ВСТУП
Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року ухвалила Закон «Про охорону праці», який має велике соціально-економічне значення, оскільки стосується життєвих інтересів майже ЗО мільйонів громадян України.
Закон і відповідні нормативно-правові акти зорієнтовані на основні вимоги міжнародних організацій, зокрема Конвенцій Міжнародної організації праці (МОП).
Україна має на меті приєднатися до Європейського Союзу, і тому необхідно привести національне законодавство у відповідність до законодавства ЄС. Зважаючи на це, у 2003 році було прийнято нову редакцію закону «Про охорону праці».
У своєму становленні охорона праці пройшла великий історичний шлях, але інтенсивного розвитку набула з початком машинного виробництва, яке поряд із полегшенням праці, підвищенням її продуктивності створило небезпеку для життя і здоров'я працівників.
Науково-технічний прогрес разом із благами приніс людству, на жаль, і численні лиха. Людина — творець науково-технічного прогресу — стала його заручником.
За даними Міжнародної організації праці, у світі щороку трапляється близько 270 млн. випадків виробничого травматизму та 160 млн. випадків професійних захворювань. У зв'язку з виробничою діяльністю помирає близько 2 млн. осіб.
Згідно зі статистичними даними, щорічно в Україні у процесі суспільного виробництва травмується майже 30 тис. осіб, з них близько 1,3 тис. гине. Середній вік потерпілих — 28—40 років, а це найбільш продуктивний вік людини.
На підприємствах 40 % робітників працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам та нормативно-правовим актам з охорони праці. Під час професійно-практичного навчання (виробничої практики) щорічно травмуються десятки учнів професійно-технічних училищ.
Традиційний аналіз основних причин травматизму, професійних захворювань та смертельних випадків на виробництві свідчить про низький рівень організації виробництва, трудової та виробничої дисципліни, порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також про низький рівень знань з охорони праці робітників і посадових осіб.
Останніми роками велика кількість підприємств малого і середнього бізнесу використовують зношене обладнання й застарілі технології, що також є причинами підвищеного ризику травмування робітників.
У процесі навчання учні професійно-технічних навчальних закладів оволодівають різними виробничими професіями, їх залучають до праці з використанням сучасного технологічного обладнання та матеріалів, електроенергії, газу, автотранспортних засобів, іншої техніки, які є травмонебезпечними.
Тому головним завданням вивчення курсу «Охорона праці» є формування у майбутніх робітників знань і навичок з безпечного ведення робіт, відповідального ставлення
до збереження життя і здоров'я, як особистого, так і інших працівників.
Підручник допоможе учням професійно-технічних навчальних закладів оволодіти знаннями з організації управління охороною праці в Україні, організації роботи з охорони праці на підприємстві, а також із основних правил електро-і пожежної безпеки, безпечного поводження з хімічними речовинами, експлуатації засобів сучасного технологічного обладнання тощо.
Пропонуються практичні рекомендації щодо запобігання травматизму, а в разі травмування — прийоми та правила долікарської допомоги.
Підручник також стане у нагоді викладачам і робітникам під час курсового професійного навчання безпосередньо на підприємстві.
Розділ І. Правові та організаційні основи охорони праці
1.1. Зміст поняття «охорона праці»
Поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.
|