|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
ІНСТРУКЦІЯ з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок проведення бонітування хутрових звірів. 1.2. Бонітування звірів – індивідуальна комплексна оцінка тварин за власною продуктивністю, походженням і відтворними здатностями. 1.3. Мета бонітування – раціональне використання тварин у процесі селекції, визначення комплексного класу звірів, у залежності від якого визначається їх виробниче призначення. 1.4. Бонітування звірів проводиться щорічно відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України. 1.5. Організацію проведення бонітування здійснюють Міністерство агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головні управління сільського господарства і продовольства обласних державних адміністрацій разом із галузевими структурними підрозділами Мінагрополітики України й науково-дослідними установами Української академії аграрних наук. 1.6. Бонітування звірів всіх видів проводять в перший рік їх життя при досягненні повної зрілості волосяного покриву (жовтень, листопад); нутрій – у віці 6 місяців; молодняк, який реалізується для племінного використання – до 6-ти місячного віку оцінюють за походженням (родоводом) і розміром тіла (нутрій – за живою масою). 1.7. Бонітують весь ремонтний молодняк племінного ядра і репродуктивної частини стада, а також молодняк, який походить від самців і самиць, що підлягають оцінці за якістю потомства. 1.8. Бонітування поголів’я звірів проводить комісія, до складу якої належать: спеціалісти господарства (зоотехніки та ветеринарні спеціалісти) – за призначенням керівника (власника) підприємства (господарства); представники управлінь сільського господарства і продовольства р айонних державних адміністрацій – за наказом управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій; фахівці з відповідною кваліфікацією, що пройшли атестацію, галузевих підприємств, об’єднань, асоціацій тощо, селекційних центрів, наукових установ.
проводить огляд звірів, аналізує та заповнює відповідні форми племінного обліку; оцінює звірів за основними та додатковими ознаками, які характеризують їх індивідуальні продуктивні та племінні якості. Комплексний клас звірів визначають за комплексом ознак. 1.10. За результатами бонітування заповнюють виробничо-бонітувальний журнал (форма № 6-зв) за станом на 1 січня наступного року, який подається підприємством (господарством): до 20 січня – до управлінь сільського господарства районної державної адміністрації - для затвердження; до 1 лютого - організаціям (установам), визначеним Міністерством аграрної політики України, – для зведення. 1.11. Організації (установи), визначені Міністерством аграрної політики України: проводять аналіз результатів бонітування звірів у розрізі видів, порід, типів та статево-вікових груп; визначають племінну цінність стад; затверджують класність пробонітованого поголів’я; подають зведені дані та аналіз бонітування до Міністерства аграрної політики України до 25 лютого наступного року. 1.12. Зведені дані та аналіз бонітування використовуються для розробки і коригування програм селекції у звірівництві. 1.13. При бонітуванні звірів проводиться оцінка відтінку забарвлення, розміру та тілобудови, загального забарвлення та якості волосяного покриву, для деяких видів звірів проводять оцінку додаткових ознак. Додаткові ознаки оцінюють у звірів, яких залишають для племінного використання. Комплексна оцінка проводиться в усіх господарствах незалежно від належності та підпорядкованості, що мають племінних тварин. 1.14. Бонітують звірів тільки з сухим волосяним покривом при доброму освітленні розсіяним сонячним світлом (не на сонці) або при освітленні лампами денного світла. 1.15. При бонітуванні звірів беруть до рук. Допускається бонітування норок та тхорів у переносних клітках з підйомною підлогою. 1.16. Бонітують звірів окремо за видами, породами, типами. При візуальній оцінці ознак використовуються звірі-еталони. При бонітуванні оцінюють: породність; якість волосяного покриву, інтенсивність його забарвлення, сріблястість окрасу лисиць – у відсотках; розмір і будову тіла; додаткові ознаки, прийняті для даного виду (породи, типу). 2. Основні ознаки при визначенні комплексного класу звірів різних видів, порід і типів 2.1. Оцінка породності До чистопородних відносять звірів, які походять від тварин однієї і тієї ж породи (типу), розведення яких “у собі” протягом попередніх поколінь підтверджено зоотехнічними документами, а також типових для породи помісей звірів, починаючи з четвертого покоління при вбирному схрещуванні. Кольорових норок, лисиць, песців і нутрій з ознаками, обумовленими домінантними генами, які визначають основне забарвлення, зараховують до відповідної породи (типу) за генотипом, що обумовлює основне забарвлення. До самостійних типів належать звірі з домінантними мутаціями, які визначають зміну основного забарвлення. 2.2. Оцінка інтенсивності забарвлення Відтінок забарвлення – темний, середній або світлий – оцінюють у норок, тхорів, песців, єнотовидних собак, нутрій (крім чорних і білих). У сріблясто-чорних лисиць визначають процент сріблястості. Тип, на який проводиться селекція за відтінком (інтенсивністю) забарвлення, визначається бонітерами у відповідності з селекційною програмою. 2.3. Оцінка ознак, за якими визначають клас звіра Всі ознаки (крім розміру тіла) оцінюють за 5-бальною шкалою відповідно до шкали оцінки хутрових якостей звірів за основними ознаками (додаток 1). Розмір тіла оцінюють за 10-бальною шкалою. При визначенні класу звіра, оцінка розміру і тілобудови понад 6 балів прирівнюється до 5 балів. 2.3.1. Оцінка розміру і тілобудови Оцінка розміру звіра проводиться: а) на племінних заводах і племінних репродукторах: дорослих звірів - вимірюванням довжини тіла норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак; нутрій - за живою масою; б) на користувальних фермах: візуально з використанням звірів-еталонів; ремонтного молодняку (крім нутрій) – вимірюванням довжини тіла. Довжина тіла звірів – це відстань від кінчика носа до кореня хвоста. Проміри здійснюють вздовж хребта і звивин тулуба вимірювальною рулеткою. Жива маса визначається індивідуальним зважуванням перед годівлею. Візуальна оцінка - порівняння тварини із звіром-еталоном. Для проведення достовірної оцінки визначають “звірів-еталонів”, з цією метою перед бонітуванням зважують або вимірюють декілька нормально вгодованих тварин, щоб визначити тварину, яка відповідає бажаним показникам. Оцінка за розмірами і тілобудовою певного виду звірів проводиться відповідно до вимог оцінки розміру та тілобудови (додатки 2, 6, 10, 13, 16, 19). Звірів, що одержали за розмір та тілобудову 1 бал вибраковують. 2.3.2. Оцінка якості волосяного покриву Проводиться з урахуванням опушення та структури волосяного покриву звірів. Якість опушення у звірів всіх видів оцінюють на спині, боках та череві. Опушення оцінюють за показниками густоти, шовковистості, пружності, довжини остьового і пухового волосу, наявності дефектів волосяного покриву та їх співвідношенням на різних ділянках тіла. Структура волосяного покриву характеризується його висотою та вирівняністю за висотою. За структурою волосяного покриву визначається тип, на який проводиться селекція. 2.3.3. Оцінка загального забарвлення волосяного покриву Загальне забарвлення волосяного покриву обумовлено кольором та рівномірністю забарвлення покривного волосу й кольором верхівок пуху. Оцінка забарвлення усіх видів звірів проводиться за: виразністю типового для даної групи кольору, чистотою забарвлення (за відсутністю небажаних відтінків). В усіх звірів, крім чорних і білих, визначають відтінок забарвлення. У чорних нутрій оцінка загального забарвлення включає оцінку інтенсивності пігментації. 2.4. Визначення класу хутрових якостей звіра Проводиться за результатами оцінки трьох ознак: характеристики розміру та тілобудови особини, якості волосяного покриву та його забарвлення згідно з додатком 1 цієї Інструкції. Усього є вісім класів. Чистопородним звірам, що належать до першого і другого класів, присвоюють клас “еліта”. Відтінок забарвлення, процент сріблястості (лисиці) та додаткові ознаки при визначенні класу не враховуються. 3. Оцінка додаткових ознак Проводиться для оцінки племінного поголів’я звірів, що входять до складу племінного стада . Додаткові ознаки це: біла плямистість (у норок), ширина сріблястого кільця і вуаль (у сріблясто-чорних лисиць), виразність рисунка (у біломордих сріблясто-чорних лисиць та платинових), колір підпушку (у платинових лисиць), довжина ості та вуалі (у голубих та вуалевих песців), вирівняність підпушку на спині й череві (у нутрій). Оцінка додаткових ознак проводиться згідно з вимогами оцінки додаткових ознак (додаток 5, 9, 22) у розрізі видів хутрових звірів. Проведення оцінки додаткових ознак: забарвлення пуху оцінюють за забарвленням верхівок волосся при роздуванні волосяного покриву на спинно-боковій частині тулуба; ширину світлої зони покривного волосу в лисиць визначають візуально на спинно-боковій частині тулуба, за шириною світлої смуги, обмеженої зверху нижньою частиною пігментованих кінчиків волосу, знизу – верхівками пухового волосу або нижньою границею сріблястого кільця; вуаль визначають за кінчиками ості та направляючого волосу. У залежності від довжини та частоти пігментованих кінчиків волосу, а в сріблясто-чорних лисиць і від ширини світлої зони, вуаль може бути нормальною або з різним ступенем відхилень у сторону “важкої” або “легкої”, а в песців – більш або менш чітко вираженою. У разі необхідності (при виконанні селекційних програм) господарство, крім обов’язкових для оцінки додаткових ознак, може ввести й інші показники, розробивши для їх оцінки свою шкалу. 4. Вимоги при бонітуванні хутрових звірів різних видів 4.1. Бонітування норок Розмір і будова тіла норок оцінюється відповідно до вимог оцінки розміру та тілобудови норок (додаток 2), якість та забарвлення волосяного покриву в норок проводиться у відповідності до вимог оцінки якості волосяного покриву та оцінки забарвлення волосяного покриву (додатки 3, 4). Стандартні норки (чорного або темно-коричневого типів) з відмінностями в забарвленні спини і черева оцінюються на 1 бал нижче. Стандартні норки чорного типу повинні мати вирівняність забарвлення за довжиною покривного волосу. Додаткові ознаки оцінюють у відповідності до вимог (додаток 5) . 4.2. Бонітування сріблясто-чорних лисиць Проводиться за трьома основними ознаками: сріблястістю, розміром та будовою тіла, якістю та забарвленням волосяного покриву і додатковими ознаками відповідно до оцінки додаткових ознак у лисиць (додаток 9). Сріблястість залежить від співвідношення сріблястого та платинового волосу. Визначається за розподілом суцільного, добре вираженого сріблястого поля на спині та боках звіра, вимірюється у процентах. Визначається візуально, умовно береться площа за : 100% - від основи хвоста до вух; 75% - від основи хвоста до лопаток; 50% - до середини тулуба; 25% - до чверті тулуба. Наявність чорного паса на спині і чорного хреста на лопатках не знижують процент сріблястості. Точність визначення процента сріблястості у межах 5 %. Лисиць оцінюють у відповідності до вимог: оцінки розміру та тілобудови (додаток 6) – за розміром; оцінки якості волосяного покриву (додаток 7) – за якістю волосяного покриву; оцінки забарвлення волосяного покриву (додаток 8) – за забарвленням волосяного покриву. 4.3. Бонітування песців Проводиться за основними ознаками: розміром та тілобудовою, якістю та забарвлення волосяного покриву. Песців оцінюють у відповідності до вимог: оцінки розміру та тілобудови (додаток 10) – за розміром; оцінки якості волосяного покриву (додаток 11) – за якістю волосяного покриву; оцінки забарвлення волосяного покриву (додаток 12) – за забарвленням волосяного покриву. За відтінком забарвлення песців ділять на три типи: темні, середні та світлі. До темних (Т) зараховують песців з блакитним (у вуалевих), темно-блакитним (у сріблястих) забарвленням вершин пухового волосу та темним забарвленням пігментованих кінчиків покривного волосу. До світлих (СВ) зараховують песців із світлим пухом (у вуалевих – майже білим, у сріблястих – світло-сірим) та більш короткими або більш світлими пігментованими кінчиками платинового волосу. Песці середнього тону (СР) займають проміжне положення. 4.4. Бонітування єнотовидних собак Проводиться за основними ознаками: розміром та тілобудовою, якістю та забарвлення волосяного покриву. Єнотовидних собак оцінюють у відповідності до вимог: оцінки розміру та тілобудови (додаток 13) – за розміром; оцінки якості волосяного покриву (додаток 14) – за якістю волосяного покриву; оцінки забарвлення волосяного покриву (додаток 15) – за забарвленням волосяного покриву. 4.5. Бонітування тхорів Проводиться за основними ознаками: розміром та тілобудовою, якістю опушення та забарвлення волосяного покриву. Тхорів оцінюють у відповідності до вимог: оцінки розміру та тілобудови (додаток 16) – за розміром; оцінки якості опушення (додаток 17) – за якістю опушення; оцінки забарвлення волосяного покриву (додаток 18) – за забарвленням волосяного покриву. Тхори бажаного типу повинні мати: великі розміри; міцну тілобудову; густий, пишний, пружний та вирівняний за висотою волосяний покрив, на спині та боках (на шиї та череві ость коротша) без посічення та зваляності з відмінно вираженою вуаллю чорного кольору за всім тілом. Звірі перламутрового типу повинні мати загальне світло-кремове забарвлення та попелясто-сірі верхівки пухового волосу; золотистого типу – чітко оранжеве загальне забарвлення і таке ж забарвлення верхівок пухового волосу. 4.6. Бонітування нутрій Проводиться за основними ознаками – розміром та тілобудовою, якістю опушення та забарвлення волосяного покриву і додатковими ознаками відповідно до оцінки додаткових ознак у нутрій. Нутрій оцінюють у відповідності до вимог: оцінки розміру та тілобудови (додаток 19) – за мінімальною живою масою у віці 6 місяців; оцінки якості опушення (додаток 20) – за якістю опушення; оцінки забарвлення опушення (додаток 21) – за забарвленням опушення. Додатково у нутрій оцінюють вирівняність підпушку за висотою (додаток 22). Племінний молодняк для реалізації (використання для відтворення) бонітують у віці 2-6 місяців відповідно до вимог оцінки молодняку нутрій у віці від 2 до 6 місяців (додаток 23) за походженням (класом батьків) та власною продуктивністю. 5. Заходи, що проводяться за результатами бонітування За результатами бонітування звірів та їх потомства, прямих та бічних родичів, аналізу показників відтворної здатності звірів, виробничих показників проводять: вибраковку дорослих звірів за результатами оцінки звірів за якістю потомства, заключний добір племінного молодняку; комплектування племінного ядра, репродуктивної частини та користувального (товарного) стада; підбір пар. Вирішують питання щодо придбання та реалізації племінного молодняку. Дані бонітування використовують для розробки та уточнення плану племінної роботи і заходів з удосконалення годівлі та утримання звірів. Начальник Департаменту ринківпродукції тваринництва з Головдержплемінспекцією Д.М.Микитюк
|
| НАКА З Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р за N 1330/20068 |
Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням... Міністерства освіти і науки України від 18. 02. 2008 р. №94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27. 02. 2008 р. №151/14842)... |
| Зареєстровано в Міністерстві юстиції Бонітування кролів – індивідуальна комплексна оцінка тварин за власною продуктивністю, походженням і відтворними здатностями |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції Племінний облік – це індивідуальна реєстрація суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про |
| НАКАЗ «11» серпня 2011 року м. Луцьк №330 Зареєстровано в Головному управлінні юстиції Закону України «Про доступ до публічної інформації в Міністерстві юстиції», керуючись наказом Головного управління юстиції у Волинській... |
Інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики Міністерству освіти і науки України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за №806/12680. Згідно з... |
| РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади... Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22. 09. 2011 №1099 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада... |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок проведення бонітування овець тонкорунних, напівтонкорунних,... |
| Зареєстровано в Міністерстві юстиції “5” серпня 2003 року за №680/8001 ІНСТРУКЦІЯ Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у вівчарстві та козівництві,... |
Типовий договір оренди державного майна Затверджено наказом Фонду... |