Урок №1-2 Тема. Від етносу до нації


Скачати 0.61 Mb.
Назва Урок №1-2 Тема. Від етносу до нації
Сторінка 3/4
Дата 03.12.2013
Розмір 0.61 Mb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Культура > Урок
1   2   3   4
Тема. Занепад кріпосницьких і зародження ринкових відносин в Україні

Мета: - охарактеризувати стан сільського господарства та аграрні відносини на українських землях у складі Російської імперії та на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії у пер. пол. ХІХ ст.;

-розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати історичний матеріал, робити висновки та порівняння, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

- сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: карта,документи, схеми, таблиці, підручник.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент

  • ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями

  • Пригадайте, до складу яких держав входили українські землі на поч. ХІХ ст. Покажіть їх на карті.

  • Що таке кріпосне право?

  • Чи існувало воно в Україні?

  • Коли і в яких регіонах України було введено кріпосне право?

  • Що таке натуральне господарство?

  • За яких соціально-економічних умов існує кріпацтво і натуральне господарство?

  • У чому полягає суть ринкових відносин?

  • З курсу всесвітньої історії пригадайте, в яких країнах уже розпочався процес формування ринкових відносин.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя

У ч и т е л ь. На поч. ХІХ ст. переважна частина українських земель (Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, Південь України) належала Російській імперії, західноукраїнські ж землі (Галичина, Буковина і Закарпаття) перебували у складі Австрійської імперії. В даний період головною галуззю економіки було сільське господарство, а стан аграрних відносин значною мірою визначав динаміку всього суспільного розвитку. Основним засобом виробництва була земля, яка належала поміщикам, а основною виробничою силою — залежне селянство. Проте у першій половині ХІХ ст. починаються суттєві зрушення в аграрному секторі: поступово руйнувалося натуральне господарство, відбувався перехід до ринкових відносин і підприємництва. Як і чому це трапилося? Ось це питання ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з документом (робота у парах).

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«…Розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст. визначали такі тенденції: домінування в аграрній сфері поміщицького землеволодіння, яке перебувало в кризовому стані; посилення експлуатації селянства, його майнова диференціація; застосування застарілих способів і засобів ведення господарства; поява в аграрному секторі надлишків робочої сили; поступова руйнація натурального господарства та розвиток підприємництва». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 217) Завдання

  • Які тенденції визначали розвиток сільського господарства Наддніпрянської України під владою Росії на початку ХІХ ст.?

  • Поясніть кожну з цих тенденцій.

Робота з таблицею

У ході розповіді учителя учні складають таблицю «Розвиток сільського господарства укр. земель у складі Росії»

Ознаки кріпосницького господарювання

Нові ознаки в розвитку сільського господарства

  • Існування феодально-кріпосницьких відносин;

  • зберігалися поміщицьке землеволодіння і кріпосне право;

  • зниження ефективності і занепад

  • поміщицьких господарств;

  • •використання застарілих знарядь праці;

  • посилення експлуатації селян, зростання селянських повинностей, запровадження урочної системи;

  • зростання малоземелля селян;

  • • почастішали селянські виступи

  • Пошук поміщиками нових форм ведення господарства (застосування с/г машин, добрив, досягнень науки, заснування у маєтках промислових підприємств);

  • зростання кількості безземельних селян, які наймаються на промислові підприємства;

  • поява селян-заробітчан;

  • розвиток чумацького промислу;

  • розшарування селянства;

  • зростання виробництва продукції на продаж

Завдання

  • Назвіть зміни у сільському господарстві, які свідчили про проникнення туди ринкових відносин.

  • Яке значення мав розвиток селянських промислів?

Робота в групах

  • 1-а група працює з документом, з уривком з української народної пісні

  • 3 - зі спогадами

З указів царського уряду про покарання селян

«Для утримання кріпаків у покорі й доброму порядку поміщик має право використовувати домашні засоби виправлення і покарання на власний розсуд, але без каліцтва… Коли володар не побажає карати кріпаків своїх сам або якщо використані ним засоби покарання і виправлення залишаться безуспішними, то він може звернутися до уряду і просити законного з його боку сприяння. За провини… кріпаки, на його прохання, піддаються поліцейському покаранню. Кріпаки за подачу на поміщиків своїх заборонених законом скарг піддаються покаранню різками до п’ятдесяти ударів». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 29–30)

Уривок з української народної пісні

  • Молотив я в понеділок,

  • Молотив я у вівторок —

  • Лишилося снопів сорок,

  • А в середу докінчив —

  • День панщини одробив.

Завдання

  • Охарактеризуйте становище селянина першої половини ХІХ ст., використавши документи та ілюстрацію.

  • Чи можна на підставі цих джерел стверджувати, що становище селянина було схожим на становище раба?

  • Спробуйте порівняти становище українського селянина першої половини ХІХ ст. порівняно з часами Гетьманщини.

2-а група

Зі спогадів Явтуха Жорнового про чумакування

«Як пропрацює років три, заробить возів три, бо чумаки давали паровишникові (чумаку-початківцеві) за літо віз з волами й усім приладдям; як має він уже три–чотири вози або хоч і два, тоді йому гроші позичать і на більше волів, і тоді він пана не боїться, бо в нього є чим відкупитися, а панові теж лучче мати гроші від чумака, ніж того робітника, яких багато є.

Пани від чумака мали все, що тільки хотіли, а через те чумакові нічого не казали, а ще й випас йому давали без грошей — паси в лісах та долинах скільки хоч.Тоді було, як доб’ється до чумака, то й добре жить, ото тільки од панщини сильно тяжко було видряпатись, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба: харч своя, одяга своя, чоботи як купиш за карбованця, то й маєш в чім ходити». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 56)

Завдання

  • Використовуючи документ , спробуйте охарактеризувати становище чумаків, порівнявши його зі становищем селян.

  • Яку форму нових виробничих відносин представляло чумацтво? Відповідь обґрунтуйте.

    • Бесіда

  • Що ви знаєте про реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ? Як вони вплинули на становище українського селянства?

  • Чи ліквідували ці реформи невдоволення селянства своїм становищем?

  • Коли почався промисловий переворот у країнах Європи та США?

Промисловий переворот в Англії відбувся протягом останньої третини XVIII ст. - першої половини XIX ст.; у Франції він тривав з початку XIX — до кінця 60-х років XIX ст.; у Німеччині він здійснювався протягом 30-70-х років XIX ст.; у США (північні штати) протягом 90-х років XVIII — середини XIX ст.

Словникова робота

  • Промисловий переворот — перехід у виробництві від ручної праці до машинної, від мануфактури — до фабрики, а також формування в суспільстві нових соціальних верств населення — підприємців і найманих робітників.

  • Товарне виробництво — виробництво, коли продукція виробляється не для власного споживання, а для продажу.

  • Ринкові відносини — економічні відносини, які забезпечують продаж товарів на основі попиту та пропозиції, свободи господарської діяльності.

  • Підприємці — категорія людей, які займаються підприємництвом, тобто проявляють самостійну ініціативу, займаються систематичною, на власний ризик, діяльністю з виробництва продукції чи надання послуг з метою одержання прибутку.

Наймані робітники — категорія

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

  • Порівняйте стан сільського господарства та аграрні відносини на українських землях у складі Російської імперії та західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії.

Наприкінці уроку учні з допомогою вчителя доходять висновку, що в розвитку сільського господарства Наддніпрянської України у складі Російської імперії та західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст. простежувалися дві суперечливі, але пов’язані між собою тенденції: криза, занепад і збереження старих феодально-кріпосницьких відносин, які дедалі більше гальмували розвиток сільського господарства, з одного боку, і зародження нових, капіталістичних відносин — з іншого.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Дата: 06.11 Урок № 15 Клас: 9

Тема. Міста та розвиток торгівлі. Повсякденне життя українців

Мета: охарактеризувати процес урбанізації в Україні на поч.. ХІХ ст., визначити, які наслідки мав промисловий переворот для розвитку промисловості та торгівлі в Україні; проаналізувати повсякденне життя українців на початку ХІХ ст..

  • розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, вчити працювати з документами та ілюстраціями, аналізувати матеріал, визначати основне і другорядне, висловлювати свою точку зору;

  • виховувати в учнів риси самостійності, власної ініціативи, підприємництва.

Обладнання: карта, документи, підручник, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент

  • ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Що таке капітал? Хто такий капіталіст?
2. Визначте типові риси промислового перевороту в Україні.
3. Охарактеризуйте галузі, які визначили сутність промислового перевороту, утверджували промислове виробництво в Україні.
4. Порівняйте розвиток промисловості України в різних регіонах.
5. Охарактеризуйте стан транспорту в Україні протягом першої половини XIX ст.
6. Чому дослідники економічної історії називають кріпосні мануфактури справжніми «монстрами»?
7. Чому мануфактури виявилися безсилими порівняно із заводами і фабриками?
8. Чому проникнення купецького капіталу в промисловість було явищем набагато прогресивнішим порівняно з поміщицьким промисловим виробництвом?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

«Мозковий штурм»

  • Пригадайте, на виробництві якої продукції спеціалізувалися ті чи інші регіони України.

  • Як спеціалізація регіонів може сприяти розвитку торгівлі?

  • З якими суспільними верствами, відомими вам зі світової історії, можна порівняти становище кріпака? 

Слово вчителя

Розвиток промислів і сільського господарства, розширення торгівлі позначилися на становищі міст. До середини 40-х років XIX ст. майже 3/4 підприємств належали поміщикам і споруджувалися в селах і містечках, ближче до джерел сировини та підневільної робочої сили. Із початком і розгортанням промислової революції розпочався промисловий розвиток міст. Нові підприємці (купці, багаті міщани й селяни) прагнули розміщувати свої підприємства безпосередньо в містах, які були ринками збуту їхньої продукції і одночасно місцями зосередження найманої робочої сили.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Слово вчителя

Міста поступово перетворювалися на центри промисловості й торгівлі. Насамперед таких перетворень зазнали Київ, Харків, Катеринослав, Полтава, Житомир, Чернігів,  Єлизаветград,  Миколаїв,  Одеса, Луцьк,  Рівне.  Історики вважають, що в 1825 р. у містах України налічувалося 528 промислових підприємств, а в 1861 р. їх було вже 1474 (майже втричі більше).

Розповідь вчителя

Наприкінці XVIII ст. по містах і містечках України було вже багато постійних крамниць із різноманітним крамом. Вже для Південної України відзначалося перевагу неукраїнців у містах: Єлисаветграді — росіяни, переважно старообрядці в Херсоні — греки, вірмени, поляки, французи, в Маріюполі — греки, в Нахічевані — вірмени і т. д., в Одесі, яка славилася своїм космополітизмом, переважали греки, вірмени, жиди, італійці. На Правобережній Україні переважали серед купецтва поляки та жиди.

Протягом XIX ст. в Україні множилися торговельні заклади постійного характеру: крамниці, рундуки, ятки. У багатьох містах крамниці містилися в тах званих торговельних рядах.

Постійними конкурентами купців були міщани, козаки, селяни, дворяни, і з ними всіма купці вели боротьбу. Купці поділялися на три гільдіїі.

На початку XIX ст., після Наполеонівських воєн, збільшується промисловість, зростає кількість підприємств, розвивається кустарно-ремісниче виробництво. У Києві, наприклад, у кустарно-ремісничому виробництві працювало більше людей, ніж у промисловості: 6.048 ремісників та 200 візників.

Цехові організації скасовано в Україні 1831 року, а в Києві — 1835-го, але пережитки їх залишалися до революції 1917 р.: на паради, на храмове свято «своєї церкви» приходили цехи зі своїми прапорами, на яких були цехові емблеми: ножиці — для кравецького цеху, чобіт — для шевського і т. д.

