|
|
Скачати 0.96 Mb.
|
|
Джерело: [68] Таблиця 5.3. Світовий імпорт товарів за регіонами, %
Джерело: [68 У всі часи існування світової торгівлі мала місце певна регіональна спеціалізація і товарна диференціація. Найбільш суттєво вони починають виявлятися з появою перших держав. Вже у добуржуазних суспільствах об'єктами торгівлі стають як товари першої необхідності, так і предмети розкоші. Наприклад, у 2-му тис. до Р. X. в епоху бронзового віку, велике значення мали закупівлі олова, із якого виготовлялася бронза зі сплаву з міддю. Для цього фінікійські купці здійснювали регулярні експедиції на "Олов'яні острови" (сучасна Велика Британія), звідки олово надходило в Єгипет і держави Близького Сходу. У середні віки вже діяла стабільна система міжнародних торгових шляхів, що пов'язували практично всі цивілізації Старого світу: Великий шовковий шлях, транссахарські караванні шляхи, "шлях з варягів у греки" і т. ін. Проте до Нового часу не було єдиного світового господарства. Оскільки у докапіталістичні часи зовнішньоекономічні зв'язки відігравали другорядну роль, кожна з держав була здебільшого самодостатньою. Лише з початком світової експансії цивілізації Західної Європи (за точку відліку більшість дослідників беруть XVI ст.), починає формуватися світова капіталістична економіка як єдина система. В ній діють три основні закономірності. По-перше, світ поділяється на групи країн із нерівноправними відносинами — країни "ядра", що пригнічують і експлуатують "периферію", країни "периферії" та "напівпериферії", що займають проміжне становище. По-друге, капіталістична світова економіка розвивається в єдиному ритмі циклів Кондратьєва. По-третє, між країнами "ядра" точиться боротьба за лідерство: у XVII ст. роль лідера відігравала Голландія, у XIX ст. — Велика Британія, із XX ст. — США. Регіональна структура світової торгівлі в сучасну епоху не є стабільною і визначається розвитком науково-технічної революції та формуванням нової економіки як економіки знань. Регіоналізація в цих умовах відіграє роль ефективного економічного механізму у використанні переваг міжнародного поділу праці, в розвитку інтернаціоналізації господарського життя для задоволення різноманітних потреб суспільств. На регіональній структурі міжнародної торгівлі позначаються диференціація природно-ресурсного потенціалу, забезпеченість сировиною, енергією, трудовими ресурсами, рівень науково-технічного розвитку, місткість внутрішнього ринку, залежність від зовнішнього ринку національних економік. Ці фактори реалізуються залежно від конкурентної ситуації на світовому ринку, характеру торговельної експансії лідерів ринку, переливання капіталів тощо. Уявлення про регіональну структуру світової торгівлі в розрізі країн можна отримати з табл. 5.2 і 5.3. Як видно з них, нині виокремлюються чотири центри світової торгівлі: США, Західна Європа, Китай і Японія. У 2008 р. їхній експорт перевищив половину світового експорту (59,8%). Частка цих країн у світовому імпорті товарів становить 64 % . У цілому частка четвірки лідерів міжнародної торгівлі у 2008 р. становила більше 60% світового товарообороту, їхня гегемонія у майбутньому може бути порушена іншими країнами. Про це свідчить, зокрема, лідерство за середньорічними темпами зростання експорту (імпорту) у 2000—2008 рр. Китаю — 24 % (22), Російської Федерації — 21 (26), Бразилії — 17 (15) [68]. Практично, ці самі країни утримують лідерство і в імпорті товарів. США, Європейський Союз, Китай і Японія імпортували у 2008 р. 64 % товарів світового обсягу. При цьому в США і Європейському Союзі імпорт перевищує експорт, що пов’язано переважно з високим рівнем споживання енергетичних ресурсів і продуктів харчування південного походження. Характерною є також і тенденція випередження темпів зростання імпорту над експортом. За регіональною структурою світової торгівлі можна аналізувати ефективність міжнародної економічної інтеграції. Статистичні показники дають достатньо підстав для висновку про існування інтеграційних об'єднань, що прогресують. У розвинутих країнах це — Європейський Союз (ЄС) та Північноамериканська асоціація вільної торгівлі (НАФТА), у країнах, що розвиваються, — Спільний ринок країн Північного конуса (МЕРКОСУР) й Асоціація держав Північно-Східної Азії (АСЕАН). їм притаманні високі темпи зростання експорту й імпорту. Певні закономірності формуються також у процесах внутрішньо- і міжрегіональної торгівлі. На Північноамериканському і Європейському континентах переважає внутрішньорегіональна торгівля. Частка внутрішніх потоків у Північній Америці у 2008 р. становила 49,8 % . Ще вища частка торгівлі між країнами Європи у повному експорті — 72,8 % (табл. 5.4). Важливе значення у формуванні цих тенденцій відіграють ліквідація всіх торгових та інвестиційних бар'єрів і злиття національних ринків. Проте в інших регіонах такого рівня інтеграції ще не досягнуто, переважно тому, що не вдається сформувати відповідну законодавчу базу та розробити ефективні форми співпраці. Результатом є те, що частка експортних поставок із країн СНД до Європи становить 57,7%, а внутрішньорегіональних — 19,2%. У XXI ст. важливого значення набуває торгівля товарами регіональних інтеграційних угруповань. СОТ публікує матеріали статистичного обліку за п'ятьма головними угрупованнями: Європейським Союзом, НАФТА, АСЕАН, МЕРКОСУР і Андським співтовариством (табл. 5.5). Панівне становище серед них у торгівлі товарами займає Європейський Союз. Порівнюючи показники ЄС та НАФТА, що є близькими за загальним рівнем розвитку, слід звернути увагу на наявність лише за зовнішнім імпортом у НАФТА дещо вищого обсягу торгівлі за нижчих темпів зростання у 2000— 2007 рр. Таблиця 5.4. Внутрішньо- та міжрегіональна торгівля товарами у 2008 р.
Таблиця 5.5. Торгівля товарами окремих регіональних інтеграційних угруповань , млрд.дол.США
Закінчення табл. 5.5
1 Імпорт Канади та Мексики оцінений у і. о. b. Джерело www.wto.org: Лідерство Європейського Союзу як інтеграційного угруповання пояснюється тим, що в Європі досягнуто найвищого рівня зближення й зрощування національних економік, суттєво переглянуто підходи до розвитку окремих галузей відповідно до загальних інтересів. Певною мірою 25 європейських країн задля регулювання міжнародних господарських зв'язків свідомо пішли на обмеження суверенітету й створення наднаціональних органів управління. Вважається, що поступаючись власним суверенітетом, кожна з держав — членів інтеграційного об'єднання отримує у спільне користування суверенітет інших країн. Американський економіст японського походження К. Омає визначив цей процес у дещо крайній формі як "кінець національних держав". Успішному розвиткові внутрішнього експорту й імпорту ЄС сприяють також такі економічні фактори, як створення єдиного простору без внутрішніх кордонів, заснування економічного й валютного союзу, вільне переміщення робочої сили, товарів, послуг і капіталу в рамках єдиного ринку та інші нововведення, могутній ринок позикових капіталів, розвинуте пряме інвестування виробництва експортних товарів та ін. Особливістю ЄС є розроблення уніфікованої експортної політики, що надає перевагу експортному страхуванню та торговельній політиці акумуляції інтересів своїх фірм на внутрішньому та європейському ринках. Підприємства-експортери можуть отримувати фінансову, інформаційно-аналітичну та політико-дипломатичну підтримку. Проте ЄС має пасивне торговельне сальдо. Це пояснюється залежністю європейських країн від імпорту нафти, природного газу, кольорових, дорогоцінних, рідкісних металів (50 % загального імпорту), а також зерна, тропічних і субтропічних товарів. Багато корисного можна запозичити з досвіду країн НАФТА, особливо США. Йдеться про мистецтво відкриття нових ринків та стимулювання вітчизняних компаній щодо експансії на них, запровадження систем стимулювання експорту і тарифних квот, використання антидемпінгового законодавства в енергетиці, металургії, текстильній промисловості та сільському господарстві. Третім регіональним інтеграційним об'єднанням за обсягом експорту та імпорту є АСЕАН. Нині до нього входять Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней-Даруссалам, В'єтнам, Лаос, М'янма і Камбоджа. Інтеграційні процеси в цьому об'єднанні відбуваються повільніше, тому в торгівлі товарами домінують зовнішній експорт і зовнішній імпорт. Зовнішня торгівля товарами найбільшого регіонального об'єднання Південної Америки МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай, Венесуела й Чилі; Болівія, Колумбія, Еквадор, Перу як асоційовані члени) за обсягами значно менша, ніж у ЄС, НАФТА та АСЕАН, хоча країни цього об'єднання виробляють більш як 75 % сукупного ВВП континенту. Це можна пов'язувати як із загальним економічним розвитком членів торгово-економічного союзу, так і з використанням простіших форм економічної інтеграції. МЕРКОСУР лише у 1994 р. перейшов від зони вільної торгівлі, що є початковою інтеграційною формою, до митного союзу. Створення МЕРКОСУР ще не привело до зміни товарообороту з розвинутими країнами, але суттєво позначилося на взаємній торгівлі. Зокрема, у 1991— 1997 рр. вона зросла у 6 разів. Андське співтовариство (Болівія, Венесуела, Еквадор, Колумбія й Перу) розвиває зовнішню торгівлю шляхом створення Андського економічного простору (Андського спільного ринку) на основі розвитку таких форм, як зона вільної торгівлі, митний союз і обмеження впливу іноземних монополій. За обсягами торгівлі товарами співтовариство поступається іншим угрупованням, натомість має найвищі темпи зростання. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 3. Світовий ринок товарів і послуг ... |
Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Слюсаренко О. О |
| Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Український... Болонської декларації щодо підготовки фахівців, здатних на високому рівні реалізувати завдання, пов’язані з якісною підготовкою спеціалістів... |
Методичні рекомендації щодо викладання географії в 2012-2013 навчальному році Гуманізація, екологізація, соціологізація і економізація навчання продовжують бути пріоритетними напрямками розвитку шкільної географічної... |
| 2. Класифікація страхування Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі |
Зовнішня торгівля товарами за січень–липень США, імпорту – 387,0 млн дол. США, що, відповідно, на 3,5 та 17,8% перевищило рівень січня–липня минулого року. Позитивне сальдо... |
| Зовнішня торгівля товарами за січень-серпень США, імпорту – 450,9 млн дол. США, що, відповідно, на 4,3 та 28,1% перевищило рівень січня–серпня минулого року. Позитивне сальдо... |
1: «МІСЦЕ ЛОГІСТИЧНОГО ПІДХОДУ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ» Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими... |
| Оновлений зміст географічної освіти та підвищення її пріоритетності Саме тому, роль географічної освіти у сучасних умовах різко зростає. Основи збереження природи, стійкого природокористування, вирішення... |
Зовнішня торгівля товарами за січень–травень США, імпорту – 277,3 млн дол. США. У порівнянні до відповідного періоду минулого року обсяги експорту зменшилися на 0,2%, а імпорту... |