2. Особливості договору побутового підряду.
За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
До відносин договору побутового підряду застосовуються загальні положення договору підряду з врахуванням особливостей, що містяться в гл. 61 Цивільного кодексу України та спеціальних правилах.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний і відплатний.
Сторонами договору є підрядник і замовник. Підрядником завжди є комерційна організація або фізична особа - підприємець, які здійснюють підприємницьку діяльність з виконання відповідного виду робіт, а замовником — лише фізична особа для задоволення побутових та інших особистих потреб.
Договір побутового підряду — це публічний договір, оскільки може укладатися з використанням публічної оферти. Тому до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Договір побутового підряду можна віднести до договорів приєднання.
Істотною умовою договору є умова про предмет.
Предметом договору є результат робіт, призначений для задоволення побутових та інших особистих потреб, а не для здійснення підприємницької діяльності. Однак законодавець пов'язує споживчий характер не з результатом, а із самою роботою, яку виконує підрядник. Тому не вважатимуть побутовим підрядом договір, укладений фізичною особою з підприємством з виготовлення чайників. Результат робіт має споживчий характер, однак сама робота і відносини при цьому не можна розглядати як відносини побутового підряду через те, що немає споживчого характеру самої роботи.
Форма договору: усна або письмова. Він вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. При цьому, якщо у замовника немає цього документа, це не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.
Переддоговірні обов'язки, згідно зі ст. 868 ЦК, полягають у тому, що підрядник зобов'язаний до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору. Крім того, підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка виконуватиме роботу, якщо за характером роботи це має значення.
Для гарантії захисту прав замовника в ст. 867 ЦК передбачено, що підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.
Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо. Крім того, робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. Однак за згодою замовника роботу він може оплатити при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або в повному обсязі.
Замовникові надано право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не є частиною ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.
Через це підрядник зобов'язаний під час здачі робіт замовнику повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог. Якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, було укладено договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, що їх мав на увазі замовник, то замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 872 ЦК, якщо підрядник допустив істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:
• виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;
• розірвання договору та відшкодування збитків.
У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати:
• безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк;
• відшкодування його витрат на усунення недоліків;
• відповідного зменшення плати.
Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може пред'явити замовник або його правонаступник протягом 10 років із моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачено більш тривалі строки (строки служби). Крім того, таку вимогу може бути пред'явлено незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку. У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.
Законодавець у ст. 874 ЦК передбачає права підрядника у разі нез'явлення або іншого ухилення замовника від прийняття виконаної роботи. Зокрема, підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника. Однак підрядник має право у випадках, визначених ч. 1 ст. 874 ЦК, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.
3. Особливості договору будівельного підряду.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати та здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Правове регулювання договору будівельного підряду здійснюється Господарським кодексом та Цивільним кодексом України, законами України, Положенням про підрядні контракти у будівництві України та іншими спеціальними правилами.
Метою укладення договору є проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних із місцезнаходженням об'єкта.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.
Основною сферою його застосування є підприємницька діяльність.
Сторонами договору є: у взаємних договорах — замовник і підрядник, а в багатосторонніх - крім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці замовлення (проектні організації, постачальники устаткування, банки, субпідрядники та ін.). Замовником може виступати інвестор (вкладники, кредитори, покупці) або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи, а підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, які одержали у встановленому порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, які здійснюють підбір безпосередніх виконавців.
Істотними умовами договору є умови про предмет, строк та ціну.
Предметом договору є кінцевий результат діяльності підрядника (субпідрядника), тобто відповідний об'єкт будівництва — сукупність приміщень і споруд або окремі приміщення і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом шляхом виконання підрядником доручених йому робіт. Умова про предмет визначається в договорі його найменуванням.
Строк договору визначається за домовленістю між сторонами та фіксується вказівкою в договорі на початковий і кінцевий строк виконання роботи. Також в договорі може бути передбачено строки завершення окремих етапів робіт.
Ціна договору визначається шляхом прямої домовленості або під час проведення тендерних торгів і залежить від складу затрат, з урахуванням регламентувальних рішень з цього питання. Визначаючи ціну договору, сторони можуть керуватися Правилами формування договірних цін та їх уточнення в процесі будівництва1.
Особливості договору будівельного підряду:
1) роботи за цим договором проводяться за місцем знаходження об'єкта (предмета праці);
2) специфічний предмет договору та його суб'єктний склад;
3) тривалість договірних стосунків між замовником і підрядником, їх співробітництво щодо належного виконання договірних обов'язків;
4) широке застосування системи генерального підряду;
5) наявність системи спеціальних нормативних актів, що регулюють відносини будівельного підряду.
Форма договору: письмова.
Для укладення договору будівельного підряду сторони попередньо мають одержати відповідні документи. Для замовника - дозвіл на будівництво, який видають органи місцевого самоврядування, а для підрядника - ліцензію (дозвіл) на здійснення будівництва.
Договір може бути укладено шляхом:
а) прямих переговорів між сторонами;
б) відкритих або закритих торгів.
Учасникам прямих переговорів, які домовилися укласти договір, доцільно укладати переддоговірний правочин (протокол намірів), відповідно до якого вони беруть зобов'язання укласти договір у подальшому на умовах, що передбачено переддоговірним правочином. З урахуванням цього документа учасники планують свою діяльність, організовують підготовчу роботу для укладення договору, готують необхідну документацію, розміщують замовлення на матеріали, устаткування, укладають аналогічні правочин з субпідрядниками та постачаль- никами.
Переддоговірні правочини є обов'язковими для виконання. Якщо одна із сторін без поважних причин, передбачених договором, відмовляється від укладення договору, інша сторона має право звернутися до господарського суду про відшкодування завданих збитків. До поважних причин належать обставини непереборної сили, істотні зміни умов договору замовником, недоцільність або неможливість інвестування коштів у будівництво об'єкта та інші обставини, якщо їх обумовлено в переддоговірному правочині.
Під тендерними торгами слід розуміти форму розміщення замовлення на будівництво, що передбачає вибір підрядників на конкурсних засадах шляхом оцінки їхніх пропозицій. Такі договори мають укладати, насамперед, на будівництво об'єктів, що фінансуються за рахунок державних капітальних вкладень.
Зміст договору становить сукупність прав та обов'язків сторін. Причому відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки.
Основним обов'язком підрядника є обов'язок здійснити будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи. При цьому, він зобов'язаний:
1) виконати роботи відповідно до проектної документації;
2) повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва;
3) надати матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, тому він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;
4) укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду, а також надати другій стороні докази укладення нею договору страхування;
5) своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок;
6) здати об'єкт у встановлений строк підряднику.
Замовник зобов 'язаний:
1) своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об'єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;
2) передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладено на підрядника;
3) сприяти підрядникові в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг;
4) рганізувати та здійснити прийняття результату виконаної роботи;
5) оплатити роботу підрядника.
Замовник має право здійснювати контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника).
Організує та здійснює прийняття результату виконаної роботи замовник своїм коштом, якщо інше не встановлено договором. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. У випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами, у прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Якщо замовник попередньо прийняв окремі етапи робіт, то він несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, якщо договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, який підписують обидві сторони. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і його підписує друга сторона. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнано судом обґрунтованими. Крім того, роботи може бути прийнято після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою.
У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 884 ЦК, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлено договором або законом.
Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильних інструкцій щодо його експлуатації, які розробив сам замовник або залучені ним інші особи; неналежного ремонту об'єкта, які здійснив сам замовник або залучені ним треті особи. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. При цьому, в разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.
|