|
Скачати 291.67 Kb.
|
Комп'ютерна залежность та її вплив на спілкування молодших школярів ЗМІСТ Вступ...............................................................................................................3 1. ЩО ТАКЕ СПІЛКУВАННЯ 1.1. Визначення спілкування........................................................................5 1.2. Структура спілкування…………………………………………………7 2. ІНТЕРНЕТ ЗАЛЕЖНІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛІВ НА СПІЛКУВАННЯ ШКОЛЯРІВ......................................................................10 2.1. Сучасне життя та комп’ютер …………………………….…………10 2.2. Поняття Інтернет-залежності……………………….………………..15 2.3. Причини, ознаки, наслідки виникнення комп'ютерної залежності, її стадії …...……………………………………...………18 3.РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ ШКОЛЯРІВ ЧИСТЕНСЬКОГО НВК................................................................................21 Висновки .......................................................................................................24 Список використаної літератури.................................................................26 Додатки …………………………………………………………………..…28 ВСТУП Проблема спілкування молодших школярів актуальна, оскільки спілкування виступає важливою стороною життєдіяльності школяра. У школі змінюється їх відношення до навколишнього світу, дорослих, однолітків. Сьогодні відзначається негативна тенденція з появою і розширенням комунікативного простору через комп'ютерну мережу, погіршується відношення дітей до безпосереднього спілкування. Ця тема обрана мною для того, щоб розібратися наскільки інтернет і комп'ютерні ігри перешкоджають формуванню навичок спілкування молодших школярів, показати школярам як потрібне і корисне безпосереднє спілкування і розповісти про наслідки комп'ютерної залежності. Тема роботи актуальна ще й тим, що саме в молодшому шкільному віці відбувається формування особи. Наскільки легко школяр умітиме спілкуватися з людьми, що оточують його, налагоджувати контакт, залежать його подальші успіхи в учбовій, трудовій діяльності. У цьому віці засвоюються правила і норми спілкування, якими він слідуватиме надалі. Об'єкт дослідження - процес виховання молодших школярів. Предмет дослідження – навики спілкування молодших школярів. Мета дослідження – теоретичний аналіз спілкування, анкетування молодших школярів по питаннях спілкування. Об'єкт, предмет, і мета дослідження дозволили визначити наступні завдання:
В роботі використовувався теоретичний метод дослідження – огляд літератури з досліджуваної проблеми, а також методи анкетування та опиту. Для вирішення поставлених завдань мною була розглянута література з досліджуваного питання, складені анкети, проведено тестування і анкетування, які дозволили мені зробити відповідні висновки. Результатом дослідження є рекомендації, які дозволять молодшим школярам удосконалювати навички спілкування, важливі при переході на другий ступінь освіти, пропаганда здорового способу життя.
Багатьом дітям буває важко завести друзів або зберегти дружбу, тому що їм бракує необхідних для цього навичок спілкування. У великому психологічному словнику термін «спілкування» (англ. communication) визначається як взаємодія двох або більше за людей, що полягає в обміні між ними інформацією пізнавального характеру. Зазвичай спілкування включене в практичну взаємодію людей (спільна праця, вчення, колективна гра ), забезпечує планування, здійснення і контроль їх діяльності [3]. Спілкування - це процес розвитку контактів між людьми. Спілкування включає обмін інформацією, обмін в процесі мови не лише словами, але і діями, вчинками, сприйняття що спілкуються один одного. Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування являються живі істоти, люди. У принципі спілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівні людини процес спілкування стає усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами. Людина, що передає інформацію, називається коммунікатором, що одержує її – реципієнтом. У спілкуванні можна виділити ряд аспектів: зміст, мета і засоби. Розглянемо їх докладніше. Зміст спілкування – інформація, що у межиндивидуальних контактах передається від однієї живої істоти іншому. Це можуть бути зведення про внутрішній (емоційному і т.д.) стані суб'єкта, про обстановку в зовнішнім середовищі. Найбільш різноманітний зміст інформації в тому випадку, якщо суб'єктами спілкування виступають люди. Ціль спілкування – відповідає на запитання «Заради чого істота вступає в акт спілкування?». Тут має місце той же принцип, що вже згадувався в пункті про зміст спілкування. У тваринні мети спілкування не виходять звичайно за рамки актуальних для них біологічних потреб. У людини ж ці мети можуть бути дуже і дуже різноманітними я виявляти собою засобу задоволення соціальних, культурних, творчих, пізнавальних, естетических і багатьох інших потреб. Засоби спілкування – способи кодування, передачі, переробки і розшифровки інформації, що передається в процесі спілкування від однієї істоти до іншого. Кодування інформації – це спосіб її передачі. Інформація між людьми може передаватися за допомогою огранов чувтв, мови й інших знакових систем, писемності, технічних засобів запису і збереження інформації. Процес спілкування По-перше, він складається безпосередньо із самого акта спілкування, комунікації , у якому беруть участь самі коммуниканти, що спілкуються. Причому в нормальному випадку їх повинне бути не менш двох. По-друге, коммуниканти повинні робити сама дія, що ми і називаємо спілкуванням, тобто робити щось (говорити, жестикулювати, дозволяти «зчитувати» зі своїх облич визначений вираз, що свідчить, наприклад, про емоції, пережитих у зв'язку з тим, що повідомляється). По-третє, необхідно, далі визначити в кожному конкретному комунікативному акті канал зв'язку. При розмові по телефону таким каналом є органи мови і слуху; у такому випадку говорять аудио-вербальний (слухо-словесний) канал, простіше - слуховій канал. Форма і зміст листа сприймаються по зоровому (візуально-вербальному) каналу. Рукостискання - спосіб передачі дружнього вітання по кинесико-тактильному (двигально-осязательному) каналі. Якщо ж ми по костюму довідаємося, що наш співрозмовник, допустимо, узбек, то повідомлення про його національну приналежність прийшло до нас по візуальному каналі (зоровому), але не по візуально-вербальному, оскільки словесно (вербально) ніхто нічого не повідомляв.
До структури спілкування можна підійти по-різному, у даному випадку буде охарактеризована структура шляхом виділення в спілкуванні трьох взаємозалежних сторін: комунікативної, інтерактивної та перцептивної. У такий спосіб схематично структуру спілкування ми представимо так: Комунікативна сторона спілкування складається в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються. Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами, що спілкуються, (обмін діями). Перцептивная сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння. Уживання цих термінів умовно, іноді в боле-менее аналогічному змісті вживають і інші: у спілкуванні виділяють три функції – інформаційно-комунікативну, регуляционно-комунікативну, афективно-комунікативну. Обмінюються інформацією за допомогою знаків, знакових систем. Зазвичай виділяють вербальне і невербальне спілкування. [4] Вербальне - спілкування здійснюється за допомогою мови - усній, письмовій мові, слуханні. Мова є універсальним засобом спілкування, оскільки при передачі інформації з її допомогою передається сенс повідомлення. Невербальне:
Щоб завести друзів і зберегти дружбу, дітям необхідно опанувати декілька різних навичок. Вони повинні уміти включатися в групову роботу, навчитися зі схваленням відноситися до своїх ровесників і підтримувати їх, залагоджувати конфлікти належним чином і проявляти чуйність і такт. Виділяють наступні правила вдалого спілкування: 1. Сприймайте однокласника при спілкуванні як рівного, такого, що має право на власну думку і рішення. 2. Довіряйте співрозмовникові. 3. Враховуйте при спілкуванні почуття, бажання, фізичний стан, які випробовують в даний момент зустрічі або розмови твої товариші. 4. Звертайтеся до співрозмовника від свого імені, без посилання на думки інших однокласників Грамотна і правильна усна і письмова мова дуже важлива для спілкування з іншими людьми. Важливу роль грає не лише точність вживання слів, правильність побудови фрази і вимови, але і темп мови, ритм, тембр. Найпривабливіша плавна, розмірена манера мови.[3] На жаль, досить часто люди слухаючи, не чують один одного. Будь-якій людині важливо опанувати техніку ефективного слухання. Деякі прийоми, що забезпечують уміння слухати 1. Не переривайте співрозмовника. 2. Проявляйте своїми жестами, мімікою повна увага до співрозмовника. По можливості безперервно і доброзичливо дивиться на нього. 3. Коли співрозмовник висловився, своїми словами повторите головну думку, щоб уточнити, чи правильно ви його зрозуміли. 4. Уникайте поспішних висновків, постарайтеся зрозуміти хід думок іншої людини до кінця. 5. Намагайтеся як можна спокійніше реагувати на емоційну поведінку співрозмовника, намагайтеся почути головне. 6. Не прикидайтеся, що ви уважно слухаєте, потрібно змусити себе дійсно слухати уважно. 7. Не відволікайтеся. Мистецтво дружити включає також уміння бути другом. Найпопулярнішими дітьми, з якими однокласники люблять грати, виявляються ті діти, які часто приділяють увагу своїм одноліткам, хвалять їх і охоче відгукуються на їх прохання. І навпаки, дітей, які часто ігнорують, висміюють, звинувачують ровесників, погрожують їм або відмовляються вступити з ними в контакт, однокласники зазвичай недолюблюють. [3] Діти придбавають навички спілкування не стільки від дорослих, скільки від контактів один з одним. Шляхом проб і помилок вони розуміють, яка лінія поведінки спрацьовує, а яка немає. Навичкам спілкування діти вчаться також під безпосередньою опікою своїх однолітків або на їх прикладах. У міру розвитку у дітей чуйності вони осягають також і тонке мистецтво взаємодії, необхідне для того, щоб улагодити конфлікт і зберегти дружбу. Для того, щоб перевірити це на практиці я провела анкетування серед учнів четвертих класів Чистенського НВК. (Додаток1)
Ми живемо в час небувалого злету інформаційних технологій. Ми отримуємо інформацію завжди, коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємося між собою. Завдяки технічному прогресу виникли нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом з ними – і нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет. Сьогодні світ заполонили комп’ютери. Даний матеріал містить цікаву інформацію про комп’ютер, його позитивний та негативний вплив на людину і дитину, зокрема. Комп’ютери почали активно застосовуватися після Другої світової війни. До 1960 року в усьому світі використовувалося не більше 7 тис. комп’ютерів. У 1993 році настав історичний перелом, коли вперше обсяг виробництва персональних комп’ютерів перевищив обсяг виробництва легкових автомобілів і досяг 35,4 мільйона одиниць. Де застосовується комп’ютер? В установах, банках, школах, лікарнях, у побуті. Сучасний комп’ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Наприкінці ХХ століття створюються комп’ютери, які вміщуються на долоні і дуже прості в користуванні. Нині найрозумніший комп’ютер в світі називається „Стимулятор Землі”. Його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. За його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи. Число користувачів Інтернету в Україні щомісячно збільшується на 200 тис. Адже Інтернет – це оперативність. Дані тут оновлюються кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах інформації. Сьогодні у високорозвинених країнах світу є можливою купівля-продаж за допомогою електронних засобів, не виходячи за поріг домівки. Стали реальністю освіта з дистанційним управлінням, комп’ютерна діагностика та хірургія, транспорт та зв’язок з миттєвим замовленням квитків тощо. В Японії увійшли в моду домашні кішки-комп’ютери. Вони можуть муркотіти будь-які мелодії відповідно до настрою господаря, робити масаж лапками і лікувати. Кішка-робот сама поставить діагноз, замовить необхідні ліки, складе лікувальну дієту. Ви, мабуть, знаєте про існування електронних книг. У Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну, але під її обкладинкою розміщено екран розміром 16 х 21 см. Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака, і працює вона на батарейках протягом 5 годин. Це водночас і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам’ять зберігає біля 30 книг по 500 сторінок кожна. Маючи мобільний телефон чи телефонну розетку, ви підключаєтеся до Інтернету і можете гуляти по віртуальному магазину, вибирати і замовляти книги. Досить провести по екрану пальцем, щоб підібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти незрозуміле слово у словнику. Останнє досягнення комп’ютерних технологій – „жива” книга. За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати малюнки, а й чути голоси персонажів, „оживляти” ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які надають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому вплинути на хід сюжету. На сьогоднішній день основний принцип роботи з комп’ютером – самостійний пошук інформації. Для користувачів тут є свої плюси і мінуси. Позитивною є можливість самостійної праці. Користувачі навчаються орієнтуватися в мережевому просторі, відбирати потрібні документи з величезного інформаційного масиву. Але читання тексту з комп’ютера має багато незручностей: ви не бачите, скільки прочитали і чи багато ще залишилось, не можете перегорнути сторінки, щоб порівняти різні розділи книги або прочитати навмання обрані уривки. Не вийде захопити екран із собою в ліжко або на пляж. Екрани не можна колекціонувати і розставляти на полицях. Вміння знаходити інформацію за допомогою комп’ютера – це справжнє мистецтво. І ним потрібно навчитися володіти. Адже діти повинні відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої. Досить часто діти обмежуються переглядом в комп’ютері детективів, бойовиків, фільмів жаху та трилерів, використовують його для сумнівних ігор. Дуже багато дітей та підлітків проводять майже весь свій вільний час у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, друзями, здоров’ям. У них виникла нова форма залежності – комп’ютерна. Як же впливають комп’ютерні ігри на світогляд дітей? Багато хто вважає, що позитивно, інші – негативно. Перша комп’ютерна гра „Зоряні війни” вийшла у світ 1962 року. Її завдання полягало в тому, щоб відбити астероїди і напади ворожих космічних кораблів. Згодом було створено багато інших ігор. Це пригодницькі ігри, ігри-головоломки, стратегічні ігри та ігри „екшн”. Багато ігор імітують різні види спорту. Чимало з них здобули високу оцінку громадськості, оскільки вони дуже цікаві й допомагають у навчанні. Однак ігри „екшн”, як і ті, що їх називають „шутерами” (стрілялками), часто критикують через їхній агресивний характер. Зазвичай мета цих ігор – вибрати зброю і знищити всіх ворогів: людей та інших істот. Стає дедалі популярнішим он-лайновий вид комп’ютерної гри. Що особливого у ньому? Її персонажами керує не комп’ютер, а гравці, які через Інтернет одночасно беруть участь у грі. Їх можуть бути тисячі. Популярність таких забав пояснюється можливістю поспілкуватися з іншими. Гравці „розмовляють” одні з одним і відчувають себе частиною всесвітньої родини. Багато ігор пропагують насильство, секс, брутальну мову. І коли з’явилася гра для ігрових автоматів „Смертельні гонки”, то пролунав протест громадськості проти насильницьких ігор. Адже суть її в тому, щоб переїхати пішоходів. Вигравав той, на чийому рахунку було найбільше жертв. У грі „Автоармагедон” гравець пройде усі рівні тоді, коли переїде або уб’є 33 тисячі чоловік. Жертв можна не лише чавити колесами, забризкуючи їхньою кров’ю вітрове скло, їх можна поставити на коліна й змусити просити помилування або ж довести до самогубства. Чи шкідлива така імітація насильства? Так! Під час таких ігор підвищується агресивність гравців. Насильство, зображене в комп’ютерних іграх, може бути ще небезпечнішим, ніж телевізійне, оскільки гравець відчуває себе в ролі персонажів, що чинять насильство. Телебачення робить дітей спостерігачами жорстокості, а комп’ютерні ігри – учасниками. У нових он-лайнових іграх час, котрий гравець витрачає, обмірковуючи свою роль, стає його особистим вкладом, його досягненням, а це заохочує грати далі. Тож для декого ігри стали справжнім наркотиком, і це одна з причин, чому в них грають місяцями або навіть роками. Багато дітей зізнається, що нерідко грають в ігри довше, ніж планували. А це негативно позначається на навчанні. Вчені виявили, що комп’ютерні ігри стимулюють лише певну частину дитячого мозку, тому діти повинні більше читати, писати й займатися математикою. До того ж дітям корисно бавитися на вулиці та якомога більше спілкуватися з іншими дітьми. Існує ще одна небезпека для здоров’я від того, що діти довго вдивляються у монітор – від цього псується зір. Під час роботи з комп’ютером шкідливими факторами є електромагнітне випромінювання і статична електрика. Виміри, які зробили експерти Російської академії наук показали, що вона є такою ж, як і радіаційний фон землі. Електромагнітне випромінювання від якісного комп’ютера відповідає нормативам. Однак із бокових і задніх стінок комп’ютера низької якості рівень електромагнітних випромінювань може бути підвищеним. Також у приміщенні, де працює комп’ютер, змінюється рівень вологості повітря. Діти можуть болісно реагувати на такі зміни: у них може з’явитися сухість в горлі, покашлювання. А тому при роботі з комп’ютером необхідно дотримуватись таких правил безпеки:
У Японії вчені досліджували наслідки багатогодинного перебування дітей у віртуальному інформаційному просторі, зокрема під час багатогодинної комп’ютерної гри. Результати цих досліджень вражають:
В ігрових залах немає фахівців, здатних керувати заняттями дітей, адже підприємці не ставлять перед собою таке завдання. Найчастіше вони самі добирають для дітей „розклад навчання”: жорстокі ігри та віртуальні розваги. Популярність ігор он-лайн зростає в цілому світі. Відкривається дедалі більше Інтернет-кафе, обладнаних комп’ютерами, на яких можна за відповідну плату пограти у мережеві ігри. Тож ігрова індустрія процвітає. І неможливо заперечити небезпеку, яку вона криє в собі. Чи може людина піддавати ризику своє здоров’я, викидати на вітер багато часу й грошей та призвичаюватися до жахливого насильства і при цьому не зазнавати жодних серйозних наслідків? Звичайно ж, ні. Тому це неправда, що комп’ютерні ігри завжди навчальні, що це – лише невинні забави. Більшість гравців, потерпаючи від комп’ютерної залежності, „надмірно дратівливі”, „запальні”, емоційно нестійкі. Але в процесі гри настрій покращується, з’являються позитивні емоції. Та після закінчення гри настрій знову погіршується, швидко повертаючись на початковий рівень, залишається до наступного „входження” у віртуальний світ. Для гравця реальний світ нудний, нецікавий і повний небезпеки. Тому він намагається жити в іншому світі – віртуальному, де все дозволено, де він встановлює правила гри. А вихід із гри може навіть спричинити депресивний стан. Та якщо знати міру, то негативний вплив комп’ютерних ігор буде мінімальним. |
ЗДОРОВ’ Ся значно швидше під час розумової праці, ніж працюючи фізично. Розумова діяльність школяра на уроках до певної міри пов’язана з... |
Азбука моральної культури «Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є... |
Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи... Ернізації змісту виховної роботи в ПТНЗ, від якого значною мірою залежать: інтелектуальний та емоційний розвиток молодого покоління,... |
А що означає – бути підготовленим до навчання в першому класі? Що... Від того, як ви підготували дитину до школи, залежать його успіхи в навчанні, а отже, відчуття радості та задоволення від кожного... |
ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТЕХНІКУМ – ІНТЕРНАТ ІМ. Ф. Г. АНАНЧЕНКА Приймаються особи, що мають обмежені фізичні можливості у віці до 35 років, які можуть себе обслуговувати та |
10 клас Стилістика тексту. Лексичні норми. Морфологічні норми. Картка №1 Замінити подані слова, вирази одним словом, яке б означало спільний рід іменників (слова для довідок у дужках). Наскільки легко визначити... |
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ СВІТИ Гіперактивний розлад із дефіцитом уваги (ГРДУ) найпоширеніша причина порушень поведінки та труднощів у навчанні в дошкільному і шкільному... |
Раді повідомити жителів міста Луцька про випуск щомісячного глянцевого... Також це видання про успішних Лучан, які прикрасили наше місто своїми діловими досягненнями! |
ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ ДРОГОБИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО... Заохочення за успіхи в роботі, навчанні та активну участь у громадському житті університету або його підрозділу 11 |
Дійсна програма є дворічною програмою позашкільної освіти дітей.... Тири багатьох дітей та підлітків. Дитина може вступити до скаутської організації у будь-якому віці, так як для різних вікових груп... |