2.1. Планування та ведення документації класним керівником.
Плануючи виховну роботу, класний керівник має виходити з таких положень:
передбачити різноманітні заходи і види робіт, які сприяли б всебічному розвитку учнів;
включати учнів у діяльність (пізнавальну, патріотичну, трудову, художньо-естетичну, спортивно- оздоровчу), яка сприятиме їхньому всебічному розвитку;
• план повинен містити положення, спрямовані на узгодженість виховних зусиль класного керівника, педагогів, що працюють у класі, та батьків.
Класний керівник веде таку документацію:
1.Журнал навчальних занять та журнал класного керівника.
2.Плани виховної роботи.
3.Особові справи учнів.
4.Карти розвитку особи учня.
5.Протоколи батьківських зборів.
6.Картотеку учнів.
7.Розробки виховних заходів з підсумками соціально-психологічних досліджень і т. д.
Зміст журналу класного керівника:
1.Список учнів класу з телефонами, ланцюжок учнів для термінового сповіщення.
2.Відомості про учнів та їх батьків.
3.Відомості про здоров'я учнів.
4.Організація роботи активу класу.
5.Паспорт класу.
6.Розклад навчальних занять.
7.Відомості про заняття учнів у позаурочний час (факультативи, додаткові заняття, консультації, студії, секції).
8.Відомості про участь класу в чергуванні та в генеральних прибираннях.
9.Робота з батьками.
10.Робота з педагогами, що працюють у класі.
11.Відвідування занять у своєму класі.
12.Графік навчального процесу за семестрами.
13.План виховної роботи у класі.
14.Графік заходів щодо навчального закладу.
15.Мережеве планування виховної роботи у класі.
16.Індивідуальна робота з учнями.
17.Збори у класі.
18.Характеристики учнів.
19.Відомість відвідування учнями занять.
20.Відомість успішності учнів.
21.Розділ перевірки та аналізу роботи класного керівника.
22.Робочі записи.
Складаючи план роботи, необхідно пам'ятати, що план — найважливіший документ класного керівника, має бути стислим та конкретним. Виховна робота — робота творча. Успіх її багато в чому залежить від педагогічної майстерності вчителя, від знання ним індивідуальних особливостей, своїх учнів, зрештою, від виховних
та педагогічних завдань колективу. План — це засіб підвищення якості виховної роботи класного керівника.
Головна мета діяльності — відповідно до плану надати оперативну допомогу учням у вирішенні їхніх індивідуальних проблем, пов'язаних із фізичним та психічним здоров'ям, соціальним становищем, успішним просуванням у навчанні, в ухваленні соціальних правил, з ефективною діловою і міжособистісною комунікацією, з життєвим, кар'єрним, етичним вибором.
План виховної роботи як програма дій учасників педагогічного« процесу — основа діяльності навчального закладу. За його складання та виконання педагог будь- якого рівня (класний керівник, заступник директора з виховної роботи) несе персональну відповідальність. План має відобразити:
результати й оцінку досягнутого;
програму дій колективу, спрямованих на досягнення поставленої мети;
в реальні строки реалізації наміченого;
мету, стратегічні орієнтири майбутньої діяльності;
відповідальних за виконання конкретних справ.
Положення, якими повинні керуватися під час планування виховної роботи педагоги навчального закладу:
системність роботи, єдність навчально-виховного процесу, коли виховання і навчання тісно пов'язані та взаємно збагачують одне одного;
педагог та учні — головні суб'єкти виховного процесу;
виразність, яскравість, барвистість кожного виховного заходу, його зв'язок із навчальною діяльністю;
створення здорового та гуманного середовища виховання.
2.2. Критерії оцінювання планів виховної роботи.
1.Відповідність змісту плану положенням основних нормативних документів (Закон України «Про освіту», державні освітні стандарти, Статут навчального закладу і т. д.).
2.Актуальність плану передбачає відображення в ньому важливих подій у житті держави і суспільства, реакцію на сьогоднішні гострі проблеми. План має враховувати ці важливі проблеми.
3.Розвиненість напрямів і форм плану припускає, що в нього включено основні напрями змісту виховання і під час складання передбачено розумне співвідношення словесних та практичних справ.
4.Доцільність плану пропонує педагогічну обгрунтованість усіх заходів, що проводяться: для чого, заради чого і для кого проводиться та або інша справа, як враховано особливості розвитку колективу, його традиції.
5.Конкретність плану означає, що в нього включено практичні справи, за які персональну відповідальність несуть ті або інші особи і які проводяться у певні чітко визначені строки.
6.Реальність плану передбачає правильний відбір та рівномірний за часом розподіл справ, необхідних і достатніх для вирішення виховних завдань.
7.Календарна послідовність плану передбачає, що всі виховні заходи мають плануватися у хронологічній послідовності.
8.Оформлення плану — один із показників культури праці педагога. Записи слід вести грамотно, акуратно.
9.Робота над планом починається з визначення основних завдань виховного процесу. Він складається з урахуванням особливості класу і відображає різні напрями діяльності класного керівника.
Складаючи річний план, педагог визначає, як будуть залучені до навчально-виховного процесу учні, батьки учнів, педагоги. Тільки за такого підходу план стає важливою умовою успіху педагогічної діяльності.
2.3. Етапи планування роботи.
1. Визначити рівень вихованості і розвитку класу. Звернути увагу на зниження дисципліни, погіршення міжособистих стосунків і т. д. Кожен із цих недоліків може стати предметом виховного завдання, розв'язання якого також
необхідно спланувати.
2.Розробка видів роботи за всебічним розвитком і вихованням учнів (бесіди на різні теми, тематика класних зборів, екскурсії, участь у впорядкуванні території, тематика зборів, наради з активом, літературні вечори, участь у спортивних змаганнях, диспути, виставки, проекти, тематичні огляди газет і т. д.).
3.Розробка пропозицій для вирішення головного виховного завдання.
4.Оформлення плану виховної роботи на семестр, на рік із зазначенням термінів проведення. Складений план слід обговорити з учнями, ознайомити їх із головним завданням, на яке вони повинні звернути особливу увагу. Врахувати всі пропозиції учнів.
Перспективний план на рік включає коротку характеристику класу й окремих учнів, мету і завдання виховної роботи і перелік основних справ за напрямами виховання (етичне, правове, естетичне і т. д.). Зазначаються терміни, відповідальні, учасники справ. Для повсякденної роботи такий план незручний: простежити за всім важко. Тому в практиці виховної роботи використовується календарний план-сітка. Він зручний для повсякденної роботи. Всі справи, заплановані класнім керівником, вписуються в перспективний календар-сітку. Причому віддалені за часом справи можна писати олівцем (це дає можливість перенести заходи). Наприкінці року необхідно провести педагогічний аналіз.
Р ОЗДІЛ III.
Аналіз виховної роботи.
Для класного керівника важливо знати результативність своєї професійної роботи і переконатися у продуктивності своєї професійної діяльності.
Аналіз виховної роботи — одне з найскладніших питань педагогічної теорії та практики. Річ у тому, що результати й ефективність виховного процесу залежать не тільки від умов навчального закладу, а й зовнішнього, стосовно нього, середовища. Під час вивчення ефективності виховного процесу деякі показники можуть дати негативну динаміку, проте загальний висновок необхідно робити на основі співвідношення всіх отриманих даних, що характеризують виконану роботу. Доцільно враховувати та аналізувати інформацію, отриману не тільки у різні періоди, а й різними методами. Вивчення ефективності виховної роботи передбачає визначення її результатів та співвідношення цих результатів із зусиллями педагогів, організаторів роботи, що проводиться. Ефективність виховної роботи вивчається для того, щоб педагоги та організатори могли внести корективи у подальші дії, в організацію чергових справ з урахуванням поставленої мети і завдань, постійно відстежувати розвиток виховного процесу
Аналіз виховного процесу, що дає можливість розкрити додаткові ресурси виховання, застосувати нові методики, визначити необхідні засоби, орієнтований на вихованця як головний продукт цього процесу. А це має сприяти продуктивності виховної діяльності навчального закладу.
Зміст педагогічного аналізу — це зміст змодельованого виховного процесу. Він складається з трьох елементів:
соціально-ціннісне середовище життя вихованця;
його ціннісно-орієнтована діяльність;
осмислення світу і цінностей життя людини в цьому Аналіз виховного процесу педагогом є двостороннім:
1.оцінка професійної діяльності педагога;
2.оцінка вихованості школярів.
1. Класифікація видів аналізу виховної роботи.
За об'єктом:
1.аналіз виховної роботи закладу в цілому;
2.аналіз роботи окремих структурних підрозділів;
3.аналіз роботи паралелі класу;
4.аналіз роботи класного керівника.
За суб'єктом:
1.аналіз, що проводить директор, його заступники;
2.аналіз, що проводить класний керівник;
3.аналіз, що проводять учні;
4.аналіз за участю педагогів, учнів, батьків.
За метою:
1.об'єктивна оцінка педагогічної діяльності;
2.підбиття підсумків роботи і визначення завдань на майбутнє;
3.подолання, ліквідація недоліків у роботі;
4.узагальнення передового педагогічного досвіду;
5.вивчення результатів виховного процесу.
За змістом:
1.комплексний аналіз;
2.тематичний або локальний.
За періодичністю:
1.що періодично повторюється;
2.постійний (оперативний абопоточний);
3.підсумковий.
Із усіх видів аналізу виховної роботи аналіз підсумків за навчальний рік найскладніший. Годі проаналізувати весь хід виховного процесу, його результати та організацію. Треба вичленувати для аналізу основні блоки виховної роботи, що відображають завдання, пріоритетні напрями виховної роботи.
Починаємо аналіз з вивчення:
матеріально-технічного забезпечення виховного процесу як умови забезпечення культурного рівня виховання;
документації, що фіксує організацію виховного процесу;
програми виховання;
плану виховної роботи;
педагогічної картотеки;
документації, що відображає професіоналізм усіх педагогічних кадрів, які здійснюють виховний процес.
Основні критерії оцінювання роботи класного керівника:
1.Організаційна культура діяльності, наповнення виховного процесу.
2.Знання педагога про культуру взаємин між учнями у класі.
3.Оцінювання міри змінюваності вихованців у процесі роботи з ними.
Загальний аналіз класний керівник робить наприкінці навчального року.
3.2. Аналіз виховного заходу.
Аналіз — виявлення суті процесу виховання, обмеженого рамками заходу.
Мета — сприяти підвищенню ефективності виховного процесу в цілому.
Вимоги до заходу:
1.Чітке формулювання і розуміння педагогічної мети заходу. Мета має бути комплексною (навчання, виховання, розвиток).
2.Планування етапів заходу.
3.Організація підготовки відповідно до поставленої мети.
4.Визначення оптимального виховного матеріалу з урахуванням основних принципів виховання на сучасному етапі.
5.Вибір найраціональніших методів і прийомів виховання на кожному етапі.
6.Чіткість заходу, оптимальний темп,ритм.
7.Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.
8.Взаємозв'язок етапів.
9.Зв'язок заходу з попередніми та подальшими формами занять.
3.3. Напрями аналізу виховної діяльності.
1.Навчально-нормативний.
2.Культурно-просвітницький.
3.Суспільно-патріотичний.
4.Фізкультурно-оздоровчий та спортивний.
5.Етично-правовий.
6.Естетичний.
Вивчення результату й ефективності виховного процесу виконує аналітичну, контрольно-корегуючу та прогностичну функції. При цьому:
виявляється реальний стан виховного процесу з урахуванням конкретних критеріїв, показників, поставлених завдань;
аналізуються зміни, що відбулися у виховному процесі;
виявляються можливості розвитку виховного процесу, відбувається пошук шляхів та засобів подальшого вдосконалення виховного процесу;
визначається ефективність впливу виховної роботи на розвиток особистості учня та педагога, взаємин у колективі.
Аналіз виховної роботи потребує:
перевірки планів виховної роботи класних керівників;
забезпечення якості проведених класних годин;
регулярне забезпечення нарад із класними керівниками та вчителями;
проведення тематичних педрад та батьківських зборів;
контроль діяльності додаткової освіти (факультативів, спецкурсів, гуртків).
Успішна виховна робота можлива за таких умов:
1.Залучення до виховного процесу всього педагогічного колективу.
2.Створення виховного середовища та позитивного психолого- педагогічного клімату.
3.Наявність системи стимулювання учасників виховного процесу, що склалася.
4.Охоплення учнів таким змістом діяльності, який відповідає їхнім інтересам та потребам.
5.Задоволеність рівнем і характером професійного підвищення кваліфікації та організації виховного процесу його учасниками.
6.Наявність самоврядування учнів.
7.Задоволеність учнів та батьків виховним процесом і наявність позитивних результатів виховання.
8.Постійне наростання динаміки в оцінці учнів ролі навчального закладу, класу, педагогів, товаришів, задоволеності навчанням, використання дозвілля, взаємин з батьками.
Критерії оцінювання роботи класного керівника:
Впорядкованість життєдіяльності колективу класу.
Рівень зрілості колективу класу, його ціннісні орієнтири.
Загальний психологічний клімат у класі, соціальна захищеність кожного члена колективу та його комфортність, система взаємин у колективі.
Реальне зростання вихованості і загальної культури учнів.
Участь батьків у житті колективу класу.
Роль і місце колективу класу в колективі навчального закладу.
Активна позиція класного керівника, його участь в інноваційних процесах виховання.
Підсумки діяльності класного керівника протягом року підбиваються за результатами:
аналізу виховного плану і записів у ньому;
аналізу результатів діагностичної діяльності класного керівника;
аналізу анкетування учнів;
аналізу матеріалів співбесіди з класним керівником за посадовими обов'язками;
узагальнення досвіду роботи на методичному об'єднанні класних керівників, на педрадах, педагогічних читаннях, у конкурсі «Самий класний — класний керівник»;
аналізу матеріалів відвідування адміністрацією навчального закладу виховних заходів у класі протягом року;
аналізу участі класу у загальних справах навчального закладу.
Звіт класного керівника про виконану роботу за певний період передбачає:
1.Представлення анкети для обробки, аналізу та пропозицій за наслідками анкетування учнів про життя класу за минулий період.
2.Надання короткої аналітичної записки про роботу класного керівника з учнями, батьками.
3.Представлення діаграм змін у процесі навчання. Йдеться про особисту траєкторію успіхів у навчанні (по класу).
4.Показ карти індивідуального розвитку учнів, що вимагають спеціальної педагогічної уваги. У карті наголошується будь-який значний успіх учня.
5.Відповідь на запитання: чи задоволений класний керівник тією допомогою, яку йому надавали адміністрація, методичне об'єднання?
6.Відповідь на запитання: чи задоволений класний керівник своєю роботою за минулий період?
7.Представлення сценаріїв або розробок виховних заходів.
Р ОЗДІЛ IV.
Методичне об'єднання класних керівників.
|