Зареєстровано в Міністерстві юстиції “5” серпня 2003 року за №680/8001 ІНСТРУКЦІЯ

Скачати 336.75 Kb.

Назва	Зареєстровано в Міністерстві юстиції “5” серпня 2003 року за №680/8001 ІНСТРУКЦІЯ
Сторінка	1/2
Дата	30.03.2013
Розмір	336.75 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Біологія > Документи

1 2

	ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства аграрної політики України
	_16.07.2003 №_242__________

Зареєстровано в Міністерстві юстиції

“5” серпня 2003 року

за № 680/8001

ІНСТРУКЦІЯ

з ведення племінного обліку

у вівчарстві та козівництві

Загальні положення

1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Закону України “Про племінну справу у тваринництві”, визначає порядок ведення форм племінного обліку, що застосовуються у вівчарстві та козівництві, з метою організації точного, систематичного обліку продуктивності, походження кожної тварини, інших селекційних ознак для проведення селекційно-племінної роботи.

1.2. Племінний облік – це індивідуальна реєстрація суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про племінну цінність тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи.

1.3 Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: зважування, мічення, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.

1.3.1. У племінних господарствах ведуть індивідуальний облік походження і продуктивності овець та кіз усіх статевих і вікових груп.

1.3.2. У товарних стадах індивідуальний облік проводиться за групою баранів-плідників, селекційною отарою вівцематок та їх потомством, індивідуально враховується настриг вовни і жива маса, а за рештою поголів’я складаються зведені поотарні відомості зоотехнічного обліку за настригом вовни, одержанням приплоду тощо.

1.4. Форми племінного обліку тварин ведуть спеціалісти підприємств (об'єднань) з племінної справи у тваринництві, суб'єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності незалежно від підпорядкованості та належності до вибуття тварин, після чого форми передаються і зберігаються в архіві.
1.5. Племінний облік у племінних вівчарських і козівничих господарствах ведуть за формами:

форма № 1-в	“Картка племінного барана” (крім смушкових порід);
форма № 2-в	“Картка племінної вівцематки” (крім смушкових порід);
форма № 1-всм	“Картка племінного барана” (для смушкових порід);
форма № 2-всм	“Картка племінної вівцематки” (для смушкових порід);
форма № 1-кз	“Картка племінного цапа”;
форма № 2-кз	“Картка племінної кози”;
форма № 3-вкз	“Журнал з відтворення стада овець (кіз) за 20__ рік”;
форма № 3-всм	“Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят за 20__ рік”;
форма № 4-вкз	“Журнал обліку вирощування і продуктивності племінного молодняку овець (кіз) народження 20__ року”;
форма № 4-всм	“Акт №__ про результати бонітування смушкових ягнят від “__”__ 20__ року”;
форма № 5-вкз	“Журнал індивідуального бонітування та продуктивності овець (кіз) за 20__ рік”;
форма № 5-всм	“Остаточна відомість обліку якості каракульських смушків від “__”__ 20__ року”;
форма № 6-в	“ Зведена відомість результатів бонітування овець за 20__ рік” (крім смушкових порід);
форма № 6-всм	“Відомість якісного складу стада смушкових овець за 20__ рік”;
форма № 7-вкз	“Акт №__ про підсумки класного бонітування овець (кіз) від “__”__ 20__ року”;
форма № 8-всм	“Акт №__ про ягніння смушкових вівцематок з “__”____ до “__” ___ 20__ року”;
форма № 9-вкз	“Відомість закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) за 20__ рік”;
форма № 10-вкз	“Остаточна відомість з парування (осіменіння ) овець (кіз) за 20__ рік”;
форма № 11-вкз	“Остаточна відомість про результати ягніння овець (кіз) за 20__ рік”;
форма № 12-вкз	“Остаточна відомість про відлучення ягнят (козенят) від маток за 20__ рік”;
форма № 13-вкз	“Остаточна відомість про результати весняного (осіннього) стриження овець (кіз) за 20__ рік”.

Форми призначені для накопичення первинної інформації, яка потім заноситься в автоматизовану базу даних, що використовується для ведення селекційно-племінної роботи.

Загальні вимоги до заповнення форм племінного обліку

2.1. Усі графи у формах заповнюються чітко і розбірливо. Необхідні виправлення здійснюють тільки чітким перекресленням попередньої інформації. Не допускаються зафарбування та підтирання даних.

2.2. Примітки при заповненні форм племінного обліку не допускаються.

2.3. Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом цифр у залежності від точності зважування чи вимірювання. Жива маса племінних тварин і молодняку записується лише цілими числами з точністю до 1 кілограма, настриг вовни у фізичній масі з точністю до однієї десятої кілограма (один знак після коми), митої вовни - з точністю до однієї сотої кілограма (два знаки після коми), вихід чистого волокна у відсотках з точністю до однієї сотої відсотка (два знаки після коми), жива маса ягнят при народженні та відлученні від маток з точністю до одного кілограма, довжина вовни визначається в сантиметрах з точністю до однієї десятої сантиметра (один знак після коми). Усі відносні показники обчислюються у процентах з точністю до однієї десятої (один знак після коми).
3. Основні положення заповнення форм племінного обліку

3.1. Форма № 1-в ”Картка племінного барана” (крім смушкових порід) (далі – картка барана) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості, його родовід, лінійну належність, використання барана, загальну оцінку приплоду при народженні та відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка барана є основним документом для запису тварини до державної книги племінних тварин (далі – ДКПТ). До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.1.1. Картка барана заповнюється на всіх племінних баранів-плідників і баранів-пробників, з якими ведеться індивідуальна племінна робота.

У формі зазначають:

ідентифікаційний номер позначений на правому та лівому вухах (рогах);

назву породи і породність барана відповідно до кодування порід згідно з Інструкцією з бонітування овець;

лінію, що визначається за лінією батька;

число, місяць і рік народження барана – у графі “Дата народження”;

у числі скількох ягнят народився баран (цифрами) – у графі “Народився в числі”;

марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;

назву господарства, район, область - у графі “Місце народження”.

назву господарства або прізвище власника тварини - у графі “Власник”;

число, місяць і рік надходження барана в господарство (до власника) - у графі “Дата надходження в господарство”.

3.1.2. У табл. І “Походження” заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.

У таблиці зазначають:

ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ;

породу і породність барана за матір’ю і батьком за другим рядом родоводу.

3.1.3. У табл. ІІ “Продуктивність предків” заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.

У таблиці зазначають:

за яким предком заповнюють інформацію (Б-батько, М-мати, ББ-батько батька, ММ-мати матері тощо), ідентифікаційний номер і ступінь спорідненості - у першій колонці;

вік визначення продуктивності – у другій колонці;

максимальну живу масу – у третій колонці;

максимальний річний настриг немитої і митої вовни – у четвертій і п'ятій колонках;

характеристику вовни – у шостій, сьомій і восьмій колонках;

клас за результатами бонітування - словами (“еліта”, перший, другий тощо) – у дев'ятій колонці.

3.1.4. У табл. ІІІ “Продуктивність барана” зазначають інформацію про: настриг вовни немитої та митої; вихід чистого волокна щорічно, дату зважування (число, місяць, рік), живу масу.

3.1.5. У табл. ІV “Бонітування” зазначають:

дату бонітування, вік барана та його батьків, результати індивідуальної оцінки за бонітувальним ключем (відповідно до Інструкції з бонітування овець) таких селекційних ознак:

тип і складчастість шкіри для тонкорунних порід овець: “С” - тварини з нормальним запасом шкіри; “С₊” - тварини з підвищеним запасом шкіри; “С-”- тварини з малим запасом шкіри;

якість вовни:

густоту: “М”- задовільна; “М+”- густа; “ММ” - дуже густа; “М-” - рідка;

довжину (см);

звивистість: “З+” - висока; “З-” - змитий характер; “З” - завитки бажаної форми; “Зч”- завитки рівномірні й чіткі; “Зм” - маркіртна;

тонину (у якості: 60; 64; 70 тощо);

вирівняність: “В” - вирівняна; “В+” - добре вирівняна; “В-“ не вирівняна;

кількість жиропоту: “Ж” – нормальна; “Ж-” - недостатня; “Ж+” - надлишок; кількість, через косу лінію відмічають колір жиропоту (“/Б”- білий, “/С”- світлий, “/К”- кремовий, /Ж”- жовтий);

пружність вовни: “П-” - недостатня; “П” - середня; “П+” - висока;

блиск: “Б” - нормальний; “Б+” - люстровий; “БВ” - відсутній; “Б-” - слабкий;

закритість руна (для овець гірськокарпатської породи): “З” - добре закрите; “З-” – недостатньо закрите;

тип конституції: М –міцна, Г- груба, Н - ніжна;

кістяк: “К” – міцний, “КН” – ніжний, “КГ” - грубий; масивний;

величину тварини – оцінка, балів: посередня – 3; добра – 4; відмінна – 5;

екстер’єр - оцінка, балів (максимально – 5);

оброслість - оцінка, балів (максимально – 5);

клас за результатами бонітування - словами;

прізвище та ініціали бонітера.

3.1.6. У табл. V “Використання барана та характеристика приплоду” зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) використання для відтворення; спосіб використання – парування чи штучне осіменіння;

оцінку сперми: “Г” – густа, “С” – середня, “Р” – рідка, “А” - відсутність сперматозоїдів;

кількість спарованих та осіменених маток, народжених ягнят та загальну оцінку приплоду при відлученні від матері.

3.1.7. У табл. VІ “Характеристика приплоду при бонітуванні у віці 1 року” зазначають інформацію про: рік народження приплоду; розподіл молодняку за класами; розподіл ягнят за густотою вовни (питома вага); про довжину вовни, середній настриг немитої вовни, середню живу масу.

3.1.8. У графу “Участь у виставках, нагороди” записують нагороди за участь в регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.1.9. У графу “Особливі примітки” записують призначення барана.

3.1.10. У графу “Дата та причина вибуття” записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
3.2. Форма № 2-в “Картка племінної вівцематки” (крім смушкових порід) (далі – картка вівцематки) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують продуктивність і племінні якості тварини, її родовід, лінійну належність, використання, загальну оцінку приплоду при відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка вівцематки є основним документом для запису тварини до ДКПТ.

3.2.1. Картка вівцематки заповнюється на всіх племінних вівцематок, з якими ведеться індивідуальна племінна робота аналогічно до картки барана.

3.2.2. У табл.: І “Походження”, ІІ “Продуктивність предків”, III “Продуктивність вівцематки”, IV “Бонітування” - зазначають інформацію за позиціями, як і для барана, форма № 1-в.

3.2.3. У табл. V “Використання вівцематки та характеристика приплоду” зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) матки;

барана, яким спарована (осімінена) вівцематка, - ідентифікаційний номер і клас плідника за результатами бонітування;

дату ягніння (число, місяць, рік);

характеристику приплоду - стать (баранчик, ярка), ідентифікаційний номер, жива маса (при народженні, відлученні, у віці 1 року, 2 років), дата відлучення, настриг немитої вовни (весняного поярку, у віці 1 року, 2 років (тільки для грубововнових), результати бонітування - за бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції (при відлученні та у віці 1 року).

3.2.4. У графу “Участь у виставках, нагороди” записують нагороди за участь в регіональних; міжрегіональних; державних і міжнародних виставках.

3.2.5. У графу “Особливі примітки” записують призначення вівцематки.

3.2.6. У графу “Дата та причина вибуття” записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.)
3.3. Форма № 1-всм “Картка племінного барана” (для смушкових порід) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості барана, його родовід, лінійну належність, використання барана, оцінку приплоду. Картка барана є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.3.1. Картка барана заповнюється на всіх племінних баранів-плідників і баранів-пробників, з якими ведеться індивідуальна племінна робота.

У формі зазначають:

ідентифікаційний номер, позначений на правому та лівому вухах (рогах);

назву породи і породність;

лінію, що визначається за лінією батька;

число, місяць, рік народження – у графі “Дата народження”

у числі скількох ягнят народився баран (цифрами) – у графі “Народився в числі”;

марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;

назву господарства, район, область – у графі “Місце народження”;

назву господарства або прізвище власника тварини - у графі “Власник”;

число, місяць і рік надходження барана в господарство (до власника) - у графі “Дата надходження в господарство”;

характеристику: рогів (розвиток, відсутність тощо); вух (розмір, звислість); хвоста (жирний, короткий, довгий).

3.3.2. У табл. І “Походження” заноситься інформація про продуктивність предків до третього покоління включно.

У таблиці зазначають:

ідентифікаційний номер, марку і номер у ДКПТ, багатоплідність, живу масу, настриг немитої вовни, забарвлення, тип, форму та розмір завитка, клас за результатами бонітування - словами.

3.3.3. У табл. ІІ “Продуктивність барана” зазначають інформацію про:

живу масу;

настриг вовни.

3.3.4. У табл. IІІ “Бонітування” заноситься інформація за результатами бонітування барана у віці 2 дні, при відлученні та у віці 1 року. Селекційні ознаки при заповненні таблиці, записуються скорочено за бонітувальним ключем відповідно до пункту 4 цієї Інструкції.

У таблиці зазначають:

вік бонітування;

забарвлення, відтінок, розцвітку, вирівняність;

ширину (розмір) та щільність завитка;

тип і форму завитка;

довжину валька;

смушковий тип;

шовковистість, блиск, густоту та пігментацію волосу;

строкатість;

конституцію, товщину та щільність шкіри;

чіткість рисунка, фігурність смушка, оброслість;

загальну оцінку;

клас за результатами бонітування - словами;

висновки щодо призначення тварини - у графі “Призначення”;

прізвище та ініціали бонітера.

3.3.5. У табл. ІV “Використання барана та характеристика приплоду” (з форм № 3-всм, № 4-всм, №-5 всм) зазначають інформацію про:

дату використання барана, кількість спарованих (осіменених) та що ягнилися вівцематок;

народжених ягнят та їх розподілення за забарвленням, розцвіткою, типом смушків, конституцією, класами;

одержання смушків.

3.3.6. У табл. V “Спермопродуктивність барана” зазначають інформацію про об'єм і оцінку еякуляту.

3.3.7. У графу “Нагороди на виставках” записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.3.8. У графу “Особливі примітки” записують призначення барана.

3.3.9. У графу “Дата та причина вибуття” записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
3.4. Форма № 2-всм “Картка племінної вівцематки” (для смушкових порід) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують продуктивність і племінні якості тварини, її родовід, лінійну належність, використання вівцематки, загальну оцінку приплоду при відлученні, характеристику приплоду при бонітуванні. Картка вівцематки є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.4.1. Картка вівцематки заповнюється на всіх племінних вівцематок, з якими ведеться індивідуальна племінна робота, аналогічно до картки барана.

3.4.2. У табл.: І “Походження”, II “Продуктивність вівцематки”, IІІ “Бонітування” зазначають інформацію за позиціями, як для барана, форма № 1-всм.

3.4.3. У табл. ІV “Використання вівцематки та характеристика приплоду” зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння) вівцематки;

характеристику барана, яким була спарована матка;

дату ягніння;

характеристику приплоду - стать (баранчик, ярка), ідентифікаційний номер, жива маса при народженні, селекційні ознаки.

3.4.4. У графу “Нагороди на виставках” записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.4.5. У графу “Особливі примітки” записують призначення вівцематки.

3.4.6. У графу “Дата та причина вибуття” записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
3.5. Форма № 1-кз “Картка племінного цапа” (далі – картка цапа) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості, його родовід, лінійну належність, використання цапа, оцінку приплоду при відлученні. Картка цапа є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.5.1. Картка цапа заповнюється на всіх цапів-плідників.

У формі зазначають:

кличку, ідентифікаційний номер, породу, тип;

лінію, що визначається за лінією батька;

число, місяць, рік народження цапа – у графі “Дата народження”

у числі скількох козенят народився цап (цифрами) – у графі “Народився в числі”;

марку і номер у ДКПТ, дату і номер наказу про запис до ДКПТ;

забарвлення, рогатість (наявність рогів);

місце народження (господарство, район, область) – у графі “Місце народження”;

назву господарства або прізвище власника тварини - у графі “Власник”;

число, місяць, рік надходження в господарство (до власника) – у графі “Дата надходження”.

3.5.2. У табл. І “Походження” заноситься інформація про продуктивність предків до другого покоління включно.

У таблиці зазначають: молочну продуктивність, начіс пуху, настриг вовни.

3.5.3. У табл. ІІ “Продуктивність цапа” зазначають інформацію про:

живу масу - при народженні, у віці 4, 8 місяців та за роками;

начіс пуху, настриг вовни, довжину пуху або вовни, густоту пуху або вовни, тонину пуху або вовни.

3.5.4. У табл. ІІІ “Використання цапа й оцінка приплоду при відлученні” зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування (осіменіння);

спосіб використання (парування, штучне осіменіння), кількість спарованих (осіменених) кіз та що окотилися, процент запліднення, народжених козенят, оцінку приплоду при відлученні.

3.5.5. У табл. ІV “ Характеристика приплоду при бонітуванні у віці 1 року ” зазначають інформацію про:

рік народження приплоду;

розподіл приплоду за статтю та класами;

загальну кількість приплоду;

середню живу масу, середній начіс пуху та настриг вовни приплоду (цапів, кізок).

3.5.6. У графу “Нагороди на виставках” записують нагороди за участь у регіональних, міжрегіональних, державних і міжнародних виставках.

3.5.7. У графу “Особливі примітки” записують призначення цапа.

3.5.8. У графу “Дата та причина вибуття” записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
3.6. Форма № 2-кз “Картка племінної кози” (далі – картка кози) - це основний документ індивідуального обліку від народження до кінця використання тварини. Призначена для накопичення усіх відомостей, що характеризують індивідуальні і племінні якості, родовід, лінійну належність, використання кози, загальну оцінку приплоду. Картка кози є основним документом для запису тварини до ДКПТ. До складу форми входять таблиці, що мають певну інформацію.

3.6.1. Картка кози заповнюється на всіх кіз аналогічно до картки цапа.

3.6.2. У табл. І “Походження” зазначають інформацію за позиціями, як для цапа.

3.6.3. У табл. ІІ “Продуктивність кози” зазначають інформацію про:

живу масу - при народженні, у віці - 4, 8 місяців та за роками;

лактацію, лактаційний період, надій молока, уміст у молоці жиру та білку;

начіс пуху, настриг вовни, довжину вовни або пуху, густоту пуху або вовни, тонину пуху або вовни.

3.6.4. У табл. ІІІ “Результати бонітування“ зазначають результати щорічної комплексної оцінки кози.

3.6.5. У таблиці ІV “Використання кози та характеристика приплоду“ зазначають інформацію про:

дату (число, місяць, рік) парування, дату окоту;

характеристику приплоду за живою масою, результатами бонітування, забарвленням.

3.6.6. У графу “Нагороди на виставках” записують нагороди за участь у регіональних; міжрегіональних; державних і міжнародних виставках.

3.6.7. У графу “Особливі примітки” записують призначення кози.

3.6.8. У графу “Дата та причина вибуття” записують: число, місяць, рік і причину вибуття тварини (племінна реалізація, захворювання чи вибуття за віком та ін.).
3.7. Форма № 3-вкз “Журнал з відтворення стада овець (кіз) за 20__ рік” призначена для накопичення даних про парування (осіменіння), ягніння (окіт) і вирощування приплоду овець (кіз).

3.7.1. У формі зазначають:

ідентифікаційний номер (кличку у козівництві) і рік народження;

породу та клас матки;

ідентифікаційний номер закріпленого (основного/резервного) плідника у відповідності до відомості закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) (форма № 9 – вкз);

дати парування (осіменіння), ягніння та ідентифікаційний номер плідника, яким була спарована (осімінена) матка;

характеристику приплоду при народженні та відлученні (стать, ідентифікаційний номер, жива маса, вгодованість, господарське призначення).

3.7.2. Форма заповнюється на основі даних форм № 2-в, № 2-кз. Облік приплоду після народження (мічення ягнят (козенят), присвоєння ідентифікаційного номера та відповідні записи в журнал) проводиться протягом 2 тижнів.

3.8. Форма № 3-всм “Журнал обліку осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят за 20__ рік” призначена для накопичення інформації про осіменіння, ягніння вівцематок і бонітування смушкових ягнят.

У формі зазначають:

характеристику вівцематки та барана, дату парування (осіменіння) та ягніння;

характеристику приплоду, додаткову характеристику племінних баранчиків класів – “еліта” та І, господарське призначення ягняти.
3.9. Форма № 4-вкз “Журнал обліку вирощування і продуктивності племінного молодняку овець (кіз) народження 20__ року”. Форма призначена для обліку вирощування племінного молодняку овець та кіз.

У формі зазначають:

ідентифікаційний номер тварини, стать;

інформацію про походження – ідентифікаційні номери батьків, (заповнюють на основі форм № 1-в, № 2-в, № 1-кз; № 2-кз і № 3-вкз);

належність до лінії і дату народження;

у числі скількох народжене (цифрами) ягня (козеня), живу масу при відлученні та у віці 1-1,5 року;

для овець - настриг вовни митої та немитої у віці 1-1,5 року згідно з даними індивідуальної оцінки селекційних ознак за бонітувальним ключем (форма № 5-вкз), відповідно до Інструкції з бонітування овець. Скорочений бонітувальний ключ - зазначаються показники: маса вовни, довжина, тонина, колір жиропоту, блиск, комплексна оцінка тварини.

3.10. Форма № 4-всм “Акт №__ про результати бонітування смушкових ягнят від “__” ___ 20__ року” призначена для накопичення інформації про результати бонітування смушкових ягнят.

У формі зазначають:

номер отари, кількість вівцематок, що ягнилися, кількість народжених ягнят;

характеристику та розподіл ягнят за селекційними ознаками і класами;

кількість ягнят, що залишені в стаді на вирощування за результатами бонітування;

кількість ягнят, що використані для забою на смушки;

кількість пробонітованого поголів’я ярок і баранчиків.
3.11. Форма № 5-вкз “Журнал індивідуального бонітування та продуктивності овець (кіз) за 20__ рік” призначена для накопичення інформації про індивідуальне бонітування та продуктивність овець (кіз), крім смушкових порід.

У формі зазначають:

дату народження;

ідентифікаційний номер і стать тварини, що бонітується, ідентифікаційні номери батька та матері;

дані бонітування – за бонітувальним ключем (відповідно до Інструкції з бонітування овець). Загальна оцінка тварини зазначається умовно “0”, що відповідає:

“00000”- для тварин з видатною вовновою продуктивністю і хорошими екстер´єрними формами, “0000” – для тварин з хорошою вовновою продуктивністю і екстер’єром, “000” – для тварин із задовільною продуктивністю та екстер’єром, “00” - для тварин з незадовільною продуктивністю та екстер’єром, яких вибраковують.

Особливі позначки, що застосовуються при загальній оцінці:

для тварин, що мають добру оброслість черева та ніг – “00000” ;

для тварин, що мають погано оброслі передні ноги та добре оброслі черево і задні ноги, – 00000;

для тварин, що мають погану оброслість передніх і задніх ніг та добру оброслість черева, – 00000;

для тварин, що мають добру оброслість передніх і задніх ніг та погану оброслість черева, – 00000;

результати бонітування – присвоєний клас словами;

живу масу тварин - навесні (перед стриженням), восени із зазначенням дати зважування;

показники настригу вовни за рік – ураховують настриг немитої вовни;

показники молочної продуктивності для кіз.
3.12. Форма № 5-всм “Остаточна відомість обліку якості каракульських смушків від “__” ___ 20 року” призначена для обліку якості каракульських смушків.

У формі зазначають:

номер отари, інформацію про кількість каракульських смушків, що віднесені до певних груп та сортів:

чистопородні - чорні та сірі;

кольорові та помісні.
3.13. Форма № 6-в “Зведена відомість результатів бонітування овець за 20__ рік” (крім смушкових порід).

Форма заповнюється у племінних господарствах за результатами бонітування і стриження овець на основі даних форми № 5-вкз. За наявності в господарстві двох або більше порід овець форма заповнюється у розрізі порід.

3.13.1. У формі зазначають акт про результати бонітування овець з висновками та зауваженнями.

3.13.2. У табл. І “Відомість породного та класного складу стада овець” за результатами бонітування поточного року і минулих років заноситься інформація про:

розподіл поголів’я на класи за всіма статево-віковими групами овець. При обчисленні питомої ваги тварин окремих класів валахи не враховують. У графі 23 враховуються вівці, на яких ведеться індивідуальні племінний облік та облік продуктивності;

тварин, що йдуть перший раз на парування у віці 2,5 року - у рядку “переярки”.

3.13.3. У табл. ІІ “Характеристика баранів, маток, ярок і переярок за живою масою та настригом вовни” на основі даних весняного та осіннього зважування і результатів стриження овець у поточному році форми № 5-вкз заноситься інформація про:

живу масу тварин класів “еліта” та І - за даними індивідуального обліку; на овець ІІ, ІІІ, ІV класів - за даними вибіркового зважування;

середній настриг немитої вовни на 1 голову - класів “еліта” та І, за даними індивідуального обліку; на овець ІІ, ІІІ, ІV класів і на овець, що не бонітувалися індивідуально, - за даними поотарного обліку настригу вовни.

3.13.4. У табл. ІІІ “Характеристика стада овець за результатами індивідуального бонітування” заноситься інформація за результатами індивідуального бонітування поточного та минулих років за спеціальним бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції (форма № 5-вкз ) за статево-віковими групами тварин.

Розподіл тварин за тониною (якістю) вовни проводиться за брадфордською класифікацією.

Брадфордська система – це система, що призначена для класифікації однорідної вовни – тонкої та напівтонкої. (Кількість мотків пряжі довжиною 512 м, одержаної з одного англійського фунта /453,6 г/ митої розчесаної вовни /топса/. Число мотків топса, яке одержують з одного англофунта вовни – якість).

Середній річний настриг митої вовни на 1 голову визначається за процентом виходу чистого волокна.

3.13.5. У табл. ІV “Характеристика вівцематок і ярок-рекордисток” зазначається характеристика кращих у господарстві за продуктивністю, вовновими якостями та екстер’єром тварин: 20 маток, 20 переярок і 20 ярок у віці 1 року.

У таблиці зазначають:

породу, рік народження, ідентифікаційний номер тварини та у ДКПТ, інформацію про батьків;

продуктивність тварини (настриг вовни, жива маса в поточному році та максимальні показники продуктивності за період життя);

рік і результати останнього бонітування за бонітувальним ключем відповідно до пункту 3.1.5 цієї Інструкції.

3.13.6. У табл. V “Характеристика баранів-плідників” зазначається характеристика баранів-плідників (основні і резервні) у віці 2 років і старше, ремонтних і тих, що працюють у власному стаді.

У таблиці зазначають:

породу, рік народження, ідентифікаційний номер барана та номер у ДКПТ;

інформацію про батьків барана;

продуктивність тварини (настриг вовни і живу масу в поточному році та максимальні показники за період життя);

рік і результати останнього бонітування;

висновки про результати перевірки баранів за якістю потомства – у графі “Результати перевірки баранів за якістю потомства”;

закріплення баранів за матками.

Характеристика баранів зазначається в такій послідовності:

основні барани для штучного осіменіння;

резервні барани для штучного осіменіння;

барани для ручного парування;

барани у віці 1,5 року для штучного осіменіння;

барани у віці 1,5 року, яких виділили для ремонту власного стада плідників;

барани у віці 1,5 року для ручного парування.

3.13.7. У табл. VІ “Календарний план племінної роботи” зазначають перелік, обсяги та послідовність проведення племінної роботи зі стадом з визначенням виконавців.
3.14. Форма № 6-всм “Відомість якісного складу стада смушкових овець за 20__ рік”. Форма призначена для накопичена інформації щодо якісного складу стада смушкових овець.

У формі зазначають:

наявність поголів’я, статево-вікові групи тварин, розподіл поголів’я тварин, їх питому вагу за класами та смушковими типами;

середню живу масу перед осіменінням та вгодованість.
3.15. Форма № 7-вкз “Акт №__ про підсумки класного бонітування овець (кіз) від “__”__ 20__ року”. Форма заповнюється у товарних господарствах комісією з бонітування овець на основі форми № 5-вкз після закінчення бонітування овець (кіз).

У формі зазначають:

породу;

розподіл пробонітованого поголів’я дорослих овець (кіз) і молодняку за класами;

призначення баранів (цапів) (основні плідники, резервні, пробники), спосіб використання;

поголів’я для реалізації;

стан вгодованості та вовнового (пухового) покриву овець (кіз).
3.16. Форма № 8-всм “Акт №__ про ягніння смушкових овець з “__” __ до “__” __ 20__ року”. Форма призначена для накопичення інформації про хід та наслідки ягніння овець смушкових порід.

3.16. 1. У табл. І ”Результати ягніння” заноситься інформація про:

дату ягніння, наявність вівцематок на початок року і на початок ягніння;

кількість вівцематок, що ягнилися;

кількість одержаних ягнят під час нормального ягніння, абортів, викиднів;

загибель та доріз суягних вівцематок;

одержання приплоду;

забій живих ягнят на смушки;

кількість пробонітованих та непробонітованих ягнят.

3.16. 2. У табл. ІІ ”Відправлення ягнят на забійний пункт” заноситься інформація про:

дату відправлення ягнят для забою на смушки;

номер накладної;

забарвлення ягнят;

відправлення поголів’я (живі, мертвонароджені тощо) ягнят на забій;

ягнят, що вибули після бонітування;

кількість викиднів, випоротків з товарною шкуркою.
3.17. Форма № 9-вкз “Відомість закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння) за 20__ рік”. Форма призначена для накопичення інформації щодо закріплення плідників за матками на період парування (осіменіння).

У формі зазначають:

прізвище, ім’я та по батькові чабана, номер отари, ферми;

інформацію про маток, до яких проводиться закріплення (порода, вік, клас (за результатами бонітування), кількість маток в отарі, з них закріплено за бараном (цапом);

дату про початок парування (осіменіння);

інформацію про закріплених плідників (ідентифікаційний номер, інформацію про батьків, рік народження, результати бонітування, продуктивність, якість спермопродукції (об’єм еякуляту, оцінка сперми), призначення (основний, резервний).
3.18. Форма № 10-вкз “Остаточна відомість з парування (осіменіння) овець (кіз) за 20__ рік”. Форма призначена для підсумків результатів проведення парувальної кампанії і заповнюється на підставі даних форм № 3- вкз та № 9-вкз.

У формі зазначають:

прізвище, ім’я та по батькові чабана, номер отари, ферми;

кількість маток на початок парування (осіменіння), породу, клас, вгодованість та вік;

дату про початок парування;

кількість маток, що парували (осіменяли), кількість парувань (осіменінь);

дату закінчення парування (осіменіння);

кількість спарованих маток із застосуванням ручного парування;

кількість спарованих маток та їх питому вагу до загальної кількості;

кількість маток, що залишилися яловими;

ідентифікаційні номери закріплених плідників (основних; резервних);

результативність парування (осіменіння) маток плідниками (зазначається кількість спарованих маток окремо за кожним паруванням у розрізі плідників).
3.19. Форма № 11-вкз “Остаточна відомість про результати ягніння овець (кіз) за 20__ рік”. Форма призначена для підсумків результатів ягніння овець (кіз) і заповнюється на підставі даних форм № 3- вкз та № 10-вкз.

У формі зазначають:

прізвище, ім’я та по батькові старшого чабана, номер отари;

породу, вік та клас маток за результатами бонітування;

дату про початок парування;

наявність маток на початок року та на початок ягніння;

кількість маток, що ягнилися, абортували;

загибель та доріз маток під час ягніння;

кількість маток, що залишились яловими та їх питома вага до загальної кількості;

дату про початок ягніння (окоту);

кількість народжених ягнят (козенят) (живих, мертвих, усього) та їх питому вагу до кількості маток, що ягнилися;

загибель ягнят під час ягніння та їх питому вагу до народжених живими, доріз на смушки;

наявність ягнят на кінець ягніння та їх питома вага до кількості маток на початок року, на початок ягніння та до тих, що ягнилися;

примітки (наявність виділення бруцельозних маток (голів), наявність корости й інших захворювань під час ягніння та рівень годівлі тварин).
3.20. Форма № 12-вкз “Остаточна відомість про відлучення ягнят (козенят) від маток за 20 __ рік”. Форма призначена для накопичення інформації про результати вирощування молодняку від народження до відлучення, заповнюється на підставі даних форм № 3- вкз та № 11-вкз.

У формі зазначають:

прізвище, ім’я та по батькові старшого чабана, номер отари, ферми;

наявність маток на початок року та на початок ягніння;

народження живих ягнят (козенят): усього, у тому числі загибель до відлучення, доріз;

дату відлучення;

наявність відлученого молодняку та його питому вагу до наявності маток, що були на початок року та на початок ягніння;

середню живу масу 1 голови (кг);

відлучено приплоду - стать (баранчик /цап/, валах, ярка /кізка/), їх живу масу – загальну та середню 1 голови.
3.21. Форма № 13-вкз “Остаточна відомість про результати весняного (осіннього) стриження овець (кіз) за 20_ рік”. Форма призначена для підсумків результатів стриження тварин.

У формі зазначають:

прізвище, ім’я та по батькові старшого чабана;

номер отари, породу і породність, стать, вік, клас за результатами бонітування;

кількість голів в отарі - на початок року та стриження, острижено;

дату стриження (початок, кінець);

фактичний настриг вовни: усього, у середньому на 1 голову - наявної на початок стриження та на початок року;

процент виходу чистого волокна (визначається лабораторно).

У колонках класування вовни зазначають:

вид вовни (тонка - мериносова, немериносова; напівтонка – помісна, кросбредна; цигайська; пояркова; напівгруба; груба тощо);

розподіл вовни на рунну, з якої виділяється:

основна (після відокремлення від рунної пожовклої, звалку, базової, тавро);

пожовкла - вовна білого та світло-сірого кольору, яка втратила природний колір через пожовтіння верхівок або основи штапелю;

58-56 якості в тонкій вовні - кусок вовни різної величини білого і світло-сірого кольору;

базова - частина руна або куски вовни різної величини, що сильно забруднені сечею;

звалок - руно або частка руна, що з великими труднощами піддається роз’єднанню руками;

з тавром, що змивається, - куски вовни, забрудненої фарбою;

кольорова в тонкій вовні - вовна всіх кольорів, крім білого та світло-сірого, неоднорідної в напівтонкій - куски неоднорідної вовни косичної будови, відокремлені з країв руна напівтонкої вовни;

розподіл рунної вовни за:

довжиною (I; II; III; IV згідно з ГОСТ 28491-90 “Шерсть овечья немытая с отделением частей руна”) (тонка - мериносова і немериносова; напівтонка – помісна, кросбредна, цигайська, кросбредного типу), що визначається;

за тониною - у якості, починаючи з 70 до 44 і нижче;

за станом - вільна від сміття - “В” ;

мало засмічена - “МЗ”;

дуже засмічена - “ДЗ”;

дефектна - “Д”;

засмічено-дефектна - “ЗД”.

Неоднорідна вовна (напівгруба і груба) рунна основна і пожовкла першої та другої груп розподіляється:

напівгруба:

І-І (перша група, перший сорт) - вовна з косичною будовою руна, середня тонина вовни до 34 мкм (до цієї групи відноситься напівгруба вовна овець, одержаних унаслідок різних варіантів схрещування);

І-ІІ (перша група, другий сорт) - вовна косичної будови, косиці більш жорсткі і довші, тонина понад 34 мкм (вовна гірськокарпатської породи овець);

груба: ІІ-І (друга група, перший сорт) - вовна косичної будови, косиці м’які, середня тонина 34 мкм (вовна каракульських овець);

ІІ-ІІ (друга група, другий сорт) - вовна з жорсткими косицями, великою кількістю ості, середня тонина понад 34 мкм (вовна сокільської породи овець).

Вовна нижчих сортів розподіляється:

обніжка – вовна, коротша за 25 мм (підстрижка), та вовна, острижена з нижньої частини ніг, лоба, щік овець;

клюнкер - куски вовни, дуже забруднені екскрементами у вигляді грудок.

При заповненні цієї форми використовуються дані форми № 5-вкз, актів поотарного настригу вовни тощо.

1 2

Схожі:

НАКАЗ «11» серпня 2011 року м. Луцьк №330 Зареєстровано в Головному управлінні юстиції Закону України «Про доступ до публічної інформації в Міністерстві юстиції», керуючись наказом Головного управління юстиції у Волинській...	Про організацію роботи з питань проставлення апостиля на офіційних... Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 року...
НАКА З Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р за N 1330/20068	Інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики Міністерству освіти і науки України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за №806/12680. Згідно з...
Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням... Міністерства освіти і науки України від 18. 02. 2008 р. №94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27. 02. 2008 р. №151/14842)...	Зареєстровано в Міністерстві юстиції Бонітування кролів – індивідуальна комплексна оцінка тварин за власною продуктивністю, походженням і відтворними здатностями
Зареєстровано в Міністерстві юстиції Бонітування звірів – індивідуальна комплексна оцінка тварин за власною продуктивністю, походженням і відтворними здатностями	Зареєстровано в Міністерстві юстиції Племінний облік – це індивідуальна реєстрація суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про
РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади... Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22. 09. 2011 №1099 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада...	МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ 11. 03. 2013 м. Київ №402/5 Про... України 23 червня 2011 року за №760/19498, наказу Міністерства юстиції України від 14 листопада 2011 року №3325/5 «Про затвердження...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання