопиющей необходимости преобразования учебньіх заведений" "О публичньїх лекциях по педагог-гике, "Циркулярное предложение директорам училищ Одесского учебного округа, "Об изліенении правил приема в благородньїе пан-сионьі при гшшазиях..", та ін. він виступав за демократизацію керівництва школою та шкільною системою в цілому. У статті "Питання життя" М.Пирогов формулює свої погляди на роль, значення та сучасний стан виховання, на його завдання і характер, проводить думку про те, що вихованню належить відповідальна роль в житті суспільства в цілому і кожної особистості зокрема, що від нього у значній мірі залежить майбутнє людини. М.Пирогов відзначає, що питання виховання не стали поки ще питанням життя, що сучасне суспільство не надає йому потрібної уваги, не піклується про забезпечення виховання правильним спрямуванням. Більше того, у вихованні підтримується саме помилкова спрямованість. Найбільш суттєвим недоліком, а, вірніше, вадою сучасного виховання, М.Пирогов називає становість освіти і виховання, вважаючи цю перешкоду несправедливою, такою, яка не відповідала інтересам держави, педагогіки і моралі. Він заперечував становість. Не менш серйозною вадою, ніж становість, 228 М.Пирогов вважав вузькопрофесійну та чиновницько-кар'єристську спрямованість виховання, зниження загальноосвітнього рівня навчання учнів початкової і середньої школи і студентів університетів. У статті "Школа і життя" Пирогов пропонує єдину народну, загальнодоступну школу для всіх дітей, починаючи з елементарної і до вищої. При цьому він пропонував запровадити принцип колегіальності у керівництві учбовими закладами. Найактивнішу участь взяв Пирогов в обговоренні реформи народної освіти 60-х років. Борючись проти станової нерівності і національних обмежень щодо школи, Пирогов запропонував нову систему народної освіти. Основою цієї системи має бути елементарна школа з двох класів, в якій вивчається Закон Божий, грамота, лічба. Наступною ланкою є прогімназії - реальна і класична з 4-х річним курсом навчання кожна. З реальної прогімназії можна вступити також до класичної, яка є вищим типом навчального закладу в порівнянні з реальною прогімназією. Середня школа передбачалася двох типів - реальна і класична гімназія. Реальну гімназію рекомендувалось відкривати відповідно до місцевих потреб: у ній вивчались прикладні, математичні і комерційні науки. Учні, що закінчують реальну гімназію, вступають до вищих технічних навчальних закладів. Класична гімназія готує до університету. З високою оцінкою слова пов'язаний погляд М.Пирогова на роль і значення таких методів в середній школі, як розповідь вчителя, бесіди, твори учнів. У навчанні і вихованні дітей раннього віку М.Пирогов рекомендував користуватися також іграми. Він називав їх сильними вежами початкової освіти. За правильної організації гри вона сприяє розвиткові мислення, почуттів, фантазії. Для М.Пирогова було аксіомою, що кожен вчитель будь-якого ступеня школи тільки тоді відповідає своєму призначенню, якщо одночасно з викладанням виховує учнів. Великого значення він надавав самостійній роботі вчителів щодо підвищення рівня знань і удосконалення своєї педагогічної майстерності. На противагу діючому статутові і офіційній педагогіці, Пирогов у ряді статей обґрунтовує принципи навчання у дусі демократичної педагогіки, виховуючого навчання, поєднання наочності і слова, диференційованого підходу до методів навчання і виховання, урахування індивідуальних особливостей, підвищення ролі вчителя в навчально-виховному процесі, творчого підходу до нього таін. Пирогов був прибічником жіночої освіти. Однак, Пирогов противник рівноправ'я жінки з чоловіком в платні за працю. В цих поглядах відчувається типовий представник ліберальної буржуазії. В основі покращення життя людей , за Пироговим, є, насамперед, широкі соціальні перетворення, головною умовою яких мають бути радикальні зміни системи освіти і виховання, розвиток освіти і науки в Україні. Саме пропозиції щодо ліквідації станового характеру системи народної освіти, відкритого доступу в середню і вищу школу всім дітям, ідея гармонійного розвитку вроджених "сил народу", утвердили М.І.Пирогова як відомого громадського діяча. 3. ОРГАНІЗАЦІЙНА Й ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М.КОРФА Корф Микола Олександрович (1834-1883) - видатний педагог і методист. Народився у Харкові. Закінчив петербурзький пансіон А.Я.Філіппова. У 1848-1854 роках навчався в Олександрійському ліцеї (Петербург), після закінчення якого служив у Міністерстві юстиції. Створив мережу навчальних земських малокомплектних шкіл. М.О. Корф, виконуючи обов'язки голови повітової училищної ради у м. ОлександрІвську (нині м. Запоріжжя) багато зробив для створення у повіті нових навчальних земських шкіл, здійснював організацію недільних повторювальних шкіл. У створених М.О.Корфом початкових земських школах (з трирічним курсом навчання) заняття проводив один вчитель одночасно у трьох класах. Підготовці вчителів для цих шкіл він віддавав багато сил, розроблюючи плани занять і методики проведення уроків, а також сам проводив уроки. Крім того, М.О.Корф організував проведення вчительських з'їздів. Значне місце у його педагогічній спадщині відведено ідеї загального обов'язкового навчання шляхом досягнення загальної письменності населення. До важливих умов здійснення загального навчання М.Корф відносив : |
|
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
Малиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація і... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
|
Закони,закономірності Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
М. П. Кочерган Загальне мовознавство ... |
|
КОНДОР 2006 Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів |
БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
|
КОНКУРЕНТНЕ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18.... |
ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
|
НАКА З АПН України (протокол №6 від 05. 06. 2003 р.) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України №10/2-2 від 25.... |
НАКА З АПН України (протокол №6 від 05. 06. 2003 р.) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України №10/2-2 від 25.... |