 
Борис Грінченко – митець українського слова
(виховна година в - Б класі)
Підготувала: Шевченко М.М.
Б.Д.ГРІНЧЕНКО – митець українського слова
1 – ша ведуча: Доброго дня, шановні учні, гості! Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми хотіли б зазирнути до творчої скарбниці однієї відомої людини – Бориса Грінченка.
2 – га ведуча: Хто ж він? Чи знаєте ви? Борис Грінченко – поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, літературознавець, педагог та мовознавець! Давайте послухаємо, що ж знають наші учні про цю творчу людину.
1 – ша ведуча: ми пропонуємо слово нашим, учням, яким небайдужа творчіть Бориса Грінченка
2 – га ведуча: Давайте пригадаємо хто ж такий Борис Грінченко!?
Виступ учнів:
Учень 1: Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр (Харківщина) в дворянській родині. У батьковому домі була велика бібліотека і здібний хлопчик, який п'яти років навчився читати і писати, виховувався на кращих зразках світової художньої літератури. Вирішальним для долі Бориса Грінченка як письменника стало знайомство з творами Тараса Шевченка, які він прочитав ще учнем Харківської реальної гімназії й під впливом яких почав писати українською мовою.
Учень 2: З 1874 по 1879 рік Борис Грінченко навчається у Харківському училищі, де зближується з народницькими гуртками. За поширення заборонених царським урядом видань його заарештовують і кілька місяців тримають в ув’язненні. Після звільнення Борису Дмитровичу довелося залишити навчання і самому почати заробляти на прожиття. Суворі обставини дійсності змушують юнака дбати і про шматок хліба, і не зрікатися книжки.
1 – ша ведуча: Давайте послухаємо про педагогічну діяльність Грінченка!
Учень 3: З 1881 року починається його освітньо-педагогічна діяльність, яка тривала до 1893 року. Вчителював він у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини. Зовнішній бік його біографії в цей час маловиразний, але внутрішньо це були неймовірно багаті й насичені роки. Учителювання Б. Грінченко поєднував з фольклорно-етнографічною, культурологічною, науковою та лінгвістичною справами. Багато пише. У цей час його різножанрові твори, підписані або власним прізвищем, або псевдонімом (П.Вартовий, Василь Чайченко, Б.Вільхівський, Іван Перекотиполе), регулярно друкуються в журналах та альманахах. Виходять у світ його поетичні збірки «Пісні Василя Чайченка» (1884 р.), «Під сільською стріхою» (1886 р.), «Під хмарним небом» (1893 р.), «Пісні та думи»(1895 р.),«Хвилини» (1903р.).
2 – га ведуча: Цікаво, що Грінченко ще й мовознавець!
Учень 4: Борис Дмитрович – мовознавець-лексикограф, автор наукових досліджень, упорядник і редактор «Словаря української мови», що мав для української культури неоціненне значення. Працюючи по 11 – 12 годин на добу, Б.Д.Грінченко з допомогою дружини значно доповнив, підготував і здав до друку чотири томи «Словаря…». Російська імператорська Академія наук відзначила словник премією М.Костомарова, праця дістала високі оцінки вітчизняних та зарубіжних фахівців. У словнику представлено мовне багатство всієї тогочасної України – як східної, так і західної, що підкреслювало думку про національну єдність.
1 – ша ведуча: Отже, ми вже знаємо чимало про Бориса Грінченка. Давайте заповнимо дерево «Грінченківка»
 
Заповнення творчого дерева митця (учні прикріплюють по листочку до дерева, що символізують досягнення митця)
2 – га ведуча: Наші учні настільки захопилися творчістю Грінченка, що підготували напам’ять його вірші! Послухаймо!
Читання поезій Б.Д. Грінченка:
Минає час, минають люди;
Ми всі ждемо того, що буде,
І кажем всі: давно вже час,
Щоб воля та прийшла й до нас,
А все її нема, не йде,—
А час не жде, а час не жде!..
А час не жде, а час летить,
А серце змучене болить,
Бо довгий гніт минулих днів
Його украй вже пригнітив,
І тяжко так, що, може, ми
Гіркими плакали б слізьми,
Якби не гніт цей днів тяжких,
Щоб нас за довгий час усіх
І одслід навіть з мук навчив
Ховать в душі без сліз і слів.
І так на світі живемо,
На плечах лихо несемо.
І доки будемо так жить?
Ніхто не скаже — все мовчить!
(«Доки»)
1 – ша ведуча: Про кожну талановиту особистість складають неймовірні історії стосовно особистого життя. Давайте послухаємо!
Учень 5: (розповідь про особисте життя) (Миронова)
Дружина Бориса Грінченка, Марія, що була відома під псевдонімом М.Загірня, – авторка віршів, оповідань, повісті – стала щирою помічницею чоловіка в усіх його справах. Подружжя мало доньку Настю, що також стала українською письменницею та перекладачкою. У 1905 році за участь у революційному русі дочка була ув`язнена. Захворіла на туберкульоз і, хоча батько добився звільнення під домашній арешт за станом здоров`я, невдовзі померла. А за нею помер і її маленький одинадцятимісячний син.
2 – га ведуча: Ну ось і дочекалися! Нарешті ми маємо змогу познайомитися із цією людиною особисто!
Зустріч з Борисом Грінченком:
 
Б. Гріченко:
– Доброго дня, мої любі! Я радий завітати до вас на свято. Мені дуже приємно, що моя творчість стає предметом для обговорення та вшанування. Я сьогодні багато почув та побачив. А чиє запитання до мене?
Учні: розкажіть про ваші вчительські справи. Що було цікавого, коли ви працювали вчителем?
Працював вчителем я в у школі Христини Алчевської в Олексіївці. Намагався експериментувати, залучати до уроку творчість. Траплялося різне: неслухняні учні як і ви, але ж такі талановиті. Хотів би вам подарувати свої книжки.
Учні: що б ви нам побажали?
Б. Гріченко:
- Поважайте мову рідну, цінуйте дорослих, привчайтеся до праці!
(Виставка творчої спадщини Б.Д. Грінченка)
 
|