|
|
Скачати 474.01 Kb.
|
|
Тема 5: Науково-теоретичні засади вивчення термінології права Індивідуальне заняття 1. Основи лінгвістичного вчення про термін і термінологію: вихідні поняття і терміни. Загальновживані слова, професіоналізми і терміни. 2. Термінологічні одиниці: терміни-слова і термінологічні словосполучення. Структура терміна (семантична, граматична, словотвірна). 3. Термінологічна система права. Методи лінгвістичних досліджень: метод лінгвістичної географії, зіставний (контрактивний) метод, структурний метод. Лінгвістичні і юридичні методи аналізу термінології права. Тезаурування. На індивідуальному занятті планується обговорення методики підготовки термінологічних словників за темами магістерських робіт студентів. Самостійна робота 1. Генетична характеристика української юридичної термінології. 2. Генезис і еволюція юридичної термінології. Її зв'язок із походженням та розвитком суспільства, держави, права. Особливу увагу дослідник приділяє науковій термінології. Щоб понятійний апарат був науково обґрунтованим, треба проаналізувати визначення понять різними вченими і порівняти з тими, що сформульовані в державних стандартах, енциклопедіях, енциклопедичних словниках, як загальних, так і галузевих. Це важливо зробити тому, що в кожній науці своя наукова мова. Терміни і поняття в побутовій мові часто не відповідають їх науковому тлумаченню. Інколи дослідник-початківець намагається писати статтю або дисертацію без відповідної теоретичної підготовки, що викликає непорозуміння й обурення фахівців. Питання до самоконтролю
Індивідуальні завдання
Рекомендована література [1, 6, 7, 8, 9, 12, 19, 20, 21, 26, 27, 38, 41, 48] Тема 6: Методика роботи над документальним матеріалом з правознавства Індивідуальне заняття 1. Послідовність пошуку джерел інформації. Вивчення опублікованих джерел і складання списку архівів. Науково-довідкові посібники для пошуку архівних фондів. Складання списку фондів. Науково-довідковий апарат у межах фонду. Систематизація робочих матеріалів. 2. Робота з джерелами права. Особливості аналізу нормативно-правових актів держави. Роль судового прецеденту у процесі тлумачення норм права. На одному із індивідуальних занять організується екскурсія до бібліотеки. Під час екскурсії студенти знайомляться з систематизацією першоджерел наукової інформації та спеціального їх використання. Самостійна робота 1. Основи законодавчої техніки. 2. Способи конструювання правових норм. 3. Порядок укладення тексту нормативного правового акту. 4. Правила оформлення нормативного правового акту. 5. Вивчення міжнародно-правових норм і необхідність їх імплементації у національне законодавство. 6. Порівняльна характеристика положень конституційних законів країн СНД та України. Питання до самоконтролю
Індивідуальне завдання. Підготуйте наукове повідомлення про пакет комп’ютерних програм, що застосовуються для правових досліджень. Першим етапом виконання будь-якого дослідження є збір матеріалів - цифрових, фактичних, літературних, - що в сукупності складають інформаційну базу дослідження. Повнота і якість зібраного матеріалу справляє вирішальний вплив на результати дослідження. Під час збору матеріалів для наукового дослідження слід керуватись такими принципами:
В правових дослідженнях важливим джерелом інформаційного матеріалу є робота з літературою, законодавством, даними офіційної державної статистики. Збір матеріалу обов'язково має супроводжуватись його оцінюванням. Для будь-якої науково-дослідницької роботи дуже важливими є літературні джерела. У науковій літературі містяться підсумки раніше проведених досліджень, викладаються різні концепції, формулюються теоретичні, методичні або практичні проблеми, накопичуються і трактуються факти. Тому літературу має вивчати кожен дослідник незалежно від галузі знання, в якій він працює. Вивчення літературних джерел і збір матеріалів має свою логічну послідовність. Перший крок у цьому напрямку полягає у загальному перегляді тих джерел, які дають найбільш загальне уявлення про проблему. Необхідно звернутись до енциклопедій, довідників, словників і т. п. Але при цьому слід враховувати, що у подібній літературі містяться лише загальні відомості про проблему та назви джерел, з яких вони отримані. Отже, дослідник отримує інформацію про джерела, з яких можна почерпнути більш детальні відомості про предмет та об'єкт дослідження, основні теоретичні та методичні засади його вивчення. Наступний крок - робота з бібліографічними матеріалами, серед яких найважливіше значення мають реферативні збірники та бібліографічні покажчики. Найновішу інформацію зазвичай отримують з періодичних видань. Економію часу при цільовому пошуку дає використання останніх номерів журналів за кожен рік, оскільки в них публікуються згруповані за розділами списки статей із реквізитами авторів, назв робіт, місця публікації. Важливо пам'ятати, що бібліографія потребує постійного оновлення, доповнення і розширення. Кожен, хто має наміри займатися науковою роботою, повинен постійно працювати над власною бібліографією за тематикою, яка є предметом його дослідження. Для цього потрібно чітко дотримуватись правил складання бібліографії: вказати автора (прізвище та ініціали), назву роботи, місце видання і видавництво, рік публікації, кількість сторінок. Якщо мова йде про журнальні статті, то вказуються: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу, рік його видання, номер журналу та сторінки, де саме і розміщено матеріал. Коли бібліографію складено і відповідно до неї підібрано літературу, перед дослідником постає питання про те, як правильно працювати з цією літературою. Суцільне читання не завжди приносить користь, може відволікати дослідника від його головної мети. Тому потрібен попередній перегляд літератури, вивчення його структури, визначення важливих для ознайомлення розділів. Відкладається вбік застаріла література або літературні джерела, які дублюються. Відбирається той мінімум, який необхідний для розкриття теми, її основних проблем. Рекомендована література [1, З, 6, 9, 13, 14, 16, 24, 28, 32, 37, 40, 42, 44, 48, 53] Тема 7: Методика вивчення наукової літератури з правознавства Індивідуальне заняття 1. Методика поетапного вивчення наукової праці. Визначення причин, часу і умов створення наукової праці. Засвоєння правового, економічного та соціально-політичного смислу фактів і подій. 2. З'ясування поглядів, ідей особистостей, праці яких вивчаються. 3. Засвоєння нових понять і термінів. 4. Осмислення вузлових ідей і положень в аспекті предмета, що вивчається. Аналіз ідей, які були творчо розвинуті. Систематизація знань. 5. Аналіз на основі теорії фактів і подій сучасного життя. Самостійна робота 1. Засвоєння логіки розвитку теоретичних положень у різних історичних умовах. 2. Співвідношення ідей і положень. 3. Зосередження на правовій аргументації монографічної літератури. 4.Формування особистих поглядів на концепції, які розглядаються в роботі автора. При попередньому вивченні літератури здобувач знайомиться зі станом науки в цілому і розробки конкретного питання зокрема, виписує ідеї, які можуть стати базовими, узагальнюючими щодо даної проблеми (що спільного, чим відрізняються підходи вчених), дає точне визначення понять. Вважається, що вивчення літератури з вибраної теми слід починати із загальних робіт, щоб мати уявлення щодо основних питань, близьких до теми дослідження, а потім вести пошук нової літератури. Причому на першому етапі накопичення інформації слід охопити якомога більше джерел, а потім поступово "відсіювати" зайві видання. Однак продуктивнішою є методика, за якою від самого початку роботи над дослідженням свідомо обмежується коло джерел, а вивчення починається саме з тих, що мають безпосереднє відношення до теми роботи. Прискорити відбір і вивчення літературних джерел може чітка орієнтація здобувача на основні розділи і підрозділи, в котрих будуть вирішуватися конкретні завдання дослідження у межах головної мети. Можна розробити деталізований питальник у межах кожного завдання з тим, щоб послідовно отримати відповіді на питання, які потребують вирішення. Методика читання наукової літератури суттєво відрізняється від читання художньої літератури. Розрізняють два види читання: "швидке" і "повільне". Перше дає змогу дослідникові відповісти на запитання, чи варто дану книгу або статтю уважно читати. Друге передбачає поглиблене вивчення джерел, переходячи від простого матеріалу до складного, від книг до статей, від вітчизняних джерел до зарубіжних. Кожну статтю чи монографію слід читати з олівцем у руках, робити нотатки. Якщо є власний примірник або ксерокопії журналу, книги, статті, то можна робити позначки на полях. Це суттєво полегшить подальший аналіз літератури. Загальновизнаним є поетапне вивчення наукових публікацій:
Вивчення літератури здійснюється не для запозичення матеріалу, а для обдумування знайденої інформації і вироблення власної концепції. Працюючи над чужими текстами, слід фіксувати власні думки, ідеї, що виникли під час знайомства з працями вітчизняних і закордонних авторів. Це послужить основою для здобуття нового знання. При вивченні літератури з обраної теми використовується не вся інформація, що в ній міститься, а лише та, що має безпосереднє відношення до теми дослідження. Вивчаючи літературні джерела, необхідно старанно стежити за оформленням нотаток, щоб у подальшому ними було легко користуватися. Слід давати повний бібліографічний опис джерел, зазначаючи як загальний обсяг публікації, так і конкретну сторінку, на якій міститься цінний матеріал. Питання до самоконтролю
Індивідуальне завдання. 1. Підготуйте наукове повідомлення про види правової інформації. 2. Підготуйте наукове повідомлення про пакет комп’ютерних програм, що застосовуються для правових досліджень. Рекомендована література [1,3,6,31,33] Тема 8: Організація і методика написання тексту наукової роботи з правознавства Семінарського заняття 1. Загальні вимоги до написання наукового твору. Послідовність роботи по підготовці наукового твору. Складання плану наукового твору. Відбір і підготовка матеріалу. Формулювання основних ідей наукової роботи. Формування задуму - основної ідеї майбутнього твору. Структура наукового твору. Написання тексту наукового твору. Мовно-стилістичні засоби викладу. Редагування рукопису. 2. Види навчально-дослідницьких робіт. Реферат. Есе. Курсова робота. 3. Підготовка та оформлення наукового звіту за темою дослідження, розробка висновків та практичних рекомендацій. 4. Дисертація – форма атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. Автореферат дисертації. Індивідуальне заняття 1. Види науково-дослідницьких робіт. Тези. Наукова доповідь. Особливості підготовки і оформлення наукової статті. Рекомендації. Анотації. Пропозиції. Монографія. 2. Вимоги до форми викладу наукової роботи. 3. Структурні особливості магістерської роботи. Робота над рукописом. Основні вимоги до магістерських робіт. Структура магістерської роботи. Вимоги до змісту магістерської роботи. Авторське редагування тексту. Правила оформлення магістерської роботи. Порядок захисту магістерської роботи. На індивідуальне заняття студенти готують рецензію на автореферат дисертації обсягом до двох сторінок, рецензію на наукову статтю та курсову роботу за темою їх магістерського дослідження. Самостійна робота 1. Підготовка міні-есе за темою магістерської роботи. Монографія - це наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, що належить одному або декільком авторам. Розрізняють два види монографій - наукові і практичні. Наукова монографія - це науково-дослідницька праця, предметом викладу якої є вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми або теми з критичним його аналізом, визначенням вагомості, формулюванням нових наукових концепцій. Монографія фіксує науковий пріоритет, забезпечує первинною науковою інформацією суспільство, слугує висвітленню основного змісту і результатів дисертаційного дослідження. Монографія є тільки однією з друкованих праць здобувача (а для суспільних і гуманітарних наук наявність серед друкованих праць здобувача монографії є обов'язковою), до неї висуваються певні вимоги. Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою дисертації, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців. Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам'ятки авторам. Формами висвітлення підсумків наукової роботи є також тези, доповіді, матеріали конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо. Вони є свідченням апробації дисертаційної роботи і належать до опублікованих праць, які додатково відображають наукові результати дисертації. Слід враховувати, що апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, у школах тощо є обов'язковою. Тези – це коротко, точно, послідовно сформульовані основні ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, статті або іншої наукової праці. Тези доповіді – це опубліковані до початку наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Вони фіксують науковий пріоритет автора, містять матеріали, не викладені в інших публікаціях. Рекомендований обсяг тез наукової доповіді – 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали. Можливий виклад однієї тези. Схематично структура тез наукової доповіді має такий вигляд: теза — обґрунтування — доказ — аргумент — результат — перспективи. Найбільш поширеною формою усного оприлюднення наукових результатів є доповідь та повідомлення. Доповідь - документ, у якому викладаються певні питання, даються висновки, пропозиції. Вона призначена для усного (публічного) прочитання та обговорення. Існують звітні (узагальнення стану справ, ходу роботи за певний час); поточні (інформація про хід роботи); на наукові доповіді. Наукова доповідь – це публічно виголошене повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання). Структура тексту доповіді практично аналогічна плану статті. Підготовка кваліфікованих працівників, молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами. Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плодотворної науково-дослідницької і науково-педагогічної діяльності. Магістерська робота – це самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона являє собою новий по суті і досить специфічний вид кваліфікаційної роботи. Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого – є самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства. Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації. На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідницькими працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень. Її тематика та науковий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення. Процедура підготовки і захисту магістерської роботи подібна до захисту дипломної роботи. Якщо основні положення, висновки і рекомендації кандидатського і докторського дослідження мають бути опубліковані в наукових виданнях, то стосовно магістерської роботи ця вимога не є обов'язковою. Процедура захисту магістерської роботи не потребує автореферату. Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магістерської роботи, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів і провідної установи. Така робота підлягає лише обов'язковому рецензуванню. По закінченні навчання випускникові магістратури видається диплом, в додатку до якого вказується тема магістерського дослідження. |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять, самостійної... Кафедра управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності |
| Завдання для самостійної та індивідуальної роботи всіх форм навчання ... |
Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)... Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА... МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ |
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні... |
| Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських занять та самостійної роботи Крім того, перша частина присвячена висвітленню проблем, що стосуються фізичних і юридичних осіб, інтелектуальної власності, позовної... |
| ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
Методичні рекомендації до проведення семінарських занять та Методична розробка складена на основі робочої навчальної програми курсу «Релігієзнавство» затвердженої у 2006 році |