ЯК ЧИННИК ВИБОРУ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ


Скачати 119.46 Kb.
НазваЯК ЧИННИК ВИБОРУ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Дата16.03.2013
Розмір119.46 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
науковий співробітник

Інституту соціальної та політичної психології АПН України (м. Київ)

кандидат психологічних наук Кляпець О.Я.
ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ НАСТАНОВИ МОЛОДІ

ЯК ЧИННИК ВИБОРУ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Проблема дослідження способу життя має величезне практичне значення, адже саме особистість, що обрала для себе здоровий спосіб життя, має можливість реалізовувати власні фізичні і духовні потенції, бути життєздатною, успішною, психічно та фізично здоровою, працездатною.

Все частіше серед психологів можна почути висловлювання про те, що психологія майбутнього – це психологія здоров’я, здорової особистості.

Очевидно, що сім’я відіграє величезну роль у житті окремої особистості і суспільства в цілому. Вона, являючи собою важливий елемент соціальної ситуації розвитку кожної людини, забезпечує як особистісний розвиток окремої людини, так і відіграє визначну роль у формуванні патогенних ситуацій та психічних порушень. Психологічно здорова особистість може бути вихована тільки у відповідному оточенні, отже, вивчення впливу шлюбно-сімейних чинників на вибір способу життя є важливим кроком у розробленні програми психологічної допомоги у виборі підростаючим поколінням здорового способу життя.

Таким чином, існує надзвичайна соціальна важливість психологічної допомоги у виборі юнаками та дівчатами здорового способу життя, від ефективності якої залежить майбутнє української нації.
Здоровий спосіб життя є однією з форм життєздійснення, яка зорієнтована на розвиток, збереження та відтворення фізичного, соціального та особистісного здоров’я [4]. В контексті шлюбно-сімейних взаємостосунків, вибір здорового способу життя – це вибір членами сім’ї такої форми сімейної взаємодії, яка спрямована на розвиток особистості кожного, розвиток сім’ї як системи, збереження та відтворення фізичного та психологічного здоров’я членів родини та їх психологічне благополуччя.

На вибір здорового чи нездорового способу життя безпосередньо впливають соціальні настанови людини, що виявляються в ієрархії ціннісних орієнтацій. Серед конструктивних соціальних настанов, що підвищують якість життя людини, провідними є настанови на здоров’я, сім’ю, кохання та ін. [4]

Психологічне здоров’я тісно пов’язане з поняттям психологічного благополуччя, яке є одним з основних елементів психічного здоров’я, буття особистості, що може виступати критерієм розрізнення понять норми та не-норми.

В тлумаченні цього поняття дослідники ще не знайшли спільної мови. Найбільш цікавим, на нашу думку, серед останніх наробок є підхід Ryff [7], яка, підсумовуючи існуючі концепції та підходи до розуміння проблеми психологічного благополуччя, відмічає, що існує 6 незалежних компонентів психологічного благополуччя. Вона називає такі компоненти:

  • наявність позитивного ставлення до себе і минулого життя (самоприйняття);

  • наявність цілі та предмету, що дають сенс життя (ціль у житті);

  • здатність відповідати вимогам, що пред’являє повсякдення (володіння ситуацією);

  • наявність відчуття тривалого розвитку та самореалізації (персональне чи особистісне зростання);

  • наявність піклування і довірчих стосунків з іншими (позитивні емоції у стосунках з іншими);

  • здатність виносити власні судження (автономія).

Якщо співвіднести ці виміри з концепцією особистості А.Маслоу, то вочевидь, самоактуалізація особистості є тим основним стрижнем, навколо якого будується психологічне благополуччя.

Таким чином, під психологічним благополуччям розуміється не лише психічне і фізичне здоров’я особистості, але й реалізація цією особистістю себе, своїх потенцій і можливостей.

Однією з базових психологічних потреб, що визначають психологічне здоров’я та благополуччя, є потреба у коханні, прихильності, прив’язаності. Сімейна сфера є необхідною ланкою успішного функціонування особистості, а самореалізація в ній – передумовою психологічного здоров’я особистості. Отже, шлюбно-сімейні настанови, входячи в структуру життєвих настанов особистості, є чинником вибору способу життя, а встановлення та підтримання гармонійних сімейних взаємин є неодмінною складовою здорового способу життя.

Шлюбно-сімейні настанови формуються в процесі соціалізації з раннього дитинства. На їх формування безпосередньо впливає батьківська сім’я, вона ж опосередковує більш пізні за часом впливи зовнішнього соціального оточення. Взагалі, сім’я виступає основним елементом соціального мікросередовища, який значно впливає на формування найважливіших якостей особистості. Першочерговими факторами формування особистості в сім’ї вважаються наступні: ступінь гармонійності подружнього життя батьків, загальне сприйняття дитинства (було воно щасливим або нещасливим), ставлення батьків до дітей, розподіл сімейних ролей, спосіб життя, який вели батьки. Саме в дитячі роки під впливом батьків закладається програма, що диктує потім як жити, якого партнера вибирати, які стосунки з ним мати, якою буде кількість дітей і т.і. [1].

В юнацькому віці процес формування шлюбно-сімейних настанов переходить з латентної фази в активну, коли засвоєне до цього часу в сім’ї та поза нею починає активно перевірятися, уточнюватися, випробовуватися та зпівставлятися. Період пошуків в юнацькому віці ставить перед молоддю завдання закріпитися в світі дорослих. Наповнені енергією, юнаки вже переросли межі батьківської сім’ї і ще не знайшли власної форми. Вони приміряють різні моделі поведінки, відмовляючись від них і шукаючи наступні.

Цей вік є одним з найбільш значущих періодів розвитку особистості, під час якого триває процес індивідуалізації, що завершується особистісним самовизначенням. Саме зараз, коли реальна дійсність ставить молоду людину перед необхідністю вибору подальшого життєвого шляху, актуальною стає проблема смислу життя, сенсожиттєвої спрямованості.

В одному з сучасних досліджень була виявлена двохфакторна структура життєвої спрямованості студентів. Одна група спрямованостей, в яку увійшли спрямування до особистісного зростання, особистісних прихильностей і слугування суспільству, була віднесена до внутрішньої спрямованості, пов’язаною з задоволенням основних психологічних потреб. В групу зовнішньої спрямованості увійшли спрямування до матеріального успіху, фізичної привабливості і слави. Виявлено, що чим сильніше особистість зорієнтована на внутрішні спрямування на противагу зовнішнім, тим краще в неї показники психічного здоров’я, і, навпаки, чим вище вона оцінює значущість зовнішніх спрямувань у порівнянні з внутрішніми, тим нижче її психологічне благополуччя [5].

Також виявлено, що зовнішні спрямування характерні для людей, чиї матері відзначаються жорстким контролюючим стилем виховання і невисокою емоційною включеністю в життя дитини [5]. Таким чином, повага до особистості дитини, демократичний стиль виховання є фактором формування внутрішньозорієнтованих особистостей.

Цілком зрозуміло, що задоволення базових психологічних потреб веде до особистісного зростання та психологічного благополуччя. Якщо сімейне та шкільне оточення забезпечує адекватну реалізацію вказаних потреб, то діти розвиваються психологічно здоровими і асимілюють такі життєві цінності, які в подальшому житті забезпечать безперервне задоволення базових психологічних потреб та особистісне зростання.

Отже, роль сім’ї та школи у формуванні життєвих настанов (включаючи шлюбно-сімейні), сенсожиттєвих орієнтацій особистості молоді важко переоцінити.

Як виникають сенсожиттєві спрямування?

На думку В.І.Чудновского, ґрунтом розвитку сенсожиттєвих орієнтацій є сукупність особистісних властивостей, які, взаємодіючи, створюють умови для виникнення цих орієнтацій. У цьому процесі найвизначну роль відіграють значущі дорослі (батьки, вчителі, психологи), завданням яких є сприяння особистісному зростанню дітей, створення необхідної психологічної атмосфери, підтримуючого соціального середовища, особистісний підхід до кожної молодої особистості, коли дорослим враховуються індивідуально-психологічні та вікові особливості дітей [6]. Встановлено, чим в більшій мірі оцінюють юнаки своїх шкільних вчителів як таких, що підтримують самостійність і особисто включені в життя учнів, тим більшою є їх орієнтація на внутрішні цінності, пов’язані із особистісним зростанням та самореалізацією [5].

Важливим компонентом особистісного підходу, що значно впливає на становлення сенсожиттєвих орієнтацій юнаків, є спрямованість батьків та вчителів на розвиток здібностей дітей, формування в них самостійності, орієнтації не тільки на знання, а й на спосіб їх здобування.

Взагалі, формування у дітей схильності до самостійної праці, яке повинно розпочинатися з раннього дитинства, складає оптимальні передумови для виникнення адекватних, реалістичних життєвих домагань та конструктивних сенсожиттєвих орієнтацій.

Необхідною властивістю, що складає фундамент для виникнення сенсожиттєвих орієнтацій, умовою особистісного розвитку, психічного здоров’я особистості є вироблення адекватного ставлення до успіхів та невдач, де успіх розглядається як сходинка до нових досягнень, а невдача – як стимул до більш активної праці.

Крім того, робота дорослих повинна бути спрямованою на розвиток рефлексивності дітей, без якої свідоме вироблення смислів життя, цінностей сімейних взаємостосунків, побудова на їх основі системи конструктивних шлюбно-сімейних домагань, цілей та стратегій їх реалізації є неможливим [6].

Емпіричні дослідження шлюбно-сімейних настанов сучасної молоді дозволяють стверджувати, що цінність сім’ї та сімейного способу життя є для юнаків досить актуальною.

Згідно даних, отриманих під час дослідження шлюбно-сімейних домагань молоді, проведеного нами з студентами І-ІІ курсів Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова (загальна кількість опитаних – 50 осіб), в структурі життєвих домагань шлюбно-сімейні посідають велике місце, а шлюбно-сімейна самореалізація є для молодих людей необхідною умовою досягнення життєвого успіху. Сучасне студентство характеризується визнанням цінності сім’ї, прагненням до матеріального благополуччя, але ці життєві домагання поєднуються з цінністю доброго здоров’я та цікавої роботи, що дає змогу зробити висновок про різноплановість життєвих домагань опитаних нами студентів, про усвідомлення ними важливості здоров’я для досягнення успіху в житті. До речі, життєвий успіх для них означає не тільки матеріальний добробут, а й задоволення потреби в коханні, прихильності та самореалізації.

Велика кількість молодих людей пов’язує створення сім’ї з періодом закінчення навчання, початку робочого життя, що свідчить про відповідальне ставлення до утворення сім’ї, про прагнення молодих людей до можливості самостійно утримувати свою родину, забезпечувати її матеріальними благами. Зазначимо, що більшість студентів намагатиметься поєднувати сімейне та професійне життя, віддаючи при цьому перевагу сімейній сфері (44%). Лише 14% опитаних, у разі виникнення складностей поєднання роботи та родини, обере роботу. Велика частина (42% студентів) не готова на цьому етапі життя визначити для себе пріоритетну сферу.

Серед відповідей на запитання щодо шлюбно-сімейних домагань перші місця за кількістю виборів посіли взаєморозуміння, взаємоповага, наявність кохання, душевна близькість, наявність дітей. Найменшу кількість виборів отримали можливість спілкування поза межами сім’ї та автономність. Отже, шлюбно-сімейні настанови студентів спрямовані на досягнення душевного комфорту, взаємин любові та поваги, народження та виховання дітей. Водночас, отримані дані демонструють тенденцію створення сім’ї “закритого типу”, що характеризується обмеженням спілкування поза її межами та дуже високим ступенем близькості між її членами всередині.

На думку опитаних студентів, народженню дітей повинно передувати досягнення матеріального благополуччя, а кар’єрне зростання, професійна реалізація поєднується у часі із одруженням та народженням дітей. Очевидно, що досліджувані молоді люди, орієнтуються на самореалізацію і в професійній, і в сімейній сферах, відчуваючи при цьому матеріальну відповідальність за майбутнє своїх сімей та дітей.

Половина студентів вже встигла визначитися з тим, яка сім’я є для них бажаною. Шлюбно-сімейні настанови 30% опитаних спрямовані на егалітарний рольовий розподіл у сім’ї, 20% - на традиційний. Цікаво, що кількість жінок з егалітарними настановами в два рази переважає над кількістю чоловіків. Отримані дані є свідченням змін, що відбуваються зараз в суспільній свідомості. Послаблення матримоніальних стереотипів, індивідуалізація взаємин, особистісна орієнтація ставить молодих людей перед необхідністю усвідомлення власних бажань, схильностей, настанов. Молоді люди відчувають необхідність реалізовувати себе в різних сферах життєдіяльності, більшість з них намагається розподіляти обов’язки залежно не від статі, а від особистісних прагнень. У зв’язку із тим, що стереотипний розподіл ролей більш негативно відбивається на жінці, чоловіки більш схильні відстоювати традиційний рольовий розподіл в сім’ї.

Дані, отримані нами підтверджуються дослідженням Т.О.Ларіної, яка встановила, що сучасна молодь спрямована на такі моделі поведінки, які передбачають відповідальність за іншу людину, себе та взаємини. Більшість опитаних розуміють кохання як умову життя і функціонування сім’ї, народження та виховання дітей [3].

Але настанова на романтичне, “книжне” кохання є негативною для майбутньої сімейної взаємодії. Кохання – необхідна умова створення сім’ї, підґрунтя шлюбу, яке дозволяє найменш болісно пройти всі стадії подружньої адаптації і створити гармонійні стосунки всередині сім’ї. Відсутність кохання, плутанина кохання з короткочасною закоханістю є однією з причин, чому шлюби, в які вступають за коханням, не завжди тривалі. Але перебільшення значення кохання, коли воно виступає єдиним мотивом вступу до шлюбу, призводить до його руйнації та припинення при стиканні з сімейними труднощами та проблемами.

Іншою причиною негативних наслідків у взаємостосунках молоді, що нам здається основною, є відсутність у їх сім’ях позитивних зразків для статеворольового становлення, чоловічої та жіночої ідентифікації, цінності кохання і сім’ї [1].

У дослідженні В.В. Савінова показано, що проблемні сім’ї формують настанови переважно на нездоровий спосіб життя. Молоді люди схильні несвідомо наслідувати погляди батьків, особливості сімейної взаємодії, переносячи їх у власні сім’ї [4].

Особливістю настанов молоді з проблемних сімей є недостатнє усвідомлення наслідків власного способу життя для своїх дітей, оскільки переважна більшість молоді бажає, щоб їхні діти вели здоровіший спосіб життя, поводячись при цьому протилежним чином [4].

Крім того, негативний вплив на становлення шлюбних стосунків спричиняють також такі шлюбно-сімейні настанови як постійне очікування активності від іншого (споживацький підхід), жорстка прив’язаність до ідеалу (звідси постійне бажання переробляти іншого), недовіра до інших (а також до своїх безпосередніх почуттів та емоцій), очікування поведінки в межах чоловічого і жіночого стереотипів, без урахування існуючої тенденції у зміні цих стереотипів та інші [2].

Ще одним негативним фактором є передчасний досвід статевих стосунків, який сформував неадекватне ставлення до них. З’ясовано, що піклування про власне репродуктивне здоров’я проявляється в усвідомленні природи сексу, розумінні значення сексуальних відносин та їх можливих наслідків; в усвідомленні взаємної відповідальності партнерів; бажанні зачати дитину; готовності виконувати подружні обов’язки [4]. Але сучасні школярі нерідко починають дошлюбні статеві стосунки, не маючи елементарних понять ні про шкоду, ні про наслідки раннього статевого життя, ні про його соціальні та кримінальні аспекти. На ціннісні орієнтації у сфері міжстатевих стосунків чинило широке розповсюдження еротичних та порнографічних видань і фільмів, занадто відвертих сексуальних текстів та зображень. Всі ці фактори призвели до обернення установок у статевій поведінці сучасних юнаків на невірні.
Таким чином можемо зробити наступні висновки.

Сім’я відіграє величезну роль у житті окремої особистості і суспільства в цілому. Вона є важливою сферою особистісної самореалізації, завдяки якій задовольняються базові психологічні потреби особистості, без чого неможливим є її психологічне здоров’я та особистісний розвиток.

Отже, вибір здорового способу життя включає в себе вибір членами сім’ї такої форми сімейної взаємодії, яка спрямована на розвиток особистості кожного, розвиток сім’ї як системи, збереження та відтворення фізичного та психологічного здоров’я членів родини та їх психологічне благополуччя. Шлюбно-сімейні настанови, входячи в структуру життєвих настанов особистості, є чинником вибору способу життя, а встановлення та підтримання гармонійних сімейних взаємин є неодмінною складовою здорового способу життя.

Сучасна молодь визнає цінність сім’ї, сімейного способу життя, відповідально ставиться до створення власної родини, прагне забезпечити матеріальну базу для її існування. Найбільш значущим для студентів є досягнення в сім’ї душевного комфорту, взаємин любові та поваги, народження та виховання дітей. Але відсутність позитивних зразків для статеворольового становлення, чоловічої та жіночої ідентифікації, гармонійної взаємодії всередині сім’ї негативно відбивається на функціонуванні молодих сімей і є чинником розпаду шлюбно-сімейних структур.

На формування шлюбно-сімейних настанов визначний вплив має батьківська сім’я, яка також опосередковує впливи зовнішнього соціального оточення. Саме завдяки батьківській сім’ї та шкільному оточенню дитина має можливість асимілювати такі взірці поведінки та життєві цінності, які в подальшому житті забезпечать задоволення базових психологічних потреб особистості та її психологічне благополуччя.
Список використаних літературних джерел:

  1. Кляпець О.Я. Психологічні чинники вибору молодою людиною цивільного шлюбу. Автореф. дис. … канд. психол. наук 19.00.05. – К.: Інститут соціальної та політичної психології, 2004. – 21 с.

  2. Коростылева Л.А. Психологические особенности лиц, испытывающих затруднения при вступленнии в брачные отношения (на материалах службы знакомств): Автореф. …канд.психол.наук. 19.00.01, 19.00.05 / КГУ им. Т.Г. Шевченко. – К., 1991. – 16 с.

  3. Ларіна Т.О. Аутоагресивна поведінка як адаптаційний механізм протидії соціальному оточенню // Проблеми загальної та педагогічної психології Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К.: 2004. — Т.VI. — Вип.3. — С. 191–195.

  4. Титаренко Т.М. Актуальні соціально-психологічні настанови молоді на здоровий спосіб життя // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: пед. науки, психол. науки. — К., 2004.

  5. Чирков В.И., Диси Э.Л. Связи между здоровьем студентов и их жизненными стремлениями, восприятием родителей и учителей // Вопросы психологии, 1999, №3. – С.48-57

  6. Чудновский В.Э. Проблема становления смысложизненных ориентаций личности // Психологический журнал, 2004, том 25, №6. – С.5-11

  7. Ryff, C.D., & Keyes, C.L.M. The structure of psychological well-being revisited. // Journal of Personality and Social Psychology, 1995, N.69. - p.719-727.




Схожі:

Програма формування навичок культури поведінки вихованців ліцею та...
Формування здорового способу життя – одна з найголовніших тем виховання юної особистості. Адже здорове молоде покоління є запорукою...
Інтегрований курс “Основи здоров’я” передбачає формування мотивації...
Мета інтегрованого курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу...
Інтегрований курс “Основи здоров’я” передбачає формування мотивації...
Мета інтегрованого курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу...
РОЗДІЛ І Теоретичне обґрунтування проблеми формування здорового способу життя
РОЗДІЛ ІІ Організація профілактичної роботи соціально-психологічних служб навчальних закладів з питань формування здорового способу...
Анкета№1 «Здоровий спосіб життя»
М. Рокича. Анкетованому пропонується список з 15 термінальних цінностей, які необхідно проранжувати відповідно до їх значимості для...
«Концепція виховання в учнів навичок здорового способу життя та робота...
Для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямках. Тому найголовнішим завданням сучасного життя, яке постійно зазнає впливу...
1. Розділ І. Диктанти по формуванню здорового способу життя учнів
До посібника ввійшли дидактичні завдання, диктанти по формуванню здорового способу життя для учнів 8-9 класів. Всі завдання апробовані...
Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках основ здоров'я
Воно не повинно зводитися до інформування учнів з питань збереження здоров`я, а має передбачати формування стійкої мотивації щодо...
КОНЦЕПЦІЯ ПРОЕКТУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ...
ПРОЕКТУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДІ УКРАЇНИ»
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУППИ Зубкова О. М
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУППИ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка