|
|
Скачати 220.83 Kb.
|
|
ТЕМА: Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники. Мета: забезпечити розуміння учнями сутності грошей, їх функцій, ліквідності будь-якого активу; розвивати економічне мислення; стимулювати пізнавальний інтерес, уміння співвідносити теоретичні знання з практикою; удосконалювати навички висловлювання власної точки зору, слухання, ставлення запитань; розвивати комунікативні якості в процесі колективної розумової діяльності учнів. Обладнання: схема «Види грошей», роздавальний матеріал: картки із завданнями для виконання інтерактивних вправ та роботи в малих групах; презентація, відеоматеріал. Основні поняття: гроші, історичні форми вартості, функції грошей, ліквідність, чек, вексель. Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань з використанням інтерактивних технологій). ХІД УРОКУ I. Організаційний етап II. Мотиваційний етап Виявлення асоціацій до слова «гроші». Учитель. «Був відкритий товар товарів, який у прихованому вигляді містить у собі інші товари, чудесний засіб, здатний, якщо це завгодно, перетворюватися в будь-яку принадну і бажану річ. Хто володів ним, той панував у світі виробництва...» Ці слова належать Карлу Марксу. Чи згодні ви з думкою, що гроші — один з найчудовіших винаходів людини? Чи може статися так, що гроші стануть непотрібним мотлохом? («...Непотрібний мотлох. Навіщо ти мені тепер? Ти не вартий, щоб я нахилився та підняв тебе з долу». Епізод з роману Д. Дефо «Життя та надзвичайні пригоди Робінзона Крузо». Поза суспільством та сферою виробничих відносин гроші втратили свій сенс, стали звичайними й навіть непотрібними речами.) Отже, поміркуймо над такими висловлюваннями: Шекспір: «Заритий скарб — іржа і гниль, лише у оберті багатства ціль». Завдання учням: записати у своїх зошитах запитання, на які б вони хотіли отримати відповіді впродовж розгляду теми. Постановка разом з учнями мети уроку, визначення завдань. III. Етап засвоєння нових знань Інтерактивна вправа «Обмін». Учні отримують картки з назвами товарів (наприклад: хутро білки, шкура вівці, сокира, мішок зерна, корова, кожух, чоботи, золоті монети) і мають обміняти свій товар на інший. Обговорення. З якими труднощами ви зіткнулися та чим, на вашу думку, вони викликані? Учитель. Таким чином, виникнення грошей зумовлено труднощами обміну продуктами праці — бажання двох суб'єктів здійснити обмін споживчими вартостями товарів часто не збігалися. Поступово учасники обміну пересвідчувалися, що серед усіх товарів, що обмінюються, є такий, який шукають частіше за інші, тобто він має найбільшу споживчу вартість. Такий товар виділився стихійно в Процесі розвитку товарного виробництва — його завжди можна обміняти на необхідне благо, наприклад: риба (Ісландія, XV ст), хутро (слов'янські племена), перлини (Індія), чай (Монголія), слонова кістка (Центральна Африка), сіль (Китай), какао (Нікарагуа) та майже повсюди... Спробуйте здогадатися, про що йдеться (гра з класом). 1 етап. Відокремлення скотарських племен унаслідок першого крупного суспільного поділу праці перетворило деякі знаряддя праці, хатнього начиння та свійських ' тварин у знаряддя обміну. Порівняння грошових функцій з «цим» залишило глибокий слід в історії часів та народів. 2 етап. Про «це», як про міру вартості, згадується в поемі Гомера про героїв стародавньої Трої, а також в «Енещі» Котляревського. 3 етап. «Це» лежить в.основі сучасної назви грошової індійської одиниці «рупія». 4 етап. «Це» є назвою свійської тварини. Відповідь: мова йде про худобу. Практична вправа Франкські племена в обміні використовували такі пропорції: 2 мішки зерна = 1 сокира; 4 сокири = 1 кожух; 1 кожух = 4 мішки зерна. Який з товарів був «найдорожчим» і найвигіднішим під час обміну, за який можна було купити найбільше інших товарів? Найвигіднішим в обміні є кожух.) Історичні форми вартості: проста (бартерний, тобто безпосередній обмін товарами без посередництва грошей); розгорнута (вартість даного товару оцінюється через вартість усіх інших товарів); загальна (виділення одного товару — еквіваленту виміру вартості інших товарів); грошова (товаром-еквівалентом повсюдно стають метали). 2. Якості грошей Пропонується емоційно наситити цей блок теми жартівливими запитаннями. Чому в якості грошей у нашому місті не можна використовувати... соснові шишки? Чому ж тоді слов'янські племена використовували хутро білки, адже білки зустрічалися в лісах дуже часто? (Білку потрібно було перш за все зловити, убитії, обережно зняти хутро, не пошкодивши його, що й робило хутро достатньо рідкісною річчю.) Розмірковуючи, учні виводять першу якість грошей — рідкісність. Відомо, що універсальним товаром у багатьох народів були свійські тварини. Корови — достатньо рідкісний у нашому місті товар, чому б його не зробити грошима? Учні приходять до висновку, що наступними якостями грошей є портативність та ділимість. Ну, добре, червона або чорна ікра — товар рідкісний, портативний, поділяється, чим не гроші? Учні визначають ще одну якість грошей — довговічність. От чому золото стає найбільш відповідним матеріалом. Отже повноцінні золоті гроші тривалий час застосовувалися в обміні. З часом монети почали карбувати з невеликим умістом благородних металів, а це вже простий знак вартості, а ще пізніше з'явилися паперові гроші — закінчена форма знаку вартості. Паперові гроші максимально зручні в обігу, практично не мають власної вартості як грошовий товар, легко відновлюються відносно зростаючих масштабів суспільного виробництва та обігу. Можна пригадати, коли та де, на думку істориків, з'явилися перші паперові гроші. Дивиться, зараз я на цьому аркуші напишу 5 тугриків, щось намалюю, поставлю свій підпис. От вам і гроші! Учні вирішують, що гроші наділені примусовою силою даної держави, тобто загальноприйняті та впізнавані. Емісія — випуск в обіг додаткової необхідної кількості грошових знаків. Резерв: об'єднати клас в групи, дати завдання — за декілька хвилин проілюструвати схему «гроші полегшують обмін там, де потреби не збігаються». 3. Функції грошей ( На слайдах) Розглянемо ситуації. Ви заходите до магазину та бачите, що модні джинси коштують 400 гривень. Чи можете ви, не маючи грошей, оцінити їх вартість та свою споживчу спроможність? Коли підприємець підраховує свої витрати на виробництво, доходи від реалізації та прибуток, чи потрібні йому для цього наявні гроші? Отже, у цих прикладах функція, яку ідеально виконують гроші,—міра вартості. Грошове вираження вартості ще не означає реалізацію товару. Ви ж ще не купили джинси, що сподобалися вам у магазині? Товаровиробники прагнуть виручити від продажу свого товару гроші, які стануть засобом придбання інших товарів, тобто виконають функцію засобу обігу. Таким чином, гроші стають посередником в обміні товарів та забезпечують (обслуговують) їх обіг, долаючи часові, просторові та індивідуальні кордони безпосереднього обмін одного товару на інші. Чи згодні ви із твердженням: гроші є суттєвим товаром, який не годиться ні на що інше, крім як позбавитися від нього? Жарт (для релаксації)
Так-так, звісно. Ну, як твої справи? — Поздоровляю тебе, тато. Ти зекономив цю суму. Інша ситуація: ваш батько 10 грудня отримує заробітну плату та сплачує комунальні платежі за минулий місяць листопад. Ці приклади демонструють функцію грошей — засіб платежу. Ваша родина може відмовиться від покупки пральної машини в кредит та обрати спосіб накопичення необхідної суми грошей. Тут гроші обслуговують накопичення вартості в її загальній абстрактній формі, виконуючи функцію засобу накопичення. Нарешті, ще одна функція грошей — світові гроші. Доведіть чи заперечте: світові гроші — комплексна функція, яка повторює по суті всі функції, характерні грошам на внутрішньому ринку. (Доведення. Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються розподілом усього ринку державними кордонами, завдяки чому з'являється специфічний суб'єкт економічних відносин — держава, що представляє і захищає інтереси крайки в цілому. Гроші на світовому ринку виконують функцію платіжного засобу та засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Якщо світові грош> використовуються для сплачування боргу, пов'язаного к зовнішньою торгівлею, кредитами, тоді вони виконують функцію засобу платежу) Практична вправа Які функції виконують гроші в таких ситуаціях? 1. Родина Федорових отримала відсотки зі свого депозитного рахунку в банку «Аваль» у розмірі 2400. грн.(Засіб платежу) 2. На сімейній раді члени родини вирішували купити кухонний комбайн за 1900 грн, новий телевізор зе 1950 грн чи набір садових меблів за 1800 грн. (Міра вартості) 3. У зв'язку з прийнятим рішенням наступного дня родина купує набір садових меблів. (Засіб обігу) 4. Бабуся була незадоволена прийнятим рішенням, тому вирішила залишок від отриманих у банку грошей зберігати та відкладати з власної пенсії на покупку кухонного комбайну. (Засіб накопичення) 5. Батько ж запропонував обміняти цю суму на євро. (Світові гроші) 6. Мати, яка працює вчителькою, отримала заробітну плату 840 три. (Засіб платежу) 7. Вона перш за все сплатила комунальні платежі за минулий місяць у розмірі 280 грн. (Засіб платежу) 8. Скоро новорічні свята, тому вона вирішила зайти після роботи до торгового центру подивитися, які подарунки можна придбати кожному члену родини та запланувати певні витрати. (Міра вартості) 9. У суботу родина завжди вирушає до супермаркету та закуповує продукти на тиждень. (Засіб обігу) 10. А діти, Сашко та Марійка, отримують свої кишенькові гроші. (Засіб платежу) 11. Діти завжди ретельно обмірковують свої видатки. (Міра вартості) 12. Ніхто не здогадувався, який подарунок готує батько родини, поклавши свою премію у розмірі 1500 доларів на банківський рахунок «Новорічний». (Світові гроші, засіб накопичення) 4. Ліквідність Ліквідність — ступень легкості, з якою будь-які активи (усе, що належить людині, фірмі чи державі на правах і власності) можуть бути перетворені їх власником на гроші. Практична вправа 6 учнів отримують картки з назвами активів та завдання розташуватися в шеренгу за зменшенням ліквідності (приклади активів: 10 українських гривень, 100 євро, кредитна картка, жувальна гумка, музичний диск популярного виконавця, мотоцикл). 5. Види грошей ( на слайдах презентації ) Практичне творче завдання Учні об'єднуються в групи та отримують картки з текстом-описом засобів, що замінюють гроші після ознайомлення зі змістом карток (можна також використовувати тексти підручника) інформують (можливо, у театралізованій формі) інших про призначення чеків, векселів та платіжних карток, потім усі разом визначають можливості їх застосування, переваги та недоліки. IV. Питання для самоконтролю 1. Назвіть специфічний товар, що має якість обмінюватися на будь-який інший товар. (Гроші) 2. Коли люди беруть гроші в позику, що саме реально вони позичають? (Необхідні їм товари та послуги) 3. Чи є кредитні картки грошима? (Ні, це інструмент витрат грошей.) 4. Яку функцію виконують гроші, коли ви відкриваєте депозитний рахунок у банку? (Засіб накопичення) 5. Ваші батьки володіють будинком на морі, оцініть власне для вас його ліквідність. (Оскільки будинок належить батькам, а ви неповнолітні, його ліквідність для вас нульова.) 6. Чому У. Джевонс (1857 р.) уважав, що «гроші для економічної науки — це те саме, що квадратура круга для геометрії»? V. Етап узагальнення VI. Домашнє завдання 1) Скласти структурно-логічну схему до матеріалу уроку. 2) Дібрати й записати в зошиті ситуації, у яких гроші і виконують певні функції. VII. Рефлексія заняття (див. запропоновану технологію ігрової рефлексії) Література:
Тема: Потреби споживача і закономірності його економічної поведінки Мета уроку: сформувати поняття „потреба”, види потреб, показати причини безмежності потреб, суб’єктивність потреб та способів їх задоволення, фактори що впливають на формування потреб людини, суспільства. Показати учням можливості практичного застосування знань з теми. Продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом підручника, написання конспекту уроку. Напис на дошці Потреби людини - це мотиви людини, що спонукають її до діяльності С.Мочерний Людина жива хлібом єдиним, якщо хліба в неї немає Маркетолог Дж.Мак-Грегорі Обладнання уроку: підручники, зошити, зразки логічних схем, таблиці Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу Хід уроку 1.Актуалізація знань учнів. Учитель. Тема, яку ми будемо вивчати сьогодні, має дуже велике практичне значення, адже економіка вивчає поведінку різних економічних суб’єктів. Кожен з нас має цілком природне прагнення задовольнити свої потреби в їжі, одязі, освіті, самореалізації, самоствердженні. В основі поведінки кожної людини, організації, суспільства лежать потреби. Розуміючи структуру потреб та знаючи причини змін цієї структури, ви зможете прогнозувати зміни у споживанні своєї родини, близьких, знайомих, зможете спрогнозувати напрями вдосконалення споживання. Число .Тема уроку. План. 1. Зміст потреб та їх класифікація. Потреби та споживчі блага. Причини потреб. І.Постановка мети уроку. ІІ. Вивчення нового матеріалу. Учитель. Чи задумувались ви над тим, що спонукає людину здійснювати якісь вчинки? (Відповіді учнів. Використання вислову С.Мочерного, записаного на дошці). Дійсно, її спонукають на це незадоволені потреби. Що ж ми називаємо потребами? Які види потреб можна виділити? Робота з текстом підручника (ст. 22—23). Завдання для учнів. 1.Запишіть визначення поняття „потреба”. 2.Скласти схему „види потреб”. Потреба – це прояв необхідності у певних речах, бажання володіти ними, відчуття нестач, якщо це бажання залишилося незадоволеним. Види потреб за характером виникнення за нагальністю задоволення за засобами задоволення за засобами задоволення за критерієм значущості базові породжені розвитком цивілізації першочергові не першочергові матеріальні нематеріальні індивідуальні колективні визнання спілкування самореалізації гарантії Учитель. У сучасному суспільстві люди мають велику розмаїтнісь потреб. Щоб розпочати свій бізнес, підприємець повинен знати потреби споживачів його продукції. Розробці моделі потреб надають великого значення у розвинутих країнах. Результати розробок і досліджень потреб широко використовуються в рекламах, написанні бізнес - планів. Західні економісти часто користуються так званою „пірамідою потреб за С.Маслоу”. Це своєрідна класифікація, створена за критерієм значущості та ієрархії потреб. Потреби у самоствердженні, саморозвитку , самореалізації. Потреба у повазі (самоповага , статус серед інших , визнання.) Соціальні потреби; відчуття духовної близькості , любові. Потреба у самозбереженні (безпека , захищеність.) Фізіологічні потреби – виживання , голод , холод , спрага , спека. ЛЮДИНА Учитель. Ми розглядаємо потреби , що пов’язані зі сферою господарської діяльності. Вони дістали назву економічних потреб – необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними, використовувати за призначенням. Особисті економічні потреби Фізіологічні Інтелектуальні Соціальні -продукти харчування -одяг, взуття -житло -товари господарсько-побутового призначення -одерження освіти -підвищення кваліфікації -культурний відпочинок -предмети і послуги культурного призначення -охорона здоров’я -житлово побутові умови -умови праці -транспорт, зв’язок Звернути увагу на такі положення: потреби залежать від кліматичних умов; традицій, особистості людини, культури, освіти, місця роботи, захоплень. Наприклад потреба в одязі для учителя, шахтаря, ескімоса, жителя Африки. Запитання до учнів: -Чи однаково задовольняється ця потреба? Відповіді учнів. Учитель. Наступні потреби, більш високі, задовольняються лише тоді, коли були задоволені попередні. На прикладах економічно розвинених країн 20 ст. можна виділити три етапи розвитку потреб: І - до середини 50-х років – домінували матеріально-речові потреби. ІІ- з середини 50-х років – перехід до економіки споживання. Почали формуватися соціальні потреби: побутове обслуговування, освіта, медицина, спорт, відпочинок, розваги. У жителя США 40% витрат становили оплата послуг (зв’язок, побутові послуги, розваги), 12%- товари довгострокового споживання, 15%- харчування. ІІІ-етап – почався у 80-ті роки. Розвиток гуманітарних потреб, пов’язаних із творчістю, духовним розвитком особистості. В економічно розвинених країнах виникають потреби у вільному часі. За даними опитування ¾ американців готові відмовитись від купівлі більшості товарів на користь задоволення потреб нематеріального характеру. 42% робітників висловлюються за збільшення вільного часу за рахунок зменшення заробітку. Потреби змінюються за віком, соціальним станом. Проаналізуйте ситуацію. У родині чотири члени: батько-бізнесмен, мати-домогосподарка, син-старшокласник, бабуся - пенсіонерка. До Нового року сім’я вирішила зробити собі загальний подарунок. На папірцях вони записали свої загальний подарунок. На папірцях вони записали свої пропозиції і поклали у вазу. Виявилося чотири пропозиції: музичний центр, пральна машина, комп’ютер, новий телевізор. Яку пропозицію, на вашу думку, вніс кожен член сім’ї? Що б вибрали ви у цій ситуації? Потреби людей безмежні. Ця безмежність породжена людською фантазією, конкуренцією виробників, які пропонують нові засоби задоволення потреб. Стимулює потреби реклама, що надходить з різних джерел. Закріплення: 1). Що ми називаємо потребами? 2). Назвіть основні види потреб. 3). Які фактори впливають на зміну, структуру, величину потреб? 4). Як ви розумієте висловлювання відомого маркетолога Дж. Мак-Грегорі написане на дошці? Домашнє завдання: с. 22-25, взяти інтерв’ю у людей різного статусу, віку, захоплень з приводу різноманітності видів, зміни потреб. Проаналізувати, як змінилися ваші потреби за 5 років. Т е м а у р о к у: «Споживач основна фігура ринкових відносин» Мета: сформувати в учнів розуміння терміну «споживач»; визначити та охарактеризувати основні права споживачів під час придбання товарів та отримання послуг; розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки; виховувати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів. Х і д у р о к у: І. Привітання (3 хв) – настрій на позитив Притча «Похмурий учень» В одного вчителя був учень, який ніколи не усміхався, завжди був у похмурому і пригніченому стані. Вчитель вирішив допомогти йому. Давай проведемо один експеримент, попросив його вчитель - тобі треба знайти і постаратися запам'ятати всі предмети коричневого кольору, що перебувають у цій кімнаті. Учень роздивився. У кімнаті було чимало таких предметів. Меблі, віконні рами, карнизи і маса інших дрібниць.А тепер закривай очі. Учень в надії на похвалу, адже він усе запам'ятав, до найменшої дрібнички, закрив очі. Назви мені, будь ласка, всі предмети блакитного кольору. Як блакитного!? Ви ж просили запам'ятати предмети в коричневому кольорі. І взагалі я не бачив у кімнаті нічого блакитного! Відкрий очі, і ти переконаєшся, як багато блакитних речей знаходиться тут. Відкривши очі, учень в подиві оглядав кімнату. Він просто не міг повірити. Дійсно штори, люстра, навіть килим, який лежав посеред кімнати були блакитного кольору. Це неможливо! Як же так! - Але незабаром здивування змінилося гнівом. - Це ви винні! - Закричав він учителеві. - Це ви попросили, щоб я запам'ятовував коричневий! Учитель тільки посміхався. Експеримент вдався. Це саме те, на що я хотів звернути твою увагу. Якщо людина у своєму житті фокусується на поганому, він просто не може побачити, скільки хорошого відбувається поруч. Але мені завжди здавалося, що чекаючи від життя гіршого, людина захищає себе від розчарувань. А всі радощі стануть чудовим сюрпризом. Ні, ти не правий! - Відповів учитель - якщо очікуєш від життя тільки погане, фокусуешся на поганому, те й отримуєш погане. Інша позиція краще у багатьох відносинах. Якщо людина шукає в житті хороше,її життя і наповнюється величезним кількістю чудових речей. І навіть у виниклі проблеми, він виділить позитивні моменти. Крокуй сміливо по життю і намагайся помічати тільки хороше, тоді розчарування покинуть тебе! - Підсумував мудрий вчитель. ІІ. Релаксація (1 хв) – після серйозного веселе — Навіщо бог створив економістів? — Щоби на їхньому тлі добре виглядали синоптики ІІІ. Нова тема (20 хв) – опорний конспект для учнів, використання демонстраційного матеріалу Питання з повторення: Що таке споживач? Які права має споживач? П л а н у р о к у: 1. Споживач, суб’єкт ринкових відносин В сучасних умовах швидких темпів розвитку ринкової економіки перед нашою країною постало чимало важливих питань, які потребують якнайшвидшого вирішення. Серед них можна виділити низку, пов’язаних із проблемами споживання. Це і задоволення споживчих потреб, і дослідження мотивації споживача, і встановлення оптимальних цін на всі види продукції. Все це не раз досліджувалося українськими та іноземними економістами і соціологами Споживач — фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника: 1. безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; 2. заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; 3. відповідного зменшення його купівельної ціни; 4. заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; 5. розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав. Стосовно непродовольчих товарів, що були у використанні та реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, задовольняються за згодою продавця. Задовольняються вимоги споживача щодо товарів, термін гарантії на які не закінчився. Споживач має право пред'явити виробнику вимогу про безоплатне усунення недоліків товару після закінчення гарантійного терміну. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого терміну служби, а якщо такий не встановлено — протягом 10 років, якщо в товарі були виявлені істотні недоліки, допущені з вини виробника. 2. Право споживача на інформацію Якщо надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про товар (роботу, послугу) та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: придбання товару (роботи, послуги), який не має потрібних споживачеві властивостей, — споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; Строк (термін) придатності — строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору. Фальсифікована продукція — продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи. 3. Зобов’язання споживачів 1. перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2. в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару — до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3. користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4. з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару — застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації — дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду. 4.Захист прав споживачів 1. Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. 2. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. 3. Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди. Споживач — це суб'єкт економічної діяльності, який використовує блага (товари та послуги) для задоволення своїх потреб. Прийнято вважати, що у споживачів проявляється раціональна поведінка в тому, що вони приймають рішення про те, щоб отримати найбільше задоволення або найповніше до¬сягнути власних цілей. Отже, споживачі намагаються витрачати свої доходи раціонально, з метою от¬римання найбільшої вигоди або задоволення від товарів і послугвідповідно до їхніх доходів. Кожен споживач досить часто постає перед вибором: що купити? який товар вибрати? чи виста¬чить грошей для придбання певного набору товарів? Відповісти на такі запитання допоможе теорія споживчої поведінки. Людина, яка робить певний вибір, намагається отримати найбільше задоволення. Здійснюючи мандрівки до інших країн, купуючи продукти харчування, книжки, відвідуючи музеї чи виставки, лю¬дина хоче отримати максимальну вигоду для себе. Ми знаємо, що потреби людини практично без-межні: якщо вона задовольняє одну потребу, то з часом виникають інші. Але водночас ми завжди маємо певні обмеження: ресурсні, фінансові, часові та інші. Купуючи ту чи іншу річ, ми досить часто відмовляємося від іншої покупки. Нам потрібно свідомо чи несвідомо вибирати, виходячи з наявних фінансових можливостей, що є в нашому розпорядженні, асортименту товарів, що нам пропонуються, цін на товари тощо. Представники економічної науки в даному випадку оперують поняттям раціональна поведінка люди¬ни. Така поведінка передбачає, що споживач обирає найкращий шлях для досягнення своєї мети, врахо¬вуючи ті обмеження, які є в даному випадку. Можна зробити висновок, що раціональний споживач — це споживач, який намагається максималь¬но задовольнити свої потреби, враховуючи свої можливості. Іншими словами, споживач, який здійснює певну дію або вибір, намагається переслідувати певну мету. Він не просто хоче мати багато різних то-варів і послуг, але й намагається отримати максимальну вигоду для себе. Потреби людини є досить індивідуальними. Певний товар може приносити задоволення одному споживачеві, але зовсім не подобатись іншому. Водночас корисність чи шкідливість товару або послу¬ги кожна людина визначає, виходячи виключно зі своїх вражень, уподобань або знань. Для того щоб діяти раціонально, споживач повинен мати певну інформацію, вміти її аналізувати та використовувати на практиці. Суверенітет і раціональність споживача. Ми часто зустрічаємо термін свобода економічної по¬ведінки, під яким розуміємо право кожної людини чи організації приймати ті економічні рішення, які вона вважає вигідними для себе, якщо наслідки даних рішень не порушують інтересів суспільства в цілому. Також цей термін означає, що ніхто не має права вирішувати за споживача, які товари із запро¬понованих на ринку йому здобувати, а які — ні. Отже, свобода економічної поведінки є не що інше як незалежність, свобода і суверенітет споживача та виробника. Суверенітет споживача — це право людини самостійно вирішувати питання, які пов'язані з викори¬станням різних ресурсів (землі, нерухомості, грошових засобів). Суверенітет споживача проявляється у можливості приймати рішення про витрату грошей, які йому належать, на придбання будь-яких товарів і послуг, продаж ресурсів. Кожен споживач сам знає, що йому подобається більшою чи меншою мірою, а також обирає товар і послугу відповідно до своїх уподобань і можливостей. З поняттям суверенітету тісно пов'язане поняття раціональність споживача, під яким ми розуміємо намагання споживача досягати максимального результату за обмежених можливостей. Якщо один спо¬живач витратив гроші на перегляд улюбленого кінофільму, а інший заощаджує на купівлю квартири, то, здається, що перший — нераціональний, а другий — раціональний. Проте, з точки зору економічної теорії, вибір кожного є раціональним, оскільки вони обрали найкращі для себе варіанти витратити кошти. Так і покупець поводить себе таким чином, щоб отримати від свого рішення максимальну ко¬ристь. Єдине, на що варто звернути увагу, це те, що головною обмежувальною умовою для будь-якого споживача є розмір його доходу. Зважаючи на те, що потреби є безмежними, а доходи — обмеженими,cпоживачі постійно роблять вибір серед великого розмаїття товарів і послуг на ринку. Зрозуміло, що споживач робить свій вибір, керуючись метою отримати ті товари й послуги, які приносять йому мак¬симальну користь за обмеженого доходу. Отже, уміння ефективно використати обмежений дохід і є ха¬рактерною рисою раціонального споживача. Основні права споживачів № Назва права Зміст права 1 Право на безпеку Забезпечити захист споживачів від продукції, процесів виробництва та послуг, які шкідливі для здоров'я або життя 2 Право на інформацію Забезпечувати споживачів усією необхідною інформацією щодо товарів та послуг, які вони збираються придбати 3 Право на вибір Спонукати споживачів здійснювати придбання тільки тих речей, яких вони потребують, захищаючи від антиконкурентної поведінки та експлуатації 4 Право бути почутим Забезпечити представництво інтересів споживачів у формуванні й проведенні урядової політики на право участі в процесі розвитку продукції та послуг 5 Право на відшкоду¬вання збитків Забезпечити споживачів швидким і доступним засобом охорони їхніх юридичних прав, отримання чесного вирішення справедливих вимог, включаючи компенсацію підміни, фальсифікованих товарів або незадовільних послуг. Забезпечити споживачів правами на ком-пенсування збитків у разі, якщо вони зазнали шкоди в результаті вживання небезпечних виробів або послуг 6 Право на освіту Встановлення механізму роз'яснення споживачам того, яким чином упровадити їхні права в життя, забезпечити знаннями про свою відповідальність та обов'язки 7 Право на чисте довкілля Захистити споживача від забруднення навколишнього середовища, надати право жити й працювати в навколишньому середовищі, яке не загрожує здоров'ю теперішньому та майбутнім поколінням 8 Право на задоволен¬ня основних потреб Забезпечити доступ до головних, необхідних товарів та послуг, а саме: достатньої кількості продуктів харчування, одягу, притулку, захисту здоров'я, освіти й поліпшення санітарних умов V. Завдання для закріплення нової теми (10 хв) Робота «Складання раціонального гардеробу» Мета: навчити учнів аналізувати раціональні й нераціональні потреби на прикладі складання раціонального гардеробу. Інструкції щодо виконання практичної роботи Виконайте послідовно всі завдання та зробіть висновок. 1. Складіть список речей, які є у вашому гардеробі. Як часто ви використовуєте їх у повсякденно¬му житті? Чи є у вашому гардеробі речі, які вам не подобаються і вами не використовуються? Чому? 2. Намалюйте чи назвіть одяг та взуття, які приносять вам найбільшу користь та задоволення. 3. Як ви вважаєте, що має бути в гардеробі з точки зору раціонального споживача? 4. Зробіть висновки. VІ. Додаткові завдання – самостійна робота 1. Який взаємозв'язок є між раціональним, нераціональним споживанням та здоров'ям людини? 2. Наведіть приклади нераціонального споживання. VІІ. Домашнє завдання (з урахуванням трьох рівнів) Наступна тема. VІІІ. Заключна частина уроку Вибирати можливо тільки між зайвими речами. (Сенека Луций Антей). Підсумки Магніт показує на північ і на південь; від людини залежить обрати хороший чи дурний шлях життя ( Кузьма Прутків) |
|
Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники Обладнання: схема «Види грошей», роздавальний матеріал: картки із завданнями для виконання інтерактивних вправ та роботи в малих... |
Тема 1 Сутність, функції та види грошей Вивчення сутності грошей, функцій, що виконують гроші, аналіз їхнього розвитку та, впливу грошей і грошової політики на стан економіки... |
|
Конспект на тема уроку Мета: розглянути функції грошей, види грошей, сучасні форми грошових розрахунків, забезпечити розуміння учнями ліквідності будь-якого... |
Конспект лекцій з дисципліни: «ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ» Грошей, його швидкість та масштаби визначають працездатність фінансової системи підприємства. З руху грошей починається та ним завершується... |
|
Питання на екзамен з дисципліни «Фінансовий менеджмент» Сутність концепції вартості грошей у часі. Операції нарощування та дисконтування |
ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК Така система вимагала мінімального втручання держави у грошову сферу, оскільки відносна стабільність грошової маси забезпечувалася... |
|
Суть і функції грошей. Предмет і завдання курсу “ Гроші і кредит ” України. Наукове розуміння проблем грошей, грошового обігу, кредитних відносин є необхідною складовою становлення професійних економічних... |
ISBN Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей Збірник... Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Збірник наукових праць. Книга / Редколегія. Відп секретар З. С. Скринник.... |
|
4. ОБЛІГАЦІЇ ТА ПРИВАТИЗАЦІЙНІ ЦІННІ ПАПЕРИ Облігації, їх види та роль в економіці Облігації це один з видів боргових цінних паперів, що підтверджують наявність кредиторсько-дебіторських взаємовідносин між емітентом... |
Закон кількості грошей. Інфляція, її основні види та характеристика.... Визначте поняття матеріального та нематеріального виробництва, виробничої та невиробничої сфери діяльності людей |