Соціокультурна адаптація дітей з особливими потребами в Центрах реабілітації та освітніх закладах


Скачати 80.72 Kb.
НазваСоціокультурна адаптація дітей з особливими потребами в Центрах реабілітації та освітніх закладах
Дата24.11.2013
Розмір80.72 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи


Соціокультурна адаптація дітей з особливими

потребами в Центрах реабілітації та

освітніх закладах

Забруднене довкілля, хвороби батьків, генетична спадковість, неповноцінне харчування призводить до того, що в Україні з кожним роком народжується дедалі більше малюків, котрим ставлять страшні діагнози: аутизм, хвороба Дауна, ДЦП, вроджена глухота чи сліпота…

Як їм жити чи виживати у непростих умовах сьогодення? Як готуватися до дорослого життя в конкурентному світі фізично здорових однолітків?

Відрадно, що над цим стали більше замислюватись і державні, і громадські інституції. Останнім часом прийнято багато указів, постанов, розпоряджень з цього приводу, поліпшилась допомога спеціалізованим установам, створюється мережа реабілітаційних закладів, ведеться пропагандистська робота серед населення, щоб привернути увагу до начальних потреб маленьких страждальців, до яких з перших днів існування на цій землі доля повернувась не кращим боком, та залучити кожного до співучасті в реальному поліпшенні умов їх побуту, лікування, надання належної освіти.

В Україні багато уваги приділяється медичній, педагогічній, психологічній, трудовій, соціальній реабілітації, але на сучасному етапі розвитку нашого суспільства все більшої значимості набуває соціокультурна адаптація дітей-інвалідів.

Соціокультурна адаптація дитини з обмеженими можливостями – це повна включеність дитини з звичайну соціокультурну реальність, при якій його недолік в процесі компенсаційної діяльності не заважає ні йому, ні навколишнім, що досягається за допомогою залучення до здорового способу життя, через включення в світ мистецтва, культури, творчості…

Соціокультурна реабілітація – це процес, який має на меті допомогти дітям досягти і підтримати оптимальну ступінь участі в соціальних взаємодіях і необхідний рівень культурної компетенції.

Термін «соціокультурна реабілітація» включає в себе два компонента: «соціальне» і «культурне». Поняття «соціальне» зосереджується на особистості і робить можливим досягнення позитивних змін його способу життя, зокрема, передбачає вихід дитини з порушеннями на такий рівень компенсації, при якому відбуваються різні форми взаємодії інвалідів між собою і з навколишнім середовищем. Категорія «культурна» означає ті засоби, за допомогою яких дитина з обмеженими можливостями зможе реалізувати свій духовний і творчий потенціал.

Які ж основні напрямки соціокультурної реабілітації?

  • Просвітницький вплив проявляється через усунення недоліків існуючого ставлення суспільства до дітей з обмеженими можливостями, і їх до суспільства.

  • Духовний вплив орієнтований на організацію та забезпечення дозвілля.

  • Корекційний вплив передбачає, що відбувається часткова компенсація обмежень життєдіяльності.

Успіх соціально-культурної реабілітації дітей-інвалідів багато в чому визначається тим, наскільки повно і точно реалізуються принципи її організації, якими є: індивідуалізація, безперервність, послідовність, наступність, комплексність і цілісність, своєчасна корекція дефекту, умов здійснення реабілітаційних заходів.

Отже, поняття «соціокультурна адаптація» розкриває процес пристосування дитини з обмеженими можливостями до соціокультурного оточення і цілеспрямованого пристосуваня дитиною елементів цього оточення до задоволення власних потреб і запитів.

«Соціокультурна реабілітація» - це процес, який має на меті допомогти дітям-інвалідам досягти і підтримати оптимальну ступінь участі в соціальних взаєминах і необхідний рівень культурної компетенції.

За спостереженнями соціологів інвалідністі несе в собі загрозу ізоляції, пов'язана з певною дискримінацією, відособленістю від суспільства. На подолання цього спрямована «Всесвітня програма дій по відношенню до інвалідів» (1992р.), яка знаходиться під патронатом ЮНЕСКО.

В ідеальній формі спосіб життя дітей-інвалідів повинен давати їм можливість максимально використовувати свої здібності. Ізольованість від повноцінного життя носить особистий характер, тому і рішення цієї проблеми потребує індивідуального підходу.

Як же вирішуємо цю проблему ми?

Дошкільне дитинство – один з найважливіших етапів життя дитини. Соціальна адаптація потребує особливих зусиль, адже, як правило, такі діти фактично відірвані від реалій буття. Навіть із найпростіших питань – рішення за них приймають батьки, які бояться, що їхні хлопчик чи дівчинка будуть ображені чиїмсь злим словом, поглядом чи вчинком.

