ЛЕКЦІЯ ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ


Скачати 197.13 Kb.
НазваЛЕКЦІЯ ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ
Дата18.03.2013
Розмір197.13 Kb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Туризм > Лекція
ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ
ЛЕКЦІЯ 1. ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ
Компоненти середовища людини:

  • Інформаційне – фільтратор зовнішніх вражень

  • Мінімальне – необхідні ресурси

  • Фізіологічне середовище життя

  • Екологічне

Екологічне середовище – це все природне середовище

Середовище життя окремої людини:

  • Власне природне середовище – природні екосистеми, де живе група людей

  • Агротехнічне середовище – сільськогосподарські угіддя, культурні ландшафти, зелені насадження, будівлі

  • Соціальне середовище – культурно – психологічне оточення людини, соціум

Потреби людини:

  • Елементарні потреби: їжа, одяг, житло, повітря, вода

  • Вторинні потреби в конкретних речах та умовах при можливості їх вибору

  • Псевдопотреби – потреби в розкоші, дотримання звичок

Базові біологічні потреби:

  • Безпека

  • Тепловий, акустичний, електромагнітний комфорт

  • Склад повітря, що не призводить до фізіологічних, генетичних аномалій або неприємним відчуттям

  • Питна вода, що є безпечною для здоров'я і має приємний смак

  • Збалансованість харчування

  • Певні смакові характеристики та її нешкідливість (екологічна чистота)

  • Продовження роду та отримання сексуального задоволення

Найважливіші біологічні потреби:

  • Повноцінний сон та відпочинок

  • Захист від захворювань та антропогенних забруднень

  • Просторовий комфорт

  • Комфорт природного (біогенного) середовища

  • Ландшафтне природне середовище

  • Рухливість та праця

  • Інформація, необхідна для здоров'я та розвитку мозку

  • Біолого – соціальний клімат (певне положення в ієрархічній структурі соціуму)

Концепції здоров’я:

  • Відсутність хвороб (загальноприйнята концепція)

  • Здатність організму зберігати гомеостатичну рівновагу – стійкість регуляційних систем організму (біологічна концепція)

  • Позитивний стан, що характеризує особистість в цілому – стан фізичного, духовного та соціального благополуччя (визначення ВОЗ)

Групи хвороб:

  • Спадкові хвороби (синдром Дауна, фенілкетонурія, пухлини сітківки, гемофілія)

  • Екопатології – хвороби, викликані факторами середовища (надмірне або недостатнє споживання їжі, стресові впливи)

  • Природні вогнищеві захворювання (ендемічні) (кліщовий енцефаліт, діарея, флюороз)

  • Хвороби старіння (ожиріння, рак, діабет, гіпертонії)

Фактори, що лімітують розвиток людства:

  • Демографічний вибух

  • Виснаження природних ресурсів

  • Забруднення середовища існування

Демографія - наука, що вивчає населення, його структуру, склад, динаміку і відтворення (народжуваність, смертність, тривалість життя) та їх суспільно – історичні причин.

Основні поняття демографії:

  • Середній коефіцієнт народжуваності (СКН) – середнє число дітей, яке народжує жінка протягом життя

  • Загальний коефіцієнт народжуваності (ЗКН) – середнє число дітей, які народилися протягом року, на 1000 людей населення

  • Загальний коефіцієнт смертності (ЗКС) – середнє число померлих за рік людей на 1000 людей населення

  • Природний приріст – ЗКН-ЗКС

  • Демографічний потенціал – збільшення чисельності населення в країні або у світі, обумовлене високою народжуваністю

  • Демографічний вибух – різке збільшення темпів росту народонаселення, обумовлене інтенсивним зниженням смертності, особливо дитячої, при збереженні високої народжуваності

Концепції стабілізації чисельності населення:

  • Демографічний максималізм – чим більше населення, тим краще (1950 – 1960 рр., Китай)

  • Демографічний утопізм – вихід через заселення космосу, океану

  • Демографічний фіналізм – загибель людства через вичерпання ресурсів

  • Демографічний фаталізм – механізми біологічного саморегулювання


Особливості антропогенної дії на біоту

  • Нелінейність дозового ефекту різних речовин або випромінювань на біологічні системи (дія малих доз найчастіше є дуже сильною). Для мутагенів і канцерогенів немає безпечних доз

  • Наявність кумулятивного ефекту – накопичення несприятливого впливу на організм

  • Сінергічна або сумісна дія

  • Наявність генотипових, імунологічних і індивідуальних відмінностей в чутливості до них чи інших впливів

  • Тригерна дія – забруднення може викликати цепну реакцію, починаючи з одного найбільш чутливого виду

Екологічна криза – зміна біосфери або її частин на значному просторі, що супроводжуються трансформацією середовища і систем в цілому в нову якість.

Екологічні кризи:

1. Криза пере промислу тварин (криза консументів). Перша антропогенна екологічна криза (10 – 15 тис. років назад).

2. Криза примітивного поливного землеробства (криза продуцентів). 2 тис. років назад у зв'язку з підвищенням продуктивності сільського господарства. Виснаження родючості ґрунтів.

3. Криза перепромислу рослинних ресурсів (криза продуцентів). Друга антропогенна криза (150 – 350 років назад). Сприяла переходу на використання мінеральних джерел енергії.

4. Криза фізичного та хімічного забруднення біосфери (криза редуцентів). 40 – 60 років назад у зв'язку з розвитком науково – технічної революції. Третя антропогенні або глобальна криза.

5. Глобальна термодинамічна криза (енергетична криза споживання). Криза свідомості та збільшення споживання. Викликає кліматичні зміни в біосфері.

Забруднення – все те, що з'являється не в тому місті, не в той час, не в тій кількості, що виводить природні системи з рівноваги, відрізняється від норми.

Забруднюючим агентом може бути будь – який екологічний фактор, наприклад, будь – яка речовина, що є в складі повітря, води, ґрунту.

Види забруднення: хімічне, фізичне, біологічне

Хімічне забруднення - зміна хімічного складу середовища (відхилення від нормального рівня концентрації характерних інгредієнтів та від появи нових).

Фізичне забруднення - відхилення від норми фізичних параметрів довкілля.


Біологічне забруднення:

  • Мікробіологічне забруднення – бактеріями і вірусами (збудниками хвороб)

  • Макробіологічне забруднення – тваринами і рослинами, випадково інтродукованими у екосистеми

Масштаби забруднення біосфери:

  • Локальне – характерне для міст, великих промислових і транспортних підприємств, районів добування корисних копалин, тваринницьких комплексів

  • Регіональне – охоплює значні території та акваторії

  • Глобальне – поширюється на великі відстані і чинить несприятливий вплив на великі регіони

Основні етапи впливу людини на довкілля:

  • Вплив на біосферу як біологічного виду

  • Інтенсивне полювання без зміни екологічних систем в цілому

  • Зміна екосистем через природні процеси: випасання, випалювання

  • Підсилення впливу через розорювання земель та вирубування лісів

  • Глобальна зміна структурних компонентів у найбільш великих екосистемах та біосфери в цілому

Вплив на біосферу сучасної людини:

  • Зміна структури земної поверхні

  • Зміна хімічного складу довкілля, колооберту та балансу речовин

  • Зміна енергетичного балансу (зокрема теплового) балансу в межах як окремих регіонів так і на планетарному рівні

  • Зміни у складі біоти (сукупності живих організмів) через знищення одних видів та ввезення інших

Специфіка дії антропогенних факторів:

  • Нерегулярність дії та непередбачуваність

  • Необмежені можливості дії на організми

  • Діють як специфічні (модифікуючі) фактори

  • Шкода, спрямована на саму людину

  • Створення групи соціальних факторів, що є середовищем для самої людини


ЛЕКЦІЯ 2. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА АТМОСФЕРУ
Атмосфера:

  • Складна система, що складається з повітря, хімічних домішок та парів води

  • Найважливіший фактор метеорологічного режиму та умова для протікання фізико - хімічних та біологічних процесів в екосистемі

  • Важливим є газовий склад атмосфери

  • Без домішок в атмосфері середньорічна температура поверхні землі складала б не +15°С, а – 18°С

Властивості атмосфери:

  • Здатність до швидкого перемішування

  • Переміщення на великі відстані

  • Зв’язок з іншими сферами, особливо океаном

  • Відсутність чітко вираженого накопичувального ефекту

  • Глобальний характер атмосферних процесів

  • Висока здатність до самоочищення

Природне забруднення атмосфери:

  • Пилові або чорні бурі

  • Вулканічні виверження

  • Космічний пил

  • Атмосфера забруднюється природними неорганічними речовинами (продукти вивітрювання гірських порід, частинки ґрунту, попіл, сіль)

  • Живі організми виділяють у повітря вуглеводні, спирти, органічні кислоти, ефіри, альдегіди, кетони (стимулюючий або пригнічуючий ефект)

Природні джерела забруднення атмосфери діють періодично і не завдають значної шкоди у глобальних масштабах.

Штучне забруднення атмосфери:

  • Первинні забруднення – надходять безпосередньо до атмосфери

  • Вторинні забруднення – виникають в результаті перетворень первинних забруднювачів

Вплив людини на атмосферу визначається:

  • параметрами і властивостями атмосфери;

  • хімічним складом атмосфери;

  • тепловим режимом;

  • переміщенням;

  • радіоактивністю;

  • електромагнітним фоном


Особливості впливу людини на атмосферу:

  • Відсутність помітного впливу на концентрації азоту та кисню

  • Вплив на концентрацію вуглекислого газу (вміст – 0,03%)

  • Зміна концентрації речовин, які не є обов'язковими (ксенобіотики)

Основні забруднювачі атмосфери:

  • Двоокис вуглецю – 6000 млн. тон/рік

  • Твері частки диму та промисловий пил – 580

  • Окис вуглецю – 360

  • Леткі вуглеводні – 320

  • Окисли сірки – 160

  • Окисли азоту – 110

  • Сполуки фосфору – 18

  • Сірководень – 10

  • Аміак – 8

  • Хлор – 1

  • Фтористий водень – 1

Джерела забруднення атмосфери:

  • Спалювання горючих копалин (викидання 5 млрд. тон CO2) щороку

  • Робота теплових електростанцій

  • Вихлопи сучасних турбореактивних літаків (оксиди азоту, фторвуглеводні)

  • Виробнича діяльність

  • Забруднення зваженими частками (при подрібненні, фасуванні, від котельних, електростанцій, кар'єрів, спалюванні сміття)

  • Викидання підприємствами різних газів

Найбільш небезпечні джерела забруднення атмосфери:

  • Спалювання палива в котлах та двигунах транспортних засобів (оксиди азоту)

  • Вентиляційні викиди

  • Спалювання палива у факельних печах (монооксид вуглецю)

Найбільш небезпечні забруднювачі повітря

  • Складні органічні, хлорорганічні та нітросполуки

  • Діоксин, бензапірен, феноли, формальдегід

  • Сажа, кальцит, кварц, хлориди

  • Важкі метали

  • Гази (угарний газ, сірководень, стирол, толуол)

  • Азбест

Основні забруднювачі повітря житлових приміщень:

  • Пил та тютюновий дим

  • Угарний та вуглекислий гази

  • Двоокис азоту

  • Радон і важкі метали

  • Інсектициди, дезодоранти, синтетичні миючі засоби, аерозолі лікарських засобів

  • Бактерії

Оксид вуглецю (СО):

  • Найбільша концентрація в міському повітрі

  • Не має кольору, запаху, смаку

  • Основне джерело – автотранспорт (неповне згоряння палива), тютюновий дим

Сполуки сірки:

Сірчаний газ (SO2)

  • Спалювання сірковмісного палива (вугілля)

  • Щорічно – 270 млн. т

  • Основні забруднювачі: теплоенергетика, кольорова та чорна металургія

  • Природні джерела: вулкани, лісові пожежі

Сірководень (H2S)

  • Джерела: виробництво штучних волокон, коксохімічне виробництво, нафтопереробна промисловість

  • В атмосфері окислюється до сірчаного газу і далі до сірчаного ангідриду

  • Висока токсичність

Сполуки азоту:

  • Оксиди (NO, NO2, N2O), аміак NH3

  • Джерела: електричні розряди, при спалюванні палива, виробництво азотних добрив, азотної кислоти, анілінових барвників, транспорт (64%), теплові електростанції (18%)

  • Утворення аерозолю з азотної та азотистої кислот (кислотні дощі)

Парниковий ефект – можливе підвищення глобальної температури земного шару з результаті зміни теплового балансу, обумовленого парниковими газами.

Парникові гази:

  • Двоокис вуглецю (CO2) – 50-65%

  • Метан – 20%

  • Окисли азоту – 5%

  • Озон, фреони (хлорфторвуглеводні) – 10 – 25%

Наслідки потепління клімату:

  • Підвищення рівня океану на 1,5 м (за останні 100 років – 10-12 см)

  • Вивільнення всієї маси води льодовиків підніме рівень океану на 60 – 70 м

  • При підвищенні рівня океану на 1,5 – 2 м під затоплення підпадає 5 млн. м2 суходолу

  • Бангладеш повністю піде під воду, якщо рівень океану підніметься на 1 м

  • Збільшення ступеня нестійкості погоди

  • Зміщення границь природних зон

  • Збільшення числа шторм та ураганів

  • Прискорення темпів вимирання тварин і рослин

Причини глобального потепління клімату:

  • Спалювання органічного палива – основне джерело потрапляння вуглекислого газу в атмосферу

  • Вуглекислий газ виводиться з атмосфери за рахунок фотосинтезу та поглинання океаном (до 50%)

Кислотні дощі:

  • Основна причина – наявність в атмосфері оксидів сірки та азоту, хлористого водню

  • Діоксид сірки (SO2) утворюється при спалюванні природних органічних палив (тривалість життя – 4 доби)

  • В подальшому діоксид сірки перетворюється у сірчану кислоту

  • Основні джерела: сучасна енергетика і транспорт

Вплив кислотних дощів:

  • Зниження родючості ґрунтів (північні та тропічні регіони)

  • Підвищення рухливості важких металів (кадмію, свинцю, ртуті) в ґрунтах

  • Погіршення якості питної води (вивільнення з труб алюмінію)

  • Підвищення кислотності та жорсткості води

  • Зниження продуктивності та загибель лісів

Смог (Smoky fog димовий туман):

  • Аерозоль, що складається з диму, туману, пилу.

  • Один з видів забруднення повітря у великих містах та промислових центрах

  • Лондонський (вологий) смог – поєднання газоподібних та твердих сумішей з туманом – результат згоряння великої кількості вугілля (або мазуту) за високої вологості атмосфери

Фотохімічний (сухий) смог Формується під впливом сонячного світла за відсутності вітру та низької вологості з компонентів, характерних для вихлопних газів автомобілів.

Наслідки смогів:

  • Загибель рослин

  • Посилення корозії металів

  • Руйнування конструкцій будівель, резини

  • Причина задишки, ускладнення і зупинення дихання, головних болів, кашлю

  • Запалення слизистих оболонок очей, носу, гортані, зниження імунітету


Проблема озону:

  • Руйнування у верхніх шарах (озоновий екран)

  • Збільшення концентрації у навколоземному просторі

Озоновий екран:

  • У полюсів на висоті 9 – 30 км, у екватора – 18 – 32 км

  • Шар товщиною 3 – 5 мм

  • Утворюється в результаті розпадання молекул кисню під впливом УФ променів

  • Озон поглинає промені с довжиною хвилі 200 – 320 нм

  • Вміст озону зменшився на 3%

  • Зменшення вмісту озону на 1% - збільшення захворюваності на рак шкіри на 5 – 7% (6 – 6,5 тис. осіб на рік)

  • Найбільше втрати озону реєструється над Антарктидою (за 30 років – 40-50%)

  • Озонова дірка – простір, в межа якого реєструється зменшення концентрації озону

  • Розмір озонової дірки зростає на 4% щорічно

  • За розмірами перевищує площу США

Причини виникнення озонових дір:

  • Фреони (хлорфторвуглеводні) – гази – носії (пропіленти) в балончиках, холодильних установках. Живуть більше 100 років, вивільнює хлор, що знижує 100 000 атомів озону

  • Знищення лісів як основних постачальників кисню

  • Висхідні вихри над Антарктикою, що розсіюють озон

  • Один запуск “ Шатла ” руйнує 10 млн. тон озону

Озон у нижніх шарах атмосфери:

  • Сильний антитоксикант і бактеріоцид

  • Знищує неприємні запахи і деякі канцерогенні речовини

  • У підвищених концентраціях проявляє себе як сильна отрута

  • Концентрація озону зросла у 2 рази, щорічно підвищується на 1,0 – 1,6% (за рахунок фотохімічних смогів)

Заходи охорони повітря:

  • Планувальні – раціональне розміщення промислових об'єктів у відповідних санітарно – захисних зонах залежно від виду та потужності виробництва та місцевих умов

  • Технологічні – зменшення викидів та зниження концентрації шкідливих речовин у повітрі через застосування нових технологічних схем та обладнання, удосконалення виробничих процесів та процесів очищення та знешкодження забруднення

  • Санітарно – законодавчі заходи – встановлення та впровадження відповідних норм вмісту забруднювачів у повітрі та їх попереджувальний та поточний санітарний контроль

ЛЕКЦІЯ 3. ВПЛИВ НА ГІДРОСФЕРУ
Властивості води:

  • Невичерпність як речовини та природного ресурсу

  • Розширення при затвердіванні (замерзанні) та зменшення об'єму при плавленні (переході у рідкий стан)

  • Максимальна щільність при температурі +4°С

  • Висока здатність поглинати тепло (теплоємність) та значна теплопровідність

  • Здатність легко проходити в газоподібний стан

  • Універсальний розчинник

Гідросфера:

  • Єдиний фільтр – акумулятор забруднюючих речовин

  • Бере участь у колооберті речовин

  • Розчиняє гази та мінеральні речовини

  • 80% всіх захворювань у світі (гатроентеріт, трахома, шистоматоз, малярія) викликані незадовільною якістю питної води

Споживання води:

  • Людина кам'яного віку - менше 10 л/доба

  • У Римській імперії – до 70 л/доба

  • Сучасний житель США – 700 л/доба

  • У більшості інших країн – 30 л/доба

  • Середнє використання – 220 – 320 л/доба

Основні споживачі води:

  • Сільське господарство (1 т пшениці – 1500 т води)

  • Промисловість (1 т целюлози – 400 – 500 т води)

  • Комунальні господарства міст (розведення та знезараження стоків, будівництво)

Хімічний склад води:

  • Головні іони (макроелементи): Cl-, SO4-, HCO3-, Ca2+, Na+, K+, Mg2+, H+

  • Розчинені гази: кисень, азот, сірководень, вуглекислий газ

  • Біогенні елементи: сполуки азоту, фосфору, заліза та кремнію

  • Органічні речовини: органічні кислоти, складні ефіри, феноли, гумусових речовин, азотовмісних сполук

  • Мікроелементи: іони та комплекси всіх металів та неметалів

  • Речовини – забруднювачі



Забруднення гідросфери:

  • Хімічне забруднення: зміна природних хімічних властивостей води за рахунок зміни (найчастіше збільшення) вмісту органічних та неорганічних речовин

  • Біологічне забруднення: підвищення концентрації у воді патогенних мікроорганізмів, грибів, найпростіших та паразитів

Види стічних вод:

  • Технологічні (використання води як технологічного розчинника, носія, в процесах миття)

  • Господарсько – побутові (комунальні) (житлово – побутовий сектор, сфера громадського харчування, санітарно – гігієнічного обслуговування на підприємствах)

  • Поверхневі (за рахунок дощових і талих вод, вологого прибирання територій)

Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини

  • Змив мінеральних та органічних добрив, кислі опади, синтетичні миючі засоби, тваринницькі комплекси, побутові стоки, ерозія ґрунтів

  • Основні фактори забруднення та евтрофікації водойм

Зважені частинки у воді:

  • Продукти ерозії ґрунтів, руйнування берегів, змив з урбанізованих територій

  • Зменшення прозорості води, замулення русел річок, евтрофікація

Пестициди та інші отруйні речовини:

  • Змив з полів, втрати при транспортуванні та зберігання, витікання на підприємствах

  • Отруєння або ураження організмів, утворення вторинних забруднюючих речовин, вивільнення важких мета

Сміття та інші тверді відходи:

  • Захоронення в океані, змивання стічними водами, водний транспорт

  • Забруднення пряме та продуктами розкладання, захоплення водними організмами, джерело евтрофікації водойм

Нафта та нафтопродукти:

  • Втрати при добуванні (особливо зі дна морів) та транспортуванні (аварії танкерів), витікання з двигунів, стічні води

  • Нафтова плівка, мазут, загибель планктону, втрата смакових якостей продуктами промислу, зменшення випаровування з водної поверхні

Важкі метали та їх сполуки:

  • Стічні води, випадання з атмосфери, втрати при транспортуванні

  • Накопичення в ланцюгах харчування та донних відкладеннях, перетворення в більш отруйні сполуки, отруєння водних організмів


Теплове забруднення:

  • Теплова та атомна енергетика (вода як охолоджувальний агент), водосховища, надходження підігрітих вод від підприємств та інших об'єктів

  • Зменшення насичення води киснем, прискорення процесів евтрофікації, порушення життєвих циклів і стреси у водних організмів

Забруднення прісних водойм:

  • Токсичні важкі метали (кадмій, ртуть, свинець, хром)

  • Пестициди, нітрати, фосфати

  • Нафтопродукти

  • Поверхнево – активні речовини (ПАВ)

Атмосферне забруднення прісних водойм:

  • Грубодисперсні (зола, сажа, пил, крапельки рідини)

  • Гази (сірчаний газ, закис азоту)

Евтрофікація водойм:

  • Збагачення водойм біогенними елементами, особливо азотом і фосфором, або речовинами, що їх містять

  • Інтенсивний ріст водоростей, накопичення в водоймах органічних речовин, продуктів відмирання організмів

Антропогенна евтрофікація водойм:

  • Піддаються практично всі внутрішні водойми

  • Основні фактори: мінеральні добрива, ПАВ, побутові та промислові стоки, підігріті води, тваринницькі комплекси

Наслідки забруднення гідросфери:

  • Порушення стійкості екосистем

  • Прогресуючі евтрофікації

  • Поява червоних приливів

  • Накопичення хімічних токсикантів в біоті

  • Зниження біологічної продуктивності

  • Виникнення мутагенезу та канцерогенезу у морській воді

  • Мікробіологічне забруднення прибережних районів моря

Критерії якості води:

  • Хімічні

  • Бактеріологічні

  • Органолептичні

Забезпечення якості питної води:

  • Регламентація якості води

  • Процес водопідготовки

  • Процес знешкодження та очищення скидних вод

  • Заходи попередження забруднення природних вод



Знешкодження та очистка стічних вод:

  • Очистка стічних вод – безпосереднє видалення речовин – забруднювачів

  • Знешкодження – руйнування та перетворення шкідливих речовин на менш безпечні

  • Знезараження – видалення або знищення патогенних мікроорганізмів

Забруднювачі води:

  • Стійкі: не руйнуються в довкіллі або розкладаються дуже повільно (синтетичні полімерні матеріали, солі ртуті, феноли, полімерні речовини, ДДТ). Токсичність води зменшують її багаторазовим розбавленням чистою водою

  • Нестійкі забруднювачі: піддаються процесам біологічного розкладання, в результаті чого відбувається очистка і знешкодження стічних вод

Методи очистки стічних вод:

  • Механічні

  • Хімічні

  • Біологічні

Механічне очищення стічних вод:

  • Видалення із стічних вод нерозчинних речовин

  • На 60 – 95% очищення стічних вод

  • Застосовують ставки - відстійники

Хімічне очищення стічних вод:

  • Додавання до стічних вод реагентів, які вступають до хімічної взаємодії із речовинами – забруднювачами, в результаті чого утворюються нешкідливі хімічні сполуки або нерозчинні осади

Біологічне очищення стічних вод:

  • Використання природних явищ саморегулювання потоків речовини та енергії в екосистемах.

  • Природна біологічна очистка стічних вод проводиться на полях фільтрації, полях зрошення, біологічних окислювальних ставках

  • Для штучної біологічної очистки застосовують спеціальні споруди (аеротенки – резервуари з активним мулом), де можливе прискорення природних процесів самоочищення

Заходи попередження кількісного виснаження вод:

  • Використання водозберігаючих технологій (енергозберігаючі)

  • Перехід на багатократне використання води у виробничих територіях (замкнені або зворотні цикли)

  • Виключення використання у виробничих процесах питної води (підземних вод)

  • Роздільна подача води (у кранах) для різних потреб

  • Використання досконалої водорозподільної арматури, що попереджає витікання, забезпечує дозовану подачу води

  • Зменшення або виключення втрат води при подачі її споживачам

  • Встановлення економічно обґрунтованої ціни на воду

  • Створення водосховищ і зменшення випаровування її з поверхні


ЛЕКЦІЯ 4. ВПЛИВ НА ЛІТОСФЕРУ
Властивості ґрунтів та їх місце в екосистемах:

  • Найважливіший блок екосистем – фактор родючості для рослин та найбільш насичене середовище життя

  • Ґрунти – найважливіша ланка колооберту речовин

  • В ґрунтах тривалий час акумулюються частина енергії та хімічних елементів (у детриті та гумусі)

  • Фільтр для очищення води та водних розчинів


Антропогенний вплив на ґрунти – це:

  • Ерозія ґрунтів (земель)

  • Забруднення літосфери та ґрунту

  • Вторинне відчуження земель, засолення та заболочування ґрунтів

  • Опустелювання

  • Відчуження земель

  • Руйнування природних ландшафтів

  • Збіднення видової різноманітності

  • Різке зниження стійкості екосистем, їх продуктивності та біомаси

  • Найважливіша причина зміни колообертів речовин на суходолі та між суходолом і океаном

  • Причина зміни радіаційного і водного балансів (кліматичних параметрів)

Наслідки сільськогосподарської діяльності:

  • Вимивання з ґрунтів азоту (втрати більше 40 млн. т/га), що веде до накопичення токсичних азотовмісних органічних сполук

  • Накопичення канцерогенних сполук – n – нітрозосполуки (злоякісні пухлини, печінки, шлунку, легень)

  • Порушення балансу фосфору (втрати фосфору в екосистемах)

  • Порушення колооберту та балансу поживних речовин, зниження родючості ґрунтів

  • Зниження урожаїв сільськогосподарських культур та якості продуктів

  • Розвиток грибкових та інших захворювань рослин, ріст бур'янів

  • Евтрофікація водойм

  • Проникнення в атмосферу оксидів азоту та руйнування озонового шару

Джерела забруднення ґрунтів:

  • Житлові будинки та комунально – побутові підприємства (побутове сміття, харчові відходи, будівельне сміття)

  • Промислові підприємства

  • Транспорт (оксиди азоту, свинець, вуглеводні, оксид вуглецю)

  • Сільське господарство (мінеральні добрива, пестициди)

Причини псування і знищення земель:

  • Ерозія

  • Негативні наслідки зрошення

  • Виснаження

  • Відчуження

Ерозія ґрунтів: руйнування ґрунтів в результаті дії води або вітру (водна, вітрова, техногенна ерозії)

Вітрова ерозія грунтів:

  • Пряма залежність від інтенсивності вітру, його тривалості, ступеня відкритості простору, стану самих ґрунтів

  • Ерозію підсилює сухість ґрунтів, бідність її гумусом (пустелі, степи)

Водна ерозія:

  • Проявляється всюди, особливо на територіях, де є значна кількість опадів на фоні великих просторів з інтенсивною обробкою ґрунтів

  • В сильноеродованих господарствах лісостепу на 1 га рілля приходиться 5 – 10 км ярів

Причини ерозії:

  • Надмірна або неправильна розпашка земель

  • Нерегульовані ливневі опади і паводки

  • Ненормоване випасання худоби

  • Розпашка цілинних земель

  • Вирубування лісів (в США – 2,8 млн. га у рік)

  • Підвищений вміст легкорозчинних солей через нераціональну систему зрошення земель

Складування або захоронення твердих відходів:

  • Гірська або горно – хімічна промисловість (відвали, шлаки)

  • Чорна та кольорова металургія (шлаки, шлами, пил)

  • Металооброблювальна промисловість (відходи, стружка, браковані вироби)

  • Лісова та деревооброблювальна промисловість (відходи лісозаготівлі, стружка)

  • Енергетична промисловість – теплові електростанції (зола, шлаки)

  • Хімічна промисловість (шлами, фосфогіпс, пластмаси, резина)

  • Харчова промисловість (кістки, шерсть)

  • Легка та текстильна промисловість


Заходи видалення відходів:

  • Редукція

  • Вторинне використання

  • Переробка

  • Утилізація енергії

  • Захоронення

Антропогенний ландшафт - ландшафт, перетворений господарською діяльністю людини, при цьому зв’язок природних компонентів змінений в такому ступені, що на місці природного комплексу, що існував раніше, створюється новий, розвиток якого контролюється людиною.

Оцінка ступеня забруднення ґрунтів:

  • Гранично допустима концентрація (ПДК)

  • Допустимі залишкові кількості (ДЗК)

Схожі:

Урок образотворчого мистецтва по темі «Прикладна діяльність. Створення...
Тема: Прикладна діяльність. Створення декоративної композиції «Дерево життя» в техніці петриківського розпису
НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 030508 «ПРИКЛАДНА СТАТИСТИКА»
Наскрізна програма практики для студентів напряму підготовки 030506 «Прикладна статистика» денної форми навчання / Укл. О. В. Раєвнєва,...
Лекція ВСТУП. ПРЕДМЕТ ГІДРАВЛІКИ І КОРОТКА ІСТОРІЯ ЇЇ РОЗВИТКУ Рис....
Вона має порівняно простими методиками розрахунку в порівнянні з теоретичною механікою рідини, де застосовується складний математичний...
ЛЕКЦІЯ 3
Лекція: Поняття предмета права промислової власності, коло та характеристика однорідних суспільних відносин
Лекція 7 8
Лекція 7 Українська революція і пошук її зовнішньополітичних орієнтацій. Початки дипломатичної діяльності УНР. (4 год.)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Робоча програма з «Економіки і менеджменту підприємства» для студентів за напрямом підготовки 050501 «Прикладна механіка»
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)»
Лекція Робота з фінансовими функціями. Створення, редагування і форматування графіків і діаграм (2 год.)
Екологія як наука та її роль у сучасному суспільстві. Еволюція взаємовідносин людини і природи

Лекція Державна мова мова професійного спілкування
Евфемізм і перифраз у професійному спілкуванні Лекція Риторика і мистецтво презентації
Теми рефератів з дисципліни «Екологія»
Вплив доступності території та вільного простору на біопродуктивність рослин і тварин
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка