|
Скачати 46.42 Kb.
|
СОЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ТА СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЇХ ЗНАЧЕННЯ та практичне використання в системі служб СОЦІАЛЬНОЇ допомоги Аніщєнкова Я.О. Студетка групи ПВШ-10Б ІПО ІПП УМО (м. Донецьк) У статті йде мова про діагностику у системі служб з надання соціальної допомоги Ключові терміни : діагностика, соціальна діагностика. Множинність зв’язків та відношень, що існують у суспільстві, прямий та опосередкований зв'язок змін, що зумовлені сугубо конкретними причинами, потребує у кожному конкретному випадку глибокого розуміння їх сущності та характеру, виявлення яких – єство соціальної діагностики. Ефективність рішень будь – якої соціальної ситуації, завдання, проблеми буде залежати від точності проведеного дослідження, від того, наскільки вірно та об’єктивно було оцінено стан соціального об’єкту та наскільки чіткими були визначені орієнтири, нормативи діагностуємої сфери життєдіяльності, що слугують основою соціального дослідження та вимірювання. Саме тому так важливо для соціального діагнозу виявлення причинно – результативних зв’язків та мотивів, що зумовлюють поведінку об’єктів чи явищ. Складність та множинність проблем, що з’являються у сучасному суспільстві, зумовлює серйозний та вдумливий підхід до пошуку їх вирішення. Аналіз психологічної та соціологічної літератури дає змогу зробити висновок, що діагностика» (від грецьк. «diagnostikus» — той що розпізнає) —загальний спосіб отримання вичерпної інформації про вивчаємий обєкт чи процесс. Питанню діагностики були присвячені роботи багатьох українських та закордонних психологів, соціологів: В.І Вернадського, Г.А. Здравомислова, Г. С. Абрамової. В. І Вернадський вважав, що значення діагностики в області соціальних відношень та процесів аналогічно вияву характеру захворювання в медицині: якщо вчасно та вірно виявлені признаки та причини появи захворювання, то можливо сподіватися на нормальне протекання лікувального процесу та відмінні результати [ 5, С. 131]. Невірний діагноз не тільки знецінює усі зусилля лікарів, але й призводить до неможливості виздоровлення. Усе сказане стосується не тільки соматичного , але й психічного здоров’я; у тому числі й до виявлення рівня знань, інтеллекта(педагогічний аспект), а тому діагностика в соціальній роботі надзвичайно важлива діяльність, що потребує високої кваліфікації та технологічності [ 5, С. 140 ]. Діагностика як соціальна практика отримала визнання та розповсюдження ще на прикінці XIX —початку XX ст., поступово замінивши раніше існуючі методи узагальнення та та аналізу інформації про соціальну дійсність [ 1, С. 107]. Характерною особливістю періоду становлення соціальної діагностики було те, що соціальна інформація мала нечіткий, неперевірений та спонтанний характер, - її джерелами були формалізовані та напівформалізовані інтерв’ю, спостереження та інщі методи соціального накопичення інформації, знань та досвіду про об’єкт вивчення. Тому результати діагностики були неконкретні та залишали великий простір для авторської інтерпретації. [ 2, С. 9 ]. Практично соціальна діагностика використовується у різних галузях суспільного життя та діяльності людей. Спеціаліст соціальної робота є автором та учасником практичних психолого – педагогічних, соціологічних, економічних досліджень, займається консультуванням у вирішенні соціальних проблем, корекцією та реабілітацією, формами та методами терапевтичного впливу та інше. Але найчастіше в діяльності соціального робітника діагностика виступає в якості базової, достатньо самостійної сфери життя. З соціальної діагностики стану клієнта повинні починатися та закінчуватисядії соціального робітника[ 4, С. 11 ]. Як сфера практики, вона орієнтована на професійні вміння та навички, що повязані із практичним використанням деяких пролцедур, прийомів, методів. У звязку із специфікою діагностуємої проблеми чи явища можуть бути використані різні методи дослідження, як загальнонаукові, так і часні, але всі вони мають прямий звязок із соціумом. Використання ж соціологічних досліджень допомагає глибокому вивченню соціальних процесів та явищ, що дозволяє не зробити суб’єктивних, поверхневих висновків, що дуже важливо при постановці соціального диагнозу проблеми , що намагається вирішити соціальний робітник [ 3, С. 54 ]. Мета дослідження : теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми та значення методів соціальної діагностики та соціологічних досліджень у закладах з надання соціальної допомоги. Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в закладах з надання соціальної допомоги (різних) соціальній діагностиці та соціологічним дослідженням надається різне значення. Відповідно до мети встановлені завдання дослідження:
Експерементальною базою дослідження було охоплено понад 40 спеціалістів з соціальної роботи (робітників волонтерських організацій, кризових центрів, центрів зайнятості, робітників спеціалізованих закладів для дітей) , що працюють не менше року та досконало знають свою роботу. За результатами и опитування та інтервью було зроблено такі висновки:
ЛІТЕРАТУРА 1. Абрамова Г.С. Практическая психология. Изд. 3 Екатеринбург: «Деловая книга», 1998. 368 с. 2. Батыгин Г. С. Лекции по методологии социологических исследований. М., 1995. 3. Воронов Ю. П. Методы сбора информации в социологическом исследовании. М., 1974.- 286 4. Как провести социологическое исследование / Под ред. М. К. Горшкова, Ф. Э. Шереги. М. 1990.- 50 5. Немов Р. С. Психология: В 3 кн. Кн. 3: Психодиагностика. М.: «ВЛАДОС», 1998.-632 с. 6. Маркович Д. Общая социология. Ростов, 1999. Гл. 2. |
Діагностика дослідження психологічної готовності дітей до навчання у школі Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного ( дошкільного ) психолога. ) |
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної... За цих умов соціальна педагогіка, як особлива сфера професійної діяльності, стає значним чинником у системі допомоги широким верствам... |
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Анотація Оціальна реклама”, висвітлено її значення у ствердженні соціальних норм, цінностей, моделей поведінки, вихованні гуманної, толерантної... |
1. Соціальна географія як наука Дослідження зазначених процесів у регіональних суспільних системах з метою оптимізації їх розвитку становить головну ціль регіональної... |
Реферативна робота Практичне значення – мета дослідження полягає в тому, що матеріали реферату можуть бути використані літераторами, в позакласній роботі... |
1. Генетика мікроорганізмів. Практичне значення Генетика мікроорганізмів, розділ загальної генетики, в якому об ’ єктом дослідження є бактерії, мікроскопічні гриби, актинофаги,... |
Начальник СДПЧ-25 майор вн служби Зміст понять «соціальна напруженість», «конфлікт»; «конфліктна ситуація», соціальна напруженість, причини і механізми виникнення... |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки Зміст понять «соціальна напруженість», «конфлікт»; «конфліктна ситуація», соціальна напруженість, причини і механізми виникнення... |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки Зміст понять «соціальна напруженість», «конфлікт»; «конфліктна ситуація», соціальна напруженість, причини і механізми виникнення... |
ПЛАН КОНСПЕК Т Для проведення занять з психологичної підготовці Зміст понять «соціальна напруженість», «конфлікт»; «конфліктна ситуація», соціальна напруженість, причини і механізми виникнення... |