|
|
Скачати 5.59 Mb.
|
|
4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Протягом 2009 року відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проводився постійний контроль якості вод транскордонної річки Західний Буг. Контроль проводився по спільних створах з Республікою Польща та Республікою Білорусь, розташованих в с. Литовеж Іваничівського району, м. Устилуг Володимир-Волинського району, ст. Ягодин Любомльського району, с. Грабове Шацького району. Рівнів високого чи екстремального забруднення вод не встановлено. Стан річки в 2009 раці, в порівнянні з 2008 роком, залишився стабільним. Відділ гідрології Волинського ЦГМ щоквартально надає інформацію Варшавському інституту метеорології і водного господарства про середньодобові рівні та температуру води, щоденні витрати води, опади, в зимовий період-про льодову обстановку на річках басейну Західний Буг 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Контроль якості поверхневих вод в 2009 році відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції проводився в 45 пунктах та 62 створах основних річок та їх приток області. Було відібрано та проаналізовано 267 проб води, виконано 6313 визначень. За результатами досліджень гідрохімічних показників у 37 пробах встановлено перевищення ГДКВР по ХСК, БСК5, азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному, сульфатах на річках Луга, Гапа, Стрипа, Цир, Вижівка, Путилівка. Рівнів високого чи екстремального забруднення не виявлено. В 2009 році стан поверхневих водойм області в порівнянні з 2008 роком, залишився стабільним. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Гідробіологічна оцінка якості вод проводиться Інститутом гідробіології НАНУ. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Держсанепідслужба Волинської області здійснює постійний моніторинг за санітарним режимом водних рекреацій в місцях водокористування населення. Протягом 2009р. із проведених 444 проб лабораторних досліджень річкової і озерної води в місцях водокористування (водні рекреації) на санітарно-хімічні показники встановлено не відповідність санітарно-гігієнічним вимогам в 29 пробах, або 6,5% (в 2008р. цей показник становив 5%). Перевищення нормативних показників встановлені по завислих речовинах, БСК, запаху. Перевищення концентрацій пестицидів, солей важких металів, СПАР – не встановлено. За результатами мікробіологічних досліджень в 285 проб відсоток невідповідності становить 7,0% (в 2008р. цей показник становив 11,3%). В зв’язку з мікробним забрудненням води міського пляжу м. Ковеля постановою головного державного санітарного лікаря Ковельського району була припинена його експлуатація з забороною купання. За виявлені порушення вимог санітарного законодавства було притягнуто до адміністративної відповідальності 24 особи, винесено 3 постанови про тимчасове припинення експлуатації. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Спостерестереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод у зонах впливу атомних станцій виконувалися Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією на пунктах спостережень в зоні Рівненської АЕС, що розташовані на території області на річках Турія, Стир, Західний Буг, Стохід. Кількісні значення 90Sr та 137Cs, які були зафіксовані в 2009 році, коливаються в допустимих межах, але в цілому відслідковується тенденція зменшення рівня радіоактивного забруднення. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення За даними обласної санепідслужби, згідно результатів лабораторних досліджень, відсоток невідповідності ГОСТу за санітарно-хімічними показниками водопровідної води становить 8,9 в порівнянні з 12 у 2008 році. Відхилення санітарно-хімічних показників пов’язані з підвищеною концентрацією заліза та обумовленою каламутністю і кольоровістю. Відсоток невідповідності водопровідної води за результатами бактеріологічних досліджень становить 1,0 в порівнянні 1,3 у 2008 році. Відсоток невідповідності води шахтних колодязів за хімічними показниками становить 14,8 (в 2008 році – 17,0), за бактеріологічними – 15,7 на рівні минулого року. В 2009 році, як і у минулі роки, в області забезпечено стабільну ецідеміологічну ситуацію – не реєструвались спалахи гострих кишкових інфекцій серед населення і організованих дитячих колективів, пов’язаних з водним фактором передачі. Показники інфекційної захворюваності у переважній більшості не перевищують середні по Україні. За результатами багаторічних досліджень у питній воді не виявлялись радіонукліди, що дає можливість виключити питну воду як можливий фактор впливу на онкопатологію. 4.6. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’ктів В 2009 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів у відповідності до «Програми економічного і соціального розвитку області на 2009 рік», державних та регіональних програм, що діють в області ( “Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Регіональною екологічною програмою "Екологія - 2010" та "Регіональною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у Волинській області в 2006 - 2010 роках та прогнозом до 2015 року". Це заходи по: - захисту від затоплення і підтоплення повеневими водами річок Прип'ять і Стохід с. Бучин Любешівського району; - розчищенню русла р. Західний Буг від затоплених дерев; - кріпленню берега річки Західний Буг в районі погранзнаків 1045-1046 Любомльського р-ну; - розчищення водойми в с. Ромашівка Ківерцівського району Волинської області; - відновленню озера Нечимне Ковельського району (розчищенню водоймища); - проектно - вишукувальних роботах для будівництва майбутніх років; - реконструкції І-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; реконструкції ІІ-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; реконструкції ІІІ-ї черги КОС підприємства “Луцькводоканал”; реконструкції комплексу КОС, що будуть зблоковані з КНС м. Ківерці; - будівництву мереж та споруд господарсько-побутової каналізації с. Світязь Шацького району; будівництву КОС та каналізаційної мережі с. Світязь Шацького району; - реконструкції очисних споруд смт. Локачі; реконструкції КНС і зовнішніх каналізаційних мереж смт. Дубище Рожищенського району; реконструкції каналізаційно - насосної станції № 3 в м. Ковелі, по вул. Церковній; реконструкції КОС № 3 в м. Ковелі, по вул. Церковній; виконанню проектних робіт щодо реконструкції каналізаційно - насосної станції № 3 в м. Ковелі; відновленню і підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок Стир та Сапалаївка у м. Луцьку; - будівництву КНС смт. Стара Вижівка; -будівництву каналізаційно - насосної станції в смт. Стара Вижівка по вул. Незалежності, 9; - будівництву та переведенню на регульований режим роботи артезіантської розвідувально - експлуатаційної свердловини для с. Озютичі Локачинського району; поглибленню русла системи зворотнього водопостачання на ПП “Полікруд”; благоустрою джерела с. Гораймівка Маневицького району; реконструкції мережі водопостачання по вул. Ковпака та Філатова в м. Ківерці; влаштуванню водовідведення житлових будинків по вул. Липинського в м. Ковелі; очищенню стічних скидних та дренажних вод та поліпшення їх якості на комплексі каналізаційних споруд в м. Ківерці; обстеженню малих та середніх річок Волинської області на предмет підготовки заходів по підтриманню сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, обстеження річки Стохід. 5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі В області розпорядженням першого заступника голови обласної державної адміністрації від 17 січня 2003 року створено обласну Координаційну раду з питань формування національної екологічної мережі та розпорядженням голови облдержадміністрації від 17 серпня 2007 року створено Координаційну раду з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області. 31 жовтня 2007 року було проведено засідання Координаційної ради з питань розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду в області, рішенням якої передбачено звернутися до обласної державної адміністрації з наступних питань: затвердження переліку об’єктів та територій екомережі, включивши до нього, як основні елементи екомережі, весь природно-заповідний фонд області та лісові і водно-болотні екосистеми; передбачити збільшення щорічного фінансування природоохоронних заходів з розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду та формування екомережі з місцевого бюджету та фондів охорони навколишнього природного середовища. На території області постійно проводяться науково-дослідні експедиції з метою виявлення природних та напівприродних територій, перспективних для наступного заповідання, розбудови екомережі та збереження біо- і ландшафтного різноманіття. Заслуговують уваги розроблені рибницько-меліоративні заходи збереження та відтворення іхтіофауни Шацьких озер, а також біотехнічні міроприємства в лісових угіддях національного парку. Після проведення ренатуралізаційних робіт та збільшення обводненості прибережних смуг озер значно зросла ємність птахів водно-болотного комплексу, зокрема таких, як світлокрилий та чорний крячки, крижень, річковий мартин, змішаних колоній куликів – великого веретенника, чайки, травника, бекаса тощо. Даний біотоп, як кормовий, стали використовувати велика біла чапля, сіра чапля, малий підорлик, великий кроншнеп тощо. У результаті побудови переливних споруд на каналах і, відповідно, посилення обводненості навколишніх боліт призупинився процес сильватизації водно-болотних комплексів, у травостої збільшилась участь гігрофільних видів рослин. Тому в 2008 році продовжено спільні дослідження з інститутом екології Карпат по вивченню динаміки відновлення флори на ділянках де проведені ренатуралізаційні роботи та їх вплив на природний стан компонентів парку вцілому. Працівниками природного заповідника „Черемський” виготовлені металеві платформи – підставки для гнізд лелек. На території національного природного парку „Прип’ять-Стохід” влаштовувалися штучні гніздівлі для гоголя. Постійно проводиться захист та збереження середовища існування тварин під час міграції збереження рибних запасів; вжиття заходів по не допущенню задухи риби; створення сприятливих умов під час міграції водоплавних птахів здійснювався шляхом недопущення випалу сухої рослинності, демонтажу штучних загат, проводилась пропаганда серед місцевого населення та засоби масової інформації, йде співпраця з громадськими природоохоронними організаціями. У межах водно-болотних угідь міжнародного значення „Заплава Прип’яті” і „Заплава Стоходу” реалізовувалися заходи щодо стабілізації гідрологічного режиму та загального екологічного стану, шляхом демонтажу штучних загат для браконьєрського лову риби на річках Прип’ять і Стохід. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Таблиця 5.1.
5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. Загальний земельний фонд областi становить 2014,4 тис. га, який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь, так станом на 01.01.2010 р.: сiльськогосподарських угідь - 1083,6 тис. га, ліси та лісовкриті площі - 695,1 тис. га, водний фонд - 45,4 тис. га, забудовані землі - 58,4 тис. га, відкриті заболочені землі - 116,9 тис. га, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 149,8 тис. га. Регіональною програмою охорони родючості грунтів області, затвердженою рішенням Волинської обласної ради від 16.03.04 № 10/22, терміном 2005-2010 роки передбачено консервацію деградованих, радіоактивно та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь понад 75000 тис га. Значно скоротились за останні роки обсяги внесення органiчних i мiнеральних добрив, застосування пестицидів. Так, в 1990 роцi на 1 га посiвноi площі вносилося 241 кг мiнеральних добрив, а в 1999 році тільки 37 кг, у 2003 році-38 кг, органічних в 1990 році на 1 га посiвної площi 15,7 т, а в 1999 році тільки 3,8 т, у 2002 році-3,0 т, у 2003-2004 роках-2,9-3,1 т, у 2009 році-2,7-3,0 що призводить до забур'янення значних територій, одна з причин це відсутність коштів. Площі зайняті водними об`єктами складають 164,3 тис. га (8,2% території області), в тому числі під річками та струмками - 3,6 тис. га, каналами, колекторами та канавами – 10,6 тис. га, озерами і прибережними замкнутими водоймами - 14,3 тис. га, водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 6,6 тис. га; верхові болота займають площу 26,6 тис. га, а гідротехнічні і інші водогосподарські споруди - 2,2 тис. га. Гідрографічна сітка включає великі річки Західний Буг (в межах області 148 км) і Прип`ять (172 км), середні річки Тур’я(184 км), Стохід (188 км) і Стир (203 км) а також 126 малих річок загальною довжиною 2483 км, з них річок завдовжки понад 10 км нараховується 104, їх загальна довжина 2263 км. Відносно малу кількість малих річок і водотоків в області можна напевно пояснити перетворенням їх у мережу осушувальних систем і втратою певних ознак природних водотоків. В області побудовано 13 водосховищ, які використовуються в основному для зволоження осушених земель та риборозведення (Холонівське на струмку Безіменний, в басейні Стиру; Охнівське в басейні Прип`яті, орендоване товариством рибалок і мисливців, а Велицьке, Старомосирське, Бихівське (басейн Прип`яті) - виробничим об`єднанням “Волиньрибгосп”. Ковельське водосховище використовується для забезпечення технічною водою заводу “Ковельсільмаш”; 10 водосховищ експлуатуються управліннями осушувальних систем. На балансі колгоспів знаходиться 2 водосховища. Всі водосховища у задовільному стані. В області налічується 439 ставків, які розміщені головним чином в південній, найбільш розчленованій частині області. Вони використовуються в основному комплексно, а також за одноцільовим призначенням: риборозведення, зволоження осушених земель, зрошення, рекреації, для запобігання ерозійних явищ; 154 ставки належать об`єднанню “Волиньрибгосп”. На території області розміщено 218 озер. Більша частина озер має карстове походження. В заплавах річок, на місці стариць утворилися заплавні озера. Група найбільших озер карстового походження - у північно-західній частині області на межиріччі Західного Бугу і Прип’яті (Шацькі озера: Світязь, Пулемецьке, Луки, Кримне, Пісочне). Типовим заплавним озером є Біле і Люб’язь, які лежать у заплаві Прип’яті. Довжина берегової лінії річок і водойм становить 7595 км. Площа осушених земель з заплавах малих річок 63,2 тис.га, загальна довжина осушувальної мережі в області 18505,6 км. У держлісфонді відбувається зростання стиглих насаджень, але внаслідок порушень у веденні лісового господарства пройшли негативні зміни. Обласне управління лісового господарства проводячи вирубку цінних сосново-дубових насаджень не змогло забезпечити відновлення цих порід, тому на сотнях гектарів з’явився самосів березово-вільхових порід. Тобто лісівники не забезпечили відновлення лісів з цінних деревних порід у відповідних для них лісорослинних умовах, як того вимагає лісове законодавство. Лісокористувачами щорічно проводяться роботи по лісовідновленню на суцільних зрубах, в заболочених місцях ділянки йдуть під природне відновлення, проводиться заліснення непридатних для ведення сільського господарства земель. В останні роки обсяги створення нових насаджень на сільгоспугіддях зростають. Лісові культури в основному створюються монокультурами, хоча варто звернути увагу на створення насаджень змішаного складу. Недостатньо проводиться лісовою охороною робота по дотриманню санітарного стану лісів. Незважаючи на значне засмічення прилягаючих до населених пунктів та доріг лісів, побутовими відходами, державною лісовою охороною управління лісового господарства до адмінвідповідальності притягається дуже не значна кількість осіб. |
| Волинь вважається у країні регіоном, де населення і влада традиційно... Полісся і Лісостепу. Більша її частина (приблизно ¾ всієї площі) розташована в низинному Західному Поліссі, а менша – у лісостеповій... |
Волинь вважається у країні регіоном, де населення і влада традиційно... Полісся і Лісостепу. Більша її частина (приблизно ¾ всієї площі) розташована в низинному Західному Поліссі, а менша – у лісостеповій... |
| Металургійна промисловість. Чорна мет алургія України України; виховувати екологічну культуру учнів (висновки про вплив галузі на довкілля, раціональне збереження природних ресурсів тощо),... |
ПОРЯДОК проведення Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" Основні... України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів... |
| Урок з географії та інформатики 10 кл. Тема Тема. Географія світових природних ресурсів, раціональне і нераціональне природокористування |
Урок з географії та інформатики 10 кл. Тема Тема. Географія світових природних ресурсів, раціональне і нераціональне природокористування |
| Тема. Налаштування браузера Microsoft Internet Explorer. Збереження ресурсів та адрес Інтернету Формування вмінь і навиків використання браузера Microsoft Internet Explorer для роботи в Інтернеті, збереження ресурсів та адрес... |
Тема. Налаштування браузера Microsoft Internet Explorer. Збереження ресурсів та адрес Інтернету Формування вмінь і навиків використання браузера Microsoft Internet Explorer для роботи в Інтернеті, збереження ресурсів та адрес... |
| Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі Мета Мета: Сформувати уявлення про ринок природних ресурсів, розвивати економічне мислення, вміння висловлювати свою точку зору, та сприяти... |
ДОДАТОК ІНДИКАТОРИ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОЕКТІВ ГЕФ ПМГ В УКРАЇНІ Біорізноманіття (Biodiversity BD) Гектари виробничих ландшафтів, на яких будуть застосовані методи сталого використання ресурсів |