Друга половина XIX ст. характеризується бурхливим розвитком промисловости та торгівлі. Цьому сприяли залізничне та пароплавне будівництва. По всіх великих водних артеріях налагоджувався пароплавний транспорт.

27 травня (7 червня) 1794 року Катерина II підписала рескрипт про влаштування в Хаджибеї військової гавані і пристані для купецьких суден. Проект будівлі міста, порту і нової фортеці (на місці якої пізніше був розбитий Олександрівський парк) імператриця доручила голландському військовому інженерові Францу де Воллану. Нова назва Хаджибея — Одеса вперше з'явилася у документі датованому 10-м (21-м) січня 1795 року.

Вдало розташована географічно, Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговельний, промисловий і науковий центр європейського значення, а на початку 19 століття стала прихистком для багатьох греків, переслідуваних на батьківщині османською владою.

Режим беспошлинной торговли сразу сделал город одним из мировых торговых центров. Фактически для всех негоциантов, торговавших с Российской империей Одесса стала единственным безальтернативным вариантом для ввоза и вывоза товаров с южного направления. Город при этом получал огромные возможности для своего развития. Покупая сырье без пошлины, предприниматели, естественно, открывали в черте порто-франко и заводы, перерабатывающие это сырье. А уже потом, готовая продукция считалась произведенной на территории России и так же без пошлин продавалась внутри страны..


Робота зі схемою «Розвиток торгівлі»

Велику кількість товарного хліба на внутрішній і зовнішній ринок давали також правобережні губернії  Київська, Волинська і Подільська. Так, наприкінці першої половини ХІХ ст. 40 % усього хліба, що експортувався з Одеси за кордон, давала Правобережна Україна.

Поміщики лівобережних губерній — Полтавської, Харківської й Чернігівської, — віддалених від Чорного та Азовського морів і центральних промислових районів Росії, через вузькість місцевого внутрішнього ринку не мали належних умов для продажу хліба, значна частина якого внаслідок цього не мала збуту. У зв’язку з цим лівобережні поміщики переробляли хліб на горілку.

Пристосовуючи свої господарства до потреб ринку, поміщики збільшували земельні площі під посівами технічних культур — тютюну, конопель та льону. Із другої половини 20-х років, після заснування перших цукрових заводів, на Правобережжі і Лівобережжі стали швидко розширюватися плантації цукрових буряків.

Імпорт та експорт

з України вивозилися с\г продукти і сировина  хліб, вовна, прядиво, сало, худоба, тютюн, сирі шкіри, сіль, риба, фрукти, худоба, зокрема коні, деякі промислові і ремісничі товари, у першу чергу горілка, цукор, поташ у російські, передусім центральні, губернії

товари текстильна промисловіть привозилися з інших регіонів Російської держави  Прибалтики, Білорусі, Бессарабії, Дону, Кавказу, а також із країн Західної Європи, Туреччини, Балкан, Персії, Китаю.

Самостійна робота з підручником

Повсякденне життя українців

V. Узагальнення знань

Бесіда за питаннями

1. Якими сезонними й постійними турботами було сповнене повсякденне життя українських селян?
2. Яку роботу виконували діти в селянських господарствах?
3. Якими головними обставинами визначалося становище українських селян під владою Російської імперії?
4. Якими способами поміщики посилювали експлуатацію селян?
5. На які групи поділялося закріпачене селянство? Порівняйте їхнє становище.
6. Яким було становище військових поселенців? Чому імперський уряд сформував таку соціальну верству?
7. Чим пояснити, що в Україні 99 % селян-кріпаків відробляли панщину і лише 1 % їх перебував на оброці?
8. Назвіть найхарактерніші ознаки соціально-економічного становища західноукраїнського селянства.
9. Як позначилося кріпацтво на моралі й гідності кріпаків?



VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Дата: 09.11 Урок № 16 Клас: 9

  • Тема: Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи.
    Мета: - проаналізувати причини розгортання селянського руху, розкрити хід і наслідки соціальної боротьби в Україні в першій половині XIX ст.; довести, що колонізаторська політика Російської та Австрійської імперій на українських землях призвела до посилення національного та соціального гніту, з’ясувати форми й характер протесту українського населення, ознайомитися з найбільшими заворушеннями козаків, селян та військових поселенців в Україні в першій половині XIX ст.

  • розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати причини історичних подій, працювати з документами, схемами, таблицями;.

  • на прикладах виступів українського населення виховувати в учнів патріотичні почуття
    Обладнання: підручник, карта, атлас.
    Тип уроку: комбінований.
    ХІД УРОКУ

  • І. Організаційний момент

  • ІІ . Перевірка д\з

  • Фронтальне опитування

  • ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

  • Які українські землі входили до складу Росії в першій половині ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.

  • Яку національну і соціальну політику проводив російський уряд щодо українських земель?

  • Поясніть такі принципи російської політики, як уніфікація, денаціоналізація, інтеграція, бюрократизація.

  • Що ви можете сказати про становище українського населення під владою Росії на початку ХІХ ст., порівняно з часами Гетьманщини?

ІV . Мотивація навчальної діяльності

Учитель малює на дошці три таблиці: «Посилення соціального і національного гніту», «Форми селянського протесту», «Найбільші повстання» — і просить учнів визначити, який зв’язок існує між даними явищами та подіями. Учні мають відзначити, що посилення соціального гніту призводить до зростання протесту українського селянства і до великих повстань та заворушень. Виконуючи такий вид робіт, діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Далі учні працюють з таблицями.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з таблицями

Посилення соціального гніту

• На території України утворювалися генерал-губернаторства, збільшувалася кількість поліцейських і військових, кількість військових поселень, у Києві будується фортеця.

• Зростає кількість неукраїнського населення міст, знищуються залишки Магдебурзького права.

• Відбувається русифікація українського населення (насадження російської мови, російської культури і звичаїв).

• Зменшення селянських наділів, зростання кількості безземельних селян, зростання податків і повинностей, застосування поміщиками місячини (безземельні селяни обробляли поміщицьку землю за щомісячний пайок)

• Посилюється політичний нагляд за Україною з боку спеціально утворених органів безпеки: «Третього відділення власної Його імператорської Величності Канцелярії» та «Корпуса жандармерії»

  • Якою була політика російського царизму щодо України в першій половині ХІХ ст.?

  • Які факти свідчать про посилення соціального і національного гніту українського населення?

Форми селянського протесту

  • Скарги царю та в урядові установи;

  • відмова виконувати повинності й сплачувати податки;

  • втечі з маєтків;

  • підпали поміщицьких маєтків;

  • непокора, збройний опір поміщикам;

  • напади на маєтки, розподіл поміщицького майна;

  • убивства поміщиків або управителів;

 

  • Визначте, який характер мали форми протесту українського населення проти посилення соціального гніту.

  • Які з них можна назвати активними, а які пасивними?

Розповідь учителя про найбільші виступи селян супроводжується складанням хронологічної таблиці та показом на карті місць повстань.




Дата

Подія

1803 р.

Масові виступи селян Черкаського повіту Київської губернії

Липень 1817 р.

Повстання козаків на Херсонщині

1811 –1826 рр.

Повстання селян с. Підвисоцького Уманського повіту Київської губернії

1815–1820 рр.

Масові повстання в селах Полтавської губернії

Липень 1819 р.

Повстання військових поселенців у Чугуєві

1818–1820 рр.

Повстання селян у Катеринославській губернії

1826 р.

Селянські заворушення на Уманщині на чолі із Семеновим

1829 р.

Повстання військових поселенців в селі Шебелинка Харківської губернії

1832–1833 рр.

Повстання селян у Харківській, Чернігівській та Херсонській губерніях

1812–1835 рр.

Селянський рух на Поділлі під проводом Устима Кармелюка

1855 рік

Масовий селянський рух у Київській губернії —«Київська козаччина»

1856 рік

«Похід у Таврію за волею»

  • Які соціальні верстви українського населення брали участь у заворушеннях, виступах та повстаннях першої пол ХІХ ст.?

  • Чи можна стверджувати, що соціальні виступи першої половини ХІХ ст. набули масового характеру? Чому?

Робота з джерелами інформації

Завдання

  • Який ви можете зробити висновок про масштаби повстання на основі даного документа?

  • Які факти, що згадуються в документі, свідчать про високий рівень організації повстання?

  • На основі ілюстрації визначте, як відбувалася розправа над учасниками повстань.

  1. Проаналізувавши українську народну пісню, спробуйте охарактеризувати історичну постать Устима Кармелюка.

  2. Як ви вважаєте, в чому полягає героїзм і трагізм особистості Устима Кармелюка?

  3. Чому, на вашу думку, образ Устима Кармелюка знайшов своє відображення у творах усної народної творчості?

У ч и т е л ь. Царський уряд намагався розв’язати селянське питання і зняти соціальне напруження в суспільстві. З цією метою було прийнято ряд державних нормативних документів:

• 1803 р. — указ про «вільних хліборобів», за яким окремим селянам передбачалася можливість звільнення від кріпосницької залежності на основі спільного рішення селянської общини і поміщика. Поміщики тепер мали право відпускати своїх селян на волю за викуп.

• 1839–1841 рр. — реформа керування державними селянами. Для державних селян ліквідовувалася панщина, тепер вони вимушені були платити грошовий оброк.

• 1847–1848 рр. — інвентарна реформа на Правобережній Україні. У маєтку кожного поміщика вводилася інвентарна книга, куди записувалися норми панщини й повинності кріпаків. Панщина зменшувалася до трьох днів на тиждень.

V. Узагальнення та систематизація знань

Як впливала антикріпосницька боротьба в Україні на подальший розвиток суспільства?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підібрати літературні твори, де зображені соціальні рухи першої половини ХІХ ст.

Дата: 15.11 Урок № 18-19 Клас: 9

1   2   3   4

Схожі:

Тема. Здоров’я потрібно цінити
Мета. Виховувати у дітей почуття національної самовідданості, патріотизму, відповідальності за майбутнє нашої нації. Дати розуміння...
Урок 1 Дата: Клас: 4 Тема: Країни та нації
Т.: Учитель роздає картки з зображенням прапорів країн, називає одну з вивчених країн, учні повинні підняти картки
Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети
Тема: Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети ( «Празька поетична школа». Є. Маланюк)
Конкурс з добору кандидатів до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації»
З метою створення механізму добору до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» найбільш обдарованих громадян України,...
1. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ПРАВА Вступ
Нація не заперечує етносу, а якісно перетворює його шляхом вивільнення індивідів від обмежених принципом «землі і крові» зв’язків...
Урок-психологічне дослідження Мета
Роман,,Жовтий князь“ Василя Барки твір про голодомор.Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне...
Модуль з ґендерних досліджень
Заголовок: „Від ґендеру до нації”1: ґендерні стереотипи в пострадянській політиці національної розбудови в Україні
До Програмових засад ВГОРУ, прийнятих ІІ З’їздом в процесі розробки Програми ВГОРУ
України, лояльних до Української ідеї та нації, а також для іноземців українського походження. Іншим же громадянам України всебічно...
Тема: «Чорнобиль не має минулого часу»
Обладнання: плакати: «У 10 разів збільшилася кількість онкозахворювань у дітей», «Демографічна криза», «Дегенерація нації», «Земля...
Уроку 45 хв.; вік дітей 9-11 класи. Тема: «Профілактика йододефіциту здоров י я нації»
Б. Куртуа у 1811 році при обробці золи морських водоростей сірчаною кислотою. Досконало йод був вивчений англійським хіміком Г. Деві...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка