|
|
Скачати 94.65 Kb.
|
|
О.Д. Глухенький АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГОНАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗОШ Постановка проблеми:1. Інформатизація є реальністю суспільного життя, надаючи йому нових властивостей. Вона призводить до зміни багатьох соціально-економічних, політичних і духовних рис, змінює сам спосіб життя. Таким чином інформаційно-комунікаційні технології становлять новий етап у розвитку зовнішніх засобів інтелектуальної діяльності, пізнання та спілкування, ведуть до значних змін у професійній діяльності людини. І неможливо подолати розрив у відставанні отриманих в сфері освіти знань, умінь та навичок від все зростаючих потреб виробничого характеру без використання засобів інформатики та обчислювальної техніки в навчальному процесі. 2. Впровадження комп'ютерів у сучасне виробництво призвело до створення цілого ряду програмних систем, які дозволили автоматизувати інженерну працю під час проектування виробничих процесів і управління підприємством. Аналіз попередніх досліджень.Останнім часом проведено багато наукових досліджень з проблем впровадження нових інформаційних технологій до навчального процесу, серед яких слід відзначити дисертаційні дослідження О.Алексеева, Р.Гуревич, Л.Гризун, М.Кадемія, О. Кареліної, Г.Козлакової, М.Юсупової та інших [1; 5; 6; 8; 9; 10; 11]. Проведений аналіз дисертаційних досліджень, дозволив виокремити основні напрямки досліджень в області інформатизації навчального процесу, а саме:
Метою даної статті є обгрунтування методології розробки програмного забезпечення для створення інформаційного – методичного середовища. На цей час найбільш динамічно розвиваються комп'ютерні графічно-інформаційні технології, розширюється їх методологічна основа, інструментальна база й сфера застосування, охоплюючи все більше коло найрізноманітніших галузей життєдіяльності людини. Але, поряд з цим, залишаються недостатньо вивченими форми і методи представлення навчального матеріалу за допомогою засобів інформатизації. Однією з найбільш важливих умов забезпечення повноти та правильності сприйняття, осмислення, усвідомлення навчальної інформації з графічної підготовки є максимально повна реалізація принципу наочності. Рівень використання і вибір дидактичних засобів повинен диктуватись органічними потребами навчального процесу, сучасним станом науково-технічного прогресу, інформатизацією усіх ланок, як виробничого процесу, так і навчального. Використання наочності при навчанні графічних дисциплін слугує багатьом цілям: формування просторових уявлень; усвідомлення методів проекціювання; передача значної кількості інформації у межах відведеного часу на заняттях; активізація навчального процесу за рахунок підвищення мотивації; раціональне ведення навчального процесу - облегшує працю викладачів. Сьогодні ж наочність, навчальні посібники не завжди відповідають вимогам часу. Необхідність у швидкому реагування на ці зміни зумовлює потреби у постійному оновленні засобів наочності. Інформаційно-комунікаційні технології є одним із найбільш ефективних наочних засобів подання навчального матеріалу, завдяки їм можна оперативно вносити зміни у застарілі навчальні посібники, наочність та демонструвати їх широкій аудиторії. Візуалізований навчальний матеріал можна використовувати на всіх етапах процесу навчання. Психологи відмічають, що людина усвідомлює біля 10% того, що чує, 50% того, що бачить і 90% того, що вонa робить сама. Звідси витікає, що значний ефект на процес усвідомлення навчального матеріалу вказує активна праця учнів. Одним із методичних прийомів, який дозволяє залучити учнів до активної діяльності є самостійна робота з використання інформаційно-комунікаційних засобів. Важливо відмітити, що інформаційно-комунікаційні технології з'явились з виникненням інформаційного суспільства, основою соціальної динаміки в якому є не традиційні матеріальні, а інформаційні ресурси: знання, наука, організаційні чинники, інтелектуальні здібності, ініціатива,творчість людей. Зі впровадженням до навчального процесу комп'ютерів підтримується концепція та технологія інформаційно-логічного навчання. Комп'ютер, що використовується в системі навчання, діє як багатогранне дзеркало, відображаючи усю гамму освітніх та психологічних теорій. Умови сучасного виробництва вимагають, щоб програмні засоби були надійними, добре документованими, максимально незалежними від технічних засобів, що використовуються для їх реалізації. Отже, програмні засоби повинні підвищувати ефективність навчального процесу та інтерес до вивчення графічних дисциплін, за умови їх правильного вибору на основі урахування вимог до вивчення даного курсу: узгодження з цілями і задачами навчання, специфікою та змістом навчальної дисципліни, очікуваним рівнем формування у учнів знань, умінь та навичок; послідовність у графічній підготовці; повнота вивчення теоретичного матеріалу; можливості оперування теоретичним матеріалом під час виконання розрахунково-графічних робіт; можливість постійного контролю діяльності та фіксація результатів навчання; врахування психоемоційних особливостей учнів та рівня їх початкової підготовки тощо. Слід визнати, що на сьогодні ще залишаються проблеми з розробки якісних програмних засобів для конкретних навчальних курсів і конкретних умов навчання, а також для масового впровадження до навчальних закладів освіти. За останнє десятиріччя відбувся бурхливий розвиток не лише прог- рамного забезпечення, а й апаратної частини комп'ютера, іншої електронної техніки, яку стали використовувати в системі освіти. Перш ніж перейти до створення навчального програмного середовища, розглянемо загальні технології і особливості програмного забезпечення. Програмне забезпечення - це «...сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосується функціонування системи оброблення даних « [8, с. 81]. Важливим класом таких систем є інтерактивні системи з оброблення графічної інформації, на базі яких створюються прикладні системи. Ці системи призначені для розв'язання задач чи класу задач або для надання користувачеві певних послуг. Завдяки прикладним системам можуть розв'язувати свої професійні задачі навіть користувачі комп'ютерів, які не вміють програмувати. Система автоматизації конструювання деталей складної форми - обов'язковий компонент будь-якої сучасної САПР. Традиційним в графічній діяльності є зображення моделі (машинобудівних деталей, вузлів тощо) у виді множини плоских проекцій і перерізів, за якими в деяких випадках ЕОМ може реконструювати трьохмірний образ. Побудова цих зображень ведеться в режимі графічного діалогу з ЕОМ за допомогою операцій таких, як побудова точки, відрізка, дуги, кола тощо. Аналогічно створюється і навчальна база даних - методичний комплекс з дисципліни. Основна мета даного комплексу - це запровадження сучасних інформаційних технологій до інженерної освіти, розвиток співпраці вищої школи з виробництвом. Отже, САПР сьогодні невід'ємна частина навчального процесу з інженерної підготовки фахівців. Сукупність програм, що утворюють САПР, може бути різної ступені повноти і, що найбільш важливо, різної ступені однорідності. Таким чином перший крок до впровадження САПР - це створити програми, які б [3; 4; 7; 8]: відповідали певній стадії процесу навчальної діяльності, забезпечували ефективну допомогу на даній стадії; вони повинні бути незалежними одна від одної без будь-якого зв'язку між ними, окрім зв'язку який здійснюється вручну (підготовка даних, отриманих на основі результатів роботи програми). Але інколи виникає потреба у зв'язку між двома програмами. У цьому випадку необхідно передбачити операцію, яка б дозволила передавати результати однієї з програм у якості даних для іншої програми без втручання людини. Процес розроблення програмного забезпечення (ПЗ) останнім часом характеризується високим рівнем автоматизації всіх робіт. Відбувається масовий перехід до індустріалізації зазначеного процесу. Це пояснюється впровадженням CASE-систем як в організаціях, що виконують промислову розробку програмного забезпечення, так і в організаціях, що створюють останнє для власних потреб і використовують CASE-системи як потужній засіб проектування і супроводження програм. Напрямок CASE-технології (Computer-АidedSoftware/SystemEngineering) сформувався у програмотехніці протягом останніх років. Його появі передував процес розвитку сучасних методологій створення ПЗ, головними етапами якого були етапи розроблення структурних методологій програмування, проектування, аналізу, а також стратегічного планування програмних систем. Структурне проектування впорядковувало конструювання програми, тобто процес втілення поставлених вимог у деяку програмну конструкцію, але не давало рекомендації щодо того, як формулювати і аналізувати ці вимоги. Крім того, структурне проектування не пов'язувало безпосередньо вимоги до програм зі структурою ПЗ, надаючи проектувальникам достатньо велику свободу дій. Саме ці питання було розв'язано методологією структурного аналізу. Методології структурного аналізу (на відміну від структурного проектування, котре вирішувало, як реалізувати сформульовані вимоги) визначали, що саме має робити ПЗ. Крім того, ці методології давали можливість діставати попередню структуру програми на підставі сформульованих вимог. Зі зростанням обсягу і складності ПЗ поставали нові проблеми, що не розв'язувалися в рамках структурного аналізу. Ступінь автоматизації дедалі зростав - автоматизувалися не лише окремі галузі виробничої або комерційної діяльності, а й підприємства та установи в цілому. Виникли методології концептуального моделювання (на відміну від логічного моделювання в структурному аналізі), призначені для формулювання проблем на вищому рівні абстракції. При цьому створюється певний каркас, у рамках якого функціонують програмні системи. Етап, на якому застосовуються ці методології, передує етапу аналізу і в різних джерелах називається по-різному: етап стратегічного планування, концептуального аналізу тощо. Розвиток методології розробки ПЗ супроводжувався їх автоматизацією. Насамперед було створено засоби комп'ютерного аналізу систем CASA (Computer-AIDEDSystemsAnalysis) та автоматизації програмування CAP (Computer-AidedProgramming). їх об'єднання і утворило CASE (Computer-AidedSoftwareEngineering), іноді літеру S в абревіатурі CASE зіставляють зі словом «system» (система) - у такому разі передбачається розроблення не лише програмного, а й інших видів забезпечення систем. Слід зазначити, що у вітчизняній літературі немає загальноприйнятого визначення CASE. Відомі такі варіанти [3; 4; 7; 8; 10]: система автоматизації проектування програмного забезпечення (САПР ПЗ); автоматизація інженерії програмних засобів; автоматизація розробки ПЗ, автоматизація програмування. Жодне з цих визначень не відповідає повністю змісту CASE-технології. Суть останньої може бути розкрита переліком задач, що розв'язуються за допомогою CASE, і вибором методів і засобів, охоплюваних цією технологією. Отже, CASE-технологія являє собою методологію проектування інформаційних систем, а також набір інструментальних засобів, які дозволяють у наочній формі моделювати предметну область, аналізувати цюмодель на всіх етапах розробки і супроводження інформаційних систем та розроблювати додатки у відповідності з інформаційними потребами користувача. Більшість існуючих CASE—засобів основані на методологіях структурного чи об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування. Підсумовуючи вище сказане можна зробити наступний висновок, що міжнародна конкуренція, збільшення чисельності досвідчених фахівців та підвищення вимог до якості продукції примушують власників підприємств автоматизувати проектування і виробництво. Як наслідок цього, учителі ЗОШ відчувають потреби змінити програмний курс, який стосується графічної підготовки, щоб навчити учнів методам використання САПР і дати їм уявлення про основні принципи проектування, що лежать в основі проектування, конструювання виробів [2; 5; 7; 9; 11]. Література:
У статті розглянута методологія розробки програмного забезпечення. Описано функціональні можливості інформаційно-комунікаційних систем навчання. Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології, навчальне середовище, програмне забезпечення, навчальний процес, нові інформаційні технології навчання. |
|
Комп ’ ютерні технології проектування та моделювання РЕС РЕС аналогових та цифрових електронних пристроїв. Володіти основними комп’ютерними технологіями та вміти їх використовувати на практиці.... |
Про підсумки проведення районних етапів Всеукраїнської експедиції ЗОШ І-ІІІ ст.(дир. Борковська Я. Д.), Дзвиняцька ЗОШ І-ІІІ ст.(дир. Семків Н.І.), Гутівська ЗОШ І-ІІІ ст.(дир. Назаревич О. П.),... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ... Структурне проектування. Об’єктний аналіз. Об’єктна декомпозиція предметної області. Особливості об’єктно-орієнтованого проектування.... |
Вступ ПІДХІД ДО ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯК СКЛАДОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІДТРИМКИ |
|
Уроку. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту Мета уроку: засвоєння знань про аналіз об'єктів проектування; формування вмінь аналізувати вироби та визначати завдання проекту.... |
Уроку. Аналіз існуючих виробів та визначення завдань проекту Мета уроку: засвоєння знань про аналіз об'єктів проектування; формування вмінь аналізувати вироби та визначати завдання проекту.... |
|
Принципи комп’ютерного проектування та моделювання РЕС Вміти виконувати основні технологічні операції проектування та моделювання. Розуміти роль проектування та моделювання в електронній... |
ПРОГРАМА Тетяна Говорущенко – «Аналіз та опрацювання метрик оцінки якості програмного забезпечення на етапі проектування» |
|
Апробація Програмно-методичного комплексу навчального призначення «Загальна біологія, 10 клас» Смілянський навчально-виховний комплекс «ЗОШ I ступеня – гімназія імені В. Т. Сенатора» Смілянської міської ради (вчитель – Цвященко... |
СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Т педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій. Шевченко Людмила Станіславівна – кандидат педагогічних... |