Сьогодні у нас свято. Це свято незвичайне. Ми з вами здійснимо подорож до невідомої планети планети Блакитних Мрій. Ви ніколи не чули про таку планету? Тож послухайте. 1-а ведуча

Мета: стимулювати потребу молодших школярі у самореалізації, самовираженні у творчості, особисто і суцільно значущій діяльності; розширювати уявлення учнів про місце природи у житті людини, її багатство і красу; викликати бажання пізнавати і берегти її, виховувати почуття гордості, обов’язку і відповідальності; розвивати пізнавальну діяльність, гуманне ставлення до людей і природи. Обладнання: вислови про красу природи, виставка малюнків із теми «Природа — твій дім, бережи його!», декорації до інсценівок. Хід заходу 1-й учень Матінко рідна Земля, Матусю щира й дорога, Земля наша рідна й жива! До тебе сьогодні звертаються Наші маленькі серця. 2-й учень Хай почує кожен зараз Голос серця і душі, Голос Матінки-Землі. І ніколи більш не сміє Скривдить бідного й старого І природу на землі. 3-й учень Нехай всі люди знають, Нехай всі люди вірять, Що скоро переможе На всій Землі й усьому світі Свята Любов. Вихователь. Сьогодні у нас свято. Це свято незвичайне. Ми з вами здійснимо подорож до невідомої планети - планети Блакитних Мрій. Ви ніколи не чули про таку планету? Тож послухайте. 1-а ведуча. Десь далеко у Всесвіті з давніх-давен існувала планета. Вона була блакитного кольору, адже блакитний це ко­лір мрії та надії. Подумки па цій планеті буває кожен із нас, бо всі люди на землі мріють. 2-а ведуча. Ця планета була дуже світлою, чистою, охайною. Такими ж були її мешканці — добрими, веселими та справед­ливими. Вони ніколи нікому не заздрили, завжди допомагали одне одному, жили в мирі та злагоді. 1-а ведуча. Але існувала у Всесвіті інша планета. Жив на ній злий чаклун. Він постійно заздрив добрим мешканцям Блакит­ної планети. 2-а ведуча. Чаклун вирішив знищити планету Блакитних Мрій та покликав на допомогу всі злі сили. 1-а ведуча. Але ж хіба може зло перемогти добро? Тож меш­канці планети просять у нас допомоги. Вам потрібно своїми добрими справами перемогти злого чаклуна, бо він боїться добро ти і щирості. 2- а ведуча. Дивіться це Злий Чаклун із Чорної плане­ти. Він хоче зашкодити нам допомогти мешканцям планети Бла­китних Мрій. Чаклун. Так, я Злий Чаклун. Я сію зло. Я хочу знищити Блакитну планету! Тільки зло, жадібність, жорстокість панувати­муть у Всесвіті! Але я один. Тому мені потрібні помічники. Зараз я називатиму погані слова, а ви повинні сказати протилежні до них, добрі. Я переконаний, що ви не знаєте гарних слів, і я знайду собі багато помічників! Словник поганих слів (Чаклун читає слова). Зло —- (добро) горе — (щастя) ніч — (день) лінощі — (завзяття) ледачий — (працьовитий) брудний — (чистий) поганий — (гарний) товстий — (тонкий, худий) жадібний — (щедрий) сумний — (веселий) сльози — (сміх) чорний — (білий) заздрість — (доброзичливість) (Чаклун після кожного слова стає все більш похмурим. ) Чаклун Я побачив, що ви знаєте багато хороших слів. Отже, я не зможу знайти серед вас собі помічників, а я один не здолаю мешканців Блакитної планети. 1-а ведуча Молодці, діти! Ви зуміли подолати підступного злого Чаклуна. Отже, ви зробили гарну справу, а від цього на Блакитній планеті знову з’являтимуться мрії. Але цього, на жаль, замало. З’являються туристи. Із кишень у них стирчить сміття, рогатки, у руках вони тримають магнітофон, через плече — вудки. Вони голосно сміються і кричать. 2-а ведуча. Ви хто такі? Туристи. Ми — туристи. Звучить фрагмент пісні туристів із мультфільму «Чебурашка та крокодил Гена». 2-а ведуча. Чому ж ви так кричите? Туристи. Ми відпочиваємо! 1-а ведуча. Як вам не соромно! Хіба ви не знаєте, як потрібно поводитися серед природи? Туристи. Ні, не знаємо. 2-а ведуча. Діти, давайте допоможемо цим туристам робити тільки добро. Розкажемо їм, як потрібно поводитися у природному оточенні. 1-й учень Йтиму садом, полем, а чи лугом — Буду природі я вірним другом, Не столочу навіть трави. Я скажу зеленій : «Живи!» 2-й учень Коли лісом буду я іти, Теж посію зерна доброти, Побажаю дереву і пташці, Щоб віки жили в мирі й щасті. 3-й учень Вмійте природу любити: Вам у походи ходити І мандрувати, любі діти, — Вмійте ж природу любити! 1-а ведуча. Ліс — це дім для багатьох тварин і птахів. Навесні багато птахів сидять на гніздах, висиджують пташенят. У багатьох звірів з’являються малюки, а ви у цей час галасуєте. Поди­віться, скільки у вас сміття. Ви, мабуть, не знаєте, що для того, щоб газета розмокла, розси­палася, змішалася з землею, потрібен цілий рік, із порожньою кон­сервною банкою це відбувається протягом кількох років, для полі­етиленових пакетів знадобляться десятиріччя, а скалки від розби­тої пляшки псуватимуть нашу прекрасну землю вічно! Ви, туристи, напевно, цього не знали? Туристи. Ні, не знали. Вибачте нас. Ми більше ніколи так не поводитимемося. Нам дуже соромно. 2-а ведуча. Ну що, діти, пробачимо? Учні (по черзі.) Метелика ловити я не хочу Він — квітка неба, хай живе собі, Хай крильцями барвистими тріпоче, Щоб радісно було мені й тобі! І квітку лісову не стану рвати, Її додому я не понесу, Бо вдома їй джерел не погойдати І не носити ранками росу. І не стеблинку, гілку чи травичку Я не ображу, то —- страшенний гріх. Бо в кожній з них живе тримка живинка, Що світиться довірою до всіх. Інсценізація Тріпоче серце спійманої птиці, В руках моїх не чує доброти. Учень Я дам тобі водиці і пшениці, Моя пташино, тільки потерпи. Пташка Хіба потоки загубили воду, Хіба в полях уже зерна нема?! Пусти мене, мій хлопче, на свободу, І все, що треба, я знайду сама. Учень Я ж лагідно тебе тримаю, пташко; В своїх руках легко, як вітерець... Хіба неволя це? Хіба це важко — Від мене взяти кілька зеренець? Пташка Пусти мене! Мені, дитино мила, Дорожча воля, ніж зерно твоє! Страшна, хоч навіть лагідна та сила, Яка розкрити крильця не дає! Учень Лети! Співай у небі гомінкому, Хоч і маленький, зрозумій я все. Моя рука ніколи і нікому Ні кривди, ні біди не принесе! 1-а ведуча. А тепер, діти, давайте пограємо у гру «Звір, птах, комаха». Діти утворюють коло. Ведуча —- посередині. Гравці рухаються по колу, а ведучий рахує: «Звір, птах, комаха та ін.» На кому зупинилась ,той повинен назвати звіра, птаху чи комаху. (2-3 рази) 2-а ведуча. Вам сподобалась гра? А тепер ми перевіримо, які ви кмітливі. Пропоную вам загадки. Відгадайте, які слова зашифровані. Діти розгадують загадки із назвами рослин, тварин тощо. ЗАГАДКИ Фарбоване коромисло через річку нависло.(Веселка). Рукавом махнув,дерево зігнув.(Вітер). Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.(Сонце). Неживе, а за людиною ходить.(Тінь). Відгадайте, діти, хто Має носик-долото? Ним комах з кори виймає, Про здоров’я лісу дбає. (Дятел). Не кравець, а все життя з голками ходить.(Їжак). Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі.(Сова). Ой, яка ж вона гарненька, Пишнохвоста і руденька. Не звірятко — просто диво, Невгамовне, пустотливе. Вгору - вниз , на гілку, з гілки... Хто ж це буде, діти? (Білка). 1-а ведуча. Молодці! 2-а ведуча. Ми з вами зробили ще одну добру справу. У ч н і Я скопаю грядку В себе біля хати, Посаджу там ружі Й запашної м’яти. Розцвітає ружа, Зеленіє м’ята, Будуть мою землю Вони звеселяти. Посаджу берізку В себе під віконцем — Хай собі шепоче... Тихо ясним сонцем Усміхнеться мама: - Поливай берізку, Донечко,водою, Виросте красуня Разом із тобою. Вихователь. Щоб життя людей стало кращим, кожен повинен робити добрі справи. Хоч ви ще маленькі, але теж можете робити до­бро. У цьому конверті ми зібрали листи, у яких кожен написав про свої добрі справи. Подивіться, як їх багато! Давайте зачитаємо де­які з них! (Зачитує листи.) - Ви — дуже гарні діти! Цей конверт ми відправимо мешканцям планети Блакитних Мрій, щоб вони знали, що і на планеті Земля е добрі люди, і їх — більшість, а отже, добро - переможе зло! (Мрії, що записані у листах: бути здоровим, посадити дерево, зберегти ліс від знищення, поліпшити екологію, дихати чистим по­вітрям, бачити щасливою маму, радіти життю, попросити у Бога ми­ру.) Вихователь. У народі кажуть: «Якщо хочеш залишити про себе пам’ять навіки, то посади дерево». 1-й учень Якщо дві руки До лопати додати, А потім додати Бажання завзяте, А потім відняти Від них неохоту, Помножити все На веселу роботу, Зібрати дітей І дорослих – усіх – І порівну все Розділити на них, То будемо мати Один результат: Зелений, співучий Заквітчаний сад. Вихователь. Мешканці Блакитної планети дуже вдячні, і вирі­шили за таку допомогу кожному з вас подарувати блакитну куль­ку — символ добра, мрії та надії, щоб у вас у серці завжди панувало добро та радість, щоб ви казали лише ласкаві, лагідні слова, роби­ли тільки добрі справи та гарні вчинки. Звучить пісня про добрі справи. Учні (по черзі) Будемо ж землю оберігати! Будемо дорослим допомагати! Хай живуть ліси й ріки — Збережемо їх навіки! А наш обов’язок, малята, з вами — Цю красу й чарівність берегти, Щоб милуватися полями і лісами, Бо більш ніде такого краю не знайти. Ліс — це друг усьому живому, Звір і птах живе у ньому. Ліс дає усім прохолоду І прозору робить воду. Вміє поле захистити, Щоб воно могло родити. Він повітря очищає, Ароматом напуває. Щедро вміє догоджати Дерево дає для хати, Сірники, папір і ліки Все, що треба чоловіку. Ліс — це диво, ліс — це казка, Тож заходьте в ліс, будь ласка, Але завжди пам’ятайте: Диво-ліс охороняйте. На білому світі, на чорній землі Є мова у квітів, є мова в зорі. Є мова у бджілки, в метелика й клена. В бузкової гілки, в любистку зеленого. Є мова в калини, в дрімучого лісу. Радійте природі! Любіть її, діти! Аптека зелена, зелена аптека! Від тебе, від мене вона не далеко. Зелена аптека лежить навкруги. Зелені горби,зелені луги. Зелена аптека, що бачим навкруг, — Це наш помічник і хороший каш друг. Нам без природи не прожити — Це сонце й небо голубо, Вода, земля, повітря й квіти, Все, що оточує тебе. Дерева, луг, ріка глибока, Мале джерельце і струмочок, Низовина й гора висока, - Це все довкілля, мій дружочок! Сади і хата, міста й села, Звір, пташка і жучки малі, Всі звуки, й пісенька весела, І люди, що на цій землі. Діти виконують пісню «Не рубай тополю». Край дороги не рубай тополю, Може та тополя - твоя доля, Твоя доля свiтла тополина, Наче пiсня журавлина. Не рубай тополю, не рубай тополю, Бо зустрiнешся з бiдою. Не рубай тополю, не рубай тополю, Краще принеси її води. Не ламай калину бiля хати, Бо вона заплаче наче мати, I впадуть на трави в нашiм полi В серце сльози колисковi. Не ламай калину, не ламай калину, Бо вона в життi єдина. Не ламай калину, не ламай калину, Краще їй онукiв принеси. Не стрiляй у птаха на свiтаннi, Може вiн любов твоя остання. Може то кохання бiлий лебiдь, Що привiтливий до тебе. Не стрiляй у птаха, не губи тi крила, Твоє щастя прилетiло. Не стрiляй у птаха, не губи тi крила, Краще з ним у небо полети. Не рубай тополю, не ламай калину - Свiтлу пiсню журавлину. Збережи назавжди, збережи назавжди I на все життя їх збережи. Інсценізація 1-й учень Щоб від спеки десь сховатись, Ми до річки йшли купатись. 2-й учень Що ж це з річкою, — вона Непривітна і сумна... 3-й учень Ти ж була колись глибока, Швидкоплинна, світлоока. 4-й учень Чом же стала каламутна? Чом плюскочуть хвилі смутно? Р і ч к а Як мені не сумувати? Всі отрутохімікати Постікали в мою воду, Зіпсували чисту вроду! Вже течу між болотами, Заросла очеретами, Зникла риба. Навіть раки Поховались, небораки! 1-й учень Ой, ти, річко синьоока, Ти ж була колись глибока! І сумуєм ми з тобою Під плакучою вербою. Р і ч к а Я прошу вас, люди мої, Не скидайте й мене гної, Бо я жити хочу, як усі, Щоб н мене були щуки й карасі. ЧАСТІВКИ На Вкраїні ми живем, Край свій любим дуже, Та у нас екопроблем Не злічити, друже. Залізниця у нас є І проблеми нам дає. Возить нафту і бензин, А ми дихаємо цим. І це диво, ось так диво! Лісосмуги в нас красиві, Та тепер поглянь — умреш! Ти куди сміття це преш? Був це парк — тепер смітник, І народ до цього звик. Всюди кидають сміття, — Ось таке у нас життя. Ми частівки заспівали, Любі наші друзі, Ось, як дихаєм, їмо — Як ми досі живемо? Тест-гра Якщо ви не смітите па вулицях, — сплесніть у долоні. Якщо ви не спалюєте листя надворі, дим якого забруднює пові­тря шкідливими речовинами, — почухайте носа. Якщо ви не розбиваєте скляні пляшки, не кидаєте їх на землю в траву, в річку, — погладьте себе по голові. Якщо розмовляєте з батьками про екологічні проблеми села, -- підведіть обидві руки. Якщо у вас болить душа, коли бачите понівечене дерево, зруба­ну ялинку, забруднену річку, — покладіть руку па серце. Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в злагоді, кра­сі, мирі, скажіть голосно: «Бережіть природу!» У ч н і (по черзі) Є у сонячній системі Планета, що зветься Земля. І нам скажу, що кращої За неї ніде нема. Річки й озера синії Гори, ліси, поля... Серед усіх найкраща — Планета твоя — Земля. Вам у походи ходити І мандрувати, любі діти, Вмійте ж природу любити, Кожній стеблині радіти! В полі, у лісі, над яром — Квіти, дерева і трави. Цвіту не вирви задаром, Гілки не втни для забави. Оберігайте ж повсюди Шлях і стежину і гаї, — Все це окрасою буде Нашого рідного краю. Кожного дня і кожну хвилину, Оберігайте всяку звірину, Тільки добра їй потрібно бажати І намагатись не ображати. Право живих на життя поважайте, З вдячністю працю тварин зустрічайте, Кожна хай зустріч несе відкриття, Ціннішого в світі нема, як життя. Учні виконують пісню «Дитячі мрії» Маринка хоче сонцем стати Валечка – квіткою,струмком Миколка – вітерцем крилатим Й строкатеньким метеликом. Ховає в гоміні лелечим, І надвечірнім холодку, За обрієві дужі плечі Настуся мрієчку крихку. П - в: Дай волю мріям, дай їм простір, Щоб до зірок могли сягнуть, І до хмаринок йшли у гості, Долаючи тернисту путь. ІІ А я бажаю, щоб здійснилась Найперша мрієчка моя – Аби душа не замутилась А кришталевою була. Безпомічним допомагати Добро творити на землі І людяними виростати На благо матінки – землі. Вихователь. Шановні діти! Радійте природі Любіть ви природу, Хай квітне земля від роду до роду. 22 квітня — Міжнародний День Землі. Усі люди на планеті турбуються про долю спільного довкілля, адже воно – джерело тепла, добра й краси. І саме тому пам’ятаймо: земля — не рабиня наша, а мати; а ми на своїй планеті — не тимча­сові мешканці, а мудрі господарі.

Схожі: