Про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і


Скачати 188.63 Kb.
НазваПро акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і
Дата29.03.2013
Розмір188.63 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Банк > Документи


Проект

Затверджено

постановою Кабінету Міністрів України

від ______________ № ______

ПОЛОЖЕННЯ

про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і

спеціальностей у навчальних закладах
Загальна частина
1. Дія цього Положення поширюється на вищі навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування, що здійснюють підготовку (перепідготовку) фахівців за певними напрямами підготовки та спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів на підставі ліцензій МОН.

Дія цього Положення також поширюється на вищі професійні училища та центри професійно-технічної освіти, які здійснюють підготовку та перепідготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на підставі ліцензій МОН.

2. Акредитація – процедура надання навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, матеріально-технічного, навчально-методичного й інформаційного забезпечення.

Державні вимоги щодо акредитації напряму підготовки, спеціальності, навчального закладу визначають нормативи кадрового, матеріально-технічного, навчально-методичного й інформаційного забезпечення навчальних закладів, вимоги щодо якості підготовки фахівців, результатів освітньої діяльності тощо. Державні вимоги щодо акредитації затверджуються МОН.

3. Рішення щодо акредитації, відмови в акредитації та анулювання сертифіката про акредитацію приймається МОН на підставі рішення Державної акредитаційної комісії (далі – ДАК).

4. Акредитованим за певним рівнем може бути визнаний вищий навчальний заклад, який проводить підготовку (перепідготовку) фахівців:

1) за кількома напрямами, не менше ніж дві третини спеціальностей яких акредитовано за відповідним рівнем;

2) за спеціальностями одного напряму, акредитованими за цим же рівнем.

5. Вищий навчальний заклад може бути акредитований:

1) за І та ІІ рівнями, якщо не менше ніж дві третини напрямів підготовки, спеціальностей, за якими здійснюється підготовка (перепідготовка) у вищому навчальному закладі, акредитовані за відповідним рівнем;

2) за IІІ рівнем, якщо не менше ніж дві третини напрямів підготовки, спеціальностей, за якими здійснюється підготовка (перепідготовка) у вищому навчальному закладі, акредитовані за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста або магістра та показники його навчальної і наукової діяльності відповідають державним вимогам щодо акредитації, а також:

- за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, не менше, ніж 15 відсотків від загальної чисельності науково-педагогічних працівників, які працюють у навчальному закладі за основним місцем роботи;

- за останні 5 років видано монографій чи опубліковано наукових статей у фахових виданнях, у вітчизняних фахових журналах та наукових журналах з імпакт-фактором, отримано патентів чи свідоцтв про авторські права не менше, ніж 30 відсотків від загальної чисельності науково-педагогічних працівників, які працюють у навчальному закладі за основним місцем роботи;

- впродовж звітного періоду МОН не приймалося рішення про анулювання ліцензій або сертифікатів про акредитацію;

3) за IV рівнем, якщо не менше, ніж дві третини напрямів підготовки, спеціальностей, за якими здійснюється підготовка (перепідготовка) у вищому навчальному закладі, акредитовані за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра та показники його навчальної і наукової діяльності відповідають державним вимогам щодо акредитації, а також:

- за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, не менше, ніж 20 відсотків від загальної чисельності науково-педагогічних працівників, які працюють у навчальному закладі за основним місцем роботи;

- за останні 5 років видано монографій чи опубліковано наукових статей у фахових виданнях, у рейтингових вітчизняних журналах та наукових журналах з імпакт-фактором, отримано патентів чи свідоцтв про авторські права не менше, ніж 50 відсотків від загальної чисельності науково-педагогічних працівників, які працюють у навчальному закладі за основним місцем роботи;

- показники діяльності його аспірантури або докторантури перебувають на рівні, не нижче від середнього для даної галузевої групи або типу вищого навчального закладу;

- впродовж звітного періоду МОН не приймалося рішення про анулювання ліцензій або сертифікатів про акредитацію;

- випускові кафедри очолюють доктори наук (професори) й у складі кафедр є доктори наук за фахом, які працюють у даному навчальному закладі за основним місцем роботи;

- у навчальному закладі відкрито аспірантуру не менше ніж за трьома спеціальностями;

- у навчальному закладі створено спеціалізовану вчену раду (ради) не менше ніж за трьома спеціальностями.

6. Документом, що засвідчує рішення про акредитацію, є сертифікат про акредитацію напряму підготовки, спеціальності та/або вищого навчального закладу. Зразок сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності та навчального закладу та додатка до нього (далі – сертифікат про акредитацію) затверджує МОН.

За результатами акредитації напрямів підготовки, спеціальностей у відокремлених структурних підрозділах навчальних закладів, дані про відокремлений структурний підрозділ вносять до сертифіката про акредитацію базового навчального закладу. Відокремленим структурним підрозділам видається копія сертифіката про акредитацію базового навчального закладу, завірена МОН.

Порядок оформлення, видачі, зберігання та обліку сертифікатів про акредитацію, їх дублікатів затверджується МОН.

7. Рівень акредитації вищого навчального закладу змінюється на підставі результатів акредитації.

8. Фінансування державного і комунального вищого навчального закладу здійснюється залежно від рівня його акредитації, який підтверджується сертифікатом про акредитацію вищого навчального закладу.

Вищий навчальний заклад, який отримав ліцензію на підготовку (перепідготовку) фахівців з окремих напрямів підготовки (спеціальностей) за освітньо-кваліфікаційними рівнями більш високого рівня акредитації, фінансується за тим рівнем акредитації, який підтверджено сертифікатом про акредитацію вищого навчального закладу.

Зміна умов оплати праці, стипендіального забезпечення тощо у зв’язку зі зміною рівня акредитації з ІІ на ІІІ відбувається після акредитації вищого навчального закладу за ІІІ рівнем з нового навчального року наступного бюджетного періоду.

9. Термін дії сертифіката про акредитацію для вищих навчальних закладів, що мають статус національного, становить до 7 років, інших – до 5 років.

При акредитації напряму підготовки, спеціальності чи вищого навчального закладу для навчальних закладів, які мають чинний сертифікат відповідності вимогам ISO 9001 на систему управління якістю, термін дії сертифіката про акредитацію може бути збільшений на два роки. При цьому МОН визнаються сертифікати відповідності, які видані органами сертифікації систем управління якістю, акредитованими Національним агентством України з акредитації або призначеними Держспоживстандартом України.

10. За результатами акредитації напрямів підготовки та спеціальностей МОН приймає рішення щодо продовження терміну дії ліцензії на час дії сертифіката про акредитацію відповідного напряму підготовки, спеціальності. Відмова в акредитації або анулювання сертифіката про акредитацію є підставою для прийняття МОН рішення про анулювання ліцензії та припинення освітньої діяльності.
Процедура акредитації
11. Навчальний заклад, що повинен пройти процедуру акредитації, не пізніше як за 5 місяців до закінчення терміну навчання, а при повторній акредитації – строку дії сертифіката про акредитацію, звертається до ДАК із заявою про проведення попередньої експертизи.

Процедура акредитації навчального закладу та чергової акредитації напряму підготовки, спеціальності здійснюється протягом навчального року перед закінченням терміну дії сертифіката.

Акредитація напряму підготовки, спеціальності у відокремлених структурних підрозділах здійснюється у такому ж порядку, як і для базового навчального закладу.

Акредитація у відокремлених структурних підрозділах, що діють за межами України, проводиться з урахуванням законодавства країн, у яких знаходяться ці підрозділи.

12. Процедура акредитації напрямів підготовки та спеціальностей передбачає комплексне оцінювання всіх видів діяльності навчального закладу та його структурних підрозділів (інститутів, факультетів, відділень тощо), в яких здійснюються підготовка фахівців з внесених на акредитацію напрямів підготовки та спеціальностей.

За ініціативою навчального закладу може здійснюватись одночасна повторна акредитація напрямів підготовки та спеціальностей у межах однієї галузі знань (далі – одночасна повторна акредитація). Напрями підготовки або спеціальності можуть бути внесені на одночасну повторну акредитацію незалежно від закінчення терміну дії сертифіката про акредитацію.

13. ДАК спільно з МОН створює експертну комісію і скеровує її до навчального закладу протягом 30 днів з моменту отримання заяви навчального закладу ДАК.

МОН затверджує положення про експертну комісію, порядок проведення попередньої експертизи і розробляє нормативно-методичне забезпечення діяльності експертних комісій.

14. При проведенні акредитаційної експертизи експертна комісія:

- встановлює відповідність освітньої діяльності навчального закладу Ліцензійним умовам надання освітніх послуг у сфері вищої освіти та державним вимогам щодо акредитації, вимогам п.5 цього Положення;

- оцінює якість підготовки студентів (курсантів, слухачів тощо) за напрямом підготовки, спеціальністю, що акредитується;

- визначає ефективність внутрішньої системи управління якістю освіти (у разі відсутності сертифіката на систему управління якістю);

- оцінює думку студентів щодо якості навчальних програмам та умов навчання;

- оцінює наявність та ефективність функціонування органів студентського самоврядування (у випадку акредитації навчального закладу або одночасної повторної акредитації);

- аналізує зауваження (приписи) контролюючих державних органів, претензій юридичних і фізичних осіб щодо освітньої діяльності навчального закладу та стан виконання заходів щодо їх усунення.

15. Термін роботи експертної комісії безпосередньо у навчальному закладі не повинен перевищувати десяти робочих днів.

16. За результатами перевірки експертна комісія складає попередній експертний висновок щодо акредитації напряму підготовки, спеціальності чи навчального закладу в останній день роботи експертної комісії, ознайомлює з ним керівника навчального закладу.

Висновок складається в трьох примірниках – по одному для навчального закладу, ДАК та МОН. Комісія впродовж 7 днів з дня підписання попереднього експертного висновку передає в ДАК і МОН по одному примірнику попереднього експертного висновку, ще один примірник залишається у навчальному закладі.

17. Навчальний заклад протягом 7 днів з дня отримання попереднього експертного висновку звертається до МОН із заявою про проведення акредитаційної експертизи.

До заяви додаються:

1) копії ліцензії на надання освітніх послуг;

2) копії сертифікатів про акредитацію (при черговій акредитації);

3) звіт про діяльність за напрямом підготовки чи спеціальністю або навчального закладу, що акредитуються, за період з часу отримання ліцензії або за період, який пройшов з часу попередньої акредитації.

Структуру та зміст звіту визначає МОН.

Звіт повинен бути схвалений вченою (педагогічною) радою навчального закладу та оприлюднений в порядку, визначеному МОН;

4) копії висновків за результатами ліцензування (при першій акредитації) або попередньої акредитації (при черговій або повторній акредитації);

5) копії сертифікатів на систему управління якістю (за наявності).

Заява із додатками формується в акредитаційну справу, яка подається до МОН пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою навчального закладу.

18. МОН після одержання заяви навчального закладу і акредитаційної справи долучає до неї попередній експертний висновок і у 20-денний термін проводить аналіз документів на відповідність чинному законодавству, результати якого разом з акредитаційною справою передає до ДАК.

19. ДАК у двомісячний термін розглядає і аналізує акредитаційну справу на відповідність державним вимогам щодо акредитації напряму підготовки, спеціальності чи навчального закладу і ухвалює рішення про акредитацію або про відмову в акредитації.

20. МОН на підставі рішення ДАК у 15-денний термін з дня його ухвалення приймає остаточне рішення про акредитацію або відмову в акредитації.

Рішення МОН набуває чинності з дня його прийняття.

21. Рішення про відмову в акредитації приймається, якщо:

1) хоча б один із показників діяльності не відповідає Ліцензійним умовам надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, державним вимогам, встановленим МОН, щодо акредитації напряму підготовки, спеціальності та/або вищого навчального закладу, вимогам п.5 цього Положення;

2) з моменту одержання ліцензії (сертифіката) в освітній діяльності вищого навчального закладу виявлено порушення чинного законодавства, що не ліквідовані на час акредитації;

3) у поданих на акредитацію матеріалах виявлено інформацію, що не відповідає дійсності;

4) у випадку невідповідності акредитаційної справи вимогам, встановленим п. 17 цього Положення;

5) порушення навчальним закладом термінів, встановлених п.п. 11 і 17 цього Положення.
Права та обов’язки акредитованого навчального закладу
22. Навчальний заклад після прийняття МОН рішення про акредитацію напряму підготовки, спеціальності має право:

1) на продовження терміну дії ліцензії на термін дії сертифіката про акредитацію в межах вказаних у ньому обсягів підготовки;

2) одержати сертифікат про акредитацію напряму підготовки, спеціальності;

3) видавати випускникам, які навчалися за акредитованим напрямом підготовки чи спеціальністю, документи про вищу освіту державного зразка в межах встановленого обсягу підготовки;

4) проводити перепідготовку за акредитованою спеціальністю у межах визначеного ліцензованого обсягу.

23. Вищі навчальні заклади після прийняття МОН рішення про їх акредитацію за III-IV рівнем акредитації мають право бути включеними до державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, а також до переліку наукових установ та вищих навчальних закладів, яким надається бюджетне фінансування для провадження наукової та науково-технічної діяльності.

24. Навчальний заклад зобов’язаний письмово повідомляти МОН про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про проведення акредитаційної експертизи. У випадку виникнення таких змін навчальний заклад зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати до МОН відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

25. МОН на підставі документів, поданих навчальним закладом, може прийняти рішення про акредитацію, відмову в акредитації або анулювання сертифіката про акредитацію.
Оскарження рішень щодо акредитації
26. Навчальний заклад має право оскаржити рішення МОН щодо акредитації протягом 10 днів з дня його прийняття.

Після закінчення встановленого терміну апеляція до розгляду не приймається.

27. МОН для розгляду апеляції утворює апеляційну комісію, яка готує рекомендації на чергове засідання ДАК.

Якщо розгляд апеляції потребує додаткової експертизи безпосередньо у навчальному закладі, відшкодування витрат на проведення такої експертизи здійснюється за рахунок навчального закладу, що звернувся із апеляцією, в порядку, встановленому МОН.

28. Рішення щодо акредитації можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Анулювання сертифіката про акредитацію
29. Невиконання або порушення навчальним закладом вимог законодавства, ліцензійних умов і правил освітньої діяльності, подання та розповсюдження недостовірної інформації щодо її здійснення є підставою для анулювання сертифіката про акредитацію.

Анулювання сертифіката про акредитацію напряму підготовки, спеціальності є підставою для позбавлення навчального закладу права на провадження освітньої діяльності за відповідним напрямом, спеціальністю та анулювання ліцензії на надання освітніх послуг.

30. Підставами для анулювання сертифіката про акредитацію є:

акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про проведення акредитаційної експертизи;

акт про порушення навчальним закладом ліцензійних умов та/або законодавства у сфері освітньої діяльності;

рішення про скасування державної реєстрації навчального закладу;

акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов та/або законодавства у сфері освітньої діяльності;

акт про відмову та/або створення перешкод навчальним закладом при проведенні перевірки уповноваженим органом;

акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих навчальним закладом для акредитації;

акт про встановлення факту внесення будь-яких виправлень в сертифікаті про акредитацію;

акт про виявлені порушення вимог законодавства, ліцензійних умов і правил освітньої діяльності, державних вимог щодо акредитації та/або вимог п.5 цього Положення;

31. ДАК здійснює попередній розгляд питання про анулювання сертифіката про акредитацію протягом десяти робочих днів з дати отримання відповідних документів від органів, що здійснюють контроль за дотриманням навчальними закладами ліцензійних умов і законодавства у сфері освіти.

Розгляд питань про анулювання сертифіката про акредитацію здійснюється на черговому засіданні ДАК з обов’язковим запрошенням представників навчального закладу.

32. МОН на підставі рішення ДАК приймає рішення про анулювання сертифіката про акредитацію протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідного рішення ДАК.

Рішення МОН про анулювання сертифіката про акредитацію набирає чинності з дня його прийняття.

Рішення МОН надсилається навчальному закладу протягом 5 днів з дня його прийняття.

33. Рішення про анулювання сертифіката про акредитацію може бути оскаржено у судовому порядку.
Громадська акредитація
34. Громадська акредитація передбачає громадське визнання відповідності підготовки (перепідготовки) фахівців стандартам певної професійної спільноти та/або вимогам ринку праці.

35. Громадська акредитація може проводитись акредитаційними агентствами, утвореними громадськими організаціями, які не фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

МОН встановлює порядок громадської акредитації та вимоги до акредитаційних агентств.
Фінансування проведення акредитації
36. Відшкодування витрат за проведення попередньої експертизи та акредитаційної експертизи здійснюється навчальним закладом у порядку та розмірах, встановлених МОН.

37. Плата за видачу сертифіката про акредитацію справляється в розмірах:

за спеціальність освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст – у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, що діє на момент видачі сертифіката про акредитацію;

за напрям підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра – у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, що діє на момент видачі сертифіката про акредитацію;

за спеціальність освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра – у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, що діє на момент видачі сертифіката про акредитацію.

Плата за видачу сертифіката про акредитацію вноситься навчальним закладом на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування надходжень за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду Державного бюджету» плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів (код бюджетної класифікації доходів 14060200, символ звітності 069).


Відповідальність за порушення цього Положення
38. До навчальних закладів за провадження діяльності у сфері освіти без ліцензії та сертифіката про акредитацію застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

39. Шкода, заподіяна навчальним закладом учасникам навчально-виховного процесу через:

порушення законодавства у сфері освіти, у тому числі шляхом здійснення освітньої діяльності без ліцензії та/або сертифіката про акредитацію;

не виконання вимог законодавства у сфері освіти, наслідком якого є анулювання сертифіката про акредитацію, обмеження або припинення освітньої діяльності, а також анулювання ліцензії,

підлягає відшкодуванню навчальним закладом за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному законодавством.

40. Посадові особи МОН та ДАК у випадку недодержання законодавства у сфері освіти відповідають згідно закону.

Проект

Кабінет Міністрів України



ПОСТАНОВА

від_________________ 2009 р. № ______
Київ

Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у навчальних закладах

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є :
1. Затвердити Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у навчальних закладах.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 978 "Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах" (Офіційний вісник України 2001 р., № 32, ст. 1491).

3. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.


Прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту постанови Кабінету Міністрів України

«Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у навчальних закладах»



  1. Обґрунтування необхідності прийняття постанови


Необхідність прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах» визначена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.04.06 № 243-р «Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році Плану дій Україна – ЄС».
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою прийняття постанови є забезпечення виконання державних вимог до акредитації напрямів підготовки, спеціальностей та вищих навчальних закладів, вдосконалення порядку акредитації, підвищення якості підготовки фахівців з вищою освітою, забезпечення прозорості, об’єктивності, гласності та наближення вітчизняної процедури акредитації до європейських та світових вимог.

При розробленні проекту були враховані вимоги щодо дерегуляції процедури акредитації навчальних закладів шляхом її спрощення.

Досягнення мети реалізується шляхом наближення процедури проведення акредитації до процедур, що існують у провідних країнах Європи та світу.

Проект враховує досвід роботи міністерства і Державної акредитаційної комісії у питаннях акредитації, пропозиції та зауваження навчальних закладів щодо чинного порядку акредитації, а також досвід іноземних держав у даному питанні.

Проект постанови затверджує нове Положення про акредитацію вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах.

Проект передбачає комплексне оцінювання всіх напрямків діяльності навчального закладу та його структурних підрозділів, встановлює умови прийняття рішень про акредитацію, відмову в акредитації або умовну акредитацію.

Проект визначає, що основними показниками, які аналізуються при проведенні акредитації, є рівень наукової діяльності навчального закладу, відповідності діяльності навчального закладу Ліцензійним умовам надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, рівень і якість підготовки студентів за напрямом підготовки, спеціальністю, що акредитується, та ефективність внутрішньої системи управління якістю.

Встановлюється вимога щодо оприлюднення проведеного самоаналізу навчального закладу перед його поданням до міністерства, а також оприлюднення кінцевого результату акредитації.
3. Правові аспекти
Необхідність акредитації вищих навчальних закладів, напрямів підготовки і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах визначена Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту».

На даний час чинною є постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 року № 978 «Про акредитацію вищих навчальних закладів та спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах». Реалізація проекту передбачає визнання названої постанови такою, що втратила чинність.

4. Фінансово-економічне обґрунтування
Проект постанови передбачає фінансування витрат за проведення акредитації та плату за видачу сертифікатів про акредитацію за рахунок коштів заявника.

Проект постанови передбачає, що плата за видачу та переоформлення сертифіката про акредитацію, його копій та дубліката спрямовується до Державного бюджету України.

Загальні кінцеві затрати як Міністерства освіти і науки України, так і навчальних закладів у порівнянні із чинним Порядком не збільшуються.


5. Позиція заінтересованих органів
Проект постанови не стосується інтересів інших органів.
6. Регіональний аспект
Проект передбачає більш широке залучення громадськості та роботодавців до процесу підготовки навчального закладу до акредитації та до прийняття рішення щодо акредитації.

Комплексне вивчення діяльності навчальних закладів дасть змогу провести більш чіткий моніторинг всіх навчальних закладів України та підготувати об’єктивні дані для складання рейтингу вищих навчальних закладів.

Прийняття постанови дозволить розширити практику соціального партнерства вищих навчальних закладів з громадянами, роботодавцями і соціальними об’єднаннями та залучення їх до процесу вироблення і прийняття рішень щодо підвищення якості підготовки фахівців, забезпечення регіональних ринків праці висококваліфікованими фахівцями.
7. Громадське обговорення
Концепція вдосконалення процедури акредитації оприлюднювалася для обговорення громадськістю на офіційній інтернет-сторінці міністерства та в газеті "Освіта України". При розробці проекту постанови враховано пропозиції навчальних закладів, що надійшли до міністерства.

Розробка проекту проводилася робочою групою, створеною із провідних науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів України та працівників міністерства.
8. Позиція соціальних партнерів
Проект постанови не потребує узгодження із соціальними партнерами.
9. Прогноз результатів
Реалізація проекту постанови дозволить вдосконалити порядок акредитації, наблизити вітчизняну процедуру акредитації до європейських та світових вимог, забезпечити прозорість, об’єктивність та гласність при її проведенні.

Результатом реалізації даного проекту стане підвищення якості підготовки фахівців з вищою освітою.

Міністр І.О.Вакарчук

«_____» ______________ 2009 р.



Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ
Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 р. №161., Методичних рекомендацій по складанню програми практики студентів...
Робоча Програма та методичні рекомендації з педагогічної практики...
Поло­ження про проведення практики студентами вищих навчальних закладів України, на підставі Програми педагогічної практики для педагогічних...
Тема: «Основні напрями регулювання ринку праці, зайнятості та умов...
Мета: ознайомити студентів з методологічними аспектами в галузі працевлаштування випускників вищих навчальних закладів; поглибити...
Умови прийому до вищих навчальних закладів України
Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним...
Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у...

Перелік творчих конкурсів та інтелектуальних змагань
Учні 3-11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів
ВИТЯГ з Положення про громадський контроль за проведенням в Україні...
Положення про громадський контроль за проведенням в Україні зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх...
Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги...
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26. 09. 2006 №1361 "Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким...
ББК Ш 141. 14 9
...
НАКАЗ
У 2004 році проведення експерименту щодо зовнішнього тестування навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка