3) Оцінювання ІНДЗ.
ІНДЗ оцінюється за двома основними показниками: по-перше, дотримання вимог до виконання роботи; по-друге, міра компетентності студента у змісті роботи при її захисті, переконливості у відповідях на запитання та зауваження керівника по змісту роботи.
Критерії оцінювання роботи за дванадцятибальною шкалою:
«незадовільно» - 1-2 бали – робота не відповідає вимогам до виконання, некомпетентність студента у змісті роботи;
«задовільно» - 3 бали, «добре» - 4 бали, «відмінно» - 5 балів відповідно до загальних критеріїв оцінювання знань студентів при поточному та підсумковому контролях їх знань (п.1 розділ 9 цієї програми).
Методи контролю і оцінювання засвоєних знань
1) Поточне оцінювання знань на семінарських заняттях та оцінювання підсумкових знань на іспиті за такими критеріями у дванадцятибальній системі:
Оцінка 5 виставляється, якщо студент виявляє узагальнені систематичні знання та логічно їх викладає. Критично оцінює суперечливу інформацію на основі порівняльного аналізу основної і додаткової літератури. Вміє розрізняти упереджену інформацію від об’єктивної, аргументує власні судження та висновки. Можливі несуттєві помилки.
Оцінка 4 виставляється, якщо студент відповідає чітко, логічно із самостійним аналізом та узагальненням інформації з основної та додаткової літератури. Здатний до систематизації та критичної оцінки інформації, аргументації власних думок і висновків, складання та пояснення простих таблиць і схем. Можливі помилки.
Оцінка 3 виставляється, якщо студент відповідає загалом правильно, але фрагментарно, з суттєвими помилками, без пояснень причинно-наслідкових зв’язків між фактами і явищами. Відповідь описова, за підручниками.
Оцінка 2 виставляється, якщо студент відповідає фрагментарно, кількома реченнями, з незначним відтворенням окремих частин завдання. Нечітке уявлення про об’єкт відповіді.
Оцінка 1 виставляється, якщо відповідь відсутня або студент відтворює деякі елементи обсягу завдання.
Контрольні запитання з історії держави і права зарубіжних країн
Історія держави і права зарубіжних країн як наука і навчальна дисципліна, її об’єкт і предмет.
Методологія та джерела історії держави і права зарубіжних країн.
Основні концепції (школи) та проблеми періодизації історії держави і права зарубіжних країн.
Історія держави і права зарубіжних країн в юридичній освіті.
Виникнення, становлення та еволюція Давньосхідних держав: загальне і особливе у формах, механізмах, функціях.
Виникнення і становлення Давньосхідного права, його джерела, система. Спільне і особливе в Давньосхідному праві.
Форма правління та механізм стародавніх держав Єгипту, Вавілону, Індії, Китаю: виникнення та розвиток.
Державний режим Єгипту, Вавілону, Індії, Китаю: спільне і особливе. Східна деспотія.
Право власності і зобов’язальне право, види договорів у Давньосхідному праві.
Давньосхідне шлюбно-сімейне і спадкове право.
Кримінальне право Давньосхідних держав.
Судочинство Давньосхідних держав.
Зв’язок Давньосхідного права з релігією і мораллю. Брахманізм, даосизм, конфуціанство, буддизм.
Виникнення античних держав, їх суспільна структуризація (реформи Тезея, Лікурга і Ромула).
Афінська держава: становлення демократії (реформи Солона).
Еволюція демократичної форми правління, устрою та режиму в Афінах (реформи Клісфена, Ефіальта і Перікла).
Еволюція спартанської форми держави (олігархія ефорів, реформаторська діяльність Агіса ІV, Клеомена ІІІ і тиранія Набіса).
Виникнення та еволюція Римської республіки. Реформи Сервія Туллія, Петелія і Овінія, Ліцинія і Секстія, Гортензія, братів Гракхів.
Царський період античних держав ХІІ – VI ст. до н.е. і проблема їх форми.
Імперські війни як фактор загибелі античних демократій. Імперія О. Македонського. Формування Римської імперії (реформи Гая Марія, диктатури Сулли і Цезаря).
Римська імперія періодів принципату і домінату. Реформи Діоклетіана і Костянтина.
Джерела права в Афінах і Спарті.
Давньогрецьке право власності і зобов’язальне право, види договорів.
Давньогрецьке шлюбно-сімейне і спадкове право.
Давньогрецьке кримінальне право.
Давньогрецьке судочинство.
Джерела права Римської республіки: звичаєве право, закони, едикти магістратів, право народів, діяльність юристів.
Джерела права Римської імперії: сенатус-консульти, імператорські конституції, розпорядження префектів, діяльність юристів, кодекси.
Кодифікація римського права, кодекс Юстиніана.
Публічне і приватне римське право.
Суб’єкти в римському праві.
Розвиток інституту власності в римському праві.
Розвиток речового права в Стародавньому Римі.
Розвиток шлюбно-сімейного та спадкового римського права.
Розвиток кримінального права в Стародавньому Римі.
Розвиток судочинства в Стародавньому Римі.
Виникнення ранньофеодальної держави Візантія.
Поняття Середньовіччя і феодалізму. Загальне і особливе у виникненні феодальних держав.
Ранньофеодальна держава франків.
Ранньофеодальна держава Франції.
Ранньофеодальна держава Німеччини. "Державна церква".
Ранньофеодальна держава Англії. Реформи Генріха II.
Виникнення Польської і Чеської ранньофеодальних держав.
Станово-представницька монархія Франції. Становлення і розвиток Генеральних штатів.
Станово-представницька монархія Німеччини. Золота булла 1356р.
Станово-представницька монархія Англії. Велика хартія вольностей 1215р.
Особливості розвитку феодальних держав Візантії та Польщі.
Виникнення та розвиток міського самоуправління, гільдій і цехів у феодальних державах Європи.
Становлення та особливості англійського абсолютизму. Роль і місце парламенту.
Реформи Рішельє у Франції. Французький абсолютизм. Едикт 1641 р.
Становлення князівського абсолютизму в Німеччині. Пруська поліцейська монархія і Австрійська імперія у ХVIII ст.
Формування ранньофеодального права, його джерела і основні риси.
Розвиток феодального права та його диференціація на дві системи.
Особливості Візантійського феодального права.
Цивільне право варварських правд.
Кримінальне право варварських правд.
Судочинство варварських правд
Розвиток феодального цивільного права у Франції, Німеччині, Англії.
Розвиток феодального кримінального права у Франції, Німеччині, Англії.
Розвиток феодального судочинства у Франції, Німеччині, Англії.
Саксонське дзерцало і Магдебурзьке право.
Кодифікація джерел континентального феодального права у Франції і Німеччині.
Виникнення і розвиток даржави Арабського халіфату.
Турецька держава від Сельджукського султанату до Османської імперії.
Джерела мусульманського права та його школи (мазхаби).
Інститути мусульманського права та їх основні риси.
Виникнення монгольської держави і права. Реформи Темучіна.
Монгольська імперія та її розпад.
Особливості феодалізму в країнах Сходу.
Виникнення та еволюція феодальної держави Китаю.
Виникнення та еволюція феодальної держави Японії.
Роль конфуціанства у формуванні державно-бюрократичного феодалізму в Китаї.
Феодальне право Китаю.
Феодальне право Японії.
Феодальна держава і право в Індії.
Суспільні передумови і початок Нового часу в історії держави і права. Голландська революція.
Англійська, американська і французька буржуазні революції: загальне і особливе.
Становлення буржуазної республіки в Англії 1649-1658рр. „Знаряддя управління” 1653р.
Реставрація монархії в Англії 1658-1689рр. Бредська декларація 1660р. Формування основ двопартійної політичної системи.
Утворення США: Континентальні конгреси, „Декларація незалежності”, „Статті конфедерації”.
Конституювання американської держави у 1787р.
Революційний перехід до конституційної монархії у Франції 1789-1791рр.
Перша республіка у Франції 1792-1804рр.
Якобінська диктатура у Франції.
Структуризація індустріаального громадянського суспільства в епоху Нового часу.
Розвиток класичних форм буржуазних держав Англії, США та Франції в епоху Нового часу: загальне і особливе.
„Славна революція” 1689р. і утвердження парламентської монархії в Англії в епоху Нового часу.
Державний устрій Великобританії. Британська колоніальна імперія в епоху Нового часу.
Розвиток президентської республіки США в епоху Нового часу.
Реставрація монархії у Франції: Перша імперія 1804-1814 рр.; монархія Бурбонів 1814-1848 рр.
Друга республіка у Франції 1848-1851 рр.
Друга імперія у Франції 1851-1870 рр.
Третя республіка Франції до Першої світової війни.
Загальні засади, джерела і тенденції розвитку буржуазно-конституційного права.
Громадянська війна у США 1861-1865рр. і політика „реконструкції Півдня” 1865-1877рр.
Паризька Комуна 1871р. як зародок новітнього типу держави і права.
Основні інститути буржуазно-конституційного права.
Конституювання прав та свобод людини в період Англійської буржуазної революціїї: Петиція про право 1628р., „Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув’язнень за морями” 1679р.
Декларація прав Вірджинії і Декларація незалежності США 1776р., Біль про права 1791р.
Французька Декларація прав людини і громадянина 1789р.
Класичне буржуазне право Англо-американської правової сім’ї і континентальної Франції: загальне і особливе.
Розвиток буржуазного цивільного права і судочинства Нового часу.
Буржуазне торгове, трудове і соціальне право Нового часу.
Розвиток буржуазного кримінального права Нового часу.
Розвиток буржуазного кримінального судочинства Нового часу.
Буржуазна модернізація Німеччини в ХІХ ст.
Створення держав нового типу в Латинській Америці.
Японія Нового часу: особливості становлення буржуазної держави і права.
Китай Нового часу: особливості становлення буржуазної держави і права.
Три програмні принципи Сунь Ятсена та утворення Китайської республіки на початку ХХ ст.
Німецький шлях до буржуазної держави: Рейнський і Німецький Союзи.
Посилення Прусії і Північно-Німецький Союз.
Створення Німецької імперії та її Конституція 1871р.
Суспільні передумови і початок Новітньої історії держави і права.
Cтановлення, розвиток і криза світової системи соціалістичних держав і права.
Фашистська держава і право в Італії.
Фашистська диктатура в Німеччині.
Військово-монархічний тоталітаризм в Японії.
Розвиток капіталізму, індустріального і постіндустріального суспільства.
Загальне і особливе в новітній еволюції класичних буржуазних держав.
Новітня еволюція правових систем Англії, США і Франції.
США періоду „Нового курсу” Ф. Рузвельта.
Великобританія між двома світовими війнами.
Франція між двома світовими війнами.
Розвиток президентської республіки США після ІІ Світової війни.
Розвиток праламентської монархії Великобританії після ІІ Світової війни.
Четверта і П’ята республіки у Франції.
Новітня держава і право ФРН.
Новітня держава і право Японії.
„Шведська модель соціалізму” та держави соціально-демократичного типу.
КНР після ІІ Світової війни.
Національно-визвольна і громадянська війни Китаю в першій половині ХХст.
Боротьба за незалежність Індії в першій половині ХХст. „Гандизм”.
Республіка Індія після ІІ Світової війни.
Державно-правова система Ізраїлю.
Оцінювання підсумкових письмових тестів модульного контролю знань
Критерії оцінювання тестових завдань
Ступінь "А" (до 5 балів)
|
Ступінь "В" (до 4 балів)
|
Ступінь "С" (до 3 балів)
|
Рівні
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
І
|
ІІ
|
Кількість питань
|
8
|
8
|
4
|
8
|
10
|
2
|
8
|
12
|
Кількість максимально можливих балів
|
1 (20%)
|
2 (40%)
|
2 (40%)
|
0,8 (20%)
|
1,6 (40%)
|
1,6 (40%)
|
0,6 (37,5%)
|
2,4 (62,5%)
|
Кількість балів за 1 питання
|
до 0,12
|
до 0,25
|
до 0,5
|
до 0,1
|
до 0,16
|
до 0,8
|
до 0,075
|
до 0,2
|
Примітка 1: будь-яке виправлення варіанту відповіді у І-ІІ рівнях завдань тестів вважається помилкою.
Примітка 2: максимум балів за кожен варіант відповіді прямо пропорційний її повноті.
Примітка 3: Якісні параметри оцінювання творчих завдань ІІІ рівня тестів:
Ступінь "А"
|
Критерії
|
Ступінь "В"
|
0,5
|
виставляється, якщо студент виявляє узагальнені систематичні знання та логічно їх викладає. Критично оцінює суперечливу інформацію на основі порівняльного аналізу основної і додаткової літератури. Вміє розрізняти упереджену інформацію від об’єктивної, аргументує власні судження та висновки. Можливі несуттєві помилки.
|
0,8
|
0,4
|
виставляється, якщо студент відповідає чітко, логічно із самостійним аналізом та узагальненням інформації з основної та додаткової літератури. Здатний до систематизації та критичної оцінки інформації, аргументації власних думок і висновків, складання та пояснення простих таблиць і схем. Можливі помилки.
|
0,7
|
0,3
|
виставляється, якщо студент відповідає загалом правильно, але фрагментарно, з суттєвими помилками, без пояснень причинно-наслідкових зв’язків між фактами і явищами. Відповідь описова, за підручниками.
|
0,5
|
0,2
|
виставляється, якщо студент відповідає фрагментарно, кількома реченнями, з незначним відтворенням окремих частин завдання. Нечітке уявлення про об’єкт відповіді.
|
0,4
|
0,1
|
виставляється, якщо відповідь відсутня або студент відтворює деякі елементи обсягу завдання.
|
0,2
|
|