Розді Проблеми та потреби незрячих та слабозорих дітей в умовах сучасного суспільства


Скачати 435.67 Kb.
НазваРозді Проблеми та потреби незрячих та слабозорих дітей в умовах сучасного суспільства
Сторінка1/3
Дата25.02.2016
Розмір435.67 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
  1   2   3

Зміст

Вступ 3

Розділ1. Проблеми та потреби незрячих та слабозорих дітей в умовах сучасного суспільства………………………………………………………….. 6


1.1 Огляд та аналіз джерел із питань реабілітації дітей з особливим потребами…………………………………………………………….…………… 6

1.2 Актуальні проблеми життєдіяльності та функціонування незрячих і слабозорих дітей в сучасному соціумі 10

Розділ 2. Реабілітація незрячих та слабозорих дітей як напрям соціально–педагогічної діяльності …………………………………………………………12

2.1. Соціально – педагогічна робота у допомозі слабозорим (незрячим) дітям та їх сім’ям 12

2.2 Застосування різних видів реабілітації соціальним педагогом у роботі з незрячими і слабозорими дітьми 16

Розділ 3. Емпіричне дослідження застосування реабілітації як напрямку соціально – педагогічної діяльності для забезпечення соціального функціонування незрячих дітей 21

3.1 Програма дослідження 21

3.2 Інтерпретація результатів дослідження 22

Висновок 25

Список використаних джерел 27

Додатки 32

Вступ

Проблема створення належних умов для інтеграції та самореалізації усіх без виключення громадян особливо гостро постала сьогодні. Незрячі і слабозорі діти мають обмежені можливості для соціалізації та потребують особливої уваги з боку суспільства. Проживаючи тривалий час в умовах замкнутого простору, незрячі і слабозорі діти позбавлені можливості самостійно і повноцінно приймати участь у соціальному житті. Порушення зору ускладнює створення соціальних зв'язків та відносин. Така дитина випадає з колективу, що негативно відображається на подальшому її функціонуванні. Допомогти таким дітям зможе соціальний педагог, зокрема за допомогою реабілітації.

За даними Міністерства охорони здоров’я станом на 2013 рік в Україні понад 50 тисяч незрячих людей, і понад 10 тисяч – це діти. Дана проблема достатньо широко висвітлюється у літературі та практична її сторона не розвинена. Робота з такими дітьми не ведеться на належному рівні. Адаптація та інтеграція незрячих осіб, зокрема дітей – це складне завдання, тому створення для незрячих дітей реальних і рівних можливостей щодо участі у суспільному житті справа як держави так і суспільства в цілому.

Слід зазначити, що загальною проблематикою нашого дослідження є «Особливості функціонування незрячих дітей в сучасному суспільстві». Проблемне запитання звучить так: «Які види реабілітації застосовують у соціальній педагогіці з незрячими і слабозорими дітьми?» Це питання є досить актуальним для сучасної соціальної педагогіки, оскільки робота з людьми з особливими потребами одне з найважливіших її завдань. З цього логічно випливає тема даної наукової роботи: «Особливості соціально-педагогічної реабілітації незрячих і слабозорих дітей»

Мета: з’ясувати основні аспекти реабілітаційної діяльності соціального педагога у роботі зі слабозорими і незрячими дітьми і виявити шляхи вдосконалення (покращення) цього напрямку роботи соціального педагога

Об'єкт: соціально-педагогічна робота із слабозорими та незрячими дітьми в сучасному суспільстві

Предмет: реабілітація слабозорих та незрячих дітей як напрям соціально-педагогічної діяльності

Завдання:

1. Проаналізувати наукові джерела з проблематики, пов’язаної із життєдіяльністю та функціонуванням незрячих та слабозорих дітей і їх соціально-педагогічною реабілітацією.

2. Дослідити особливості функціонування незрячих і слабозорих дітей в сучасному суспільстві та виявити основні проблеми, з якими стикається ця категорія дітей в соціальному середовищі

3. Охарактеризувати реабілітацію незрячих і слабозорих дітей як напрям соціально-педагогічної діяльності

4. Емпірично дослідити сучасний стан реабілітації як напрямку соціально-педагогічної діяльності з незрячими дітьми і виявити (запропонувати) шляхи вдосконалення

Емпірична база: Львівська спеціальна школа-інтернат № 100

Методи дослідження: експертне опитування

Етапи дослідження:

Перший етап: загальне ознайомлення з проблемою дослідження; обгрунтування актуальності теми дослідження; визначення об'єкту, предмету, теми; формулювання мети і завдань;

Другий етап: аналіз наукової літератури з теми дослідження;

Тетій етап: формування та інтерпретація результатів;

Теоретичне значення курсової роботи полягає у можливості подальшого вдосконалення теоретичних підходів щодо соціально – педагогічної діяльності соціального педагога з незрячими і слабозорими дітьми шляхом зосередження більшої уваги саме на реабілітації,

Практичні рекомендації:

  • збільшити кількість дошкільних освітніх установ для дітей з порушеннями зору, в тому числі - для незрячих дітей;

  • впровадження інклюзивної освіти, яка сприятиме повноцінному функціонуванню та соціальному включенню дітей з порушенням зору;

  • розробка та втілення програм з організації дозвілля шляхом створення гуртків, бібліотек, комп’ютерних клубів які сприятимуть соціокультурній реабілітації слабозорих та незрячих дітей


Розділ 1. Проблеми та потреби незрячих та слабозорих дітей в умовах сучасного суспільства

    1. Огляд та аналіз джерел з питань реабілітації дітей з особливими потребами

Незрячі та слабозорі діти об'єкт дослідження багатьох соціогуманітарних наук, але кожна з них вивчає ті чи інші сторони, що стосуються дітей по-різному. Зокрема, відзначимо такі науки як психологія та соціологія. У психології ставлять наголос на внутрішньому світі, психіці, свідомості дитини, її суб'єктивному уявленні про світ, зокрема про свій стан. Доцільно звернути увагу на роботу С.Б. Власенка, який присвятив її особливостям формування образу фізичного Я у незрячих дітей молодшого шкільного віку. У роботі описано уявлення дитини про себе як незрячого, зокрема формування власної “Я-концепції”. Якщо звернутись до соціології, то тут акцент зміщується на особливості функціонування незрячих і слабозорих дітей у суспільстві, її взаємодії, а також ставлення суспільства до даної категорії дітей.

Аналізуючи наукові джерела, ми виявили, що автори у своїх роботах досліджують різні аспекти, що стосуються незрячих і слабозорих дітей. Наприклад, класифікацією порушень зору у дітей займалась В.З. Деніскіна. Також потрібно зазначити авторів які наголошують на особливій ролі сім'ї для незрячих та слабозорих дітей у процесі реабілітації серед них, Ю. Е. Бікметов, Е. Р. Ярська-Смірнова.

З метою аналізу проблеми реабілітації незрячих та слабозорих дітей слід розглянути основні терміни та поняття, які надалі допоможуть нам краще зрозуміти та проаналізувати важливі аспекти дослідження.

Серед них важливо відзначити такі: реабілітація, соціальне функціонування, дитина, інвалідність у дітей, людина з обмеженими можливостями.

Реабілітація — процес відновлення, повернення фізіологічного статусу організму після зміни функціонального стану до вихідного (або наближеного донього) стану відносної рівноваги. Основні види реабілітації людей зособливими потребами: медична, соціальна, професійно - трудова, психолого –педагогічна [6, c.369].

Соціальне функціонування — виконання людиною своєї ролі у суспільствізагалом, стосовно людей, які знаходяться у безпосередньому середовищі, і стосовно себе [6, c. 461].

Дитина — правовий статус особи до досягнення нею повноліття [6, c. 121].

Інвалідність у дітей — стійка соціальна дезадаптація, зумовлена хронічнимизахворюваннями чи патологічними станами, що різко обмежує можливість включення дитини в адекватні її вікувиховні й педагогічні процеси, у зв'язку зчим вона постійно потребує догляду і допомоги [6, c. 186].

Людина з обмеженими можливостями — людина, яка має функціональні обмеження і не здатна до більшості видів діяльності через захворювання, відхиленяя або недоліки розвитку, нетиповий стан здоров'я [6, c. 233].

Крім того, великий обсяг наукових досліджень стосується різних видів реабілітації незрячих та слабкозорих дітей. Зокрема, нами було опрацьовано низку наукових джерел, що стосуються реабілітації незрячих та слабозорих дітей, а також особливостей соціальної роботи з ними. Для збору та аналізу інформації важливу роль відіграють такі типи публікацій як: наукові статті, посібники, збірники матеріалів наукових конференцій, монографії, нормативно-

Увесь обсяг опрацьованих джерел можна згрупувати за основними видами реабілітації, що у них розглядаються. Перша група авторів особливу увагу приділяє соціокультурній реабілітації. До них відносяться: Ю. Й. Тулашвілі, Е. В. Лотерєва, Ю. А. Криводонова, Д. М. Маппаєва, Т. В. Фуряєва.

Зокрема, Ю. Й. Тулашвілі зосередився на дослідженні проблеми освоїння дітьми з порушенням зору інформаційно-комп'юрних технологій. Він розглядає питання соціальної інтеграції незрячих в сучасному інформаційному суспільстві, аналізує особливості даного процесу. Значну увагу приділяє розгляду позитивних та негативних рис сфери інформатизації діяльності незрячих [34, c. 264].

Е. В. Лоторєва висвітлюює результати вивчення особливостей ціннісних орієнтацій, життєвих труднощів і ступеня адаптації незрячих людей до нового
середовища у зв'язку з втратою зору. Соціокультурна адаптація дозволяє незрячим використовувати свій потенціал не тільки для особистої користі, а й для блага свого найближчого оточення. Найважливішою умовою для самореалізації незрячого є розширення сфери його самостійності, під цим слід розуміти бажання незрячого навчатись освоювати і застосовувати знання і навички для вирішення повсякденних завдань без сторонньої допомоги [23, c. 19 - 20].

В.І. Мужковський наголошує на перевагах аудіотифлокнижок як способу соціокультурної реабілітації незрячих і слабозорих дітей. Також він аналізує труднощі, пов'язані з дозвіллям і як альтернативу пропонує книги. У своїй роботі авторка описує тактильні книжки, які розвивають пізнавальну діяльність краще ніж звичайні книжки перекладені на систему шрифту Брайля [32, c. 158 - 162].

Висвітленням фізичної реабілітації займались друга група авторів, Ю. М. Вихляєв, Є.С. Аветисов, В. А. Друзь, А. І. Клименко, І. П. Помєшикова, М. А. Коллакова, А. В. Хомічєва.

Вихляєв Ю.М. запропонував методику організації і проведення групових оздоровчих занять з незрячими учнями з використанням технічних засобів орієнтування в спортивній залі. Розробленіавтором технічні пристрої надають можливість незрячим самостійно тренуватись та виконувати завдання тренера, що значно підвищує ефективність використання спортивних залів та тренерської праці [8, c. 18 - 21].

В. А. Друзь звертається до питання особливостей формування рухової активності у дітей з порушенням зору. Він вважає, що одним із шляхів фізичного розвитку дітей з порушенням зору є заняття адаптивною фізичноюкультурою. Саме фізична культура є одним із ефективних засобів розвитку особистості дитини-інваліда, її фізичної та соціальної реабілітації [15, c. 34 - 37].

До третьої групи авторів належать В. І. Бех, Ю. О. Бистрова, А. І. Солнцева, Г. П. Свиридюк, Л. С. Виготський, Г. А. Дивненко, Л. П. Григор’єва, В. П. Єрмаков, М. І. Земцова, Г. Ф. Лобайчук, Е. А. Лобайчук, С. Е. Гайдукевич, С. В. Степанюк, А. В. Заремба, О. О. Базенко, О. В. Солодянкіна, Е. Ю. Конюхова описують особливості та методи психолого - педагогічної реабілітації.

Зокрема, М. І. Земцова наголошує на тому, що навчання має бути одним із основних засобів реабілітації, також описує професійну, культурну та психологічну реабілітацію. Вважає, що особливу увагу у навчальний закладах слід приділяти підготовці незрячих до повноцінного життя [17, c. 26].

Л. С. Виготський аналізує результати діагностування рухових функції у незрячих і слабозорих дітей першого року життя на основі розвитку загальної та дрібної моторики, що дозволиляє виявити особливості становлення рухових функцій у дітей та дає підстави аргументувати необхідність пошуку засобів та методів фізичної реабілітації [7, c. 156].

О. В Солодянкіна описує проблеми особистісного розвитку незрячих дітей, зокрема розглядається проблематика організації соціально — педагогічної роботи з незрячими дітьми та особистісні проблеми дітей старшого дошкільного віку [32, c. 21].

У статті В. І. Бех проаналізовано досвід роботи експериментального педагогічного майданчика при Слов’янській спеціалізованій загальнооствітній школі – інтернату для сліпих та слабозорих дітей І – ІІІ ступенів з формування життєвих планів. Доведено значення їх формування в процесі соціальної адаптації та реабілітації дітей з вадами зору [3, c. 87].

Виявлені особливості життєвих планів у незрячих та слабозорих старшокласників стосовно різних сфер життєдіяльності.

Автор наукової статті Є.А Клопота розглядає професійне становлення молоді з порушеннями зору. Він вважає, що важливою умовою підвищення ефективності професійної діяльності незрячих та слабозорих осіб є психологічний супровід. Підкреслюється необхідність створення позитивного образу незрячої особистості в соціумі для успішного працевлаштування, за допомогою соціальної реклами та інших заходів [18, c. 68].

В. П. Єрмаков присвятили статтю соціально-психологічним особливостям особистісного становлення дошкільників зі зниженим зором.

Формування самостійності, один з основних аспектів роботи з незрячими дітьми. Цю проблему у своїх наукових роботах розвиває Т. П. Свиридюк.

Четверта група авторів звертається до опису медичної реабілітації. Серед таких авторів О. С. Андрєєва, С. О. Риков.

1.2. Актуальні проблеми життєдіяльності та функціонування незрячих та слабозорих дітей в сучасному соціумі

Для ефективності соціально – педагогічної діяльності з незрячими і слабозорими дітьми слід приділяти особливу увагу проблемам соціального функціонування та особливостям внутрішнього світу незрячих та слабозорих дітей, адже життя дитини з порушенням зору супроводжується багатьма труднощами. Перш за все її становище в сім'ї не таке як у інших дітей. Такі особливості можуть викликати у інших неадекватні соціальні реакції, які негативно впливають на дитину і залишаються з нею на все життя. Існує небезпека, що будучи постійно залежною і змушеною у всьому просити допомоги, дитина швидко звикне до цього. Таке становище дитини веде до порушення соціальних відносин. Дитина почувається не готовою до самостійного життя. Такі навички спілкування як жести, міміка не доступні дітям з порушенням зору шляхом наслідування. Потрібна тривала робота щоб навчитись вільно почуватись в оточенні інших, невимушено рухатися, спілкуватися володіючи при цьому мімікою [31, c. 102].

У дітей з порушенням зору може скластисть комплекс неповноцінності через невпевненість. Причому, комплекс неповноцінності у слабозорих дітей більш виражений, ніж у тотально незрячих.Вони відчувають більший дискомфорт якщо змушені звертатися за допомогою до оточуючих. З одного боку, вони вважають себе зрячими, з іншого, недостатньо гострий зір не дає їм можливості відчувати себе повністю впевнено [17, c. 26].

Дітям з порушенням зору, важко будувати взаємини з однолітками, адже рухливі ігри, в які грають зрячі діти, нажаль, недоступні їм. Така дитина, особливо якщо вона не відвідувала дитячий садок, просто не вміє будувати відносини з товаришами, оскільки більшу частину життя проводить у товаристві дорослих людей - членів своєї сім'ї. Потрапляючи в колектив дітей, незряча дитина намагається діяти так, як звикла робити це у своїй родині, що не завжди підходить у спілкуванні з однолітками. Також невпевненість у собі, може спричинити применшення своїх можливостей і страхпідійти до зрячих однолітків [18, c. 69].

Стан зору визначає значною мірою формування образу зовнішнього світу, відповідно до якого будується психологічна система дитини з порушенням зору, її особливості, здатність сприймати світ у всій його складності.
Л.С. Виготський виявив вплив глибоких порушень зору на процес розвитку дитини, який пов'язаний з появою відхилень у всіх видах пізнавальної діяльності й позначається на формуванні особистісної та емоційно-вольової сфер дитини. Найбільш різко порушення зору проявляється в зниженні загальної кількості одержуваної ззовні інформації, у зміні її якості. Значне скорочення або повна відсутність зорових відчуттів, сприйняття, уявлень в області чуттєвого пізнання обмежує можливості формування образів уяви, пам'яті, а також психологічних систем, їх структур, зв'язків, функцій і відносин усередині цих систем. Виникають специфічні особливості у формуванні образів, понять, мови в орієнтації та мобільності у просторі. Значні зміни відбуваються у фізичному розвитку - порушується точність рухів, їх інтенсивність, стає специфічною хода і інші види рухової активності. Це спричиняє формуванню у дитини своєї, дуже своєрідної психологічної системи [7, c. 78].

Отже, ми проаналізували важливі наукові джерела, які дозволили нам більш точно вивчити процес реабілітації, основні аспекти життєдіяльності та труднощі пов'язані з цим, охарактеризувати категорії дітей з порушенням зору, їх проблеми та особливості психологічного розвитку. Зокрема, автори публікацій описують вплив сім'ї на дитину, проблеми та основні напрямки реабілітації такі як фізична, медична, соціокультурна та психолого-педагогічна.
  1   2   3

Схожі:

СЄНУ імені Лесі України (м. Луцьк), викладач психології Луцького...
ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СЛАБОЗОРИХ ПІДЛІТКІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В УМОВАХ ДЕПРИВАЦІЇ
РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ
У статті розкриваються проблеми спілкування слабозорих дітей, особливості формування комунікативних умінь
Т. Р. Столярчук завідувач Шепетівською районною
...
ОГЛЯД ПЕРСПЕКТИВНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УМОВАХ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО...

РЕАЛІЗАЦІЯ РІВНИХ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ В УМОВАХ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ДОШКІЛЛЯ

«Проблеми професійного становлення майбутнього фахівця в умовах сучасного освітнього простору»
Яка відбудеться 18 квітня 2013 року на базі Кіровоградського державного педагогічного університету
«Проблеми професійного становлення майбутнього фахівця в умовах сучасного освітнього простору»
Яка відбудеться 18 квітня 2013 року на базі Кіровоградського державного педагогічного університету
BA30 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОГО СВІТУ
Виділені основні переваги та недоліки впливу інтелектуального потенціалу на розвиток держави в умовах глобалізації та проблеми, з...
Уроку
Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Будучи прогресивною...
Сучасні підходи до проблеми
В Україні ця проблема набуває особливої гостроти, оскільки молодь формується в складних соціокультурних умовах економічних і політичних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка