|
Додаток № 6
до наказу Міністерства освіти і
науки України
від 03.12.2013 р. № 1689
БІОЛОГІЯ
програма зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія, 7-11 класи (К.: Перун, 2005) та Біологія, 10-11 класи (Тернопіль, Мандрівець, 2011).
Завданням зовнішнього незалежного оцінювання з біології є:
перевірити відповідність знань та умінь учнів програмним вимогам;
виявити рівень навчальних досягнень учнів;
оцінити ступінь підготовленості випускників загальноосвітніх навчальних закладів до подальшого навчання у вищих навчальних закладах.
Зміст програми зовнішнього незалежного оцінювання структурований за рівнями організації життя й складається з «Вступу» та розділів: «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації життя», «Неклітинні форми життя», «Організмовий рівень організації життя», «Надорганізмові рівні організації життя», «Історичний розвиток органічного світу», які в свою чергу розподілено на теми. В кожній темі визначено обсяг вимог до знань та предметних умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання з біології.
Програма зовнішнього незалежного оцінювання спрямована на виявлення рівня сформованості знань та умінь з шкільного предмета «Біологія» на основі яких учасник зовнішнього незалежного оцінювання зможе:
характеризувати основні біологічні поняття, закономірності, закони та теорії, біологічні явища і процеси;
оперувати поняттями, за потреби пояснення процесів та явищ живої природи, підтверджуючи прикладами з життя та діяльності людини, охорони здоров’я, досягнень біологічної науки;
порівнювати процеси життєдіяльності на різних рівнях організації, (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному, біосферному) та виявляти взаємозв’язки між ними;
встановлювати причинно-наслідкові, функціональні, структурні зв’язки та закономірності у живій природі, класифікувати об’єкти;
виявляти наслідки впливу шкідливих звичок на організм;
застосовувати біологічні знання для аналізу ситуацій, що виникають у різних сферах життя;
виконувати розрахунки із використанням математичного апарату;
застосовувати набуті знання при аналізі біологічної інформації, представленої в різних формах (графічній, табличній, текстовій);
обґрунтовувати висновки.
Назва розділу, теми
|
Знання
|
Предметні уміння та способи навчальної діяльності
|
Вступ
|
Основні ознаки живого. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.
|
Знати основні ознаки живого, рівні організації життя та їх структуру.
Оцінювати значення біологічних знать в житті людини і суспільства.
Розрізняти рівні організації життя
|
Молекулярний рівень організації життя
|
Елементний склад організмів
Неорганічні сполуки в організмах
Органічні сполуки в організмах
|
Класифікація хімічних елементів за їхнім вмістом в організмах (макроелементи, в тому числі органогенні елементи, мікроелементи). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К) та способи усунення їх нестачі.
Поняття про ендемічні хвороби.
Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.
Будова, властивості і функції органічних сполук. Поняття про біополімери та їхні мономери.
Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах живих істот.
Ліпіди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах.
Білки: особливості будови. Амінокислоти, пептиди та поліпептиди. Рівні структурної організації білків. Властивості білків. Денатурація, ренатурація, деструкція білків. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини.
Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип комплементарності. Поняття про ген. РНК та їхні типи. АТФ, поняття про макроергічний зв’язок.
Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди, фітонциди), їх біологічна роль.
|
Знати органогенні елементи та мікроелементи. Оцінювати роль органогенних елементів в побудові молекул білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів.
Застосовувати знання про надлишок або нестачу хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К) для попередження захворювань людини.
Характеризувати біологічну роль води, кисню, йонів Na+, K+, Cl-, Ca2+, Mg2+, PO43-.
Встановлювати взаємозв’язок між фізико-хімічними властивостями та біологічною роллю води.
Визначати межи застосування ферментів в господарській діяльності людини.
Знати функції органічних сполук (ліпідів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот, АТФ) та особливості просторової організації білків. Нуклеїнових кислот, полісахаридів (крохмаль, целюлоза).
Визначати роль хімічних зв’язків в структурній організації макромолекул.
Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації.
Розв’язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад; моделювати процеси реплікації.
Оцінювати значення біологічно активних речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності організмів.
|
Клітинний рівень організації життя
|
Організація клітин
Поділ клітин
Обмін речовин та перетворення енергії
|
Сучасна клітинна теорія.
Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани.
Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, мікротрубочки). Цитоскелет, його функції.
Цитоплазма та її компоненти. Органели.
Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, полірибосоми, клітиний центр, органели руху. Клітинні включення.
Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип людини. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний).
Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний).
Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази.
Мейотичний поділ клітин, його фази. Кон'югація гомологічних хромосом. Кросинговер.
Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми.
Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання.
Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Кодон, антикодон, старт-кодон, стоп-кодони. Транскрипція. Гени (структурні і регуляторні). Екзони, інтрони. Трансляція. Реакції матричного синтезу (реплікація, транскрипція, трансляція).
Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світловій та темновій фазах фотосинтезу. Значення фотосинтезу.
|
Знати основні положення сучасної клітинної теорії.
Розпізнавати механізми транспортування речовин через мембрани.
Порівнювати будову і функції поверхневого апарату клітин тварин, рослин, грибів, бактерій.
Оцінювати роль мембран в клітинній взаємодії.
Характеризувати будову і функції компонентів клітини.
Встановлювати зв’язок між будовою й функціями компонентів клітини.
Розпізнавати клітини та їх компоненти на схематичних малюнках та мікрофотографіях.
Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та реалізації спадкової інформації; значення стабільності каріотипу для існування виду.
Знати особливості організації клітин еукаріотів; особливості організації клітин прокаріотів (поверхневий апарат, нуклеоїд, плазміди, рибосоми, джгутики, пілі).
Порівнювати прокаріотичні й еукаріотичні клітини.
Визначати причини відмінностей у будові клітин прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів).
Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу, мейозу, кросинговеру.
Порівнювати мітотичний й мейотичний поділи клітини.
Розпізнавати (на схемах або схематичних малюнках) клітину на різних фазах мітотичного поділу.
Аналізувати етапи клітинного циклу; фази мітозу й мейозу.
Розпізнавати автотрофні (фото- і хемо-) й гетеротрофні організми.
Пояснювати сутність і значення: асиміляції і дисиміляції; біосинтезу білків і нуклеїнових кислот; гліколізу; бродіння; аеробного дихання; фотосинтезу; вплив умов довкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичному обміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин.
Записувати сумарні рівняння процесів фотосинтезу та дихання.
Порівнювати фотосинтез у про- і еукаріотів, дихання і гліколіз, транскрипцію і реплікацію.
Аналізувати процес фотосинтезу, етапи енергетичного та пластичного обміну.
Моделювати процеси трансляції, транскрипції.
Користуватися таблицею «Генетичний код».
|
Неклітинні форми життя
|
Віруси, пріони, віроїди
|
Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення.
Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна.
Профілактика вірусних захворювань людини.
Роль вірусів у природі та житті людини.
Пріони. Віроїди.
|
Знати особливості будови вірусів; механізми проникнення вірусів в клітини людини, тварин, рослин, бактерій; захворювання людини, які спричиняють віруси (поліомієліт, грип, СНІД, гепатити, енцефаліт, кір, паротит, ГРВІ) та пріони (губчаста енцефалопатія); шляхи зараження вірусами та пріонами.
Оцінювати вплив вірусів на організм хазяїна; роль вірусів в природі й житті людини; перспективи застосування вірусів у біотехнологіях.
Розпізнавати на малюнках і схемах віруси (бактеріофаги; віруси тютюнової мозаїки, грипу, імунодефеціту людини).
Застосовувати знання про особливості вірусів та пріонів для профілактики вірусних та пріонних захворювань.
Порівнювати властивості вірусів, віроїдів і пріонів.
|
Організмовий рівень організації життя
|
Бактерії
|
Загальна характеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, інцистування, обмін спадковою інформацією). Взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Профілактика бактеріальних захворювань.
|
Знати приклади захворювань людини, які спричиняють бактерії (ангіна, дифтерія, туберкульоз, холера, тиф, скарлатина, ботулізм, сальмонельоз).
Розпізнавати бактерії, ціанобактерії на схемах, малюнках, мікрофотографіях.
Виділяти істотні ознаки бактерій, ціанобактерій.
Порівнювати будову та життєдіяльність бактерій та ціанобактерій.
Визначати взаємозв’язки прокаріотів з іншими організмами.
Оцінювати роль прокаріотичних організмів у природі та житті людини; можливості застосування бактерій у біотехнологіях.
Використовувати знання про особливості бактерій для профілактики бактеріальних захворювань.
|
Рослини
Будова рослинного організму.
Процеси життєдіяльності, розмноження та розвиток рослин
Різноманітність рослин
|
Загальна характеристика царства Рослини.
Класифікація рослин. Життєві форми рослин.
Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних рослин. Нижчі та вищі рослини. Тканини багатоклітинних рослин: твірна (меристема), покривна (епідерма (шкірка), корок), основна (запасаюча, повітроносна, асіміляційна), механічна, провідна, їхня будова і функції. Ксилема. Флоема. Судинно-волокнистий пучок.
Вегетативні органи рослин.
Корінь та його функції. Види кореня. Коренева система та її типи (стрижнева, мичкувата). Зони кореня та їх функції. Будова кореня. Видозміни кореня (коренеплоди, бульбокорені, дихальні, опорні, чіпкі, повітряні, корені – присоски), їх біологічне значення. Поняття пікірування.
Пагін та його функції. Будова пагона. Галуження пагона: значення та типи (дихотомічне, моноподіальне, симподіальне). Видозміни пагона (підземні та надземні); видовження та укорочення.
Стебло та його функції. Внутрішня будова дерев’янистого стебла.
Листок його будова та функції. Видозміни листа. Листопад
Брунька – зачаток пагона. Будова бруньки. Різновид бруньок за розташування на пагоні (верхівкова та бічна), за будовою (вегетативні та генеративні).
Генеративні органи покритонасінних рослин: (квітка, насінина, плід).
Квітка – орган статевого розмноження рослин. Будова і функції квітки. Формула квітки. Суцвіття, їх біологічне значення. Типи суцвіть (китиця, початок, головка, кошик, щиток, зонтик, простий колос, складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик).
Насінина та плід: будова і функції. Утворення насінини та плоду. Типи плодів (біб, кістянка, коробочка, стручок, стручечок, сім’янка, зернівка, ягода, яблуко, горіх). Супліддя, їх біологічне значення. Період спокою та умови проростання насінини.
Живлення рослин (мінеральне живлення, повітряне живлення – фотосинтез). Дихання рослин. Транспірація.
Переміщення речовин по рослині. Висхідна та низхідна течії речовин у рослин.
Форми розмноження рослин: статеве і нестатеве. Спори.
Запліднення. Запилення та його способи.
Ріст і розвиток рослин. Поняття про життєвий цикл вищих рослин (чергування поколінь, спорофіт, гаметофіт). Подразливість та рухи рослин. Регуляція процесів життєдіяльності у покритонасінних рослин.
Пристосованість рослин до умов існування.
Зелені водорості: одноклітинні (хлорела, хламідомонада) та багатоклітинні (спірогира, ульва, улотрікс).
Бурі водорості (ламінарія, фукус).
Червоні водорості (філофора, порфіра, кораліна).
Діатомові водорості (навікула, пінулярія). Мохоподібні (політрих, маршанція, сфагнум).
Плауноподібні (селагінела, баранець звичайний, плаун булавовидний). Хвощеподібні (хвощ польовий, хвощ лісовий).
Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія). Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник).
Покритонасінні.
Класифікація покритонасінних рослин. Класи: Однодольні й Дводольні.
Родина Капустяні (Хрестоцвіті) (представники: грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс).
Родина Розові (представники: суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня, смородина).
Родина Бобові (представники: горох, квасоля, соя, конюшина, робінія (біла акація), люцерна).
Родина Пасльонові (представники: петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець); Айстрові (Складноцвіті) (представники: соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка).
Цибулеві (представники цибуля. часник, черемша)
Лілійні (представники тюльпан, проліска, гіацинт, лілія)
Злакові (представники кукурудза, рис, пшениця, жито, овес, очерет, пирій).
Загальна характеристика та особливості поширення рослин різних таксонів.
|
Виділяти істотні ознаки царства Рослини;
Знати основні одиниці класифікації Рослин (відділ, клас, родина, рід, вид).
Розпізнавати за ознаками зовнішньої будови життєві форми рослин.
Оцінювати роль рослин у природі та значення в житті людини.
Розпізнавати: тканини, органи рослин на схемах і малюнках.
Порівнювати вищі та нижчі рослини за організацією тіла.
Аналізувати особливості будови рослин як результат пристосування їх до життя на суходолі; принципи організації багатоклітинних рослин.
Розпізнавати на схемах та малюнках: види коренів, типи кореневих систем, видозміни коренів, зони кореня, елементи внутрішньої будови кореня на поперечному зрізі.
Порівнювати мичкувату та стрижневу кореневі системи.
Визначати взаємозв’язок між будовою та функціями кореня.
Розпізнавати на схемах та малюнках елементи пагона; типи галуження пагона; видозміни пагона.
Визначати біологічне значення видозмін пагона.
Розпізнавати на схемах та малюнках особливості внутрішньої будови стебла.
Встановлювати взаємозв’язок між внутрішньою будовою та функціями стебла.
Розпізнавати на схемах та малюнках елементи зовнішньої та внутрішньої будови листка, типи жилкування та листкорозміщення; прості та складні листки.
Встановлювати взаємозв’язок між внутрішньою будовою та функціями листка
Визначати біологічне значення видозмін листка, листопада.
Розпізнавати на схемах та малюнках елементи будови бруньки; типи бруньок.
Порівнювати генеративну і вегетативну бруньки за будовою і функцією.
Оцінювати біологічне значення бруньок.
Розпізнавати на схемах та малюнках елементи будови квітки; типи суцвіть.
Розрізняти двостатеві, одностатеві й нестатеві квітки; однодомні та дводомні рослини; квітки з простою та подвійною оцвітиною; прості та складні суцвіття.
Встановлювати взаємозв’язок між будовою та функціями частин квітки.
Визначати спосіб запилення за будовою квітки
Знати особливості будови: насінини однодольних та дводольних рослин; різних типів плодів.
Розрізняти сухі (розкривні й нерозкривні) та соковиті; однонасінні та багатонасінні плоди.
Розпізнавати на схемах та малюнках типи плодів.
Визначати спосіб поширення плодів за їх будовою.
Оцінювати значення періоду спокою насінини.
Знати особливості мінерального живлення рослин; фотосинтезу; дихання; транспірації; запліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин; росту; переміщення речовин по рослині.
Розрізняти рухи рослин (тропізми, настії, нутації); форми розмноження рослин; способи вегетативного розмноження (живцювання, щеплення, відводками, кореневими паростками, видозміненими пагонами); висхідну та низхідну течію речовин у рослин.
Визначати закономірності процесів життєдіяльності рослин; особливості пристосувань рослин до наземного, водного та паразитичного способу життя.
Пояснювати значення подвійного запліднення у покритонасінних рослин; біологічне значення вегетативного розмноження, запилення, фотосинтезу, дихання, транспірації.
Оцінювати вплив добрив на ріст і розвиток рослин; роль фітогормонів (ауксинів, цитокинінів, гиббереллинів, абсцизової кислоти) у регуляції життєвих функцій багатоклітинних рослин.
Знати істотні ознаки рослин наведених таксонів; органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії).
Визначати особливості будови та процесів життєдіяльності водоростей, вищих спорових рослин, голонасінних та покритонасінних рослин; особливості будови рослин класів Однодольні та Дводольні, родин Капустяні (Хрестоцвіті), Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові (Складноцвіті), Лілійні, Цибулеві, Злакові; причини, що зумовлюють панування покритонасінних рослин у сучасній флорі та поширення рослин різних таксонів на земній кулі.
Розпізнавати на малюнках та схемах представників різних відділів рослин.
Розрізняти: представників різних систематичних груп (відділів, родин, класів покритонасінних з числа наведених) рослин за ознаками зовнішньої будови.
Пояснювати необхідність створення природоохоронних територій.
Порівнювати рослини різних систематичних груп.
Оцінювати значення рослин у природі та житті людини.
|
|