3.Договір лізингу та його види.
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) в користування майно, що належить лізингодавцеві на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Нормативна база лізингу складається із ст. 292 Господарського кодексу і гл. 58 Цивільного кодексу України, законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансовий лізинг», «Про оренду землі» від 06.10.98 р., а також інших нормативно-правових актів. Важливо враховувати, що згідно зі ст. 806 ЦК до договору лізингу застосовуються відповідні положення про найм (оренду), про купівлю-продаж, про постачання, якщо інше не передбачене законом.
Юридичні ознаки договору: взаємний, реальний або консенсуальний, відплатний.
Лізинг є видом господарської діяльності, який направлений на інвестування власних або запозичених фінансових коштів. Уявляється, що лізинг можна в певному аспекті розглядати як форму кредитування, що надає підприємству можливість отримати устаткування (інші засоби виробництва) в користування відразу після укладення лізингового договору і розраховуватися поступово. Предмет лізингу залишається у власності лізингодавця до закінчення дії договору. Таким чином, лізинг збільшує можливість залучення позикових засобів покупцем, не вимагаючи при цьому застави або поруки третіх осіб, що необхідно при отриманні банківського кредиту. У зв'язку з цим слід зазначити простоту оформлення лізингового договору в порівнянні з банківським кредитом.
Лізингом мають право займатися будь-які юридичні або фізичні особи — суб'єкти господарської діяльності. Проте зазвичай такі операції здійснюють спеціалізовані компанії (фінансові інститути) — лізингові фірми або крупні банки. Для комерційних банків лізинг привабливий тим, що дає їм можливість вкладення вільних коштів під орендний відсоток.
Лізинг здійснюється за договором лізингу. Також до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених законом і загальні положення про купівлю-продаж і положення про договір постачання, якщо інше не встановлене законом.
Істотними умовами договору є умови про предмет, строк та плату.
Згідно зі ст. 292 ГК об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. ЦК України в ст. 807 уточнює, що предметом договору лізингу може бути неспоживана річ, визначена індивідуальними ознаками.
Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств і їх структурних підрозділів.
З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлене договором. Предмет лізингу та/або пов'язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню у випадку, якщо їхня обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлене договором.
Виходячи із законодавства, можна виділити форми лізингу:
зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає придбання лізингоодержувачем майна у власника і передачу цього майна тій же особі в лізинг;
пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на підставі укладення багатобічного договору і залучення одного або декількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої засоби. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може складати більше 80 % вартості придбаного для лізингу майна;
міжнародний лізинг — це договір лізингу, здійснюваний суб'єктами лізингу, які знаходяться під юрисдикцією різних держав, або у випадку, якщо майно або платежі перетинають державні кордони. У міжнародній практиці також розрізняють, наприклад, компенсаційний лізинг, коли орендна плата за користування устаткуванням оплачується зустрічними постачаннями продукції, виготовленій на ньому.
За поверненням вкладення коштів лізинг підрозділяють на:.
лізинг з повним відшкодуванням витрат — сума лізингових платежів включає всі витрати лізингодавця (включаючи відсотки за кредит), а також прибуток лізингодавця;
лізинг з неповним відшкодуванням витрат — відшкодовується лише частина витрат лізингодавця, у зв'язку з чим після закінчення строку лізингу лізингодавець повинен або передати об'єкт лізингу іншим особам, або продовжити договір лізингу з лізингоодержувачем, або продати об'єкт лізингу іншим особам, або продовжити договір лізингу з лізингоодержувачем, або продати об'єкт лізингу за ціною, що забезпечує покриття частини витрат і отримання прибутку.
Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій визначається два вида лізинга — фінансовий і оперативний лізинг.
Під оперативним лізингом розуміється господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом.
Фактично оперативний лізинг — це звичайна оренда. Важливим моментом договору лізингу в зв'язку з цим є те, що за договором оперативного лізингу основні фонди залишаються у складі основних фондів орендодавця, тобто залишаються у нього на праві власності, а основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря, хоча і не переходять в його власність до закінчення договору.
Фінансовий лізинг визначається спеціальним нормативно - правовим актом, який регулює фінансовий лізинг, — це Закон України «Про фінансовий лізинг», як вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Важливою умовою договору фінансового лізингу є положення про склад лізингових платежів, наприклад, за погодженням сторін оплата лізингових платежів може відбуватися з урахуванням індексу інфляції.
4. Поняття договору прокату та особливості правового регулювання.
За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк (ст. 787 ЦК).
Правове регулювання цього договору здійснюється спеціальними правилами, закріпленими в Цивільному кодексу України та правилами щодо прокату окремих видів майна.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний або реальний, відплатний.
Договір прокату є договором приєднання, оскільки наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату; крім того, належить до публічних договорів.
Сторонами договору є наймодавець і наймач.
Наймодавцем може бути як юридична, так і фізична особа, для якої надання речей у користування є видом підприємницької діяльності, а наймачем — лише повнолітня фізична особа за наявності у неї паспорта. Щоб одержати автомобіль, мотоцикл, моторолер, моторний човен або катер, обов'язково подають документ, який засвідчує право керувати цими транспортними засобами.
Предметом договору є рухома річ, яку використовують для задоволення побутових невиробничих потреб. Однак предмет договору прокату може бути використано і для виробничих потреб, якщо це встановлено договором.
Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.
Наймач має право відмовитися від договору прокату та повернути річ наймодавцеві у будь-який час. Причому плата за прокат речі, яку наймач сплатив за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю.
Специфіка договору прокату полягає в тому, що:
а) наймач не має права на укладення договору піднайму;
б) наймач не має переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем;
в) капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
Форма договору - усна. Організація прокату видає письмовий документ, наприклад, квитанцію.
Надання предметів прокату на пляжах, катках, лижних станціях, у парках та зонах відпочинку може здійснюватися під грошову заставу, розмір якої визначає наймодавець. А особам, які відпочивають у санаторіях і будинках відпочинку предмети прокату надаються не більше, ніж на термін перебування їх у цих закладах за пред'явленням паспорта і санаторно-курортної книжки.
Побутові машини, побутова радіоелектронна апаратура та інші предмети побутової техніки мають бути опломбовані. За збереження пломби відповідає наймач.
ТЕМА 10. ДОГОВОРИ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ.
1.Поняття та загальна характеристика договору про виконання робіт.
2.Особливості договору побутового підряду.
3.Особливості договору підряду на капітальне будівництво.
4.Особливості договору підряду на проектні та пошукові роботи.
1.Поняття та загальна характеристика договору про виконання робіт.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК).
Мета договору: виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Характерними рисами договору підряду є:
1) підрядник виконує роботу за завданням замовника для задоволення його інтересів;
2) підрядник зобов'язаний виконати певну роботу, результатом якої є виготовлення нової речі або обробка, переробка, ремонт речі, що вже існує;
3) річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підряднику до моменту прийняття виконаної роботи замовником;
4) підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату;
5) підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, тому може одержати винагороду лише у разі, якщо досягне обумовленого договором результату;
6) підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і передачі замовнику її результату, крім випадків встановлених договором або законом.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний.
Сторонами договору є замовник і підрядник. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Дня виконання складного комплексу робіт, зокрема у сфері капітального будівництва, застосовується принцип генерального підряду. Згідно зі ст. 838 ЦК підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. При цьому, замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із них із генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Істотною умовою договору є умова про предмет. Зі змісту;, ст. 837 ЦК України випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої робота), так і її результат. Тому найважливішою характеристикою предмета є якість.
Вимоги до якості роботи встановлено в ст. 857 ЦК:
а) робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; б) виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові;
в) результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
У договорі підряду може бути встановлено строки виконання роботи або її окремих етапів. Якщо у доґоворі не встановлено строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Законом або договором підряду для результату роботи може бути передбачено гарантійний строк, перебіг якого починається з моменту, коли виконану роботу було прийнято або мало бути прийнято замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.
У договорі підряду може бути визначено ціну роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. При цьому, ціна роботи у договорі підряду містить відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Крім того, в договорі підряду ціну може бути визначено в кошторисі, що складається підрядником і набирає чинності, а також стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.
Форма договору: письмова.
Зміст договору підряду становить сукупність прав і обов'язків підрядника та замовника. Зокрема відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки.
Основним обов'язком підрядника є виконання за завданням замовника певної роботи і передача йому результату виконаної роботи. Для цього підрядник зобов 'язаний:
1)організовувати роботу та керувати нею;
2)виконати роботу зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором;
3)відповідати за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб;
4)відповідати за неправильне використання матеріалу замовника, а також за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки він не міг виявити за належного приймання матеріалу; надати замовникові звіт про використання його матеріалу та повернути його залишок;
5)вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна;
6)своєчасно попередити замовника про:
а) недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;
б) те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; в) наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи. Якщо замовник у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, то підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків;
7) відмовитися від договору підряду, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу замовника чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров`ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, маючи право на відшкодування збитків;
8) передати замовникові результат роботи разом з інформацією щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором є неможливим;
9) передати замовнику (споживачу) роботу, яка за якістю виповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, інформації про роботу;
10) забезпечити можливість використання результатів виконаної роботи за призначенням протягом його строку служби, передбаченого нормативними документами або встановленого за угодою сторін, якщо таких строків немає протягом 10 років.
Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Однак якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими ніж ті, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Крім того, сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.
Законодавець надає замовникові низку прав під час виконання роботи підрядником:
1) у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника;
2) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим;
3) призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що її не буде виконано належним чином.
Замовник зобов'язаний:
1) сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Однак якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору;
2) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Однак якщо замовник не зробить такої заяви, то він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо замовник прийняв роботу без перевірки, то він позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які можна було встановити за звичайного способу її прийняття (явні недоліки). Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. А якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, то вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання;
3) негайно повідомити підрядника про виявлені після прийняття роботи відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могло бути встановлено за звичайного способу її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником;
4) сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково, якщо договором підряду не передбачено попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів. Крім того, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Однак якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові було випадково знищено або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. При цьому, підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи.
Одним із способів забезпечення виконання зобов'язання за договором підряду є притримування, тобто підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду.
Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, то замовник має право за своїм вибором вимагати:
а) безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк;
б) виправити їх за свій рахунок із правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків;
в) відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Ці правила застосовують у тих випадках, якщо недоліки роботи може бути виправлено або вони є незначними за характером. Якщо ж відступи від умов договору підряду і допущені недоліки є істотними, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Якщо роботу підрядник виконав з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки є істотними та такими, що їх не можна усунути, або не було усунено у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Законодавець встановлює правило про те, що умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
Крім того, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Лише умовами договору може бути передбачено випадки, коли замовник не має права відмовитися від виконання договору підряду.
Законодавець встановлює скорочений строк позовної давності за позовом замовника до вимог щодо неналежної якості роботи в 1 рік, а щодо будівель і споруд — 3 роки від дня прийняття роботи замовником.
Якщо договором підряду або законом встановлено гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, то перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. А якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, то перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.
|