Ситуаційні задачі до Модуля 1 з «Гігієни та екології» для студентів ІІІ курсу медичного факультету

Скачати 146.84 Kb.

Назва	Ситуаційні задачі до Модуля 1 з «Гігієни та екології» для студентів ІІІ курсу медичного факультету
Дата	06.04.2013
Розмір	146.84 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Ситуаційні задачі до Модуля 1 з «Гігієни та екології»

для студентів ІІІ курсу медичного факультету

1. При вивченні фактичного харчування років дітей 4-6 встановлено, що загальна енергоцінність добового раціону становить 2200 ккал, енергоцінність раціону за рахунок білків складає 280 ккал, за рахунок вуглеводів – 1200 ккал, за рахунок жирів – 720 ккал. Розрахувати кількість білків, жирів і вуглеводів, що міститься у добовому раціоні дітей та дати гігієнічну оцінку.

2. При вивченні фактичного харчування осіб похилого віку встановлено, що енергоцінність добового раціону 2000 ккал, причому, енергоцінність раціону за рахунок білків складає – 10 %, жирів – 40 %, вуглеводів – 50 %.

Визначити вміст білків, жирів та вуглеводів у добовому раціоні.
Дайте гігієнічну оцінку щодо відповідності раціону фізіологічним потребам в енергії та харчових раціонах.

3. Допустима добова доза нітратів складає 5 мг/кг. З добовим харчовим раціоном дитина масою тіла 20 кг отримала 300 мг нітратів (тобто допустиме добове надходження для дорослої людини).

1. Обчисліть фактичну добову дозу нітратів, що отримала дитина.

2. Яке захворювання може викликати надмірне надходження нітратів і нітритів в організм дитини.

3. Назвіть основні принципи профілактики харчових отруєнь, що можуть бути спричинені домішками хімічних речовин.

4. При дослідженні добового раціону харчування дітей 3-4 років в дошкільній дитячій установі встановленню наступне: маса раціону – 1,7 кг, вміст свинцю – 0,050 мг/кг раціону, кадмію – 0,010 мг/кг раціону, ртуті – 0,002 мг/кг раціону, миш’яку 0,030 мг/кг раціону, нітратів – 7мг/кг раціону.

Обчисліть фактичні добові дози свинцю, кадмію, ртуті, миш’яку і нітратів для дітей.
Дайте безпечності раціону, виходячи з допустимих доз ксенобіотиків.
Дайте визначення поняття „допустиму добова доза”, „допустиме добове надходження”.

5. Хворому на виразкову хворобу шлунка призначено протерту їжу, з достатньою кількістю вмісту повноцінного білка, вітамінів – ретинолу, рибофлавіну, аскорбінової кислоти, ПНЖК (за рахунок олії), але з деяким зниженням енергетичної цінності. Страви, що стимулюють секрецію шлунка, виключено. Режим харчування – 6 разів на день. Визначте, які основні принципи використано при побудові такого раціону та роль кожної з зазначеної харчової речовини у харчуванні хворого.

6. При дослідженні добового раціону харчування дітей 3-4 років (середня вага дітей 15 кг) у дошкільній дитячій установі встановлено наступне: маса раціону - 1,7 кг, вміст свинцю - 0,050 мг/кг раціону, кадмію - 0,010 мг/кг раціону, ртуті - 0,002 мг/кг раціону, миш'яку - 0,030 мг/кг раціону, нітратів - 7 мг/кг раціону.

Обчисліть фактичні добові дози свинцю, кадмію, ртуті, миш'яку і нітратів для дітей.
Дайте визначення понять "допустима добова доза", "допустиме добове надходження".

7. При дослідженні ринкового молока отримано такі результати: колір білий із жовтуватим відтінком. Смак ледь помітний солодкуватий, запах молочний, консистенція в міру густа, не слизувата, не водяниста, кислотність – 16˚, щільність – 1,023, вміст жиру – 2,3 %,сухий залишок – 10,5 %, реакція на соду позитивна, загальна кількість бактерій в 1 мл – 130 тис.

1. Дайте санітарно-гігієнічну оцінку досліджуваного зразка молока.

2. Визначте шляхи реалізації цього молока.

8. До раціону жінки 75 років входить: хліб житній і пшеничний, картопля, морква, гречка, молоко (0,3 л), свинина, фруктові соки. Енергоцінність раціону – 2360 ккал. Хімічний склад раціону: білки – 60 г, жири – 80 г, вуглеводи – 350 г, аскорбінова кислота – 40 мг, тіамін 1,2 мг, вітамін Е – 12 мг, кальцій – 600 мг, фосфор – 50 мг, залізо – 12 мг, йод – 80 мкг.

Дати гігієнічну оцінку раціону.
Запропонуйте рекомендації щодо необхідності вживання окремих нутрієнтів, продуктів і страв відповідно до принципів геродієтетики.

9. Йодування солі проводиться шляхом внесення до неї KJ або KJO₃ з розрахунком, що 1 кг солі містить у середньому 40 мг йоду. Встановлено, що 50 % йоду при зберіганні солі втрачається при довготривалому неправильному зберіганні солі та тепловій кулінарній обробці. Жінка 40 років вживає 8 г такої солі.

Визначте чи забезпечує фізіологічну потребу жінки у йоді кількість йоду, що надходить з сіллю.
До яких негативних наслідків для здоров’я призводить недостатнє надходження йоду в організм.
Назвіть профілактичні заходи йододефіцитних захворювань.

10. Хворому на виразкову хворобу 12-палої кишки в період видужання після різкого загострення з симптомами нервово-трофічних порушень призначено дієту № 1а. Додатково рекомендовано вживати салат з відварених овочів та свіжої білокачанної капусти. Хімічний склад добового раціону: білки - 80 г (40 % тваринні), жири - 90 г (20 % рослинні), вуглеводи - 350 г, сіль - 9 г, ретинол - 0,6 мг, бета - каротин - 1 мг, рибофлавін – 1,3 мг, тіамін - 1,5 мг, аскорбінова кислота - 40 мг, кальцій - 700 мг, фосфор - 800 мг, залізо - 12 мг, йод - 0,05 мг, селен - 50 мкг. Режим харчування - 4 рази на день.

1. Оцініть правильність призначення дієти та режим харчування.

2. Оцініть енергоцінність і хімічний склад раціону.

11. З добовим харчуванням дитина 6 років, масою тіла 20 кг, отримала 220 г картоплі з вмістом нітратів 70 мг/кг, 60 г буряка (1000 мг/кг нітратів), 90 г капусти (220 мг/кг нітратів), 70 г моркви (250 мг/кг нітратів), 35 г цибулі (230 мг/кг нітратів), 40 г томатів (60 мг/кг нітратів), 1,5 л води (45 мг/л нітратів).

1. Розрахуйте фактичне добове надходження і добову дозу нітратів.

2. Визначте фактор ризику та його можливий негативний наслідок для

здоров’я дитини.

3. Обґрунтуйте заходи профілактики можливого негативного впливу

перелічених харчових продуктів.
12. При санітарно – гігієнічному обстеженні шкільної майстерні встановлено: площа майстерні – 50 м², розташована в окремому приміщенні, орієнтованому на захід, є 15 верстатів висотою 80 см без пристроїв зміни висоти, вони розташовані в 4 ряди паралельно до вікон. Світловий коефіцієнт – 1:8, питома освітленість робочої поверхні – 20 вт/м², температура повітря – 15ºС, відносна вологість повітря – 80%.

1. Оцініть площу майстерні та орієнтацію будівлі.

2. Визначте фактори ризику можливих захворювань школярів.

3. Запропонуйте заходи щодо покращання гігієнічних показників майстерні.

13. У класній кімнаті розміром 5x4 м² є два вікна загальною площею 6 м². Показники мікроклімату: середня температура повітря – 18˚С, швидкість руху повітря 0,15 м/с, відносна вологість 55 %. Концентрація СО₂ – 0,25 %; коефіцієнт природної освітленості (КПО) – 1,5 %.

Визначте світловий коефіцієнт у класній кімнаті.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату, освітленості у класі.
Дайте рекомендації щодо покращення гігієнічних показників у класі

14. У хімічній лабораторії довжиною 6 м, шириною 7 м, висотою 3,0 м є три вікна висотою 180 см і шириною 100 см. Світло падає на робочі місця з правої сторони. Освітленість в середині приміщення 130 лк, назовні – 2000 лк. Штучне освітлення забезпечується люмінесцентними лампами. Приміщення обладнане штучною витяжною вентиляцією. Вміст СО₂ в приміщенні 0,25 %.

1. Розрахуйте можливі геометричні показники природної освітленості та КПО і дайте гігієнічну оцінку.

2. Дайте гігієнічну оцінку вмісту СО₂ у приміщенні.

3. Обґрунтуйте заходи щодо покращення гігієнічних нормативів у навчальній лабораторії.

15. Середня школа на 489 учнів розташована всередині мікрорайону. Земельна ділянка огороджена решіткою. На ділянці є спортивна площадка, навчально-дослідницька і господарська зони. Площа озеленення займає 35 % від площі ділянки. Відстань від будівлі до червоної лінії 25 м. Шляхи підходу учнів пересікають проїжджу частину магістральної вулиці. Навчальні приміщення розташовані по одній повздовжній стіні коридору, а друга сторона світлонесуча. Виділені навчальні секції для учнів 1-х класів, 2-4 класів, 5-9 класів, 10-11 класів. Оцініть планування і набір приміщень школи і дайте необхідні рекомендації. При перевірці класу виявлено: клас площею 30 м², учнів – 30, парти у 3 ряди, у 30 % не відповідають росту учнів, перша парта на відстані 1 м від дошки, світло з вікон падає зліва, СК = 1/7, КПО 1,5 %.

1. Дайте гігієнічну оцінку планування школи та її приміщень, у тому числі окремого класу.

2. Оцініть показники освітленості класу.

3. Розробіть рекомендації щодо покращення умов навчання дітей.

16. У дитячому садку, що знаходиться в 3-х поверховому будинку на 240 місць, і розташований всередині житлового кварталу констатується високий рівень захворюваності ГРЗ та дитячими інфекціями у дітей дошкільних та середніх груп. Групові майданчики передбачені спільно для дошкільних та середніх груп та окремо для молодшої групи. У групах по 45 дітей, площа озеленення – 25%, групові блоки складаються з приймальні, групової, спальні, туалету. С-вітамінізація в зимовий період здійснюється за рахунок внесення в 3-ті страви аскорбінової кислоти з розрахунку 25 мг/100 мл компоту.

Дайте гігієнічну оцінку планування дитячого садка
Оцініть проведення С-вітамінізації компоту.
Запропонуйте правильні рішення щодо планування дитячого садка та

проведення С-вітамінізації.

17. Результати лабораторного дослідження проби води, що відібрана з водопровідної мережі: забарвленість – 30⁰ за стандартною шкалою двохромовокислого калію; запах, смак та присмак – не перевищують 2 бали; осад – відсутній; каламутність – 1,5 мг/дм³; сухий залишок 250 мг/дм³; залізо загальне – 0,9 мг/дм³; сульфати –106 мг/дм³; хлориди – 50 мг/дм³; фториди – 1,8 мг/дм³; азот амонійний – 0,35 мг/дм³; нітрати (за NO₃) - 15 мг/дм³; нітрити – 0,6 мг/дм³; загальна жорсткість - 7,5 ммоль/дм³; загальне мікробне число при t 37⁰ С – 55 КУО/см³; E coli – 1 КУО/см³.

1. Дайте гігієнічну оцінку якості питної води

2. Вирішіть питання про можливе її господарсько-питне використання

3. Які заходи необхідно провести для профілактики можливих наслідків на здоров’я при вживанні такої води.

18. У період повені досліджено зразок питної води з колодязя. Результати наступні: запах 3 бали, забарвленість 35˚, перманганатна окиснюваність 2,0 мг/дм³, хлориди 350 мг/дм³, нітрати (за NO₃ ) 50 мг/дм³, загальна жорсткість 11 ммоль/дм³, фториди 1,8 мг/дм³; виявлений холерний вібріон.

1. Дайте гігієнічну оцінку якості питної води

2. Визначте можливі негативні наслідки для здоров’я людини

3. Запропонуйте методи покращення її якості..

19. Результати лабораторного аналізу проб води з шахтного колодязя такі: забарвленість – 45⁰ за шкалою двохромовокислого калію; запах при температурі води 20 і 60⁰ С – 3 бали; інтенсивність присмаку – 2 бали; осад – відсутній; сухий залишок – 600 мг/л; рН – 8,5; загальна жорсткість - 8,0 ммоль/дм³; залізо загальне – 0,45 мг/дм³; сульфати – 90 мг/дм³; фториди – 1,9 мг/дм³; хлориди – 102 мг/дм³; нітрати (за NO₃) – 55 мг/дм³, нітрити – 0, 03 мг/дм³; загальне мікробне число при t 37⁰ С – 250 КУО/см³.

1. Дайте гігієнічну оцінку якості питної води

2. Вирішити питання про придатність її для господарсько-питного використання

3. Дайте рекомендації щодо покращання якості питної води

20. При лабораторному дослідженні води з джерела отримано наступні дані: забарвленість – 45˚, запах і смак – 2 бали, нітрити – 0,01 мг/дм³, нітрати (за NO₃) – 68 мг/дм³, перманганатна окиснюваність – 19 мг/дм³, фториди – 1,9 мг/дм³, E coli – 2 КУО/см³.

1. Дайте гігієнічну оцінку якості питної води

2. Визначте можливі наслідки вживання цієї води для здоров’я людини

3. Дайте рекомендації щодо покращання якості питної води.

21. Проведено лабораторне дослідження води підземного джерела. Встановлено, що вона містить сірководень мінерального походження, концентрація заліза, марганцю, свинцю та арсену підвищена у 2,5 рази порівняно з гігієнічними вимогами до питної води. Загальне мікробне число при t 37⁰ С – 150 КУО/см³, підвищена перманганатна окислюваність. Проведено знезаражування води 20 % активним хлором, з внесенням 80 мг/дм³ активного хлору. Через 15 хв. залишковий хлор визначався на рівні 0,15 мг/л, загальне мікробне число при t 37⁰ С – 5 КУО/см³.

Дайте гігієнічну оцінку води до і після знезаражування.
Які негативні наслідки для здоров’я людини можуть виникнути у разі споживання води із джерела.
Запропонуйте схему та обґрунтуйте заходи щодо підготовки води для її споживачів.

22. При лабораторному дослідженні води з джерела отримано наступні дані: забарвленість – 20˚, запах і смак – 2 бали, нітрити – 0,05 мг/дм³, нітрати (за NO₃ ) - 35 мг/дм³, залізо загальне – 0,4 мг/дм³, загальна жорсткість - 8,5 ммоль/дм³, фториди – 0,1 мг/дм³, загальне мікробне число при t 37⁰ С – 150 КУО/см³.

1. Дайте гігієнічну оцінку якості питної води

2. Вирішіть питання про придатність її для господарсько-питного використання

3. Дайте рекомендації щодо покращення якості питної води

23. Жителі населеного пункту використовують для пиття воду із збільшеним вмістом фтору. При лабораторному дослідженні вода має жовте забарвлення та в’яжучий присмак. У добовому раціоні частини жителів 10 % енерговитрат забезпечується за рахунок білків, у тому числі 40 % тваринних, 20 % за рахунок жирів, кальцію – 500 мг.

1. Дайте гігієнічну оцінку якості питної води та показників харчового раціону.

2. Визначте фактори ризику та їхні можливі наслідки для здоров’я людини.

3. Назвіть заходи профілактики можливих захворювань.

24. Проведено лабораторне дослідження води поверхневого вододжерела ІІ класу. Установлено, що каламутність води 3000 мг/дм³, забарвленість 90⁰, залізо загальне – 5 мг/дм³, фториди – 2,8 мг/дм³, загальне мікробне число – 300 КУО/см³, підвищена перманганатна окиснюваність. Після проведеного знезараження води газоподібним хлором, залишковий активний хлор знаходився в концентрації 1,5 мг/дм³, загальне мікробне число при t 37⁰ С – 40 КУО/см³, визначалися тригалометани в концентрації 200 мкг/дм³.

Дайте гігієнічну оцінку води до і після знезаражування.
Які негативні ймовірні наслідки для здоров’я людини може спричинити довготривале споживання води після її знезаражування.
Запропонуйте схему та обґрунтуйте заходи щодо підготовки води для її споживання.

25. В експериментальних дослідженнях на білих щурах при ентеральному введенні метилбензилового ефіру 2-хлорацетооцтової кислоти встановлено, що його ЛД₅₀ = 880 мг/кг, ступінь кумуляції – середній. У хронічних дослідах випробовували дози 88,0 мг/кг, 17,6 мг/кг, 3,5 мг/кг, 0,44 мг/кг та 0,09 мг/кг. Порогова доза за впливом на холінестеразну активність сироватки крові становила 3,5 мг/кг, за зниженням рівня SH-груп у сироватці крові – 0,44 мг/кг, загального білку – 17,6 мг/кг, вітаміну С в наднирниках – 17,6 мг/кг. Порогова доза при вивченні ембріотоксичної дії – на рівні 3,5 мг/кг (збільшення загальної, до- і післяімплантаційної смертності).

Визначте порогову дозу і показник , за яким вона встановлена.
Визначте зону специфічної дії препарату.

26. При вивченні параметрів токсикометрії бензолу встановлено, що для білих щурів при пероральному надходженні ЛД₅₀ = 6400 (5300-7740) мг/кг, при інгаляційному надходженні ЛК₅₀ = 65000 (50800 - 83000) мг/м³, поріг гострої дії 1100 мг/м³; поріг хронічної дії - 20 мг/м³, ГДК у повітрі робочої зони - 5 мг/м³. Обчисліть зони гострої та хронічної дії, оцініть ступінь небезпеки речовини за умови різних шляхів надходження та її кумулятивні властивості.

27. Середній час загибелі білих щурів при щоденному пероральному введенні препарату А в дозі 1/10 ЛД₅₀ становить 10 діб. Обчисліть К_кум, оцініть ступінь кумуляції препарату.

28. В експериментальних дослідженнях перорально вводили N, N, N', N' - тетраметилетилендіамін в дозах 1/100 ЛД₅₀ (10 мг/кг ), 1/1000 ЛД₅₀ (1 мг/кг) вагітним самкам білих щурів щоденно протягом всього терміну вагітності. Ембріони брали для дослідження на 21 добу ембріогенезу. Загальна ембріональна смертність при дії 10 мг/кг становила 30,5 ± 4%, при дії 1 мг/кг - 13,4 ± 2,9% (в контролі 15,8 ± 3,0%). З 23 досліджених ембріонів 1 був мертвий і мав наступні вади: маса - 2,4 г (в контрольній групі - 3,7 г), хвіст закорочений, краніосхизис з одночасним недорозвиненням кісток лицевої частини черепа (короткий ніс, незарощення та закорочення нижньої щелепи). На зрізах за методом Вільсона-Дибана виявлено геміцефалію та однокамерне серце. При дії 1/1000 ЛД₅₀ порушень ембріогенезу і вад розвитку не виявлено. За загальнотоксичною дією Lim_ch = 0,68 мг/кг. Зробіть висновки про дію речовини та обчисліть зону специфічної дії.

29. ЛД₅₀ метилбензилового ефіру ацетооцтової кислоти для білих мишей становить 2700 мг/кг, для білих щурів – 5450 мг/кг. Обчисліть коефіцієнт міжвидових розбіжностей і зробіть висновок.

30. При пероральному введенні водних розчинів пестициду ціодрину білим щурам встановлено, що його ЛД₅₀ = 60, 4 мг/кг; І_к = 0; К_к > 5. Оцініть токсичність і ступінь кумуляції препарату, зробіть висновки.

31. В експериментальних дослідженнях з вивчення комбінованої дії одній групі білих щурів у шлунок ввели ЛД₅₀ речовини А і ЛД₅₀ речовини В, другій групі - дозу речовини С, що викликає 30% загибелі тварин і дозу речовини D, що викликає 20% загибелі тварин. В першій групі всі тварини залишились живі, у другій групі всі загинули. Оцініть тип комбінованої дії речовин А і В, С і D.
32. До поліклініки нафтопереробного заводу 21 вересня цього року звернувся водій автоцистерни для перевезення бензину Дячишин Л.В., 41 рік, зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту, слабкість, серцебиття, загальне тремтіння, відчуття стискання у ділянці серця, біль у горлі, різь в очах.

Вважає себе хворим від 21 вересня цього року, коли через 3 год. після проминання баку автоцистерни, на тлі повного здоров'я у нього з'явилась істерикоподібна реакція на зауваження начальника, плач, запаморочення, нудота, слабкість, серцебиття, а трохи згодом сонливість, в'ялість, кашель, різь в очах.

Об'єктивно: слизові та шкірні покриви без змін, АТ 80-60 мм рт.ст., пульс 34 уд./хв, частота дихання 16 за хв., температура тіла 35,6°С. Тони серця притуплені.

Лікар, оглянувши хворого, встановив попередній діагноз: гостре отруєння парами бензину легкого ступеня. Хворий був госпіталізований, призначене лікування. За даними ситуаційної задачі скласти графологічну схему розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) та заповнити екстренне повідомлення про випадок.

33. Призначте ЛПХ працівникам, що працюють з іонізуючим випромінюванням.

34. У неврологічне відділення клінічної лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на порушення ходи, вимушений сміх. Об’єктивно: маскоподібне обличчя, гіпертонус м’язів. З анамнезу відомо, що хворий тривалий час працював на різних об’єктах хімічної промисловості. Для з’ясування провідного етіологічного фактора захворювання необхідно більш детально вивчити анамнестичні дані. На що слід зробити акцент при цьому?

35. У вересні три дні поспіль спостерігається хмарна, нестійка погода, дощ з грозою зумовлений циклоном перепад атмосферноготиску 10,0 – 12,0 мм. рт. ст., швидкість руху повітряних мас 9,0 – 10,0 м/с , перепад температури 7-8º С, вміст кисню 270 мг/л. Така погода у більшості метеолабільних людей спричинила погіршання загального самопочуття, порушення сну, запаморочення, швидку втомлюваність, зниження працездатності, в одних пацієнтів зниження, в інших – підвищення артеріального тиску, біль в ділянці серця, біль в суглобах.

1. Дайте характеристику погоди за медичною класифікацією.

2. Як називається стан, викликаний зміною погоди

3. Які хвороби переважно виникають під час несприятливої погоди

4. Дайте рекомендації щодо сезонної та термінової профілактики

погодозумовлених станів.

36. Після одержання повідомлення про нещасний випадок на виробництві власником підприємства було призначено комісію для розслідування., яка впродовж 7 діб з моменту події обстежила місце нещасного випадку, опитала очевидців, вивчила умови праці і засоби виробництва, розробила заходи профілактики, оформила акт результатів розслідування. Яке порушення допустила комісія при розслідуванні нещасного випадку?

37. У робітника підприємства по виготовленню органічного скла при проведенні періодичного огляду виявлено зміни периферичної крові, тромбоцитопенію, анемію та лейкопенію. Обстежуваний скаржиться на часті кровотечі ясен та носа. При вивченні умов праці на даному виробництві виявлено наступні шкідливі виробничі чинники, з якими контактував робітник: фенол, бензол, ацетон, метиловий спирт, фтористоводнева кислота. Який з виробничих чинників найвірогідніше міг обумовити даний патологічний стан?

38. Дівчинка 5 років має зріст 97 см, масу тіла 18,9 кг. Стандартні показники зросту і маси тіла становлять 109 см і 20 кг. Сигми регресії (-1,5) та (0,9) відповідно. Середній зріст 5-річних дівчаток 109,1 ± 0,15 см. Маса тіла 18,9± 0,08 кг., за стандартами 1975 р. – 110,8 ± 0,5 см та 19,72± 0,3 кг відповідно.

Оцініть фізичний розвиток дівчинки.
Оцініть вірогідність змін у фізичному розвитку 5 річних дівчаток за 30 років.
Обґрунтуйте профілактичні заходи щодо подальшого фізичного розвитку дитини.

39. Земельна ділянка загальною площею 5 га розташована на рівнинній околиці міста. Грунт за механічним складом важкосуглинистий, рівень залягання ґрунтових вод – 0,85 м. Зі східного боку земельна ділянка межує з автомагістраллю, із західного – з житловою забудовою. На відстані 0,5 км на схід від земельної ділянки розташовані промислові підприємства. Пануючі вітри – західні. Показники забруднення грунту свинцем, гексахлоргексаном перевищені у 15 разів, число яєць гельмінтів 15 в 1 кг грунту, санітарне число Хлєбнікова - 0,7.

Дайте санітарну оцінку грунту та його фільтраційної здатності.
Спрогнозуйте можливий негативний вплив на здоров’я людини.
Обґрунтуйте можливість (неможливість) відведення території під будівництво багатоповерхової школи.

40. Санепідслужба району, в якому розташована вугільна шахта, отримавши повідомлення про випадок хронічного професійного захворювання шахтаря на пневмоконіоз, зобов’язала директора шахти організувати розслідування і провести розслідування. В який термін це повинно відбутися?

Схожі:

ТЕСТОВІ завдання до МК №1 з «Гігієни та екології» для студентів ІІІ курсу медичного факультету Кому належить наступне висловлювання: „Не кожен лікар, звичайно, може бути спеціалістом з гігієни, але кожен, окрім відомого запасу...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до практичних занять і самостійної роботи... Під загальною редакцією зав кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко
Календарно-тематичний план практичних занять модуля «Психіатрія.... Календарно-тематичний план практичних занять модуля «Психіатрія. Наркологія» для студентів міжнародного медичного факультету 4 курса...	Календарно-тематичний план практичних занять модуля «Психіатрія.... Календарно-тематичний план практичних занять модуля «Психіатрія. Наркологія» для студентів 2-го медичного факультету 4 курса в осінньому...
Календарно-тематичний план практичних занять модуля «Медична психологія»... Календарно-тематичний план практичних занять модуля «Медична психологія» для студентів 2-го медичного факультету 4 курса в осінньому...	Для студентів – заочників 4 курсу факультету економіки і підприємництва Розкла д весняної сесії 2011 2012 н р для студентів заочників 4 курсу факультету економіки і підприємництва
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН занять для самоcтійної позааудиторної роботи з мікробіології... Етапи розвитку мікробіології. Значення медичної мікробіології в практичній діяльності стоматолога. Історія вітчизняної мікробіології....	ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “КОНСТИТУЦІЙНА ЮРИСДИКЦІЯ” для студентів... Програма навчальної дисципліни “Конституційна юрисдикція” для студентів V курсу денного факультету / Уклад.: Ю. Г. Барабаш, В. П....
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з курсу "Фінансовий менеджмент у банку"... Навчально-методичний комплекс з курсу "Фінансовий менеджмент у банку" для студентів V курсу фінансового факультету денної та заочної...	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання