Методичні рекомендації
вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Взяти участь у:
- мітингах-реквіях, ритуалах пам’яті біля пам’ятних знаків, обелісків;
- засіданнях «круглих столів»;
- Днів пам’яті, з відвідуванням могил загиблих ліквідаторів катастрофи.
Організувати:
- відвідування волонтерськими загонами сімей загиблих ліквідаторів;
- єдиний урок пам’яті, на який запросити учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- виховні години «Радіаційна безпека і захист населення у разі виникнення надзвичайної ситуації»;
- тематичні лекції, бесіди, вечори-спогади, вечори-реквієми;
- у бібліотеках навчальних закладів виставки книг, присвячених пам’яті жертв Чорнобиля;
- екскурсії до Українського Національного музею «Чорнобиль», музею пожежної частини міста Чернівці;
- конкурс учнівських творів «Мужність і біль Чорнобиля»;
- оформлення стіннівок, плакатів, малюнків «Спогади про Чорнобиль»;
- перегляди документальних фільмів: «Чорнобиль», «Чорнобиль-25 років після трагедії», «За хвилину до катастрофи».
При проведені занять слід використовувати міжпредметні зв’язки. Оскільки безпека життєдіяльності – предмет інтегрований, при проведенні заходів слід опиратися на знання учнів з природознавства, біології, географії, хімії, фізики, основ здоров’я тощо.
Український національний музей «Чорнобиль» - Вікіпедія
Поштовхом до створення музею стала фотовиставка "Пам’яті мужності і слави", що відкрилася 1987року у приміщенні Управління пожежної охорони Київської області у першу річницю чорнобильської трагедії і була присвячена героїчно загиблим пожежникам. Музей відкрито 25 квітня 1992 року в будинку пожежної каланчі – пам’ятці архітектури початку XX ст.
Експозиція налічує понад 7 тисяч одиниць зберігання – розсекречені документи, карти, фотографії, унікальні відеоматеріали, комп’ютерні програми про катастрофу та її наслідки, особисті речі ліквідаторів, реліквії з зони відчуження (старовинні ікони, предмети народного мистецтва, місцевих ремесел, побуту українського Полісся) та ін. Розміщена в кількох залах, оснащена сучасними аудіовізуальними та інформаційно-довідковими технічними засобами, діорамою "Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії, діючими макетами. В 1998 році музей поповнився електронною Книгою пам’яті, до якої вже внесено імена більше п’яти тисяч ліквідаторів. У спеціально обладнаному фондосховищі зберігаються десятки тисяч матеріалів, які необхідно вивчити. Значна частина експозиції розповідає про допомогу Україні з боку світової громадськості в подоланні наслідків трагедії. В 1996 році музей набув статусу національного.
Єдиний урок пам’яті
Чорнобиль – тінь блукаюча вночі,
Що ходить під дверима до світання.
О, Господи, мовчи, мовчи, мовчи,
Вшануймо біль хвилиною мовчання.
О Боже, Боже, поможи,
Дай хворим ліки, кволим — силу,
Надію всім, хто уцілів,
І спокій тим, хто ліг в могилу.
26 квітня 2013 р., виповнюється 27 років від дня однієї з найбільших техногенних аварій в історії людства – катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС).
Ця аварія визнана найбільшою в історії всієї атомної енергетики і за кількістю загиблих, і за кількістю постраждалих від її наслідків. Руйнування активної зони атомного реактора на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС в м. Прип'ять (покинуте місто, розташоване в 3 км від станції) і подальша пожежа призвели до радіоактивного забруднення території в 150 тис. км кв. Зона зараження торкнулася 11 областей Білорусі, Росії, України, де проживало 17 млн. чоловік.
Подвиг у Чорнобилі
В ту суботню ніч 26 квітня першим вступив у битву з атомним вогнем склад караулу воєнізованої пожежної частини № 2, який здійснював охорону ЧАЕС. Почалось найбільш героїчне в історії пожежної охорони світу бойове розгортання і протистояння людей атомній стихії. З перших хвилин після вибуху на четвертому реакторі та локалізації аварії разом з пожежними мужньо боролись працівники ЧАЕС. Перебуваючи в епіцентрі катастрофи, вони не залишили робочі місця. Ризикуючи своїм життям, енергетики робили все, що було в їх силах, щоб врятувати атомну станцію від ще більш небезпечних руйнувань.
Ряд учасників ліквідації наслідків аварії одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям. Людський організм не був спроможний витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе в перші хвилини і години боротьби. Про це свідчать останні драматичні дні і години їх життя. «Я була у чоловіка за день до смерті (мова йде про працівника ЧАЕС О.Акімова, який лікувався в московській лікарні), - розповідала його дружина. – Він вже не міг говорити. Але в очах був біль. Я знала. він думав про ту кляту ніч, програвав у собі знову і знову… Він отримав дозу 1500 рентген, а можливо і більше, і був приречений. Він все більше чорнів і в день смерті лежав чорний, як негр. Він весь обвуглився, помер з відкритими очима…».
Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Ядерному удару зазнавалися все нові території, небезпека радіоактивного ураження загрожувала масам людей. всьому живому.
Особливу велич подвигу, який здійснили пожежні і працівники ЧАЕС 26 квітня 1986 року, надають дві обставини:
Перша – пожежні і енергетики своїми діями відвернули страшну загрозу від мільйонів людей. Страшно уявити. які наслідки могли бути. якби герої Чорнобиля не ліквідували небезпеку, що на нас насувалась. Ці люди виконували найбільш відповідальну роботу на нашій планеті. За значимістю ці дії невеликої за кількістю мужніх людей не мають собі рівних у людській історії.
Друга – співробітники пожежної охорони і працівники АЕС, які боролись з вогнем і радіацією, виявили безмежний героїзм і надлюдські можливості в самому ядерному пеклі.
У сучасному викладі причини аварії такі:
реактор був неправильно спроектовано, а тому – небезпечний;
персонал не був проінформований про небезпеки;
персонал допустив ряд помилок і неумисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора;
відключення реактора або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.
Реактор РБМК-1000 мав ряд конструктивних недоліків, які, на думку фахівців МАГАТЕ, стали головною причиною аварії. Вважається також, що через неправильну підготовку до експерименту «вибігу» генератора і помилки операторів, виникли умови, в яких ці недоліки проявилися найбільшою мірою. Програма не була належним чином погоджена, і в ній не відводилося достатньої уваги питанням ядерної безпеки.
Після аварії були прийняті заходи для усунення цих недоліків у таких реакторах на інших АЕС.
За всі роки Незалежності сума витрат України на подолання наслідків аварії на Чорнобильської АЕС перевищила 12 мільярдів доларів.
Вони живуть серед нас — мужні, небайдужі до долі свого народу — учасники ліквідації однієї з найбільших у світі техногенних катастроф. У їхніх душах гіркий, пекучий полин непоправної трагедії. В очах — правічна батьківська любов, біль і тривога. На вустах — невимовна засторога: „Бережіть землю рідну від усіх бур і нещасть! Цінуйте життя наше, люди!“
Виховна година: Радіаційна безпека і захист населення у разі виникнення надзвичайної ситуації
Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:
1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.
2. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
4. Уменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.
5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).
6. Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.
Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:
1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів.
2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.
3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.
4. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл. молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
5. Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.
7. По можливості негайно залишить зону радіоактивного забруднення.
8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.
9. З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Запам'ятайте!
1. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.
2. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
3. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
4. У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.
5. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлева чи протипилова пов'язка, зволожена марлева пов'язка, хустинка або будь-яка частина одягу; для захисту шкіри – спеціальний захисний одяг типу ЗЗК, Л-1 плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і рукавиці.
Рекомендована література
1. Гіркий присмак Чорнобиля: Методично-бібліографічні матеріали / ОУНБ ім. В.Короленка. – Чернігів, 2006. – 28 с.
2. Н. Барановська З історії будівництва ЧАЕС, 1994. - №4 – 54с
3. Н. Барановська Коріння чорнобильської трагедії: питання безпеки атомної енергетики мовою документів, 1996. - №3-4 – 46с
4. Т. Ралдугіна Чорнобиль: факти і документи, 1996. №3 -26с
5. Чорнобиль: проблеми здоровя населення (в 2-х ч., К., ПУ НАНУ, 1996. -30с
6. Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали К., Наукова думка. -1996. -70с
7. Чорнобильська трагедія в документах і матеріалах. З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КДБ, 2001 №1 – 70с
|