Тому ми, фахівці Центру реабілітації намагаємось використовувати компенсаторні здібності, пристосовувати малечу до навколишнього світу, допомогти рідним зрозуміти, в чому їх діти унікальні.

Які ж завдання з цієї проблеми?

  • Допомогти дітям-інвалідам в соціокультурній адаптації на різних стадіях життєвого циклу.

  • Перешкодити вродженому дефекту зайняти центральне місце у формуванні та становленні особистості; допомогти дітям організувати свій спосіб життя, щоб розвинути інші здібності і тим самим компенсувати інвалідність.

  • Підготувати дітей з обмеженеми можливостями до адекватних відповідей на вимоги оточення; допомогти їм оволодіти стандартними схемами поведінки з оточенням, що дозволяють подолати або запобігти відчуття власної неповноцінності.

  • Налагодити взаємини дитини з навколишнім середовищем.

  • Розвивати різноманітні прояви особистості дитини-інваліда.

Прихід до Центру реабілітації пов'язаний з включенням дитини в групу дітей, кожен з яких наділений своїми індивідуальними рисами, а всі разом вони утворюють першу соціальну спільність, в якій їм належить налагодити взаємини і в цьому їм допомагаємо ми, працівники Центру.

Фахівці Центру разом з дітьми живуть активним, захоплюючим життям, знайомлячи їх з цікавим, відкриваючи невідоме. Протягом усіх років роботи в планах роботи педагогів ставляться завдання з ознайомлення з навколишнім через спеціально організовані екскурсії і цільові прогулянки, в місця загального користування, як важливий напрямок з накопичення навичок, отриманих в процесі соціокультурної комунікації. Основна ідея занять,що поводяться з дітьми – навчитися любити в першу чергу себе, такого, який ти є;навчитися основним навичкам самообслуговування, культурно-гігієнічним навичкам, змушуючи включати в діяльність уражені кінцівки. Девіз наших вихованців: «Вчимося бути добрими, любити цей дивний світ, піклуватися про все що нам оточує, тому що ми як усі, але трохи сильніші».

Соціалізація, залучення дітей до життя в суспільстві ведеться через основний вид діяльності дошкільників – гру. У дидактичних іграх діти знайомляться з предметами найблищого оточення, вивчають їх; в сюжетно-рольових іграх – вчаться будувати взаємини, діяти згідно взятої на себе ролі(фіксуємо здорову сторону дитини) постійно нагадуємо про те, що вони обов'язково впораються і завжди можуть отримати допомогу від дорослого.

В процесі занять фізичною культурою наші діти забезпечують собі розвиток рухового апарату, підвищують працездатність організму, закріплюють практичні уміння і навички. Але найголовніше, фізичне виховання, сприяє виживанню і подоланню безлічі відхилень. Аби урізноманітнити форми роботи організовуємо активний відпочинок, з дітьми з ДНЗ, молодшими школярами шкіл міста. Наприклад, «Веселі старти» - це цікаві спортивні, спільні ігри , естафети – де немає переможців і переможених. Для дітей-інвалідів такі заняття фізичною культурою і спортом виступають, як фактор поліпшення самопочуття, підвищення рівня здоров'я, задоволення потреби в спілкуванні, розширенні кола знайомств.

Одним із ефективних напрямків соціокультурної реабілітації є образотворче мистецтво.

Діти у яких порушення дрібної моторики, проблеми фізичного і розумового розвитку мають чи не найбільшу потребу в спеціально організованих заняттях. Вони не лише зображають предмет чи подію, але і засвоюють форму, колір, величину, запам'ятовують слова. Створюючи своїми руками малюнки, аплікації, листівки, малюки відчувають особливу радість, адже їхні невеличкі «шедеври» прикрашатимуть оселі батьків. Працюючи діти не прив'язуються до діагнозу, що сприяє творчому та комунікативному зросту.

Будь яка творчість, до якої ми спонукаємо своїх вихованців, дає стимул до самореалізації, відчуття впевненості у своїх силах, усвідомлення власної гідності. Наші вихованці не розуміють цих термінів, але співати, танцювати, декламувати, грати вони полюбляють. Співають усі, навіть ті, які лише вчаться говорити, танцюють – не ходячі. Вводимо дітей у світ натхнення і краси, у світ свята та веселощів, де вони забувають про проблеми, які їх оточують. Раніше наші вихованці не могли брати участь у культурних заходах, нині вони відзначають: Новий рік, 8 березня, свято Осені, День інваліда.

На святкових ранках кожен відчуває себе співаком, музикантом, танцюристом, моделлю; пробує себе в ролі, яка недосяжна в повсякденному житті, всі учасники показують себе талановитими і відповідальними.

«Людям із фізичними і розумовими вадами просто НЕОБХІДНО співати, малювати, танцювати» – впевнена мама одного з дітей. Залучення дітей до світу мистецтва збагачує умови їх самореалізації, дає можливість рівноправного комплексного входження в сучасне суспільство.

Для досягнення своєї мети особливо ефективні різноманітні заходи організовані за стінами Центру реабілітації. Для дітей з особливими потребами надається можливість відвідувати різні установи культури: перегляд концертів в РБК, в музичній школі, виступів циркових артистів, лялькових вистав різних театрів України. Тут діти отримують більшу можливість наблизитись до решти людей, знаходитись в центрі цікавого суспільного і культурного життя.

Стараємось вводити своїх дітей в повсякденне життя суспільства під лозунгом «Разом цікавіше» запрошуючи усіх бажаючих провести своє дозвілля з ними Міжнародний день захисту дітей. До нас завітали представники громадської організації «Ліга молоді». Діти завжди раді гостям. Подія була радісною та урочистою. Вихованці читали вірші, грали на музичних інструментах, співали. А скільки задоволення отримали вони коли "великі дяді" носили їх на руках, грали з ними рухливі ігри, водили хороводи! Рахуєм, що прийом гостей і похід в гості є не менш важливим видом дозвілля наших підопічних. Це обумовлено тим, що діти-інваліти є тією соціальною групою, яка в силу свого віку потребує дружньої підтримки з боку своїх однолітків.

І такі діти є: це дошкільнята ДНЗ які запрошують до себе на різноманітні свята та розваги, школярі району виступають з різними виставами, вихованці Будинку школяра - влаштовують веселі концерти, учні музичної школи, які захоплююче грають на музичних інструментах, виконують пісні, піднімаючи настрій… Наші діти теж запрошують на свої заходи де діти разом з гостями грають в ігри, виконують заклички, розігрують драматизації, декламують вірші. Вони відчувають себе рівними серед рівних, тут можна продемонструвати свої здібності, вміння, і ніхто з тебе не буде сміятись, тому що уже багато років ми тісно співпрацюєм і теплі відносини між дітими стали нормою.

Радість кожної дитини, яка отримує безцінний досвід спілкування з ровесниками та участь у культурних заходах запам'ятовується не лише нашим дітям, але й несуть виховний зміст для дитсадківців і школярів. Діти подають приклад самостійності, культурної поведінки, наперекір всім труднощам і негараздам, вони не відчувають себе обділеними. Позитивний досвід взаємодії з оточуючими (волонтерами, школярами, дитсадківцями) сприяє зростанню самоповаги, дозволяє позбутись комплексів, пов'язаних з різними вадами, боязні відкритого суспільства. А як відомо, труднощі легше долати, коли поруч добрі й чуйні люди, щедрі й доброзичливі друзі.

Вселяючи впевненість в собі, в своїх силах і здібностях діти стають відкритими, активними, життєрадісними, доброзичливими. Результатом цього є участь наших вихованців у міських і обласних фестивалях дитячої творчості серед дітей з обмеженими освітніми можливостями, конкурсах художньої майстерності для дітей з обмеженими можливостями.

Це не просто і часом дуже важко нашим дітям, а також тим хто займається вихованням і навчанням дітей-інвалідів. Але це важливо, потрібно, і дуже необхідно.


Схожі:

ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
...
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСВІТНІМИ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ...
РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ДО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В статті розглянуто особливості адаптації дітей з особливими потребами до навчання в початковій школі
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи
Вашої думки про можливості організації навчання дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітніх навчальних закладах міста...
Соціально психологічний супровід навчання і розвитку молоді з особливими...
...
ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Анотація. У статті виділені і розглянуті соціально-психологічні аспекти розвитку особистості з особливими потребами. Розкриті особливості...
До проблеми формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
У статті аналізуються теоретичні аспекти формування соціальної компетентності у дітей з особливими потребами
Управління освіти Чернівецької міської ради Центр практичної психології і соціальної роботи
Шановні педагоги! Дане дослідження проводиться з метою вивчення Вашої думки про можливості впровадження інклюзивної освіти в закладах...
СТВОРЕННЯ УМОВ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ Інклюзивне навчання
Т. П. Момоток, завідувач кабінету з інклюзивного та інтегрованого навчання ЧОІПОПП ЧОР
Розді Проблеми та потреби незрячих та слабозорих дітей в умовах сучасного суспільства
Огляд та аналіз джерел із питань реабілітації дітей з особливим потребами
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка