3
|
Тема 4. Розмноження організмів
Нестатеве розмноження організмів.
Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин.
|
Учень (учениця):
називає:
- способи розмноження організмів;
наводить приклади:
- вегетативного розмноження у тварин і рослин;
характеризує:
- нестатеве і статеве розмноження організмів;
- будову статевих клітин;
- біологічні й соціальні аспекти регуляції
розмноження у людини;
пояснює:
- значення статевих клітин в забезпеченні
безперервності існування виду;
- біологічне значення нестатевого розмноження;
порівнює:
- статеве і нестатеве розмноження;
робить висновок:
- про значення розмноження для існування виду.
|
Лабораторні роботи
№ 1. Будова статевих клітин.
|
7
|
Тема 5. Закономірності спадковості
Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень.
Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Взаємодія генів.
|
Учень (учениця):
називає:
- методи генетичних досліджень;
наводить приклади:
- взаємодії генів;
формулює означення понять:
- "генотип", "фенотип", "домінантний стан ознаки",
"рецесивний стан ознаки", "алельні гени",
"гомозигота", "гетерозигота";
характеризує:
- закони Г. Менделя;
- основні положення хромосомної теорії спадковості;
- особливості успадкування при зчепленні генів;
порівнює:
- гомозиготи і гетерозиготи;
застосовує знання:
- законів генетики для складання схем схрещування;
- розв’язування типових задач з генетики
(моно- і дигібридне схрещування);
- для оцінки спадкових ознак у родині і планування
родини.
|
Практичні роботи
№ 1. Розв’язування типових задач з генетики (моно- і дигібридне схрещування).
|
4
|
Тема 6. Закономірності мінливості
Комбінативна мінливість.
Мутаційна мінливість.
Види мутацій. Мутагени.
Модифікаційна мінливість.
|
Учень (учениця):
називає:
- форми мінливості;
- причини модифікаційної мінливості;
- мутагенні фактори;
- типи мутацій;
наводить приклади:
- спадкової мінливості;
- неспадкової мінливості;
- мутацій;
характеризує:
- комбінативну мінливість;
- мутаційну мінливість,
- модифікаційну мінливість;
- норму реакції;
пояснює:
- значення спадкової мінливості;
- значення неспадкової мінливості;
порівнює:
- модифікаційну та мутаційну мінливість;
застосовує знання:
- про мутагени для обґрунтування заходів захисту від
впливу мутагенних факторів.
|
Лабораторні роботи
№ 2. Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.*
№ 3. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.
|
6
|
Тема 7. Генотип як цілісна система
Основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів.
Генетика людини.
Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.
Химерні та трансгенні організми.
Генетичні основи селекції організмів. Основні напрямки сучасної біотехнології.
|
Учень (учениця):
називає:
- завдання сучасної біотехнології;
- методи селекції;
наводить приклади:
- речовин (продукції), які одержують методами генної
інженерії;
характеризує:
- функції генів;
- напрямки сучасної біотехнології;
пояснює:
- значення генотипу і умов середовища для
формування фенотипу;
- значення медико-генетичного консультування;
- можливості профілактики спадкових хвороб людини;
- можливості використання трансгенних організмів;
обґрунтовує:
- необхідність обережного ставлення до використання
продуктів, що виробляються генетично
модифікованими організмами;
порівнює:
- класичні методи селекції з біотехнологічними;
застосовує знання:
- для оцінки можливих позитивних і негативних
наслідків застосування сучасних біотехнологій;
|
6
|
Тема 9. Індивідуальний розвиток організмів
Запліднення. Перiоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.
Діагностування вад розвитку людини та їх корекція.
Життєвий цикл у рослин і тварин.
Ембріотехнології.
Клонування.
|
Учень (учениця):
називає:
- періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів;
- критичні періоди розвитку людини;
- гіпотези старіння людини;
наводить приклади:
- застосування ембріотехнологій;
характеризує:
- запліднення у тварин і рослин;
- етапи онтогенезу у рослин і тварин;
- ембріогенез хордових тварин;
- постембріональний розвиток тварин;
- типи росту та його регуляцію;
пояснює:
- значення штучного запліднення;
- біологічні основи контрацепції;
- вплив зовнішніх умов на формування, ріст та
розвиток організму;
- процеси старіння;
застосовує знання:
- про вплив умов життя матері й батька на розвиток
зародка і плода для підготовки до народження
дитини;
- для оцінки можливих позитивних і негативних
наслідків клонування організмів;
робить висновок:
- про роль спадковості й факторів зовнішнього
середовища в онтогенезі.
|
Лабораторні роботи
№ 4. Ембріогенез хордових.*
|
|
Розділ ІV. Надорганізмові рівні організації живої природи
|
10
|
Тема 1. Популяція. Екосистема. Біосфера.
Популяція. Характеристика популяцій. Статева і вікова структура популяції. Фактори, які впливають на чисельність популяції.
Екологічні чинники. Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. Біологічні адаптивні ритми організмів.
Угруповання та екосистеми. Склад і структура угруповань. Взаємодії організмів в екосистемах.
Різноманітність екосистем. Розвиток і зміни екосистем.
Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем.
Загальна характеристика біосфери. Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Роль живих організмів у біосфері. Біомаса. Вплив діяльності людини на стан біосфери. Збереження біорізноманіття.
Охорона біосфери.
|
Учень (учениця):
називає:
- надорганізмові системи;
- основні характеристики популяції;
- екологічні фактори;
наводить приклади:
- угруповань, екосистем;
- пристосованості організмів до умов середовища;
- подібності у пристосуванні різних видів до
однакових умов середовища;
- ланцюгів живлення;
характеризує:
- середовища існування організмів;
- екологічні фактори;
- добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми
організмів;
- структуру і функціонування надорганізмових
систем;
- взаємодію організмів в екосистемах;
- ланцюги живлення;
- правило екологічної піраміди;
- іосферу, функціональні компоненти та її межі;
- поняття про ноосферу;
пояснює:
- основні закономірності дії екологічних факторів на
живі організми;
- шляхи пристосування організмів до умов існування;
- зв’язки між організмами в екосистемі;
- роль організмів (продуцентів, консументів,
редуцентів) і людини в штучних і природних
екосистемах;
- значення колообігу речовин у збереженні
екосистем;
- роль заповідних територій у збереженні
біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;
порівнює:
- різні середовища життя;
- природні та штучні екосистеми;
застосовує знання:
- про особливості функціонування популяцій,
екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх
охорони;
- для проектування дій у справі охорони природи;
- для прогнозування наслідків впливу людини на
екосистеми;
- для визначення стратегії й тактики своєї поведінки
в сучасних умовах навколишнього середовища;
робить висновок:
- про цілісність і саморегуляцію живих систем;
- про роль біологічного різноманіття, регулювання
чисельності видів, охорони природних угруповань
для збереження рівноваги у біосфері.
|
Демонстрування: колекцій, гербарних матеріалів, живих об’єктів, які ілюструють вплив різних екологічних факторів на рослини і тварини; моделей екосистем; фільмів про охорону природи.
Практичні роботи
№ 2. Розв’язування задач з екології.
|
|
Розділ V. Історичний розвиток органічного світу
|
7
|
Тема 1. Основи еволюційного вчення
Становлення еволюційних поглядів.
Основні положення синтетичної гіпотези еволюції. Природний добір. Вид, видоутворення. Мікроеволюція. Адаптації як результат еволюційного процесу.
Макроеволюційний процес.
Сучасні уявлення про фактори еволюції.
|
Учень (учениця):
називає:
- докази еволюції;
- результати еволюції;
наводить приклади:
- внутрішньовидової, міжвидової боротьби за
існування;
- форм природного добору;
- адаптацій організмів до умов середовища;
формулює означення понять:
- "конвергенція", "дивергенція", "паралелізм"
характеризує:
- різні погляди на еволюцію;
- передумови розвитку еволюційного вчення;
- основні положення еволюційного вчення
Ч. Дарвіна;
- рушійні сили еволюції;
- природний добір, його види;
- основні положення синтетичної гіпотези еволюції;
- популяцію як елементарну одиницю еволюції;
- критерії виду;
- способи видоутворення;
- елементарні фактори еволюції;
пояснює:
- різноманіття адаптацій організмів як результат
еволюції;
порівнює:
- штучний і природний добір,
- географічне і екологічне видоутворення;
|
Практичні роботи
№ 3. Порівняння природного і штучного добору.
|
4
|
Тема 2. Історичний розвиток і різноманітність органічного світу
Гіпотези виникнення життя на Землі. Еволюція одноклiтинних та багатоклітинних організмів. Перiодизація еволюційних явищ. Поява основних груп організмів на Землі та формування екосистем.
Система органічного світу як відображення його історичного розвитку.
|
Учень (учениця):
називає:
- таксономічні одиниці;
- ери, періоди розвитку Землі;
характеризує:
- різні погляди на виникнення життя на Землі;
- гіпотези походження еукаріотів;
- еволюційні події в протерозойську, палеозойську,
мезозойську та кайнозойську ери;
робить висновок:
- про ускладнення тваринного і рослинного світу в
процесі еволюції;
- про єдність органічного світу.
|
Демонстрування: скам’янілостей, відбитків, викопних решток рослин і тварин, фільмів, діафільмів, схем.
|
1
|
Узагальнення курсу
Основні властивості живих систем.
Можливості й перспективи застосування досягнень біології у забезпеченні існування людства.
|
Учень (учениця):
називає:
- властивості живих систем;
наводить приклади:
- властивостей живого, що характерні для різних
рівнів організації живої природи;
- використання біологічних знань у власному житті і
в забезпеченні існування людства;
характеризує:
- властивості живих систем;
застосовує знання:
- для оцінки моральних і соцiальних аспектів
біологічних досліджень.
|