Учнівське самоврядування у контексті викликів ХХІ століття


Скачати 1.11 Mb.
Назва Учнівське самоврядування у контексті викликів ХХІ століття
Сторінка 7/8
Дата 23.04.2013
Розмір 1.11 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

2. Структура самоврядування
У Черкаській районній станції юних техніків на базі чотирьох груп туристсько-краєзнавчих гуртків діє система учнівського самоврядування у формі самодіяльної громадської дитячої організації – туристсько-краєзнавчого клубу ”Альта”.

Гуртки відвідують близько 60 школярів 5-11 класів Будищенської загальноосвітньої школи, які об’єднані в три групи, та дві групи вихованців гуртка ”Всюдихід” Мошнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – це понад 40 осіб. Структура груп гуртків побудована за віковим принципом і збережена у системі самоврядування. Очолює групу обраний з числа дітей провідник.

Керівники гуртків (у Будищенській школі їх два, у Мошнівській – один) є членами турклубу.

Вищим керівним органом турклубу є загальні збори його членів, які збираються не рідше одного разу на рік.

Збори обирають виконавчий орган самоврядування – раду турклубу, яка здійснює реалізацію поточних завдань турклубу.

Для проведення заходів утворюються тимчасові та постійні штаби, комісії чи організаційні групи.

Структура самоврядування туристсько-краєзнавчого клубу ”Альта”

3. нормативно-правова база діяльності

самоврядування турклубу ”Альта”

Самоврядування у турклубі здійснюється на підставі Закону України ”Про об’єднання громадян”, Закону України ”Про молодіжні та дитячі громадські організації”, Статуту Черкаської районної станції юних техніків.

Статут районного туристсько-краєзнавчого клубу ”Альта”, затверджений 3 квітня 1993 року. Зміни та доповнення внесені 23 квітня 1996 року.

Постанова про державну реєстрацію районного туристсько-краєзнавчого клубу ”Альта” від 20 квітня 1993 року № 198.

4. Організаційно-функціональний зміст роботи

структурних складових САМОВРЯДУВАННЯ Турклубу
Туристсько-краєзнавчий клуб ”Альта” діє при Будищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Черкаського району з 1987 року. За цей час через турклуб пройшло понад п’ятсот учнів школи – це три покоління учнів та відбулась повна зміна поколінь: в гуртки приходять діти перших альтівців.

У червні 1987 року групка однодумців з Будища, яких об’єднало прагнення до подорожі, вирушили у перший турпохід. Здійснили кілька походів по Мошногір’ю та Черкащиною. І зовсім несподівано для себе почали відкривати не лише красу довкілля, а й раніше зовсім невідомі сторінки нашої історії. Так почав формуватися непідробний інтерес до пізнання історії свого краю.

Враховуючи, що туризм має особливе значення для виховання дітей, діяльність гуртків була спрямована на вирішення конкретної мети:



- виховання любові й поваги до своєї Батьківщини;

  • формування кращих рис громадянина держави;

  • поглиблення й розширення знань, які дитина одержала в сім’ї та школі;

  • використання знань на практиці; профорієнтація та підготовка до самостійного життя;

  • формування позитивної мотивації до ведення здорового способу життя та навичок діяти в екстремальних умовах;

  • формування активної життєвої позиції, відповідальності за власну роль у колективі.



Основа досягнення цих цілей і завдань – навчання в туристсько-крає­знавчих гуртках, туристські екскурсії, експедиції, походи, участь у змаганнях, краєзнавча пошуково-дослідницька робота, заходи з екології.

Поряд з туризмом вихованці почали займатися, так би мовити, позагуртковою діяльністю.

Ідея, яка потім лягла в основу діяльності клубу – створити такі можливості, щоб кожна дитина могла самореалізуватися відповідно до своїх бажань, можливостей і потреб часу – все більше оволодівала змістом діяльності гуртків.

Розширення напрямків діяльності гуртків, урізноманітнення форм і методів роботи було викликане необхідністю якомога ширшого охоплення дітей з різними уподобаннями, інтересами, здібностями до занять в туристських гуртках. Це й призвело до переростання гуртка в турклуб.

Реалізація цілей і завдань турклубу



Окрім походів, почали проводити вечори відпочинку, на яких ділилися враженнями від побаченого. Згодом почали збиратися, щоб відзначити день іменинника, відсвяткувати Новий рік чи іншу дату.

Позагурткова діяльність набувала все більшого значення. І вона приваблювала навіть тих, кому не дуже подобалось ”тягнути” на собі рюкзак. Дуже часто приходили діти, які за станом свого здоров’я не могли йти у турпохід навіть на одну ночівлю. Але їм було цікаво трати участь у грі ”Поле чудес” чи ”Що? Де? Коли?”, в турнірі з шахів, шашок, настільного тенісу тощо. Такі заходи почав проводити турклуб не лише для своїх членів, а й для всієї школи і згодом для вихованців гуртків Черкаської районної станції юних техніків. Вихованці ”Альти” стали організаторами цих заходів.

Згодом стало очевидним, що для повного досягнення поставлених завдань одного лише педагогічного керівництва замало. Розпочався пошук ефективної форми організації дитячого колективу, щоб не лише педагогові управляти колективом під час найвідповідальнішої події, якою є похід, але й для того, щоб діти могли впливати один на одного і швидко вирішувати проблеми, що виникали в колективі.

Наше становлення припало на період розпаду дитячої піонерської організації. Стало необхідним знаходити заміну організаціям радянського зразка із новим змістом та ідеологією. До початку 90-х років наші гуртки переросли в туристський клуб. Був прийнятий статут клубу, ми зареєструвались як добровільна самодіяльна дитяча громадська організація. Виробилися принципи діяльності:



  • чесності й справедливості,

  • дружби й товариськості,

  • співчуття і милосердя,

  • честі та совісті,

  • краси і доброти,

  • нерозривності слова й діла.

Досвід походів та занять підказував, що поряд з відпочинком, формуванням громадянської свідомості та патріотизму необхідно здійснювати позитивний вплив на дотримання етичних норм поведінки. Життю в колективі потрібно вчити. Необхідно було встановити чіткі і зрозумілі правила, у яких враховувався б дитячий інтерес та необхідність дотримання певних норм, щоб жити в колективі.

Так у клубі з’явились правила співжиття членів турклубу:





  • поважай інших, як самого себе;

  • говори правду, навіть коли вона гірка;

  • гартуй себе фізично;

  • дав слово – дотримай його;

  • навчився сам – навчи іншого;

  • не ображай живого, бо воно – живе;

  • вивчай історію, пізнавай навколишній світ – це цілий світ.



Створюваний у період розпаду самодіяльного дитячого руху, який уособлювала піонерська організація, турклуб зумів зберегти позитивне, що раніше лише декларувалося, та надати йому практичного втілення. Роботою клубу почали керувати самі діти через виборний орган – раду турклубу, діти самі пропонували заходи, визначали відповідальних за їх виконання. .

На початку становлення почали шукати звучну назву для турклубу, яка була б несхожою на традиційні для туристів. Зовсім випадково трапилася вітрина на одному з магазинів – „Альта”. Вирішили назвати свій гурток саме так: незвично, велично і таємниче навіть для нас самих, бо жоден словник не давав тлумачення значення цього слова. Лише згодом у ”Кобзарі” Т.Г.Шевченка прочитали:

Червоною гадюкою

Несе Альта вісти.

Довелося перечитати увесь твір Т.Г.Шевченка „Тарасова ніч”. Учні по-новому відкрили для себе героїчно-трагічну сторінку з історії українського козацтва, оспіваної поетом.

Як пізніше виявилось, нічого не буває випадковим. Несподівано в одній з книжок ми натрапили на легенду, яка стала символічною для усіх вихованців клубу:

Планета Альта мешкала в сузір’ї Волосожар.

На ній сталася катастрофа і планета гинула.

Люди з Альти переселилися на Землю.

В пам’ять про полишену батьківщину одну

з річок на Землі люди нарекли Альтою.

I сказано в легенді: доки тектиме ця річка,

доти буде життя на Землі.

Річка Альта – правий приток Трубежа на Київщині поблизу Переяслава-Хмельницького. Вона оспівана у вже згаданому творі Т.Г.Шевченка “Тарасова ніч”. Під час першої подорожі турклубівців до річки Альти ми побачили, що її

почали відновлювати, рятуючи від замулення русло. І якраз це співпало у часі з відродженням нашої незалежної держави Україна.

Згодом розробили емблему турклубу, в якій символічно використали кольори: зелений – колір Землі і всього живого на ній, синій – колір неба, води і повітря, червоний – колір вогню, жовтий – колір Сонця. Це одвічні символи життя, те, з чим постійно перебуває у взаємозв’язку турист.

На гербі турклубу “Альта” льодоруб символізує спортивний туризм, бунчук – історичне краєзнавство. Пізніше до герба внесли листок дерева – еко-

Герб турклубу

логічне краєзнавство. Це саме ті основні напрямки, за якими діє зараз наше дитяче об’єднання.

Потім народилась пісня турклубу. У нас є прапор турклубу. В урочистій обстановці пов’язуємо новим повноправним турклубівцям галстуки синьо-зеленого кольору. Кожен, хто отримує галстук, промовляє прості і зрозумілі слова, яких намагається дотримуватись: "Обіцяю з честю носити звання члена турклубу "Альта". Дуже часто цей ритуал відбувається в неформальній обстановці біля вогнища.

Усі ці символи розроблені за участю вихованців.





Емблема Галстук



Прапор
Бачити в кожній дитині особистість, поважати її вибір, уподобання, допомогти реалізувати свої потенційні можливості і бажання – така ідеологія діяльності турклубу. І разом з тим колективізм турклубу вимагає дотримання встановлених норм і правил.

Саме тому у статуті записані права та обов’язки члена турклубу.

Члени клубу мають право:




  • на захист особистості з боку Клубу;

  • підтримку добрих починань;

  • користуватись майном клубу;

  • брати участь у заходах клубу;

  • обирати й бути обраними до керівних органів Клубу



Члени клубу зобов’язані:



  • дотримуватись правил співжиття;

  • виконувати статут Клубу, брати участь у здійсненні програми
    дій Клубу;


  • словом і ділом дбати про піднесення авторитету Клубу,
    зміцнення його бази;


  • на тренуваннях, змаганнях, походах та інших заходах дотримуватись правил безпеки та виконувати вимоги положень

про ці заходи, інших нормативних документів про ці заходи.
Членами турклубу стають ті, хто хоче займатися в туристсько-краєзнавчому гуртку чи в гуртку пішохідного туризму. Зараз уже важко сказати: щоб займатися туризмом, діти вступають до гуртка і стають членами турклубу чи вступають до турклубу, щоб займатися туризмом.

Основною формою діяльності клубу є гурткові заняття туризмом. Про гуртки у школах Будища та Мошен знають усі діти, а з 5 класу вони можуть відвідувати їх. На одному з перших занять діти детально дізнаються про зміст роботи гуртків та про діяльність створеної на їх базі самодільної дитячої організації – форми самоуправління гуртків.

Членами турклубу стають не одразу, адже, щоб стати турклубівцем, потрібно виконати певні умови: ознайомитись із правилами співжиття, правами та обов’язками члена турклубу, вивчити значення символіки та атрибутики клубу, пройти турпохід з однією ночівлею. Не усі діти забажають пристати на умови прийому у члени спілки. За обставини, коли учень не став членом турклубу, він зможе відвідувати заняття гуртка і без такого членства.

Нині турклуб має широкий спектр своєї діяльності, який визначається основними завданнями:


  • розвиток і популяризація масового туризму; фізичне загарту­вання та оздоровлення, усесторонній розвиток його членів;

  • вивчення історії та природи рідного краю;

  • проведення масових заходів, пов’язаних з туризмом, крає­знавством, спортом та дозвіллям, інших заходів, направлених на виконання добрих і корисних справ, розвитку різноманітних здібностей людини;

  • надання методичної допомоги з питань організації туристсько-краєзнавчої та туристсько-спортивної роботи;

  • створення матеріальної бази для занять туризмом;

  • систематизація та розповсюдження передового досвіду з організації туристсько-краєзнавчої та туристсько-спортивної роботи.


На реалізацію цих завдань була впроваджена система самоврядування.

Шляхом прямого відкритого голосування на зборах у кожній групі обирають старосту групи – провідника, його заступника, завгоспа, фізорга, культмасовика, краєзнавця, еколога. Провідник групи веде збори групи, представляє групу на засіданні ради турклубу, доносить до усіх членів групи рішення ради, він є першим помічником керівника гуртка при підготовці занять гуртка чи позагурткових занять, організовує роботу відповідальних за окремі ділянки роботи. Як правило, у молодших групах повноваження провідника та інших відповідальних за роботу в групі визначаються на півріччя. Це робиться з метою, щоб якомога більше вихованців спробували себе у ролі організаторів.

Не рідше одного разу на рік проводяться загальні збори вихованців гуртків – членів турклубу.

На зборах терміном на два роки приймають програму діяльності клубу, заслуховують звіт про її виконання, обирають делегатів до участі у зборі Спілки дитячих та юнацьких організацій Черкащини. На зборах посвячують у члени турклубу, вносять зміни до статуту турклубу, положень про символіку та атрибутику тощо.

Відповідно статуту турклубу керівником дитячої громадської організації може бути повнолітня людина. Тому голову турклубу збори затверджують, а першого заступника голови – обирають з числа дітей з урахуванням думки колективу шляхом прямого відкритого голосування. Перед висуненням кандидатури на посаду віцеголови турклубу проводиться підготовка шляхом виявлення найкращого організатора. За кілька тижнів до зборів керівники груп проводять анкетування серед членів турклубу, де визначається кілька кандидатур на цю посаду. Самі вихованці не знають мети анкетування. Якщо серед претендентів немає явного лідера, проводиться рольова гра ”Коли б я був керівником походу”. Під час гри перевіряються організаторські здібності претендентів.

На загальні збори претенденти виносять власні програми діяльності турклубу, у яких відображено основні напрямки розвитку організації.

Як правило, віцеголовою клубу стає той, хто найдовше відвідує турклуб, найбільше розуміється в туристській справі.

Віцеголова турклубу веде засідання ради турклубу, дає доручення іншим її членам, контролює виконання рішень ради.

До ради турклубу автоматично входять обрані на зборах груп провідники цих груп. Інших членів ради обирають безпосередньо на посади: завгоспа, фізорга, краєзнавця, еколога, культорганізатора. Кожен з них відповідає за певний напрямок роботи.

Завгосп відповідає за спорядження, яке є в турклубу. Він видає спорядження для учасників походів, відповідає за його стан, перевіряє його при прийомі назад до складу. Він повинен знати, який рюкзак потрібно брати в похід, яку мотузку використовують на тому чи іншому етапі змагань, як правильно установити намет, організувати бівуак тощо. Це один з найдосвідченіших у техніці туризму. На його плечі покладається організація ремонту туристської кімнати. Він співпрацює із завгоспами груп.

Фізорг відповідає за підготовку до змагань з туризму. Він повинен надати будь-яку консультацію щодо тактики проходження етапів. Також він, як правило, стає капітаном команди турклубу на змаганнях. Фізорг організовує інші змагання: веселі старти, турніри з шахів, настільного тенісу і т.п. він співпрацює з фізоргами груп.

Краєзнавець – найдосвідченіший історик у турклубі. Він організовує участь у краєзнавчих вікторинах, експедиціях, приймає зібраний краєзнавчий матеріал у походах, екскурсіях.

Еколог – відповідає за екологічний напрямок роботи. ”Не рвіть первоцвіт”, ”Живе джерело”, ”Посади своє дерево” та інші – це справи, які він організовує разом з екологами груп.

Культорганізатор відповідальний за проведення вечорів відпочинку, свят, днів іменинника тощо.

Відповідальні за певний напрямок діяльності, як правило, стають головами тимчасових груп, штабів з підготовки до певних заходів. Наприклад, фізорг є головою штабу гри-випробування ”Котигорошко”, культорганізатор – голова підготовчої групи з відзначення Всесвітнього дня туризму.

До ради турклубу делегують не менше двох представників від батьків вихованців гуртків. Оскільки вони не є членами турклубу, їм надано право дорадчого голосу. Їх завдання надавати поради в організації заходів, мобілізовувати батьків на допомогу в необхідний момент.

Для реалізації плану роботи турклубу утворюються тимчасові та постійні штаби, комісії чи організаційні групи. Одні з них створюються за рішенням зборів на тривалий термін, як от штаб гри-випробування ”Котигорошко”, інші – за рішенням ради турклубу з метою реалізації поточних завдань: проведення свята Всесвітнього дня туризму, ювілею турклубу, турнірів з шахів та шашок, настільного тенісу тощо. До їх складу входять представники ради турклубу, членів турклубу, які досвідчені в даному напрямку роботи, представники від батьків.

Рада турклубу ”Альта” керує поточною діяльністю, яка спрямована на виконання програми дій турклубу. Для цього щорічно затверджується план основних заходів. На засідання ради приймаються рішення про проведення заходів, їх організаційне забезпечення, обговорюються підсумки і результати роботи турклубу, організаційних штабів чи комісій, створених рішенням зборів клубу чи самою радою. Приймаються рішення про нагородження кращих турклубівців, а також рішення про скликання чергових чи позачергових загальних зборів членів турклубу.

Голова турклубу виконує представницькі функції у Спілці дитячих та юнацьких організацій Черкащини та в інших громадських організаціях, педагогічних колективах, державних установах. Він підписує документи турклубу. Як педагог, спрямовує діяльність турклубу відповідно до Статуту. Роль голови турклубу стала визначальною у виборі форм і методів діяльності організації, направленої на виконання завдання виховання справжніх громадян через колектив та через творчу самореалізацію кожної дитини, з урахуванням її індивідуальних особливостей та потреб часу.

Головний зміст діяльності турклубу спрямований на те, щоб кожна дитина мала шанс реалізувати ті можливості, які в ній закладені, виявити їх і розвинути. Коли настає час відстояти честь турклубу у змаганнях, чи виконати складну роботу, кожен робить свій посильний внесок у загальну справу, відповідно до своїх фізичних чи інших можливостей та рівня підготовленості. Останнє залежить від старання вихованця на заняттях. При обговоренні внеску кожного у спаву, саме на це звертаємо особливу увагу.

У турклубі ”Альта” розроблено систему балів активності, яка дозволяє кожному побачити свій реальний внесок у справи турклубу. За участь у кожному заході нараховується відповідна кількість балів. До того ж під час змагань однакова кількість балів нараховується за участь так і в організації життєдіяльності табору, бо обидві складові важливі, і без жодної з них успіх колективу неможливий. Так виховується ставлення до дорученої справи: у туризму немає другорядних речей, кожну справу треба виконати сумлінно. А от за сумлінність – додаткові бали (за зайняті призові місця, наприклад). Діти самі визначають найдостойнішого, хто представлятиме турклуб на зборі Спілки дитячих та юнацьких організацій Черкащини, кого нагородити безкоштовною путівкою до дитячого центру ”Молода гвардія”, безкоштовною поїздкою на новорічну ялинку до м.Києва, до табору в Осій, кого відзначити грамотою. Відповідно до суми набраних балів у рейтингу рада турклубу приймає остаточне рішення про нагородження.

В турклубі вихованці стали розуміти, що змістовність їх життя залежить від них самих, від їх бажання, фантазії, наполегливості й сумління. Діти усі різні. Разом з тим, у дитячому колективі діє принцип рівності внеску у справу, залежно від можливостей: за тебе те, що можеш ти, хтось робити не буде. У клубі ти не звітуватимеш про отримані оцінки на уроках, але не підеш у похід, якщо маєш ”борги” з предмету. Тут не будуть викликати тебе перед колективом, щоб покаявся за зірваний урок, але будуть розраховувати на твоє гідне ставлення до оточуючих. Старші турклубівці мають привілей лише в тому, що знають і вміють більше, а тому можуть і зобов’язані навчити менш досвідчених. Усі питання внутрішнього життя турклубу вирішуються за безпосередньою участю самих турклубівців.

Найчастіше вихованці турклубу приходять до гурткової кімнати найперше для емоційного та психологічного розвантаження після довгих уроків. Іноді день супроводжується стресами, пов’язаними з успіхами чи невдачами на уроках, від спілкування з однокласниками, вчителями. Трапляється й так, що дитині не хочеться йти додому через негаразди в сім’ї. Тому в турклубі налагодили, так би мовити, ”першу” психологічну допомогу. Дитина може анонімно записати свою проблему, а потім отримує поради, як діяти, в ході її такого ж анонімного обговорення.

Побачити свої досягнення за роки перебування в турклубі допомагають сходини зростання члена турклубу ”Альта” від початківця до умільця, майстра та юного інструктора (див. додатки).

Так від невеличкого гуртка утворився туристсько-краєзнавчий клуб ”Альта”, якому рішенням голови Черкаської райдержадміністрації у 1993 році було надано статус районного, бо на той час саме турклуб організовував у Черкаському районі усю туристсько-краєзнавчу роботу і був єдиною дитячою громадською організацією. Він пройшов великий етап організаційного зростання,а його діяльність набула широкої змістовності.

Турклуб став не лише школою туризму, а й джерелом громадянської активності, самостійності та дружби. Адже найперше і найголовніше для кожного турклубівця – навчитися жити за правилами співжиття. Тут виховуються юні патріоти на конкретних зразках історичної та культурної спадщини рідного краю, формуються навички самостійності. Своєрідність турклубу ”Альта” у тому, що він, створений на базі однієї сільської школи, із невеличкого гуртка зріс до клубу з правами районного, офіційно зареєстрованої самодіяльної дитячої громадської організації, колективного члена Спілки дитячих та юнацьких організацій Черкащини.

Турклуб ”Альта” став центром дитячо-юнацького туризму в районі та ініціатором багатьох справ в області. За рішенням ради турклубу запроваджено щорічне проведення районних та обласних спортивно-оздоровчих заходів. З 1992 року на базі турклубу „Альта” проводяться районні змагання з пішохідного туризму, районні фінали гри-випробування „Котигорошко”. Турклуб ще в 1994 році став ініціатором обласної гри-випробування „Котигорошко” й заочної туристсько-краєзнавчої експедиції ”Золотий пояс Черкащини”. З того часу обласні фінали проводяться за безпосереднього організаційного забезпечення турклубу: кожен досвідчений турист стає суддею чи секретарем, бере участь у підготовці етапів, забезпеченні життєдіяльності табору штабу змагань.

Турклуб ”Альта” – це методичний центр. За досвідом з питань діяльності дитячого колективу як самодіяльної громадської організації, налагодження туристсько-краєзнавчої роботи в сільській школі сюди приїздять активісти дитячо-юнацького туризму району, Черкаської області та з-за її меж. Форми і методи діяльності турклубу використовують громадські організації Спілки дитячих та юнацьких організацій Черкащини.

У стінах клубу набула конкретики самостійність, якої часто не вистачає в класних колективах. А із самостійністю формується відповідальність за доручену справу, за нерозривність слова й діла.

Романтика дитячого колективу у поєднанні зі свободою вибору дій для задоволення інтересів дітей в організації їх змістовного позашкільного життя дають результат: до турклубу приходять його випускники навіть після закінчення школи, бо іноді усі найкращі спогади про шкільні роки – це життя в турклубі ”Альта”.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Учнівське самоврядування у контексті викликів ХХІ століття
Нові реалії вимагають від молодої людини динамізму, гнучкості поведінки, адаптуватися до видозмін соціальних ролей, вміти поєднувати...
ХХІ століття – століття проектної педагогіки
В. О. Сухомлинського в школі №223 м. Києва на семінарі заступників директорів з навчально-виховної роботи на тему „Актуальні проблеми...
Дунаєвська Н. В. Застосування інноваційних ІКТ у професійному навчанні...
ХХІ століття, а й сама освіта ХХІ століття неможлива без комп'ютерних засобів в епоху інформаційного розвитку суспільства, широкого...
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Історія української літератури...
Мета курсу. Дати студентам наукові знання історії, особливостей розвитку новітньої української літератури, починаючи з 20-х років...
«Світова економіка ХХІ століття: цикли та кризи» ДО 20-річчя Дніпропетровського...
Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
О.І. Месевря, завідувач лабораторії
Всупереч судженню про «кліповість» свідомості людини ХХІ століття хочемо розповісти про результати участі школярів області в інтелектуальних...
ІІІ. Організація навчально-виховного процесу
Кочубей І. М., директор школи), піклувальна рада (Майстренко І. В.), методична рада (Павликова Н. В., заступник директора), учнівське...
Інтерактивні форми організації методичного супроводу процесу вдосконалення...
ХХІ століття називають «століттям освіти», «століттям гуманітарного мислення», «століттям творчої особистості»
Обласний конкурс на кращу методичну розробку серед працівників позашкільних закладів
...
Комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 гімназія»
Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) підкреслює, що освіта ХХІ століття це освіта для людини, її стрижень розвиваюча...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка