|
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПНОГО ІСПИТУ
з спеціальності «Промислова біотехнологія»
«Загальна мікробіологія і вірусологія»
1. Структурні, генетичні, функціональні та хімічні відмінності прокаріот і еукаріот.
2. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості мікробної клітини.
3. Дія на мікроорганізми зовнішніх факторів.
4. Типи живлення у мікроорганізмів. Ростові і неростові субстрати.
5. Типи поживних середовищ для вирощування мікроорганізмів.
6. Особливості періодичного і безперервного культивування мікроорганізмів.
7. Сучасні напрями в систематиці бактерій, грибів і дріжджів. Філогенетична систематика.
8. Розмноження прокаріот і еукаріот.
9. Вірулентні і помірні фаги. Літичний цикл. Лізогенія.
10. Синтез АТФ у аеробних і анаеробних мікроорганізмів.
11. Особливості метаболізму вуглеводних субстратів у мікроорганізмів.
12. Анаплеротичні реакції під час росту мікроорганізмів на вуглеводних і невуглеводних субстратах.
13. Особливості метаболізму невуглеводних субстратів у мікроорганізмів.
14. Типи бродіння.
15. Участь мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі.
16. Регуляція метаболізму у мікроорганізмів
17. Мікроорганізми як об’єкти біотехнології.
«Біохімічні основи мікробіологічного синтезу»
Загальна характеристика продуктів мікробного синтезу на основі біомаси мікроорганізмів. Синтез компонентів мікробної клітини.
Шляхи біосинтезу органічних кислот у бактерій і грибів.
Особливості синтезу амінокислот мікроорганізмами. Регуляція синтезу амінокислот.
Обґрунтуйте необхідність використання мутантів з порушеною системою регуляції як надсинтетиків амінокислот.
Порівняйте систему регуляції синтезу амінокислот аспартатної родини у коріне- і ентеробактерій.
Порівняйте систему регуляції синтезу ароматичних амінокислот коріне- і ентеробактерій
Особливості біогенезу вітамінів у мікроорганізмів.
Особливості синтезу полісахаридів на вуглеводних і не вуглеводних субстратах.
Загальна характеристика антибіотиків, їх класифікація за механізмом біологічної дії і хімічною природою. Шляхи біосинтезу антибіотиків.
Особливості біосинтезу полікетидних антибіотиків.
Шляхи біосинтезу аміноглікозидних антибіотиків.
Особливості біосинтезу поліпептидних антибіотиків.
Біогенез макролідних антибіотиків.
Особливості біосинтезу практично важливих продуктів бродіння
Загальна і молекулярна генетика
Просторова будова, хімічна природа, властивості ДНК та РНК.
Процеси транскрипції і реплікації. Їх механізм та значення в житті клітини.
Процеси перебудови генетичної інформації клітин.
Хімічні та фізичні мутагени. Специфіка дії мутагенних факторів.
Типи мутацій на рівні генів та хромосом.
Види спадковості. Прояв властивостей і ознак в ряду поколінь.
Оперон як структурно – функціональний елемент хромосоми.
Основні поняття генетичної інженерії.
Ген, геном, генотип як основні поняття у генетиці.
Характеристика, будова і класифікація хромосом.
Стійкість і репарація генетичного матеріалу.
Модифікаційна та комбінативна мінливості.
Рівні організації спадкового матеріалу.
Закони Менделя й умови їхнього прояву.
Спонтанні та індуковані мутації.
Регуляція роботи генів.
Кон’югація у бактерій як форма статевого процесу.
Класифікація мутацій.
Хромосомна теорія спадковості.
“Загальна біотехнологія”
Узагальнена біотехнологічна схема.
Побічні продукти виробництв як біотехнологічна сировина.
Збереження штамів-продуцентів. Вимоги до продуцентів.
Передферментаційні процеси.
Підготовка посівного матеріалу.
Принципи складання поживних середовищ. Традиційні джерела вуглецю.
Приготування і стерилізація поживних середовищ.
Підготовка і стерилізація повітря. Очищення відпрацьованого повітря.
Виділення кінцевих продуктів ферментації.
Основні етапи очистки або виділення клітинних білків та органел.
Технологія рекомбінантних ДНК. Основи генетичної інженерії.
Основи клітинної інженерії рослин.
Основи проектування підприємств галузі
Вихідні дані (ВД) на проектування. Технічне завдання (ТЗ). Склад ВД, ТЗ.
Основна нормативно-технічна документація, яка потрібна для проектування.
Регламенти виробництва. Вимоги до розділів.
Базові принципи, що закладені в основу складання апаратурної схеми виробництва.
Базові принципи компоновки обладнання. Плани промислових будівель.
Обґрунтування вибору способу стерилізації поживного середовища.
Обладнання для поверхневого та глибинного культивування мікроорганізмів. Основні фактори, що впливають на вибір ферментаційного обладнання.
Передферментаційні процеси виробництва біотехнологічної продукції.
Обґрунтування способів підготовки обладнання і комунікацій.
Підготовка технологічного повітря. Обґрунтування. Схеми.
Підготовка поживного середовища. Обґрунтування схеми.
Принципи розробки і графічного представлення технологічної схеми.
Типові етапи виділення і очистки БАР.
Принципи вибору методу концентрування БАР залежно від їх властивостей та характеристик кінцевого продукту виробництва.
Обладнання для сушки БАР: класифікація сушарок, конструктивні особливості типового обладнання. Принципи вибору обладнання залежно від властивостей БАР та характеристик кінцевого продукту виробництва.
Технологія продуктів мікробного синтезу
Біотехнологія одержання етанолу. Характеристика мікроорганізмів – продуцентів етилового спирту.
Біотехнологія виробництва лимонної кислоти. Особливості твердофазного та рідиннофазного культивування продуцентів лимонної кислоти.
Біотехнологія одержання молочної кислоти.
Біотехнологія виробництва оцтової кислоти. Варіанти апаратурно-технологічного оформлення процесу біосинтезу оцтової кислоти.
Біотехнологія одержання нуклеотидів та їх похідних. Промисловий синтез АТФ.
Біотехнологія виробництва каротиноїдів. Умови культивування та отримання готового продукту.
Одержання кристалічних амінокислот. Характеристика сучасних методів виділення і очищення біологічно активних сполук.
Біотехнологія виробництва глутамінової кислоти. Характеристика промислових продуцентів, складу поживних середовищ, умов біосинтезу.
Біотехнологічні особливості виробництва хлібопекарських дріжджів. Вимоги до якості продукції.
Технологічні особливості одержання вітаміну В2. Характеристика промислових продуцентів, складу поживних середовищ, умов біосинтезу.
Технологічні особливості одержання вітаміну В12. Характеристика промислових продуцентів, складу поживних середовищ, умов біосинтезу.
Технологічні особливості одержання вітаміну Д2. Характеристика промислових продуцентів, складу поживних середовищ, умов біосинтезу.
Біотехнологія виробництва мікробного білка кормового призначення. Характеристика сировини та біологічних агентів.
Біотехнології одержання біологічних добрив.
Принципи та методи визначення ферментативної активності. Міжнародна одиниця ферментативної активності.
Принципова технологічна схема отримання ферментних препаратів з індексом П3Х, П10Х, П20Х. Промислові штами мікроорганізмів – продуцентів ферментних препаратів. Вимоги до виробничих штамів.
Принципова технологічна схема отримання ферментних препаратів з індексом Г3Х, Г10Х, Г20Х. Методи зберігання та контролю промислових штамів мікроорганізмів – продуцентів ферментних препаратів.
Порівняльна характеристика біотехнологій одержання амілолітичних ферментів поверхневим і глибинним способом. Методи і точки мікробіологічного, біохімічного та технологічного контролю.
Особливості технологічної схеми отримання амілосубтиліну та протосубтиліну. Спрямований біосинтез гідролітичних ферментів.
Біотехнологія одержання пектаваморину та пектофоетидину для сільського господарства та харчової промисловості.
продовження
Антибіотики як вторинні метаболіти. Двофазність біосинтезу антибіотиків, технологічниі аспекти. Класифікації антибіотиків.
Загальна характеристика антибіотиків бактеріального походження. Промислові штами–продуценти.
Загальна характеристика антибіотиків актиноміцетного походження. Промислові штами–продуценти.
Загальна характеристика антибіотиків мікроміцетного походження. Промислові штами–продуценти.
Біотехнологія одержання пеніциліну. Характеристика помислових штамів–продуцентів, умов культивування та основних стадій виділення цільового продукту.
Біотехнологія одержання хлортетрацикліну. Характеристика помислових штамів–продуцентів, умов культивування та основних стадій виділення цільового продукту.
«Основи іммунології»
Поняття імунітету. Загальна характеристика його форм.
Клітини імунної системи (мікроцити), їх походження і функції в імунних процесах.
Гуморальні фактори імунітету (система комплементу, цитокіни, антитіла). Загальна характеристика.
Особливості розпізнавання антигену Т- і В-клітинами. Поняття презентації.
Реакція антиген-антитіло та її роль у процесі імунної відповіді.
Переваги генно-інженерних продуцентів цільового імунопродукту.
Поняття генетичного вектора. Класифікація та особливості їхнього застосування при створенні рекомбінантної молекули ДНК.
Прийоми введення рекомбінантної ДНК у клітину-реципієнт.
Методи селекції генетично модифікованих клітин продуцентів.
Виробництво інтерферонів з селезінки ссавців.
«Санітарно-гігієнічний контроль»
Поняття санітарії і гігієни. Завдання санітарної мікробіології. Поняття про патогенність, токсигенність.
Сучасні методи мікробіологічних досліджень.
Вимоги до санітарно-показових мікроорганізмів.
Характеристика і санітарно-показове значення бактерій групи кишечної палички, стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, визначення КМАФАМ.
Характеристика і санітарно-показове значення сульфітредукувальних клостридій, бактерій групи протея, термофілів, бактеріофагів, лістерій у виробництві харчових продуктів.
Санітарно-гігієнічний контроль повітря виробничих приміщень харчових виробництв: методи і принципи відбору проб, визначення загальної кількості сапрофітних бактерій, стафілококів, стрептококів, патогенних мікроорганізмів.
Санітарно-гігієнічний контроль води, що використовується у виробництві харчових продуктів: методи і принципи відбору проб, визначення мікробіологічних показників за ДСТУ.
Санітарно-бактеріологічний контроль змивів з одягу, рук, інвентарю, обладнання у виробництві безалкогольних напоїв. Методи і принципи відбору проб, визначення мікробіологічних показників.
Вимоги до виробничих лабораторій.
Особиста гігієна персоналу.
Харчові інфекції, характеристика збудників харчових інфекцій, протікання цих хвороб та їх профілактика.
Харчові отруєння. Токсикози /ботулізм, стафілококове та стрептококове отруєння, мікотоксикози грибної природи/.
Харчові отруєння. Харчові токсикоінфекції /сальмонельози, отруєння, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами/.
Характеристика збудників харчових отруєнь, хід хвороби та її профілактика.
Харчові отруєння немікробного характеру.
Принципи і методи використання дезинфікувальних засобів у харчовій промисловості.
Вимоги до засобів дезинфекції.
Характеристика основних груп дезинфікувальних засобів, переваги та недоліки.
|