9 клас
Усього — 70 год. На тиждень — 2 год Текстуальне вивчення творів — 59 год Повторення й узагальнення — 1 год Література рідного краю — 2 год Позакласне читання — 4 год Розвиток мовлення — 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення) Резервний час — 4 год
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
|
ВСТУП Роль і місце літератури в житті
нації. Розвиток літератури. Творча ндивідуальність митця. Художній твір — нова естетична дійсність, що «вбирає» свій час і є носієм загальнолюдських цінностей.
ТЛ: контекст, естетика
|
Учень / учениця: уміє пояснювати відмінність усної словесності від «книжної» літератури (повторення вивченого).
Усвідомлення національного і вселюдського значення мистецтва.
|
6
|
Родинно-побутові пісні «Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько» Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (по-вторення і узагальнення ви-вченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя). Культ романтизованих почуттів, сенти-ментальний пафос, традиційна символіка. Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»
|
Учень / учениця: знає й уміє розрізняти види й жанри усної народної творчості, розкрити роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури; має уявлення про обряд українського весілля; виразно читає весільні пісні, уміє їх аналізувати, звертаючи увагу на мотиви, настрій, художні засоби.
Учень / учениця: визначає види родинно-побутових пісень; уміє аналізувати тексти, визначати їхні
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад (легендарні, історичні, сімейні, любовні та ін.).
ТЛ: народна пісня (поглиблено), балада.
|
мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Учень / учениця: уміє розкрити зміст поняття «балада»; розрізняє види балад; аналізує тексти за змістом і стильовими особливостями; пояснює драматизм твору, специфічність закінчення, реалістичне і фантастичне в баладі. Вивчає напам’ять: 1 баладу (на вибір). Розуміння понять «трагічне — комічне — піднесене» та «оптимістичне — песимістичне», їхнє місце у світогляді й житті людини. Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу.
|
3
|
ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА Українська середньовічна література ХІ—ХV ст. Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава). Перекладна література Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Біблія як Святе Письмо й художній текст. Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І. Хоменко). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах.
ТЛ: притча
|
Учень / учениця: розуміє роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу; має уявлення про найдавніші книги Київської Русі,про біблійні книги в давній Україні; знає перекладачів Біблії українською мовою; переказує і тлумачить біблійні легенди, притчі. Пізнання і засвоєння християнської моралі: ідеалів правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього. Зацікавлення й повага до літератури інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід’ємного чинника у становленні української національної культури. Усвідомлення універсальності євангельсь ких істин людського буття.
|
4
|
Пам’ятки оригінальної літе-ратури княжої Руси-України
Літописи як історико-художні твори. «Повість временних літ», «Поученьє Володимира Мономаха», «Києво-Печерський Патерик».
«Слово о полку Ігоревім» — давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Переклади і переспіви його в ХІХ—ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі.
|
Учень / учениця: називає основні пам’ятки оригінальної літератури;
уміє пояснити значення давніх
літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів; знає історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспів;
виразно й усвідомлено читає поему, уміє переказувати і коментувати сюжет «Слова…»; уміє характеризувати образи руських
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни.
ТЛ: літописи, ліро-епіка
|
князів, княгині Ярославни, образ Руської (української) землі, символічно-міфологічні образи, фольклорні мотиви, стилістичні засоби, особливості композиції твору; розвиває навички визначення основної ідеї; уміє висловлювати власні міркування про її актуальність у наш час. Усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні — вічні загальнолюдські цінності. Розуміння «золотої середини» у вчинках людини. Виховання поваги до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам’яток.
|
3
|
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський, Іван Величковський, Дмитро Туптало, Семен Климовський — видатні діячі української культури. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка) та «Історію русів». Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate» (із «Саду Божественних пісень») Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г. Сковороди та його вчення про само пізнання і «сродний труд». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості зб. «Байки Харківські».
ТЛ: Ренесанс, Бароко.
|
Учень / учениця: називає перші друковані книги в Україні; має уявлення про епохи Ренесансу і Бароко; розуміє значення видатних діячів української культури цього часу; має уявлення про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва. Учень / учениця: знає і вміє розповісти про життя Г. Сковороди; уміє про аналізувати зміст його поезій; уміє сформулювати власне розуміння й актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди.
Вивчає напам’ять: «Всякому місту — звичай і права». Виховання толерантності, почуття патрiотизму. Осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом.
|
5
|
НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Українська література як нова, новочасна. Суспільно-історичні, культурні обставини. Літературний процес кінця ХVIII — першої половини ХІХ ст. Духовне поневолення нації. Життя народу —
|
Учень / учениця: знає про становлення нової української літератури; називає найвизначні ших письменників цього часу. Учень / учениця:
знає про життя і творчість І.Котляревського; розуміє його роль у
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, початкові форми реалізму; бурлескна стильова течія). Визначні українські письменники. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка» Творчість І. Котляревського — новий етап у розвитку націо-нального самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія появи «Енеїди». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла).
Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» — перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис укра-їнської жінки.
ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія
|
розвитку української літератури, в розвитку національного самоусвідомлення; аналізує розділи «Енеїди» (на вибір учителя); визначає провідні проблеми і мотиви твору; характеризує героїв поеми, образ Енея; висловлює власні міркування про його вчинки і характер; коментує проблему війни: погляд автора і героїв; характеризує головну героїню «Наталки Полтавки», інших персо-нажів п’єси, аналізує художні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, гумористичні засоби у творі; робить порівняльну характеристику дійових осіб п’єси, їхніх життєвих позицій; пояснює роль і функцію пісень у драмі; уміє розкрити значення творчості І. Котляревського в українському культурному відродженні. Вивчає напам’ять: уривок з «Енеїди» (на вибір). Формування активної життєвої позиції, розвиток уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлення можливості вибороти власне щастя.
|
2
|
Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся»
Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» як демонстрація спромог українського прозового слова. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалів в образі головної героїні твору. Інші персонажі повісті: розважливість, батьківське піклування (Наум Дрот), вірність у коханні (Василь). Композиція повісті. Трагічний злам усталеного ходу подій як нагадування про стихійний плин людського життя. П. Куліш про Г. Квітку.
ТЛ: сентименталізм.
|
Учень / учениця: знає основне з життя і творчості письменника; розуміє причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови; має уявлення про художні засоби сентименталізму, християнські ідеали повісті «Маруся»; уміє характеризувати образи персонажів твору, визначати його композиційні особливості та проблематику; висловлює міркування про поведінку та моральні пріоритети героїв твору;
дискутує про сенс людського життя, справжнє кохання й вір ність; оцінює значення Г. Квітки-Основ’яненка для розвитку української культури і духов ності.
Усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті.
|
К-ть годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
2
|
Література українського романтизму
Ідейно-художні особливості
романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтавщині, у Західній Україні («Руська трійця»). Поети-романтики (Л.Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М.Костомаров, А. Метлинський, В. Забіла, М. Петренко, О. Афанасьєв-Чужбинський, М. Шашкевич).
|
Учень / учениця: знає про розвиток романтизму в Україні, уміє виразно читати поезії, визначити головні мотиви, коментувати їх у зв’язку з художніми особливостями і народнопісенною лірикою.
Усвідомлення того, що романтик — духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні.
|
3
|
Байкарська творчість поетів-романтиків (П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський, Є. Гребінка та ін.).
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ — перший байкар-класик української літератури. Започаткування байки-казки («Пан та Собака»). Собака як алегоричний, узагальнюючий образ. Глибоке співчуття поета безправному селянству, осуд деспотизму та сваволі панів. Оспівування прагнення людини до волі (байка-мініатюра «Дві пташки в клітці»). Балада «Рибалка» П. Гулака-Артемовського (мотив сильнішого за людину потягу, уособленого в образі русалки). Засоби романтичного зображення Євген ГРЕБІНКА. Збірка байок «Малоросійські приказки». Педагогічна і видавнича діяльність письменника, його участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва. Байка «Ведмежий суд». Викриття несправедливості кріпосницького судочинства. Мотиви моральної вищості поведінки простого народу над бундючністю «панів», неможливість довірливих стосунків із ними («Пшениця», «Вовк і Огонь»). Висока оцінка І. Франком байкарської майстерності Гребінки. Вірш «Човен». Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета українською та російською мовами («Ні, мамо, не можна нелюба любить», «Чёрные
|
Учень / учениця:
знає найголовніше з біографії митця; уміє визначити алегорію в сюжеті байки «Ведмежий суд»; пояснює художні засоби змалювання поведінки дійових осіб.
Учень / учениця:
виразно читає вірш «Човен»; уміє знайти прийом розгорнутого паралелізму, пояснити образ човна у творі та його алегоричність.
Вивчає напамять: 1 вірш (на вибір).
|
|