|
|
Скачати 0.9 Mb.
|
|
За характером використання виділяють основні виробничі та невиробничі фонди: 1. Основні виробничі фонди основного виду діяльності підприємства. 2. Основні виробничі фонди інших галузей 3. Невиробничі основні фонди, використання яких пов'язане з діяльністю, що відноситься до галузей невиробничої сфери За цільовим призначенням виділяють: будівлі та споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інвентар, інструменти. Залежно від участі у виробничому процесі розрізняють пасивні та активні основні фонди: 1. Пасивна частина—будівлі, споруди та інші елементи основних фондів, які безпосередньо не впливають на предмети праці, але створюють матеріально-речові умови для господарської діяльності підприємства. 2. Активна частина—машини, обладнання, інструменти та інші елементи основних фондів, які використовуються для безпосереднього впливу на предмети праці. Залежно від форм власності розрізняють власні основні та орендовані основні фонди: 1. Власні основні фонди. 2. Орендовані основні фонди, передані у використання підприємству на основі угоди про оренду приміщень, споруд або лізинг машин, обладнання на визначений часовий термін за визначену плату з правом (фінансова оренда) або без права (оперативна оренда) подальшого викупу. Залежно від джерел фінансування виділяють основні фонди, що внесені до статутного фонду підприємства; ті, що придбані за рахунок власних коштів; придбані за рахунок довгострокових кредитів та інших позикових коштів, а також безоплатно отримані основні фонди. Залежно від стану фактичного використання основні фонди поділяють на ті, що використовуються в основній господарській діяльності; здані в оперативну або фінансову оренду (лізинг); такі, що тимчасово не використовуються. Вартісна оцінка власних основних фондів, а також фондів, взятих у фінансову оренду, вартість цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, взятих в оренду, відображаються у балансі підприємства. Вартість окремих інвентарних об'єктів основних фондів, взятих в оперативну оренду (крім приміщень) обліковується на позабалансовому рахунку "Орендовані основні фонди", виходячи з експертної оцінки їх вартості, відображеної в угоді про оренду (лізинг). 23. Амортизація основних фондів та методи її нарахування. Амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується(первісна мінус ліквідаційна вартість )упродовж строку їх корисного використання( експлуатації). Амортизаційні відрахування - це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування - це витрати підприємства, тому що їхню суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають у собівартість продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу ( доходу)від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і матеріальних активів. Для нарахування амортизаційних відрахувань згідно податкового обліку основні фонди поділяють на групи: Група 1 - будинку, спорудження, їхні структурні компоненти, передаючі пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини, вартість капітального поліпшення землі; Група 2 - автомобільний транспорт і запчастини до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське устаткування, пристрої і приналежності до них ; Група 3 - інші основні засоби, не включені в групи 1 і 2 і 4; Група 4 - електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи, телефони, мікрофони, радіо, засоби зчитування або печатки інформації, рації, вартість яких вища від вартості малоцінних предметів. Розрізняють такі вживані методи амортизації: - прямолінійного списання; - річний (Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів ) - зменшення залишкової вартості; (Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість ) - прискореного зменшення залишкової вартості; (Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється ) - кумулятивний; (Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання) - виробничий. (Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів ) 24. Сутність доходів торговельного підприємства, їх види. Дохід - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) - свідчить про те. що продукція підприємства знайшла свого споживача, то зона відповідає, вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями. Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці, податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства. Управління доходами торговельного підприємства, спрямоване на максимізацію їх розміру, визначає необхідність їх системної класифікації, яка може бути проведена за певними ознаками. Залежно від виду діяльності здійснення, яка дозволила отримати Доходи: 1. доходи від торговельної діяльності: від продажу товарів, від операцій з тарою, від перемірювання тканин, надання платних додаткових торговельних послуг. 2. Доходи від виробничої діяльності, до складу яких входить: • виручка від реалізації всіх видів товарної продукції, напівфабрикатів, відходів (за наявності власного виробництва); • виручка від послуг промислового характеру (ремонтно-будівельних, транспортних тощо), що виконані та реалізовані "стороннім споживачам". 3. Доходи під посередницької діяльності, отримані у вигляді: • суми комісійних винагород (відсотків); • додаткової виручки від реалізації продукції підприємство є посередником і бере участь в розрахунках при виконанні домовленості; • доходів від робіт (послуг), які виконані тимчасовими творчими колективами для інших підприємств. 4. Доходи від інвестиційно-кредитної діяльності: • доходи, отримані від пайової участі в спільних підприємствах; • доходи, отримані від надання майна з оренду (лізинг); • дивіденди (відсотки), отримані за акції та інші цінні папери, що придбані підприємством; • відсотки від надання комерційного кредиту; • доходи від депозитних вкладів підприємства. 5. Доходи від продажу майнових та інтелектуальних прав (власності) підприємства, отримані при реалізації: • майна підприємства матеріальних обігових активів; • нематеріальних активів 6. Інші види доходів: • доходи від курсової різниці валютних коштів та цінних • суми економічних санкцій та відшкодувань збитків отриманих підприємством; • доходи від об'єктів соціально-побутової сфери підприємств, плата за утримання дітей в дитсадках, оплата путівок, інакше. Залежно від повноти та місця відображення доходів розрізняють: Δ "бухгалтерські" доходи, які відображаються на рахунку реалізації готової продукції і які використовуються для визначення фінансових результатів діяльності; Δ "приховані'' доходи, не відображені на рахунку реалізації, до яких належать: • цільові кошти, отримані від підприємств-покупців (замовників) для власних потреб підприємства: для поповнення фонду ризику. резервного фонду, фонду споживання; • цільові, кошти у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів; • доходи, отримані від товарообмінних операцій, які визначаються розрахунково, виходячи з різниці в ціні на товарно-матеріальні цінності, які обмінюються; • фактично отримані доходи в зв'язку з реалізацією товарів за цінами, нижчими ціни закупки їх розмір розраховується, виходячи з цін реалізації аналогічної продукції у відповідний період. 25. Методи планування доходів торговельного підприємства. Розробка плану доходів підприємства здійснюється за основними джерелами їх утворення з подальшими узгодженнями. Дохід від реалізації товарів (валовий дохід) планується залежно від наявності на момент розробки плану потрібної інформації за допомогою методу прямих техніко-економічних розрахунків або факторно-аналітичного методу. При застосуванні факторно-аналітичного методу визначення планового розміру доходів здійснюється:
Використання методу прямих техніко-економічних розрахунків передбачає наявність інформації про обсяги продажу товарів за окремими товарними групами та рівень валового доходу або обсягу угод на закупівлю товарів за окремими контрактами, рівень цін закупівлі та прогнозованих цін реалізації. Під час використання інформації про комерційні угоди розрахунок планового розміру валового доходу здійснюється шляхом множення кількості товарів, які закуповуються за конкретною комерційною угодою, на різницю між ціною реалізації та ціною закупівлі з цієї комерційної угоди. Доходи від реалізації виробленої продукції (роботи, послуг) планують, виходячи з обсягів виробничої програми підприємства та прийнятих цін реалізації з урахуванням базових цін та наданих цінових знижок. Запланований дохід від продажу матеріальних цінностей та майна розраховується як різниця між вартістю їх придбання (за балансовою оцінкою) та продажною ціною їх реалізації, з урахуванням зношування основних фондів та витрат підприємства, пов'язаних із їх демонтажем, передпродажною підготовкою та реалізацією. Доходи від перепродажу матеріальних цінностей невласного виробництва, які також відносяться до посередницької діяльності, плануються, як правило, виходячи з обсягів здійснення таких операцій і запланованої маржі (різниці в цінах). Доходи підприємства від цінних паперів, які належать підприємству, плануються, виходячи з виду цінного паперу (акція, облігація, сертифікат) та характеру доходу (гарантований, негарантований). Доходи підприємства від здачі майна (лізингу) плануються, виходячи з умов орендної або лізингової угоди щодо форми та розміру орендної плати—фіксованої суми, ковзаючої суми, відсотка від виручки або прибутку, натуральної форми оплати тощо. Плановий розмір отримання доходів повинен бути достатнім для: 1) формування фонду грошових коштів, необхідних для розрахунків із бюджетом з ПДВ та податку на прибуток; 2) покриття постійних та змінних поточних витрат; 3) отримання потрібної суми чистого прибутку, достатньої для вирішення виробничих та соціальних завдань підприємства. 26. Економічна природа та класифікація витрат обігу. Витрати обігу є одним з найважливіших якісних показників діяльності підприємств та організацій книжкової торгівлі і являють собою всі витрати живої та уречевленої праці, які пов’язані з обігом товарів і виражені у грошово-вартісній фрмі. Тобто, витрати обігу в книжковій торгівлі являють собою витрати матеріальних і грошових засобів, необхідних для здійснення всіх процесів по доведенню книжкової продукції видавництв від виробництва до споживання. Всі витрати обігу книжкової торгівлі можна поділити на такіі основні групи витрат: · Витрати, пов’язані з використанням живої праці в книготоргівельних організаціях і прідприємствах; · Витрати, пов’язані з використанням уречевленної праці: будівель, приміщень, тари та інших матеріально- речових елементів; · Планомірне відшкодування в межах встановлених норм різних товарних витрат, які виникають з об’єктивних причин в прцесі транспортування, зберігання і реалізації товарів; · Оплата послуг інших галузей народного господарства, які обслуговують процес обігу товарів; · Витрати на податки та збори, сплата відсотків за кредит та інші. За своєю економічною природою витрати торгівлі не є однорідними, оскільки неоднорідним є сам процес обігу товарів. В зв’зку з цим всі витрати обігу можна поділити на витрати по продовженню процеса виробництва в сферу обігу та витрати по зміні форм вартості товару. Продовження виробництва книжкової продукції в сферу обігу пов’язано з витратами на транспортування, зберігання, пакування, комплектування товарного запасу та інші елементи книготорговельного поцесу. Чисті витрати обігу характерізуют витрати, пов’язані з реалізацією товару, зміною форм його вартості- товарної та грошову. За участю витрат у створенні вартості всі витрати ділять на чисті та додаткові. Чисті витрати — це витрати, пов'язані з актом купівлі-продажу товарів і зміною форми вартості. Ці витрати суспільно необхідні, але вони за своєю суттю непродуктивні й не створюють споживчу вартість, не збільшують вартість товару. Додаткові витрати обігу — це витрати, що пов'язані з виконанням операцій з продовження процесу виробництва в сфері обігу. До них відносяться затрати на транспортування, зберігання, доробку, фасування, пакування товарів. Витрати стосовно товарообороту—це постійні й змінні витрати. Постійні витрати представляють собою такі, що в конкретний момент не залежать безпосередньо від величини і структури товарообороту. До них відносять: розходи на оренду торгових одиниць, амортизацію основних фондів, зношення малоцінного інвентаря, оплату праці працівникам за окладами і тарифними ставками. Змінними називаються такі витрати обігу, величина яких знаходиться у безпосередній залежності від обсягу і структури товарообороту. До таких витрат відносять транспортні розходи, розходи на рекламу, затрати на пакування і доробку товарів, затрати на оплату відсотків за користування кредитом, розходи на оплату праці за відрядними розцінками тощо. За приналежністю до окремих товарів і товарних груп витрати обігу ділять на прямі й непрямі. До прямих витрат відносять такі, які на підставі документів можна безпосередньо віднести на конкретні товари. |
|
Основні відомості про аудиторську фірму Аудиторська фірма „Респект-ЛЛ” є юридичною особою на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності... |
1. Назва, місцезнаходження, предмет діяльності Спільне підприємство є юридичною особою України і здійснює свою діяльність згідно з законодавством України |
|
ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ «АПЕКС ТРАНС», надалі "Експедитор", що є юридичною особою за законодавством України і має статус платника податку на загальних умовах,... |
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДЕРЖАВНА ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ є... |
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДЕРЖАВНА ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНА ЧАСТИНА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ... |
Керівництво, власники ПраТ «СК «ЗГОДА» є юридичною особою, складає самостійний баланс, має круглу печатку, бланки з власним найменуванням, емблему |
|
П О С Т А Н О В А від 14 березня 2007 р. N 443 Київ Університет є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, власний герб, прапор, печатку із |
АудиторськИЙ висновОК (ЗВІТ НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА) ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ТРЕЙД ІНВЕСТ” є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках, печатку |
|
“Правове становище господарських об’єднань” Останні мають свої специфічні ознаки, які відрізняють їх від господарських товариств. Чинне законодавство України виділяє чотири... |
Тема: Застосування інформаційних систем в обліку Мета Економічна інформація налічує багато різновидів, що виділяються на підставі відповідних класифікаційних схем. Вона може відбивати... |