«НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ! НІХТО НЕ ПЕРЕСИЛИТЬ МІЙ НАРОД!» Методичні рекомендації


Скачати 0.68 Mb.
Назва «НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ! НІХТО НЕ ПЕРЕСИЛИТЬ МІЙ НАРОД!» Методичні рекомендації
Сторінка 3/6
Дата 24.02.2016
Розмір 0.68 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Література > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

Перше питання дебатів: Чи є межі свободи.

(Тези вступного слова вчителя: Декларація Організації Об'єднаних Націй «Про права людини» підкреслюється, що права в ході своєї реалізації не повинні обмежувати права інших індивідів. Отже, відносний характер свободи знаходить своє відображення у відповідальності особистості перед іншими людьми і суспільством в цілому. Залежність між свободою і відповідальністю особистості прямо пропорційна: чим більше свободи дає людині суспільство, тим більше і його відповідальність за користування цією свободою. В іншому випадку настає згубна для суспільної системи анархія, що перетворює соціальний порядок у соціальний хаос.)


Друге питання дебатів: Свобода і відповідальність.

(Тези вступного слова вчителя: Свобода… Відповідальність… Частенько ми чуємо ці слова і мабуть кожна людина під ними розуміє щось своє, індивідуальне та неповторне.

Свобода невіддільна від відповідальності, від обов'язків перед собою, перед суспільством і перед іншими його членами. Відповідальність особистості має дві сторони:

  • зовнішню - як можливість застосувати до особистості певні громадські санкції: особистість відповідальна перед суспільством, державою, іншими людьми при дотриманні покладених на особистість обов'язків, вона несе моральну і правову відповідальність;

  • внутрішню - як відповідальність особистості перед собою: розвиток почуття обов'язку і совісті людини, її здатність здійснювати самоконтроль і самоврядування. Головні засоби внутрішньої відповідальності - совість і честь людини. Совість - це внутрішній «суддя», гарант справжньої свободи і незалежності особистості. Честь людини виражає міру усвідомлення своєї гідності.).

Трете питання дебатів:Чи є в Україні свобода.

(Тези вступного слова вчителя: Свобода як основа соборности та незалежності України, єдності усіх українских земель, що є основою української держави. Свобода починається на вулицях, майданах, у маршрутках, які підвозять нас на навчання, роботу і т.д. Свобода - як невід'ємна можливість людини приймати і втілювати рішення щодо своєї майбутності - керувати своєю долею. Свобода самоврядування, свобода підприємницької діяльності, і навіть свобода слова.)

Черверте питання дебатів:Навіщо нам незалежність.

(Тези вступного слова вчителя: Що таке незалежність і для чого вона потрібна Україні? Незале́жність це можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет. )
Вчитель. Завершити наші дебати можна словами В.Симоненка


Ти знаєш, що ти – людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.
Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.
Учитель пропонує експрес-ситуацію: продовжити розповідь про Україну.

Наприклад: Україна – держава у Східній Європі. Столицею нашої Батьківщини є місто Київ. Нашими сусідами є на заході – … Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія і Молдова, на півночі – Білорусь, на сході – Росія.

Серед річок, які перетинають Україну, найбільшими є … Дніпро-Славутич і Дунай. А на півдні вона омивається Чорним та Азовським морями.

Наша країна згідно з чинним законодавством є унітарною парламентсько-президентською республікою. Україна – це держава із багатовіковою історією, звичаями та традиціями. Державною мовою є українська.

Вчитель: Держава починається з людини. Від кожного з нас залежить, яким буде його майбутнє, а від так, і майбутнє Батьківщини. Україна завжди славилася хазяйновитими господарями, старанними трудівниками. І лише чесна і самовіддана праця може зробити кожного з нас щасливим.

Вправа «Незакінчене речення» Учням пропонується закінчити речення:

Я пишаюся тим, що я українець, тому що…

Перелік можливих запитаннь до учнів:

  1. Які етапи становлення української держави ви можете назвати?

  2. Хто із українців, на вашу думку, заслуговує імені «Великий»? Чому?

  3. Чи обов’язково для громадянина України знати свою історію і мову?

  4. Як ви ставилися до такого порядку в країнах Західної Європи, що кожний бажаючий отримати громадянство визначеної країни, має скласти іспит із національної історії та державної мови. Свою відповідь обґрунтуйте.

  5. Чи вірите ви, що Україна стане процвітаючою державою? Що, на вашу думку, для цього необхідно?

  6. Як ви розумієте вислів: «Держава будується не в майбутньому, а сьогодні»?

  7. Поміркуйте, а яким може бути ваш внесок у зміцнення держави сьогодні.

І на завершення. Людина приходить у світ для добра і любові. Не завжди легко зробити правильний вибір у житті, але треба пам’ятати, що від твого вибору залежить життя багатьох людей, які тебе оточують. Вибір цей мусить бути таким, щоб зміг ти прожити своє життя гідно, залишити гарний слід після себе.

Життя іде… Ось і пройшов Перший у цьому навчальному році урок. Дорослішають діти, сивіють батьки – такий закон життя, але не старішає наша квітуча українська земля. Вона є рідною для мільйонів українців і для нас з вами також. Це наша доля, яка випадає раз на віку, це наша мати, яку не обирають, це наша радість і пісня, які вічні на цій землі.

«Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.»

Любіть рідну землю, плекайте і примножуйте її багатства, будьте гідними своєї Батьківщини!

Дякую за урок!
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Вільна енциклопедія Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

  2. Записник сучасного вчителя.«Моя Україно, колиско-калино, пізнати тебе мені щастя дано!» [Електронний ресурс].–Режим доступу: http://notatka.at.ua/publ/klasnomu_kerivniku/



Н.В.Бугайчук,

методист лабораторії виховної

роботи ЧОІПОПП
«МОЖНА ВСЕ НА СВІТІ ВИБИРАТИ, СИНУ,

ВИБРАТИ НЕ МОЖНА ТІЛЬКИ БАТЬКІВЩИНУ»

Розробка уроку-подорожі поетичними стежинами

Василя Симоненка. 5,6 клас


Мета:

- спонукати учнів до усвідомлення необхідності жити в мирі та злагоді;

- виховувати в учнів дбайливе ставлення до Батьківщини;

- плекати в них почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння причетності до подій, що відбуваються в Україні;

- формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до батьків, України;

- поглиблювати вміння учнів виразно читати вірші, знаходити головну думку твору, вчити порівнювати зміст віршів схожих за тематикою.

Обладнання уроку: портрети Василя Симоненка, виставка творів В. Симоненка, вишиванки, ілюстрації «Верба», «Калина», «Ювілейні монети», прислів’я про мову, Батьківщину, плакат «Символіка України», карта-схема «Подорож», цукерки «Рушничок», мультимедійна дошка або проектор.

ХІД УРОКУ
І. Організація класу.

(Вчитель читає вірш)

Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи, швидше в клас.

Біля парти станьте чемно –

Хай мине час недаремно.

Будьте уважні й старанні всі –

Сядьте рівненько на місця свої.
ІІ. Колективна готовність до роботи.

Учитель. Діти, на сьогоднішньому уроці ми повинні засвоїти твердження(діти читають напис на дошці):

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не пересилить мій народ!

Пощезнуть всі перевертні, й приблуди,

І орди завойовників-заброд!
ІІІ. Створення емоційного настрою.

Слухання пісні «Пісня про Україну» (авт. Л.Забашта, Т.Лобода) .
IV. Актуалізація знань.

Учитель. Діти, ми живемо в Україні. Україна наша держава, Україна наша Батьківщина.

Батьківщина це не лише наша земля, а й земля наших батьків, дідів і прадідів. Батьківщина це край, де здавна звучить наша рідна мова й материнська пісня. Наша Батьківщина зветься …

(діти відповідають - Україна).

А зараз ми помандруємо поетичними стежками. Впродовж подорожі ознайомимося з творами українського поета Василя Симоненка.

Перша зупинка: «Символи України».

Українські символи – це герб і прапор, пісня і верба, калина і чарівна народна мова, яка полонить кожне серце.

(Робота в групах: керівники груп роблять повідомлення, демонструють наочність).

І група. В основу нашого герба покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. З історичної літератури відомо, що тризуб є символом державності, блискавиці. Жовтий колір – колір небесних світил, сонячного проміння, без якого неможливе життя.

ІІ група. Національний прапор України має синій і жовтий кольори. Жовтий – це колір пшеничної ниви, хліба, зерна, золотого сонця, без якого не дозрів би хліб; синій – це колір чистого, мирного неба. Ці кольори на нашому прапорі, ніби пшениця в степах під блакитним склепінням неба, що символізує віковічне прагнення до миру, праці, краси та багатства рідної землі.


ІІІ група. Верба і калина – невіддільні атрибути українського народу. Верба – символ краси, неперервності життя. Здавна в Україні вербу вважають святим деревом. Калина – дерево українського народу. А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду.

Зоряна калина – і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу.

ІV група. Стародавніми оберегами дому були рушники. Вони супроводжували людину від народження до смерті. На рушниках люди записували свою долю. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибоку любов до своїх дітей, до народу.



Кожен символ несе в собі часточку душі українського народу, і тому без них не існувало б нашої України.
V група. Найціннішим з усіх символів є українська мова. Вона, перш за все, – невичерпне джерело мудрості, в якому зібрані кращі надбання українського народу. Ми повинні пишатися тим, що живемо на такій землі і називаємо рідною таку красиву мову.

«МОЯ МОВА»

Все в тобі з'єдналося, злилося —

Як і поміститися в одній! —

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій.

Ти даєш поету дужі крила,

Що підносять правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

І тобі рости й не в'януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа.

Василь Симоненко
Друга зупинка: «Мудрість народу».

Солов'їну, барвінкову,

Колосисту - на віки -

Українську рідну мову

В дар дають мені батьки.

Своє ставлення до мови, до Батьківщини українці влучно виразили в прислів’ях, згадайте прислів’я про мову.

  1. Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.

  2. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

  3. Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи

  4. Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.

  5. Від теплого слова і лід розмерзається.

  6. Язик до Києва доведе.

Учитель. Діти, прислів’я та приказки – це народна мудрість. Ви підростаєте освіченими людьми, тож доберіть синонім до слова Вітчизна. (Батьківщина)

– Чи знаєте ви, що таке Батьківщина?

Варіанти відповіді дітей:

1. Батьківщина – це те місце, де народилася людина, де промайнуло її дитинство

2. Батьківщина – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні.

3. Батьківщина – це стежка, по якій ти пішов до школи.

4. У кожної людини є Батьківщина – велика і мала. Мала – це будинок, вулиця, село, місто, де людина народилася, а велика Батьківщина – це Україна.

– А від якого слова походить Батьківщина? (Батько, батьки)

Згадайте прислів’я про Батьківщину:

  1. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

  2. Радше впадь, але не зрадь.

  3. Добре тому, хто в своєму дому.

  4. Кожна травичка на своєму корені росте.

  5. Краще вмерти стоячи, як жити на колінах.

  6. Жить — Вітчизні служить.

  7. Батьківщина - мати, умій за неї - постояти.

  8. Без верби і калини нема України.

  9. Кожному мила своя сторона.

  10. За рідний край життя віддай.


Третя зупинка: «Знайомство».




Портрет В.Симоненка Хата, в якій народився В.Симоненко
Розповідь учителя.

Ось і український поет Василь Симоненко згадує батьківський наказ у своєму вірші «Лебеді материнства», з яким ми будемо сьогодні знайомитись. Він зібрав у собі всю правду, всю долю, і майбутній день України.

Василь Андрійович чесний, справжній, воістину найулюбленіший поет свого покоління. Своїм життям і літературним прикладом Симоненко підтвердив істину, що національна гідність і честь – то ознаки істинного патріота своєї держави. Коли вона в тебе є – ти непоборний. Василь Симоненко – справжній син свого народу та держави України.
Четверта зупинка «Цікавинки».
Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 року в глухому селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в сім'ї колгоспника. Рано залишився без батька. Після закінчення 1952 року середньої школи вчився на факультеті журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет «Молодь Черкащини», «Черкаська правда», власним кореспондентом «Робітничої газети».

Оце і вся біографія поета. Проте змістом і покликанням його життя була поезія! Уже перше обговорення віршів у літературній студії університету, перші публікації в періодиці стали провісниками того, що в українську літературу прийшов Майстер неординарного таланту. Тодішня критика одразу завважила в його поезії високі громадянські мотиви, осяяні благородністю власних душевних поривань, незвичайною інтелектуальною напругою.

Любов до Батьківщини – чи не найвищий акорд у всій поезії Василя Симоненка. Це потвердила і перша збірка віршів «Тиша і грім», яка побачила світ 1962 року. Вона стала живильним явищем у тодішньому суспільному житті України, новим художнім поглядом на дійсність, розуміння сутності людини, гармонії її буття. «Тиша і грім» – єдина книга, що вийшла друком за життя поета. Вже після смерті його ім'я швидко оповилося підлими вигадками й злісними намовами. І тільки завдяки неймовірним зусиллям друзів читач все-таки дістав змогу одержати Симоненкові «Земне тяжіння» (1964), збірку новел «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), книжки «Избранная лирика» (1968), «Лебеді материнства» (1981), том вибраних поезій (1985) та дві книжки для дітей.
Бюст Василеві Симоненку

Помер Василь Симоненко 14 грудня 1963 року. Творча спадщина поета удостоєна Національної премії України імені Т.Г. Шевченка. Український народ шанує пам'ять про Василя Симоненка.

Розташований на вулиці Фрунзе, у сквері за будинком палацу одружень (історичний Будинок Щербини). В основу створення монумента покладені вірші поета «Спади мені дощем на груди» та «Ти знаєш, що ти – людина?».

Пам'ятник — заввишки понад 2м, відтворює образ у динаміці – поет ніби йде нам назустріч. Крило, яке огортає фігуру, символізує талант, іскру Божу.

Пам'ятник Василеві Симоненку в Черкасах

Від початку 1990-х років у Черкасах велися розмови про встановлення пам'ятника Василю Симоненку, більше того, не раз місцеві національно налаштовані сили висували відповідну вимогу й організовували пікети та заходи задля цього.

У 2-й половині 2000-х років на вулиці Хрещатик нарешті встановили, однак він був гіпсовий і дуже низької художньої якості (риси скульптури не були не схожими на поета), через що його доволі швидко демонтували. Відтак, претензії черкаської громадськості щодо відкриття пам'ятника поновилися .

Наприкінці 2000-х років проект пам'ятника Симоненкові для Черкас авторства скульптора Владислава Димйона підтримали влада та громадськість. 17 листопада 2010 року відбулося урочисте його відкриття.

У Львові пам’ятник В. Симоненку відкрили ще в 1964 році. Його створив скульптор П. Флінт.

У 2008 році до колекції ювілейних монет «Видатні особистості України» Нацбанком України було випущено монету «Василь Симоненко» номіналом 2 гривні.


До вашої уваги виставка книг В.Симоненка. Вони є у шкільній бібліотеці. (Демонструється підбірка книг поета)

В м. Черкасах створений літерату́рно-меморіа́льний музей Василя Симоненка — музейна кімната «Робочий кабінет Василя Симоненка», присвячена життю і творчості українського поета Василя Андрійовича Симоненка, в приміщенні редакції газети «Черкаський край», де він працював від липня 1957 року по березень 1960.

Музейну кімнату було відкрито 8 січня 1998 року до дня народження поета за рішенням Черкаської обласної державної адміністрації від 24 лютого 1997 року.

Експозиція розмістилась са́ме в колишньому кабінеті Василя Симоненка і розповідає про життєвий шлях та творчість поета і журналіста. Тут, зокрема, представлені фотографії, документи, листи, які він одержував і писав дописувачам, працюючи у відділі листів.

Експонуються також особисті речі поета, рукописи його творів, записник з робочими нотатками, заява про вступ до спілки письменників України, та фотографії, зроблені І. Ф. Осадчим, колегою-фотографом. В окремих вітринах виставлені твори В. Симоненка як мовою оригіналів, так і переклади. Тут також зібрані спогади про поета, його друзів та однодумців.

У музеї є особисті речі Василя Симоненка, передані його мамою — плащ, капелюх, ручка, книги. Тут же відтворено сам робочий кабінет, де представлені меморіальні предмети, якими користувався молодий журналіст, працюючи в редакції.

В Черкаській загальноосвітній школі №33 створений музей-світлиця Василя Симоненка. Зараз ми з вами вирушимо на віртуальну екскурсію до музею-світлиці в школу №33 м.Черкаси.

Презентацію дивитись на http://scl33.klasna.com/uk/site/muzei-svitlitsya-vasilya-.html
П’ята зупинка: «Фінальна ».
Підсумок уроку

  1. Про якого поета ми сьогодні говорили?

  2. Що вам запам’яталося на уроці?

  3. Що для людини найдорожче?

  4. Яку людину називають патріотом?

(Відповіді учнів).

Український народ має гарний звичай хлібом-сіллю приймати та пригощати гостей, а ми своїх гостей і учнів класу пригощаємо цукерками «Рушничок», адже рушник – один із символів нашого народу.

На цьому ми завершуємо нашу подорож. Вдома знайдіть вірші Симоненка, прочитайте їх, а тоді ми всі разом їх обговоримо.

Дякую всім за вашу активну життєву позицію.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у старшій школі...
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Хрестовий похід Молитви (1) "Мій подарунок до Ісуса, щоб рятувати душі"
Мій дорогий Ісусе Ти, хто любить нас так сильно, дозволь мені у мій скромний спосіб допомогти врятувати Твої дорогоцінні душі. Помилуй...
Павла Табакова «Мій світ»
Весна. Кохання. Париж… На концерті Павла Табакова у підтримку щойно виданого альбому «Мій світ» пануватиме вишуканий настрій. Це...
Проекту
Народні звичаї – це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому. Це те, що об`єднає...
Любі друзі! Хоч маленькі Ми вже добре знаєм, Що зовемся українці...
Ми з вами всі — український народ, який складається з родин великих і малих, дружних і працьовитих. Родина — це не тільки родичі...
Олександр Довженко в своєму «Щоденнику» записав: «Мені важко од свідомості,...
«Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні? Де стільки передсмертних криків, сліз, відчаю? Горе розлилося...
В тебе, друже, не все гаразд
Ведучий «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова». Так писав Панас Мирний і так в дійсності воно є. Бо народ без...
067-9603101 (Галина Гузьо). К витки на концерти Павла Табакова «Мій...
Перед стартом туру «Мій світ» Павло Табаков представив ексклюзивне відео з репетиції (+ ВІДЕО)
Свято «Мій перший найкращий зошит» Мета
Обладнання: оформлення виставки «Мій перший найкращий зошит», малюнки, телеграма, костюми «Король Зошит», «Фея», «Листоноша», «Міс...
Проект з профорієнтації учнів "Світ професій мій вибір, мій успіх"
Дітей, їх особисту гідність та їх потреби треба так само планувати, як і старших, і, тільки поводячись з ними лагідно, щиро, розумно,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка