|
|
Скачати 476.64 Kb.
|
|
8. За забезпеченістю: а) забезпечені (товарними документами, векселями, цінними паперами, нерухомістю та ін.); б) бланкові — під зобов'язання боржника (соло-вексель із одним підписом). 9. За формою надання кредиту: а) кредити, що надаються у готівковій формі, зачислювані на рахунок і в розпорядження боржника; б) акцептні — при акцепті тратти імпортером або банком; в) депозитні сертифікати; г) облігаційні позики; д) консорціальні кредити. 6.4. Світовий ринок позичкових капіталів. Світовий ринок позикових капіталів (СРПК) – це сфера обороту боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника; також це сукупність попиту та пропозиції на позичковий капітал позичальників і кредиторів різних країн. Слід зазначити, що сутність СРПК можна розглядати із позиції функціонального підходу та із позиції інституційного підходу. Так, з функціональної точки зору міжнародний ринок позикових капіталів – це система ринкових відносин, що забезпечують акумуляцію та перерозподіл позикового капіталу між країнами з метою забезпечення безперервності та рентабельності процесу відтворення; з позиції інституційного підходу – сукупність кредитно-фінансових установ, через які відбувається ринковий рух позикового капіталу між країнами залежно від попиту та пропозиції на нього [11]. Основна мета СРПК – акумуляція та перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників. Міжнародний ринок позикових капіталів складається із двох головних сегментів: міжнародного кредитного ринку, тобто ринку банківських позикових капіталів; міжнародного ринку боргових цінних паперів, переважно міжнародного ринку облігацій. Світовий кредитний ринок - специфічна сфера міжнародного руху позикового капіталу між країнами на умовах зворотності та сплати відсотка, де формуються попит та пропозиція на позиковий капітал [8]. На міжнародному ринку боргових цінних паперів обертаються фінансові інструменти, які засвідчують боргові відносини між кредитором і позичальником. Крім найбільш типового боргового інструмента – облігацій, сюди відносять і ринок середньострокових нот і деякі інші цінні папери. У структуру міжнародного ринку позикових капіталів входить оборот короткострокових боргових зобов'язань (строк погашення від 1 дня до 1 року) і довгострокових боргових зобов'язань (строк погашення понад 1 рік). Банк міжнародних розрахунків (Базель) виділяє такі специфічні види діяльності в сфері міжнародних кредитних операцій: Позички та кредити, надані банками один одному як усередині країни, так і за її межами. Позички та кредити, надані небанківськими установами як усередині країни, так і за її межами. Міжбанківське повторне депонування (операції з євровалютами та діяльність на офшорних банківських ринках). Світовий ринок позикових капіталів характеризується наступними особливостями [8]: величезні масштаби; відсутність географічних кордонів; цілодобове проведення операцій; використання провідних валют, а також євро з 1999 р.; учасники угод - першокласні банки, кредитно-фінансові інститути з високим рейтингом; доступ на ці ринки мають в основному першокласні позичальники або позичальники під солідну гарантію; специфічні міжнародні процентні ставки типу ЛІБОР (лондонська ставка пропозиції по міжбанківських депозитах), ПІБОР, СІБОР; стандартизація та високий ступінь інформаційних технологій безпаперових операцій на базі використання ЕОМ; диверсифікованість сегментів ринку та інструментів угод; застосування інструментів хеджування [8] Інституціональна структура СРПК відображає відносини між професійними фінансовими посередниками, позичальниками та кредиторами різних країн. Суб'єкти СРПК: Професійні посередники: транснаціональні банки, фінансові компанії, фондові біржі, кредитно-фінансові установи. Серед професійних посередників СРПК виділяють Рейтингові агентства, які надають інформацію про кредитні рейтинги. Застосування рейтингів є однією з вимог Базельського комітету банківського нагляду, згідно з якою обсяг резервних відрахувань банку має відповідати кредитному рейтингу позичальника [17]. На сьогодні на світовому та національному ринках успішно працюють більш ніж 10 рейтингових агентств, серед яких особливе місце займають: Moody’s Investors Service, Standard &Poor’s Corporation, Fitch IBCA (міжнародні агентства); Japan Credit Rating Agency та Nippon Investor Services (японські національні рейтингові агентства); Canadian Bond Rating Service (канадське рейтингове агентство); CRISIL та ICRA (індійські агентства); PEFINDO (індонезійське); Dominition Bond Rating Service [17]. Огляд трактувань сутності рейтингу [17].
Відмінності у визначеннях рейтингу зумовлені різними об’єктами, які проходять процедуру рейтингування у відповідних рейтингових агентствах [17]. Предметом аналізу в рейтингуванні Moody’s є ймовірність невиконання емітентом власних зобов'язань за різними видами цінних паперів, а також ймовірність неплатежу за борговими цінними паперами протягом всього терміну їх обертання. Відповідно, об’єктом рейтингування в даному агентстві є суб’єкти господарювання, які здійснюють емісію боргових зобов'язань (облігацій). При цьому Moody’s Investors Service у своїх довгострокових кредитних рейтингах оцінює не лише ймовірність неплатежу, алі і його розмір, розрахований у відсотках до номіналу [17]. Більш широким є коло об’єктів оцінювання в практиці рейтингового агентства Standard & Poor’s, яке, крім кредитного рейтингу зобов'язань, виділяє також загальний кредитний рейтинг суб’єкта господарювання (у термінології агентства – кредитний рейтинг емітента), який не враховує випущені чи підготовлені до випуску цінні папери. Проте, незважаючи на дане розмежування, практика з оцінки даного рейтингу в агентстві фактично відсутня [17]. На відміну від наведених вище підходів зазначених рейтингових агентств, рейтингове агентство ІВСА спеціалізується на рейтингуванні банків та фінансових інститутів, що знайшло відображення і у його трактуванні поняття [17]. Класифікація кредитних рейтингів здійснюється за різноманітними ознаками [17]. Класифікація типів кредитних рейтингів [17]
Як правило, в основу методики рейтингування закладається класифікація рейтингів за строками обігу. Довгострокові рейтинги застосовуються для рейтингування облігацій та інших боргових зобов'язань, що приносять фіксований дохід, а також для закладних цінних паперів, середньострокових і довгострокових банківських депозитів та оцінюються за символьною шкалою. Шкала кредитних рейтингів найбільших рейтингових агентств [17], [18]
Найбільш розповсюдженою є шкала, запропонована Moody’s Investors Service, яка була запозичена деякими іншими агентствами. Як бачимо, вона дещо відрізняється від інших. Порівняно з методиками Standard & Poor’s та Fitch IBCA вона передбачає менший рівень прийнятного ризику, але є більш деталізованою в якісних оцінках, ніж методика Duff & Phelps. З метою більш детального визначення ступеня ризику деякі рейтингові агентства застосовують систему додаткових позначень рейтингових категорій у межах окремих класів [17]. Градація рейтингу всередині певного класу [1]
Дана система додаткових позначень використовується для обґрунтування періодичності моніторингових заходів. Так, наприклад, Standard & Poor’s для облігацій з рейтингом більше “А–” проводить перегляд раз на 3 роки, для облігацій з рейтингом від “ВВВ+” до “ВВВ” – раз на 2 роки, нижче “ВВВ” – один раз на рік, за винятком особливих випадків з суттєвими змінами в стані емітента протягом року. Емітенти, для яких під час моніторингу були виявлені обставини, що вимагають зміни рейтингу, заносяться до спеціальних переліків (наприклад, список CreditWatch в агентстві Standard & Poor’s та Watchlist в агентстві Moody’s Investors Service) [17]. Особливе місце в рейтингуванні займають рейтингові прогнози. Рейтинговий прогноз – це оцінка можливих змін рейтингу в майбутньому. Він може бути середньо- і довгостроковим. Проте слід зазначити, що рейтинговий прогноз лише показує можливий напрямок зміни рейтингу, але не тягне за собою цю зміну. Агентство Standard & Poor’s при здійсненні прогнозів виділяє п’ять категорій тенденцій: позитивну, негативну, стабільну, невизначену (коли можливі будь-які зміни) та несуттєву. Короткострокові рейтинги використовуються для рейтингування комерційних паперів, короткострокових банківських депозитів і інших інструментів грошового ринку. Основна відмінність короткострокових рейтингів полягає в тому, що вони показують загальну здатність емітента погасити короткострокові незабезпечені зобов’язання незалежно від валюти випуску і ринку, на якому вони були емітовані. Цей вид рейтингів має різні варіанти символьного кодування [17]. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||