ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА


Скачати 76.76 Kb.
Назва ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА
Дата 16.04.2013
Розмір 76.76 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
Розробка уроку з української мови в 5 класі

Автор: Рак Віталія Володимирівна, учитель української мови та літератури Топильнянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів» Шполянської районної ради Черкаської області

Тема: ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА
Мета: поглибити знання про синтаксис; навчити учнів розрізняти другорядні члени

речення, виділяти їх у реченні умовними позначками, формувати вміння

ставити запитання до другорядних членів речення, визначати їхню

синтаксичну роль і спосіб морфологічного вираження; за допомогою

мовленнєво-дидактичного матеріалу виховувати почуття любові до рідного

слова та культуру мовлення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

  1. Ознайомлення учнів з ходом навчальної діяльності.

  2. Робота з текстом

Як зазначають мовознавці, одним із показників людської шляхетності є культура мовлення…

У багатому мовному арсеналі виробилась і закріпилась ціла система словесних вітань: «доброго ранку», «доброго здоров’я», «добридень», «доброго вечора у вашій хаті», «бувайте здорові» тощо.

Здавалося б, звичайні собі «дякую», «уклінно прошу» чи «повторіть, будьте ласкаві, ще раз», а як ними можна розчулити співрозмовника.

Навпаки, проціджене крізь зуби, силуване «спасибі» не започаткує чемного спілкування.

Культура мовної поведінки – своєрідне дзеркало людини.

(За В. Скуратівським)

Завдання до тексту.

  1. Доведіть, що це текст.

(Текст – це група речень, зв’язаних між собою за змістом та основною думкою)

  1. Визначте його тему і основну думку.

(Це текст про мовну культуру людини. В ньому автор доводить, що наші слова говорять про нас. Словом можна як розчулити співрозмовника, так і відштовхнути від себе)

  1. Доберіть заголовок до тексту.

(Культура мовної поведінки).


  1. Робота з картками (групова робота)

Учні поділяються на дві групи, кожна група отримує свою картку.

І група

Картка 1

Охарактеризуйте речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

Ставні берези вздовж дороги обабіч стали в два ряди. (М. Рильський) Любив дід гарну бесіду й добре слово. (О. Довженко) Що ж робити? Чому той край так дивно звався – Герри? (Л. Костенко) Прошу, боцмане, сідайте! (О. Корнійчук)

І в садку в нього справжні дива! (О. Гончар)
ІІ група

Картка 2

Охарактеризуйте речення за складом граматичної основи.

Не спить планета. (О. Гончар) Дорожи честю змолоду (Народна творчість) Кури починають гребти коло призьб. (М. Яцків) Я люблю слухати мамині пісні. Дівчинка сіла над струмочком (О. Донченко)
ІІІ. Актуалізація опорних знань.

- Запитання до учнів

  1. Що таке синтаксис

Синтаксис – це розділ науки про мову, який вивчає будову словосполучення і речення.

  1. Що таке речення?

Речення – це змістове і інтонаційне об’єднання слів, що є засобом вираження думки.

  1. Що таке граматична основа речення?

Граматична основа речення – це головні члени речення (підмет і присудок)

  1. Що таке підмет?

Підмет – головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

  1. Що таке присудок?

Присудок – це головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? хто він такий? що він таке?


  • Завдання

1. Із запропонованих слів скласти речення. Усно визначити граматичну основу речень.

Літні я любити канікули ніж інші більше.

Пізнаються плодами за дерева.

Гілках по судять про дерева коріння.
Відповіді:

Літні канікули я люблю більше ніж інші.

Дерева пізнаються за плодами.

По гілках судять про коріння дерева.


  1. Скласти речення за запропонованими схемами.

1. ….. _____ …… __________

____________________

2. _____ ________ …….

______________

3. _______ _______

_______________
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

  1. Пояснення учителя

Крім головних членів у реченні є ще й другорядні. До другорядних членів речення належать: додаток, означення і обставина.

Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (всіх, крім називного). В реченні додаток найчастіше виражається іменником і займенником. Підкреслюється пунктирною лінією. _ _ _ _ _ _
Мати кличе сина. (Хто?) Мати (що робить?) кличе (кого?) сина.



  1. Запитання для учнів.

Пригадайте питання непрямих відмінків
Непрямі відмінки
(питання додатка)

  • Р. кого? чого?

  • Д. кому? чому?

  • З. кого? що?

  • О. ким? чим?

  • М. на кому? на чому?

  1. Завдання

1) Доповніть речення додатком.

Він грав (на чому?)…. .

Хлопчина хотів допомогти (кому?)…. .

Батько купив (кому?)… (що?)… .

У (кого?)… був поганий настрій.

Учні прикрашали свій клас (чим?)…. .
Віг грав (на чому?) на скрипці.

Хлопчик хотів допомогти (кому?) батькам.

Батько купив (кому?) донці (що?) ляльку.

У (кого?) у мами був поганий настрій.

Учні прикрашали свій клас (чим?) квітами.
2) У запропонованих реченнях підкресліть додатки.

Я сидів на лавці поруч із музикантом.

Він грав на флейті.

Музикант прекрасно володів інструментом.

Його гра зачаровувала перехожих.

  1. Із запропонованих речень випишіть додатки, визначте відмінки.

  1. Людина завжди поважала землю.

  2. Необхідно поважати своїх батьків.

  3. Працю завжди вважали святим обов’язком.

  4. Учитель показував учням нові гімнастичні вправи.

  5. Кохаю край наш дорогий.

  6. Вітчизні хочу я своїй зрости чудовим сином (В. Коломієць)


Землю (що?) З.в.

Батьків (кого?) З.в.

Працю (що?) З.в.

Обов’язком (чим?) О.в.

Учням (кому?) Д.в.

Вправи (що?) З.в.

Кохаю (кого?) (що?) край З.в.

Сином (ким?) О.в.


  1. Коментар учителя

Означення – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Означення в реченні найчастіше виражається прикметником, а також займенником
^^^^^^^^

Старий густий ліс розрісся за селом.

Ліс (який?) старий густий.


  1. Завдання

  1. Прочитайте текст. Зверніть увагу на виділені слова, поставте до них питання

Над лісовим озером запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали виринати зелені пуп’янки. Золоті промені перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця. Розквітла водяна лілія – біле латаття.

  1. Запишіть речення, вживаючи на місці крапок означення.

1. Відрум’яніли в садах …. яблука.

2. Повіяли …. вітри і принесли на своїх крилах …. пісні.

3. Гуляли в сивих ущелинах … вітри.

4. Із заходу насувалися …. хмари.

5. Затихли … звуки.

6. Вже підкрадається … осінь.


  1. Відрум’яніли в садах стиглі яблука.

  2. Повіяли теплі вітри і принесли на своїх крилах веселі пісні.

  3. Гуляли в сивих ущелинах північні вітри.

  4. Із заходу насували чорні хмари.

  5. Затихли чарівні звуки.

  6. Вже підкрадалася затяжна осінь.

  1. Пояснення учителя

Обставина – це другорядний член речення, що означає різні ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб або ступінь дії) і відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки? чому? з якою метою? Обставини найчастіше у реченні виражаються прислівниками або іменниками у непрямих відмінках з прийменниками.

_ . _ . _ . _ . _

Опівночі земля стугоніли. Земля стугоніла (коли?) опівночі.

Діти дружно співали пісні. Діти співали (як?) дружно.


  1. Завдання

  1. Прочитайте текст, визначте обставини. Поясніть, як ви їх розпізнаєте.




  1. Раптом посадка скінчилася. (Ю. Мушкетик)

  2. Він копав швидко і завзято. (Ю. Мушкетик)

  3. Мене від страху покидали сили.(П. Дорошко)

  4. Улянка пішла навпростець. (О. Донченко)

  5. Надворі летіло павутиння. (І. Нечуй-Левицький)

  6. Сонце сховалося за хмари. (М. Коцюбинський)




  1. Запишіть речення, на місці крапок вставте обставини, що відповідають на вказані питання

Березень підкрався (як?) ….

Якось (коли?) …. дмухнув теплий вологий вітер.

Цілу ніч він шумів голим гіллям (де?) … .

(Коли?) … почався рясний дощ.

(Коли?) … ночі довшають .

Дітям стало (як?) … .
Березень підкрався (як?) несподівано.

Якось (коли?) вночі дмухнув теплий вологий вітер.

Цілу ніч він шумів голим гіллям (де?) у саду.

(Коли?) Зранку почався рясний дощ.

(Коли?) Взимку ночі довшають.

Дітям стало (як?) весело.


  1. Опрацювання теоретичного матеріалу в підручнику.

  2. Тренувальні вправи. Робота з підручником.

V. Підсумки уроку.

  1. Назвіть другорядні члени речення.

  2. Додаток - це ….

  3. Означення - це …..

  4. Обставина - це ….


Підкресліть усі члени речення

Сонце сховалось у вітах дерев.

Славко грізно вимахував шаблюкою (Н. Бічуя).

Увечері батько починає грати… (Л. Бас).

Веселе сонечко сховалось в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко).

Ясне сонце почало підніматись десь за лісом (П. Мирний).

Довкола стирчали лише голі скелі (Т. Білецька).

Щебечуть солов’ї по молодих садках (О. Довженко)
Спишіть, поширюючи речення другорядними членами

1. Сідають птахи.

2. Андрій вирішив написати.

3. Сестра малює.

4. Кімната була прибрана.

5. Сніг лежить.

6. Починає накрапати дощ.

7. День буде сонячним.
VІ. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати теоретичний матеріал.

  2. Скласти 5 речень, щоб у них були всі другорядні члени речення.


Використана література



  1. Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова: Довідник. Завдання в тестовій формі. 5-9 кл. – К.: Грамота, 2010. – 256 с.




  1. Заоборна М. Дидактичні матеріали для тематичного оцінювання з української мови. 5 клас. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 144 с.



  1. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 2 / Упоряд. О.М. Чхайло – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 208 с.




  1. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред.. М.Я. Плющ. – 4-те вид., стер. – К.: Вища шк., 2003. – 430 с.



  1. Усі види диктантів / Автори-укладачі Л.Б. Чаговець, Н.Д. Павлова. – Х.: Торсінг плюс, 2007. – 448 с.






Схожі:

Уроку
Анотація. Урок доцільно провести як узагальнюючий з метою закріплення знань учнів про означення, додаток та обставину як другорядні...
«Речення. Граматична основа речення. Головні і другорядні члени речення»
Методична розробка з дисципліни Українська мова. Підготувала Ладика О. В., викладач Машинобудівного коледжу Донбаської державної...
1. Поміркуйте й коротко викладіть свої думки з приводу одного з висловлювань
Запишіть речення, виконайте синтаксичний розбір (підкресліть головні та другорядні члени речення, дайте загальну характеристику,...
Тема. Синонімія односкладних (неозначено-особових та безособових) речень
Визначити головні члени речення, з’ясувати, чи є обидва головні члени речення, якщо ні, то чи можна його підставити: чи є речення...
Тема: Відокремлені уточнювальні члени речення. Мета
Поглибити знання учнів про відокремлені члени речення; вивчити, що таке відокремлені уточнювальні члени речення та їх основні способи...
ГОЛОВНІ І ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Неправильне сидіння за партою чи столом призводить до викривлення шиї, грудного вигину. Молодші школярі страждають боковим викривленням...
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Запишіть речення, виконайте його повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, дайте загальну характеристику, проаналізуйте...
Узагальнення і систематизація вивченого про відокремлені члени речення
Мета: узагальнити і систематизувати знання про відокремлені члени речення; формувати вміння визначати їх у реченнях, розставляти...
Роздуми ліричного героя про сутність людського життя
Розташуйте слова, утворивши речення із зворотним порядком слів, підкресліть члени речення
Тема: Складносурядні речення. Тренувальні вправи. Мета
Мета: Поглибити знання учнів про складносурядні речення, вживання розділових знаків при них, а також про смислові зв`язки між простими...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка