Юрчак В. А., методист світової літератури Черкаського ОІПОПП Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні світової літератури в школі


Скачати 227.75 Kb.
НазваЮрчак В. А., методист світової літератури Черкаського ОІПОПП Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні світової літератури в школі
Дата06.04.2013
Розмір227.75 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
Юрчак В.А., методист світової

літератури Черкаського ОІПОПП
Інформаційно-комунікаційні технології у викладанні

світової літератури в школі
Мистецтво навчання полягає не в

умінні повідомляти, а в умінні

збуджувати, будити, оживляти.

А.Дістервег
Світова література - один з найцікавіших гуманітарних предме­тів, його часто з легкої руки Президента асоціації вчителів світової літератури Ю.І.Ковбасенка називають «українським інтелектуальним дивом». Зміст предмета логічно продовжує матеріал уроків із рідної мови та літератури, розширює межі засвоєння школярами духовних скарбів люд­ства, слугує учням містком для культурного збагачення ідейно-художніми цінностями, що їх створили генії усіх часів і народів.

Відомий український педагог В. Сухомлинський звернув увагу на те, що, відкри­ваючи навколо себе красиве, милуючись і дивуючись красивим, дитина ніби дивиться в дзеркало і бачить свою власну красу. Чим раніше вона відчула прекрасне і чим більше захопилася ним, тим глибшими стають почуття дитини. Далі він писав: "Свій ідеал я бачу в тому, щоб буквально кожна дитина побачила прекрасне, зупинилася перед ним у замилуванні, зробила прекрасне частинкою свого духовного життя, відчула красу сло­ва і образу".




Cьогодні перспективи розвитку світової літератури пов’язують з впровадженням інноваційних технологій: комп’ютерного навчання, діалогових (інтерактивних) технологій, пошукової діяльності [5,3].

Існує кілька систем, які допомагають учителям визначати навчальні цілі й методи розвитку мислення учнів. У 1956 році один із відомих спеціалістів в галузі технології навчання Бенджамін Блум запропонував багаторівневу структуру розумової діяльності учнів – піраміду інтелектуальних навичок. Майже 50 років вчителі всього світу використовують цю теорію для визначення розвитку в учнів навичок мислення високого рівня. На базовому рівні знаходяться знання, вище (послідовно) – розуміння, використання, аналіз, синтез, оцінювання:

Сучасна освіта, випереджаючи суспільний розвиток, стрімко опановує інформаційні технології. Головним засобом цих технологій є комп’ютер і його програмне забезпечення, які стали невід’ємною частиною навчання учнів.

Особливою популярністю у вчителів Черкащини користується програма «Intel®Навчання для майбутнього». Вона сприяє ефективному засвоєнню важливих читацьких навичок і вмінь, розширенню меж творчої та дослідницької діяльності вчителя і учнів. Для організації навчальної діяльності учнів програма пропонує використання методу проектів.

Цей метод виник в Росії під керівництвом російського педагога С.Т.Шацького в 1905році і ,практично паралельно, в 20-і роки 20 століття – в США (його називали також методом проблем); і пов’язували з ідеями американського філософа і педагога Дж.Дьюі та його учня В.Кілпатріка. Він набув поширення і популярності завдяки раціональному застосування в конкретних умовах спільної діяльності учнів. Метод пректів орієнтований на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну, групову; його мета – розвиток пізнавальних навичок учнів, формування навичок мислення високого рівня, уміння самостійно здобувати знання та орієнтуватись в інформаційному просторі. Результатом роботи мають стати: презентації, публікації, веб-сторінки або веб-сайти [7, 5].

Під час навчання вчителям (учням) пропонується розробити навчальний проект: сукупність усіх матеріалів цього проекту подається у вигляді електронного портфоліо. До складових портфоліо навчального проекту належить план навчального проекту, список інформаційних джерел, приклади учнівської презентації, учнівської публікації, учнівського веб-сайту, критерії оцінювання цих учнівських розробок, дидактичні та методичні матеріали, план реалізації навчального проекту. Усі ці продукти вчителі створюють за допомогою комп'ютерних програм MS Office, MS Publisher, а також засобів комунікації.

Для реалізації навчального проекту вчитель розробляє його план, який враховує всі аспекти навчання; такий план проекту містить: стислий опис проекту, ключові та та тематичні запитання; посилання на державні освітні стандарти та навчальні програми; перелік навчальних предметів, з якими пов’язаний проект; навчальні цілі та очікувані результати навчання; опис змісту діяльності учнів, необхідні (вхідні) знання та навички учнів; перелік матеріалів, обладнання та ресурсів; приклади реалізації диференційованого навчання; критерії оцінювання знань та умінь учнів, супутні заходи[4,42].

Упорядники «Настільної книги педагога, посібника для тих, хто хоче бути вчителем-майстром» Андрєєва В.М., Григораш В.В.пропонують алгоритм роботи над проектом:
Алгоритм роботи над проектом [6,251-252]


Слово «проект» запозичено з латинської й походить від слова «proectus», яке означає: «кинутий вперед»; тобто це намір, який буде здійснений у майбутньому.

Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, претмета, створення різного роду теоретичного / практичного продукту[6,249]. Часто ототожнюють два різні види діяльності – проектування й дослідження.

Дослідження виявляє те, що вже існує, проектна діяльність створює новий продукт. Тобто проектування передбачає планування, аналіз, пошук, реалізацію, результат (замислив спроектував здійснив ). Під час дослідження обирається явище, яке викликало питання. Описується дане явище за допомогою цифр, графіків, схем, будується модель явища[6,250].

За головним видом діяльності проекти бувають:

  • дослідницькі («Якою повинна бути мова молоді?» – міжпредметний проект, у якому учні досліджують молодіжний сленг, його вплив на духовний світ підлітків);

  • творчі ( «Жива вода з Богданових криниць»);

  • рольові, пригодницькі (наприклад, «Подорож булгаківськими місцями Києва (Москви)», де учні готують і розігрують екскурсію головними об’єктами міст, виконуючи ролі екскурсовода, екскурсантів, журналістів, фотокореспондентів та ін..);

  • прикладні (наприклад, « На гору до Тараса»);

  • телекомунікаційні .

На практиці часто бувають змішані види проектів: дослідницько-прикладні, творчо-рольові та ін.

Починаючи з 80-х років ХХ століття широкого застосування набули телекомунікаційні навчальні проекти, тобто проекти, в яких брали участь учителі й учні з різних країн світу за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Особливості телекомукаційних проектів:

вони міжпредметні, достатньо тривалі в часі;

в них присутні – значна інтеграція знань, залучення засобів ком’ютерних технологій, а також – значущість, актуальність теми проекту для учасників із різних країн світу[6,250].

Серед першочергових завдань, що вирішує сучасна українська школа, чільне місце посідає завдання всебічного розвитку особистості школяра.

Необхідність використання у школі сучасних педагогічних технологій вже не викликає сумніву.

Думка про те, що уроки літератури вирізняються з-поміж усіх інших навчальних предметів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, моральності, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів.

На сучасному етапі на уроках літератури значну роль відведено формуванню вдумливого читача — людини з розвиненим критичним мисленням, здатної оцінювати себе і навколишній світ. Саме такій меті можуть слугувати інноваційна педагогіка і продуктивне навчання, що спрямовують процес навчання не лише на засвоєння досвіду, а на розвиток в учнів умінь створювати нові, ефективні зразки і моделі особистої діяльності. Інтерактивні технології дають змогу школярам реалізувати себе як особистість за постійно змінюваних обставин.

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Урок літератури надзвичайно багатогранний. І насамперед — це урок образного сприйняття світу як найбільш яскравого і доступного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізнавальні, творчі здібності, формує особистість як кваліфікованого читача.

Учителеві варто вибрати шлях для структурної побудови уроків, що базуються на алгоритмі:

Зацікавлення — Здивування — Захоплення — Пізнання.

Використання інтерактивних форм і видів робіт заохочують учнів до активного навчання, що допомагає осмисленому і більш глибокому засвоєнню матеріалу.

Тому сьогодні вчитель має замислитися не тільки над тим, як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, а й над тим, як привернути інтерес учня до навчання, до свого предмета, як домогтися, щоб учень, який не виконує домашні завдання і „відсиджує” уроки в школі, став працювати.

Покликання літератури: через переживання, співпереживання розвивати особистість учня, його духовну сутність. З огляду на таку позицію предмет світової літератури має викладатися як мистецтво слова.

На уроках учитель має давати своїм вихованцям не тільки знання з літератури, але ці заняття повинні стати для школярів уроками людяності, етичності, моральності, пізнання себе, світу і себе в ньому, уроками всебічного розвитку особистості.

На сторінках фахової преси неодноразово порушувалось питання про доцільність використання комп'ютерних технологій на уроках літератури. Потрібні вони чи ні? Вважаю, що так категорично ставити питання не варто: все залежить від уміння і таланту вчителя. «Без сумніву, урок світової літератури має свою специфіку, але це зовсім не означає, що технологію, яку пропонує програма «Інтел® Навчання для майбутнього» неможливо застосувати на уроках з цієї дисципліни, - пише вчителька світової літератури Хроменко І.А.[10,47].

Звичайно, формування читацької культури учнів, виховання у них шанобливого ставлення до книги – першочергові завдання вчителів-словесників, але комп’ютер тут може стати не на заваді, а в пригоді. Розпочинати курс літератури (риторики, мови), особливо в середніх класах доцільно з обговорення наступних, досить важливих питань, як:

Яке значення книги у житті молоді? Що очікують діти від книги? Якою повинна бути мова молоді? Книга в подарунок та ін.

Організація такої проектної діяльності на вступному уроці налаштовує дітей на шанобливе, уважне ставлення до книг, знайомство з якими буде відбувтись на кожному уроці; а також до мовлення дітей, яке потрібно розвивати і відшліфовувати.

Практика свідчить, що пропедевтична підготовка учнів до вивчення нового матеріалу впливає на якість засвоєння ними теми. Традиційно вчителі літератури (риторики), щоб налаштувати учнів на її вивчення, пропонують підготувати повідомлення або реферати. Використання технології програми «Інтел® Навчання для майбутнього» гарантує якісно вищий рівень пропедевтичної підготовки учнів [8,47].

Як правило, учитель пропонує стислий опис проекту, навчальні цілі та очікувані результати навчання, опис змісту діяльності учнів. Особливо варто зупинитися на такій складовій плану навчального проекту, як ключові та тематичні запитання: вони є базою для розробки вмісту та стратегії всього навчального проекту. Як наголошують автори програми [2,43], основні запитання мають обов’язково супроводжувати навчання, бо вони: відображають основну концепцію навчальної теми; ведуть до серцевини, сутності навчального предмета; постають знову і знову впродовж вивчення теми; порушують нові важливі питання, пов’язані зі змістом вивченого; не мають очевидної, правильної відповіді; сформульовані так, що провокують зацікавленість учнів. Ключові, шорокоохватні запитання здійснюють зв’язок між навчальнтими предметами, між окремими темами уроків; тематичні – пов’язані з конкретною темою, розділом, поглиблюють та продовжують, ключові, що стосуються реального життя учнів, міста, країни.

Тематичні та ключові питання сприяють розвитку навичок високої культури мислення, так як вимагають від учнів вмінь аналізувати, порівнювати, інтерпретувати, оцінювати факти, подіїї і, звичайно, літературні твори. Завдяки цьому, діяльність школярів зорієнтована не тільки на вивчення фактів, текстів, але й на творче їх осмислення та застосування знань на практиці. Знання, вміння, навички дають змогу дітям творчо пов’язати між собою різні аспекти теми, відчувати та здійснювати взаємозв’язки з іншими навчальними предметами та їх особистим досвідом; спонукати учнів вчитись ставити такі ж важливі запитання.

Цікаві проблеми пропонують вчителі області в своїх проектах:

Наприклад, в проекті «Балада в літературі» вчитель ЗОШ №7 м.Черкас Поштаренко О.О.пропонує наступні проблемні питання, які заставляють критично мислити дітей (додаток №4):

Балада й казка – родичі?

Чому ми любимо балади про кохання?

Герой балади – це справжній герой?

Чому теми балад завжди актуальні?

Глибоко і духовно мислити вчить школярів, починаючи з 5 класу, вчитель Черкаської гімназії №9 Полозенко С.В.(дод. №5):

“...и прозван был он вещим, так как люди того времени были язычники и невежды” (из Лаврентієвського літопису).

Чому визначення «віщий» в відношенні до Олега, літописець вважає непридатним? Як ви розумієте значення слова віщий? (слово “віщий” – того ж кореня, що і слово “відати” – знати). В словнику Даля “віщий” зустрічається в тлумаченні наступних слів: « вещать, сказывать, говорить, объявлять, поведать, проповедовать, поучаться; оракул латинский прорицатель, предвещатель, вещий прорицалище, место, заведень…».

Першого Київського князя Олега за розум и військову майстерність, за вміле керівництво державою народ прозвав «віщим», тобто багатознаючим, хитрим, дальновидним.

Але літописець з цим не погоджується. Чому?

Над глибиною, духовністю і глибиною мислення працює і вчитель Драбівського НВК “ЗОШ І-ІІІ ст. ім.С.В.Васильченка-гімназія Бугай Л.М.(дод №3) та вчитель Чорнобаївської ЗОШ №1 Орленко Л.Л. (дод №1). Ось ряд питань із їхніх проектів:

Доведіть або спростуйте думку про існування подорожі в нетрях

людської душі (Бугай Л.М.).

В чому сенс людського існування? Що таке совість? (Орленко Л.Л.).

Совість – це природна властивість людини, чи наслідок виховання?

Совість. Це – сучасно? (Орленко Л.Л.).

Як можливо трактувати думку, яка промелькнула в голові прокуратора: «Погиб…Погибли…»? (Орленко Л.Л.).

Питання культурологічного плану знаходимо в роботах Свенцицької О.В.( Черкаський р-н, Червонослобідська ЗОШ№2), Бугай Л.М., Варави Т.П. ( Драбівський НВК “ЗОШ І-ІІІ ст. ім.С.В.Васильченка-гімназія).

Як би ви проілюстрували баладу Гете “ Вільшаний король”? Які б кольори використали? (Свенцицька О.В.,дод.№2).

Подумайте, яку роль відіграють у творі Ш.Бодлера «П’яний корабель” кольори, звуки, запахи. Наведіть приклади синестезії у вірші. (Бугай Л.М.)

Чи притаманні риси маньєризму сучасному мистецтву? (Варава Т.П.).

У реалізації навчального проекту за технологією програми «Інтел® Навчання для майбутнього» багато уваги приділяється створенню веб-сайтів та презентацій, розробці критеріїв оцінювання учнівських публікацій. Ці критерії оцінювання доводяться до відома учнів перед початком роботи над проектом і є для них орієнтиром в їхній проектній діяльності.

Робота над проектом відбувається паралельно з вивченням літературного твору. Учасники проекту об’єднуються в групи і опрацьовують запропоновані вчителем певні тематичні завдання, працюють над створенням веб-сайтів, презентацій, публікацій.

В часописі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» в статті «Навчання наближене до життєвих реалій» Хроменко І.А. ділиться досвідом використання технології програми «Інтел® Навчання для майбутнього» з учителями України. Ірина Анатоліївна запропонувала читачам часопису проекти «Дарую з надією» та «Майстер і Маргарита» – автобіографічний роман». Наприклад, під час вивчення роману Булгакова «Майстер і Маргарита» вчитель ділить клас на кілька груп. Окрім роботи над текстом, над яким працює весь клас, перша група досліджує проблему прототипів роману, аналізує біографію автора, проводить спостереження над образами головних героїв, порівнює реальні факти з художнім світом твору, і робить власні вистовки. Результатом їхньої діяльності є створення веб-сайту [10,49].

Інша група розглядає особливості «єршалаїмських» глав (так званого «Євангелія від Булгакова») порівняно з канонічним Євангелієм від Матвія. Учні визначають відмінності у тактуванні біблійної історії і висувають свою гіпотезу цінності «Євангелія від Булгакова». Робота оформляється як презентація.

Третя група працює над створенням публікації, в якій надає результати своїх спостережень над текстом роману, виявлені в ньому цікаві автобіографічні моменти, як то: цифра 13 в реальному та художньому світах М.Булгакова, любов до тварин, яка надихає на створення цікавих образів та ін. На сторінках публікації учасники проекту узагальнюють результати досліджень усіх груп.

На завершальному етапі вивчення роману розглядається тема: «Майстер і Маргарита» – заповіт Михайла Булгакова людству». Представляючи результати своїх досліджень, учні підтверджують надзвичайну значимість твору для його автора і залучають учнів класу до обговорення наступних проблем:

*Чому Булгаков вважав свій твір «заповітом людству»?

* Які заповіді він хотів залишити людям на сторінках роману «Майстер і

Маргарита»?

Цікавий проект за М.Булгаковим запропонувала Орленко Л.Л., вчителька Чорнобаївської ЗОШ №1. Її матеріали до уроків, представлені на щорічну обласну виставку, мають обсяг 1112 стрінок (в 2 томах) та 4 диски. Варті на увагу і презентації до уроків «Булгаков «Майстер і Маргарита». Що хотів сказати Булгаков…» та “Проблематика романа Булгакова «Майстер і Маргарита» (додаток №1). Теми для учнівських творів та публікацій спонукають дітей до глибоких роздумів та формування у них високої культури мислення:

*Роздуми про добро і красу (за літературними творами та життєвими враженнями).

*Букет письменнику…

*Рукописи не горять ?..

*Мої роздуми про полеміку навколо роману М.М.Булгакова «Майстер і

Маргарита».

За словами вчителів, улюбленою роботою школярів є створення презентацій та їх перегляд, адже вони дають змогу узагальнити здобуті знання, синтезувати спостереження над текстом в яскравій і доступній формі. До того ж, в процесі засвоєння програмового матеріалу в учнів одночасно працюють всі види пам’яті. Завдяки мультимедіа сухий теоретичний матеріал оживає: видатні письменники і поети перетворюються на живих людей, історичні події стають близькими, абстрактні поняття постають як конкретні явища. Мультимедійні технології дали можливість учням побачити найвидатніші музеї світу, «стати свідками» історичних подій минулого і сучасного, бути «присутніми» на лекціях видатних науковців та педагогів [8,172].

Навчальні мультимедійні технології – найсучасніші науково обґрунтовані й забезпечені засоби наочності, вони можуть використовуватись у різних технологіях, надають можливість проведення різних типів уроків.

Вчитель світової літератури Червонослобідської ЗОШ №2 Черкаського району Свенціцька О.В. вважає, що вповаджувати інноваційні технології потрібно поступово, створюючи певну базу, відпрацьовуючи механізм, відстежуючи настрій і ступінь зацікавленості учнів. Вона починає використовувати інформаційно-комунікаціні технологіі з п’ятого класу. Використання технологій на одному окремо взятому уроці очікуваних результатів не дає, тому потрібно починати з найпростішого та поступово переходити до більш складних елементів. На вступних уроках з теми доцільно буде використати лише учительську презентацію. Існує думка, що використання учительської презентації веде лише до пасивного сприйняття учнями інформації, Олена Валентинівна з практики зрозуміла, що це, дійсно, може статися, якщо учитель не спонукатиме учнів до співпраці. Отже, головне підібрати не просто цікаві факти до презентації, а і поставити учням ряд проблемних запитань і завдань.

Доцільно до інших уроків презентації готувати спільно з учнями. Звичайно, більшість учнів не знають, як вставити картинку та створити текст, ще складніше використати анімацію. Переважна більшість учнів, маючи комп’ютер вдома, використовують його лише для ігор, тому в організації проектної діяльності учнів значну частину часу займе саме навчання дітей роботи з комп’ютером. Це неможливо зробити, обмежуючись предметним часом, тому, бажано, працювати додатково (під час факультативу, спецкурсу).

Презентація – це усний виступ перед аудиторією. Працюючи над нею, учні вчаться стисло формулювати свою думку, шукати потрібну інформацію, систематизувати її, та підшукувати ілюстративний матеріал. Для організації цього виду діяльності учнів Олена Валентинівна ділить клас на невеликі групки, де кожен буде виконувати конкретне завдання. Звичайно, доводиться протягом всієї роботи постійно консультувати дітей, а якщо у класі таких груп п’ять-шість, то це забирає у вчителя неймовірну кількість часу та сил, тому вчитель пропонує залучати учнів невеликими групами протягом усього навчального року (інакше, стараючись залучити всіх бажаючих, - а учні зазвичай бажають усі! - контроль над виконанням завдань буде втрачено).

Цікавим для учнів є створення учнівської публікації. Звичайно, ця діяльність не лише захоплююча, а і певною мірою досить складна. У п’ятому, шостому класах вчитель пропонує учням лише доповнити публікацію. По-перше, це дає можливість учням побачити, який вигляд повинен мати готовий продукт; по-друге, скорочує час на зайві пояснення і надає можливість учням попрацювати самостійно; по-третє, в учні усвідомлюють свою значимість у створенні бюлетня.

Викладаючи у 5 – 6 класах, Свенціцька О.В.вважає, що важливо пам’ятати: учень не є пасивним суб’єктом навчання, він – рівноправний учасник діалогу, його співтворець. Саме метод “Захист власних проектів” відкриває такі можливості. Він спрямований на збудження розуму, формування критичного мислення, осягнення насамперед себе, вивчаючи літературу як вид мистецтва. Учитель же спочатку виступає як організатор, а потім виконує лише творчо-коригуючу роль.

Ефективність застосування методу залежить від багатьох чинників:

  • Опанування учнями тексту літературного твору.

  • Загального рівня підготовки учнів.

  • Ставлення учнів до творчих завдань.

  • Місця уроку в темі.

  • Психологічного клімату у класі.

  • Чіткості питань, мети, інструкцій.

  • Майстерності вчителя.

За думкою учителя, краще застосовувати цей метод на заключних уроках, коли матеріал вивчено і осмислено. Звичайно, можна готуватися тижнями, але навчальні програми складні, а учні так перевантажені, що можна відбити будь-яку охоту до проектної діяльності, а слово “проект” буде сприйматися з острахом. Тому доцільна методика проведення “Захисту проекту” на уроці за 20 – 30 хвидин із високим рівнем результативності.

Практика викладання в школі виявила специфіку застосування мультимедійних технологій у пропедевтичному та систематичному курсах зарубіжної літератури. У дітей середньої ланки значною мірою засвоєння навчального матеріалу залежить від візуалізації отримуваної інформації. Їм більше подобається розглядати ілюстрації, ніж читати сам текст[1,9]. «До того ж, концентрування уваги на окремому предметі чи явищі – нестійке і швидкоплинне. А це означає, що навчальні мультимедійні програми для учнів цієї вікової категорії варто будувати на основі візуальної інформації (добір ілюстрацій, використання кіно- та відео фрагментів, застосування анімації) у поєднанні з текстом художніх творів», – пише в своїй статті «Залучати учнів до сучасних методів роботи з художньою інформацією» в часописі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України» Богдан Л.С.[1,9].

Застосування мультимедійних технологій у пропедевтичному курсі сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку творчої уяви та образного мислення, прищепленню любові до літератури, а також формуванню аналітичного мислення, комунікативних здібностей, рефлексії свідомості, емпатії і культури почуттів.

Постійно привчає працювати дітей з комп’ютером вчитель Орловецької ЗОШ І-ІІІст. Городищенського району Терлига Н.В. Формуючи логічне мислення у дітей та вміння працювати з текстом, вона постійно пропонує завдання порівняльного характеру, наприклад, переглянувши уривки із фільму “Робін Гуд, принц злодіїв”, учням дається завдання порівняти їх із текстом балади:

  • Назвіть друзів і ворогів Робіна.

  • Які епізоди кінофільму відповідають тексту?

  • Які епізоди взяті із інших балад?

За відведений навчальний час учні не тільки навчились узагальнювати

прочитане за допомогою різних видів творчих завдань, вікторин, тестів, але й зіставляти художній твір з його екранною інтерпретацією..

Завдяки мультимедіа можливе „вживання” школярів в світ культури того чи іншого народу, заглиблення в його культуру. Мультимедійні технології допомагають в концентрованому вигляді віддзеркалювати духовне життя людства, стають найсильнішим засобом виховання „людини культури”. Наприклад, допомогли краще зрозуміти та засвоїти творчість Мацуо Басьо презентація Плис Н. В. (Леськівська ЗОШ І-ІІІ ст.Черкаського району) та матеріали Удовенко Н. Г. (Чорнобаївська ЗОШ №1). Дітям стала набагато ближчою культура далекої Японії[дод №7]. Для п’ятикласників і шестикласників мультимедійні засоби «оживили» всі тексти творів завдяки добірці вчителя-методиста Золотоніської ЗОШ №3 Сизько Г.Л. «Фонові знання на уроках зарубіжної літератури».

Особистість, щоб усвідомити культурний спадок цивілізацій, повинна пропустити його через себе, пройти можливі етапи в своєму духовному розвитку, зрозуміти всі плюси і негативи, виробити свою позицію[3,14], до того ж дуже важливо добре знати свою культуру: і лише тоді дитина може повноцінно брати участь у великому діалозі і полілозі культур і свідомостей, – тобто бути готовою до сприйняття систематичного курсу літератури.

Використання мультимедійних програм у систематичному курсі теж має свою специфіку: якщо у навчанні дітей середнього віку доцільно впроваджувати ігрові форми (головоломки, вікторини, кросворди,ребуси, екскурсії) з використанням наочності, то для старшокласників доцільно підбирати інтелектуальні форми навчання (диспути, конференції, «круглі столи», семінари; екскурсії до музеїв, культурних центрів світу, бібліотек тощо).

Ефективність засвоєння оглядових та монографічних тем в старших класах також залежить від візуалізації навчального матеріалу. З допомогою програмно-педагогічних засобів можна здійснити віртуальну екскурсію до музеїв світу[1,10], ознайомитись із надбанням людства різних епох.

Демонстрація репродукцій картин, пам’ятників культури різних періодів унаочнюють теоретичні поняття, підвищують загальний культурний рівень учнів, допомагають засвоїти такі теми як «Античність», «Ренесанс», «Бароко», «Просвітництво», «Роматизм» та ін. Завдяки мультимедіа можлива візуалізація стильового розмаїття в живописі 19-20 століть, що спонукає до розуміння та вміння дітей розрізняти стилі, напрями і течії в літературі та малярстві. Широко використовуються ці технології великою кількістью педагогів області, особливо хотілося б виділити вчителів: Озірську М.І.(Приватний екологічний ліцей, м.Черкаси), Сизько Г.Л. (ЗОШ №3 м. Золотоноші), Матюшу Л.М. та Низенко О.І.(Чорнобаївська гімназія, дод.№9), Веренько Н.Г.(школа №5 м.Сміли), Дмитренко Г.О.(ЗОШ №6 м.Ватутіного), Яриніч Т.Ю.(ЗОШ №34, м.Черкаси) та ін.

Сімон Лариса Едмондівна, вчитель світової літератури Шполянського НВК: "ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 - гімназія" розробила цикл мультимедійних посібників для 6,7,8,9,10 класів. Електронні посібники зі світової літератури дають можливість підвищувати рівень педагогічної майстерності вчителя і розвивати навчально-пізнавальну та творчу діяльність учнів, базою для чого є:

а) особистісно орієнтовані педагогічні технології;

б) інтерактивні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок, на рівні, необхідному для подальшого особистісного розвитку;

в) широке використання міжпредметних зв’язків на уроках світової літератури;

г) пошукова та творча діяльність учнів.

Кожен посібник являє собою мультимедійний проект, що містить 70 уроків із світової літератури за Програмою Міністерства освіти і науки України для 6,7,8,9,10 класів, виконаних у MS Power Point. У зібраних матеріалах розкрита роль проблемного навчання, теоретичні засади пізнавального інтересу, шляхи і способи отримання знань, що сприяють розвитку інтересу учнів до світовоїої літератури, показане використання інтерактивних методів та освітніх технологій.

Для підготовки посібника використовувалися ресурси, запозичені з мережі Інтернет, та широкий перелік методичної і художньої літератури.

Електронні посібники можна рекомендувати вчителям, що викладають світову літературу в указаних класах для проведення уроків з комп’ютерною підтримкою.

Вчителі на основі власного досвіду стверджують, що учні із захопленням сприймають уроки, проведені з комп’ютерною підтримкою, краще засвоюють програмний матеріал, мають змогу ознайомитися з великим обсягом цікавої інформації, активно включаються у пошукову та творчу діяльність.

Електронний посібник дає можливість розвивати навчально-пізнавальну, пошукову та творчу діяльність учнів, заохочує школярів до активного навчання, викликає інтерес до світової літератури, виховує естетичні смаки, кращі моральні якості людини.

Завдяки мультимедійним технологіям стає можливим широке урізноманітнення методів, форм та прийомів навчання, впровадження інтерактивного навчання – спеціальної форми організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність[9,9]. Прикладом можуть слугувати також матеріали з досвіду роботи Малигіної Л.М. (Колегіум «Берегиня» м.Черкаси), Панової С.В.( ЗОШ №15 м.Черкаси), Лесик А.М. (шк.№13 м. Черкаси, дод.№11). Педагоги широко використовують не тільки елементи проектної технології, але й пропонують завдання-дослідження, ігри, відео.

З доцільністю використовує мультимедійні технології Овезов Атаджан Мурадович (гімназія №31 м.Черкаси ), він вміло використовує на уроках уривки з фільмів, мультфільмів, презентації тощо.

Поєднання мультимедійних технологій з проектною та інтерактивними відкривають для учителя нові можливості, адже тоді навчання стає продуктивним і цікавим. Уроки контролю, що мають дослідницький, творчий, пошуковий характер також дають можливість дітям виявити особистісне ставлення до літературного твору його автора. А створення комп’ютерних публікацій приносять учням справжню насолоду, - ось як пише про цю роботу Хроменко І.А.: «Випуск кожної публікації – це справжня подія у класі. Учні, чиї роботи розміщені у випуску, отримують свій авторський примірник, який, без сумніву, є предметом їхньої гордості. Використання подібної проектної дільності на уроках тематичного оцінювання з літератури має неабияке значення. Створення публікації – це логічне завершення вивчення теми, гарна можливість узагальнити здобуті знання, використати свої творчі здібності, виявити своє особистісне ставлення до вивченого, спробувати себе в ролі редактора, оформлювача, журналіста. Безперечно, зростає вмотивованість навчання, можливість наблизити навчання до життєвих реалій» [10, 48].

Завдяки мультимедійним технологіям відбуваються суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого тепер перебуває особистість учня, а головною метою стає розвиток його духовних, інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дозволить стати здатним до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень, вміння працювати над розв’язуванням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль учителя, він тепер науковий керівник, співавтор, координатор, партнер, консультант[1,13]. Особливо це відчутно, коли учні займаються науковою роботою (МАН), вчитель тоді, дійсно, стає науковим керівником, перевіряє, допомагає в створенні наукового продукту.Чудові презентації підготували зсвоїми учнями вчителі Сердюк О.В. (Смілянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І ступеня – гімназія ім. В.Т.Сенатора», дод.№12), Сідєльнікова О.П. ( Золотоніська школа-інтернат, дод.№13), Буряк С.Д. (гімназія ім.Д.С.Скляренка м. Золотоноші), Кравець Т.М. (Мліївська ЗОШ, Городищенського району), Логінов А.Ю. (Вознесенська ЗОШ Золотоніського району), Северин О.З. (Маньківська ЗОШ №1), Сайфудінова Г.П. (Худяківська ЗОШ, Черкаський р-н) та ін.

Вивчивши досвід впровадження в роботу мультимедійних, інтерактивних та проектної технологій, можна зробити висновок, що творчий потенціал вчителів світової літератури Черкащини зріс, а програма «Інтел®Навчання для майбутнього» сприяє широкому впровадженню педагогічних інновацій та нових інформаційних технологій в навчально-виховний процес, допомагає створювати сучасні навчальні інформаційні ресурси.

Література

1.Богдан Л.С. Залучати учнів до сучасних методів роботи з художньою

інформацією. //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.64.

2.Дербі Сидау. Дженіфер Дотерті, Джуді Йост. Пейдж Куні. Українська адаптація Н.В.Морзе, Н.П.Дементієвська. Інтел Навчання для майбутнього: Навч.-метод. Посібник. – К., 2004. Цит. по Забарна А.П. Метод проектів як основа технології програми «Інтел® Навчання для майбутнього» //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.64.

3.Доманский В.А. Литература и культура: Культурологический подход к изучению словесности в школе. Учебное пособие. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 368с.

4.Забарна А.П. Метод проектів як основа технології програми «Інтел® Навчання для майбутнього» //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.64.

5.Ісаєва О.О. Інноваційні технології у викладанні зарубіжної літератури в школі//Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.64.

6.Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В.М., Григораш В.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 352 с.

7.Нове педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студ. Вузов и системы повыш. квалиф. Пед. кадров/ Е.С. Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; Под ред. Е.С.Полат. – М., 2003.

8.Падалка О.С. та інші.Педагогічні технології. – К., 2001р.

9.Пометун О.І.,Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології – К., 2004.

10.Хроменко І.А. Навчання, наближене до життєвих реалій //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.64.

Рецензенти

Саух Валерій Михайлович, член-кореспондент Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем, кандидат технічних наук, доцент ЧДТУ;

Козлова Ольга Миколаївна, методист лабораторії природничо-математичних наук ЧОІПОПП.

Січкар Світлана Іванівна, методист лабораторії суспільно-гуманітарних наук ЧОІПОПП.



Схожі:

Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі
Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета – «залучити школярів до скарбниці...
Урок світової літератури у 5 класі Девда Марія Іванівна учитель світової...
Мета: ознайомити учнів із самобутньою культурою Японії, розвивати навички самостійного пошуку потрібної інформації, вміння донести...
Конспект уроку зі світової літератури у 6 класі
Мета уроку: познайомити учнів з життям та творчістю Ч. Діккенса, з історією створення повісті та особливостями «різдвяних оповідань»;...
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
ПІЗНАВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Читаючи твори світової літератури,...
Як ви вважаєте, чи відображено духовні й моральні цінності в літературі, яку ви вивчали? Свою думку обґрунтуйте прикладами
Бикова К.І., Кошкіна Ж. О
Державна підсумкова атестація зі світової літератури, російської мови і літератури у 2012/2013 н р
Пропозиції щодо кандидатур фахівців із зарубіжної літератури для...
Учитель-методист Золотоніської ЗОШ №3 Золотоніської міської ради Черкаської області
Урок із світової літератури
Ми повинні навчитися використовувати знання,отримані на уроках літератури,в житті,щоб наші переходили в реальну поведінку
Ущільнення навчального матеріалу зі світової літератури в 5-11-х...
Керуючись наказом Департаменту освіти і науки від 27. 08. 14р. №31 «Про зміни в структурі 2014/2015 навчального року у навчальних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка