Завдання для самостійної та індивідуальної роботи всіх форм навчання


Скачати 1.32 Mb.
Назва Завдання для самостійної та індивідуальної роботи всіх форм навчання
Сторінка 1/9
Дата 05.04.2013
Розмір 1.32 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний

університет нафти і газу

Л. Вербовська, Н. Василишина,

І. Короп



Методичні рекомендації з організації проведення практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи для студентів всіх форм навчання

2007

Л.Вербовська, Н.Василишина, І. Короп – Інтелектуальна власність: Методичні рекомендації з організації проведення практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи для студентів всіх форм навчання. - м. Івано-Франківськ: «Нова Зоря». - 2007. - 81 с.

Дані методичні рекомендації розроблені у відповідності до листа Міністерства освіти і науки України від 11. 06. 03 № 1/9-903 «Про впровадження програми варіативної навчальної дисципліни «Інтелектуальна власність» для студентів всіх спеціальностей ІФНТУНГ денної та заочної форми навчання. Вони дають можливість правильно підібрати літературу для кожної теми, підготуватися до практичних занять та заліку. Інтелектуальну власність включено до навчального плану підготовки спеціалістів та магістів всіх спеціальностей та форм навчання в університеті.
Рецензент:

канд. техн. наук, доцент завідувач кафедри управління регіональним економічним розвитком Петренко В.П.

Дане видання охороняється нормами авторського права і є спільною власністю Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та авторів.

Зміст

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 1

"Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності"……………… 4

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 2

"Економіка інтелектуальної власності.

Розрахунок вартості об'єкта права інтелектуальної власності"……8

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 3

"Розробка, оформлення та реєстрація заявки на винахід

та корисної моделі"

(для студентів технічних спеціальностей)………………………………. 44

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 4

"Розробка, оформлення та реєстрація знаків для товарів і

послуг" (для студентів спец. МО, МПД, ДМ, ЕКП, ОА, ФН, ПФ)……. 50

Теми рефератів…………………………………………………………….……….. 66

Завдання для самостійної та індивідуальної

роботи всіх форм навчання..............................…………………………. 72


Рекомендована література……………………………………………………… 78

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 1

"Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності"
Мета: ознайомлення студентів з законодавством. Загальні міжнародні договори, угоди з питань інтелектуальної власності.
На куполі будинку штаб – квартири ВОІВ у Женеві звертає на себе увагу напис:

«Людський геній є джерелом всіх творів мистецтва і винаходів.

Ці твори є гарантією життя, гідного людини.

Обов´язок держави – забезпечити надійну охорону всіх видів мистецтва і винаходів»

(Арпад Богш)
1.1 Теоретична частина

Цей красномовний напис свідчить:

  • усі досягнення науки, культури і техніки - плід творіння людського;

  • лише вони можуть забезпечити людині життя, гідне її призна­ченню на землі;

  • людство зобов'язане всілякими засобами і всебічно охороня­ти досягнення людської творчості як найцінніший капітал.

Передусім мають бути вироблені міжнародні правові засоби охо­рони досягнень науки, культури і техніки. Такою найбільш ваго­мою міжнародною організацією, що це здійснює, є Всесвітня орга­нізація інтелектуальної власності. Конвенція, що засновує Всесвіт­ню організацію інтелектуальної власності, була підписана у Сток­гольмі 14 липня 1967 р. і набрала чинності в 1970 р. Основи для створення ВОІВ були закладені Паризькою конвен­цією про охорону промислової власності та Бернською конвенцією про охорону літературних і художніх творів. На базі об'єднання Міжнародних бюро зазначених конвенцій було створене Об'єднане міжнародне бюро з охорони інтелектуальної власності. У грудні 1974 р. ВОІВ стала однією із 16 спеціалізованих установ ООН. Чле­нами ВОІВ на 1 листопада 1999 р. є 161 держава світу, в тому числі й Україна.

Активна діяльність ВОІВ здійснюється у напрямах реєстраційної діяльності, забезпечення міжурядового співробітництва з питань ін­телектуальної власності і програмної діяльності.

Усі ці напрями діяльності ВОІВ своїм основним завданням ма­ють всіляко сприяти зростанню уваги до ролі і значення інтелекту­альної власності в соціально-економічному розвитку суспільства, сприяти всіма доступними засобами розвитку науки, культури і тех­ніки в усьому світі через стимулювання творчої діяльності, а також широкому обміну між народами досягненнями науки, культури і техніки.

ВОІВ через свої органи здійснює реєстраційну діяльність у галузі промислової власності. Вона надає необхідні послуги заявникам і власникам прав на промислову власність, одержує та обробляє між­народні заявки відповідно до Договору про патентну кооперацію (РСТ), веде міжнародну реєстрацію знаків і промислових зразків.

Адміністративна діяльність ВОІВ спрямована на виконання адміністративних функцій основних Міжнародних конвенцій і до­говорів — всього понад два десятки різних угод і договорів. ВОІВ також здійснює керівництво роботою фондів патентних документів, Що використовуються для проведення пошуку, розробки нових тех­нологій обробки патентної документації та інформації та іншу Діяльність щодо удосконалення необхідної документації та її уні­фікації. Важливою діяльністю ВОІВ є накопичення і постійне онов­лення законодавства з промислової власності й авторського права.

Загальні міжнародні угоди з питань інтелектуальної власності:

  • Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ);

  • Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС);

Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав:

  • Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 9 вересня 1886 р.;

  • Паризький акт Бернської конвенції;

    • Всесвітня конвенція про авторське право;

    • Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного мовлення («Римська конвенція»);

    • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм від 29.10. 1971 р.

    • Договір ВОІВ з виконання і фонограм;

    • Договір ВОІВ про авторське право;

    • Брюсельська конвенція про розповсюдження несучих сигналів, що передаються через супутники (1974 р.);

    • Угода про співробітництво у сфері авторського права і суміжних прав підписана 24 вересня 1993 р., ратифікована ВР України 27 січня 1995 р.

Міжнародно-правова охорона промислової власності:

  • Загальні положення Конвенції, що стосуються патентів;

  • Договір про патентну кооперацію (РСТ) підписаний у Вашингтоні 19 червня 1970 р., переглянутий 2 жовтня 1979 р., і 3 лютого 1984 р.;

  • Страсбурзька угода про Міжнародну патенту класифікацію (1971 р.) (Угода про МПК);

  • Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків;

  • Локарнська угода про заснування мжнародної класифікації промислових зразків;

  • Міжнародна конвенція про охорону селекційних досягнень прийнята 2 грудня 1961 р., переглянута в Женеві 10 листопада 1972 р. і 23 жовтня 1978 р.:

  • Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури;

  • Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво у сфері охорони промислової власності;

Міжнародно-правова охорона засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг:

  • Міжнародно-правова охорона торговельних марок;

  • Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

  • Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридський протокол);

  • Віденська угода про заснування міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків для товарів;

  • Договір про закони з торговельних марок;

  • Найробський договір про охорону олімпійського символу прийнятий в Найробі 26 вересня 1981 р.


1.2 Питання для самоконтролю

  1. Які акти загальною законодавства України містять, норми щодо захисту права інтелектуальної власності;

  2. Які норми щодо захисту права інтелектуальної власності містить Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода TRIPS);

  3. Дайте перелік законів України, що містять норми щодо захисту права інтелектуальної власності;

  4. Дайте перелік міжнародних договорів, учасником яких є Україна і які містять норми щодо захисту права інтелектуальної власності;

  5. Як використовуються норми щодо захисту авторського права і суміжних прав, які містять міжнародні договори у сфері інтелектуальної власності, учасником яких є Україна;

  6. Охарактеризуйте механізми захисту права інтелектуальної власності в розвинутих країнах світу;

  7. Яка інфраструктура створена в Україні для забезпечення реалізації норм законодавства щодо захисту права інтелектуальної власності.

  8. Основні міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності;

  9. Паризька конвенція з охорони промислової власності;

  10. Міжнародні конвенції про охорону авторського права і суміжних прав;

  11. Міжнародні угоди про охорону засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг;

  12. Перелічіть інші міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ № 2

"Економіка інтелектуальної власності.

Розрахунок вартості

об'єкта права інтелектуальної власності"
Мета: закріпити у студентів теоретичні знання та розвинути практи­чні навички розрахунку вартості об'єкта права інтелектуальної власності.
2.1 Теоретична частина

Три теореми економіки права.

За останній час із загальної теорії і теорії права інтелектуальної власності виросла нова теорія - теорія економіки права. Оскільки об'єктами оцінки вартості у сфері інтелектуальної власності є не самі об'єкти ІВ, а права на них, то теорія економіки права добре узгоджується із завданнями комерціалізації ОІВ.

Раціональна поведінка суб'єктів права ІВ може трактуватися з позицій трьох теорем теорії права. А саме, раціональна поведінка зацікавлених осіб відносно ОІВ при корпоративних трансакціях, тобто при операціях і організаційних заходах, пов'язаних із зміною статусу і структури корпорацій (акціонерних товариств) або інших юридичних осіб, зокрема, з поглинанням і злиттям юридичних осіб, приватизацією підприємств, перетворенням приватних фірм в корпорації, створенням нових фірм - в основному описує теорема Р. Коуза. Раціональна поведінка сторін при вільній купівлі-продажі патентів і ліцензій - теорема А. Сміта. А раціональна поведінка судів при ухваленні рішень по спорах про права ІВ - теорема Р. Познера. Застосування цих теорем має природне обгрунтування, оскільки емпіричною підставою для економіки права служать, в основному, реальні договори між господарюючими суб'єктами, а також судові процеси по господарських справах.

Теорема Р. Коуза свідчить: "Якщо права власності чітко визначені і трансакційними витрати рівні нулю, то структура виробництва залишатиметься незмінною незалежно від змін в розподілі прав власності, якщо відвернутися від ефекту доходу".

Під трансакційними витратами (або витратами трансакцій) теоретики права власності об'єднують п'ять різних витрат:

  • Витрати пошуку інформації;

  • Витрати ведення переговорів;

  • Витрати вимірювання;

  • Витрати специфікації і захисту прав власності;

  • Витрати опортуністичної поведінки.

При цьому під витратами специфікації прав власності розуміють витрати, пов'язані із закріпленням кожної конкретної правомочності за визначеним, як правило, фізичною особою. Опортуністична поведінка - це: недотримання договорів, ухилення від своїх обов'язків, порушення чужих прав і ін.

Сам Р. Коуз з цієї теореми зробив висновок про те, що при нульових витратах трансакції ефективність виробництва (у грошовому виразі) буде найбільшою. Він вважав також, що при нульових витратах трансакцій монополії будуть вимушені діяти як конкурентні фірми. Інше виведення Р. Коуза: "За відсутності витрат трансакцій забезпечується максимум можливого доходу". Тобто люди завжди можуть домовлятися про придбання, розділення і комбінування має право, так щоб в результаті збільшилася ефективність їх виробництва, не несучи при цьому ніяких витрат.

Теоремою А. Сміта прийнято називати твердження про те, що ринкові обміни здійснюються лише тоді, коли вони вигідні обом сторонам, що беруть участь в обміні. При цьому вигода, що отримується в результаті операції, повинна бути більше, ніж трансакційні витрати на її здійснення, і ця умова повинна виконуватися для кожної із сторін. Виконання цих умов і повинно забезпечувати функціонування ринку. Тут слід звернути увагу на специфічних для ОІВ трансакційні витрачання, такі як витрати на ідентифікацію і охорону прав власності.

Теорема Р. Познера не має якого-небудь чіткого формулювання. Це швидше система поглядів, яка затверджує принцип доцільності, що простежується в судових рішеннях і законодавчих актах, тобто принцип здорового глузду. Підхід Р. Познера корисний при розгляді проблеми введення ОІВ в господарський оборот. При цьому дуже небагато економістів, державні службовці і навіть керівники великих наукових центрів України розуміють, що багато проблем комерціалізації технологій породжено відсутністю законодавчої бази, що забезпечує чіткий розподіл прав на них.

Всі три перераховані "теореми" не є строгими. Вони швидше визначають систему поглядів і носять теоретичний характер. Проте, немає нічого практичнішого, ніж хороша теорія. Тому вони можуть служити керівництву для ухвалення тих або інших практичних рішень в досить складній сфері економіки права.

Товар - це продукт праці, що виготовлений для продажу. Цей продукт стає товаром, якщо на нього визна­чена ціна. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" можуть оцінюватися "... нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності ...". Таким чином, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності мають ознаки товару, тому що вони е продуктом праці і можуть мати ціну.

До основних властивостей будь-якого ринкового то­вару відносяться:

а) корисність;

б) рідкість - властивість, протилежна загальнодосту­пності;

в) універсальність - придатність до обміну на гроші або на будь-які інші ринкові товари.

Корисність розуміється як здатність задовольняти будь-яку потребу. Тобто якщо об'єкт інтелектуальної влас­ності нікому не потрібний, то він не може стати товаром.

Найважливішою є властивість рідкості, що перетво­рює корисність продукту в комерційну цінність, а сам про­дукт - у товар.

В Україні до об'єктів права інтелектуальної власності відносяться об'єкти права промислової власності та об'єкти авторського права.

Об'єктами права промислової власності в Україні визнаються:

  • винаходи, які засвідчені патентами. Об'єктом винаходу може бути продукт, пристрій, речовина, спосіб;

  • корисні моделі, які засвідчені патентами. Об'єктом корисної моде­лі може бути конструктивне використання пристрою, механізму, машини, тощо;

  • промислові зразки, які засвідчені патентами. Об'єктом промисло­вого зразка може бути форма або малюнок, які визначають зовнішній ви­гляд промислового виробу, деталі, машини тощо;

  • знаки для товарів і послуг, які засвідчені свідоцтвами. Об'єктом права власності на знак можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення, виконані в будь-якому кольорі;

  • сорти рослин, які засвідчені патентами.

Власником даних об'єктів права визнається той, хто першим заявив про це, подавши заявку до Державного департаменту інтелектуальної вла­сності України.

Об'єктами авторського права в Україні визнаються:

  • літературні письмові твори (книги, брошури, статті тощо);

  • виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

  • музичні, драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні твори, аудіовізуальні твори тощо;

  • твори архітектури та прикладного мистецтва;

  • фотографії, ілюстрації, карти, плани, ескізи, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури;

  • скульптури, картини, малюнки, фотографії, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва;

  • сценічні обробки творів, переклади тощо (без заподіяння шкоди оригінальним творам);

  • фірмове найменування, яке має кожна юридична особа;

  • програми для ЕОМ;

  • база даних, тобто сукупність інформації (статей, розрахунків, пока­зників тощо), яка систематизована для пошуку й обробки за допомогою ЕОМ;

  • науково-технічна інформація, тобто результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, що зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

Власником даних об'єктів права визнається та особа, прізвище якої зазначено на примірнику твору, якщо суд не доведе іншого.

Рідкість для об'єктів інтелектуальної власності реа­лізується ідеально тому, що за визначенням об'єкт інтелектуальної власності повинен бути новим, оригінальним, неповторним. Наявність перших двох властивостей для матеріальних об'єктів звичайно майже автоматично забезпечує третю. Але для права інтелектуальної власнос­ті ця властивість має суттєві відмінності.

З третьою властивістю товару - універсальністю - ті­сно пов'язана його оборотоспроможність, що припускає відчуження прав інтелектуальної власності як від індивіду­ума, так і від підприємства. Тільки у цьому випадку права на об'єкти інтелектуальної власності можуть обертатися як товар у його звичайному розумінні.

За принципом "відокремлюваності" права інтелекту­альної власності можна поділити на три групи:

а) права, що відокремлюються як від індивідуума, так і від підприємства;

б) права, що не відокремлюються від індивідуума;

г) права, що не відокремлюються від підприємства.

До першої групи відносяться права на об'єкти права інтелектуальної власності, такі як: винаходи, торговельні марки, твори літератури і мистецтва, аудіо- та відеограми тощо.

До невідокремлюваної від індивідуума інтелектуа­льної власності відносяться: знання, уміння, творчі здібно­сті людей тощо, які зайняті розробленням об'єктів інтелек­туальної власності. У сукупності - це так званий людський капітал, що не може бути відокремлений від його носія -людини, тобто не може бути товаром у звичайному розу­мінні.

Від підприємства не можна відокремити: системи і методи функціонування, що розроблені як складові части­ни діючого підприємства; наявність підготовленого персо­налу; досягнення в галузі маркетингу власної продукції, ді­лову репутацію підприємства тощо.

З цієї причини невідокремлювані від індивідуума чи від підприємства результати творчої діяльності не можуть виступати як товар. Але вони можуть продаватися (пере­даватися) разом з підприємством чи індивідуумом. Напри­клад, не можна передати видатні організаторські здібності директора одного підприємства директору іншого підпри­ємства. Можна тільки запросити талановитого директора на інше підприємство, запропонувавши йому більш вигідні умови праці, тобто "купити" його разом з його якостями.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для самостійної та індивідуальної роботи з...
«Психологія та конфліктологія» для студентів галузі знань (0501) «Економіка і підприємництво», спеціальності 050105 «Банківська справа»,...
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи
Методичні вказівки до самостійної та індивідуальної роботи навчальної дисципліни „Податкова система” обговорено та схвалено на засіданні...
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
Методичні вказівки та навчальні завдання з виконання індивідуальної та самостійної роботи з дисципліни "Облік в банках" для студентів...
Методична робота
Підготовлені і випробувані персоніфіковані завдання для самостійної і індивідуальної роботи з дисципліни «Вступ до спеціальності»,...
Професійне спрямування «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»...
Н. О. Бізнес-планування зовнішньоекономічної діяльності авіаційного підприємства: Комплекс навчально-методичного забезпечення частина...
Смілянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5 Смілянської міської...
До навчально-методичного посібника увійшли завдання для самостійної роботи на уроках біології та екології у 7 – 11 класах, які забезпечують...
4. Методичні рекомендації до виконання вибіркових (альтернативних) завдань СРС
...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено
Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх форм навчання спеціальності
Обіход С. В., Ткачук В. О. Управління персоналом у сфері послуг: методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів всіх...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка