|
|
Скачати 174.86 Kb.
|
|
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2013 року м. Київ Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за заявою заступника Генерального прокурора України Дьоміна Ю.М. про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року, установила: вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що не має судимостей, засуджено за: пунктом першим частиною другою статті 115 Кримінального кодексу України (далі КК) на тринадцять років позбавлення волі; за частиною першою статті 263 КК на три роки позбавлення волі. На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання – позбавлення волі на строк тринадцять років. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2011 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без змін. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 3 лютого 2010р. на території належного йому закритого акціонерного товариства ІНФОРМАЦІЯ_2 на вул. АДРЕСА_1 під час обходу знайшов пістолет марки ІНФОРМАЦІЯ_3 № ІНФОРМАЦІЯ_4, калібру - 6,35 мм., споряджений чотирма патронами. Цього ж дня о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходився на території ЗАТ «Восход» і виявив відчинені двері рефрижераторного вагону, у якому знаходилося майно товариства. Перед цим дізнався про крадіжку з вагона товарно-матеріальних цінностей. Як тільки він заглянув усередину відчиненого вагона, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 тут же почали його бити руками і ногами в різні частини тіла. Після побиття ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стали тікати, а ОСОБА_1 із лежачого положення, незважаючи на можливість уникнути застосування зброї, з помсти здійснив чотири умисних прицільних і влучних пострілів у них. Внаслідок отриманих вогнепальних поранень ОСОБА_2 і ОСОБА_3 померли. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 березня 2013 року судові рішення щодо ОСОБА_1 залишила без змін. У заяві прокурор порушив питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Прокурор зазначає, що за обставинами справи ОСОБА_1 зазнав протиправного нападу від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і, захищаючи себе та своє майно, діяв в обстановці необхідної оборони, однак, позбавивши життя потерпілих, перевищив її межі. Тому вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за статтею 118 КК. Прокурор, як на приклад неоднакового застосування одного і того самого закону, посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 листопада 2012 року, у якій касаційний суд погодився з висновками місцевого та апеляційного суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1.1 за ст. 118 КК, дії якого не відповідали обстановці захисту і були перевищенням меж необхідної оборони, оскільки під час здійснення пострілів він знаходився у стані кумулятивного афекту, який був викликаний протиправними і тривалими діями потерпілих. Вважає, що вчинені суспільно небезпечні діяння ОСОБА_1 та ОСОБА_1.1 є подібними, однак кваліфіковані за різними статтям кримінального закону. Просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року щодо ОСОБА_1, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України заслухала доповідь судді Верховного Суду України Косарєва В.І., пояснення прокурора, який підтримав заяву, перевірила матеріали кримінальної справи та доводи, зазначені в заяві, ознайомилась із науковими висновками у справі та дійшла висновку про таке. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40012 Кримінально- процесуального кодексу України 1960 року (далі КПК) підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Вирішуючи питання про наявність підстави для перегляду судового рішення, передбаченої пунктом частини першої статті 40012 КПК, Верховний Суд України виходить із встановлених судом обставин, які викладені у судовому рішенні, що набрало законної сили. За цими фактичними обставинами посягання на майно ОСОБА_1 було реальним і очевидним. Він знав про це достеменно, але не відав, хто саме вчинив його; на місці події опинився з метою затримати осіб, які викрали його майно, і для цього озброївся пістолетом. На місці події виявив ознаки вторгнення до сховища майна (побачив відчинені двері вагона – рефрижератора). Моменту застосування зброї передувало насильство обох ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо нього. Виявивши ознаки потрапляння в сховище, ОСОБА_1 відразу не вдався до дій, характерних для затримання, як-от: не витягнув зброю і не привів її у готовність для пострілів. Засуджений застосував зброю тільки і відразу після побиття його ОСОБА_2 і ОСОБА_3; перед пострілами спробував словесно зупинити нападників. Напад відбувався в нічний час, нападники мали фізичну і чисельну перевагу перед засудженим. Постріли здійснювалися в умовах поганої видимості і в напрямку втечі ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Значення має емоційний стан, в якому засуджений перебував і приймав рішення про застосування зброї, поведінка жертв злочину і посткримінальна поведінка самого ОСОБА_1: вжиття ним невідкладних заходів для виклику швидкої медичної допомоги і працівників міліції, визнання факту застосування зброї. Порівняння обставин та умов, в яких опинився ОСОБА_1 і приймав рішення про застосування зброї, із фактичними обставинами діяння, інкримінованого ОСОБА_1.1, ілюструє їх подібність. В порівнюваному рішенні ці обставини касаційний суд розцінив як виняткові і такі, що зменшують ступінь злочинності діяння. Дії засудженого по відношенню до дій нападників були кваліфіковані як оборона (самозахист), вдаючись до якої засуджений вийшов за межі її необхідності. У справі рішення, яке оспорюється, поведінка ОСОБА_1 отримала інакшу кримінально правову оцінку. Касаційний суд не погодився з позицією прокурора і сторони захисту, які пропонували кваліфікувати ці обставини за ст. 118 КК, і дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство з помсти. З такою кримінально правовою оцінкою фактичних обставин погодитись не можна. Якщо би ОСОБА_1 здійснював постріли в обстановці, за якої не міг не розуміти, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не втечуть або будуть викриті у злочині проти його власності (наприклад, виконали його вимогу зупинитись, опинились у замкнутому просторі, були з’ясовані дані про викрадачів тощо), то дії ОСОБА_1 могли би кваліфікуватись як вбивство з помсти (самочинна розправа). Натомість із фактичних обставин справи випливає, що між нападом викрадачів майна на ОСОБА_1 і їх втечею з місця події та рішенням ОСОБА_1 застосувати зброю не існувало розриву в часі, достатнього для осмислення (оцінки) ситуації та виникнення умислу на вбивство з помсти. Рішення про застосування зброї ОСОБА_1 приймав під впливом факторів, які зумовлювали вжиття заходів, необхідних для затримання осіб, що вчинили злочин. Саме ці фактори були спонукальними і визначальними (домінуючими) у виборі поведінки, до якої ОСОБА_1 фактично вдався. При цьому слід врахувати емоційно-збуджений стан засудженого, у якому не завжди можна визначити характер і обсяг заходів, необхідних для затримання таких осіб. Поєднання обстановки, обставин та умов, за яких було скоєно вбивство, не дають підстав вважати, що його вчинення було викликане бажанням ОСОБА_1 помститися особам, які скоїли злочин щодо його власності. Сукупність таких обставин виключає кваліфікацію умисного вбивства через помсту. Водночас фактична ситуація, в якій перебував ОСОБА_1, не звільняли його від обов’язку вжити таких заходів, які були б співмірними (адекватними), необхідними і достатніми для затримання осіб, які вчинили злочин. ОСОБА_1 ж тим, що зробив кілька (серію) пострілів із зазначеної, невеликої відстані в бік нападників, якими вбив їх, вийшов за межі заходів, необхідних для затримання цих осіб. За таких обставин оспорене рішення касаційного суду щодо ОСОБА_1 належить визнати таким, що підлягає скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд, оскільки відповідно до положень статті 40022 КПК іншого способу усунення виявленого Верховним Судом України неоднакового застосування норми кримінального закону не передбачено. Новий касаційний розгляд справи належить здійснити у повній відповідності з чинним законодавством. Керуючись пунктом 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК 2012 року, статтями 40020, 40021, 40022 КПК 1960 року, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України постановила: задовольнити заяву заступника Генерального прокурора України. Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд. Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 40012 КПК 1960 року. Головуючий А.І. Редька Судді: С.М. Вус В.І. Косарєв Т.В. Гошовська О.Т. Кузьменко М.І. Гриців В.Ф. Пивовар В.В. Заголдний Б.М. Пошва Г.В. Канигіна А.М. Скотарь М.Р. Кліменко В.Ф. Школяров М.Є. Короткевич |
| 17 жовтня 2013 року м. Київ Вус С. М., Глоса Л. Ф., Гошовської Т. В., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М.Є., Кузьменко О. Т., Пивовара... |
24 жовтня 2013 року м. Київ Вус С. М., Гошовської Т. В., Гриціва М.І., Заголдного В. В., Канигіної Г. В., Кліменко М. Р., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко... |
| 24 жовтня 2013 року м. Київ Голови Верховного Суду України –секретаря Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Редьки А.І |
РОЗКРИТТЯ ІНФОРМАЦІЇ (ПРИМІТКИ) До фінансової звітності за МСФЗ ТОВАРИСТВА... ВА КОМПАНІЯ «№1» (надалі – «Товариство») зареєстровано 22 жовтня 2013 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та... |
| ПОСТАНОВА від 4 жовтня 1995 р. N 786 Київ Про Методику розрахунку... Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року N 1846, набрали чинності 25 червня 2008 року |
НАКАЗ 01 жовтня 2012 року №98-О Про проведення Відкритої Краєзнавчому відділу (Коломієць Р. Ф.) організувати проведення Відкритої першості МОЦТКЕ УМ з краєзнавства протягом 2012-2013 навчального... |
| Договір про використання Сервісу Izvit Київ 01 серпня 2013 року |
ГРАФІК проведення он-лайн консультування щодо підготовки до І-ІІ... Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін у 2012/2013 н р з 8 жовтня |
| УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ... «Про проведення І, ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2012-2013 н р.», у зв’язку з проведенням у період з 29 жовтня по... |
ПЕРЕЛІК рішень виконавчого комітету, внесених до протоколу засідання... Про хід виконання рішення виконкому від 30. 05. 2012 №386 «Про підсумки проходження опалювального сезону 2011/2012 року заходи щодо... |