Урок 1 Тема: екзистенціальна філософія А. Камю і її втілення в романі “Чума”
|
|
Скачати 182.41 Kb.
|
|
“Абсурд життя – це зовсім не кінець, а лише початок” (за романом А.Камю “Чума”) Урок 1 Тема: екзистенціальна філософія А.Камю і її втілення в романі “Чума” Мета:ознайомити учнів з екзистенціальною концепцією абсурдності буття А.Камю у романі “Чума”; дослідити зіткнення людини зі вселенським абсурдом та шляхи пізнання сенсу життя в “пограничній ситуації”; розвивати навички дослідницької роботи, опрацювання наукових статей, уміння користуватися каталогом та іншою довідковою літературою (словниками, енциклопедіями тощо); підвести учнів до евристичних висновків щодо різних можливостей морального вибору на прикладі персонажів роману-притчі “Чума”; з допомогою учнів довести, що “абсурд життя – це зовсім не кінець, а лише початок”. Наочність: роман А.Камю “Чума”, репродукції картин С.Далі, хрестоматії(11клас) Тип уроку: комбінований. Метод: лекція з опорою на учнів. Сильним учням завчасно роздаються індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про “екзистенціалізм та його представників”, про біографію Альберта Камю. Хід уроку Для людини без шор нема видовища прекраснішого, ніж свідомість у двобої з дійсністю, яка перемагає. Ні з чим не зрівняти образ гордої людяності… Дисципліна, якій дух себе підпорядковує, воля, яку кує з будь-якого підручного матеріалу, рішучість зустрічати все віч-на-віч – у цьому є могутність і не пересічність. Альбер Камю I. Організаційний момент. II. Оголошення теми та епіграфа уроку. III. Актуалізація опорних знань. Учні записують тему та епіграф і підкреслюють такі слова: людини, свідомість, горда людяність, дисципліна, дух, воля, рішучість. Серед цих слів слід відшукати ключове. Учні вибирають слово “людина”. Учитель. Так, у центрі уваги А.Камю завжди була людина. Російський літературознавець Володимир Лакшин сказав так: “Його мучила і палила тривога за людей , подив їхньою безпечністю в головному, занепокоєному сенсом життя, що втрачається. І це при тому, що він не був аскетом. Навпаки, йому дане було гостре відчуття, подесятерене сухотами. Чи не тому, що він так жадібно любив гарячу плоть життя, він так рано навчився роздумувати про життя”. Творчість Альберта Камю надає можливість ознайомитися з однією із філософських течій XX ст. – екзистенціалізмом. Розкажіть, що це за явище? Учень. Термін “екзистенціалізм” походить від латинського слова existential, що означає “існування”, “буття”. У перше з’явився з термінології С.Кіркегора, К.Ясперса, М.Гайдагера, Г.Марселя, Ж.-П.Сартра. У слов’янській літературі представники екзистенціалізму: М.Хвильовий, О.Гончар, А.Платонов та ін. Екзистенціалізм поділяють на релігійний (Марсель, Ясперс, Бердяєв, Белль) та атеїстичний (Гайдегер, Сартр, Камю), тому можна умовно встановити дві моделі поведінки: перша – “Людина, яка бунтує” А.Камю (дисиденти – люди, які не задоволені станом речей), друга – людина, яка свідомо підкоряється долі і владі, але не дає себе поглинути (Ясперс). Учитель. Назвіть причини появи екзистенціального свідогляду. Учень. Головною причиною появи екзистенціалізму є втрата духовних орієнтирів, або, як казав А. Мальро “вивітрювання християнства” в душах людей, “смерть Бога”, замість якого у XX ст. Утворилась перша “безрелігійна цивілізація”. Звідси порожнеча “небуття особистості” та необхідність жити без “надії ні успіх” (А. Камю). Учитель. Справді, в усі часи втрата моральних і духовних ідеалів приводила до занепаду і деградації суспільства, а кожна окрема людина відчувала себе самотньою, незахищеною. Уважно розгляньте репродукцію картин С. Далі “Передчуття Громадянської війни” та фрагмент з “Таємної вечері”, порівняйте їх і висловіть своє враження від побаченого. Учень. На першій картині зображено якогось монстра, він як хазяїн стоїть на безлюдній землі і тільки блакитне небо нагадує про щось чисте і гарне. Учитель. А хто побачив більше? Учень. В одному з кутків картини зображена звичайна людина. Учитель. Подивімося на інше зображення. Учень. На цій картині ми бачимо молоду особу 30 – ти років. Це, очевидно, новий Іісус, бо на столі – вино – символ крові Христа і хліб – символ його тіла. Він ніби говорить: Я – ЛЮДИНА. І назва картини така як у Леонардо да Вінчі. Учитель. Цікаві спостереження. Значить Альберт Камю і Сальвадор Далі говорять про одне і те саме – ПРО ЛЮДИНУ, але по – різному, Камю – словом, Далі – пензлем. А тепер назвіть основні категорії екзистенціальної філософії. Це потрібно, щоб пояснити, чому одні люди виглядають як боги, а інші перетворюються на потвор. Учень. До основних категорій екзестенціалізму як філософського поняття, належать ЕКЗИСТЕНЦІЯ – внутрішнє буття, те центральне ядро “Я”, яке робить індивіда неповторною особистістю; далі, це “прикордонна ситуація” (К.Ясперс) – період у житті людини, коли вона в час глибокого потрясіння відкриває свою екзистенцію і починає розуміти, що жити варто заради однієї екзистенції; третя категорія – ВИБІР І ВОЛЯ, дисципліна духу, стоїцизм. Основна ж ідея, яку висували екзистенціалісти, - це абсурд існування. Учитель. Хто може доповнити? Учень. Головне в екзистенціальній філософії – це суб’єктивізм зосередженість на своїй особі. Усі намагання людини подолати абсурд і хаос приречені на поразку, це “сізіфів труд”, так думав і Альберт Камю спочатку. Але буття людини не закінчиться доти, доки людина має свідомість і розум (так думав Камю пізніше). Учитель. Атепер знайомство з творчістю французського письменника Альбера Камю. Учні слухають і пишуть конспект. Камю належить до тих явищ історії світової культури, які допомагають людині зрозуміти себе. Народився майбутній письменник 7 листопада 1913 р. в містечку Мондова в Алжирі. Мати, іспанка за походженням, була неписьменною, а батько помер, коли хлопчику виповнилося лише один рік. Альбер закінчив ліцей, а згодом – університет в Орані. Будучи студентом він став членом компартії Франції, з якої вийшов в 1937 р. Під час Другої світової війни брав участь в русі Опору, боровся з фашизмом на території окупованої Франції. Після війни став відомим філософом екзистенціалістом і письменником зі світовим ім’ям. У 1957р. його творчість відзначили Нобілівською премією з літератури. А через три роки загинув в автокатастрофі. На місці аварії знайшли рукопис роману “Перша людина”. Роман був присв’ячений Алжиру і людям, які, покинувши свої домівки подалися до Алжиру в пошуках кращої долі. Лише у 1994р. дочка письменника Катрін Камю видала цей роман. Успіх був неймовірним. Художню творчість А. Камю прийнято поділяти на три етапи: 1. Перший – “цикл абсурду” – повість “Сторонній” (1942), філософське есе “Міф про Сізіфа” (1942), драми “Калігула” і “Непорозуміння” (1944); 2. Другий – “цикл бунту” – роман “Чума” (1947), філософське есе “Бунтівна людина”(1951) – про необхідність боротьби з абсурдністю буття: 3. Третій – “цикл вигнання” – повість “Падіння” (1956), “Вигнання і царство” (1957), “Перша людина”. IV. Оцінювання роботи учнів. V. Домашня робота. 1. Прочитати роман А.Камю “Чума” (ознайомитися з текстом роману у хрестоматії). 2. Знайти ключові текстові одиниці в романі і виписати їх. 3. Прочитати філософське есе А.Камю “Бунтівна людина”. Урок 2 Тема: Філологічний аналіз тексту роману А.Камю “Чума”. Основні етапи філологічного аналізу:
Учитель. Істинно художній твір – це щось штучно створене, воно не тотожне об’єктивній реальності, це заново створена реальність, через яку автор доносить до читача щось дуже важливе. Запитання: Яка тема твору? Про що в ньому йдеться? Варіанти відповідей: А) Про епідемію чуми, яка зненацька захопила в полон мешканців міста Оран; Б) Про різне ставлення людей до цього страшного явища; В) Про зусилля лікаря Ріє та його помічників подолати це лихо або хоч полегшити страждання хворих; Г) Про вибір людини в екстремальних умовах: одні борються, інші наживаються, перепродуючи продукти харчування, а деякі намагаються покінчити життя самогубством. Учитель. Так, фабульну основу роману складає розповідь про відчайдушну боротьбу мешканців міста Оран з епідемією чуми, яка раптово вторглася у розмірене і спокійне життя міста, зруйнувала його звичайний ритм вселила у серця, ще донедавна впевнених у собі оранців, відчуття повної незахищеності, непевності, самотності і страху смерті. Камю стверджував, що роман є продовженням повісті “Сторонній” – у ній прихована одна з причин появи чуми, як наслідок неправильних стосунків між людьми. Це ще одна підказка щодо визначення чуми. Отже, перший рівень нашого дослідження – змістовно – фактуальний, те, що видиме і лежить на поверхні – опис епідемії чуми. - Чи звернули ви увагу на те, де і коли відбуваються події? Учень. Так, на перших сторінках роману подано експозицію – місто Оран розташоване на алжирському узбережжі Середземного моря, це колишня Французька префектура в Алжирі. Воно лежить серед голого плато, оточеного пагорбами, залитими сонячним світлом... достатньо повторне, без голубів, без дерев і садів, без особливих прикмет. Здається, що місто якесь неживе, штучне і відокремлене від навколишнього світу, навіть від моря. Рік теж вказано – 194...р. Учитель: Так, цей опис схожий на театральну декорацію. Згадайте про те, що кожен художник слова створює свою художню реальність. Ви звернули увагу на мешканців міста, що вони роблять, про що мріють, чим займаються? Учень. Люди нудьгують і намагаються завести собі звички, багато працюють, щоб розбагатіти, дбають про зиск, у суботу відпочивають. Учитель. Отже, на фоні відносного спокою, з’являється щось таке лиховісне і страшне, що спотворює життя і робить його абсурдним, без сенсу, без надії. Визначення ключової одиниці тексту (КТО) Учитель. Хто пам’ятає, яким чином текст впливає на вибір назви твору? Що таке ключова текстова одиниця? Варіанти відповідей: А) Текст породжує назву, у цьому романі головною подією є чума, тому автор через цей лиховісний образ хотів донести до нас дуже важливу думку; Б) Це слово часто вживається; В) Воно набуло кілька різних смислів; Г) Слово чума має символічне забарвлення. Учитель. Тож, ключовою текстовою одиницею є слово чума і воно має ще одну функцію – текстоутворюючу, тобто впливає на вибір жанру твору, на його будову, на групування образів, на стиль твору тощо. Компонентний аналіз ключового словаУчитель. А тепер за допомогою тексту ми визначимо декілька значень “чуми”. - Яке загальновживане значення слова “чума”? Учень. Це хвороба, що була поширена в середні віки і забрала багато людських життів, про те спільними зусиллями медики її практично ліквідували. Учитель. Але можна сказати, що “коричнева чума”, фашизм, це теж лик “чуми”, на це вказує дата – 194... – прозорий натяк, який дав автор. Спробуймо об’єднати ці два значення і знайти щось спільне. Учень. Обидві “чуми» несуть смерть, розруху, перекреслюють буття людини. Учитель. Так, а третє значення цього слова – “світове зло у будь – якому з проявів”. За свідчення самого письменника, зміст “чуми” – це боротьба європейського опору проти фашизму. Однак, про останнє, третє значення “чуми” Камю писав: “За допомогою чуми я хочу поширити це значення на існуванні в цілому”. сюжет “чума”  Сюжет, композиція  стиль Ось і відповідь щодо ідеї твору. - Як ви думаєте, чому автор взяв епіграфом до роману слова Даніеля Дефо: “Якщо дозволено зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то дозволено також зобразити будь – який справді існуючий в реальності предмет через щось взагалі неіснуюче”. Здається, що модна було створити історичний роман, але А.Камю був не реалістом, а екзистенціалістом. Його хвилювала не тільки проблема війни. Хроніка чуми, на відміну від прямої історичної картини, дозволяє безкінечну багатозначність підстановок, дозволяє надати розказаному, окрім перегуку з недавнім минулим, ще й позачасовий, всечасовий, “міфічний” розмах. В устах Жана Тарру чума – не тільки хвороба, не тільки війна, а також смертні судові вироки, розстріл переможених, фанатизм церкви і фанатизм політичних партій, загибель невинної дитини в лікарні, погано організоване суспільство. Вона звична, природна, як дихання, бо “всі ми трохи зачумлені”. Як не дивно, ключем до притчі звучить бурчання лайливого астматика, постійного пацієнта доктора Ріє: “А що таке, власне, чума? Теж життя...”. Лікар, розмірковуючи над словами старого, починає розуміти, що кожного дня радість людей під загрозою, бо “бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь... І, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста”. Співвідношення ключового слова з різними компонентами художнього тексту Розуміння “чуми”, як хвороби, диктує авторові вибір жанру – хроніки, лінійність сюжету та особливості стилю – документального, ділового, без ліричної безпосередності раннього Камю, нарочитий аскетизм, скутість розповіді. “Чума”, як хроніка трагічного року, має свої характерні риси, а саме – безсторонність, об’єктивність, точність, послідовність викладу подій. На відміну від роману, хроніка зосереджена на події широкого розмаху і притягує окремі долі настільки, наскільки вона їх торкнулась. Основну увагу зосереджено не на перехресті особистих пристрастей героїв, а на перехресті “пристрастей колективних”. Доктора Ріє більше хвилює небажання визнати, що чиновники муніципалітету мають справу саме з чумою. Розуміння “чуми” на підтекстовому та концептуальному рівнях (“чума” – фашизм; “чума” – світове зло) вносить уточнення у визначення жанру твору – це не просто хроніка епідемії чуми, це філософська притча, або, як визначив свій твір Камю, - МІФ. Тому автор не ліпить багатогранні образи, а пропонує читачеві інтелектуальні бесіди, сповнені життєвою мудрістю та заздалегідь відшліфованими сентенціями. Психологічне ескізність диктується також чумою, вона відміняє всі відтінки і пропонує кожному 2 запитання: ЩО ТАКЕ ЖИТТЯ? ЩО ЗНАЧИТЬ ЗБЕРЕГТИ ГІДНІСТЬ перед натиском стихії зла? Кожен має дати відповідь. Унаслідок зіставлення різних поглядів і формується кодекс честі, відбувається осмислення буття та принципів істинної людської поведінки. Проблемне запитання. У творі “Чума” описано нове філософське поняття. Як воно пов’язане з авторською концепцією? (Це питання адресоване учням, як виконували індивідуальне завдання, працюючи з філософським есе Камю “Бунтівна людина”.) Учень. Філософський твір “Бунтівна людина” – це історія метафізичного і політичного бунту людини. У книзі засуджено утопію Маркса, що обернулася на політичний цинізм Леніна і терор Сталіна, посварила Камю із Сартром і лівою інтелігенцією. Порівняно із “Міфом про Сізіфа” у “Бунтівній людині” Камю дає нове трактування бунту (співзвучне з ідеями його роману “Чума”): бунт тепер не просто відмова примиритися з абсурдністю дійсності, не лише тотальне заперечення усього сущого і нігілістичне виправдання вседозволеності, а насамперед, ПОШУК СПІЛЬНИХ, СОЛІДАРНИХ ЗАСАД, на ґрунті яких життя людини і всього людства отримує і виправдовує у власних очах сенс існування. Учитель. Отже, людина і абсурд, або людина і зло. Перед нами бінарна опозиція. Письменник – екзистенціаліст розглядає її по – своєму. Таким чином, чума відіграє головну роль у визначенні героями своєї життєвої позиції, а відповідно до цих позицій і відбувається групування героїв у романі. До борців і бунтарів віднесемо Ріє, Кастеля, Тарру, Грана, Рамбера. Це вже не самотні бунтарі, а колектив людей, “солідарних у своїй співучасті”. Бернар Ріє – лікар, здатний до самопожертви, рятувати людей для нього “не героїзм, а звичайна чесність”, до того ж, на думку доктора, “єдина зброя проти чуми – це чесність”. Ріє – почасти лірик і мрійник: “Існує на світі дещо, до чого треба завше стриміти...І це дещо – людська ніжність”. Згодом виявляється, що саме Ріє є автором цієї хроніки, бо “він має говорити за всіх”. Отже його позиція дуже активна і відповідальна. Жан Тарро: його минуле за кадром, але простежити розвиток цього характеру: бунт – розчаровує. Жозеф Гран: дивак – невдаха, який має здивувати літературним шедевром. Священик Панлю: догматично чіпляється за тезу – чума – кара грішникам, але епідемія забирає життя і безгрішних. Терпіння, смирення, покора долі, які пропонує Панлю розбивається об скелю дійсності, і він відмовляється від щеплень і помирає. Журналіст Раймон Рамбер хоче будь – що втекти із зачумленого Орану, мріє про зустріч з коханою жінкою. Воював в Іспанії і нарешті хоче стати щасливою людиною, але раптом почув голос сумління: “соромно бути щасливим одному, я теж причетний, хочу я того, чи ні, ця історія торкається всіх нас.” Отже, різними шляхами герої приходять до одного висновку: боротися з чумою, світовим злом, хай навіть це “сізіфів труд”. Проте вибір зроблено. І саме цей вибір робить героїв справжніми людьми. Домашнє завдання. Теми для письмових робіт: “Роман А.Камю “Чума” і сучасність”; (твір - роздум; “Єдина зброя проти чуми – це чесність” (твір - розвідка); “Є більше підстав захоплюватися людьми, ставитися до них презирливо” (твір - доказ). Уроки 1 –2 Тема. Альбер Камю. Сторінки життя і творчості. Вплив екзистенціалістських ідей на світогляд письменника. Персоніфікація різних можливостей морального вибору в образах роману. Мета: вести учнів у художній світ Альбера Камю, створити умови для усвідомлення основних світоглядних філософських позицій письменника; розглянути суть екзистенціалістських ідей та їх вплив на творчість Камю; ознайомитись з історією створення роману “Чума”; визначити тематику твору, його композицію, з’ясувати проблему морального вибору героїв; розвивати навички порівняльної характеристики персонажів; сприяти вихованню почуття відповідальності людини за власну долю і долю людства. Хід уроку. Актуалізація опорних знань. - Схарактеризуйте особливості розвитку літератури I половини XXст. Формулювання очікуваних результатів роботи на уроці
Повідомлення учнів про факти життя і творчості філософа і письменника А. Камю за складеною таблицею. Проблемне запитання: - То хто ж Альбер Камю передусім: філософ чи письменник? Що варто поставити на перше місце? Робота з літературознавчими поняттями. Екзистенціалізм – філософська течія і напрям модерного мистецтва. Це філософія протесту проти деперсоналізації людини і протиставлення особистісного існування розчиненню індивіда в колективній безликості “маси”. У центрі уваги екзистенціалізму – людина, її екзистенція (існування). Цей напрям дуже далекий від індивідуалізму. Зміст екзистенціалізму: людина стоїть перед можливостями, що відкриває для неї життя, вона обов’язково має діяти, щоб потім прийняти рішення, яке стане підсумком її індивідуальної самосвідомості. Роман – притча – великий епічний твір із повчальною ідеєю. Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності. Зосередження на висвітленні подій глобального характеру; обсяг розповіді про долю людей залежить від того, наскільки їх торкнулися описані події; акцентується не на особистих проблемах, а на проблемах усього суспільства. Бесіда за змістом роману. - Чи отримали ви задоволення від ознайомлення з романом? - Хто з героїв роману привернув вашу увагу? Чому? - Які думки, почуття вас охоплювали під час читання роману? Самостійна робота. Завдання: в зошиті схематично позначити композиційні особливості твору. Усно розкрити кожен із композиційних моментів. Експозиція твору. Початок твору. “Чума” – це хроніка тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалів тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапляє в сумні квартали, випалені сонцем. Автор використав жанр хроніки, що викликає в читача довіру щодо подій, які відбуваються. Зав’язка. Вузловий епізод, де зав’язуються нитки роздумів літописця про істини, відкриті страшною хворобою – це суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не бажають глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають справи з чумою. Розвиток дії. Створення санітарних дружин, спроби Рамбера втекти з Орана, досягнення чумою своєї вищої точки. Кульмінація. Винахід вакцини і врятування перших хворих. Розв’язка. Зняття санітарних кордонів, прихід до Орана першого потягу, смерть дружини Ріє і він же біля помираючого Тарру. Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму неможливо, оскільки за певних умов вона знов повернеться. Учитель. Зупинімося на проблемі вибору, зробленого героями роману. За певних умов кожна людина опиняється в ситуації вибору. Один намагатиметься перехитрити долю, другий удаватиме, що взагалі не помічає проблеми, третій почне шукати оптимальні виходи зі складної ситуації. Проте кожне з таких рішень (а, це, власне і є вибором кожного), за філософією екзистенціалістів, свідчитиме про рівень самосвідомості., моральної чистоти. Довгий і складний шлях осягнення істинного сенсу життя людини чекає в “Чумі” журналіста Рамбера, священика Панлю, статиста Грана, слідчого Отона, лікаря Бернара Ріє. Отже, з’ясуємо, як саме розв’язують проблему свого морального вибору герої твору. Робота в малих творчих групах, кожна з яких отримує завдання: створити ситуацію спілкування з героями твору, роль яких виконують учні. Вони відповідають на запитання однокласників. Необхідною умовою – є використання уривків з тесту. Довідка вчителя. “Межова ситуація” – це зупинена мить у житті людини, ситуація, коли втрачають смисл старі відповіді на запитання: Що я можу знати, у що я можу вірити, що мені робити? Адже такі відповіді мають сенс, коли ми віримо, що в житті є своя логіка і нам є на що сподіватися. Але щойно ми опинилися викинутими з нього, як довідуємося, що все в цьому світі вирішується без нашої участі. Підбиття підсумків уроку. Звернення до очікуваних результатів, які були визначені на початку уроку, перевірка їх досягнення. Домашнє завдання. Поміркувати над запитаннями: - Що символізує чума у творі? - Хто переміг в екзистенційному двобої: люди чи чума? Уроки 3 – 4 Тема. Символіка чуми. Особливості художнього часу і простору, образ автора, міфологізм та притчовість твору А.Камю “Чума”. Диспут на тему: “Саме суспільне добро і є щастям кожної конкретної людини”. Мета: продовжити аналіз роману, зосередитися на символічному змісті твору; виявити міфотворчі схильності А.Камю, розглянути чуму як універсальну метафору зла; вдосконалювати вміння введення диспуту, навички виявляти авторську позицію, обґрунтовувати свою оцінку прочитаного твору; у ході дискусії розкрити нові грані сприйняття учнями ; сприяти усвідомленню багатозначності світу і людини. Хід уроку Чума не тільки хвороба, не тільки війна, це також смертні вироки, розстріл переможених, фанатизм церкви, загибель безневинної дитини в лікарні, суспільство, влаштоване погано... Вона звична, природна, як подих, тому що ми нині всі трохи зачумлені. А.Камю Бесіда за запитаннями. - Продовжіть думку: “На перший погляд, роман А.Камю “Чума”” – це ... - На що спрямовує читача епіграф до роману? - Прочитайте і прокоментуйте висловлювання літературних критиків про роман.
- Доведіть, що роман А.Камю є філософським. - Що ж таке чума? Які ваші особисті асоціації? (По – перше, це конкретна хвороба. По – друге, це символ нещастя, який конкретизується певною історичною датою – 194...рік. Далі автор говорить: “У світі чуму зустрічаємо так само часто, як і війну... безсумнівно, війна є надто безглуздою, але це не заважає їй виникати знову і знову”. Ця фраза насторожує і змушує знову повернутися до зазначеної дати – 194... рік. Виникає асоціація з “коричневою чумою”, що поширилася в Європі на початку 50 –х років XX ст. – фашизмом. Майже подолана зусиллями медиків, вона на наших очах вдяглася в коричневе й чорне, прогриміла танками й літаками по дорогах війни, знищуючи мільйони, а іншим мільйонам отруїла свідомість своїми бацилами, а потім розбита, але не добита, знову заповзла в різні щілини і підвали зализувати рани). - За свідченням самого Камю, “явний зміст “Чуми” – боротьба європейського Опору проти фашизму”. Виникає запитання: навіщо знадобилося автору вдаватися до вигаданої притчі чи ”зображати те, що правді існує, за допомогою того, чого не існує зовсім”? (Самоаналіз Камю в щоденнику виявляє тяжіння до перетворення безпосередньо поміченого навколо себе на “міфічне” полотно. У “Чумі” ці міфотворні схильності Камю позначилися з найбільшою очевидністю, а їхнє призначення було ним зазначене абсолютно чітко: “За допомогою чуми я хочу передати атмосферу задухи, небезпеки й вигнання. Водночас я хочу поширити це тлумачення на існування взагалі. Чума покаже моральне обличчя тих, кому минулої війни випало думати, мовчати і страждати.”) - Визначте жанрові особливості твору. (Твір побудований як своєрідний літопис. Водночас пряма оповідь змінюється алегоричною притчею. Кожен з героїв хроніки так чи інакше охоплений бажанням дібрати морально – філософський ключ до подій, осягти зміст кожного свого кроку. Саме тому цей роман можна вважати романом – притчею з глибоким філософським підтекстом). Творчі завдання для учнів. - Хто переміг в екзистенціалістському двобої: люди чи чума? - Знайдіть точки дотику в життєвих кредо борців з чумою. - Працюючи з текстом, доберіть уривки для виразного читання. Аргументуйте свої думки, спираючись на знання з історії та власний життєвий досвід. Робота над усним твором на тему “Зіткнення людини зі світовим абсурдом у романі “Чума””. Проблемна ситуація. Уявіть, що пошесть чуми охопила будь – яке сучасне місто. Як, на вашу думку, будуть діяти люди, які вас оточують, ви особисто? Диспут на тему “Суспільне добро – це і є щастя кожної окремої людини. Під час дискусії розкривається нові грані сприйняття твору. Надзвичайно важливим є і той факт, що, усвідомивши проблеми, на яких наголосив автор, учні дійшли розуміння, як і завдяки чому автор зміг досягти такого естетичного результату, такого зацікавленого сприйняття мистецького явища”. Підсумкова бесіда. - Що вирізняє художній світ А.Камю? - Як ви розумієте фінальне речення автора? Чому, на вашу думку, саме цими словами Камю завершує твір? Чи згодні ви з таким пророцтвом? Перегляд ілюстрацій художників – модерністів до вивченого твору. Домашнє завдання. Спроектуйте сюжет “Чуми” на інші історичні ситуації. |
Схожі:
|
Урок 1 Тема: екзистенціальна філософія А. Камю і її втілення в романі “Чума” Чума”; з допомогою учнів довести, що “абсурд життя – це зовсім не кінець, а лише початок” |
Урок навчання гра моти. 1 клас Л. А. Козиренко. Альбер Камю. «Чума» Заняття №1. Підготовка проекту «Компетентнісний підхід в системі особистісно орієнтованого навчання» |
|
ТЕМА ФІЛОСОФІЯ ЯК СИСТЕМА ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ Філософія та буденність. Філософія як любов до мудрості. Філософія та мудрість: суперечливість їх буття. Філософія як проблема для... |
Урок №1 Тема Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Поєднання соціально – політичного й психологічного аспектів у романі. Сюжет твору |
|
Курс лекцій Тема 1: Філософія, її предмет і роль в суспільстві Пізнавальна: познайомитись з поняттям філософія, її предметом, структурою, категоричним апаратом |
Урок №5 Тема: Остап і Андрій Створення 1-2 слайдів фрагменту презентації по темі: «Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака» |
|
Семінар 1 Тема. Німецька класична філософія Система Імануїла Канта.[Періоди творчості Канта. – “Копернікіанський переворот”. – Пізнавальний процес за Кантом: апріорне, трансцендентне,... |
Що таке філософія? Антична філософія: особливості, періодизація та значення для формування європейської культури |
|
Тема: Вальтер Скотт зачинатель історичного роману. Широка панорама... Тема: Вальтер Скотт – зачинатель історичного роману. Широка панорама життя середньовічної Англії в романі «Айвенго» |
ФІЛОСОФІЯ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ Філософія стародавньої Індії. Ортодоксальні (санкхья, йога, вайшешика, ньяя, міманса, веданта) й неортодоксальні (локаята-чарвака,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua