УРОКУ: Склад комп'ютера та взаємодія між вузлами

Скачати 116.34 Kb.

Назва	УРОКУ: Склад комп'ютера та взаємодія між вузлами
Дата	18.03.2013
Розмір	116.34 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Інформатика > Урок

Розробка уроку з виробничого навчання
Гетало Є.В. – майстер в/н
Іванівського професійного аграрного ліцею
ПРОФЕСІЯ: 4112 Оператор-комп’ютерного набору /2 категорія/

ПРЕДМЕТ: Основи роботи на персональному комп’ютері
РОЗДІЛ ПРОГРАМИ: Архітектура та конфігурація комп'ютера і мікропроцесорної системи

ТЕМА УРОКУ: Склад комп'ютера та взаємодія між вузлами.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: Закріплення і розвинення умінь і навичок виконання окремих прийомів і операцій трудової діяльності з дотриманням якості в роботі;
Формування умінь і навичок по об’єднанню декілька простих операцій в одну складну;
Розвиваюча: формування уваги, спостережливості;
Виховна: повага до праці та обраної професії

ТИП УРОКУ: урок формування складних умінь і навичок

ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Опорний конспект.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

№ п/п	Назва	Кількість
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Персональний комп’ютер Сканер Принтер Модем Web-камера Мультимедійний проектор	13 1 1 1 1 1

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ: інформатика

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: «Базовий курс інформатики» В.Д.Руденко, «Інформатика» І.Т.Зарецька, «Інформатика» А.Ф.Верлань, «Персональный компьютер» С.В.Глушаков, «Інформатика та інформаційні технології» А.М.Гуржій, «Самоучитель работы на персональном компьютере» Ю.Д.Заботин.
ХІД УРОКУ
І. ОРГЧАСТИНА (5 хв.)

Взаємне вітання
Перевірка наявності учнів у групі
Організація готовності уваги учнів до уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ (2 хв.)

З яких основних пристроїв складається ПК?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ (2 хв.)

Інструктаж з Т.Б. Висвітлюється роль теми в майбутній професійній діяльності.

Ви, мабуть, погодитеся зі мною, що кожен із нас хоче бути професіоналом у своїй справі, але не можна бути таким професіоналом у нашій справі, коли не знаєш, на чому ти працюєш. Отже, сьогодні ми з вами робимо перші кроки до професіоналізму.
ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ (1 хв.)

Оголошення теми уроку.
V. РОБОТА НАД НАВЧАЛЬНОЮ ТЕМОЮ (60 хв.)
Вчитель. Внутрішні вважаються пристрої, розташовані в системному блоці. Доступ до деяких з них є на лицьовій панелі, що зручно для швидкої зміни інформаційних носіїв. Роз'єми деяких пристроїв виведені на задню стінку – вони служать для підключення периферійного устаткування. До деяких пристроїв системного блоку доступ не передбачений – для звичайної роботи він не потрібний.
За допомогою мультимедійного обладнання (мультимедійний проектор, веб-камера) вчитель демонструє учням внутрішню будову системного блоку.
Вчитель демонструє, як зібрати системний блок і одночасно надає інформацію про кожний пристрій: його назва, функції, характеристика та модифікації.

Встановлення материнської плати. Показує, як вірно тримати материнську плату в руках, як закріпити її у системному блоці.

Вчитель. Материнська плата – найбільша плата ПК. На ній розташовуються магістралі, що пов'язують процесор з оперативною пам'яттю, - так звані шини. До шин материнської плати підключаються також всі інші внутрішні пристрої комп'ютера. Управляє роботою материнської плати мікропроцесорний набір мікросхем – так званий чіпсет.

На комп'ютерному жаргоні материнська плата називається «мамою».

Підключення кнопки «Power», системного динаміка, кнопки «Reset», індикаторів роботи ПК та жорсткого диску. Підключення здійснюються згідно інструкції виробника системної плати.

Встановлення блоку живлення. Показує, куди і як встановлюється блок живлення, його закріплення в системному блоці.

Вчитель. Блок живлення – служить для живлення всіх внутрішніх пристроїв системного блоку.

Встановлення пристрою для роботи з оптичними дисками. Показує, в яке місце вставляється пристрій, як кріпиться. Підключення його за допомогою шлейфу до системної плати. Конфігурування за допомогою джамперу.

Вчитель. Дисковод CD-ROM. Для транспортування даних використовують дискети і компакт-диски CD-ROM.

Стандартний гнучкий диск (дискета) має порівняно невелику ємкість (однієї дискети – 1.44 Мбайт). За сучасними мірками, цього абсолютно недостатньо для більшості завдань зберігання і транспортування даних. Для запису і читання даних, розміщених на гнучких дисках, служить спеціальний пристрій – дисковод. Гнучкі диски не є надійними носіями інформації. Дані можуть бути втрачені унаслідок механічних пошкоджень магнітної поверхні, дії зовнішніх електромагнітних полів із-за дефектів і ін. вірогідність втрати даних для дискет середньої якості досить велика величина (3-5%).

Для транспортування великих об'ємів даних зручно використовувати компакт-диски CD-ROM. Ці диски дозволяють тільки читати раніше записані дані — проводити запис на них не можна. Ємкість одного диска складає 650-700 Мбайт.

Для читання компакт-дисків служать дисководи CD-ROM. Основний параметр дисковода CD-ROM— швидкість читання. Вона вимірюється в кратних одиницях. За одиницю прийнята швидкість читання, затверджена в середині 80-х рр. для музичних компакт-дисків (аудіодисків). Сучасні дисководи CD-ROM забезпечують швидкість читання 40х - 52х.

Основний недолік дисководів CD-ROM — неможливість запису дисків — здоланий в сучасних пристроях однократного запису — CD-R. Існують також пристрої CD-RW, що дозволяють здійснювати багатократний запис.

Принцип зберігання даних на компакт-дисках не магнітний, як для гнучких дисків, а оптичний.

Встановлення пристрою для роботи з гнучкими дисками. Показую, в яке місце вставляється пристрій, як кріпиться. Підключення його за допомогою шлейфу до системної плати.

Вчитель. Раніше в НГМД використовувалися гнучкі магнітні дискети діаметром 5,25 дюймів. У наш час в ужитку залишаються лише 3,5-дюймові дискети, насамперед це дискети HD (High-Density) ємністю 1,44 Мбайт та ED (Extra-High Density) ємністю 2,88 Мбайт.

Отвір WR (Write-Read) може бути відкритим чи закритим. Відкритий отвір WR встановлює режим «тільки для зчитування», а закритий — режим «для запису або зчитування». Отвори ED і HD дають можливість керувати ємністю дискети (вона може становити 1,44 або 2,88 Мбайт).

Встановлення жорсткого диску. Показую, в яке місце вставляється жорсткий диск, як кріпиться. Підключення його за допомогою шлейфу до системної плати. Конфігурування за допомогою джамперу.

Вчитель. Жорсткий диск – це частіше не один диск, а пакет (набір) дисків з магнітним покриттям, що обертаються на спільній осі. Основним параметром є ємкість, вимірювана в гігабайтах. Середній розмір сучасного жорсткого диска складає 160 — 250 Гбайт, причому цей параметр неухильно зростає.

Його ще називають вінчестером (спочатку жартома так було названо в 1973 році, оскільки деякі його технічні характеристики по назві були схожі на марку знаменитої рушниці «вінчестер») з тих пір назва прижилася.

Не дивлячись на свою назву жорсткий диск – вельми крихкий прилад, що вимагає дбайливого відношення. Він боїться ударів, поштовхів, різких перепадів температури і вологості, а так само сильних магнітних полів. Переміщення жорстких дисків необхідно виконувати з підвищеною уважністю і акуратністю.

Підключення дротів живлення. Показує, як підключити дроти живлення до системної плати та інших пристроїв.

Встановлення процесора. Показує, куди слід встановити процесор, як вірно встановити та закріпити.

Вчитель. Процесор. Мікропроцесор – основна мікросхема ПК. Всі обчислення виконуються в ній. Процесор апаратний реалізується на великій інтегральній схемі (БІС). Велика інтегральна схема насправді не є великою за розміром і є, навпаки, маленькою плоскою напівпровідниковою пластиною розміром приблизно 20х20 мм, вставлену в плоский корпус з лавами металевих штирків (контактів). БІС є великий по кількості елементів. Використання сучасних високих технологій дозволяє розмістити на процесор величезну кількість функціональних елементів, розміри яких складають всього біля 0.13 мікрон (1 мікрон = 10-6м). Наприклад, в процесорі Pentium 4 їх близько 42 мільйонів.

Характеристика	Pentium II	Pentium III	Pentium 4
Число транзисторів	7.5 млн.	9.5 млн.	42 млн.
Тактова частота	0.45 Ггц	1 Ггц	1.4 Ггц і вище

Основна характеристика процесора – тактова частота (вимірюється в мегагерцах (Мгц) і гигагерцах (Ггц)). Чим вище тактова частота, тим вище продуктивність комп'ютера. Так, наприклад, при тактовій частоті 2000 Мгц процесор може за одну секунду змінити свій стан 2000 мільйонів разів. Для більшості операцій одного такту недостатньо, тому кількість операцій, які процесор може виконати в секунду, залежить не лише від тактової частоти, але і від складності операцій.

Є ще кілька важливих характеристик процесора – тип ядра і технологія виробництва, частота системної шини, але ми їх розглядати поки що не будемо.

Єдиний пристрій, про існування якого процесор «знає від народження» – оперативна пам'ять – з нею він працює спільно. Дані копіюються у вічка процесора (регістри), а потім перетворяться відповідно до команд (програмою).

Встановлення охолоджуючого пристрою для процесора. Показує, як нанести термопасту на процесор і в якій кількості; встановлення радіатора на процесор та його закріплення; встановлення вентилятора на радіатор та підключення його до материнської плати.

Вчитель. Термопаста необхідна для покращення тепловіддачі від поверхні процесора до охолоджуючого радіатора.

Охолоджуючий радіатор та вентилятор. Радіатор найчастіше зроблений з алюмінію і має вигляд ребристого циліндру. Радіатор разом з вентилятором постійно охолоджують процесор.

Встановлення модулю оперативно-запам’ятовуючого пристрою. Показує, як слід встановити та закріпити на системній платі.

Вчитель. Оперативна пам'ять (ОЗУ), призначена для зберігання інформації, виготовляється у вигляді модулів пам'яті. Оперативну пам'ять можна представити як обширний масив вічок, в яких зберігаються дані і команди в той час, коли комп'ютер включений. Процесор може звернеться до будь-якого елементу пам'яті. Найважливішою характеристикою модулів пам'яті є швидкодія. Модулі пам'яті можуть розрізнятися між собою за розміром і кількістю контактів, швидкодією, інформаційною ємкістю і так далі Може виникнути питання - чом би не використовувати для зберігання проміжних даних жорсткий диск, адже його об'єм у багато разів більше? Це робити не можна, оскільки швидкість доступу до оперативної пам'яті біля процесора в сотні тисяч разів більше, ніж до дискової.

Для тривалого зберігання даних і програм широко застосовуються жорсткі диски (вінчестери). Виключення живлення комп'ютера не приводить до очищення зовнішньої пам'яті.

Під’єднання відео-адаптеру. Показує, як вірно під’єднати відеокарту до материнської плати.

Вчитель. Відеоадаптер – внутрішній пристрій, встановлюється в один з роз’ємів материнської плати, і служить для обробки інформації, що поступає від процесора або з ОЗУ на монітор, а також для вироблення сигналів, що управляють. По-перше персональних комп'ютерах відеоадаптерів не було. Замість них в оперативній пам'яті відводилася невелика область для зберігання відеоданих. Спеціальна мікросхема (відеоконтролер) прочитувала дані з вічок відеопам'яті і відповідно до них управляла монітором. У міру поліпшення графічних можливостей комп'ютерів область відеопам'яті відокремили від основної оперативної пам'яті і разом з відеоконтролером виділили в окремий прилад, який назвали відеоадаптером. Сучасні відеоадаптери мають власний обчислювальний процесор (відеопроцесор), який понизив навантаження на основний процесор при побудові складних зображень. Особливо велику роль відеопроцесор грає при побудові на плоскому екрані тривимірних зображень. В ході таких операцій йому доводиться виконувати особливо багато математичних розрахунків. У деяких моделях материнських плат функції відеоадаптера виконують мікросхеми чіпсета — в цьому випадку говорять, що відеоадаптер інтегрований з материнською платою. Якщо ж відеоадаптер виконаний у вигляді окремого пристрою, його називають відеокартою. Роз'єм відеокарти виведений на задню стінку. До нього підключається монітор.

Під’єднання звукового-адаптеру. Показує, як вірно під’єднати звукову карту до материнської плати.

Вчитель. Звуковий адаптер. Для комп'ютерів IBM РС робота із звуком спочатку не була передбачена. Перші десять років існування комп'ютери цієї платформи вважалися за офісну техніку і обходилися без звукових пристроїв. В даний час засоби для роботи на звук зважають стандартними. Для цього на материнській платі встановлюється звуковий адаптер. Він може бути інтегрований в чіпсеті материнської плати або виконаний як окрема плата, що підключається, яка називається звуковою картою.

Роз'єми звукової карти виведені на задню стінку комп'ютера. Для відтворення звуку до них підключають звукові колонки або навушники. Окремий роз'єм призначений для підключення мікрофону. За наявності спеціальної програми це дозволяє записувати звук. Є також роз'їм (лінійний вихід) для підключення до зовнішньої звукозаписної або звуковідтворюючої апаратури (магнітофонам, підсилювачам і тому подібне).

Під’єднання мережної карти. Показує, як вірно під’єднати мережну карту до материнської плати.

Вчитель. Мережева карта (або карта зв'язку по локальній мережі) служить для зв'язку комп'ютерів в межах одного підприємства, відділу або приміщення тих, що знаходяться на відстані не більше 150 метрів один від одного. За наявності спеціальних додаткових пристроїв можна організувати зв'язок комп'ютерів і на великі відстані.

Основним параметром мережевої карти є швидкість передачі інформації і вимірюється вона в мегабайтах в секунду. Типова норма від 10 до 100 мегабайт в секунду.

Фіксування дротів. За допомогою спеціальних стяжних ремінців, фіксую дроти так, щоб вони не торкалися внутрішніх пристроїв (охолоджуючих радіаторів та вентиляторів тощо.)

Закриваю корпус системного блоку.

Підключення периферійних пристроїв до системного блоку.

Вчитель. Комунікаційні порти. Для зв'язку з іншими пристроями, наприклад принтером, сканером, клавіатурою, мишею і т. п., комп'ютер оснащується так званими портами. Порт — це не просто роз'їм для підключення зовнішнього устаткування, хоча порт і закінчується роз'ємом. Порт — складніший пристрій, ніж просто роз'їм, що має свої мікросхеми і кероване програмно.

Приклади портів:

COM (послідовний порт)
LTP (паралельний порт)
USB (послідовний з високою продуктивністю)
PS/2 (універсальний для підключення миші і клавіатури)

Через послідовні порти дані передаються послідовно байт за байтом. Граничне значення продуктивності послідовного порту – 112 Кбіт/с. Цього недостатньо для передачі великих об'ємів даних, тому до послідовних портів підключають пристрої, що не вимагають високої продуктивності: модеми, миші, застарілі моделі принтерів.

Через паралельний порт передаються одночасно всі вісім бітів, складових один байт. Граничне значення продуктивності паралельного порту – 5 Мбайт/с. До цього порту, як правило, підключається принтер.

Перевага паралельного порту від послідовного полягає ще в можливості використання довших кабелів для з'єднання (до 10 м проти 1.5 м).

Всі сучасні комп'ютери комплектуються портами нового покоління – USB. Це порти послідовного типа, але з високою продуктивністю (до 12 Мбайт/с). Окрім високої продуктивності до достоїнств USB портів відноситься зручність роботи з ними: не потрібно вимикати устаткування перед стиковкою, можливе підключення декількох пристроїв в одному порту. Багато моделей сучасною периферійного устаткування можуть підключатися до портів цього типа.

Окрім універсальних комунікаційних портів, призначених для будь-якого устаткування, комп'ютер має два спеціалізовані порти для підключення миші і клавіатури – це порти PS/2. Інші пристрої до цих портів не підключаються.

Підключення до мережі живлення.

Включення ПК для перевірки працездатності.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ (5 хв.)

Питання для закріплення.

Які пристрої входять до складу системного блоку?
Які характеристики процесора ви знаєте?
Що таке тактова частота?
Що таке розрядність процесора?
У чому відмінність оперативної і зовнішньої пам'яті.
Чому жорсткі диски називаю «вінчестерами»?

VІІ. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ І ПІДСУМОК УРОКУ (3 хв.)

Підводяться підсумки роботи, робиться аналіз розглянутої теми та виставляються оцінки до журналу.
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (2 хв.)

А.М. Гуржій «Інформатика та інформаційні технології» §2 ст.22-33. Занотований конспект вивчити.

Опорний конспект
Розташування внутрішніх пристроїв

у системному блоці

Схожі:

Тема: Склад комп’ютера та взаємодія між вузлами. Структура системного блоку Мета: Вивчити склад персонального комп’ютера і його логічну структуру. Навчитися підключати монітор, клавіатуру і маніпулятор миша...	Тема : Склад комп’ютера та взаємодія між вузлами Комп’ютер – це універсальний електронний пристрій, призначений для автоматизації накопичення, збереження, опрацювання, передачі та...
7. Архітектура комп’ютера Архітектура комп’ютера. Поняття архітектури комп’ютера. Класична архітектура комп’ютера і принципи фон Неймана. Удосконалення і розвиток...	Лекція №4 Тема: Програмне забезпечення персональних комп’ютерів Системне програмне забезпечення призначене для керування роботою складових комп’ютера та обміном даними між ними, діагностування...
Урок №5. Тема: Пам'ять комп’ютера Мета: ознайомити учнів з видами пам’яті комп’ютера; зовнішніми запам’ятовуючими пристроями комп’ютера	Урок №5. Тема: Пам'ять комп’ютера Мета: ознайомити учнів з видами пам’яті комп’ютера; зовнішніми запам’ятовуючими пристроями комп’ютера
Обмін даними між зовнішніми пристроями та мікропроцесорною системою.... Мета: Дати учням поняття про склад і структуру персонального комп'ютера та ознайомитися з обміном даними між зовнішніми пристроями...	1 Подання (кодування) даних в пам’яті комп’ютера Структура внутрішньої пам’яті комп’ютера. Біт, байт, машинне слово. Кодування символьних даних в пам’яті комп’ютера. Подання числових...
1. Основні складові частини і можливості комп’ютера. Висловлювання Основні складові частини і можливості комп’ютера. Висловлювання Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...	Тема уроку Розвивати практичні навички користувача комп’ютера. Виховувати бережне ставлення до комп’ютерної техніки

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання